2
1.Основні завданнягенної інженерії в галузі
харчового виробництва. Трансгенні організми і
продукти.
2. Біобезпека генетично модифікованих організмів.
3.Нормативне регулювання виробництва та
використання генетично модифікованих
організмів. Харчове токсико-гігієнічне оцінювання
продукції із генетично модифікованих джерел.
3.
3
Генна інженерія— наука про генетичне
конструювання, спрямоване на
створення нових форм біологічно
активних ДНК та генетично нових форм
клітин і цілих організмів за допомогою
штучних прийомів перенесення генів
(технології рекомбінантних ДНК,
генетичної трансформації, гібридизації
клітин).
1. Основні завдання генної інженерії в галузі
харчового виробництва
5
Напрями модифікації молока
ЗміниОчікуваний ефект
Збільшення вмісту а- і р-казеїнів Підвищення щільності згустка,
термостійкості молока, вмісту кальцію
Збільшення сайтів фосфорилювання в
казеїнах
Збільшення вмісту кальцію
Внесення протеолітичних сайтів у казеїни Поліпшення процесу дозрівання сиру
Збільшення концентрації к-казеїну Підвищення стабільності казеїнових
комплексів, зменшення розмірів міцел
казеїну
Зменшення вмісту а-лактальбуміну Зменшення вмісту лактози, зниження ступеня
кристалоутворення під час
заморожування
6.
6
Генетично модифікованийорганізм —
організм чи декілька організмів, будь-яке
неклітинне, одноклітинне чи
багатоклітинне утворення, здатне до
відтворення чи передавання спадкового
генетичного матеріалу, відрізняється від
природних організмів, отриманий із
застосуванням методів генної інженерії і
містить генно-інженерний матеріал, у т.
ч. гени, їх фрагменти чи комбінації генів.
7.
7
Організми, які піддавалися
генетичнійтрансформації, називають
трансгенними.
Трансгенний організм — тварини,
рослини, мікроорганізми, віруси,
генетична програма яких змінена із
застосуванням методів генної
інженерії.
8.
8
За використання трансгенних
організмівотримують генетично
модифіковані джерела (ГМД) їжі.
Генетично модифіковані джерела
їжі — сировина і харчові продукти
(компоненти), які
використовуються людиною в
натуральному чи переробленому
вигляді, отримані із ГМО чи містять
їх у своєму складі.
9.
9
Площі промислових посівівтрансгенних
культур у деяких країнах (млн га)
Країни 1996 1997 1998 1999 2003
СІНА 1,5 8,1 20,5 28,7 42,8
Аргентина 0,1 1,4 4,3 6,7 13,9
Канада 0,1 1,3 2,8 4,0 4,4
Австралія < 0,1 0,1 0,1 0,1 —
Мексика <0,1 0,1 0,1 0,1 —
ПАР — — <0,1 0,1 —
Іспанія, Франція — -— <0,1 0,2
Португалія,
Румунія
— — —
—
—
Китай — — 0,08 0,4 2,8
10.
10
2. Біобезпека генетичномодифікованих
організмів
Біобезпека — збереження живими організмами
своєї біологічної сутності, біологічних якостей,
системоутворювальних зв'язків і
характеристик, запобігання широкомасштабній
втраті біологічної цілісності, яка може мати
місце внаслідок упровадження чужорідних форм
життя в екосистему, що склалась,
бактеріального забруднення їжі, впливу генної
інженерії, генної терапії чи вірусів на органи і
тканини тощо.
11.
11
Іноземні компанії, чияпродукція містить
(чи може містити) ГМ-інгредієнти
Компанія Продукти
Nestle Шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування
Coca-Cola «Кока-кола», «Спрайт», «Фанта», тонік «Кінлі»
Danon Йогурти, кефір, сир, дитяче харчування
Procter & Gamble Чiпси
Kellogg's Готові сніданки, у т. ч. кукурудзяні пластівці
Unilever Дитяче харчування, майонези, соуси та ін.
Heinz Foods Кетчупи, соуси
Hershey's Шоколад, безалкогольні напої
McDonald's Картопля, м'ясо
Similac Дитяче харчування
Cadbury Шоколад, какао
Mars Шоколад «М&М», «Snikers» «Twix» «Milky Way», «Mars»
PepsiCo Напої «Pepsi», «Mirinda», «Seven-Up»
12.
