3. ПЛАН
1. Україна в планах воюючих
сторін напередодні Першої
світової війни.
2. Ставлення українських партій
та організацій до війни та їх
погляди на майбутнє України.
3. Бойові дії на території України
в 1914-1917 роках.
4. Утворення Українських січових
стрільців (УСС) та їх бойовий
шлях.
5. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у
світі було утворено два воєнно-
політичних блоки – Троїстий союз
та Антанта, протистояння між якими
призвело до початку Першої світової
війни.
Ці держави прагнули загарбати чужі
території, встановити контроль над
ринками збуту, джерелами
сировини та трудовими ресурсами,
домогтися світового панування,
придушити національно-визвольні
рухи на своїх територіях, перенести
увагу народів із внутрішніх проблем
на зовнішню загрозу.
6. Троїстий
(Четверний) союз
Антанта
(Сердечна згода)
Німеччина Велика Британія
Австро-Угорщина Франція
Італія (у 1914 р.
проголосила
нейтралітет)
Росія
Італія
(після 1915 р.)
Болгарія Бельгія,
Португалія, Греція,
Румунія, Сербія,
Чорногорія, Японія,
Китай, частина
американських
країн
Османська імперія
(Туреччина)
7. З 28 липня / 1 серпня 1914 р.
по 11 листопада 1918 рр. світ
охопила Перша світова
війна.
Світова війна — глобальне протиборство
коаліцій держав із застосуванням засобів
збройного насильства, що охоплює велику
частину країн світу.
Термін, зазвичай, відносять до двох
безпрецедентних конфліктів, що
відбувалися протягом ХХ сторіччя –
Першої світової війни (1914–1918) та
Другої світової війни (1939–1945).
14. Головна Українська
Рада
1 серпня 1914 р.
К. Левицький
• Підтримка Австро-
Угорщини
• Автономія Західної
України у складі Австро-
Угорщини
• Активна участь у
формуванні УСС
ЗАХІДНА УКРАЇНА
15. ДОКУМЕНТ
З Маніфесту Головної Української Ради (1914 р.)
…Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія
грозить загином також українському національному
життю, яке найшло охорону в конституційному ладі
австрійської держави. Побіда Росії мала би принести
українському народови австро-угорської монархії те
саме ярмо, в якім стогне 30 міліонів українського народу
в російській імперії.
І тому наша дорога ясна.
…Побіда австро-угорської монархії буде нашою
побідою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим
швидше виб’є година визволення України.
…Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної
України!
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. –
Т. І. – С. 212.
16. Союз Визволення
України
4 серпня
Д. Донцов
• Підтримка Німеччини
• Самостійна Східна
Україна –
конституційна монархія
Загальна Українська
Рада
5 травня 1915 р.
К. Левицький
• Автономія Західної
України у складі
Австро-Угорщини
• Самостійна Східна
Україна
ЗАХІДНА УКРАЇНА
17. ДОКУМЕНТ
Із програмових засад «Союзу Визволення України»
(1914 р.)
Національно-політичною платформою Союза є державна
самостійність України.
Формою правління самостійної української держави має
бути конституційна монархія, з демократичним
внутрішнім устроєм, однопалатною системою
законодавства, горожанськими, язиковими і релігійними
свободами для всіх національностей і віросповідань, з
самостійною українською церквою.
На випадок прилучення до Австрії більшої чи меншої
українсько-російської території буде Союз обстоювати за
створеннєм з усіх земель, заселених українським
народом в Австрії, осібного автономного краю.
Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. –
Т. І. – С. 212.
18. СВУ займалася активною
пропагандистською роботою серед
військовополонених українців.
Під час Української революції 1917-
1921 рр. з українських
військовополонених в Австрії була
сформована «Сірожупанна дивізія»,
що увійшла до складу армії
Української Держави гетьмана
П. Скоропадського (1918 р.).
19. С. Петлюра, член УСДРП,
головний редактор
журналу “Украинская
жизнь”, стаття “Война и
украинцы»
30 липня 1914 р.
