Товарознавство.
Непродовольчі товари
Д.т.н., проф. АртюхТ.М.
Товарознавство
господарських товарів
Товарознавство виробів з
пластичних мас, побутової хімії,
парфумерно-косметичних
виробів
Змістовий модуль 1. «Товари господарського
призначення»
Тема 1. Пластмасові товари 12 4 - 4 4
Тема 2. Побутові хімічні
товари
12 4 - 4 4
Тема 3. Парф.-косметичні
товари
12 4 - 4 4
Разом за змістовним
модулем 1
36 12-
лекції
- 12-
лаб
12-
СМР
№
мод.
Елементи змістового модуля
Кількість балів
Поточний контроль
навчальної роботи
студентів
міні-
мальна
максима
льна
методи
контролю
тиждень
семестр
у
Модуль 1
1 Лекційний курс
Тема 1. Товари із пластмас
Тема 2. Побутові хімічні
товари
Тема 3. Парф.-косметичні
товари
4,8 8,0
Поточна
контрольна
робота,
тестовий
контроль
Лабораторна робота № 1
Товари із пластмас
1.2 3,0
Виконання і
захист
лабораторної
роботи
Лабораторна робота № 2
Побутові хімічні товари
1.2 3,0
Виконання і
захист
лабораторної
роботи
Лабораторна робота № 3
Парфумерно-косметичні
товари
1.2 3,0
Виконання і
захист
лабораторної
роботи
Оцінювання (бали)
Самостійна робота
 написання рефератів – 2 бали
Завдання 1. Товарознавча характеристика
товарів з пластмас на основі різних полімерів.
Вимоги до якості.
Завдання 2. Товарознавча характеристика
інших побутових хімічних товарів.
Завдання 3. Товарознавча оцінка асортименту
парфумернo-косметичних товарів на ринку
України
Пластичні маси (4 години)
Тема 1. Товарознавча
характеристика пластичних мас та
товарів на їх основі
План:
1. Поняття про пластичні маси, полімери.
2. Стан ринку полімерів та виробів з
пластичних мас
3. Корисність та цінність виробів з пластичних
мас
4. Формування споживних властивостей
виробів з пластмас
5. Класифікація пластичних мас.
Рекомендована література
Основна:
1. Товарознавство. Непродовольчі товари.
Господарські та будівельні товари : Підруч. для
студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Л. І.
Байдакова, С. В. Ягелюк, І. М. Байдакова, 2010. –
250 с.
2. Товарознавство господарських товарів: Підруч.
для студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Н.К.
Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, С.О.
Сіренко. – К.: Книга, 2004. – Т. 11. – 448 с.
Додаткова:
1. Гильман Б. А., Омельченко В.В. Качество парфюмерно-косметических
товаров. – К.: Техника, 1980.
2. Котельников Б.П., Ющенко В.А. Синтетические моющие средства:
Справочник. – К.: Техника, 1989.
3. Вилкова С.А. Парфюмерно-косметические товары. – М.: 2005.
1. Поняття про пластичні
маси
 Пластична маса (пластмаса)
— штучно створені матеріали
на основі синтетичних або
природних полімерів і
композицій на їх основі,
здатні при нагріванні
переходити у пластичний
стан і набувати під тиском
будь-яку бажану форму.
Поняття про полімери
 Полімери – це високомолекулярні
сполуки, які складаються з довгих
ланцюгових молекул, утворених
багатократним чергуванням
однакових груп атомів, що
пов’язані хімічними зв’язками.
 Основна структурна одиниця
полімерів - це макромолекула, від
якої залежать властивості
полімерів.
Сировиною для
отримання полімерів є
 нафта,
природний газ,
кам'яне вугілля,
 сланці.
2. Стан ринку полімерів та
виробів з пластичних мас
В Україні недостатньо
освоєні власні запаси
нафти, сланцю що
позначилося на обмеженої
кількості сировини для
виробництва полімерів та
пластмас на їх основі.
Як наслідок відзначається :
 імпорт значної частини
сировини у вигляді
напівфабрикатів;
 значно менші темпи
зростання виробництва
полімерної продукції
порівняно з темпами
зростання імпорту полімерів
і пластмас.
