3. Гемодинамічна основа артеріальної гіпертензії
Підвищення серцевого викиду
Підвищення загального периферичного
опору судин (ЗПОС)
Фактори, що сприяють розвитку АГ:
-затримка натрію та рідини (підвищення ОЦК),
-гіперактивація РААС,
-гіперактивація САС
4. Основні групи
антигіпертензивних засобів
Препарати першої лінії:
- діуретики,
- ІАПФ,
- Антагоністи кальцію,
- Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ,
- Бета-адреноблокатори
5. Основні групи
антигіпертензивних засобів
Препарати другої лінії:
- Альфа1-адреноблокатори,
- Алкалоїди раувольфії,
- Центральні альфа2-агоністи,
- Агоністи імідазолінових рецепторів
7. Діуретики
Група Представн. Місце Механізм Сила дії
Петлеві Фуросемід
Етакринова
кислота
Буметанід
Торасемід
Петля
Генле
Інгібітори
транспорту
натрію,
калію,
хлору
Потужна
Тіазидні та
тіазидоподібні
Гідрохлортіазид
Хлорталідон
Клопамід
Індапамід
Дист.
канал.
Інгібітори
транспорту
натрію,
хлору
Помірна
Калій-
зберігаючі
Тріамтерен
Амілорид
Спіронолактон
Проксим.
канал.
Бл.натрієвих
каналів
епітел.нирок
Слабка
Інгібітори
карбо-
ангідрази
Ацетазоламід Проксим.
канал.
Інгібітори
карбо-
ангідрази
Слабка
8. Діуретики (ПД)
Тіазидні,
тіазидо-
подібні
Гіпокаліємія, гіпомагнезіємія, гіперурикемія,
гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози,
гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія,
гіпонатріємія, імпотенція, гіпохлоремічний алкалоз
(індапамид не порушує чутливості тканин до дії
інсулину та мін. впливає на ліпідний склад крові)
Петлеві Гіпотонія, гіпокаліємія, гіпомагнезіємія,
гіперурикемія, гіпонатріємія, ПТГ, гіпохлоремічний
алкалоз, гіперкальциурія, втрата слуху (етакринова
кислота володіє наибільшою ототоксичністю)
К+зберіг
аючі
Амілорид - Гіперкаліємія, гіпонатріємія,
гіперхлоремічний ацидоз. Спіронолактон - те ж +
гінекомастія та імпотенція у чоловіків, гірсутизм та
дисменорея у жінок. Тріамтерен - те ж + ураження
нирок і шкірні висипи
11. Лікарські засоби, які регулюють активність РААС:
- Бета-адреноблокатори, блокуючи бета-
адренорецептори юкстагломерулярного апарату нирок,
знижують синтез реніну;
- Інгібітори АПФ знижують концентрацію ангіотензину
ІІ внаслідок блокади ферменту, який метаболізує перехід
ангіотензину І у ангіотензин ІІ;
- Блокатори рецепторів ангіотензину запобігають
взаємодії ангіотензину ІІ з тканинами-мішенями;
- Блокатори рецепторів альдостерону запобігають
взаємодії альдостерону з тканинами-мішенями.
12.
13. Основні ефекти активації р-рів ангіотензину ІІ
Орган-
мішень
Механізм Ефект Зміна
гемодин.
параметр.
Кінцева
дія
Наднирн
ики
альдостерону Реабсорбція
натрію,
води
Підвище
ння ОЦК
АТ
Нирки,
к-к
Пряма дія
ЦНС АДГ Поступлення натрію
з їжі та затримка
рідини
Серце Інотропна дія Підвищення
ХОК
Підвищення
ХОК
ВНС КА Підвище
ння
ЗПОС
Судини Контрактиль-
ності ГМК
Пряма дія
14. Механізми антигіпертензивної дії:
- гальмують перетворення циркулюючого ангіотензину І у ангіотензин ІІ
(потужний вазоконстриктор);
- зменшують секрецію альдостерону, викликають специфічну
вазодилатацію ниркових судин, що сприяє натрійурезу;
- зменшують інактивацію брадикініну (вазодилататора);
- гальмують активність тканинних РАС, РАС судинної стінки;
- стимулюють фосфоліпази мембран клітин, збільшуючи утворення
депресорних простагландинів;
- гальмують інактивацію передсердного натрійуретичного фактору
(потужний вазодилататор, стимулятор натрійурезу);
- стимулюють вихід із ендотеліальних клітин оксиду азоту
(вазодилататор);
- гальмування активності симпатоадреналової системи;
- пригнічення гіпертрофії гладенької мускулатури артерій, гіперплазії та
проліферації гладком‘язових клітин, знижуючи периферичний судинний
опір;
- зниження продукції антидіуретичного гормону (вазопресину).
15. Запам‘ятайте! Результатом гуморальних ефектів
ІАПФ є зниження ЗПОС при незначному підвищенні
ХОК без суттєвої зміни ЧСС.
