Для батьків

1. Ознаки, за якими можна визначити, що ваша дитина потрапила в гру «Синій
кит»:
1. Безпричинна зміна поведінки. Був спокійним - став нервовим. Або був
агресивним, задирливим, а став «гальмівним» або нарочито ввічливим.
2. Порушення сну: сонливість або безсоння. Поверхневий сон: дитина начебто спала
досить довго, але відчуває сонливість і втому в момент пробудження.
3. Комунікабельний підліток стає раптом замкнутим, використовує в спілкуванні
односкладові відповіді.
4. Зневажливе ставлення до своєї зовнішності. Стосується особливо тих підлітків,
які раніше не були в цьому помічені: син або дочка перестає вмиватися, чистити зуби,
одягається неохайно.
5. Депресивні пости в соцмережах. Публікації на своїй сторінці похмурих образів
або цитат, пов'язаних зі смертю.
6. Вживання спиртного і наркотиків тими, хто раніше не зловживав ними.
7. Явна сповільненість темпу мови, монотонність.
8. Дії, які можна трактувати як прощання, завершення: незвичні розмови про любов
до батьків, спроби закінчити проекти і справи, раздарювання улюблених речей друзям.
Що робити, якщо ви підозрюєте, що дитина знаходиться під впливом груп
смерті:
1. Поставте дитині нейтральне питання, чи чула про гру. Якщо нічого про неї не знає
– добре. Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ній повно подробиць і деталей,
про які не пишуть у мережі, то є ризик, що ваша дитина в грі.
2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це не діє. Набагато
ефективніше сказати, що ними маніпулюють.
3. Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про
мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.
4. Багато батьків у паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною –
забрати телефон, закрити вдома. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо
захоче, завжди знайде ґаджет і доступ до мережі. Що більше його обмежувати – то більше
способів обійти заборони знаходитиме. Ваше завдання – не контролювати, а дати
підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.
5. Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок із дитиною. Більше обіймайте її,
розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг
хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть її «ідеальні» батьки теж
оступалися. Це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших.
6. Якщо розумієте, що дитина в грі, не лайте. Проявіть інші емоції – покажіть, як
сильно ви засмучені і як за неї хвилюєтеся.