Імпорт продукції хімічної
промисловості
(в тому числі і полімерів) за
2014 р складає –
10,1 млрд. доларів США
(16,7 %
зовнішньоторговельного
балансу України).
Вартість сировини, ресурсів
 має вирішальне значення, її
частка в собівартості готової
продукції з пластмас коливається
від 45 до 90%.
 Для зменшення собівартості
продукції з пластмас виробництво
синтетичних полімерів і пластмас
зосереджено там, де в достатній
кількості є водні ресурси,
сировина, газ.
Основні виробники полімерів
та виробів з пластмас
 Донецьк (поліхлорвінілові смоли і
пластмаси),
 Сєверодонецьк (склопластик та
пластмасові вироби),
 Луцьк, Запоріжжя, Харків, Калуш
 Дніпродзержинськ, Лисичанськ,
 Сімферополь, Слов'янськ тощо.
3. Корисність та цінність
виробів з пластичних мас
Визначається природою та
властивостями полімерів і
обумовлюється
показниками споживних
властивостей.
Переваги: Недоліки:
1. легкість;
2. стійкість до дії води;
3. стійкість до дії
багатьох хімічних
реагентів;
4. достатня механічна
міцність;
5. мала теплопровідність;
6. високі діелектричні
властивості.
1. старіння під дією
кисню, вологи, світла;
2. недостатня
теплостійкість;
3. недостатня твердість
(у деяких пластмас);
4. сильна електризованість;
5. великий коефіцієнт
термічного розширення;
6. токсичність при
горінні.
7. гарний зовнішній
вигляд.
Переваги пластичних мас
та виробів на їх основі
порівняно з традиційними матеріалами
(метали, скло, кераміка, деревина
мають кращі
показники за
властивостями
міцності, стійкості,
що дає значну
економію коштів
і матеріалів
не потребують
захисно-декоративних
покриттів
мають гладку
блискучу поверхню,
яка надає їм
красивий зовнішній
вигляд
дуже мала
трудомісткість
виготовлення
складних
деталей,
що обумовлює
низьку
собівартість
Корисність та цінність:
 Поєднання багатьох корисних
властивостей пластичних мас дозволяє
використовувати їх для виготовлення:
 легких, міцних, зручних, красивих і
дешевих предметів повсякденного
вжитку, різноманітних за формою та
кольором.
товари побутової хімії;
посудогосподарські товари;
електротовари;
товари культурно-побутового
призначення;
галантерейні товари;
взуттєві товари;
хутряні товари;
тара та пакувальні матеріали;
будівельні матеріали тощо;
Сфери застосовування пластмас у
виготовленні непродовольчих товарів
4. Формування споживних
властивостей виробів з пластмас
відбувається під час:
 1. Одержання полімерів
 2. Складання композиції
пластмаси (залежно від
призначення, інших ознак)
 3. Переробки пластмас у вироби
(певним методом).
 4. Декорування та обробки
виробів.
 5. Зберігання.
1. Одержання
полімерів
реакція
полімеризації
реакція
поліконденсації
реакція
сополімеризації
В процесі реакції полімеризації
шляхом ковалентних зв'язків
молекул низькомолекулярної
сполуки (мономеру) утворюється
нова сполука (полімер),
молекулярна маса якого в ціле
число разів більше, ніж мономеру.
Схема реакції полімеризації
nA →(A)n,
де А – молекула мономера;
n – ступінь полімеризації
продукту реакції.
Найпоширеніші полімери, які
одержані полімеризацією
відповідних мономерів
Вихідна сировина (мономер) Полімер
Етилен CH2=CH2 Поліетилен
Пропілен CH2=CH-CH3 Поліпропілен
Ізобутилен CH2=C(CH3)2 Поліізобутилен
Вінілхлорид CH2=CH-C Полівінілхлорид
Тетрафторетилен CF2=CF2 Політетрафторетилен
Акрилова кислота CH2=CH-COOH Поліакрилати
Акрилонітрил СН2=СН-СN Поліакрилонітрил
Стирол (вінілбензол) СН2=СН-С6Н5 Полістирол
Вінілацетат СН2=СН-ОСОСН3 Полівінілацетат
Реакція сополімеризації
 Більшу практичну
значущість мають
сополімери, що одержують
реакцією сополімеризації
декількох різних
мономерів: наприклад,
сополімери стиролу і
вінілхлориду з іншими
мономерами.
