Дана презнтація є корисною та необхідною для учнів 6 - 11 класів. За допомогою цієї презентації учні можуть готуватися до уроку історії України, олімпіад, ДПА і/або ЗНО. Структура презентації: - Складається з 95 слайдів; - На слайдах розмішено пам'ятки та їхній опис; - У слайдах, в лівому нижньому кутку, є цифра, яка вказує у якому класі вивчається дана пам'ятка; - Презентація виконана у мінімалістичному стилі, було вибрано найважливішу інформацію. Для запитань звертайтесь на e-mail: sagan.arsen22@gmail.com Бажаю успіху!

1. ПЕРЕЛІК ПАМ’ЯТОК
АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО
МИСТЕЦТВА
Автор – Саган А. М.

2. Браслет із меандровим орнаментом
Мізинська стонка
Восени 1907 року на подвір’ї козака Кошеля з села Мізин було
знайдено якісь великі кістки. Як з’ясувалося згодом, тут було
поселення давніх людей (кроманьйонців). Один із браслетів
вкритий першим відомим зображенням меандру, інший – вкритий
першим відомим свастичним зображенням. Геометричні орнаменти
виконані червоною вохрою і глибоким різьбленням на кістках
мамонта. Вважається, що браслети були виготовлені із прямих
пластин ікла мамунта, що були зігнуті у невідомий спосіб.
6

3. Кераміка трипільської кераміки
Трипільська культура – один з найбільш яскравих феноменів в
енеоліті Південно-Східної Європи. Пам’ятки, що її презентують,
розташовані на великій території від румунської Мунтенії і
Трансільванії до Дніпра з заходу на схід і від Північного
Причорномор’я до Карпат з півдня на північ.
Яскрава, витончена кераміка, розписана багатобарвними
фарбами, глиняні скульптури, що зображують людей, тварин,
птахів, моделі будинків, човнів, саней і багато інших виробів
складають унікальний внесок у світову скарбницю старожитностей.
6

4. Пектораль із Товстої могили – пектораль (нагрудна
прикраса) скіфського царя. Вага – 1150 г, діаметр – 30,6 см,
виконана із золота 958 проби. Техніки виготовлення: лиття за
втраченою восковою моделлю, карбування, гравіювання,
філігрань, паяння, інкрустація кольоровими емалями.
Пектораль виявлено 21 червня 1971 р. під час археологічних
досліджень поховання у кургані скіфського періоду Товста
могила поблизу міста Покров Дніпропетровської області.
Керівник експедиції – Б. М. Мозолевський.
Археологи виявили у двох поховальних камерах численні
золоті прикраси, серед яких була й пектораль.
Золота пектораль з кургану Товста
могила. IV ст. до н.е
6

5. Золотий гребінь з кургану
Солоха
Солоський гребінь 12,3 сантиметрів заввишки, його вага – 294,1
грами. Має три яруси. Два нижні яруси – своєрідний постамент для
кінних і піших скіфських вояків. Крайній праворуч щойно втратив
коня, що лежить долу. Але відчайдух продовжує двобій з
вельможним вершником в царських обладунках. Вершнику на
допомогу поспішає простий вояк з коротким мечем і щитом.
Найпростіше вбрання у вояка ліворуч. Сцена добре передає
драматизм запеклого двобою, що через мить закінчиться смертю
одного з вояків.
6

6. Херсонес Таврійський
Сучасний вигляд
Херсонес Таврійський – старогрецьке місто-держава в південно-
західній частині Криму (у межах Севастополя).
23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини
ЮНЕСКО Херсонес Таврійський був включений до списку світової
спадщини ЮНЕСКО.
6

7. Збруцький ідол
Збручанський ідол, іноді Збручанський Світовид – кам’яна
статуя, яка ймовірно зображує слов’янського бога Рода-Світовида,
знайдена біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч у 1848
році. Цьому сприяла аномальна засуха – голова статуї появилась
над поверхнею вод Збруча внаслідок різкого падіння їх рівня.
Збручанський Світовид зберігається в Краківському
археологічному музеї.
6

8. У «Повісті минулих літ» заснування Софійського
собору значиться під 1037 роком, а в Новгородському
літописі подія позначена 1017 роком.
Засновником собору літописні джерела визначають
київського князя Ярослава Мудрого. Інші джерела дають
можливість пов’язувати заснування собору з іменем Володимира
Великого. Сучасник будівництва собору митрополит
Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і
Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить,
що в його створенні Ярослав завершив справу свого
батька Володимира.
Софійський собор
7

9. Спасо-Преображенський собор
Собор закладений до 1036-ого року сином Володимира
Великого – чернігівським князем Мстиславом Володимировичем.
У 1036 (за іншим списком літопису – 1034 р.) збудований на висоту
«вершника, що стоїть на коні з піднятою рукою». Будівництво
завершене за князя Святослава Ярославича. Спасо-
Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого
«стольного града» і був також усипальницею князів.
7

