Організація складського і тарного господарства

1. ТЕМА 10 10.
ОРГАНІЗАЦІЯ
СКЛАДСЬКОГО І
ТАРНОГО
ГОСПОДАРСТВА

2. 1. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
 СКЛАДИ – це будівлі, споруди і різноманітні пристрої,
призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів,
що поступили на них, їх обробки, іноді – видачі з них
напівфабрикатів готельного бізнесу.

3.  Складські приміщення підприємств громадського
харчування використовуються для зберігання продовольчих
товарів, напівфабрикатів, готової продукції, відходів
виробництва, тари, спецодягу, столової білизни, столового та
кухонного посуду, робочого інвентарю і т.п.

4. ВИМОГИ ДО ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
СКЛАДІВ:
•забезпечення прямоточності руху матеріальних
цінностей;
•не допущення перетинання чистого і брудного
процесів,;
•забезпечення можливості ефективного використання
підйомно-ліфтового господарства, внутрішнього
транспорту;
•розміщення холодильних камер одним блоком;
•забезпечення умов для під'їзду транспорту,
виконання розвантажувальних робіт з використанням
засобів механізації.

6. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ
СКЛАДСЬКИХ РОБІТ:
•замовлення сировини та інших предметів
постачальникам;
•доставка сировини та інших предметів;
•прийом товарів на складі за кількісними і якісними
показниками;
•закладання товарів на зберігання;
•видача необхідної кількості у підрозділи готелю;
•прийом на тимчасове зберігання готової продукції та
напівфабрикатів з ресторану.

7.  Всіма операціями по руху товарів на складі керує
менеджер (завідувач складом), що є одночасно і
матеріально відповідальною особою.
Структурний розподіл персоналу складу на групи:
•приймання,
•комплектації,
•відпуску (відвантаження),
•інвентарного контролю.
 При прийомі на роботу з даними персоналом
укладають договори про повну індивідуальну матеріальну
відповідальність. Звільнення будь-якого матеріально
відповідальної особи від роботи здійснюється тільки після
суцільної інвентаризації та передачі матеріальних
цінностей іншій особі.

8. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ СКЛАДСЬКОГО
ПЕРСОНАЛУ:
•розробляти оперативно-календарні плани роботи складського
господарства;
•складати графіки прийому і видачі товарів зі складу протягом
робочого дня;
• чітко дотримуватися графіка прийому і видачі товарів зі
складу;
•постійно здійснювати облік і контроль руху матеріальних
потоків через склад;
•своєчасно перевіряти ваговимірювальні прилади;
•аналізувати ефективність роботи складського господарства,
розробляти і впроваджувати пропозиції щодо покращання їх
роботи;
•впроваджувати автоматизовану систему обліку товарно-
матеріальних цінностей на складі.

10. 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТАРНОГО
ГОСПОДАРСТВА
 Тарне господарство є самостійним підрозділом
допоміжного виробництва, або входить до
структури складського господарства.
 ТАРА – це виріб, куди поміщають матеріали,
напівфабрикати або готову продукцію з метою їх
кількісного і якісного збереження під час
транспортування з місця виробництва до місця
зберігання або споживання.


11. ПРИЗНАЧЕННЯ ТАРИ:
•захист вантажу від псування під механічною дією,
забруднення та впливу зовнішнього середовища
(температура, атмосферні опади тощо);
•захист вантажу від втрат під час транспортування і
зберігання;
•скорочення часу під час навантажування –
розвантажування та створення зручностей під час
роботи з вантажем.


13.  Особливістю використання тари та пакування є
маркування з вказанням виду вантажу, його
кількості, вимог до перевезення, відправника вантажу
і отримувача, спеціальних вимог для зберігання тощо.

14. ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ТАРОЮ:
•приймання тари по кількості і якості;
•розкриття;
•вивільнення від товару;
•короткочасне зберігання і накопичення
відвантажувальних партій;
•вивіз;
•здача по кількості і якості тарозбираючим
(тароремонтним) підприємствам або виробникам
(постачальникам) товарів;
•документальне оформлення тарних операцій.

15. ОСНОВНІ КОНТРОЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ З ПРИЙОМУ ТАРИ:
•звірити кількість тари, що поступила, з даними
супровідних документів,
•переконатися в її відповідності вимогам стандартів,
•перевірити правильність маркування,
•переконатися у відповідності фактичної якості тари якості,
вказаній в супровідних документах,
•перевірити правильність цін, відповідність їх цінам,
встановленим в договорі.
 При виявленні неналежної якості тари або розбіжностей
в її кількості одержувач зобов'язаний скласти акт, який
служить підставою для пред'явлення претензії до
постачальника (інструкції про порядок приймання продукції
виробничо-технічного призначення і товарів народного
споживання по кількості і якості).

16.  Для розкриття тари використовують
спеціальні інструменти:
•топірець-обценьки,
•трубчасті обценьки,
•молотки (залізний і дерев'яний),
•набійки обручів (дерев'яна і металева),
•кліщі,
•ножі для розкриття картонних ящиків і
розпорювання мішків.
 Звільнена від товарів і приведена в порядок
тара повинна бути розсортована по видах і
зосереджена в спеціально відведених місцях.

17. 

