виступ

1. Доповідь на тему:
Формування особистісної
готовності
старшокласників до вибору
професії
Підготувала:
практичний психолог

2. Рогівської ЗОШ I-III ступенів
Забара Н.М.
Готовність до свідомого вибору професії – це складне структурне
утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових
якостейособистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння і
навички, сформовані у відповідності з вимогами суспільства й можливостями
навчально-виховного процесу в школі.
Готовність до свідомого вибору професії включає в себе:
моральну готовність – усвідомлення суспільного й особистісного
значення праці, прагнення максимально проявити свої сили, здібності у праці,
позитивне ставлення до різних видів праці;
психологічну готовність – свідомий вибір професії у відповідності з
наявними здібностями та можливостями. Стан психологічної
готовності включає усвідомлення людиною своїх потреб, вимог
суспільства, колективу, поставлених цілей; прогнозування прояву своїх
інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та вольових процесів, оцінку
співвідношення своїх можливостей, рівня домагань і необхідності
досягнення певного результату;
практичну готовність – загальні та політехнічні знання,
загальнотрудові та спеціальні вміння й навички.
Компонентами готовності до свідомого вибору професії
виступають:
1) загальне позитивне ставлення до праці;
2) знання певного кола професій, їх змісту, вимог, шляхів отримання
професії та перспектив професійного росту;
3) сформованість професійних інтересів;
4) адекватна самооцінка;
5) сформованість мотиваційної сфери;
6) наявність спеціальних здібностей;
7) практичний досвід;
8) збалансованість інтересів, здібностей і нахилів, їх відповідність
вимогам професії до особистості;
9) відповідний стан здоров’я;
10) сформованість моральних якостей, які відповідають вимогам
професії;
11) професійна придатність – сукупність психолого-педагогічних і
психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення
задовільних з точки зору суспільства успіхів у праці при наявності

3. спеціальних знань, умінь і навичок, а також отримання власного
задоволення від самого процесу праці.
Важливою передумовою успішного професійного
самовизначення є також сформованість в особистості професійно-
важливих якостей – окремих психічних, психологічних і фізичних
властивостей, які відповідають вимогам певної професії і сприяють
успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії
передбачає активне формування таких психологічних якостей як
здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани,
ідеали, переконання.
Формування особистісної готовності старшокласників до
професійного вибору є важливим чинником професійного та
особистісного становлення майбутнього фахівця .Особистісна
готовність до вибору професії є інтегральним утворенням особистості,
що ґрунтується на стійкій внутрішній мотивації до майбутньої
професії, сформованості професійної перспективи, передбачає
розвиток рефлексивних умінь та професійно значущих якостей і,
загалом, визначає особистість як суб’єкта майбутньої професійної
діяльності.
Структура особистісноїготовностідо виборупрофесіївключає
такі компоненти:
1) когнітивний компонент – уявлення про професію, її переваги та
недоліки, про зміст професійної діяльності (об’єкт праці, мета, зміст,
засоби тощо), знання про вимоги професії до особистості, способи та
шляхи оволодіння нею, уявлення про сенс майбутньої професійної
діяльності;
2) мотиваційно-цілепокладальний компонент – виражає позитивне
ставлення до професії, мотиви вибору професії та рівень і цілісність
цілепокладання щодо майбутньої професійній діяльності; 3) суб’єктно-
особистісний компонент – розвиток процесів самосвідомості
(самопізнання, самоаналізу, самооцінювання, саморегуляції,
саморозвитку), рефлексивних здібностей та професійно значущих
якостей особистості.
Критеріями сформованості особистісної готовності
старшокласників до вибору професії виступають:
1) сформованість уявлень про професію (обізнаність учнів про зміст
професійної діяльностіта вимоги, яким повинна відповідати особистість
психолога);

4. 2) розвиток рефлексивних здібностей (оволодіння способами
самоаналізу і самопізнання), обґрунтованість та адекватність
самооцінки професійно значущих якостей;
3) позитивне самоставлення та гуманістична спрямованість особистості;
4) наявність позитивної внутрішньої професійної мотивації;
5) сформованість та осмисленість професійних планів та життєвих
перспектив, їх реалістичність та взаємноузгодженість.
Стосовно проблеми профорієнтації свідоме ставлення учнівської
молодідо вибору професії виникає на основі усвідомленості соціальної
та особистої значущості професії.
Свідоме ставлення до вибору професії - це, насамперед,
наявність необхідних знань. До таких, у першу чергу, слід віднести
системні знання про різні сфери людської діяльності, види і типи
професій, їх зміст.
Профорієнтаційна скерованість молоді на ринкову економіку
перш за все вимагає знань з основ економіки, теорії управління
менеджменту, діяльності та орієнтації в ринковому середовищі
маркетингу, патентознавства, забезпечення і володіння інформацією -
основ інформації та інформатики. Тут варто зауважити, що кожна
професія вимагає глибоких професійних знань як основи продуктивної
і ефективної праці, і цьому не може бути заперечень, але знання
економічних дисциплін на сучасному етапі необхідне молоді в будь-
якій галузі діяльності.
Усвідомленість знань передбачає не тільки розуміння різних
суттєвих і несуттєвих зв'язків, але й шляхів їх одержання, способів
становлення. Мова йде про методологічні знання. Щодо вибору
професії, це означає навчити школярів одержувати профорієнтаційні
знання, а також оволодівати способами підготовки до майбутньої
трудової діяльності в нових формах господарювання. Свідоме
ставлення до вибору професії передбачає дійовий підхід до
професійного самовизначення. Це означає, що знання та уміння учні
повинні застосовуватив пізнавально-практичній діяльності, керуватися
ними. І до в кінцевому підсумку повинно привести до обгрунтованого
вибору професії.
Таким чином, свідоме ставлення до вибору професії
- це мотивована спрямованість особистості на:
- усвідомлення соціального та особиcтого значення вибору професії;
- оволодіння системними профорієнтаційними знаннями;

