Організація проектної діяльності у позаурочний час

1. БІЛОЗЕРСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Організація
проектної
діяльності учнів
у позаурочний час
Виступ підготувала
вчитель інформатики
Токарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Римаренко М.В.

2. Організація проектної діяльності вимагає від сучасного вчителя не стільки
викладання, скільки створення умов для прояву в дітей інтересу до
пізнавальної діяльності, самоосвіти й використання отриманих знань на
практиці. Розглянемо більш детально роль педагога, який організовує
проектну роботу з учнями в позаурочний час.
Позаурочні учнівські проекти — це такий вид творчої діяльності учнів,
який створюється в позаурочний час і спрямований на задоволення потреб
сьогодення та вирішення проблем.
Учителю необхідно знати, що виконання позаурочних проектів вирішує
багато питань, пов’язаних з навчанням учнів.
Позаурочні проекти відрізняються від урочних насамперед такими
показниками:
 тематикою, яка спрямована на урізноманітнення дозвілля та задоволення
інтересів дітей у тих сферах науки, техніки, мистецтва, що не входять до
шкільної програми;
 кількістю учасників, бо саме позаурочніпроекти допомагають охопитине
тільки клас, паралель, а й увесь учнівський колектив;
 можливістю зміцнення дружніх, творчих стосунків між учнями школи,
які беруть участь у виконанні проектів;
 можливістю взаємодіяти в ході виконання проекту з позашкільними
установами, підприємцями, організаціями, що значно підвищує
ефективність діяльності, сприяє встановленню нових ділових контактів
тощо;
 можливістю використання проектів різного типу, особливо творчих,
пригодницьких, ігрових, рольово-ігрових, спортивних, музичних тощо.
У позаурочний час, коли закінчилися заняття й учні мають вільний час,
проектну діяльність учнів можуть організувати не тільки вчителі-
предметники, а й класні керівники, педагоги-організатори.
Учні школи, виконуючи позаурочні проекти, набувають досвіду
вирішення реальних проблем у майбутньому самостійному житті, що
сьогодні стає однією з цілей соціалізації підлітків.
Нині у зв'язкузі становленням парадигмиособистісно зорієнтованоїосвіти
метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до
інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості учня
як суб'єкта діяльності, доповнюють соціальні відносини та значно
урізноманітнюють виховний процес у закладі освіти.
Сьогодні є очевидним те, що реалізувати принципи особистісно
зорієнтованого виховання, використовуючи традиційні підходи, неможливо.
Для включення кожного учня в активний пізнавальний та пошуковий процес,
заснований на застосуванні отриманих знань, потрібно створити адекватне
навчально-виховне середовище, яке забезпечувало б можливість вільного
доступу до різних джерел інформації, спілкування з однолітками, спільної
праці під час розв'язання різноманітних проблем.

3. Найбільш перспективним щодо цьогоє метод проектів.
Для того щоб зацікавити дітей і залучити їх до проектної позаурочної
діяльності, керівнику проектів необхідно знати, що:
Якщо ці умови створено, керівник організовує проектну позаурочну
діяльність, дотримуючись правил та етапів виконання проектних робіт. Для
подальшої характеристики і визначення особливостей позаурочних проектів
розгляньмоїхкласифікацію, яка відповідає відомій класифікації учнівських
проектів.
• їхня зацікавленість та високий ступінь
інтересу;
найважливішою умовою
участі дітей у виконанні
проекту є
• тематика;значну, майже вирішальну
роль відіграє
• усвідомлювати значущість, корисність і
доцільність виконаної роботи;
кожен учасник проекту
мусить чітко
• на добровільних засадах, без тиску
дорослих.
об'єднання дітей у проектні
групи та планове виконання
завдань має проходити
•Типи проектів
•дослідницькі, творчі, пригодницькі, рольово-ігрові,
практико-орієнтовні, інформаційні
Ознака
За методом чи видом
діяльності, домінуючим в
проекті
•безпосередній (гнучкий, жорсткий),
•прихований (неявний, імітуючий) учасника проекту
За видом координації
проекту
•внутрішній (локальний), регіональний, міжнароднийЗа характером контактів
•персональний, парний, груповийЗа кількістю учасників
•короткостроковий, довгостроковий, епізодичнийЗа часом проведення
•літературні, природничо-наукові, екологічні, мовні
(лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі), рольово-
ігрові, спортивні, географічні, історичні, музичні
За змістовним аспектом
проекту

