1. Запорізькі мости якЗапорізькі мости як
'пам ятки культури'пам ятки культури
УкраїниУкраїни
Комунікаційна сутність
запорізьких мостів
2. Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву
можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже майже
80 років вона працює на користь людям.
Перша постанова про підготовку до будівництва Дніпровської
ГЕС була підписана 10 серпня 1921 р. У 1921–1925 рр. були
проведені пошукові роботи і розроблений проект будівництва
Дніпровської ГЕС. Авторство технічного проекту греблі та шлюзу
належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне рішення
всього ансамблю електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував
О.В. Вінтер.
. . .Дніпрогес ім В І
Леніна
4. Будівництво Дніпрогесу
Стартом робіт стало 15 березня 1927 року – саме тоді було
закладено перший будмайданчик Дніпробуду на одній із скель біля
Кічкасу. Всього на Дніпробуді працювало понад 20 тис. чоловік 80
національностей.
1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший
струм. Офіційне ж відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня
1932 року. 1 травня 1933 р. через трикамерний шлюз пройшов
перший пасажирський пароплав “Соф’я Перовська”. Так
відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром.
Проте лише 16 квітня 1939 року з пуском дев’ятого гідроагрегату
був повністю завершений монтаж устаткування, і станція вийшла
на проектну потужність – 560 тис. кіловатів.
10. Гребля під час війни
Гребля та електростанція суттєво постраждали під час
війни: з 18 серпня до 4 жовтня 1941 року і з 14 жовтня до 28
грудня 1943 року саме тут проходила лінія фронту. Тікаючи
наприкінці 1943 року, фашисти висадили в повітря машинний
зал,
пульт управління, все електрогосподарство та аванкамерний
міст, але тотально зруйнувати греблю їм не вдалося. Радянські
сапери-розвідники ціною неймовірних зусиль, у крижаній воді
відшукали й знешкодили кабель, що вів до головного заряду,
закладеного гітлерівцями.
23 лютого 1944 року Державний комітет оборони прийняв
рішення про відбудову Дніпровської ГЕС. У березні прибули перші
будівельники. З березня 1947 року перший гідроагрегат дав
промисловий струм. 26 червня 1950-го було введено в дію останній
9-й агрегат відновленого Дніпрогесу.
14. Відновлення Дніпрогесу
У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес 2 та нового
однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. У 1974–1975 рр.
були змонтовані і пущені шість гідроагрегатів, два останніх – у
квітні 1980 року. Був введений у дію другий Дніпровський
судноплавний шлюз. Вперше у практиці вітчизняного
гідробудівництва здійснено розширення станції. При цьому
потужність збільшилася більш як у два рази, пропускна
спроможність судноплавних шлюзів – у 3 рази, автодорожнього
переходу – у 6 разів.
З 1996 р. з огляду на особливу роль Дніпровської ГЕС в енергосистемі
України, почата її великомасштабна реконструкція, яка проходить в
два етапи до 2012 року.
19. Дніпрогес сьогодні
Середньорічне виробництво електроенергії Дніпровською ГЕС
дорівнює 4008 млн. кВт.г. За всю історію свого існування
виробила більше 230 млрд. кВтгод. електроенергії. Сьогодні
Дніпрогес, крім основної своєї задачі, виконує роль мосту
між
лівим і правим берегами.
25. Мости
Преображенського В середині XX століття існували два мости над Дніпром, що
з'єднували через острів Хортицю правий і лівий берег міста
Запоріжжя - дітище Миколи Станіславовича Стрілецького (1885
- 1867) - споруда, що складалася з двох неоднакових частин зі
сполучною ланкою магістралі через Хортицю. Честь втілення
його ідеї в життя належить інженеру Константинову. Мости
Стрілецького-Константинова були введені в експлуатацію в
листопаді 1931-ого і аж до 1943 року, не дивлячись на спроби
підриву відступаючими радянськими військами в 1941-ому,
справно виконували свою функцію. А трагічними фіналом їхнього
існування стало бомбардування стратегічної магістралі
штурмовою бригадою гвардії лейтенанта Усманова. Їх замінили
на Мости Преображенського.