5. - активні способипідготовкидо майбутньої праці і практична апробація
своїх можливостей;
- самовиховання професійно важливих якостей
Правильно організована профконсультаційна робота є
найважливішим чинником формування усвідомленого, обгрунтованого
вибору професії. Результативність профконсультації значною мірою
залежить від того, як загальна цільова установка конкретизується в
завданнях, змісті та методах здійснюваної роботи відповідно до
вікових та індивідуальних особливостей, а також рівня
поінформованості учня про обрану професію.
Провідне місце в перебудові системи підготовки молоді до праці
в ринковій економіці повинно належати оптимізації професійного
самовизначення, критерієм якого є свідомий вибір професії та
усвідомлення свого місця в суспільстві. За умови, якщо працюють
галузі виробництва, іде процес відтворення засобів виробництва та
створення матеріальних благ для ринку. Ринкова економіка набирає
розвитку на конкурентній основі, то вимагає від освітніх закладів
підготовки фахівців різних напрямків діяльності.
Для вирішення таких проблемних завдань доцільно в
загальноосвітніх закладах ввести курс "Профорієнтація", проведення
поетапних профконсультацій (диференційований підхід) про ринок та
його інфраструктуру, необхідні сучасному суспільству професії. Це
дало б можливість проводити облік особливостей діючих об'єктивних і
суб'єктивних чинників, що впливають на учнівську молодь, а також
ознайомлювати і вивчати різні напрямки професій, їх значення у
суспільстві, потреби у спеціалістах даної професії на ринку праці у
регіоні. Слід роз'яснювати, що підготовка спеціалістів одного напрямку
створює для них же труднощі у працевлаштуванні після закінчення
навчального закладу, а деколи зразу ж вимагає перекваліфікації, нового
процесу навчання, що с додатковими витратами коштів як для
особистості, так і для держави. Тут вигода тільки для комерційних
навчальних закладів.
Варто відзначити, що старшокласники більше усвідомлюють
соціальну значимість вибору професії, у них поступово формуються
ціннісні уявлення про працю, що сприяєзосередженню уваги на виборі
професії при цілеспрямованій профконсультаційній діяльності.
Головна мета проведення профконсультацій загальноосвітніми
закладами в нинішніх умовах - це підвищення ефективності підготовки

6. молоді до усвідомленого вибору професії, на яку є великий попит на
ринку, а також орієнтування молоді на подальше професійне навчання.
Виходячи з цієї мети, слід виділити такі напрямки
профконсультації:
- вивчення індивідуальних інтересів і нахилів учнів, їх цілеспрямований
розвиток;
- формування у школярів суспільне значущих мотивів вибору професії;
- консультування учнів з питань продовження освіти, виборупрофесії та
працевлаштування.
Вибір професії - це складний процес, на який впливає багато
чинників, а саме:
- макросередовище, що діє на мотиви вибору професії; особистісні
особливості: мотиви, інтереси, нахили, здібності, рівень їх якостей,
рівень освітньої та професійної підготовки; потреби народного
господарства в кадрах, характерні вимоги до професії.
Врахування названих чинників - необхідна умова добре організованої
профконсультації. Адже це підвищує рівень вільного професійного
самовизначення особистості, а також ймовірність правильного вибору
професії.
Та розглядаючи наше питання необхідно зупинитися ще на
питанні професійної готовності.
У час розвинених інформаційних технологій ставляться високі
вимоги до професійної підготовки спеціалістів та наявності у молодих
людей зацікавленості у своєму професійному зростанні й
перспективному початку кар’єри. У психології готовність до дії
розглядають як стан мобілізації всіх психофізіологічних систем
людини, які забезпечують ефективне виконання певних дій. Крім
готовності як психологічного стану, обумовленого ще і як тимчасова
готовність, виділяється готовність як стійка риса характеристика
особистості. Цей вид готовності, будучи завчасно сформованим, є
істотною передумовою успішної діяльності. Готовність як інтегральне
утворення особистості, що полягає у вибірковій спрямованості на
певну діяльність, виникає на грунті позитивного ставлення і
скеровується відповідними потребами та мотивами до цієї діяльності.
Про сформовану готовність можна говорити лише за умови
розвиненостів суб’єкта емоційного ставлення, вміння адаптувати свою
поведінку відповідно до ситуацій, що виникають , уміння будувати
процес спілкування.Центральною ланкою серед усіх видів готовності є
психологічна готовність, яка виражається в єдності професійно