18.  Дерев'яну тару зберігають на підтоварниках
штабелями, укладеними по видах і призначенню.
 Тару з-під товарів, що володіють
специфічним запахом, зберігають окремо.
 Мішки після очищення їх від залишків
товарів сортують по видах і категоріях і укладають
кіпами на зберігання в сухих приміщеннях. До
кожної кіпи прикріплюють бирку, в якій указують
категорію і кількість мішків.
 Металеві бочки зберігають на підтоварниках
під навісом.
 Скляну тару, укладену в транспортну тару,
також зберігають під навісом.


19.  КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
•зберігати тару в безладно складених купах,
•м'яку тару – в сирих місцях, на кам'яних
підлогах без дерев'яних настилів або прокладок.
 Тара разового користування після
розкриття і вивільнення від товару підлягає
утилізації.
 Паперова і картонна тара
використовується як макулатура.
 Для різних видів поворотної тари
встановлені певні терміни повернення їх
підприємствам-виробникам, а за відсутності
відомостей про виробника товарів – відправнику.

20.  Працівники складського господарства
зобов'язані заздалегідь підготувати тару до
здачі і завантаження на автомашину,
розсортувавши її по видах і категоріях,
виписати витратну накладну.
 Основним документом, підтверджуючим
вивіз тари з підприємства, є товарно-
транспортна накладна. На її основі
здійснюється оплата послуг автотранспорту
по вивозу порожньої тари.

21. 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТОВАРІВ
 Одним із завдань складського господарства
є прийом та розвантаження транспорту з
товарами в найкоротший термін
 Швидкість залежить від наявності та
застосування необхідного підйомно-
транспортного обладнання (авто-та
електронавантажувачів, вантажних візків, і т.
п.) і чіткої організації робіт з розвантаження
транспорту.

22.  Суттєвими характеристиками вантажної
одиниці є відповідність її розмірів транспортному
засобу і здатність до збереження цілісності і
первозданної геометричної форми в процесі
здійснення транспортування та відповідних
операцій.
 В якості платформи для формування вантажної
одиниці використовуються стандартні європіддони,
для автотранспорту, наприклад, їх розмір 1200 х
800 або 1200 х 1000 мм. Виходячи з цих розмірів і
визначено базовий модуль упаковки.

23.  Існують різні комп'ютерні програми, які :
•дозволяють, знаючи параметри товару, що підлягає
упаковці, його фізичні характеристики, визначити
розміри споживчої упаковки, розміри транспортної
тари та визначити рекомендовані варіанти
встановлення вантажу на піддон;
•дозволяють транспортнику або експедитору,
знаючи типорозміри товару, що відвантажується
або кількість вантажних одиниць, здійснити
оптимальне завантаження конкретного
транспортного засобу або оптимальне розміщення
на складському просторі.

24.  Здатність вантажної одиниці зберігати
цілісність в процесі виконання операцій
досягається пакетуванням - тобто зв'язуванням
вантажної одиниці і піддону в єдине ціле.
 Вивантажені товари доставляють
спеціалізованим транспортом в зону приймання
складу, де проводять їх перевірку.
 Після завершення приймання вантажі
доставляють до місць зберігання і розміщують у
вільних клітинках на стелажах або резервних
місцях, відведених для зберігання.

26. Основні типи внутрішніх транспортних засобів
для переміщення вантажів у горизонтальному і
вертикальному напрямках:
•стаціонарні транспортні пристрої (трубопроводи,
конвеєри, транспортери тощо, які переміщають товари
у горизонтальному, вертикальному або похилому
напрямках);
•пересувні транспортні засоби (підйомники,
електрокари, автонавантажувачі, автомобілі та ін.).
 Часто на підприємствах використовують
безлюдні транспортні системи з дистанційним
управлінням.

27. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ПОГРУЗОЧНО-
РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ І ТРАНСПОРТНО-
СКЛАДСЬКИХ РОБІТ:
1)мостові крани – підйомно-транспортні механізми, що
застосовують для піднімально-транспортних операцій;
2)козлові крани – для тяжких і габаритних вантажів;
3)легкі вантажо-підйомні засоби – однобалкові крани,
ручні мостові крани;
4)крани облегшеного типу – для механізації робіт з
незначною інтенсивністю;
5)крани – штаблери, роликові конвеєри, поворотні
столи і платформи, захвати різної форми, елеватори,
ліфти.
 100 тис. грн. капітальних вкладень в механізацію
і автоматизацію навантажувально-
розвантажувальних робіт вивільняють до 50 робочих

28. 4. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
МЕХАНІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ В
СКЛАДСЬКОМУ І ТАРНОМУ ГОСПОДАРСТВАХ
Раціональна організація складського процесу ґрунтується
на дотриманні наступних основних принципів:
• Механізації і автоматизації технологічних операцій;
• Оптимального використання площі і ємності складських
приміщень;
• Організації наскрізного "прямоточного" товарного потоку;
• Планомірності і ритмічності складських робіт;
• Повного збереження товарів.

29.  Система управления складом (англ. Warehouse
Management System, сокр. WMS) - программное обеспечение
для автоматизации и интеллектуального управления
складскими процессами с поддержкой современного
технологического и специализированного складского
оборудования.