28. Нові мости Преображенського
В перші ж повоєнні дні знову гостро постало питання про
сполучення між двома частинами Запоріжжя, відповіддю на яке
послужив проект інженера-мостобудівника Бориса Миколайовича
Преображенського. Безпосередньо саме будівництво, розпочате на
весні 1949 року на фундаментах опор попередньої споруди,
знайшло своє гідне завершення в останній день 1952 року.
З тих пір мости, які отримали ім’я свого творця, є невіддільною
частиною картини життя міста на двох берегах у пониззі
Дніпра.
36. Перший Преображенський міст
через Новий Дніпро
Проект моста через Новий Дніпро припускав спорудження
чотирьохарочного двох'ярусного моста, по верхньому ярусу якого
проходить двоколійна залізниця, а нижній призначається для
пішоходів і автомобілів. Довжина цього моста складає 560 метрів,
а висота - 54 метри.
При спорудженні мостів у Б. М. Преображенського спочатку був
план використати опори підірваних німцями мостів
Стрілецького в цілях економії коштів. Але після очищення
водолазами дна Дніпра з'ясувалося, що це неможливо, оскільки
вибух відбувся на глибині 7 метрів.
42. Міст через Старий Дніпро також є двох'ярусним, але, на
відміну від першого, одноарковим. Унікальність моста на час
будови полягає у величезному прольоті завдовжки 228 метрів, що
в ті часи вважалося практично неможливим. Фахівці з Америки
називали проект другого моста нездійсненним.
Матеріалом для спорудження мостів Преображенського служив
залізобетон, оскільки в післявоєнні роки на території Радянського
Союзу було відсутнє достатня для зведення цих споруд кількість
високоміцної сталі.
Другий Преображенський міст
через Старий Дніпро
47. Б. М. Преображенський
Смерть автора проекту мостів
в 1953 році, Б. М. Преображенського,
обросла легендами. Вважається, що
він був сердечником. Коли геніальний
інженер дізнався, що Сталін викреслив
його зі списку нагороджених, він так
перехвилював, що помер. А мости
Преображенського задумувалися як
«пам'ятники великій сталінській
епосі».
48. Арковий міст — автомобільний міст через Дніпро в
Запоріжжі, що з'єднує правий берег міста з островом Хортиця.
Будівництво було розпочато у 1970 році, та завершено у 1974 році.
Будівництво ще одного моста через Старий Дніпро було зумовлено
реконструкцією Дніпрогесу 1969-1980 років. Майбутній міст
повинен був розвантажити греблю і мости Преображенського від
все зростаючого потоку транспорту, а в останні два роки
реконструкції Дніпрогесу і зовсім звільнити його від транспорту.
Ідею будівництва нового моста ще в 1964 р висунув Н.А.Артеменко,
він же вніс конкретні пропозиції, які були прийняті Центральним
науково-дослідним і проектним інститутом будівельних
металоконструкцій Держбуду СРСР.
Арковий міст
50. Будівництво аркового мосту
Вирішено було побудувати сталевий одноарковий міст,
спроектований інститутом "Союз Проектстальконструкція",
автором проекту був Попов. Будував міст київський трест
"Мостобуд 1" силами Мостозагону № 12, що базувався в
Дніпропетровську. Тут же на металургійному заводі
ім. Бабушкіна збиралися конструкції майбутнього моста. "Цей
міст - єдиний в СРСР, такого великого прольоту з гнучкою аркою
і жорсткою балкою сталевої конструкції немає не тільки в СРСР,
але, здається, і в світі", писав у своїх спогадах Н.А.Артеменко.
Багатотиражка "Днепростроевец" 27 листопада 1974р.
повідомляла: "Державна комісія прийняла об'єкт з оцінкою
"відмінно".
53. Найдовший арковий міст в
Україні
Довжина моста склала 320 м, ширина 20м, висота 40 м.
Вартість склала 3220 тис. Рублів. По мосту була прокладена
тролейбусна і автотранспортна магістраль, тротуари для
пішоходів. Перед відкриттям моста на ньому було розміщено
близько 50-ти самоскидів, завантажених каменем. Кожен з них
разом з вантажем важив 25 тонн. Самоскиди простояли на
мосту до ранку. Після такого випробування рух по новому мосту
було відкрито.