. «Гідролітаки та авіатори в Севастополі («Голландія»). Сигизмунд Леваневський» Федоров Андрей – студент 222 класса (научный руководитель: к.ф.н., доцент кафедры ГД Варнашова Е.Ф.)

1. Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості
Гідролітаки та авіатори в Севастополі («Голландія»).
Сигізмунд Леваневський.
Виконав: студент 222 класи Федоров А.М.
Севастополь
2012р.

2. На підставі телеграми «Главоздухфлота» 14 грудня 1921 року №-297/1466 Військово-
морська школа авіації в березні наступного року перебазувалася з Самари до
Севастополя в бухту Омега.

3. З 31 травня 1923 року школа морських льотчиків перейменована у Вищу школу
червоних льотчиків. 26 травня 1924 року школу перебазували в Килен-бухту.

4. Навчання проводилося на М-5 і М-9, а з 1924 року – на С-16 і Ю-20.
Гідроаероплан М-5".
гідролітак «М-9»

5. Характеристики післявоєнних (1-а світова війна) човнів, що "літають".

6. У лютому 1925 року школу перебазували з Килен - бухти в бухту Голландія.

7. На 1 січня 1934 року на Чорному морі ВВС мали наступний склад і дислокацію:
•106-я авіабригада з базуванням в бухті Голландія. До неї увійшли 123-а важка бомбардувальна АЕ
(літаки С-62біс) і «Дорнье-Вааль», 124-а важка бомбардувальна АЕ (літаки С-62біс) і 16-а дальня
розвідескадрилья на літаках Р-5. У 1936 році 106-а авиабригада перенавчилася на літаки МБР-2,
створені на базі літаків «Савойя» і С-62біс.
• у бухті Голландія на базі 53 ОАЕ були створені 60 і 63 ОАЕ, укомплектовані аерогідролітаками «ДВ»
і «Дорнье-Вааль».
Dornier Do.J Wal | doj-1 | Do.J Wal

8. Севастопольський період Качинськой школи пілотів (1922 – 1931гг.) став часом її формування і
становлення. У 1927 році в школу поступив літак МР-1. Учлетов почали офіційно називати «курсант-
льотчик». У серпні 1930 року школа стає «Військовою школою морських льотчиків і льотних
спостерігачів РККА імені Сталіна».
літак МР-1

9. У севастопольський період школу закінчили видні льотчики, що стали згодом
генералами: Е.Преображенський, В.Конарев., А.Покришкин, П.Осипенко, В.Сталін.
Тричі Герої Радянського Союзу (зліва направо)
генерал-майор авіації Покришкин А.І., Маршал
Радянського Союзу Жуков Г.К. і генерал-майор авіації
Кожедуб І.Н. під час зустрічі в Москві.
(На фото Василь Сталін після закінчення Качи (другий зліва)

10. Перші Герої Радянського Союзу морські льотчики І.Доронін, С. Леваневський, А.
Ляпідевський и В. Молоков закінчили Севастопольську школу морських льотчиків. Мало
того, С. Льованевський і І. Доронін потім служили в ній інструкторами, а В. Молоков
навіть був командиром учбового загону.
Перші Героїі Радянського Союзу (зліва на право):
1. Каманін Микола Петрович (Зірка Героя № 2) (керівник Центру підготовки космонавтів в 60-і роки)
2. Слепнев Маврикій Трофімовіч (Зірка Героя № 5)
3. Доронін Іван Васильович (Зірка Героя № 7)
4. Молоков Василь Сергійович (Зірка Героя № 3)
5. Громів Михайло Михайлович (Зірка Героя № 8)
6. Водопьянов Михайло Васильович (Зірка Героя № 6)
7. Леованевський Сигізмунд Олександрович (Зірка Героя № 4)
8. Ляпідевський Анатолій Васильович (Зірка Героя № 1)

11. Сигізмунд Олександрович Леваневський
Народився 15.05.1902 р. в Санкт-Петербурзі. Загинув -13.08.1937г.
Сигізмунд Леваневський – потомствений польський шляхтич, володар Золотої Зірки Героя
Радянського Союзу за номером 4, командир літака ДБ-А «СРСР Н-209». У дитинстві і юності жив в
селі Сокулка (Польща).
Леваневський згадує: «Отець помер, коли мені було 8 років. Він був двірником... У 1916 р.,
закінчивши три класи училища повіту, я вимушений був кинути навчання. Грошей не було. Сім'я - 5
чоловік. Пішов я працювати. Працював на заводі акціонерного суспільства «Ресора»... На заводі мене і
захопила Жовтнева революція. Разом з іншими робочими я поступив в Червону гвардію. Мені було 15
років... Я був міцний, рослий і широкоплечий».