З метою показати, що на
території Росії проживають
українці, висловив повну
підтримку Росії - українці
виконають «свій обов’язок
громадян Росії», а Росія
повинна надати «українцям
усе те, на що вони
заслуговують і мають право»
СХІДНА УКРАЇНА
20. «Українці не піддадуться провокаційним
впливам і виконають свій обов’язок громадян
Росії в цей тяжкий час до кінця і не тільки на
полі бою, в шеренгах війська, що бореться
проти порушників світового миру і права, але й
як громадяни-обивателі…
…логіка речей промовляє за те, що зміна
відношення до інородців торкнеться також і
українців…
Сталось би велике діло виправлення
історичної помилки, а українському народові,
що всі частини його були б з’єднані, відкрилась
би можливість розвитку його багатих сил в
єднанні з відродженою Росією і народами, що
її заселяють».
21. Українська соціал-
демократична
робітнича партія,
В. Винниченко
• Засудження війни
• Перетворення “імперіалістичної
війни на громадянську”
• Автономія Східної України у
складі демократичної Росії
(республіка)
СХІДНА УКРАЇНА
22. Товариство
українських
поступовців,
М. Грушевський
• 1916 р. – проросійська
позиція, пізніше - нейтралітет
• Автономія Східної України у
складі демократичної Росії
(конституційної монархії)
СХІДНА УКРАЇНА
«Жодна з воюючих сторін не може
викликати співчуття ні цілями, ні
способами боротьби»
23. Міхновський Микола
Іванович – лідер
Української Народної
Партії, яка
відстоювала ідею
незалежної соборної
України «від Карпат
аж до Кавказу».
Автор брошури
«Самостійна
Україна» та Декалогу
українського
націоналіста
СХІДНА УКРАЇНА
25. 1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна,
вільна, демократичнаУкраїна — республіка робочих людей.
2. Усі люди — твої браття,
але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого
народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль
з України чужинців-гнобителів.
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя,
ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай
перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й
тобі.
6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не зробися ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.
10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі
ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш
їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо
зрадником будеш.
Декалог українського націоналіста
26. Яким бачився державний
статус України для
більшості політичних партій
Східної України по
закінченню Першої світової
війни?
АВТОНОМІЯ –
самоуправління в межах
передбачених законом
27. 3. Бойові дії на
території України
в 1914-1917 роках.
28. 1914 рік
Галицька битва (серпень-вересень 1914 р.) –
наступ російської армії на території Східної
Галичини та Буковини
В результаті Галицької битви австро-угорські
війська були вимушені відступити до Карпат —
російська армія захопила Львів та Чернівці.
Внаслідок захоплення Східної Галичини і
Буковини на окупованих землях було утворене
російське Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство на чолі з Г. Бобринським
29.
30. ДОКУМЕНТ
З маніфесту Миколи ІІ «Російському народу»
…с христіанским смиреніем в теченіи въков
томился русскій народ под чужоземным игом…
Достояніе Владиміра Святого, земля Ярослава
Осмомысла и князей Данила и Романа, сбросив
иго, да водрузит стяг единой, нераздельной и
великой Россіи.
Дорошенко Дм. Історія України. 1917-1923 рр.
Том І. Доба Центральної Ради //
Березіль. – 1990. – №11-12. – С. 82.
31. ДОКУМЕНТ
З виступу Г.А. Бобринського
Восточная Галиция и Лемковщина искони –
коренная часть единой великой Руси; в этих землях
коренное население всегда было русским,
устройство их посему должно быть основано на
русских началах. Я буду вводить здесь русский
язык, закон и устройство.
Дорошенко Дм. Історія України. 1917-1923 рр.
Том І. Доба Центральної Ради //
Березіль. – 1990. – №11-12. – С. 82.
32. ДОКУМЕНТ
З записки Г.А. Бобринського «О языке в Галиции и
Буковине»
Теперь, когда Червонная Русь [Західна Україна] стала
частью российской державы, искусственные успехи
«украинской мовы» и фонетики должны рухнуть… В
начальных школах должен преподаваться наш русский
литературный язык, но при обучении следует
пользоваться и местными поднаречиями. В гимназиях
же и высших учебных заведениях, конечно, может
иметь место только наш литературный язык.
Бахтурина А. Политика Российской империи
в Восточной Галиции
в годы Первой мировой войны / Серия «Первая
монография» под редакцией Г.А. Бордюгова. –
М.: «АИРО-ХХ», 2000. – С. 92.