В процесі реакції
поліконденсації
відбувається утворення полімеру
з низькомолекулярних сполук, які
мають дві або декілька
функціональних груп.
Процес супроводжується
виділенням таких речовин, як вода,
аміак, галогеноводень тощо.
Поліконденсаційними полімерами є
фенолальдегідні, аміноальдегідні,
поліамідні, поліефірні смоли.
2. Складання композиції
пластмаси
Основа пластмас – полімери –
високомолекулярні сполуки
Склад пластмас
З в’ я з у в а л ь н а
р е ч о в и н а
2. пластифікатори1. наповнювачі
6. світлостабілізатори
3. стабілізатори
5. барвники
4. газоутворювачі
Зв'язувальні речовини
 це переважно синтетичні молекулярні
з’єднання і видозмінені природні
полімери (ефіри целюлози).
 Дія зв'язувальної речовини:
 переходити у в'язкотекучий стан при
нагріванні;
 зв'язувати всі компоненти
пластмаси;
 надавати задану форму під впливом
підвищеного тиску, яка зберігається
при твердінні пластмаси.
2. Наповнювачі пластмас
– здрібнені неорганічні та органічні
матеріали: кварцовий пісок, деревна
мука, мелена слюда, каолін, тальк,
азбест, волокнисті матеріали (обрізки
тканини, папір) тощо.
Забезпечують:
 підвищення твердості, механічної
міцності; тепло- та вогнестійкості;
 зниження величини усадки в
процесі формування виробів;
собівартості.
3. Пластифікатори
Маслоподібні органічні речовини з
високою температурою кипіння
(переважно складні ефіри фталевої
та фосфорної кислот).
Забезпечують:
 зменшення жорсткості та
крихкості;
 підвищення еластичності і
гнучкості; морозостійкості (при
зменшенні теплостійкості).
4. Стабілізатори (інгібітори)
 речовини, що уповільнюють процеси
старіння, тобто необоротну зміну
властивостей синтетичних смол і
пластмас під дією тепла, кисню,
повітря, вологи й інших чинників.
За характером дії :
Термостабілізатори -
перешкоджають
термоокислювальній
деструкції:
антиоксиданти (аміни,
феноли), антипірени
Фотостабілізатори -
захищають полімер від
фотохімічної
деструкції:
фотостабілізатори
(сажа).
Інші компоненти
5. Газоутворювачі
Хімічні
сполуки, що
розкладаю-
ться в
процесі
формування
пластмаси
при
нагріванні з
виділенням
газоподіб-
них речовин.
для
отримання
газонапов-
нених
пластмас
(поро- і
піноплас-
тів).
6. Барвники
Тонко
здрібнені
пігменти
або
органічні
барвники,
що надають
пластма-
сам
відповід-
ного
кольору.
можуть
одночасно
виконувати
роль фарбника
та
наповнювача
(оксид цинку,
литопон,
сажа).
не
утворюють
хімічних
зв'язків з
полімером;
можуть
мігрувати у
навколишнє
середовище.
3. Методи переробки
пластмас у вироби
 Переробка пластмас –
комплекс технологічних
процесів, які забезпечують
одержання форми
напівфабрикатів або виробів
з пластмас з використанням
спеціального обладнання.
Методи гарячого
штампування
Пресування
Зварювання
Метод вихрового
налипання
Метод полум’яного
запилення
Екструзія
Каландрування
Лиття під
тиском
Екструзійно-
видувний метод
Вакуумне
формування
Методи переробки пластмас у вироби
Частка виробів з пластмас за
методами їх виготовлення
розподіляється таким чином:
 лиття під тиском – 33 %;
• екструзія – біля 30 %;
• пресування – 26 %;
• каландрування – 5 %;
• інші методи – 6 %.
Лиття під тиском
Застосовують
переважно для
виготовлення виробів з
термопластів.
Поверхня відлитих
виробів
характеризується
дзеркальним блиском.
Термопластавтомат для лиття деталей з
двох видів матеріалів одночасно
Екструзія
(шприцювання, видавлювання)
Метод технологічної
переробки термопластів,
за принципом подібний
до лиття під тиском.
