Він був справжнімвулканом. Ніколи
сам не йшов ні на які компроміси,
ненавидів пристосуванців, казав їм у
вічі правдиві обвинувачення,
примножуючи кодло своїх
потенційних опонентів. «На кожного
Авеля по три Каїни», — так він
характеризує тогочасну моральну
атмосферу в Україні. В суспільстві він
бачив жахливу прірву між словом і
ділом. Біль душі злився зі злістю, що
клекотала в ньому, але нічого не
змінювала довкола. Душевний біль
дедалі поглиблювався. За всієї
зовнішньої сили та мужності
насправді був він незахищеним дитям
на цій землі, вразливим, щирим,
чесним…
3.
Григір тютюнник народився
5грудня 1931 року
В селянській родині у селі Шилівці на
Полтавщині.
1937 року, коли Григору було шість
років, його
батька заарештували органи НКВС, із
заслання він не повернувся.
Мати вийшла вдруге заміж, а малого
Григора забрав до себе на Донбас батьків
брат — Филимон Васильович Тютюнник, у
родині якого й виховувався майбутній
письменник.
4.
У 1938 р.Григір пішов до школи в український, перший
клас, який нараховував сім учнів, а тому через деякий час
був розформований. Хлопця перевели в російський клас. З
того часу і до 1962 р. він розмовляв, писав листи (іноді
оповідання) винятково російською мовою.
У 1942 р. Григір змушений був пішки йти до
матері на Полтавщину, оскільки тітка не
могла сама прогодувати сім'ю (дядько
Филимон був у цей час на фронті).
5.
Після п'ятого класу
Григірнавчався в
Зіньківському
ремісничому училищі
№ 7. Закінчивши його,
працював на
Харківському заводі
ім. Малишева.
Захворів на легені,
повернувся до
Шилівки, не
відпрацювавши
належних трьох років,
за що відсидів 4 місяці
в колонії.
6.
У 1951 р.
Тютюнник
пішовдо армії,
служив у
морфлоті
радистом на
Далекому Сході.
Після
демобілізації
закінчив вечірню
школу, працював
токарем у
вагонному депо.
У 1957-1962 рр.
письменник
навчався в
Харківському
університеті
на
філологічному
факультеті.
7.
Першу новелу «Всумерки», написану російською мовою,
надрукував в журналі «Крестьянка»у 1961 р. Після смерті
старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману
«Вир») переклав свої «Сумерки»українською мовою — із
того часу писав лише українською.
8.
У 1963 р.Григір Тютюнник переїхав до Києва,
працював у «Літературній Україні», потім у
сценарній майстерні кіностудії ім. О. Довженка
(написав сценарій за романом «Вир»), у
видавництвах «Радянський письменник»,
«Молодь», «Дніпро», «Веселка».
9.
У 1966 р.вийшла перша книга
прозаїка — «Зав'язь».
У 70-х рр. побачили світ книги
новел ГригораТютюнника:
«Батьківські пороги»,
«Крайнебо»,
«Коріння»,
повісті «Климко»,
«Вогник далеко в степу»,
збірки для дітей
«Степова казка»,
«Ласочка»,
«Лісова сторожка».
Премії:
Оповідання
«Деревій»(1968), що
дало назвузбірці (1969),
було відзначено
премією всесоюзного
конкурсу, оголошеного
«Литературной
газетой».
За книги
«Климко»,
«Вогник далеко в
степу»у лютому
1980 р.
Г.Тютюнику
присуджено
премію ім. Лесі
Українки.
У 1984 р. посмертно з'явився двотомник
творів, за який у 1989 р. Григір
Тютюнник був удостоєний
Шевченківської премії.