РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ В УЧНІВ
НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
Актуальність дослідження
• обсяг необхідних для людини знань швидко
збільшується;
• Важливо навчити самостійно поповнювати свої
знання
• стимулювати, спрямовувати, керувати
пізнавальною активністю учнів
• навчити критично переосмислювати здобуті
знання.
• Мета курсової роботи – розповісти про
особливості формування критичного мислення
у учнів.
• Об’єкт дослідження - формування критичного
мислення на уроках інформатики.
• Предмет дослідження – процес навчання
інформатики в загальноосвітній школі.
Завдання дослідження:
− Опрацювати наукову літературу з теми даного
дослідження.
− Розкрити сутність поняття «критичне
мислення».
− Розглянути ознаки та параметри критичного
мислення.
− Обґрунтувати методику формування
критичного мислення на уроках інформатики.
Критичне мислення
• особливий вид розумової діяльності, характерними
ознаками якого є:
• вироблення стратегій прийняття правильних рішень у
розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття,
аналізу, опрацювання відомостей;
• здійснення рефлексивних дій (аналітичних,
перевірочних, контролюючих, оцінних), які
виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища,
зокрема, і власного процесу мислення;
• виважений аналіз різних думок і поглядів, вияв власної
позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як
своєї, так і сторонньої діяльності
Ознаки критичного мислення
Критичне мислення Буденне мислення
Оцінююче судження Непевні здогадки
Виважене судження Особисте уподобання
Класифікація Групування
Допущення Вірування
Формулювання висновків
на основі логічних
умовиводів
Формулювання висновків з
опорою на "очевидність" і
"здоровий глузд"
Розуміння принципів Випадкові асоціації
Побудова гіпотези Припущення (без достатніх
підстав)
Пропозиція думок з
аргументами
Пропозиція думок без аргументів
Формулювання суджень
на основі критеріїв
Формулювання суджень на
основі досвіду і прикладів
Технологія розвитку критичного
мислення
Виклик Осмислення Рефлексія
Функції стадії «Виклик»
• мотиваційна — спонукання до роботи з новими
даними, спонукання інтересу до теми;
• інформаційна — виклик на «поверхню»
наявних знань з теми;
• комунікаційна — безконфліктний обмін
думками.
Функції стадії «Осмислення»
• інформаційна — одержання нових відомостей
з теми;
• систематизаційна — класифікація отриманих
повідомлень з теми.
Функції стадії «Рефлексія»
• комунікаційна – обмін думками про нові
знання;
• інформаційна – придбання нових знань;
• мотиваційна – спонукання до подальшого
розширення інформаційного поля;
• оцінювальна – спонукання до подальшого
розширення інформаційного поля.
Стадія «Виклик»
• «Мозковий штурм»
• «Кошик» ідей, понять, імен...
• «Дерево знань»
• «Перевернені логічні ланцюги»
• «Переплутані логічні ланцюжки»
• «Термін тричі»
• «Вільний лист».
Стадія «Осмислення»
• прийом «Інсерт» («Маркувальна таблиця»)
• «ЗДХ» (знаю, дізнався, хочу дізнатися)
• «Подвійний щоденник».
Стадія «Рефлексія»
• «Кола Венна»
• «Синквейн» («Сенкан»)
• «Написання есе».
Методи для всіх етапів
• «Розбивка на кластери» («Гронування»)
• «Бортовий журнал»
• «Трьохстовпчастий щоденник» (Концептуальна
таблиця)
• «Сюжетні таблиці»
• «Візуальні форми»
• «Дискусійна сітка Алверманна».
Оцінювання вмінь
• виділяти головне;
• робити порівняння;
• визначати інформацію,
що стосується теми;
• формулювати потрібне
запитання;
• формулювати
проблему;
• відокремлювати факти
від суб'єктивної думки;
• бачити суб'єктивність
суджень;
• виявляти причинно-
наслідкові зв'язки;
• робити висновки;
• перевіряти висновки на
практиці;
• передбачати наслідки;
• демонструвати логічно
обґрунтовані судження.
Варіанти оцінювання
• Оцінювання з боку вчителя
• Самооцінювання індивідуальної роботи
• Самооцінювання роботи в групі
• Взаємоперевірка роботи в групі
Висновки
• дуже важливо розвивати критичне мислення у дітей -
щоб дитина стала отримувати задоволення від
навчання та ще й бажала самостійно вдосконалювати
свої знання, навчилася їх аналізувати і синтезувати,
щоб навчилася ставити розумні запитання і творчо
знаходити на них відповіді.
• Одне з головних завдань вчителя – навчати
дискутувати, не приймати інформацію як істину в
останній інстанції.
• В наш час країні необхідно мати випускника, який не
тільки знає і вміє виконувати якісь дії, а людину
компетентну, в якій поєднано «знаннєві» уміння і
соціально-культурна поведінка, ініціативність,
здатність працювати в групі, прогнозувати й досягати
своєї мети.