Технологічна схема роботи термопластавтомата:
1 — шнек
2 — дозувальний пристрій грануляту
3 — сопло
4 i 6: — половини прес-форми
5 — (червоним) порожнина форми з ливниковими
каналами
5 — (жовтим) готовий виливок
Метод екструзії
 застосовують як допоміжний
спосіб пакування
промислових та харчових
виробів у полімерну
оболонку.
 Вироби належать до
матеріалоємної продукції.
Гаряче штампування
Метод використовують
для виготовлення з
листових термопластів
побутових виробів
нескладної форми.
Гаряче пресування
Застосовують
здебільшого для
переробки
фенопластів,
амінопластів та інших
термореактивних
пластмас
Бункер для гранульованої або
порошкоподібної сировини
Зварювання і склеювання
 методи з'єднання
пластмасових деталей з листів
і плівок, зокрема тари й
упаковки, плащів і накидок,
при монтажі трубопроводів та
ін.
• в процесі
виготовлення
(фарбування в масі);
• на готові вироби.
4. Декоративна обробка
виробів з пластмас
Підніс флорентийський в стилі Флер де Лиз, пластик,
золочення, ручна роспис. Італія, 1970-е гг.
Способи декорування виробів у процесі
виготовлення
Термопластичні
пластмаси
(лиття під тиском):
Термореактивні
пластмаси
(гаряче пресування)
“під кришталь”
двокольорові
вироби
кольорові
малюнки
перламутровий
ефект
тканини
папір
текстильні
волокна
целофанова
плівка
Шовкотрафаретний друк
Трафаретний друк
Металізація
Тиснення
Способи декорування готових виробів
Поверхневе фарбування
Деколь
Живопис
5. Класифікація пластмас
за різними ознаками
1. За складом
2. За природою сполучної речовини
3. За типом хімічної реакції
4. За фізико-механічними властивостями
5. За термічними властивостями
6. За характером макроструктури
1. За складом пластмаси
поділяють на:
Складаються лише з
полімеру
(синтетичної смоли
або хімічно
видозміненого
природного
полімеру), до якого
додаються барвники
і стабілізатори (до
3%).
Містять значну кількість
різних компонентів.
Допоміжною добавкою є
мастильні речовини, для
запобігання прилипанню
виробу до форми.
Полімери виконують
роль зв'язувальної
речовини.
Прості Складні
2. За природою сполучної речовини
На основі
синтетичних
полімерів
(смол)
На основі
природних
полімерів
На основі
асфальтів,
бітумів
Ефіроцелюлозні
Білкові
3. За типом хімічної реакції
на основі
поліконденсаційних
смол
на основі
полімеризаційних
смол
Фенопласти,
амінопласти,
поліаміди (ПА),
поліефіри,
поліуретани,
епоксидні смоли,
кремнійорганічні
смоли
Поліетилен (ПЕ),
поліпропілен (ПП),
полівінілхлорид (ПВХ),
полістирол (ПС),
поліізобутилен,
фторопласти,
поліакрилати,
полівінілацетат,
поліформальдегід
4. За фізико-механічними властивостями
жорсткі напівжорсткі м’які
Фенопласти,
амінопласти,
полістирол
Поліетилен,
поліпропілен
Пінополіуретан,
полівінілхлорид
Тверді, пружні
матеріали з
аморфною
структурою,
з високим
модулем пругкості
і малим
подовженням на
розтяг
Тверді, пружні
матеріали, з
кристалічною
структурою,
середнім розміром
модуля пругкості і
високим загальним
і залишковим
подовженням на
розтяг
М’які та еластичні
матеріали із
аморфною
структурою,
низьким модулем
пругкості, високим
загальним
подовженням, але
малим
залишковим
5. За термічними властивостями
термопластичні
(термопласти)
термореактивні
(реактопласти)
поліетилен,
поліпропілен,
полістирол, поліамідні,
поліакрилові пластики
тощо.
фенопласти,
амінопласти.
