Причини абхазько-грузинського збройного протистояння 1989 р. та війни 1992-1993 рр. Особливості абхазько-грузинського конфлікту – етнічні, гуманітарні, політичні, геополітичні. Підсумки війни. Передумови та наслідки визнання Росією незалежності Абхазії у 2008 році. Нова грузинська політика щодо Абхазії після 2008 року. Міжнародні формати вирішення конфлікту – Женевські дискусії та їх реальні результати. Реінтеграція Абхазії до складу Грузії – міфи та реалії сьогодення.

1. АБХАЗЬКО-
ГРУЗИНСЬКИЙ
КОНФЛІКТ –
ЯКІ ВИСНОВКИ МОЖЕ
ЗРОБИТИ УКРАЇНА
НАТАЛЯ ІЩЕНКО
КИЇВ, 28 ЛЮТОГО 2017 Р.
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ВИКОРИСТАНІ
МАТЕРІАЛИ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

2. Образец слайда с подзаголовком
• Начинайте заголовки слайдов с прописных букв.
• В подзаголовках должно быть оформление, как в
предложениях.
• Обычно размер подзаголовков не должен
превышать 36 пт, чтобы они помещались на одной
строке.
• Для этого шаблона уже задан цвет подзаголовков,
но его нужно выбрать. В PowerPoint 2007 это
четвертый цвет шрифта слева.
Частка Абхазької
АРСР в економіці
Грузії становила
15%.
Основний дохід
приносили
курорти.
Але в республіці
були харчова,
легка,
деревообробна,
вугільна,
машинобудівна
(в т.ч. високо-
технологічна)
промисловість,
енергетика,
сільське
господарство,
а також НДІ
військового
призначення.
АБХАЗЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА
СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

3. НАСЕЛЕННЯ АБХАЗІЇ, 1989 Р.
525 061 ЛЮДИНА
93267
239872
76541
74913
14664 11655 Абхази 17,76%
Грузини 45,68% (в т.ч.
свани та мегрели)
Вірмени 14,58%
Росіяни 14,27%
Греки 2,79%
Українці 2,22%

4. 18 березня 1989 р. в
селі Лихни
Гудаутського району
Абхазії відбувся 30-
тисячний народний
сход, який висунув
пропозицію про
відновлення статусу
Абхазії як союзної
республіки, що
існувала 1921-1931 рр.
Після зміни статусу
Абхазія отримала б
можливість вийти зі
складу Грузії.
Звернення було
підписана всіма
присутніми на сходу і
направлено до
Москви, в ЦК КПРС.
ПОЧАТОК. СХОД В ЛИХНИ

5. 9 КВІТНЯ У відповідь на рішення сходу в Лихни
почалися протести грузин як у
Абхазії, так і Грузії в цілому. 4 квітня в
Тбілісі почався безстроковий мітинг,
організований патріотичними силами
на чолі з Звіадом Гамсахурдія.
Спочатку вимогами учасників акції
була ліквідація автономій Абхазії, а
також Південної Осетії і Аджарії, але
вже з 6 квітня на перший план
вийшла вимога
незалежності Грузії.
9 квітня на розгін
мітингу були кинуті
підрозділи
Закавказького
військового округу.
Весь Радянський
Союз пам'ятає ці
події як «ніч
саперних лопаток».
Тоді загинув 21
протестувальник.

6. 15-16 ЛИПНЯ
В Абхазії група грузинських студентів і
викладачів Абхазького державного
університету вирішили відокремитися і
створити філію Тбіліського університету.
У Сухумі пройшли мітинги, почалася
студентське голодування.
В травні 1989 року влада Грузії створила
Сухумську філію ТДУ. На 16 липня було
призначено вступні іспити. Проте
15 липня робота приймальної комісії була
заблокована абхазами. Конфлікт переріс
у масові заворушення із застосуванням
вогнепальної зброї. 15-16 липня 1989 р.
в Сухумі загинуло 17 осіб, 448
отримали поранення.
17 липня в Сухумі увійшли підрозділи
внутрішніх військ СРСР, озброєні
вогнепальною зброєю, на бронетехніці. У
місті була введена комендантська година.
За кілька днів вдалося практично повністю
загасити конфлікт.

7. 1991 Р., ГРУЗІЯ
• 17 березня 1991 р. в СРСР відбувся референдум про майбутнє Союзу як
«оновленої федерації рівноправних суверенних республік». Грузія і,
зокрема, грузини в Абхазії бойкотували опитування. Абхази, навпаки,
взяли участь в референдумі і висловилися за збереження СРСР.
• 31 березня 1991 р. відбувся референдум про відновлення
незалежності Грузії. У ньому взяли участь 90,5% виборців, з яких "за"
проголосувало 98,93%. У Абхазької АРСР і Південно-Осетинської
автономної області більша частина населення бойкотувала опитування.
• 9 квітня 1991 р.
Верховна Рада Грузії,
головою якого був
Звіад Гамсахурдія, схвалила
Акт про відновлення
незалежності Грузії.
• 26 травня 1991 року
Звіад Гамсахурдія
на загальних виборах
був обраний
президентом Грузії.