10. Успенська соборна церква
Києво-Печерського монастиря
Побудований у 1073 – 1078 роках заходами Феодосія
Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II
Ярославича. Наприкінці XI століття до собору здійснено ряд
прибудов – зокрема, з північного боку хрещальню у формі малої
церковці св. Івана. У XVII столітті надбудовано додаткові бані, а
також здійснено декорування в стилі українського бароко.
7

11. Мозаїчна композиція
«Євхаристія» з Михайлівського
Золотоверхого собору
Михайлівський Золотоверхий Собор – хрестово-купольний
шестистовповий храм з трьома нефами та одним позолоченим
куполом (від чого й походить назва) – закладений у 1108 р. внуком
Ярослава Мудрого – київським князем Святополком Ізяславичем.
7
7

12. П’ятницька церква в Чернігові
Храм було споруджено як трапезну церкву П’ятницького
монастиря в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. Церква названа на честь
святої великомучениці Параскеви-П’ятниці (жінки, яка
проповідувала християнство язичницьким народам у перші століття
нашої ери) – покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї.
7

13. Вишгородська ікона
Богородиці
Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері написана
євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою
Спаситель з Пречистою Матір’ю і праведним Йосифом. Божа
Мати, побачивши цей образ, промовила: «Віднині ублажатимуть
Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя з цією
іконою нехай буде».
На даний момент ікона знаходиться у Москві.
7

14. Свенська ікона Богородиці
зі святими Антонієм та
Феодосієм Печерськими
Свенська ікона Божої Матері була написана преподобним
Аліпієм Печерським. На іконі зображена Божа Матір, що сидить на
престолі, на колінах у Неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть
преподобний Феодосій, а ліворуч – преподобний Антоній
Печерські.
7

15. Мозаїка Богоматері
Оранти із Софійського
собору
Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти –
розміщеної в центральній апсиді – фігури Святої Діви Марії, руки
якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів в ширину.
Унікальність: виконане на внутрішній поверхні куполу собору, з
різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах – стоячи,
схилившись у молитві чи на колінах.
7

16. З мініатюр «Остромирового Євангелія» краще за інших
збереглося зображення євангеліста Луки. Згідно з церковним
вченням, євангелісти не за своїм власним призволенням написали
Святе Письмо, але лише записали те, що їм було дано понад Духом
Святим. На більшому столі, даному в зворотній перспективі,
лежать інструменти писаря та іконописця. Перо відсутнє,
замість нього лежать різні по товщині палички, хоча
саме «Остромирове євангеліє» написано пером. Мініатюрист, щоб
показати старовину Євангелія як такого, відбив старий спосіб
письма – за допомогою «тростини». Також на столі лежить губка,
якою змивалися помилки по ще сирому тексту, і пемза.
Євангеліст Лука. Мініатюра з
Остромирового Євангелія
7

17. Мозаїка Христа
Вседержителя із Софійського
собору в Києві
У зеніті центральної бані зображений Христос Пантократор
(Вседержитель), який царює над усім простором. Навколо Христа-
Вседержителя – чотири архангели, з яких лише один – мозаїчний, а
інших в кінці XIX ст. домалював олією М. О. Врубель.
7

18. Ізборники – пам’ятки давньоруського перекладного
письменства, створені для чернігівського князя Святослава
Ярославича, відомі також як Ізборники Святослава. Обидва
Ізборники містять статті релігійно-морального характеру, матеріали
з граматики, поетики, риторики.
Євангеліст Лука. Мініатюра з
Остромирового Євангелія
7

19. Храм збудований волинським князем Мстиславом
Ізяславичем у 1160 році. Стіни храму гармонійно
розчленовані арками на півколонках, мав фрескові розписи,
перебудований у XVIII ст.
Успенський собор у Володимирі
7

20. Найстаріший і єдиний із збережених храмів Галицько-
Волинського князівства, розташований у селі
Шевченкове поблизу сучасного Галича. Був заснований у 1194
році князем Романом Мстиславичем, раніше розміщувався у центрі
добре укріпленого городища.
В теперішній час церква Святого Пантелеймона є чинною греко-
католицькою церквою і входить до складу Національного
заповідника «Давній Галич».
Церква святого Пантелеймона
7

21. Першу письмову згадку за Холмську Богородицю знаходимо у
Галицько-Волинському літопису при описі подій за 1259 рік.
Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь
Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223 – 1237 роках з
Києва в засноване ним місто Холм (нині місто Хелм у Польші).
В 1765 році Богородиця з дитиною Ісусом були короновані
золотими коронами Римським Папою Климентом XII. 2 вересня
1888 року перед Холмською Богородицею молилась царська
родина: Олександр III, його дружина Марія Федорівна, син –
Микола I.
Холмська ікона Богородиці
7