7. важливих якостей та спрямованості студента на майбутню діяльність.
Саме психологічна готовність допомагає молодому спеціалісту
успішно виконувати свої обов’язки, правильно використовувати
знання, досвід, зберігати самоконтроль і перебудовуватися залежно від
появи непередбачуваних ситуацій.
Психологічна готовність – вирішальна умова швидкої
адаптації до умов праці й подальшого професійного вдосконалення
кваліфікації майбутнього спеціаліста. Проста трансформація
вироблених раніше якостей і станів у нову ситуацію не гарантувала б
успіху нової діяльності без так званого процесу «входження» в цю
ситуацію, який базується на набутій під час навчання професійній
самостійності й адаптації до професійної діяльності. Тут очевидний
зв’язок професійної готовності та проблеми адаптації людини, в якій
виділяють три функціональні рівні: фізіологічний, психологічний, та
соціальний, а крім того припускається існування такої якості
особистості як здатність до адаптації. Важливим компонентом
адаптації є узгодження самооцінки та домагань суб’єкта з його
можливостямита реальністю соціального середовища. Функціонування
ж особистості в умовах, які не відповідають її індивідуальним
потребам, ускладнюють життєдіяльність та загрожують можливою
дезадаптацією. Реальне значення соціальної адаптації особистості
полягає в усуненні невідповідності між вимогами умов, з одного боку
та очікуваннями та можливостями суб’єкта. При цьому варто
наголосити, що проблема соціальної адаптації до професійної
діяльності, тісно пов’язана з проблемою збереження здоров’я.
Професійна адаптація – це збіг вимог професії зі зростанням
сукупності знань, умінь, навичок особистості. Успішна професійна
адаптація можлива лише тоді, коли «… професії здаються нам
величними, якщо вони пустили у нашому серці глибокі корені, якщо
ідеям які панують у них ми спроможніпринести в жертву наше життя та
всі наші сподівання. Вони можуть ощасливити того, хто має до них
покликання, але вони прирікають на загибель того, хто взявся за них
поспіхом, необдумано, піддавшись моментові» …
Основні завдання роботи практичного психолога у формуванні
старшокласників до вибору професії:
 вивчати професійні інтереси і схильності учнів;
 проводити психодіагностичне обстеження старшокласників;
 проводити корекційно-розвивальну роботу з професійної орієнтації з
учнями 9-11 кл.;

8.  здійснювати моніторинг готовностіучня до профільного та професійного
самовизначення через анкетування учнів та батьків;
 проводити тренінгові заняття з профорієнтації учнів;
 проводити бесіди, психологічне просвітництво для дітей і педагогів на
тему вибору професії;
 здійснювати психологічні консультації;
 сприяти формуванню у школярів адекватної самооцінки;
 запрошувати батьків учнів для виступів перед учнями про свою
професію;
 проводити профорієнтаційні уроки;
 ознайомити з довідковою літературою, професіограмами (описи
професій);
 проводити пізнавальні та просвітницькі лекції про шляхи вирішення
проблем самовизначення;
 здійснювати зустрічі школярів з фахівцями різних професій;
 проводити екскурсії на підприємства і в навчальні заклади;
 надавати допомогу класному керівникові в аналізі та оцінці інтересів і
схильностей учнів.
Перелік психодіагностичних методик, які використовуються при
проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи:
 вивчення професійних намірів старшокласників;
 анкета інтересів;
 В.Ф.Вандерлік «Рівень персональних досягнень»;
 ШТРР (шкільний тест розумового розвитку);
 опитувальник професійної спрямованості Д. Голланда;
 опитувальник професійної спрямованості Е.Клімова;
 тест рівня розвитку невербального інтелекту Дж.Равена;
 методика вивчення інтелектуального потенціалу тощо.
 вивчення рівня інтелектуального розвитку за тестом Дж. Равена;
 діагностика темпераменту;
 виявлення акцентуацій характеру;
 «Картаінтересів» Клімова(сучасна обробка методика «Профіль»);
 опитувальник професійної готовності за Л.Кабардовою;
 опитувальник професійних нахилів Л.Йовайши (модифікація
Г.Резапкіної).
Рекомендації щодо формування в старшокласників готовності до
свідомого вибору професії:

9. - бути відкритим до обговорення з учнями їх життєвих планів та
професійних намірів;
- формувати профільні класи з урахуванням освітніх потреб учнів;
- підтримувати у випускника самостійність у прийнятті рішення;
- розширювати обізнаність учнів щодо розмаїття професій, запиту ринку
праці, навчальних закладів регіону;
- діагностувати професійні інтереси та схильності випускників;
- знайомити учнів з професіограмами, вимогами, які висуває кожна
професія до особистості;
- сприятирозвиткуздібностей дитини, зауважувати їх значення при виборі
професії;
- допомагати у вирішення конфлікту між бажаннями учня та його
реальними можливостями;
- підтримувати оптимістичну професійну перспективу
кожного випускника.