11 квітня, у всьому світі відзначається пам'ятна дата — Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів.
Цій даті Чернігівська обласна бібліотека для дітей присвячує історичний екскурс…
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
11 квітня, у всьому світі відзначається пам'ятна дата — Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів.
Цій даті Чернігівська обласна бібліотека для дітей присвячує історичний екскурс…
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
Пройшло вже 75 років з того часу, коли закінчилась найкривавіша війна в історії людства. Тепер ми можемо більш реально оцінювати цю подію та її наслідки. Саме війна показала, що в неї переможців ніколи не буває, виграти може той, хто менше програє. Адже кожне життя безцінне і вбивство людей один одного ніколи не може бути виправданим!!! І дійсно смерть мільйонів –це лише статистика, а смерть кожної людини з цього мільйону – трагедія.
Коли ми говоримо про війну, в першу чергу повинні говорити про трагедію людей, хоча героїзм і подвиги забуттю не підлягають. Але війна завжди трагедія. І зараз про це кажуть молоді українці, які служать в зоні АТО та відчули це на власному досвіді. Україна нарешті приєдналася до європейського сприйняття війни як трагедії. Ми не відповідальні за минуле – ми відповідальні за пам’ять про минуле.
У Другій світовій війні народи різних країн мали ясну мету: вони боролися проти фашизму. І сьогодні не кожний ветеран, незалежно від країни, де він мешкає, може стерти ті важкі сторінки своєї пам’яті.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку «Закарбовано у серці», до якої входять художні твори сучасних авторів різних країн, які на сторінках своїх романів відтворюють трагічні події та зруйновані долі героїв, що опинились у вирі Другої світової війни.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Листівка про Миколу Гастелло та Джеймса МейсаDmytro Karpiy
Наведені короткі біографічні відомості про Миколу Гастелло та Джеймса Мейса.
25 грудня 2015 року в рамках декомунізації в Броварях перейменували вулицю Гастелло на вулицю Джеймса Мейса.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
Пройшло вже 75 років з того часу, коли закінчилась найкривавіша війна в історії людства. Тепер ми можемо більш реально оцінювати цю подію та її наслідки. Саме війна показала, що в неї переможців ніколи не буває, виграти може той, хто менше програє. Адже кожне життя безцінне і вбивство людей один одного ніколи не може бути виправданим!!! І дійсно смерть мільйонів –це лише статистика, а смерть кожної людини з цього мільйону – трагедія.
Коли ми говоримо про війну, в першу чергу повинні говорити про трагедію людей, хоча героїзм і подвиги забуттю не підлягають. Але війна завжди трагедія. І зараз про це кажуть молоді українці, які служать в зоні АТО та відчули це на власному досвіді. Україна нарешті приєдналася до європейського сприйняття війни як трагедії. Ми не відповідальні за минуле – ми відповідальні за пам’ять про минуле.
У Другій світовій війні народи різних країн мали ясну мету: вони боролися проти фашизму. І сьогодні не кожний ветеран, незалежно від країни, де він мешкає, може стерти ті важкі сторінки своєї пам’яті.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку «Закарбовано у серці», до якої входять художні твори сучасних авторів різних країн, які на сторінках своїх романів відтворюють трагічні події та зруйновані долі героїв, що опинились у вирі Другої світової війни.
Щороку у третю неділю травня Україна відзначає День пам'яті жертв політичних репресій. До Великого терору відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку «Пам’ять буде жити вічно». На ній представлено інформацію з офіційний джерел, матеріали з наукових конференцій, монографій, бібліографічні, мультимедійні видання присвячені даній темі та перелік корисних пошукових сайтів.
Листівка про Миколу Гастелло та Джеймса МейсаDmytro Karpiy
Наведені короткі біографічні відомості про Миколу Гастелло та Джеймса Мейса.
25 грудня 2015 року в рамках декомунізації в Броварях перейменували вулицю Гастелло на вулицю Джеймса Мейса.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цього дня відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до вашої уваги віртуальну виставку «Голокост – шрам на серці людства».
Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, символ трагічної події для всього людства. Три мільйони осіб знищено в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші померли від голоду, виснаження, примусової праці або в інших екстремальних життєвих умовах, у яких вони були змушені перебувати.
Нові та актуальні видання, які представлені на виставці, ознайомлять вас із трагедією Голокосту в Україні та світі, а також нагадають про катастрофу Бабиного Яру.
Тож запрошуємо до перегляду!
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Голоко́ст («всеспалення») —
переслідування і масове знищення євреїв і
ромів (циганів) у Німеччині під час Другої
світової війни.
27 січня у всьому світі відзначається
День пам’яті жертв Голокосту. Дата 27
січня була обрана тому, що саме в цей день
радянські війська визволили концтабір
Освенцім, який знаходився на території
Польщі.
3. ЩО ТАКЕ ГОЛОКОСТ І ЯК ВІН СТАВ
МОЖЛИВИМ?
У 1933 р. на виборах у Німеччині здобула перемогу
Націонал-соціалістична німецька робітнича партія
(НСНРП), яку очолював
Адольф Гітлер.
У своїй книзі «Майн Кампф»
(Моя боротьба) Гітлер
обґрунтував антисемітську
ідеологію партії.
Антисемітизм – це ідеологія і політика боротьби з єврейством,
політика ворожого ставлення до єврейського народу.