Зниження системного АТ
покращення кровопостачання органів-мішеней
Тривале використання ІАПФ
зворотній розвиток ГЛШ, заповільнення темпів
прогресування нефропатії, зменшенням явищ СН.
Ангіопротективна дія ІАПФ
пригнічення росту та проліферації ГМК й
фібробластів інтими судин. Зменшуються прояви
дисфункції ендотелію, послаблюються
вазоконстрикторні реакції.
16. Фармакологічна дія ІАПФ при СН
ІАПФ послаблюють вазоконстрикторні
та антидіуретичні чинники СН.
Структурні зміни мікарда - зменшення
дилатації камер серця, зворотній
розвиток ГЛШ, що призводить до
підвищення скоротливої здатності
міокарда та серцевого викиду,
покращенню діастолічного наповнення
шлуночків.
17. Фармакологічна дія ІАПФ при ІХС
ІАПФ володіють антиішемічною,
антиатерогенною та
ендотеліймодулюючою дією.
При ІМ впливають на процес
ремоделювання серця та судин,
впливають на вогнища некрозу в
міокарді
18. Фармакологічна дія ІАПФ при нефропатії
Вазодилатація аферентних та
еферентних артеріол ниркових
клубочків, збільшення кровотоку у
мозковій речовині нирок, підвищення
натрійурезу та діурезу із затримкою
калію в організмі (калійзберігаюча дія),
гальмування гіпертрофії та проліферації
клітин мезангіуму, епітелію ниркових
канальців та фібробластів, що
призводить до зменшення швидкості
прогресування ниркової недостатності.
19. Фармакологічна дія ІАПФ при
метаболічному синдромі
Зменшення інсулінорезистентності
(підвищення чутливості периферійних
тканин до інсуліну).
Підвищення синтезу ЛПВЩ та розпаду
ЛПДНЩ, зниження синтезу ТГ.
20. Класифікація ІАПФ
Клас І Ліпофільні ліки Каптоприл, алацеприл*,
фентіаприл*
Клас ІІ Ліпофільні проліки
Клас ІІА Препарати, активні
метаболіти яких
виводяться переважно
через нирки
Еналаприл, периндоприл,
цилазаприл*, квінаприл
Клас ІІВ Препарати, активні
метаболіти яких мають
два шляхи елімінації
Моексиприл, раміприл,
трандалоприл*,
фозиноприл, зофеноприл,
беназеприл*, спіраприл,
делаприл*
Клас ІІІ Гідрофільні ліки Лізиноприл
21.
22. Основні показання до використання ІАПФ:
- АГ
- Купірування гіпертонічних кризів
- ХСН з наявністю чи без систолічної дисфункції
лівого шлуночка
- ІХС (для зменшення інфарктної зони, для
зменшення ризику повторного інфаркту)
- Діабетична ангіопатія (в першу чергу для
змешення швидкості прогресування нефропатії)
- Диференційна діагностика між реноваскулярною
гіпертензією та синдромом Кона (каптоприл).
26. Рекомендації ЄСАГ/ЄСК 2007: стани за яких
мають перевагу призначення БРА як
антигіпертензивні засоби
1. Серцева недостатність
2. Після перенесеного ІМ
3. Діабетична нефропатія
4. Протеїнурія/мікроальбумінурія
5. Гіпертрофія лівого шлуночка
6. Фібриляція передсердь
7. Метаболічний синдром
8. Кашель на ІАПФ
27. Блокатори АТ1-ангіотензинових
рецепторів
Міжнародна назва Характер антагонізму з
ангіотензином II
Валзартан (Valsartan) Неконкурентний
Золарзартан (Zolarsartan) ?