4. Роль учителяв організаціїпроектноїдіяльностіучнів
У певному розумінні вчитель перестає бути «предметником», а стає
педагогом широкого профілю. Для цього він як керівник проекту повинен
мати високий рівень культури й деякі творчі здібності. Йому потрібно стати
генератором розвиткув дитини пізнавальних інтересів і творчого потенціалу.
Віднині його авторитет залежить від здатності бути ініціатором цікавих
починань. Зацікавленість проектною діяльністю вчителями наразі дуже
висока. Беручи участь у проектній діяльності, учитель може створити умови
для розвитку учнів.
Отже, учитель має декілька ролей у ході реалізації проекту:
Найпершим для педагога є питання про ступіньсамостійності учнів, які
працюють над проектом.
Ступінь самостійності
залежить від багатьох чинників:
віковихта
індивідуальних
особливостей
дітей,
їхнього досвіду
проектної
діяльності,
складностітеми
проекту,
характеру
відносин у
групі.
ентузіаст, який надихає і мотивує учнів на
досягнення мети;
спеціаліст, який має знання й
уміння в декількох сферах;
консультант, який організує доступ до
інформаційних ресурсів,у тому числі до інших
спеціалістів;
керівник (планування часу);
організатор обговорення різних способів
подолання труднощів, що виникають (людина,
яка ставить запитання(за Дж. Піттом) і
допомагає знаходити помилки);
координатор групового процесу;
експерт, який аналізує результати
виконання проекту.

5. Перед учителем постає проблема вибору таких видів і продуктів проектної
діяльності, які були б адекватні вікові учасників проекту. Важливо, щоб теми
проекту не нав'язувалися дорослими. Краще, щоб пошук теми в групі
«вчитель — учень» проводився засобом «прихованої координації».
Планування, реалізацію, оцінювання проектів також повинні здійснювати
самі учні. Не треба забувати, що учні більшість свого часу займаються
традиційним класно-урочним навчанням, але не повинні завжди бути тільки
виконавцями. Прийом «прихованої координації» використовується в ході
організації проектної діяльності.
Прихована координація — це спосіб організації роботи учнів, коли
вчитель не «явно» керує процесом, а тільки радить, пропонує, підказує
шляхи вирішення проблеми, іноді виконує роль самого учасника проекту,
працюючи разом із дітьми.
Діяльність педагога в умовах підготовки проекту :
Етапи роботи
над проектом
Зміст діяльностіучнів Функції вчителя
І.Підготовчий
етап
Обговорення проблеми,
визначення теми, завдань
проекту;
планування роботи;
вибір способів збору
інформації, методів
аналізу, виду презентації,
критеріїв оцінювання
Заявка задуму;
характеристика методу проекту;
знайомство зізмістом проекту;
мотивація пошуку;
допомогав постановці завдань;
висловлювання припущень;
висунення пропозицій, ідей;
корекція плану та завдань
II.Практично-виконавчий
етап
Збір інформації;
вирішення проміжних
завдань;
спостереження за
об'єктами;
проведення експериментів;
анкетування;
роботаз літературою;
аналіз інформації;
формулювання висновків;
оформлення результатів;
колективне обговорення
Спостереження за роботою
учнів;
непряме керування діяльністю
(поради, консультації тощо);
корекція підсумкових
матеріалів;
спостереження за ходом
обробкирезультатів і аналізу
інформації;
сприйняття звіту;
постановкадоцільних запитань
(у ролі учасника)
III.
Завершальний
етап
Представлення результатів
у вигляді презентації;
самооцінка результатів (за
визначеними критеріями);
захист проекту
Оцінка зусиль учнів, їхньої
креативності, якості
використання джерел,
невикористаних можливостей,
творчогопотенціалу, якості
звіту, презентації, захисту
проекту

6. Під час організації проектної діяльності вчитель використовує різні
педагогічні методи.
Методи організації та реалізації проектної діяльності мають бути такими,
що активізують творче мислення та допомагають виробляти вміння
вирішувати проблеми, сприяють найпродуктивнішій розумовій діяльності,
цілеспрямованому пошукові вирішення проблеми, створенню ідеального
образу га вираженню його в реальному кінцевому продукті.
Основні методи й засоби навчання проектної діяльності бувають:
• традиційні: вербальні;практичні;самостійні роботи;
• нетрадиційні: дизайн-аналіз; розумовий штурм; алгоритмічний; диспут; від
слова до дії; дослідження; ранжування фактів; змістового бачення; гіпотез;
прогнозування; помилок; придумування.
Виконання учнівських проектів—це складна самостійна діяльність
учнів під керівництвом вчителя. Позиція вчителя під час реалізації методу
проекту на практиці переходить із носія готових знань до перетворення в ор-
ганізатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів.
Змінюючи психологічний-клімат, вчитель переорієнтує свою виховну
роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на
пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.
Таким чином, організовуючи проектну діяльність учнів в умовах
сучасної школи, вчитель повинен досконало знати основи проектної
технології та дотримуватися вимог щодо виконання, оцінювання і захисту
учнівських проектів.
При цьому цінність цієї діяльності визначається освітнім, розвивальним
і виховним потенціалом, тобто можливістю залучити учнів, до
найрізноманітніших видів діяльності. Це забезпечує не лише розширення
їхнього кругозору, життєвого досвіду, але й оволодіння різними способами
Вимоги до організації проектної діяльності в позаурочний час:
1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми
(завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її
розв'язання (наприклад, дослідження числа Пи, геометричної прогресії у
природі);
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних
результатів (наприклад, рекомендації щодо виконання певної роботи,
спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
4. Структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних
результатів);
5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми
досліджуваних завдань, що випливають з неї, висування гіпотези їх
розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих
результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування,
висновки.