8. 1991-1992 РР., ЧЕЧНЯ
• До літа 1992 року з Чеченської
республіки були виведені
радянські російські війська.
Половина радянської техніки та
зброї була офіційно передана
чеченської стороні.
• 1 листопада
1991 р. була
проголошена
незалежність
Чечні під
керівництвом
обраного 27
жовтня
президента
Джохара
Дудаєва.

9. КОНФЕДЕРАЦІЯ ГОРСЬКИХ
НАРОДІВ КАВКАЗУ
• У серпні 1989 р. представники кавказьких національних рухів провели в
Сухумі I з'їзд і створили Асамблею гірських народів Кавказу.
• 1-2 листопада 1991 р. на з'їзді в
Сухумі представники дванадцяти
північнокавказьких народів, а також
абхази, підписали Договір і
прийняли Декларацію про
конфедеративний союз.
Штаб-квартирою Конфедерації
гірських народів Кавказу був
обраний Сухумі.
• 4 жовтня 1992 р. в Грозному на
з'їзді гірських народів Кавказу, була прийнята
декларація, яка містила заклик до денонсування
федеративного договору з Росією.
Передбачалося створення незалежної держави,
Конфедерацію народів Кавказу, правонаступниці
Горської республіки 1918-1919 рр.

10. ГРОМАДЯНСЬКА
ВІЙНА
• У грудні 1991 р. Національна гвардія Грузії під командуванням Тенгіза
Китовані і батальйони «Мхедріоні» Джаби Іоселіані організували
військовий переворот, що вилився в бойові дії із застосуванням важкого
озброєння у Тбілісі. У січні 1992 р. Гамсахурдія втік до Чечні.
• В Грузії було сформовано Державну Раду Грузії, на чолі якого став
Едуард Шеварднадзе.
• Прихильники Гамсахурдія не змирилися з вигнанням свого лідера. В
країні почалася партизанська війна, епіцентром якої, з березня по
серпень 1992 р., був прикордонний з Абхазією регіон Мегрелія.

11. 1991-1992 РР., АБХАЗІЯ-ГРУЗІЯ
• 25 вересня 1991 р. відбулись вибори до Верховної Ради Абхазії на
квотній основі: 28 місць у абхазів, 26 у грузин, 11 у т. зв.
«російськомовних».
• 21 лютого 1992 р. Держрада Грузії оголосила про відновлення Конституції
Грузинської демократичної республіки 1921 р. Абхазьке керівництво
сприйняло скасування радянської Конституції як скасування автономного
статусу Абхазії.
• З червня 1992 р. в Абхазії почався процес створення Абхазької гвардії.
• 23 липня 1992 р. Верховна Рада
Абхазії простою більшістю
відновила дію Конституції 1925 г.
В той час Абхазія була окремою
союзною республікою, а не
грузинською автономією. Депутати
затвердили також назву
«Республіка Абхазія», прапор, герб.
• 25 липня 1992 р. Держрада Грузії
скасувала ці рішення.

12. • 14 серпня 1992 р. о 7:00 ранку колона військ, направлених до регіону
Держрадою Грузії, з бронетехнікою і важким озброєнням, перетнула
адміністративний кордон з Абхазією. Офіційно війська були направлені
для забезпечення охорони залізниці та звільнення заручників, нібито
утримуваних прихильниками Гамсахурдія на території Абхазії.
• До полудня війська центрального
уряду Грузії увійшли в Сухумі.
Абхазька гвардія прийняла бій на
вулицях міста.
• Одночасно
морський десант
Національної гвардії
Грузії висадився біля Гагри.
Грузинські війська взяли під
контроль абхазьку ділянку
держкордону Грузії з РФ
на річці Псоу поблизу
Адлера.
• Лідер Абхазії Владислав Ардзинба
оголосив загальну мобілізацію.
Через кілька днів Конфедерація гірських народів Кавказу видала указ про
стан війни Північного Кавказу з Грузією.
ПОЧАТОК ВІЙНИ

13. РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКА
16 серпня 1992 р. 345-й окремий
парашутно-десантний полк РФ був
перекинутий з Кировабада (Азербайджан)
в м.Гудаута (тут, в с.Бамбори, був ще
радянський військовий
аеродром).
У Сухумі
висадився
901-й
окремий
парашутно-
десантний
батальйон.
Розверну-
лися і інші
частини.
Джерело – стаття «Набуття раю». Автор -
Олександр Лучанинов - військовий журналіст,
полковник у відставці. 05.06.2015,
«Независимая газета», Росія

14. ЛІНІЯ ФРОНТУ - ГУМІСТА
Через чотири дні після початку бойових дій, після досягнення
домовленостей про перемир'я, абхазькі сили залишили Сухумі, відійшовши
за річку Гуміста на околиці міста. Сухумі взяли під контроль війська
центрального уряду Грузії.
Абхазьке керівництво (і значна частина абхазького населення) також
покинуло столицю. З того часу і до закінчення війни абхазькі очільники
перебували в м. Гудаута.

15. • У перших дні жовтня 1992 р.
абхазькі підрозділи з боями взяли
Гагру і встановили свій контроль
над кордоном з Росією.
У боях брав активну участь
вірменський батальйон та загін
чеченців на чолі з
Шамілем Басаєвим.
• Біля Сухумі, на
р.Гуміста, лінія
фронту не
змінювалася
з серпня 1992 р.
по вересень 1993 р.
• Абхазькі сили кілька
разів робили спроби
захоплення Сухумі,
проте вони
закінчувалися
невдачею.
ГАГРА, ГУМІСТА

16. АБХАЗЬКІЙ ФРОНТ

17. ПЕРЕМИР'Я
• 27 липня 1993 р. в м.Сочі, за
посередництва РФ, між владою Грузії
і Абхазії укладено угоду про
«Припинення вогню і розробці
механізмів контролю». Документ
передбачав поетапну демілітаризацію
зони конфлікту під контролем
міжнародних спостерігачів.
• 1-20 серпня 1993 р. грузинська
сторона повністю виконала вимоги
угоди. Регулярні частини виводилися
або розформовувалися, важка техніка
була вивезена з Абхазії на кораблях.
• 24 серпня Радбезом ООН була
заснована Місія ООН зі спостереження в
Грузії для перевірки виконання угоди про
припинення вогню, з наданням
особливої ​​уваги положенню в Сухумі.
• 1-15 вересня в Абхазію, переважно в
Сухумі, відбувається масове повернення
населення. Розпочався навчальний рік.

18. КІНЕЦЬ ВІЙНИ
• 16 вересня 1993 р. абхазька сторона порушила угоду про
припинення вогню і початку штурм Сухумі. У місті на той момент не
залишилося важкого озброєння. Захищали місто лише легкоозброєні
місцеві загони самооборони і міліції.
• На грузинській стороні воювали українські добровольці з УНА-УНСО.
• З абхазької сторони в перших рядах атакували Сухумі росіяни -
північнокавказький загін Шаміля Басаєва і козачі сотні.
• 27 вересня 1993 року Сухумі взяли абхазькі збройні підрозділи.
• 30 вересня 1993 р. абхазькі сили вийшли на кордон з Грузією на
річці Інгурі. Цей день
вважається датою
закінчення війни.

19. ГУМАНІТАРНІ ПІДСУМКИ
ВІЙНИ
• Під час грузинсько-абхазького конфлікту загинуло 16 тис. чоловік, з них
10 тис. грузин і 4 тис. абхазів.
• Від 200 до 300 тис. мешканців Абхазії, в основному етнічних грузин,
стали біженцями. Більша частина з них вирушила до Грузії.
• Грузинська сторона неодноразово заявляла про геноцид, але судів і
трибуналів, як Міжнародний трибунал по колишньої Югославії, з
приводу абхазько-грузинського конфлікту не створювалося.
• 12 серпня 2008 р. Грузія подала до Міжнародного суду ООН заяву, в
якої звинуватила Росію в порушенні стате Міжнародної конвенції про
ліквідацію всіх форм расової дискримінації (тобто, в етнічних чистках
на території Абхазії та Південної Осетії протягом декількох років).
1 квітня 2011 р. Суд ООН вирішив (10 голосів проти 6-ти), що заява
Грузії не підпадає під його юрисдикцію, оскільки не була дотримана
обов'язкова досудова процедура, яка зобов'язує сторони докласти всіх
зусиль для вирішення спору шляхом переговорів.