Пластики, що при
нагріванні
розм'якшуються і легко
формуються у вироби, а
при охолодженні (після
формування
застигають):
Пластики, які
розм'якшуються лише в
момент формування
виробу (при нагріванні і
тиску) і швидко втрачають
цю можливість у
результаті хімічних
реакцій, що відбуваються
при термічному впливі:
6. За характером макроструктури
неоднорідні
(наповнені)
однорідні
(ненаповнені)
поліметил-
метакрилат,
полістирол
поліпропілен
газона-
повнені
волок-
нисті
шару -
ваті
прес-
порош-
кові
фенопласти
амінопласти
пінополі-
уретан
(поролон)
текстоліт
гетінакс
скловолок-
ніт

товари на основі пластичних мас

  • 1.
  • 2.
    Товарознавство господарських товарів Товарознавство виробівз пластичних мас, побутової хімії, парфумерно-косметичних виробів
  • 3.
    Змістовий модуль 1.«Товари господарського призначення» Тема 1. Пластмасові товари 12 4 - 4 4 Тема 2. Побутові хімічні товари 12 4 - 4 4 Тема 3. Парф.-косметичні товари 12 4 - 4 4 Разом за змістовним модулем 1 36 12- лекції - 12- лаб 12- СМР
  • 4.
    № мод. Елементи змістового модуля Кількістьбалів Поточний контроль навчальної роботи студентів міні- мальна максима льна методи контролю тиждень семестр у Модуль 1 1 Лекційний курс Тема 1. Товари із пластмас Тема 2. Побутові хімічні товари Тема 3. Парф.-косметичні товари 4,8 8,0 Поточна контрольна робота, тестовий контроль Лабораторна робота № 1 Товари із пластмас 1.2 3,0 Виконання і захист лабораторної роботи Лабораторна робота № 2 Побутові хімічні товари 1.2 3,0 Виконання і захист лабораторної роботи Лабораторна робота № 3 Парфумерно-косметичні товари 1.2 3,0 Виконання і захист лабораторної роботи
  • 5.
    Оцінювання (бали) Самостійна робота написання рефератів – 2 бали Завдання 1. Товарознавча характеристика товарів з пластмас на основі різних полімерів. Вимоги до якості. Завдання 2. Товарознавча характеристика інших побутових хімічних товарів. Завдання 3. Товарознавча оцінка асортименту парфумернo-косметичних товарів на ринку України
  • 6.
    Пластичні маси (4години) Тема 1. Товарознавча характеристика пластичних мас та товарів на їх основі План: 1. Поняття про пластичні маси, полімери. 2. Стан ринку полімерів та виробів з пластичних мас 3. Корисність та цінність виробів з пластичних мас 4. Формування споживних властивостей виробів з пластмас 5. Класифікація пластичних мас.
  • 7.
    Рекомендована література Основна: 1. Товарознавство.Непродовольчі товари. Господарські та будівельні товари : Підруч. для студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Л. І. Байдакова, С. В. Ягелюк, І. М. Байдакова, 2010. – 250 с. 2. Товарознавство господарських товарів: Підруч. для студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, С.О. Сіренко. – К.: Книга, 2004. – Т. 11. – 448 с. Додаткова: 1. Гильман Б. А., Омельченко В.В. Качество парфюмерно-косметических товаров. – К.: Техника, 1980. 2. Котельников Б.П., Ющенко В.А. Синтетические моющие средства: Справочник. – К.: Техника, 1989. 3. Вилкова С.А. Парфюмерно-косметические товары. – М.: 2005.
  • 8.
    1. Поняття пропластичні маси  Пластична маса (пластмаса) — штучно створені матеріали на основі синтетичних або природних полімерів і композицій на їх основі, здатні при нагріванні переходити у пластичний стан і набувати під тиском будь-яку бажану форму.
  • 9.
    Поняття про полімери Полімери – це високомолекулярні сполуки, які складаються з довгих ланцюгових молекул, утворених багатократним чергуванням однакових груп атомів, що пов’язані хімічними зв’язками.  Основна структурна одиниця полімерів - це макромолекула, від якої залежать властивості полімерів.
  • 10.
    Сировиною для отримання полімерівє  нафта, природний газ, кам'яне вугілля,  сланці.
  • 11.
    2. Стан ринкуполімерів та виробів з пластичних мас В Україні недостатньо освоєні власні запаси нафти, сланцю що позначилося на обмеженої кількості сировини для виробництва полімерів та пластмас на їх основі.
  • 12.