• Необхідно формувати універсальні навички й
компетенції, які випускник зможе реалізовувати,
застосовувати впродовж усього життя для свого
сталого саморозвитку.

Розвиток критичного мислення в учн в на уроках нформатики

  • 1.
    РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ВУЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ
  • 2.
    Актуальність дослідження • обсягнеобхідних для людини знань швидко збільшується; • Важливо навчити самостійно поповнювати свої знання • стимулювати, спрямовувати, керувати пізнавальною активністю учнів • навчити критично переосмислювати здобуті знання.
  • 3.
    • Мета курсовоїроботи – розповісти про особливості формування критичного мислення у учнів. • Об’єкт дослідження - формування критичного мислення на уроках інформатики. • Предмет дослідження – процес навчання інформатики в загальноосвітній школі.
  • 4.
    Завдання дослідження: − Опрацюватинаукову літературу з теми даного дослідження. − Розкрити сутність поняття «критичне мислення». − Розглянути ознаки та параметри критичного мислення. − Обґрунтувати методику формування критичного мислення на уроках інформатики.
  • 5.
    Критичне мислення • особливийвид розумової діяльності, характерними ознаками якого є: • вироблення стратегій прийняття правильних рішень у розв’язанні будь-яких завдань на основі здобуття, аналізу, опрацювання відомостей; • здійснення рефлексивних дій (аналітичних, перевірочних, контролюючих, оцінних), які виконуються стосовно будь-якого об’єкта чи явища, зокрема, і власного процесу мислення; • виважений аналіз різних думок і поглядів, вияв власної позиції, об’єктивне оцінювання процесу і результатів як своєї, так і сторонньої діяльності
  • 6.
    Ознаки критичного мислення Критичнемислення Буденне мислення Оцінююче судження Непевні здогадки Виважене судження Особисте уподобання Класифікація Групування Допущення Вірування Формулювання висновків на основі логічних умовиводів Формулювання висновків з опорою на "очевидність" і "здоровий глузд" Розуміння принципів Випадкові асоціації Побудова гіпотези Припущення (без достатніх підстав) Пропозиція думок з аргументами Пропозиція думок без аргументів Формулювання суджень на основі критеріїв Формулювання суджень на основі досвіду і прикладів
  • 7.
  • 8.
    Функції стадії «Виклик» •мотиваційна — спонукання до роботи з новими даними, спонукання інтересу до теми; • інформаційна — виклик на «поверхню» наявних знань з теми; • комунікаційна — безконфліктний обмін думками.
  • 9.
    Функції стадії «Осмислення» •інформаційна — одержання нових відомостей з теми; • систематизаційна — класифікація отриманих повідомлень з теми.
  • 10.
    Функції стадії «Рефлексія» •комунікаційна – обмін думками про нові знання; • інформаційна – придбання нових знань; • мотиваційна – спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; • оцінювальна – спонукання до подальшого розширення інформаційного поля.
  • 11.
    Стадія «Виклик» • «Мозковийштурм» • «Кошик» ідей, понять, імен... • «Дерево знань» • «Перевернені логічні ланцюги» • «Переплутані логічні ланцюжки» • «Термін тричі» • «Вільний лист».
  • 12.
    Стадія «Осмислення» • прийом«Інсерт» («Маркувальна таблиця») • «ЗДХ» (знаю, дізнався, хочу дізнатися) • «Подвійний щоденник».
  • 13.
    Стадія «Рефлексія» • «КолаВенна» • «Синквейн» («Сенкан») • «Написання есе».
  • 14.
    Методи для всіхетапів • «Розбивка на кластери» («Гронування») • «Бортовий журнал» • «Трьохстовпчастий щоденник» (Концептуальна таблиця) • «Сюжетні таблиці» • «Візуальні форми» • «Дискусійна сітка Алверманна».
  • 15.
    Оцінювання вмінь • виділятиголовне; • робити порівняння; • визначати інформацію, що стосується теми; • формулювати потрібне запитання; • формулювати проблему; • відокремлювати факти від суб'єктивної думки; • бачити суб'єктивність суджень; • виявляти причинно- наслідкові зв'язки; • робити висновки; • перевіряти висновки на практиці; • передбачати наслідки; • демонструвати логічно обґрунтовані судження.
  • 16.
    Варіанти оцінювання • Оцінюванняз боку вчителя • Самооцінювання індивідуальної роботи • Самооцінювання роботи в групі • Взаємоперевірка роботи в групі
  • 17.
    Висновки • дуже важливорозвивати критичне мислення у дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від навчання та ще й бажала самостійно вдосконалювати свої знання, навчилася їх аналізувати і синтезувати, щоб навчилася ставити розумні запитання і творчо знаходити на них відповіді. • Одне з головних завдань вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.
  • 18.
    • В нашчас країні необхідно мати випускника, який не тільки знає і вміє виконувати якісь дії, а людину компетентну, в якій поєднано «знаннєві» уміння і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність працювати в групі, прогнозувати й досягати своєї мети. • Необхідно формувати універсальні навички й компетенції, які випускник зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.