20. НАСЕЛЕННЯ АБХАЗІЇ, 2011 Р.
240705 ЛЮДЕЙ
122175
46499
41907
22064 1743 1382
Абхази 50,8%
Грузини (в т.ч. свани
та мегрели) 19,3%
Вірмени 17,4%
Росіяни 9,2%
Греки 0,7%
Українці 0,6%

21. ПОЛІТИЧНІ ПІДСУМКИ ВІЙНИ
СУХУМ(І)
• 26 листопада 1994 р. на сесії Верховної Ради Абхазії була прийнята
Конституція. Згідно із її текстом, "Республіка Абхазія (Апсни) –
суверенна, демократична, правова держава«; "Президентом
Республіки Абхазія обирається особа абхазької національності«;
"Державна мова Республіки Абхазія - абхазька. Російська мова поряд з
абхазькою визнається мовою державних та інших установ".
• 3 жовтня 1999 р. Конституція була схвалена на референдумі. 12
жовтня 1999 р. парламент прийняв Акт про державну незалежність
Республіки Абхазія.
• Після цього рішення абхазьке керівництво відмовилося від подальшого
обговорення політичного статусу Абхазії на переговорах з Грузією.
ТБІЛІСІ
• У Грузії (в Тбілісі) з 1993 р. працюють органи влади Абхазії «у
вигнанні»: уряд і парламент.
З 2006 по 2008 рр. уряд Абхазії у вигнанні тимчасово розміщувався в
Кодорській ущелині Абхазії.
• У 2000 р. була затверджена Конституція Автономної Республіки
Абхазія, у якій зазначено: Абхазія є частиною Грузії як автономна
одиниця.

22. БЛОКАДА І САНКЦІЇ
• Транзитне залізничне і
автомобільне сполучення
через абхазьку територію
відсутнє з 14.08.1992 р.
• З вересня 1993 р. не працює
повноцінно колись
найбільший в регіоні
Сухумський аеропорт.
• До січня 1996 р. вантажі
йшли тільки морським
шляхом (через Туреччину).
• У 1996 р. з ініціативи Грузії
на саміті СНД було
прийнято рішення, що забороняє здійснення торгово-
економічних, фінансових, транспортних та інших зв'язків з
Абхазією по державній лінії. Санкції були введені рішенням Ради глав
держав СНД «Про заходи щодо врегулювання конфлікту в Абхазії,
Грузія" від 19 січня 1996 г. За винятком Білорусії і Туркменії всі країни
СНД підписалися під цим рішенням.

23. БЛОКАДА І САНКЦІЇ
Режим «санкцій» СНД:
o ембарго на продаж і поставку в Абхазію зброї та іншої
військової техніки;
o заборона торгово-економічних, фінансових, транспортних та
інших операцій з владою абхазької сторони (при цьому
зазначений режим дозволяв здійснення таких операцій при
наявності відповідної згоди Уряду Грузії);
o недопущення на своїх територіях представництв влади
абхазької сторони, а також осіб, офіційно їх представляють.
 В рамках санкцій указом Президента Грузії від 31 січня 1996 р.
офіційно зачинені сухумський
Морський порт і абхазька ділянка
російсько-грузинського кордону
(на річці Псоу).
 Грузинська влада не отримала
для аеропорту Сухумі спеціального
дозволу від Міжнародної організації
цивільної авіації і він не підлягає
легітимної експлуатації.

24. БЛОКАДА І САНКЦІЇ
Винятком з санкцій і блокади є постачання електроенергії. Абхазька і
грузинська енергосистеми технічно не розділені, а прикордонна
Інгурська ГЕС з 1992-1993 рр. працює на дві сторони:
60% виробленої електроенергії йде Грузії, 40% - Абхазії.
Співробітництво здійснюється на основі усних домовленостей між
сторонами, без підписання договорів.

25. МИРОТВОРЦІ
• У 1993-1994 рр. в Женеві відбулися переговори під егідою ООН, за
посередництва Росії і за участю спостерігачів ОБСЄ і «Групи друзів
Генсека ООН» в складі представників США, Німеччини, Франції,
Великобританії та Росії. Результатом стало підписання «Меморандуму
про порозуміння між грузинською та абхазькою сторонами» і «Комюніке
про другий раунд переговорів між грузинської та абхазької сторонами».
У Комюніке сторони висловили згоду на «розміщення в зоні
конфлікту миротворчих сил ООН або інших сил, санкціонованих
ООН» та зафіксували обопільну згода на використання в їх складі
російського військового контингенту.
• 14 травня 1994 р. грузинська і абхазька сторони підписали в Москві
вироблену в рамках женевських
переговорів «Угоду про припинення
вогню і роз'єднання сил». На підставі
цього документа і рішення Ради глав
держав СНД 23 червня 1994 р. на
територію Абхазії були введені
«Колективні сили СНД з підтримки
миру» - виключно російські
підрозділи.