33. 1914 рік
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство —
тимчасова адміністративно-територіальна одиниця,
створена царським урядом Російської імперії
наприкінці 1914 року на завойованих російськими
військами землях Галичини, Буковини і Посяння з
центром у місті Чернівці.
Губернаторство існувало в 1914-17 роках і поділялося
на Львівську, Перемиську, Тернопільську і Чернівецьку
губернію.
Очолювали Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство російські військові генерал-
губернатори Григорій Бобринський у 1914-15 роках і
Федір Трепов у 1916 році.
34. 1914 рік
Одним з основних завдань російської окупаційної
адміністрації стало посилення антиукраїнської
політики з боку російського царизму, нищення
українства в усіх його проявах — політичному,
релігійному і культурному, русифікація.
Русифікація – процес насильницької
асиміляції українського населення в складі
Росії, СРСР: перехід на російську мову,
визнання вищості російської культури відносно
української тощо.
35. 1914 рік
Проводячи антиукраїнську політику, російські окупаційні власті
закривали українські школи, періодичні видання, друкарні.
Було заборонено продавати і позичати в бібліотеках книжки
українською мовою, вводилися обмеження на вживання
української мови й робилися спроби запроваджувати в
школах викладання російською мовою.
За постановою російського генерал-губернатора відбувалися
масові депортації української інтелігенції в глиб Росії. В перші
місяці окупації було заарештовано 1200 і вислано 578
чоловік. Особливо сильних репресій зазнала Українська
греко-католицька церква, сотні священиків якої було
депортовано до Росії. 2 вересня 1914 року було
заарештовано і вивезено спочатку до Курська, а пізніше до
суздальської в'язниці митрополита Андрея Шептицького.
В червні 1915 року, відступаючи, російські війська взяли
заручниками близько 700 провідних українських, єврейських і
польських діячів. Російський політик Павло Мілюков,
виступаючи у Державній Думі, розцінив політику російської
адміністрації у Галицько-Буковинському генерал-
губернаторстві як «європейський скандал».
36. Горлицька битва (прорив) — наступальна операція
німецько-австрійських військ під час Першої світової війни,
проведена з 2 травня по 15 травня.
Ця наступальна операція була частиною стратегічного плану
німецького командування на 1915 рік з розгрому Російської
армії.
План полягав у тому, щоб завдати послідовних потужних
флангових ударів зі Східної Пруссії та Галичини, прорвати
оборону Російської армії, оточити її і в Польщі знищити основні
сили.
Внаслідок операції німецькі та австро-угорські війська
повернули Східну Галичину, Буковину, захопили частину
Волині. Аби врятувати армію від повного винищення російські
війська покинули Перемишль, Львів — майже всю Галичину.
Вони зазнавали величезних втрат — загальне число вбитих і
поранених за час «великого відступу» склало 1 мільйон 410
тисяч чоловік.
1915 рік
38. 1916 рік
Брусиловський наступ (прорив)
— наступальна операція Південно-
Західного фронту російської армії
проти австро-угорських і німецьких
військ під час Першої світової
війни. Проведена чотирма
російськими арміями під
командуванням генерала від
кавалерії Олексія Брусилова від 22
травня (4 червня за новим стилем)
до 7 (20 вересня) 1916 року на
фронті від Луцька до Чернівців.
У ході операції було завдано серйозної поразки австро-
угорській армії, окуповано деякі території Волині, Галичини та
Буковини, взяті (частково зруйновані) міста Луцьк, Чернівці,
Станіславів.
40. Наступ російських війська на Львів,
контрнаступ німецьких та айстро-угорських
військ
Втрата російською армією Галичини та Буковини.
Лінія фронту на 1917 р. майже співпала з
довоєнним кордоном (1914 р.) по р. Збруч між
Росією та Австро-Угорщиною. Війна набула
позиційного характеру.
1917 рік
Позиційна війна – бойові дії,за яких збройна
боротьба ведеться переважно на суцільних,
відносно стабільних фронтах з
глибокоешелонованою обороною.
43. Габсбурзька монархія (Австро-
Угорщина) з початком Першої світової
війни дозволила формування як
Польського, так і Українського
легіонів.