Ірбезартан (Irbesartan) Неконкурентний
Кандезартан (Candesartan) Неконкурентний
Лозартан (Losartan) Конкурентний (неконкурентний у
ЕХР-3174)
Тазозартан (Tasosartan) Конкурентний
Тельмізартан (Telmisartan) Неконкурентний
Епрозартан (Eprosartan) Конкурентний
29. АГЗ центральної дії
ЛЗ Дія на рецептори
Гуанабенз а2 >> I1
Гуанфацин а2 >> I1
Клонідин a2=I1
Метилдопа а2 >> I1
Моксонідин I1 >> а2
Рилменідин I1 >> а2
30. Основні ефекти
Зменшення рівня НА у крові
Зниження ЗПОС, менше СВ, зниження АТ
Зниження ЧСС
Зменшення вираженості барорецепторного рефлексу,
що спрямований на компенсацію зниження АТ
(додатковий м-зм брадикардії)
Зменшення утворення і вмісту реніну у плазмі крові
Збереження вихідного рівня ниркового кровотоку не
дивлячись на на зниження АТ
Затримка натрію та води (збільшення ОЦК)
31. Показник Клонідин Моксонідин
Селективність до I1-р-рів 0 +++
Антигіпертензивная
ефективність
+++ +++
Тривалість дії 0 +++
Рикошетна гіпертензія +++ 0
Брадикардія +++ 0
Серцевий викид - - 0
Седативний ефект +++ +
Сухість у роті +++ +
Імпотенція ++ 0
Екскреція натрію та води - - +
Секреція інсуліну - - ++
Чутливість до інсуліну - +++
Ліполіз - ++
Дихальні рефлекси - 0
32. Побічна дія
Препарат Вияв побічної дії
Для всіх Седація, сонливість (1-10%), сухість у роті
С-м відміни, тахіфілаксія (с-м вискользання)
та рикошетна гіпертонія при тривалому
прийомі, галакторея, імпотенція
Метилдофа + аутоімунозалежні - міокардит, гемолітична
анемія, лейко-, тромбоцитопенія, вовчаково-
подібний синдром, гепатотоксичність
Гуанфацин + брадикардія, гловокружіння, пітливість,
ортостатична гіпотензія
Клонідин + виражена затримка натрію та води
33. Група
препаратів
Покази Протипокази
Обов’язкові Можливі Обов’язкові Можливі
Діуретики СН, похилий вік
Систолічна
гіпертензія
Особи з чорним
кольором шкіри
ЦД Подагра Дисліпідемія
Підвищена
сексуальна
активність
чоловіків
Бета-АБ Стенокардія
Перенесений ІМ
Тахіаритмії
СН БА та ХОЗЛ
Блокади серця
Дисліпідемія,
спортсмени,
ураження
периферичних
артерій, особи з
чорним кольором
шкіри
ІАПФ СН
Перенесений ІМ
Діабетична
нефропатія
Вагітність
Гіперкаліємія
Стеноз нирк.
арт.
Особи з чорним
кольором шкіри
34. Група п-в Покази Протипокази
Обов’язкові Можливі Обов’язкові Можливі
БКК Стенокардія
Похилий вік
Систолічна
гіпертензія
Ураження
периферич
них артерій
Блокади серця Застійна
СН
Альфа1-
АБ
Гіпертрофія
передміхуро-
вої залози
Особи з
чорним
кольором
шкіри
Ортостати
чна
гіпотензія
Блокатор
и АТ1 р-
рів
Кашель,що
викликається
ІАПФ
ПТГ Вагітність
Гіперкаліємія
Стеноз нирк.
арт.
35.
36. Альфа
1
Гладка мускулатура
кровоносних судин,
Констрикція
Дистальні відділи дихальних
шляхів
Констрикція
ЦНС Стимуляція
АР жирової тканини Стимуляція обміну фосфоліпідів
Міокард Підвищення сили скорочень
Селезінка Констрикція
Радіальні м’язи радужки Розширення зіниці ока
Печінка Підсилення глікогенолізу
37. Альфа
2
Закінчення адренергічних
аксонів
Зниження вивільнення
норадреналіну
Коронарні судини Констрикція
Адренергічні нейрони Гіперполяризація мембрани,
зниження активності
ЦНС Зниження обігу норадреналіну.
Пригнічення структур,
активуючих CCC. Заспокоєння
Тромбоцити Агрегація
Жирова тканина Пригнічення ліполізу
Островки Лангерганса Зниження виділення інсуліну
38. Бета 1 Синусний вузол Підвищення збудливості
Міокард Тахікардія
Атріо-
вентрикулярний
вузол
Збільшення провідності
Пучок ніжки Гіса Збільшення автоматизму
Печінка, скелетні
м’язи
Підсилення глікогенолізу
39. Бета
2
Артеріоли скелетних
м’язів
Релаксація
Гладка мускулатура
бронхів
Релаксація
Щитовидна залоза Стимуляція виділення
гормонів
Вагітна матка Релаксація
Острівці Лангерганса Збільшення виділення
інсуліну
Закінчення симпатичних
нервових волокон
Підвищення вивільнення
медіатору
Закінчення нервів у
мозку
Збільшення виділення
ацетилхоліну
Жирова тканина Підсилення ліполізу
40. Бета 3 Жирова тканина Підсилення ліполізу
Бета 1+2 Юкстагломерулярна
тканина у нирках
Підвищення виділення
реніну
41. Адреноблокатори
Альфа+бета АБ – лабеталол (локардія), карведилол (коріол)
Альфа 1+2 АБ - тропафен, дигідроерготоксин,
дигідроерготамін, фентоламін
Альфа 1В – АБ – празозин, доксазозин, теразозин
Альфа 1А –АБ – тамсулозин
Бета АБ
42. Класифікація бета адреноблокаторів
Бета 1+2 АБ без ВСА Бета 1 АБ без ВСА
- Пропанолол
-Надолол
-Соталол
-Карведилол (+альфа1)
-Атенолол
-Метопролол
-Бісопролол
-Бетаксолол
-Небіволол
Бета 1+2 АБ з ВСА Бета 1 АБ з ВСА
-Піндолол
-Окспренолол
- Талінолол
- Ацебуталол