26. КОДОРСЬКА УЩЕЛИНА
• В липні 2006 р. парламент Грузії виступив з вимогою щодо
виведення російських миротворчих сил з Абхазії і Південної
Осетії. У відповідь парламент Абхазії закликав всі країни світу «негайно
почати процес офіційного визнання незалежності Республіки Абхазія»,
а також звернувся до міжнародних організацій з проханням «припинити
мілітаристські плани грузинського керівництва».
• 25 липня 2006 р. підрозділи грузинських збройних сил були введені до
Кодорської ущелини. (На той момент цей високогірний район не
контролювався Сухумі). Тбілісі оголосив про відновлення контролю над
Кодорською ущелиною, або «Верхньою Абхазією».
• На початку серпня 2006 р. до Кодорської ущелини (в с. Чхалта і с.
Ажара) були переведені уряд і парламент Абхазії у вигнанні. Грузія
почала наполягати на включенні до складу делегацій, які ведуть
переговори з абхазькою стороною, представника «законної влади
Абхазької автономної республіки, яка знаходяться на території Абхазії -
в Кодорській ущелині».
• Абхазька сторона заявила, що не сяде за стіл переговорів, якщо за тим
же столом опиняться представники «уряду у вигнанні».

27. ФАКТОР КОСОВО
• 15 лютого 2008 р. МЗС РФ заявив, що Росія скоректує свою лінію щодо
визнання Абхазії і Південної Осетії, в разі проголошення незалежності
Косово.
• 17 лютого 2008 р. парламент Косово прийняв Акт о незалежності. У
перші дні нову державу визнали США, Франція, Великобританія,
Німеччина і ін. країни.
• 6 березня 2008 р. РФ оголосила про вихід з режиму економічних
санкцій проти Абхазії.
• 20 серпня 2008 г. парламент Абхазії звернувся до Росії з проханням
визнати незалежність республіки.
• 25 серпня 2008 р. Рада Федерації і Госдума РФ ухвалили звернення до
президента про визнання незалежності Південної Осетії і Абхазії.
• 26 серпня 2008 р. президент Росії Дмітрій Медведєв підписав укази
про визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії.
• Грузія у відповідь розірвала дипломатичні відносини з Росією.
• Незалежність Абхазії визнали ще 3 держави – 3.09.2008 р. Нікарагуа,
10.09.2009 р. Венесуела і 15.09.2009 р. Науру.

28. «ОКУПОВАНІ ТЕРИТОРІЇ»
• 8 серпня 2008 р.
розпочався збройний
грузинсько-російський
конфлікт в Південній
Осетії.
• В цей же день
абхазька сторона
розпочала введення
важкої бойової техніки
в зону обмеження
озброєнь.
• 12 серпня почався абхазькій наступ в Кодорській ущелині, що
завершився встановленням контролю над «Верхньою Абхазією».
Таким чином, абхазька влада з серпня 2008 р. контролює всю
територію республіки.
• У жовтні 2008 р. Парламент Грузії прийняв Закон «Про окуповані
території», яким було визначено новий правовий режим щодо двох
окупованих регіонів, Абхазії і Цхінвальського регіону / Південної Осетії.

29. РОСІЙСЬКІ ПРИКОРДОННИКИ
30 квітня 2009 р. Абхазія і Росія
підписали Угоди «Про спільні зусилля
з охорони Державного кордону
Республіки Абхазія». З того часу в
Абхазії діє Прикордонне
управління ФСБ Росії в Абхазії, яке
виконує завдання з охорони
абхазького кордону.

30. ЖЕНЕВСЬКІ ДИСКУСІЇ
• Після загострення конфлікту в 2008 р, з 15 жовтня 2008 р. в Женеві
почалися дискусії, які «служать майданчиком для вирішення
конкретних практичних питань і створення основи для довгострокової
безпеки і стабільності в регіоні». Співголовами на цих зустрічах є ООН,
ОБСЄ і Євросоюз. До складу учасників входять Грузія, Російська
Федерація і Сполучені Штати Америки, а також абхазькі і
південноосетинські представники. Обговорення ведеться паралельно в
двох групах: у одній розглядаються питання безпеки і стабільності в
регіоні, в іншій - проблеми внутрішньо переміщених осіб і біженців.
• На сьогоднішній день Женевські дискусії - це єдиний формат діалогу
між представниками Грузії і де-факто владою Абхазії і Південної
Осетії.
• З найперших засідань в Женеві обговорюється проект договору про
взаємне незастосування сили і механізм повернення біженців, проте
ніяких рішень з цих питань за 9 років так і не було прийнято.
• 13-14 грудня 2016 р. відбувся 38-й раунд Женевських дискусій.
• Проведення наступного 39-го раунду дискусій намічено на
28-29 березня 2017 р.