22. Цей образ ікони «Богородиці-Одигітрії» виявивлено у 60-
тих роках минулого століття українським мистецтвознавцем
Павлом Жолтовським у напівзруйнованій церкві
Успіння Пресвятої Богородиці в селі Дорогобуж на
Рівненщині. Після реставраційних робіт ікону
було передано до Рівненського обласного музею, де вона
знаходиться по сьогоднішній день.
Дорогобузька ікона
Богородиці
7

23. У грудні 1392 року король Владислав Ягайло, перебуваючи у
Дрогобичі, видав документ про закладення нового
мурованого готичного костелу, який мав бути одночасно і
оборонною спорудою. При освяченні костел отримав титул
Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Варфоломія. У 1511 року
Варфоломіївський костел відбудували після значних пошкоджень,
яких він зазнав під час нападу на місто татар та волохів 1498 року.
Під дзвіницю храму облаштували давньоруську оборонну фортечну
вежу дитинця XIII століття.
Костел святого Варфоломія
7

24. Замок Любарта або Луцький замок – верхній замок Луцька, один
із двох збережених замків, пам’ятка архітектури та історії
національного значення. Один з найбільших, найдавніших
і найкраще збережених в Україні замків. Будівництво Верхнього
замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене
у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще
змінювалися протягом наступних століть. Від
часу побудови замок був резиденцією Великого князя, а після
утворення Королівства – резиденцією королівської влади, де були
зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні
функції центру Волинського воєводства.
Верхній замок у Луцьку (замок
Любарта)
7

25. Кам’янець-Подільська фортеця є одним з найпопулярніших
серед всіх туристичних об’єктів України. Недаремно у 2007 році
вона ввійшла до переможців проекту «Сім чудес України». Перші
згадки про фортецю походять з ХІІ ст. Кам’янецька фортеця мала
європейське значення. Літопис приписує будівництво кам’яного
замку литовським князям Коріатовичам, які в середині XIV ст.
заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець
столицею свого князівства. Тому на початку XVI ст. було зведено і
перебудовано 12 башт Старого замку. Безліч битв відбулось під її
стінами, але лише двічі вона не встояла перед атаками ворогів. Не
менш цікавий і Замковий міст, що є унікальною інженерною
спорудою, і з’єднує місто з фортецею.
Кам’янець-Подільська фортеця
7

26. Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту,
що був створений у X ст. князем Володимиром Святославичем.
Укріплення було споруджено на кам’янистому мисі, утвореному
високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної
притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з
дерев’яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту
було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша
кам’яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на
самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася
на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж
століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово
піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала
руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася
Хотинська фортеця
7

27. Мурована сакральна споруда оборонного типу, розташована у
селі Сутківцях (Хмельницька область), репрезентує одночасно
фортецю і храм. Покровська церква – унікальний взірець
оборонного зодчества Поділля, нині є діючим храмом і музеєм,
який відвідують численні українські й зарубіжні туристи. Вона є
одним з найдавніших в Україні оборонних храмів.
Покровська церква
7

28. Точна дата заснування замку невідома, але в документах, які
датуються XI століттям, він уже згадується. З 1396 по 1414 року
замком володів Подільський князь Федір Корятович II. Він
значно розбудував і укріпив замок, перетворив його на свою
резиденцію. Тоді ж у скелястій горі був вирубаний 85 метровий
колодязь. Протягом XV – XVI століть замок побував у
руках багатьох володарів, які його розбудовували та укріплювали.
Мукачівський замок
(замок «Паланок»)
7

29. Перші фортечні споруди побудували тут візантійці у VI – VII ст.
Потім фортецею заволоділи хазари, у X – XII ст. – знову візантійці.
В XIII столітті Сугдея стає центром венеціанської колонії, але
поступово генуезці витіснили своїх суперників із Криму. В 1365
році вони захопили Солдайю (генуезька назва Судака), а потім і
весь південний берег. Більшість будівель Судацької фортеці, що
збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її
іменують «генуезькою». Фортеця стояла століттями. Вона була
непідвладна природним стихіям, оскільки камені будівель були
скріплені спеціальним розчином, який мав еластичність, тому її
стінам не були страшні землетруси.
Генуезька фортеця у Судаку
7

30. Вірменську церкву збудовано у 1363 – 1370 рр. Протягом
століть вона була громадським і релігійним центром вірменської
колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був
утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії.
Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів,
до якого ввійшли дзвіниця, палац архієпископа, вірменський банк,
пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний
вівтар з композицією «Голгофа», огорожі з брамами.
Вірменський собор у Львові
7

31. Ханський палац у Бахчисараї – родова резиденція династії Ґераїв
– правителів Кримського ханства у 1532–1783 р. Центр
політичного, духовного й культурного життя кримських
татар.
Ханський палац у Бахчисараї
7