    Як наслідок відзначається:  імпорт значної частини сировини у вигляді напівфабрикатів;  значно менші темпи зростання виробництва полімерної продукції порівняно з темпами зростання імпорту полімерів і пластмас.
  • 13.
    Імпорт продукції хімічної промисловості (втому числі і полімерів) за 2014 р складає – 10,1 млрд. доларів США (16,7 % зовнішньоторговельного балансу України).
  • 14.
    Вартість сировини, ресурсів має вирішальне значення, її частка в собівартості готової продукції з пластмас коливається від 45 до 90%.  Для зменшення собівартості продукції з пластмас виробництво синтетичних полімерів і пластмас зосереджено там, де в достатній кількості є водні ресурси, сировина, газ.
  • 15.
    Основні виробники полімерів тавиробів з пластмас  Донецьк (поліхлорвінілові смоли і пластмаси),  Сєверодонецьк (склопластик та пластмасові вироби),  Луцьк, Запоріжжя, Харків, Калуш  Дніпродзержинськ, Лисичанськ,  Сімферополь, Слов'янськ тощо.
  • 16.
    3. Корисність тацінність виробів з пластичних мас Визначається природою та властивостями полімерів і обумовлюється показниками споживних властивостей.
  • 17.
    Переваги: Недоліки: 1. легкість; 2.стійкість до дії води; 3. стійкість до дії багатьох хімічних реагентів; 4. достатня механічна міцність; 5. мала теплопровідність; 6. високі діелектричні властивості. 1. старіння під дією кисню, вологи, світла; 2. недостатня теплостійкість; 3. недостатня твердість (у деяких пластмас); 4. сильна електризованість; 5. великий коефіцієнт термічного розширення; 6. токсичність при горінні. 7. гарний зовнішній вигляд.
  • 18.
    Переваги пластичних мас тавиробів на їх основі порівняно з традиційними матеріалами (метали, скло, кераміка, деревина мають кращі показники за властивостями міцності, стійкості, що дає значну економію коштів і матеріалів не потребують захисно-декоративних покриттів мають гладку блискучу поверхню, яка надає їм красивий зовнішній вигляд дуже мала трудомісткість виготовлення складних деталей, що обумовлює низьку собівартість
  • 19.
    Корисність та цінність: Поєднання багатьох корисних властивостей пластичних мас дозволяє використовувати їх для виготовлення:  легких, міцних, зручних, красивих і дешевих предметів повсякденного вжитку, різноманітних за формою та кольором.
  • 20.
    товари побутової хімії; посудогосподарськітовари; електротовари; товари культурно-побутового призначення; галантерейні товари; взуттєві товари; хутряні товари; тара та пакувальні матеріали; будівельні матеріали тощо; Сфери застосовування пластмас у виготовленні непродовольчих товарів
  • 21.
    4. Формування споживних властивостейвиробів з пластмас відбувається під час:  1. Одержання полімерів  2. Складання композиції пластмаси (залежно від призначення, інших ознак)  3. Переробки пластмас у вироби (певним методом).  4. Декорування та обробки виробів.  5. Зберігання.
  • 22.
  • 23.
    В процесі реакціїполімеризації шляхом ковалентних зв'язків молекул низькомолекулярної сполуки (мономеру) утворюється нова сполука (полімер), молекулярна маса якого в ціле число разів більше, ніж мономеру. Схема реакції полімеризації nA →(A)n, де А – молекула мономера; n – ступінь полімеризації продукту реакції.
  • 24.
    Найпоширеніші полімери, які одержаніполімеризацією відповідних мономерів Вихідна сировина (мономер) Полімер Етилен CH2=CH2 Поліетилен Пропілен CH2=CH-CH3 Поліпропілен Ізобутилен CH2=C(CH3)2 Поліізобутилен Вінілхлорид CH2=CH-C Полівінілхлорид Тетрафторетилен CF2=CF2 Політетрафторетилен Акрилова кислота CH2=CH-COOH Поліакрилати Акрилонітрил СН2=СН-СN Поліакрилонітрил Стирол (вінілбензол) СН2=СН-С6Н5 Полістирол Вінілацетат СН2=СН-ОСОСН3 Полівінілацетат
  • 25.