31. МИРНИМ ШЛЯХОМ
• З початку 2010-х років і до тепер офіційний Тбілісі робить ставку
на «мирне возз'єднання» країни.
• В 2016 р. під час покладання вінків до могил солдатів, що загинули під
час російсько-грузинського конфлікту 2008-го р., прем'єр-міністр Грузії
Георгій Квірікашвілі і президент країни Георгій Маргвелашвілі
підкреслили, що Абхазія і Південна Осетія повернуться до складу
Грузії мирним
шляхом.
• 22 лютого 2017 р.
глава МЗС Грузії
Михаїл
Джанелідзе,
виступаючи в
ООН, заявив,
що «Грузія
висловлює
готовність
вирішити конфлікт
з Росією тільки
мирним шляхом».

32. ЗАЛУЧЕННЯ ШЛЯХОМ
СПІВРОБІТНИЦТВА - СТРАТЕГІЯ
З 27 січня 2010р. в Грузії діє «Державна стратегія щодо окупованих
територій: Залучення шляхом співпраці».
• Державної метою Грузії є забезпечення такого майбутнього, коли
кожен громадянин країни буде користуватися привілеями
демократичного правління, глобально інтегрованої, розвиненою
економікою і жити в толерантному, поліетнічному і багатокультурному
суспільстві.
• Уряд Грузії прагне зробити доступними населенню Абхазії і
Цхінвальського регіону / Південної Осетії всі переваги, які несуть
прогрес, досягнутий в результаті реформ, і інтеграція до Євросоюзу та
до Євроатлантичних структур.
• Стратегія висловлює неухильне рішення Грузії досягти повної
деокупації Абхазії і Цхінвальського регіону / Південної Осетії,
зробити оборотним процес анексії окупованих Російською
Федерацією територій і мирним шляхом реінтегрувати дані
території і населення в єдиний конституційний простір Грузії.
Грузинська влада прагне досягти намічених цілей тільки
мирними і дипломатичними шляхами, що виключає можливість
вирішення конфлікту військовим шляхом.

33. ЗАЛУЧЕННЯ ШЛЯХОМ
СПІВРОБІТНИЦТВА - СТРАТЕГІЯ
Мета державної Стратегії - сприяти відновленню і поглибленню
відносин між населенням Грузії, роз'єднаним розділовими лініями,
що виникли в результаті окупації, і забезпечити населенню Абхазії і
Цхінвальського регіону / Південної Осетії ті права і привілеї, якими
користується кожен громадянин Грузії. Для цього передбачено
• Сприяння економічним відносинам між громадами, залучення Абхазії
і Цхінвальського регіону / Південної Осетії в міжнародні економічні
відносини Грузії.
• Реабілітація та розвиток такої інфраструктури, яка зробить можливим
вільне пересування населення і товарів через розділові лінії.
• Покращення якості і доступності охорони здоров'я для населення;
створення широких можливостей для отримання освіти.
• Стратегія ґрунтується на принципах територіальної цілісності,
непорушності кордонів і суверенітету Грузинської держави, проведення
політики невизнання окупованих територій і, в кінцевому підсумку, їх
повної деокупації.
НАТО підтримало мирну стратегію Грузії щодо Абхазії і Південної
Осетії. Стратегія також була схвалена Радою Європейського союзу.
Повний текст Стратегії тут http://www.civil.ge/files/files/strategy_ru.pdf

34. ЗАЛУЧЕННЯ ШЛЯХОМ
СПІВРОБІТНИЦТВА - ПРАКТИКА
Фокус в процесі відновлення зв'язків з окупованими територіями
зроблений на надання послуг в сфері освіти та охороні здоров'я.
• У розвитку співробітництва в сфері освіти є складнощі – мешканці
Абхазії негрузинської національності в переважної більшості не знали і
не знають грузинської мови. Грузинські школи є тільки в прикордонному
з Грузією Гальському районі, і їх кількість абхазька влада зараз
скорочує.
У той же час, після пом'якшення санкцій, Росія ввела квоти і пільгові
умови для прийому абітурієнтів з Абхазії.
• Медичний проект виявився успішним. Сотні громадян Абхазії щорічно
проходять безкоштовний курс лікування в грузинських закладах. В
прикордонному з Абхазією районі Грузії будується спеціальний
багатопрофільний медичний центр.
Однак в цьому році Росія запускає свій медичний проект для Абхазії -
видачу для жителів республіки-громадян РФ полісів обов'язкового
медичного страхування. Після запуску проекту жителі Абхазії зможуть
отримувати безкоштовну медичну допомогу в лікувальних установах
Росії.