32. Найбільша мистецька цінність Дрогобиччини – це ікона св.
Юрія Переможця зі села Станилі, з дочірньої церкви парафії
Стебника. Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій
зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в
українській іконографічній традиції.
Ікона святого Юрія Змієборця із
с. Станилі
7

33. Гра рівних і ламаних ліній нагадує манеру сандомирських
розписів. Подібний спосіб підкресленого лінійного трактування в
рисунку обличчя і драпіровок спостерігається у
монументальній іконі «Богородиця з пророками».
Ікона Богородиці з пророками з
церкви у Підгородцях. Друга
половина ХV ст.
7

34. Збудована гончарами с. Потелич (Львівської область) на місці
церкви Бориса і Гліба. Дерев’яна, трьохзрубна, двохголова з
піддашшям на випусках вінців і кронштейнах. Складається з майже
квадратного центрального зрубу, до якого приєднуються з заходу –
квадратний бабинець, зі сходу – гранений п’ятистінний зруб з
невеликими нішами з півночі і півдня.
Ковані решітки вікон виконані під час ремонту 1736 р. В інтер’єрі
висотно відкритий простір центрального шатрового верху з одним
заломом, східний зруб перекритий зімкнутим
зрубним зводом, бабинець – плоскою стелею.
Церква Зішестя Святого Духа в
с. Потеличі
8

35. Успенська церква збудована у 1591 – 1629 рр. за планом Павла
Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія
Прихильного, на замовлення Львівського братства.
Вежа побудована як дзвіниця Успенської церкви, виконувала
роль оборонної вежі під час облоги і дозорного пункту
пожежної варти. Побудована за проектом архітектора Петра
Барбона за участю Павла Римлянина у 1572 – 1578 роках на
кошти львівського купця грецького походження
Костянтина Корнякта.
Ансамбль Успенської церкви:
церква Успіння, каплиця трьох
святителів
8

36. м
Ансамбль площі Ринку у Львові:
Чорна Кам’яниця, будинок
Корнякта
Чорна кам’яниця, також кам’яниця Анчевських – житловий
будинок на площі Ринок у Львові, архітектурна пам’ятка.
Збудована у 1577 р. Петром Красовським у стилі ренесансу. У
Чорній кам’яниці тепер міститься Львівський історичний музей.
Будинок Корнякта – купець-виноторговець, за походженням
грек з острова Крит, Костянтин Корнякт отримав дворянство з рук
короля Речі Посполитої Сигізмунда II Августа за свою вірну
службу на посаді особистого королівського секретаря. Наступний
король Стефан Баторій спеціальним декретом дозволив Корнякту
спорудити на площі Ринок у Львові палац з
шістьма вікнами – привілей, який у місті на Магдебурзькому праві
не можна було купити за жодні гроші, тільки отримати за особливо
видатні заслуги перед містом та державою.
8

37. О
Острозький замок
Острозький замок – розташований на вершині 20-метрового
пагорба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог,
Рівненської області. Замок був побудований у XІV – XVI cт. на
місці дерев’яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в
1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву
«Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз
на території Острозького замку розташований
Острозький краєзнавчий музей. Замок був оточений глибоким
ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою
для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-
фортеця і Надбрамна башта
8

38. Перша ікона з авторським підписом, що дійшла до нас із
середини XVI ст., – це ікона Успіння Богородиці
перемишльського маляра Олексія Горошковича.
Ікона Успіння Богородиці
8

39. Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам’ятка
староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Появу книги
фундувала волинська княгиня. Відомо, що над перекладом і
переписуванням євангелія працював Михайло Василієвич. Роботу
над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому
монастирі.
Пересопницьке євангелія
8

40. Львівський Апостол виданий визначним російським та
українським першодрукарем Іваном Федоровим у власній, друкарні
у Львові. Друкувався Апостол на кошти самого І. Федорова та на
зібрані ним серед жителів міста гроші.
Гравюра із зображенням
Євангеліста Луки з
львівського «Апостола»
8

41. Каплиця збудована у 1609 – 1615 роках над фамільним
гробівцем родини львівських патриціїв угорського
походження Боїмів. Каплицю побудовано на території тогочасного
міського цвинтаря, поблизу Латинського собору. Усипальницю для
родини замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував його син
Павло Боїм. Всього в каплиці поховано 14 осіб з династії
Боїмів. Імена творців каплиці точно не відомі. За
найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з
Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував
ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів.
Ансамбль Кафедрального
костелу у Львові: каплиця
Боїмів
8

42. Пам’ятка архітектури епохи Ренесансу. Розташований у
селі Підгірці (Львівська область). Замок було збудовано протягом
1635 – 1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква
за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.
Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків
поєднання ренесансного палацу з бастіонними
укріпленнями.
Замок у Підгірцях
8