Утворення цих частин мало
продемонструвати підданим
Габсбургів, що цісар (імператор)
переймається долею своїх народів, а
підданим Російської імперії, щоб від
австро-угорських збройних сил варто
чекати національного визволення.
44. Наприкінці серпня – на початку
вересні 1914 р. з ініціативи ГУР
розпочалося створення українського
добровільного національного
військового формування у складі
айстро-угорської армії – Українських
січових стрільців (УСС, усуси)
чисельністю понад 2 тис. бійців.
Основою усусів стали члени
військових молодіжних організацій
«Січ», «Сокіл», «Пласт». Метою
формування стала боротьба за
українську державу.
45. Українська бойова управа – ініціатори створення УСС
Стоять (зліва направо): І. Боберський, В. Темницький,
Л. Цегельський.
Сидять (злів направо): В. Старосольський, Т. Кормош,
К. Трильовський (голова), С. Томашівський, Д. Катамай
46. Легіон Українських Січових
Стрільців – українське добровільне
військове формування у складі австро-
угорської армії, створене з ініціативи
Головної Української Ради. УСС діяли
переважно в Карпатах проти російської армії
(1914-1917 рр.)
47. Першим командуючим (комендантом)
УСС став Михайло Галущинський
(серпень 1914 – січень 1915 рр.).
Визначним керівником різних підрозділів
УСС був Григорій (Гриць) Коссак.
51. Основні бої, в яких брали
участь Січові стрільці
1914 р. - бої в Карпатах на перевалах
Ужоцький, Верецький, Вишківський.
1915 р. - бої на горі Маківка.
1916 р. - бої на горі Лисоня.
Саморобна
пряжка УСС
56. Центром культурно-освітньої діяльності
Легіону УСС стала Пресова Кватира, у складі якої
зосередилася група молодих обдарованих
письменників, поетів і публіцистів, творчі здобутки
яких стали визначним надбанням української
літератури. Найбільш відомими з них були А.
Баб'юк (М. Ірчан), Р. Купчинський, А. Лотоцький, О.
Назарук, Ю. Шкрумеляк. Головними темами їх
творчості стали непохитна віра в досягнення
Україною незалежності, щира любов до свого
народу і відданість справі боротьбі за його
щасливе майбутнє. Найвідомішими піснями усусів
стали «Їхав стрілець на війноньку», «Ой, впав
стрілець», «Питається вітер смерти», а гімн УСС
«Червона калина» на сьогодні є одним з
найвідоміших військових маршів. Популярними
стали вірші Р. Купчинського, «Зажурились
галичанки», «Ірчик», Л. Лепкого «Казала дівчина».
57. Стрільці видавали часописи «Самохотник»
(«Доброволець»), поетичний журнал
«Новініана», сатиричні журнали «Бомба» і
«Самопал», налагоджено випуск регулярного
«Вісника Пресової Кватири» і журналів-
щомісячників «Шляхи» та «Червона Калина».
Крім того, серед стрільців були
талановиті художники –
О. Курилас, І. Іванець, Л. Гец,
Ю. Буцманюк, О. Сорохтей,
Л. Лепкий. Стрільці створили
власний аматорський театр, що
ставив історичні п'єси
національно-патріотичного
змісту українських драматургів-
класиків, зокрема «Маруся
Богуславка», «Назар Стодоля»,
«Мартин Боруля», опери
«Запорожець за Дунаєм»,
«Наталка-Полтавка».
61. Четар Українських
Січових Стрільців
Петро Франко, (син
Івана Франка) -
український педагог,
письменник, науковець-
хімік.
Учасник національно-
визвольних змагань
1917—1921 рр,
засновник української
бойової авіації.
Військовий льотчик
Української Галицької
Армії.
63. В ході російсько-української війни,
що розпочалася 2014 р. Збройні
Сили України повернули
«мазепинку» в якості польової кепки.
64. Неофіційним претендентом
на український престол
вважався австрійський
архікнязь (ерцгерцог),
палкий український патріот,
поет та військовий діяч
Вільгельм Франц фон
Габсбург-Лотрінґен
(Василь Вишиваний).
В разі перемоги Троїстого (Четверного)
союзу в Першій світовій війні в
керівництва Австро-Угорщині були ідеї
щодо утворення української монархічної
держави під австрійським протекторатом.
65. Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен закінчив
навчання у військовій академії 15 березня 1915 р. і у чині
другого лейтенанта отримав під командування роту у
складі переважно українського за складом полку.
Він приєднався до своєї частини 12 червня 1915 р.,
розгорнув серед солдатів політичну діяльність та
попросив звертатися до нього на українське ім’я Василь.
Зі своїми вояками він розмовляв українською, а під
формою почав носити українську вишиванку. Своїм
солдатам він роздав жовто-блакитні стрічки та не
заперечував проти ідеї соціальної справедливості для
українців.
Уже 16 червня 1915 р. австро-угорські війська в ході
Горлицького прориву захопили Львів.
Польські офіцери першими почали називати Вільгельма
«Червоним Князем». Як згадував сам Вільгельм, самого
лише шанобливого поводження з солдатами – колишніми
селянами з його боку було достатньо, аби переконати
польських супротивників у тому, що він «небезпечний
радикал».
66. Влітку 1915 р. в ході наступу габсбурзьких військ в Галичині знову
постало питання про керівництво регіоном: польське чи українське?
Після проголошення в Німеччиною та Австро-Угорщиною в листопаді
1916 р. Польського королівства ситуація загострилася ще більше,
особливо після втрати австрійцями контролю над частиною Галичини
в ході російського Брусиловського прориву.
Вільгельма відіслали з фронту і підняли в ранзі до першого
лейтенанта. Він розпочав налагоджувати зв’язки українців із австро-
угорськими урядовими колами. Він побоювався що новостворене
Королівство Польське може охопити всю Галичину. Щоправда королем
Польщі міг стати його батько Штефан. Вільгельм узяв лікарняну
відпустку і провів чотири місяці у батьківському палаці у Відні та на
лікуванні від туберкульозу у Бадені.
На грудень 1916 р. у нього визріла думка, що найкращим способом
захистити українців Королівства Польського було б створення нової
української землі зі Східної Галичини та Буковини.
Він запропонував Габсбурзьку монархію, що складалася б з
Австрійського, Богемського, Угорського та Польського королівства
(ерцгерцог Штефан Габсбург, батько Вільгельма), а також
«Князівства Українського» (Вільгельм Габсбург) .
67. Після аудієнції у нового цісаря Карла 2 лютого, що дала
Василю Вишиваному надію, Вільгельм 5 квітня 1917 р.
повернувся у частину.
У квітня 1917 р. Берлін та Відень загалом погодилися, що
Штефан буде королем польським, а 1 травня 1917 р.
відповідне рішення ухвалила Польська Регентська Рада.
В Росії тим часом відбулася Лютнева революція, у Києві
утворилася Українська Центральна Рада (березень 1917 р.).
Вільгельм сподівався на вдалий наступ австро-угорської
армії, оскільки єдиним шляхом до задоволення і поляків і
українців лежав через захоплення російських земель, які
можна було б поділити між новими польськими та
українськими коронними землями.
68. Результатами Першої світової війни для
українців стали:
• великі демографічні втрати - понад 0,5
млн. чоловік;
• занепад економіки і, внаслідок цього,
посилення зубожіння населення;
• деформація структури економіки -
величезні капіталовкладення воюючих
держав у військові заводи, зменшення
випуску продукції для населення;
• послаблення обох імперій, що володіли
українськими землями;
• зростання національної свідомості
українського населення та посилення
національно-визвольного і соціального
рухів.
69. Напередодні Першої світової війни, що тривала з 1914 по
1918 роки, українські землі були поділені не тільки між
Російською та Австро-Угорською імперіями, а й опинилися
по обидва боки фронту: населення Західної України мало
воювати на боці блоку Троїстий союз, а східні українці – на
боці Антанти.
Більшість політичних партій Західної України мріяли про
самостійність України (якщо не всієї, то хоча б Східної).
Більшість партій на Сході України виступали за автономію
України в складі демократичної Російської республіки.
Війна мала тяжкі демографічні та економічні наслідки,
загинуло близько 0,5 чоловік.
Проте саме Перша світова війна прискорила процес
національної української ідентифікації, прискорила розпад
обох імперій, що володіли українськими землями. В Україні
склалися передумови для української національно-
демократичної революції, яка розпочалася 1917 року.