    Реакція сополімеризації  Більшупрактичну значущість мають сополімери, що одержують реакцією сополімеризації декількох різних мономерів: наприклад, сополімери стиролу і вінілхлориду з іншими мономерами.
  • 26.
    В процесі реакції поліконденсації відбуваєтьсяутворення полімеру з низькомолекулярних сполук, які мають дві або декілька функціональних груп. Процес супроводжується виділенням таких речовин, як вода, аміак, галогеноводень тощо. Поліконденсаційними полімерами є фенолальдегідні, аміноальдегідні, поліамідні, поліефірні смоли.
  • 27.
    2. Складання композиції пластмаси Основапластмас – полімери – високомолекулярні сполуки Склад пластмас З в’ я з у в а л ь н а р е ч о в и н а 2. пластифікатори1. наповнювачі 6. світлостабілізатори 3. стабілізатори 5. барвники 4. газоутворювачі
  • 28.
    Зв'язувальні речовини  цепереважно синтетичні молекулярні з’єднання і видозмінені природні полімери (ефіри целюлози).  Дія зв'язувальної речовини:  переходити у в'язкотекучий стан при нагріванні;  зв'язувати всі компоненти пластмаси;  надавати задану форму під впливом підвищеного тиску, яка зберігається при твердінні пластмаси.
  • 29.
    2. Наповнювачі пластмас –здрібнені неорганічні та органічні матеріали: кварцовий пісок, деревна мука, мелена слюда, каолін, тальк, азбест, волокнисті матеріали (обрізки тканини, папір) тощо. Забезпечують:  підвищення твердості, механічної міцності; тепло- та вогнестійкості;  зниження величини усадки в процесі формування виробів; собівартості.
  • 30.
    3. Пластифікатори Маслоподібні органічніречовини з високою температурою кипіння (переважно складні ефіри фталевої та фосфорної кислот). Забезпечують:  зменшення жорсткості та крихкості;  підвищення еластичності і гнучкості; морозостійкості (при зменшенні теплостійкості).
  • 31.
    4. Стабілізатори (інгібітори) речовини, що уповільнюють процеси старіння, тобто необоротну зміну властивостей синтетичних смол і пластмас під дією тепла, кисню, повітря, вологи й інших чинників. За характером дії : Термостабілізатори - перешкоджають термоокислювальній деструкції: антиоксиданти (аміни, феноли), антипірени Фотостабілізатори - захищають полімер від фотохімічної деструкції: фотостабілізатори (сажа).
  • 32.
    Інші компоненти 5. Газоутворювачі Хімічні сполуки,що розкладаю- ться в процесі формування пластмаси при нагріванні з виділенням газоподіб- них речовин. для отримання газонапов- нених пластмас (поро- і піноплас- тів). 6. Барвники Тонко здрібнені пігменти або органічні барвники, що надають пластма- сам відповід- ного кольору. можуть одночасно виконувати роль фарбника та наповнювача (оксид цинку, литопон, сажа). не утворюють хімічних зв'язків з полімером; можуть мігрувати у навколишнє середовище.
  • 33.
    3. Методи переробки пластмасу вироби  Переробка пластмас – комплекс технологічних процесів, які забезпечують одержання форми напівфабрикатів або виробів з пластмас з використанням спеціального обладнання.
  • 34.
    Методи гарячого штампування Пресування Зварювання Метод вихрового налипання Методполум’яного запилення Екструзія Каландрування Лиття під тиском Екструзійно- видувний метод Вакуумне формування Методи переробки пластмас у вироби
  • 35.
    Частка виробів зпластмас за методами їх виготовлення розподіляється таким чином:  лиття під тиском – 33 %; • екструзія – біля 30 %; • пресування – 26 %; • каландрування – 5 %; • інші методи – 6 %.
  • 36.
    Лиття під тиском Застосовують переважнодля виготовлення виробів з термопластів. Поверхня відлитих виробів характеризується дзеркальним блиском.
  • 37.
    Термопластавтомат для литтядеталей з двох видів матеріалів одночасно
  • 38.
    Екструзія (шприцювання, видавлювання) Метод технологічної переробкитермопластів, за принципом подібний до лиття під тиском.
  • 39.