43. Церква в селі Суботів (Черкаська область) збудована у 1653 році
за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-
усипальниця. Історія Іллінської церкви, як і всього Суботова,
нерозривно пов’язана з гетьманом Богданом Хмельницьким.
Суботів був родовим маєтком Хмельницьких. Тут гетьман провів
значну частину свого життя. Коли у 1657 році Хмельницький
помер, його поховали в Іллінській церкві праворуч від вівтаря.
Церква збудована в стилі раннього українського бароко.
Іллінська церква в с. Суботів
8

44. Сагайдачний народився близько 1578 року в м. Потеличі на
Галичині в родині православного священика. Навчався в
Замойській та Краківській академіях. У 1620 р. прийняв чернецтво
під іменем Касіяна і обійняв посаду ректора Київської братської
школи. У 1624 р. став проповідником у Люблинському братстві. У
1641 року прийняв римо-католицизм. Помер у Кракові в 1647 р.
римо-католицьким священиком. Автор кількох полемічних творів,
зокрема «Перспективи, або З’ясування про грецько-руську церкву»
і філософського трактата про душу. Писав книжною українською та
польською мовами.
Портрет Петра Конашевича-
Сагайдачного
8

45. Криштоф Збаразький – польський аристократ литовсько-
руського походження. Художник невідомий.
Портрет Криштофа
Збаразького
8

46. Кафедральний собор Чернігівської єпархії, головний собор
Троїцького монастиря. Закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем
за проектом архітектора Іоанна Баптиста. Збудований за кошти
Івана Мазепи. Є визначною пам’яткою архітектури українського
бароко..
Троїцький собор Троїцько-
Іллінського монастиря в Чернігові
(Антонієві печери)
8

47. Парафіяльний православний храм у Харкові, споруджений
в ім’я Покрова Пресвятої Богородиці. Сьогодні входить
до складу Покровського монастиря. Є єдиним
фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст.,
який дійшов до наших часів.
Покровський собор у Харкові
8

48. Козацький гетьман став видатною постаттю для цілої Європи,
тож його образ не міг пройти повз увагу художника. У 1651 році
Гондіус зробив гравюру, яка стала найвідомішим прижиттєвим
портретом Хмельницького. Автори численних інших зображень
Хмельницького, починаючи з кінця XVII ст.,
використовували Гондіусів портрет як зразок, більш чи
менш його модифікуючи. Результатом таких модифікацій
є також зображення гетьмана на купюрі номіналом 5 гривень.
Портрет Богдана
Хмельницького
8

49. Зображення Богдана Хмельницького на іконі «Покрова
Богородиці» – цікаве мистецьке явище. На іконі Богородиця,
розвівши руки над персонажами, накрила їх плащем. Праворуч під
захисним плащем, дивлячись на Богородицю, молиться єпископ
Лазар Баранович, а за ним – монахи. Ліворуч зображений
російський цар Олексій Михайлович у золотій короні, а за ним –
Богдан Хмельницький. Він, на відміну від інших персонажів,
дивиться прямо на споглядальника.
Ікона Покрову Богородиці
із зображенням Богдана
Хмельницького
8

50. Пам’ятка архітектури, історії та культури в місті Жовква
(Львівська область). Одна з найбільших синагог у Європі. Синагога
прилягала до міських мурів та Жидівської брами, а сама синагога
завдяки товстим стінам з бійницями могла використовуватися як
башта міських укріплень, на її даху можна було встановлювати
артилерію.
Оборонна синагога в Жовкві
8

51. Центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького
монастиря в Києві. Один з найбільших шедеврів українського
бароко, пам’ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія
Побідоносця.
Георгіївська церква
Видубицького монастиря в
Києві
8

52. Один із найкращих зразків церковної архітектури
Лівобережної України початку XVIII ст. Збудована у стилі
українського бароко. Церкву було побудовано як храм-
усипальницю гетьмана Данила Апостола на
його кошти. Тут його і поховано. У цій церкві було охрещено
Миколу Гоголя.
Преображенська церква у
Великих Сорочинцях
8

53. Ікона «Вознесіння». З
іконостасу церкви
Воздвиження Чесного
Хреста монастиря Скит
Манявський. Й. Кондзелевич
«Український Рафаель» Йов Кондзелевич захоплювався
західноєвропейськими живописними традиціями і наполегливо
шукав нових виражальних засобів, відмовляючись від зовнішньої
декоративності та віддаючи перевагу розкриттю внутрішнього
світу людини. Такими, зокрема, є його ікони з Богородчанського
іконостаса Манявського скиту.
8

54. Гравюра І. Мигури представляє гетьмана в образі покровителя
та благодійника православної церкви. Традиційно її називають « І.
Мазепа серед своїх добрих справ», оскільки гетьмана зображено в
оточенні персоніфікованих фігур Надії, Віри, Любові, Покою,
Справедливості та Науки, а над ним уміщено зображення
православних Святих, якими опікувався гетьман.
Гравюра «І. Мазепа серед
своїх добрих справ»
І. Мигури
8

