Княгиня Ольга

2. Ольга - дружина князя Ігоря ,
київська княгиня,
канонізована
Православною Церквою.
Правила Руссю в роки
неповноліття свого сина
Святослава (до кінця
50-х років X ст.).

3. Велика княгиня Ольга
(скандінавською — Хельга)
відома,як свята й рівноапостольна
церковна діячка. Стародавні
літописці, без сумніву,
симпатизували княгині — дружині
Ігоря ,вони часто описують її як
вродливу, енергійну, хитру й
передусім мудру правительку.
Та найбільший комплімент робить
цій жінці літописець-чоловік,
повідомивши про її «чоловічий
розум».

4. Прибула вона до Києва у 903 р.

5. «Літопис руський» свідчить: «Коли Ігор виріс, він ходив у
походи вслід за Олегом, і кожен слухався його. І привели йому
жону із Пскова, на ім'я Ольга».

6. Згідно з літописом, у 945 році князь Ігор гине від рук древлян
після кількаразового стягування з них данини.
Спадкоємцеві престолу Святославу тоді було тільки 3 роки,
тому фактичним правителем Київської Русі в 945 році стала
Ольга

7. Княгиня Ольга - це образ
руської героїні, мудрої,
розумної і в теж час хитрої
жінки, яка як справжня
войовниця змогла
помститися за смерть свого
чоловіка.

8. Древляни послали до Ольги двадцять послів з пропозицією бути​​
дружиною їхнього князя Мала. Ольга удавано погодилася і нібито
заради честі послам влаштувала так, щоб послів древлян несли до
неї урочисто в їх човнах.
Перша помста княгині Ольги

9. А слугам своїм Ольга веліла вирити у дворі глибоку яму, куди і
скинули послів, засипавши їх землею.

10. Ошукані посли сказали, що їх смерть - гірше ніж Ігореві.
Це була перша помста Ольги.

11. Друга помста княгині
Потім на запрошення Ольги від древлян прибуло друге
посольство з кращих мужів древлянськой землі. Княгиня
веліла приготувати їм спочатку баню, а як тільки посли опинилися
в лазні, їх замкнули, а баню запалили, і всі вони
згоріли. Це була друга помста древлянам.

12. Третя помста княгині Ольги
Потім Ольга сама відправляє
послів до деревлян, кажучи:
«Ось я йду до вас, приготуйте меди
многая у міста, де вбили чоловіка
мого, Хай поплачу на могилі його і
сотворю тризну* мужеві».
* Тризна - це поминальна трапеза
язичників на могілах-
курганах померлих.

13. Коли древляни напились вином, Ольга відійшла геть, а
дружинникам своїм звеліла посікти древлян, і вбили
тоді п'ять тисяч людей. Це була третя помста Ольги.

14. У 945 Ольга встановила розміри «полюддя» - податей на
користь Києва, терміни і періодичність їх сплати - «оброки» і
«статути». Підвладні Києву землі виявилися поділені на
адміністративні одиниці, в кожній з яких був поставлений
княжий адміністратор - «тіун».

15. Княгиня Ольга встановлює розміри данини і оброків, визначає
місця для збору данини, влаштовує «цвинтарі»,
куди з'їжджалися купці-гості для торгівлі.

16. На річці Пскові, де народилася Ольга, за переказами,
заснувала місто Псков. На місці де сподобилася велика
княгиня, був споруджений
храм Святої Живоначальної Трійці.

17. За княгині Ольги в Києві
починається кам'яне
будівництво.

18. Об'їхавши всі землі росіян з кінця в кінець і побачивши різницю в
житті і звичаях язичників і християн, княгиня Ольга у 955р. сама
вирішується прийняти християнську віру.

19. Хрещення княгині Ольги
Уже готова прийняти святе хрещення, вона отримує запрошення з
Константинополя від візантійського імператора
і прямує в столицю Візантії.

20. Тут і хрестив княгиню Ольгу Константинопольський патріарх.

21. Повернувшись до Києва, княгиня
Ольга насамперед намагалася
навернути до християнства свого
сина Святослава. «Якщо ти
користуєшся, то і все зроблять те
ж», - говорила вона синові. Але
войовничий Святослав боявся
глузувань з боку дружини і не
хотів розлучатися з
язичницькими звичаями.

22. У своїх володіннях вона ставила хрести і будувала храми, готуючи
тим самим Руську землю до ухвалення християнської віри.

23. княгиня Ольга померла в 969 році .Перед смертю вона заповідала
поховати її за православним звичаєм і не робити над її могилою
язичницьких поховальних обрядів.
Каменная гробница святой княгини Ольги

24. «І плакали над нею плачем великим син її і внуки її, і всі люди, -
каже літописець.