7. У моїй практиці накопичений позитивний досвід з питання
впровадження проектних технологій навчання. Свої знання і вміння показую
приймаючи участь в конкурсах, семінарах, відображаючи проекти у
власному блозі у розділі проекти
http://rimarenkomv.blogspot.com/p/blog-page_14.html
Учительські проекти «Intel Навчання для майбутнього»:
 призове місце у обласному етапі - проект «Подорож у країну
Геометрію»,
 у районному конкурсі І місце – проект «Можливості організмів та
геометричнв прогресія».
Учнівські проекти:
 у районномута обласномуконкурсі – І місце дослідницькийпроект –
«Лабіринтами кубика Рубіка»
 у районномуконкурсі – І місце інформаційний проект – «Кравчук
Михайло Пилипович – першотворець української математики»,
«Історія та проблеми числа ».
Використання проектів за програмою "Intel" дає підстави
стверджувати, що в учнів підвищується інтерес до знань, які вони отримують
на уроках. Робота над такими проектами дає можливість залучити кожного
учня до участі у зборі, аналізу інформації, оформленні матеріалів.
Оформляючи свої результати за допомогою Power Point, Publisher, учні
вдосконалюють свої навички користування ПК.
Участь у проектах дає змогу набути унікальний досвід, якого не можна
набути, користуючись іншими формами навчання, забезпечить можливості
для професійного зростання, самореалізації та створить професійну базу
якісної освіти дитини з урахуванням індивідуальних особливостей і
здібностей.
Учні розв'язують поставлену проблему, використовуючи різноманітні
методи та засобинавчання, інтегрують знання, уміння з різних галузей науки,
техніки, творчості, здійснюють рефлексію своєї діяльності.
Результати виконання проектів використовую як додаткові джерела
знань. Це можуть бути розробленіучнями міні-підручники, журнали, буклети
У старших класах роботи учнів стають більш змістовнішими, яскравішими.
Кращі роботи постійно демонструються на виставках учнівських робіт,
розглядаються на методичнихоб'єднаннях вчителів школи та беруть участь у
районних, обласних конкурсах.
Інтерес до методу проектів підсилювався тим, що у школі протягом
чотирьохроків працював гурток «Інтершкола». Учні нашої школи постійно
брали участь у ІV етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту творчих робіт
учнів шкільних гуртків ІКТ «Інтершкола», в яких ставали переможцями.
Конкурсанти презентували свої роботи за відповідною категорією і

8. демонстрували не тільки знання та навички, які вони здобули під час роботи
в гуртках «Інтершкола», а й власні погляди та розмаїтість інтересів,
отримівали нові враження, набували досвід спілкування і, звісна річ,
нагороди.
Постійно успішно вирішує організаційні питання методист Досенко
Галина Петрівна (районний координатор РЦОЗО), яка організовує конкурси
учнівських та учительських проектів Білозерського району.
Таким чином, проектна діяльність у позаурочний час не тільки мотивує
процес навчання дітей, вона дає змогу збагачувати їх власний досвід у
конкретній справі, дозволяє побачити практичне застосування своїх знань,
умінь і навичок у реальному житті, сприяє нарощенню культури навчальної
діяльності учнів.
Отже, метод проектів надає значні можливості для педагогічного
впливу в процесі формування в учнів культури навчальної діяльності. Такий
підхід допомагає педагогам оптимізувати навчально-виховний процес,
зробитийого більш насиченим і цікавим, забезпечити підвищення активності
школярів, робить дітей більш відповідальними, старанними, самостійними,
зацікавленими в результатах своєї діяльності, а також підвищується рівень
навчальних досягнень учнів.
Участь у проектній діяльності дає змогу самореалізуватися як педагогу,
так і учневі, розкрити творчий потенціал усіх учасників. Проект дозволяє
змінити стосунки між учнями та вчителем, підвищити самооцінку школяра.
Використання поданного методу допомагає сформувати ключові
компетенції учня. Навряд чи можна перелічити всі переваги методу проектів.
Проте саме на них мають спиратися педагоги сучасної школи.