55. Архікатедральний собор Святого Юра у Львові –
греко-католицький собор Галицької митрополії. Вважається
головною святинею українських греко-католиків. На дзвіниці
собору – найстаріший в Україні дзвін (1341 р.).
Собор святого Юра у Львові
8

56. Скульптурна група святого Юрія
змієборця на фасаді собору
святого Юра у Львові. Скульптор
Й. Пінзель
Архітектурний ансамбль греко-католицького собору Святого
Юра у Львові – справжня перлина архітектури доби бароко.
Скульптурне оформлення фасаду храму – витвір геніального митця
XVIII ст. Івана Георгія Пінзеля.
8

57. Андріївська церква – барокова церква у Києві. Входить до
складу Національного заповідника «Софія Київська». У храмі
проводяться екскурсії, а також щоденні богослужіння, хрещення та
вінчання. Збудована в 1747 – 1762 роках за проектом архітектора
Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам’ять
відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною. Крім цієї
роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф. Б. Растреллі –
Маріїнський палац.
Андріївська церква в Києві
8

58. Унікальна пам’ятка архітектури середини XIII ст. в м. Бучачі
(Тернопільська область). Зведена 1751 р. в стилі рококо. Архітектор
Бернард Меретин, скульптор Йоан Георгій
Пінзель, фундатор – Микола Василь Потоцький.
Легенда оповідає про те, що фундатор ратуші хотів, щоб вона
була вищою від львівської Вежі Корнякта. У 1982 – 1992 рр. в ній
діяли районний історико-краєзнавчий музей і дитяча художня
школа.
Ратуша в Бучачі
8

59. Православна церква в Києві на Подолі, пам’ятка архітектури
XVIII ст. За композицією належить до українських триверхих
зрубних храмів. Споруджена у 1766 – 1772 рр. в стилі
українського бароко відомим архітектором Іваном
Григоровичем-Барським.
Покровська церква в Києві
8

60. Унікальна пам’ятка вітчизняної архітектури. Це єдиний в
українському дерев’яному зодчестві приклад хрещатого,
дев’ятикамерного, дев’ятиглавого храму.
Архітектор – Яким Погрібняк.
Троїцька соборна церква в
Новомосковську
8

61. Свято-Успенська Почаївська лавра – православний
чоловічий монастир у Почаєві (Тернопільська область) зі
статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині й
друга, після Києво-Печерської лаври в Укрїні.
Успенська соборна церква
Почаївської лаври
8

62. Пам’ятка архітектури, частина Національного історико-куль-
турного заповідника «Гетьманська столиця» на Чернігівщині.
Побудований у класичному стилі.
Палац Кирила Розумовського в
Батурині
8

63. Беретті Вікентій – російський та український архітектор
італійського походження, академік Петербурзької Академії
мистецтв. Будівля університету являє собою монументальний
замкнений квадрат з довжиною фасаду 145.68 м. Всередині будівлі
знаходиться великий внутрішній дворик. Під час проектування
архітектору Беретті не було відомо, з якого боку корпусу буде
прокладена вулиця Володимирська. Тому він зробив
університетську будівлю презентабельною як зі східного так і з
західного боку.
Будівля Київського університету
9

64. В Україні В. А. Тропінін багато працював над створенням
портретів. З великої їх кількості виділяється група робіт, де втілені
типи українських селян, епізоди їх повсякденного побуту, те, що
умовно можна назвати «тропінінською Україною». Одна з
найкращих ранніх робіт Тропініна – «Дівчина з Поділля». Образ
відмічений особливою чистотою і святковістю, яку
створює любовно переданий національний костюм. Образ
подолянки пройде потім через всю творчість художника.
Здається, що в ній втілилося все найкраще,
що знайшов Тропінін в Україні.
«Дівчина з Поділля», автор –
Василь Тропінін
9

65. Найраніший із тепер відомих автопортретів в овалі виконано на
початку 1840 року в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка
малювати олійними фарбами. У творі – романтично піднесений
образ молодого художника-поета. В манері виконання – в легких
лесируваннях, що подекуди поєднуються з корпусним накладанням
фарб, у витонченому малюнку, в довершеному пластичному
моделюванні, в колориті, побудованому на синьо-зелених тонах із
вкрапленням червоних, а головне – в романтичному забарвленні
образу – виразно відчувається вплив Карла Брюллова.
Живописні твори
Т. Шевченка: «Автопортрет»
9

66. «Катерина» – картина, яку намалював Шевченко влітку 1842 р. у
Петербурзі. Праворуч унизу чорною фарбою авторський підпис і
дата: «1842. Т. Шевченко». Нижче – такий же підпис і дата
червоною фарбою. Картину виконано на тему однойменної поеми,
яка на той час була вже широко відомою.
Живописні твори
Т. Шевченка: «Катерина»
9