35. ЗАЛУЧЕННЯ ШЛЯХОМ
СПІВРОБІТНИЦТВА - ПРАКТИКА
Забезпечення вільного переміщення людей через роздільні лінії –
важлива складова грузинської реінтеграції. Але з реалізацією є
складнощі.
Нещодавно річку Інгурі, що розділяє Гальський (Абхазія) і Зугдідський
(Грузія) райони, щодня перетинали понад 1500 чоловік. Проте влада
Абхазії зараз зменшує кількість пунктів пропуску через кордон.
З 4 березня
ліквідуються чергові
2 КПП, залишаться
тільки 2. Всього
з 6-ти КПП, що
працювали раніше,
у підсумку має
залишитися один.
Таким чином,
поїздки в Грузію
будуть ускладнені.

36. СОЮЗ З РОСІЄЮ
Після «приєднання» Криму, «кримський» сценарій обговорювався і для
Абхазії (та Південної Осетії).
У червні 2016 р. прем'єр-міністр Абхазії Артур Міквабія заявив: "Ми хочемо
бути незалежною державою і при цьому надійним і вірним союзником
великої Росії".
У листопаді 2014 р. РФ і Абхазія підписали договір «Про союзництво і
стратегічне партнерство", розрахований на 10 років. Згідно з Угодою,
Основними напрямами розвитку союзництва і стратегічного партнерства є,
зокрема:
 Проведення
скоординованої
зовнішньої політики.
 Створення
загального
простору оборони
і безпеки.
 Формування
загального
соціального і
економічного
простору.

37. Власні
доходи
Абхазії
54%
Допомога з
боку РФ
46%
Держбюджет Абхазії, 2017 р.
Фінансова
допомога,
що надається
Москвою
Сухумі,
після
підписання
договору
«Про
союзництво»
мала бути
збільшена вдвічі.
В 2017 році
• власні доходи
Абхазії
прогнозуються в сумі
5 млрд. 441 млн. 367 тис. руб.,
• безоплатна допомога з боку Російської федерації –
4 млрд. 716 млн. 790 тис. руб.
(Російській рубль – офіційна валюта в Абхазії).
ФІНАНСОВА ДОПОМОГА З РФ

38. СОЮЗ З РОСІЄЮ
У листопаді 2015 р. була підписана, в листопаді 2016 р. ратифікована
"Угода між Російською Федерацією і Республікою Абхазія про
Об'єднане угруповання військ (сил) Збройних Сил Російської
Федерації та Збройних Сил Республіки Абхазія».
• Об'єднане угруповання призначено для реагування на збройний
напад (агресію) і інші загрози військової безпеки стосовно будь-якої зі
сторін.
• До складу Об'єднаного угрупування входять: від російської сторони -
об'єднана російська військова база, дислокована на території Абхазії,
від абхазької сторони - два батальйони, артилерійська і авіаційна
групи, а також загін спеціального призначення.
• Рішення про розгортання Об'єднаного угрупування приймається
Міністерством оборони РФ і Міноборони Республіки Абхазія. Рішення
про застосування Об'єднаного угрупування приймається Верховним
Головнокомандувачем Збройними Силами РФ і
Головнокомандувачем ЗС Республіки Абхазія.
• Угода укладена на період дії Договору між Російською Федерацією і
Республікою Абхазія про союзництво і стратегічне партнерство від 24
листопада 2014 р., тобто терміном на 10 років з можливістю його
автоматичного продовження на наступні п'ятирічні періоди.

39. ПАСПОРТИЗАЦІЯ
• З 2000 р. Росія почала видавати закордонні російські паспорти
жителям Абхазії. До 2006 р. паспорти РФ отримали понад 80%
жителів республіки.
• З січня 2006 р. розпочалася видача паспортів Республіки Абхазія.
Всього було видано понад 190 тис. абхазьких паспортів, в т. ч. 24811 -
жителям Ткварчельського і Очамчирського районів республіки, які були
одночасно громадянами Грузії. Конституція
Абхазії дозволяє тільки подвійне
абхазько-російське громадянство, тому видані
паспорти були оголошені незаконними.
• Скандал з паспортами став головною причиною
масових акцій протесту, які призвели до відставки
президента Абхазії Александра Анкваба влітку
2014 р. та дострокових президентських виборів.
• В Абхазії зараз йде процес видачі нових зразків
паспортів, який є фактично процесом перевірки
законності отримання абхазького громадянства.