12
Ризик —у генній інженерії — ймовірність
здійснення небажаного впливу генетично
модифікованого організму на довкілля,
збереження і стійке використання
біологічної різноманітності, у т.ч, здо
ров'я людини, внаслідок передання генів.
14
3. Нормативне регулюваннявиробництва та
використання генетично модифікованих
організмів
Харчові продукти, під час виготовлення яких використовують
ГМО, мають відповідати вимогам Правил Ради Європи 258/27.
Директивою Європейського парламенту і Ради ЄС № 1829/2003
від 22.09.2003 р. про генетично модифіковані харчові продукти і
корми з 1 червня 2004 року запроваджено нові правила
маркування в країнах Європейського Союзу.
Маркуванню має піддаватися вся харчова продукція за вмісту
ГМД понад 0,9%, а також харчова продукція, яка отримана з
ГМД, але не містить білка і ДНК.
В Україні 31 травня 2007 року Верховна Рада прийняла Закон
№1103-V “Про державну систему біобезпеки при створенні,
випробуванні, транспортуванні та використанні генетично
модифікованих організмів”.
15.
15
1 серпня2007 року була прийнята і з 1 листопада 2007 року
набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 985
“Питання обліку харчових продуктів, що містять генетично
модифіковані організми і/чи мікроорганізми”, яка дозволяє
ввезення і реалізацію харчових продуктів, що містять ГМО у
кількості більше 0,9%, лише за наявності відповідного
маркування і зазначення якісного складу продукту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 18.02.2009
р. затверджено «Порядок державної реєстрації генетично
модифікованих джерел харчових продуктів, косметичних і
лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з
їх використанням».
Передбачено, що державну реєстрацію проводить Міністерство
охорони здоров'я України на основі заяви та висновку
державної санітарно-епідеміологічної, а за необхідності ще й
державної екологічної експертизи.
16.
16
Харчове токсико-гігієнічне оцінюванняпродукції
із генетично модифікованих джерел
Країна Продукт Рік реєстрації
США Кукурудза
Картопля
Соя
Томати
Гарбуз
Папая
Цукровий буряк
1995—1997
1995—1997
1995—1997
1994—1995
1995—1997
1997
1997
Країни Європейського Союзу Кукурудза, Томати, Картопля,
Соя
1997—1998, 1998, 1997,
1997
Канада Кукурудза, Томати,
Картопля, Соя
1996—1997, 1995—1997
1997, 1997
Японія Картопля
Кукурудза
Соя
1996—1997
1996—1997
1996
Росія Соя, Кукурудза, Цукровий буряк,
Рис
1999, 2000, 2001,
2003
Дані про реєстрацію генетично модифікованих сільськогосподарських культур у
різних країнах
17.
17
У більшості країнпроводять поетапне оцінювання небезпеки
і якості ГМД. Основу цього підходу становить принцип
композиційної, чи реальної, еквівалентності, який полягає
у порівнянні ГМП із традиційним аналогом.
За результатами порівняння продукти поділяють на такі
класи безпеки:
а) 1 клас — якщо в результаті оцінювання
композиційної еквівалентності не виявлено
відмінностей між генетично модифікованою харчовою
продукцією і традиційними аналогами. Продукцію
пропонують вважати нешкідливою для здоров’я;
б) 2 клас – виявлено певні відмінності;
в) 3 клас – повна невідповідність традиційним
аналогам.
18.
18
Продукти 2-гота 3-го класів підлягають подальшому оцінюванню на
безпеку.
Дослідження харчової безпеки передбачає з’ясування харчових і
токсикологічних характеристик продукції.
Оцінювання харчових властивостей охоплює вивчення:
- харчової цінності нового продукту;
- норми споживання;
- спосіб використання в харчуванні;
- біодоступності;
- надходження окремих нутрієнтів (якщо очікуване надходження нутрієнта
перевищує 15 % від його добової потреби);
- вплив на мікрофлору кишечника (якщо ГМД містить живі організми).
Для токсикологічної характеристики необхідне визначення таких
показників:
- токсикокінетика;
- генотоксичність;
- потенційна алергенність;
- потенційна колонізація в шлунково-кишковому каналі (у випадку
наявності в ГМД мікроорганізмів);
- результати субхронічного (90 діб) токсикологічного експерименту на
лабораторних тваринах і дослідження на добровольцях.