67. «Дари в Чигирині 1649 року» – малюнок Тараса Шевченка до
однойменного офорта. Виконаний у Санкт-Петербурзі в 1844 році.
Зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.
Живописні твори Т. Шевченка:
офорт «Дари в Чигирині
1649 року»
9

68. Найстаріший скульптурний пам’ятник Києва, споруджений
у 1853 році. Один із символів міста, розташований на
нижній терасі Володимирської гірки. Архітектурна домінанта
Дніпрових круч правобережної частини Києва.
Скульптор – В. Демут-Малиновський.
Пам’ятник князю Володимиру в
Києві
9

69. Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору А.
Е. де Рішельє в Одесі ,одному із засновників Одеси. Скульптор – І.
Мартос, архітектор – А. Мельников.
Пам’ятник градоначальнику та
генерал-губернатору
А. Е. де Рішельє в Одесі
9

70. Василь Штернберг – український художник. Народився у
Петербурзі. Був знайомий з Т. Шевченком, став одним з
найближчих його друзів. У Петербурзі Штернберг, живучи разом з
Т. Шевченком на одній квартирі, виконав кілька портретів поета. Т.
Шевченко присвятив Штернбергу поему «Іван Підкова» та перед
його від’їздом до Італії подарував «Кобзар», на якому написав вірш
«На пам’ять Штернбергові» .
«Садиба Г. Тарновського в
Качанівці», автор – В.
Штренберг
9

71. Проект архітектурного ансамблю виконав відомий
чеський архітектор Йосеф Главка. Він спроектував нетрадиційний
комплекс споруд у дусі еклектики з переважанням елементів
візантійського та романського стилів. Вона складаєтся з трьох
монументальних корпусів: головного, духовної семінарії разом із
церквою Трьох Святителів, пресвітерія.
Резиденція православних
митрополитів Буковини в
Чернівцях
9

72. Володимирський собор – православний собор у Києві, до
створення Православної Церкви України був головним храмом
Української Православної Церкви Київського Патріархату. Собор
зведено у 1862 – 1882 роки, побудований у російському
псевдовізантійському стилі, початковий проект собору склали
архітектори І. В. Штром і П. І. Спарро.
Володимирський собор у Києві
9

73. Одеський національний академічний театр опери та балету –
найстаріший оперний театр України. Найкращий театр України на
момент побудови. Будинок зведено у 1887 року під керівництвом
архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера у стилі
віденського бароко.
Будівля оперного театру в Одесі
9

74. Споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є
головною архітектурною спорудою раннього декоративного
стилю модерн міста. Архітектор – Владислав Городецький,
скульптор скульптор – Еліо Саля.
Будинок з химерами(будинок
Городецького) у Києві
9

75. Будинок Полтавського губернського земства – пам’ятка історії та
архітектури в Полтаві. Будинок споруджено в 1903 – 1908 роках за
проєктом архітектора Василя Кричевського, з використанням
первісних проєктів Є. І. Ширшова, М. О. Ніколаєва.
Будинок Полтавського губернського
земства
9

76. «Дністер» (офіційна назва – «Товариство взаємних обезпечень
«Дністер») – перша українська страхова компанія, що була
заснована у 1892 р. За словами Олександра Барвінського, ініціатива
створення у Львові руського страхового товариства з’явилася ще за
30 років перед тим, але реалізувати цей задум вдалося лише на
початку 1890-х років, завдяки старанням Костя
Левицького, Стефана Федака, Василя Нагірного, Дам’яна
Савчака, Теофіля Бережницького, о. Олексія Торонського. У
відповідь на їхнє прохання, надіслане в травні 1890 року, австро-
угорський уряд надав дозвіл на створення товариства у термін до
кінця червня 1892 р.
Будинок страхового товариства
«Дністер» у Львові
9

77. Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор –
М. Микешин. Ідея створення пам’ятника виникла серед
громадськості з ініціативи історика, професора Київського
університету Миколи Костомарова у 1840-х роках.
Пам’ятник Б. Хмельницькому в
Києві. Скульптор – М. Микешин
9

78. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» – відома картина
українського художника Іллі Рєпіна, яку він створив у чотирьох
екземплярах.
Вміст листа:
Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого
люципера секретар. Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо
пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати, твого
війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавілонський ти
кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський
козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський
сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і
всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча
срака, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі
козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не
знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як
у вас, поцілуй за те ось куди нас!
Запорожці пишуть листа
турецькому султану. Автор –
Ілля Рєпін
9

79. Картина «Козаки в степу», Автор – С. Васильківського.
Картина «Козаки в степу» (або
«Сторожа Запорозьких
вольностей»), автор –
С. Васильківського
9