4. Єврейський капітал відігравав важливу
роль у торгівлі та промисловості Німеччини й
іноді складав серйозну конкуренцію німецьким
підприємцям. Нацисти також звинувачували
євреїв у підриванні німецьких національних
традицій.
«Світовому єврейству» нацисти
протиставили «арійську ідею» – расову теорію,
в основі якої лежало гасло: «Німецький народ –
люди вищої, арійської раси, тому він має
панувати над іншими народами».
5. З ЧОГО РОЗПОЧАВСЯ ГОЛОКОСТ?
Першим його етапом
вважається 1933 рік. Антисемітизм
стає державною політикою
«третього рейху». Поступово євреї
виключалися з державного,
суспільного життя. Євреїв
позбавляли можливості займатися
своєю професією, виганяли зі шкіл,
університетів. Апогею ця кампанія
досягла в 1935 році, після
- прийняття «нюрнберзьких
законів». З 9 на 10 листопада 1938
року за наказом Геббельса відбулися
єврейські погроми, які увійшли в
історію під назвою «кришталевої
ночі».
6. Другий етап Голокосту
1939-1941 роки. Він розпочався
1 вересня 1939 року. Нацисти
примушували євреїв носити
особливі позначки, збирали їх у
гетто, відправляли в трудові
табори
Гетто – частина міста, спеціально відведена для
примусового утримання євреїв з метою їх ізоляції та
подальшого знищення.
7. Третій етап розпочався у
1941 р., разом з нападом
нацистської Німеччини на СРСР.
Вже 20 січня 1942 р. в Берліні
відбулася конференція, на якій
обговорювалися шляхи остаточного
розв’язання єврейського питання.
«Остаточне розв’язання» за нацистськими
методами – масові розстріли, табори знищення. Масові
розстріли проводили спеціально створені зондеркоманди
за підтримки СС та місцевої поліції.
Табори знищення, табори смерті – територія,
спеціально виділена і обладнана для масового знищення
людей. 6 таборів смерті: Белжець, Бухенвальд, Дахау,
Майданек, Собібор, Треблінка - були створені для знищення
євреїв.
8. Особливо важкою в гетто була доля дітей.
Вони, беззахисні, першими ставали жертвами катів.
9. ЖАХЛИВІ ФАКТИ ПРО ГОЛОКОСТ
Поїздка в концентраційний табір у
вагонах для худоби тривала близько 18
діб. У цих пересувних кабінах не було ні
вентиляції, ні туалетів, людям не давали
їсти й пити. Звісно, коли двері вагонів
відкривали, звідти падали трупи.
10. Найбільше євреїв було вбито у
концентраційному таборі Аушвіц
(Освенцім) – тут кількість жертв сягає
мільйона людей. «Фабрика смерті», котру
вважали найбільшим табором у Німеччині,
мала три величезних комплекси – власне,
Аушвіц, Біркенау і Моновіц. І якщо в
останньому перебували в’язні, котрі
будували хімічні заводи, то, наприклад, у
Біркенау нацисти винайшли каральну
комбінацію «газова камера плюс
крематорій».
11. Щоб уникнути паніки серед полонених,
нацисти часом давали дітям іграшки й обманом
заманювали дітей, котрі ні про що не
підозрювали, у газові камери. Лікарі, що
співпрацювали із загонами СС, часто
використовували дітей як піддослідних
кроликів для доведення теорії хвороб. До
дорослих пацієнтів нацисти також
застосовували психологічні методи,
переконуючи їх у тому, що нічого страшного не
відбувається. Так, перш ніж заганяти євреїв у
газові камери, їх просили зняти одяг – нібито
для дезінфекції
12. Для дітей, яким не виповнилося 6
років, збудували «дитячий сад». Суворо
наказали не бити їх за погану поведінку,
щоб зберегти цілим і неушкодженим тіло
для подальших медичних експериментів.
Ще один критерій, за яким обирали дітей,
– зріст. Високих назад повертали у бараки,
тих же, хто мав менший зріст, відправляли
у цю нацистську подобу дитячого саду,
піклуватися про них мали ув'язнені жінки.
13. Багато наглядачів (серед яких були лікарі)
ненавиділи свою роботу, але їм не вистачало
духу протистояти системі. Повною
протилежністю їм був доктор на прізвисько
«дядя Менгеле» – один із найбільш жорстоких
нацистів в історії. Він проводив медичні
експерименти на полонених і віддавав наказ
вбивати цілі сім’ї для того, щоб отримати
матеріал для своїх досліджень. Намагаючись
зрозуміти природу туберкульозу, Менгеле брав
дітей піддослідними, застосовував хімікати й
спостерігав, як реагує шкіра та яка
концентрація викликає глухоту.
14. Голокост в Україні. Бабин Яр
За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло
близько 1,5 мільйона євреїв та понад 4 мільйона українців і представників
інших національностей.
Винищення євреїв, яке вже тривало в Польщі та інших окупованих
нацистами територіях, було розширене й на Україну одразу після
вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року.
15. У Києві у відповідь на акти саботажу радянських партизанів 29-
30 вересня 1941 року київські євреї були зібрані нацистами під приводом
переселення й розстріляні в Бабиному Яру. За донесенням німецького
офіцера Блоделя, за два дні кількість знищених євреїв склала 33771
чоловік.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним
Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від
окупації.
16. За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії
Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування
пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької
окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь
65–70 тисяч євреїв. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася
оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної
комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.