40. ПАСПОРТИЗАЦІЯ
• У 2011 р. Грузія вирішила видавати жителям
Абхазії і Південної Осетії т.зв. «нейтральні
паспорти», в яких немає відомостей про
громадянство власника документа.
• «Нейтральні паспорти» Грузія видає всім,
хто проживав в Абхазії і Південній Осетії
до 1992 р. та і їх нащадкам. Не видає –
російським військовим і членам їх сімей.
• Нейтральні паспорти визнали кілька країн світу.
• Населення Абхазії не виявило інтересу до нейтральних паспортів - такі
документи отримало всього кілька десятків людей.
• Після того, як Європарламент 2 лютого 2017 р. прийняв рішення про
скасування візового режиму між ЄС і Грузією, голова МЗС Грузії
Михаїл Джанелідзе заявив: «Безвізовим режимом з ЄС зможуть
скористатися і ті громадяни Грузії, які проживають на
непідконтрольних владі країни територіях».
• МЗС Абхазії, в свою чергу, зазначив: «Немає сумнівів, що ця нова
спроба Тбілісі втягнути громадян нашої країни до Грузії, як і всі
попередні, наперед приречена на провал».

41. НАЯВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
РЕІНТЕГРАЦІЇ
22 лютого 2017 р. голова МЗС Грузії Михаїл Джанелідзе, виступаючи в
Нью-Йорку у відкритих дебатах Радбезу ООН на тему: «Збереження
міжнародного миру і безпеки - конфлікти в Європі», заявив, що
«Російська Федерація продовжує політику фактичної анексії
регіонів Грузії Абхазії та Цхінвальського регіону / Південної Осетії
шляхом підписання з де-факто владою незаконних угод про інтеграцію».
Підтвердженням такої політики Росії він назвав рішення «окупаційного
режиму Абхазії» про закриття контрольно-пропускних пунктів уздовж
«окупаційної лінії».
Міністр ще раз підтвердив
готовність уряду Грузії до
мирного врегулювання
конфлікту з Росією, а
найважливішим етапом
врегулювання назвав
виведення російських
«окупаційних сил»
з території Грузії.

42. ВИСНОВКИ

43. 1. Вирішення питань локальних конфліктів за участю Росії
завжди має враховувати події, що відбуваються в інших
регіонах світу, де присутні інтереси РФ.
2. Ніхто не гарантує дотримання домовленостей щодо
перемир'я, навіть якщо вони зафіксовані на папері. Іноді вони
можуть бути лише військовими хитрощами.
Сили, які підтримує Росія, можуть порушити підписані
угоди (про припинення вогню).
Росія може не виконати свої обов'язки щодо надання
гарантій (дотримання перемир'я).
Міжнародне співтовариство не в стані гарантувати
дотримання домовленостей (перемир'я) сторонами
конфлікту.
3. Боязнь визнання фактичного противника противником в
юридичному сенсі не сприяє вирішенню конфлікту.
Визначення територій як «окупованих Росією» було
прийнято грузинськими властями через 15 років після
фактичного завершення війни в Абхазії і при врегулюванні
цього конфлікту ні на що вже не вплинуло.

44. 4. Позиціонування РФ як третьої сторони, що не бере участь
в конфлікті, в тому числі
• індиферентне відношення грузинської влади до російських
військових баз в зоні бойових дій,
• відсутність фіксації і розголосу втручання російських
військових та російських громадян в збройний конфлікт,
• схвалення на офіційному міжнародному рівні функції РФ як
гаранта дотримання мирних домовленостей,
а також відсутність активних та потужних союзників на
міжнародній арені, в першу чергу - в Європі і європейських
інституціях (ЄС, РЄ, ОБСЄ),
призвело до того, що
a) світова спільнота не чинила серйозного тиску і не
застосовувала санкцій по відношенню РФ,
b) в Абхазію на легітимних засадах було надіслано
«миротворців СНД», які за фактом були
військовослужбовцями РФ (пізніше Грузія була
вимушена визнати їх окупаційними військами).

45. 5. Грузинська програма мирного реінтеграції окупованих
територій, зокрема - Абхазії, є односторонньою. Її схвалили
ЄС та НАТО, проте не підтримали Абхазія та Росія.
6. В умовах відсутності консенсусу сторін та в нової
геополітичної реальності після російської анексії Криму,
запуск грузинської програми мирної реінтеграції привів не
до реінтеграції Абхазії до Грузії, а до активізації інтеграції
Абхазії в Росію.
7. Мирна реінтеграція може стати реальністю тільки після
того, як обидві сторони конфлікту погодяться на
проведення реінтеграційних заходів і будуть повністю
дотримуватися домовленостей. ПОВНОЦІННА МИРНА
РЕІНТЕГРАЦІЯ В ОДНОСТОРОННЬОМУ,
«ПАРТИЗАНСЬКОМУ» ПОРЯДКУ Є НЕМОЖЛИВОЮ.
8. НЕМОЖЛИВОЮ Є МИРНА РЕІНТЕГРАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ, НА
ЯКИХ В ЦЕЙ ЧАС ЗНАХОДЯТЬСЯ (ОКУПАЦІЙНІ) ВІЙСЬКА.