80. Картина «Святочне ворожіння», автор – М. Пимоненко.
На полотні зображено сцену ворожіння на воску. Дівчата вилили
розплавлений віск у холодну воду, і коли він застиг, набувши
дивовижної форми, вийняли його і тримають так, щоб на стіну
падала тінь. Залежно від того, на що скидаються її абриси, вони
ворожать про своє майбутнє, про своїх суджених.
Картина «Святочне ворожіння»,
автор – М. Пимоненко
9

81. Олександр Мурашко – гордість українського образотворчого
мистецтва, чудовий живописець, видатний портретист. Один з
небагатьох українських художників, що зумів органічно поєднати
кращі надбання французького імпресіонізму, елементи модерну і
грунтовну реалістичну школу Петербурзької Академії мистецтв,
створивши свій неповторний мистецький стиль.
Картина «Дівчина в червоному
капелюсі», автор – О. Мурашко
9

82. Іван Труш – живописець, художній критик, громадський діяч.
Іван Труш народився в селянській родині на Львівщині. Вчився у
Бродівській гімназії, а згодом – у Краківській академії. Автор серій
ліричних пейзажів, жанрових картин, портретів: І.Франка, Лесі
Українки, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова, М. Лисенка.
Картина «Портрет Лесі
Українки», автор – І. Труша
9

83. Перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам’ятка
архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських
висоток, збудована впродовж 1926 – 1928 років. Споруда
розташовується на центральній площ іміста Харків – площі
Свободи.
Будівля Держпрому в Харкові
10

84. Споруда в Україні побудована 1939 року за проектом
архітектора В. Г. Заболотного. Будинок українського парламенту
використовується для проведення засідань Верховної Ради
України.
Будівля Верховної Ради в Києві
10

85. Георгій Нарбут – український художник-графік, ілюстратор,
автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових
марок). Один з засновників і ректор Української Академії
Мистецтв.
Картина «Еней та його
військо», автор – Г. Нарбут
10

86. Касіян Василь Ілліч – український художник, графік, народний
художник СРСР, професор Київського художнього інституту,
Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради.
Літографія «Гуцул з квіткою»,
естамп «Карпатська мати»,
автор – В. Касіян
10

87. Федір Кричевський – український художник і педагог,
заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший
ректор української Академії образотворчого мистецтва.
Картина «Життя». Триптих (Любов.
Сім’я. Повернення), автор –
Ф. Кричевський
10

88. Роменський пам’ятник Тарасу Шевченку розташований у
середмісті в сквері на бульварі ім. Т. Шевченка.
Автор пам’ятника – відомий український скульптор і культурний
діяч Іван Кавалерідзе, і встановлений він був 1918 р. Пам’ятник
зроблено з бронзи.
Пам’ятник Тарасові Шевченку в
Ромнахю, скульптор – І.
Кавалерідзе
10

89. Микола Самокиш – український художник-баталіст, майстер
анімалістичного жанру і графік. Картина – «Бій Богуна з
Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.».
Картина «Бій Богуна з
Чарнецьким під Монастирищем
в 1653 р.», автор – М. Самокиш
10

90. Білокур Катерина – українська художниця, майстер народного
декоративного живопису, представниця «наївного
мистецтва» (примітивізм). Картина – «Хата в Богданівці».
Картина «Хата в Богданівці»,
автор – Катерина Білокур
11

91. Тетяна Яблонська – українська художниця живописець, професор.
Авторка картини «Хліб».
Картина «Хліб», автор – Тетяна
Яблонська
11

92. Марія Примаченко – українська народна художниця,
представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»),
лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, одна з
найвідоміших українських художниць. Заслужений
діяч мистецтв УРСР, народна художниця України. 2009 рік – за
рішенням ЮНЕСКО – визнано роком Марії Примаченко.
Картина «Гороховий звір»,
автор – Марія Приймаченко
11

93. Пам’ятний знак на честь заснування міста Києва
– пам’ятний знак, споруджений в 1982 році на ознаменування 1
500-річчя міста Києва. Скульптурну композицію виконано з
кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури
легендарних засновників Києва – братів Кия, Щека та Хорива і
їхньої сестри Либіді. Автори – скульптор В. З. Бородай, архітектор
Н. М. Фещенко. Біля підніжжя гранітного постаменту – басейн.
Пам’ятник розташований на набережній Дніпра в Наводницькому
парку, неподалік станції метро «Дніпро» та мосту Патона.
Пам’ятник засновникам Києва
(Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь)
11

94. С П И С О К В И К О Р И С Т А Н И Х Д Ж Е Р Е Л
1) Маргарита Більчук, Оксана Давидова, Георгій Давидов. Історія України. Пам’ятки архітектури та
образотворчого мистецтва, обов’язкові для розпізнавання абітурієнтами. Портрети історичних персоналій. –
Тернопіль. – 2017. –112 с.

95. Н О Т А Т К И
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________