    Технологічна схема роботитермопластавтомата: 1 — шнек 2 — дозувальний пристрій грануляту 3 — сопло 4 i 6: — половини прес-форми 5 — (червоним) порожнина форми з ливниковими каналами 5 — (жовтим) готовий виливок
  • 40.
    Метод екструзії  застосовуютьяк допоміжний спосіб пакування промислових та харчових виробів у полімерну оболонку.  Вироби належать до матеріалоємної продукції.
  • 41.
    Гаряче штампування Метод використовують длявиготовлення з листових термопластів побутових виробів нескладної форми.
  • 42.
  • 43.
    Бункер для гранульованоїабо порошкоподібної сировини
  • 44.
    Зварювання і склеювання методи з'єднання пластмасових деталей з листів і плівок, зокрема тари й упаковки, плащів і накидок, при монтажі трубопроводів та ін.
  • 45.
    • в процесі виготовлення (фарбуванняв масі); • на готові вироби. 4. Декоративна обробка виробів з пластмас
  • 48.
    Підніс флорентийський встилі Флер де Лиз, пластик, золочення, ручна роспис. Італія, 1970-е гг.
  • 49.
    Способи декорування виробіву процесі виготовлення Термопластичні пластмаси (лиття під тиском): Термореактивні пластмаси (гаряче пресування) “під кришталь” двокольорові вироби кольорові малюнки перламутровий ефект тканини папір текстильні волокна целофанова плівка
  • 51.
    Шовкотрафаретний друк Трафаретний друк Металізація Тиснення Способидекорування готових виробів Поверхневе фарбування Деколь Живопис
  • 54.
    5. Класифікація пластмас зарізними ознаками 1. За складом 2. За природою сполучної речовини 3. За типом хімічної реакції 4. За фізико-механічними властивостями 5. За термічними властивостями 6. За характером макроструктури
  • 55.
    1. За складомпластмаси поділяють на: Складаються лише з полімеру (синтетичної смоли або хімічно видозміненого природного полімеру), до якого додаються барвники і стабілізатори (до 3%). Містять значну кількість різних компонентів. Допоміжною добавкою є мастильні речовини, для запобігання прилипанню виробу до форми. Полімери виконують роль зв'язувальної речовини. Прості Складні
  • 56.
    2. За природоюсполучної речовини На основі синтетичних полімерів (смол) На основі природних полімерів На основі асфальтів, бітумів Ефіроцелюлозні Білкові
  • 57.
    3. За типомхімічної реакції на основі поліконденсаційних смол на основі полімеризаційних смол Фенопласти, амінопласти, поліаміди (ПА), поліефіри, поліуретани, епоксидні смоли, кремнійорганічні смоли Поліетилен (ПЕ), поліпропілен (ПП), полівінілхлорид (ПВХ), полістирол (ПС), поліізобутилен, фторопласти, поліакрилати, полівінілацетат, поліформальдегід
  • 58.
    4. За фізико-механічнимивластивостями жорсткі напівжорсткі м’які Фенопласти, амінопласти, полістирол Поліетилен, поліпропілен Пінополіуретан, полівінілхлорид Тверді, пружні матеріали з аморфною структурою, з високим модулем пругкості і малим подовженням на розтяг Тверді, пружні матеріали, з кристалічною структурою, середнім розміром модуля пругкості і високим загальним і залишковим подовженням на розтяг М’які та еластичні матеріали із аморфною структурою, низьким модулем пругкості, високим загальним подовженням, але малим залишковим
  • 59.
    5. За термічнимивластивостями термопластичні (термопласти) термореактивні (реактопласти) поліетилен, поліпропілен, полістирол, поліамідні, поліакрилові пластики тощо. фенопласти, амінопласти. Пластики, що при нагріванні розм'якшуються і легко формуються у вироби, а при охолодженні (після формування застигають): Пластики, які розм'якшуються лише в момент формування виробу (при нагріванні і тиску) і швидко втрачають цю можливість у результаті хімічних реакцій, що відбуваються при термічному впливі:
  • 60.
    6. За характероммакроструктури неоднорідні (наповнені) однорідні (ненаповнені) поліметил- метакрилат, полістирол поліпропілен газона- повнені волок- нисті шару - ваті прес- порош- кові фенопласти амінопласти пінополі- уретан (поролон) текстоліт гетінакс скловолок- ніт