МЕХАНИЗМИ ПОРУШЕННЯМЕХАНИЗМИ ПОРУШЕННЯ
ЦЕНТРАЛЬНІЦЕНТРАЛЬНІ
(гіпоталамо-гіпофізарнийрівень)(гіпоталамо-гіпофізарний рівень)
ЗАЛОЗИСТІЗАЛОЗИСТІ
(безпосереднє ураження ендокринного органу)(безпосереднє ураження ендокринного органу)
ПОЗАЗАЛОЗИСТІПОЗАЗАЛОЗИСТІ
((порушення транспорту гормонів, або рецепціїпорушення транспорту гормонів, або рецепції))
ГІПОТАЛАМУС:
Т3 та Т4в комплексі з
бета рецепторами і
кофакторами блокують
промотор пре-про-
тироліберину.
Тиротропін блокує
синтез тироліберіну
через рецептори
пов’язані з G-протеїном
ГІПОФІЗ:
Тиротропін блокується
Т3 та Т4 через TR-β2
та коінгібітори
Тиропероксидаза
каталізує окиснення
йоду, йодування
тирозиніву складі
тироглобуліну,
конденсацію
йодтиозинів у
тиронини
СИНТЕЗ ТИРОЇДНИХ
ГОРМОНІВ:
Синтез та секреція
тироглобуліну в
колоїд у просвіт
фолікула
Транспорт йоду через
тироцит в просвіт
фолікула
Захоплення
йодованого
тироглобуліну,
лізосомальне
розщеплення і
вивільнення
тиронинів
Пендрін – аніоннийтранспортер, що переносить хлор та
бікарбонат аніон, а також йод з фолікулярної клітини до
колоїду
11.
Хвороба Пендреда –мутація
білка пендрина, що
проявляється в першу чергу
глухотою та зміною будови
внутрішнього вуха.
Зоб у 75 % хворих
розвивається.
Спадкове аутосомно-
рецесивне захворювання
1869-1946
12.
Транспортери в плазмі
•Тироксин-зв’язуючий глобулін (TBG)
70%
• Тироксин-зв’язуючий преальбумін
(TTR або TBPA) 10-15%
• albumin15-20%
• вільний T4 (fT4) 0.03%
• вільний T3 (fT3)0.3%
Дейодинази
Тиронін деіодинази
підтримують баланс
міжактивним та
неактивним
(ревертивним) Т3.
Тирозин деіодиназа –
від тирозину для
рециклінга йоду.
Вони використовують
селен
Перший тип дейодинази (в усіх органах) стимулюється
тироліберином та самим Т3. Велика кількість ліків
здатна інгібувати його. Пригнічується при голодуванні.
Еутироїдний патологічний синдром
(псевдодисфункціящитовидної залози)
• Клінічно значимі зміни рівня Т3 та Т4 при
відсутності ушкоджень щитоподібної залози
та гіпоталамо-гіпофізарної системи.
• Переважно дисфункція деіодиназ за рахунок
ефектів інших захворювань (запалення,
пухлини, голодування)
• Проявляється підвищеною
концентрацією rT3
Мембранні рецептори
Alpha-v beta-3– інтегрін, що зокрема є
молекулою адгезії на тромбоцитах, де він
виступає рецептором для вітронектину (білку
позаклітинного матриксу)
22.
ЕФЕКТИ МЕМБРАННИХ
РЕЦЕПТОРІВ
Активація Na/KАТФази та Na/H обмінника, а отже
збільшення концентрації натрію з подальшою
активацією Na/Ca обмінників і збільшенням
концентрації кальцію в клітині
Ядерні рецептори -Транскрипційні
фактори
ЗАФУНКЦІЯМИ:
• Активатори транскрипції
• Інгібітори транскрипції
ЗА МЕХАНІЗМОМ ДІЇ:
• Безпосередньо контролюють зв’язування РНК-
полімерази з ДНК
• Опосередковано (через залучення коактиваторів або
корепресорів)
ЗА БУДОВОЮ ДНК-ЗВ’ЯЗУЮЧОГО ДОМЕНА:
• “цинкові пальці” (ядерні рецептори)
• “лейциновий зіппер”
• “вилкоголові” (Forkhead), тощо.
• ВСЬОГО БІЛЬШЕ 10 РОДИН.
Білки, які мають ДНК-зв’язуючі домени і здатні
приєднуватись до певних конкретних ділянок ДНК,
регулюючи транскрипцію генів.
• TR-α1 (широкоекспресується, а особливо в
скелетних та серцевому м’язах)
• TR-α2 (гомолог першого, що активну
експресується, але не здатен зв’язувати
гормон)
• TR-β1 (мозок, печіцнка, нирки)
• TR-β2 (гіпоталамус та гіпофіз)
28.
Як альфа такі бета рецептори належать до
транскрипційних факторів з групи “цинкові пальці”.
Потребують для виконання своїх функцій
ретиноїдний Х рецептор, гістондеацетилазу та ряд
інших кофакторів
ЕФЕКТИ ЯДЕРНИХ
РЕЦЕПТОРІВ
Збільшення базальногорівня
метаболізму за рахунок збільшення
експресії:
• Субодиниць іонних каналів (Na/k, Na/H, Na/Ca)
• Ферментів дихального ланцюга
• Факторів росту та їх рецепторів (IGF, TGF, FGF
тощо).
• Більше сотні генів-мішеней
Посилює ріст та розвиток (зокрема
мозку)
Роберт Грейвс
(1796-1853)
Karl Adolph
vonBasedow
(1799-1854)
ДИФУЗНИЙ
ТОКСИЧНИЙ ЗОБ
Аутоімунне захворювання з ураження щитоподібної
залози, її збільшенням, що супроводжується
тиротоксикозом
Аутоімунна патологія
Механізми, щоспрацьовують
при тиреотоксикозі
• Забар’єрний орган (але весь, а не тільки
рецептори до TSH)
• Рецептори до TSH не є забар’єрними
Аутоімунна патологія
Механізми, щоспрацьовують
при тиреотоксикозі
• Забар’єрний орган (але весь, а не тільки
рецептори до TSH)
• Перехресні антигени (Yersinia enterocolitica)
• Спадкова схильність через поліморфізми генів, які
регулюють імунну систему:
• Надмірна презентація одних антигенів, а не інших
(DR3 HLA)
• Пригнічення Т-супресорів (PTPN22)
• Активація Т-хелперів (CTLA 4)
Тиреоідит Хашимото
Гіпертиреозна форма–:
Стимулююча дія аутоантитіл до епітеліальних клітин
щитоподібної залози
Компенсаторне виділення надлишку гормону
тиреоцитами, що залишились
Вплив аутоантитіл до рецепторів
тиреотропного гормону
Еутиреозна форма
Гіпотиреозна форма
Наслідок руйнування більшої частини тироцитів
аутоантитілами до тироглобуліну та тиропероксидази