2. Готовність до свідомого вибору професії –
це складне структурне утворення
взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями
морально-вольових якостей особистості,
способів поведінки, знань про професії,
практичні вміння і навички, сформовані у
відповідності з вимогами суспільства й
можливостями навчально-виховного процесу
в школі.
3. Готовність до свідомого вибору професії
включає в себе:
-моральну готовність – усвідомлення суспільного й особистісного
значення праці, прагнення максимально проявити свої сили,
здібності у праці, позитивне ставлення до різних видів праці;
-психологічну готовність – свідомий вибір професії у відповідності з
наявними здібностями та можливостями. Стан психологічної
готовності включає усвідомлення людиною своїх потреб, вимог
суспільства, колективу, поставлених цілей; прогнозування
прояву своїх інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та
вольових процесів, оцінку співвідношення своїх можливостей,
рівня домагань і необхідності досягнення певного результату;
-практичну готовність – загальні та політехнічні знання,
загальнотрудові та спеціальні вміння й навички.
4. Компонентами готовності до свідомого вибору
професії виступають:
1) загальне позитивне ставлення до праці;
2) знання певного кола професій, їх змісту, вимог, шляхів
отримання професії та перспектив професійного росту;
3) сформованість професійних інтересів;
4) адекватна самооцінка;
5) сформованість мотиваційної сфери;
6) наявність спеціальних здібностей;
7) практичний досвід;
8) збалансованість інтересів, здібностей і нахилів, їх
відповідність вимогам професії до особистості;
9) відповідний стан здоров’я;
10) сформованість моральних якостей, які відповідають
вимогам професії;
11) професійна придатність.
5. Структура особистісної готовності до вибору
професії включає такі компоненти:
когнітивний компонент – уявлення про професію, її переваги
та недоліки, про зміст професійної діяльності, знання про
вимоги професії до особистості, способи та шляхи оволодіння
нею, уявлення про сенс майбутньої професійної діяльності;
мотиваційно-цілепокладальний компонент – виражає
позитивне ставлення до професії, мотиви вибору професії та
рівень і цілісність цілепокладання щодо майбутньої
професійній діяльності;
суб’єктно-особистісний компонент – розвиток процесів
самосвідомості, рефлексивних здібностей та професійно
значущих якостей особистості.
6. Критеріями сформованості особистісної готовності
старшокласників до вибору професії виступають:
сформованість уявлень про професію;
розвиток рефлексивних здібностей, обґрунтованість та
адекватність самооцінки професійно значущих якостей;
позитивне самоставлення та гуманістична спрямованість
особистості;
наявність позитивної внутрішньої професійної
мотивації;
сформованість та осмисленість професійних планів та
життєвих перспектив, їх реалістичність та
взаємноузгодженість.
7. Напрямки профконсультації:
• вивчення індивідуальних інтересів і нахилів
учнів, їх цілеспрямований розвиток;
• формування у школярів суспільне значущих
мотивів вибору професії;
• консультування учнів з питань
продовження освіти, вибору професії та
працевлаштування.
8. навчити самостійно приймати рішення,
робити життєвий вибір;
розвивати професійне самовизначення;
формувати ключові професійні
компетентності;
оформляти життєвий проект;
готувати до продовження освіти;
адаптуватися на ринку праці.
11. Перелік психодіагностичних методик, які використовуються при
проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи:
вивчення професійних намірів старшокласників;
анкета інтересів;
В.Ф.Вандерлік «Рівень персональних досягнень»;
ШТРР (шкільний тест розумового розвитку);
опитувальник професійної спрямованості Д. Голланда;
опитувальник професійної спрямованості Е.Клімова;
тест рівня розвитку невербального інтелекту Дж.Равена;
методика вивчення інтелектуального потенціалу;
вивчення рівня інтелектуального розвитку за тестом Дж. Равена;
діагностика темпераменту;
виявлення акцентуацій характеру;
«Карта інтересів» Клімова (сучасна обробка методика «Профіль»);
опитувальник професійної готовності за Л.Кабардовою;
опитувальник професійних нахилів Л.Йовайши (модифікація
Г.Резапкіної).
12. Рекомендації
щодо формування в старшокласників готовності
до свідомого вибору професії:
- бути відкритим до обговорення з учнями їх життєвих планів та
професійних намірів;
- формувати профільні класи з урахуванням освітніх потреб учнів;
- підтримувати у випускника самостійність у прийнятті рішення;
- розширювати обізнаність учнів щодо розмаїття професій, запиту
ринку праці, навчальних закладів регіону;
- діагностувати професійні інтереси та схильності випускників;
- знайомити учнів з професіограмами, вимогами, які висуває
кожна професія до особистості;
- сприяти розвитку здібностей дитини, зауважувати їх значення
при виборі професії;
- допомагати у вирішення конфлікту між бажаннями учня та його
реальними можливостями;
- підтримувати оптимістичну професійну перспективу
кожного випускника.