12. У жовтні 1917 р. вступив в Червону гвардію. Брав участь в проведенні масових обшуків в Петрограді і розшуку продовольчих запасів на
товарних станціях.
У РККА з 1918 р. Був бійцем продзагону в губернії Вятськой.
Брав участь в Громадянській війні. Був командиром роти, батальйону, начальником штабу, а потім командиром стрілецького полку на
Східному фронті.
У 1921 р. брав участь в ліквідації бандформувань в Дагестані.
З 1921 р. – завгосп 4-го повітроплавного загону в Петрограді.
Осінню 1923 р. був направлений на навчання в Севастопольську вищу школу червоних морських льотчиків, але запізнився на початок
занять. Тимчасово працював завгоспом авіашколи.
У 1925 р. закінчив Севастопольську школу червоних морських льотчиків і летнабов. Потім служив в ній льотчиком-інструктором.
З 1928 р. – в запасі.
У 1928-29 гг.– льотчик-інструктор Миколаївської льотної школи Осоавіахима.
У 1929-33 рр. – начальник льотної частини Всеукраїнської льотної школи Осоавіахима в Полтаві.
З весни 1933 р. працював в Управлінні полярної авіації Главсевморпуті.
Літом 1933 р. Леваневський перегнав Dornier Wal,, «СРСР Н-8» з Севастополя до Хабаровська, що на ті часи було дуже великим
досягненням.

13. Осінню 1933 р. Леваневський зробив ряд агітаційних перельотів по Україні. Стоїть, проте, нагадати,
що саме в цей час на Україні лютував найжорстокіший голод за всю її історію.
У 1934 р. Леваневський брав участь в порятунку екіпажа пароплава «Челюськин», затертого в льодах.
Москва. Герої-челюскінці на Червоній площі. На знімку (справа наліво): Отто Шмідт, Микола Каманін,
Володимир Воронін, Василь Молоков, Олексій Бобров, Сигізмунд Леваневський та ін.

14. 12.08.37 р. в 18.15 літак ДБ-А «СРСР Н-209» з екіпажем з шести чоловік (другий пілот – Н.Г. Кастанаєв, штурман –
В.І. Льовченко, бортрадист – Н.Я. Галковський, бортмеханіки – Г.Т. Побежімов і Н.Н. Однолітків) стартував по
маршруту Москва - Архангельськ - о. Рудольфа - Північний полюс – Фербенкс (США). Потім передбачалося летіти
до Нью-Йорка по маршруту Фербенкс - Едмонтон (Канада) - Чікаго - Нью-Йорк з посадками в Едмонтоне, Чікаго і
Нью-Йорку.

15. 13.08.37 р. в 13.40 Леваневський радирував: «Пройшли Північний полюс на висоті 6000
метрів, температура за бортом – мінус 35. Глибокий циклон». У 14.32 з борту літака поступила
чергова, дев'ятнадцята по рахунку, радіограма в якій повідомлялося: «Із-за псування маслопроводу
вийшов з ладу крайній правий двигун. Висота 4600 метрів, йдемо в суцільній хмарності. Чекайте».
Після цього регулярний зв'язок з літаком урвався, а в 17.53 поступила остання радіограма: «Чекайте.».

16. Ім'ям Сигізмунда Леваневського названі вулиці в Москві, Казані, Тулі, Липецьку і інших
містах. Його ім'я було привласнене Миколаївській школі морських льотчиків і
криголамному пароплаву. Герой Радянського Союза (20.04.34). Нагороджений орденами
Леніна, Трудового Червоного Прапора і Червоної Зірки.
У нас в Севастополі на Північній стороні є вулиця ім. Леваневського.
Льотчики не вмирають, просто відлітають від нас, говорив Антуан де Сент-
Екзюпері.
12 серпня 1937 року пішов в свій останній політ і літак з бортовим номером Н-
209. Політ, який триває вже більше сімдесяти років…