«Нагорода члена
родини»
Прокопюк Анна
Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступеня №13
учениця 8-А класу
Класний керівник:
Невірковець Лариса Федорівна
Корочук Федір
Мефодійович
(1922-1990)
Мій прадід ніс службу в рядах
Червоної Армії з 1944 року до 1945
року. У 1944 році у складі
радянських військ брав участь у
проведенні Прибалтійської
операції
(14 вересня – 24 листопада 1944).
Результатом якої став розгром
двадцяти шести дивізій та повне
знищення німецької групи армій
«Північ». Отримав важке
поранення у праве передпліччя.
Орден Вітчизняної
війни
Корочук Федір Мефодійович за
участь у проведенні боїв у
Прибалтійській операції
нагороджений Орденом
Вітчизняної війни II-го
ступеня.
Орденом Вітчизняної війни
нагороджуються особи рядового і
начальницького складу Червоної
Армії, що проявили в боях за
Радянську Батьківщину
хоробрість, стійкість і мужність.
Нагородження орденом
Вітчизняної війни проводилося
Указом Президії Верховної Ради
СРСР.
Орден «Знак Пошани»
У 1968 році рішенням секретаря
Президії Верховної Ради СРСР
Михайла Георгадзе за високі
виробничі показники в житлово-
комунальнім господарстві,
озелененні м.Рівне в повоєнні
роки Корочук Федір Мефодійович
нагороджений орденом «Знак
Пошани»
Мій прадід Корочук Федір
Мефодійович народився у далекому
1922 році в с.Тростянець
Дережнянського
району(Костопільський р-н). З
самого дитинства він допомагав
своєму батькові, моєму прапрадіду,
який займався садівництвом,
розведенням та вирощуванням
плодово-ягідних культур. У
подальшому вся родина переїхала
до Рівного. У воєнні роки мій дід, як
і всі справжні патріоти, боронили
Батьківщину від німецько-
фашистської навали. Під час важких
боїв у Прибалтиці був
важкопоранений, довго лікувався,
був комісований і повернувся до
родини у Рівне.
Моя родинна династія
З того часу відчуття творити красу та
затишок, поєднувати неповторність
природи з нашим життям, попередні
знання про садівництво дали поштовх
до вибору нової професії у повоєнні
роки. Мій прадід став завідувачем
Треста зеленого господарства.
Створення парків, скверів, зелених зон,
газонів та квітників, утримання зелених
насаджень міста у здоровому стані,
благоустрій Рівного – все це його
робота. Трояндова алея перед
Рівненським музично-драматичним
театром, кінопалацем «Україна», срібні
ялинки в центрі міста, приміщенням
міськвиконкому- це лише мала частка в
озелененні міста. Дідусь особисто
виїжджав у відрядження та вибирав
садженці, які й досі прикрашають наше
маленьке містечко.
Я пишаюся своїм прадідом!

Prokopuk Anna 8A

  • 1.
    «Нагорода члена родини» Прокопюк Анна РівненськаЗОШ І-ІІІ ступеня №13 учениця 8-А класу Класний керівник: Невірковець Лариса Федорівна
  • 2.
    Корочук Федір Мефодійович (1922-1990) Мій прадідніс службу в рядах Червоної Армії з 1944 року до 1945 року. У 1944 році у складі радянських військ брав участь у проведенні Прибалтійської операції (14 вересня – 24 листопада 1944). Результатом якої став розгром двадцяти шести дивізій та повне знищення німецької групи армій «Північ». Отримав важке поранення у праве передпліччя.
  • 3.
    Орден Вітчизняної війни Корочук ФедірМефодійович за участь у проведенні боїв у Прибалтійській операції нагороджений Орденом Вітчизняної війни II-го ступеня. Орденом Вітчизняної війни нагороджуються особи рядового і начальницького складу Червоної Армії, що проявили в боях за Радянську Батьківщину хоробрість, стійкість і мужність. Нагородження орденом Вітчизняної війни проводилося Указом Президії Верховної Ради СРСР.
  • 4.
    Орден «Знак Пошани» У1968 році рішенням секретаря Президії Верховної Ради СРСР Михайла Георгадзе за високі виробничі показники в житлово- комунальнім господарстві, озелененні м.Рівне в повоєнні роки Корочук Федір Мефодійович нагороджений орденом «Знак Пошани»
  • 5.
    Мій прадід КорочукФедір Мефодійович народився у далекому 1922 році в с.Тростянець Дережнянського району(Костопільський р-н). З самого дитинства він допомагав своєму батькові, моєму прапрадіду, який займався садівництвом, розведенням та вирощуванням плодово-ягідних культур. У подальшому вся родина переїхала до Рівного. У воєнні роки мій дід, як і всі справжні патріоти, боронили Батьківщину від німецько- фашистської навали. Під час важких боїв у Прибалтиці був важкопоранений, довго лікувався, був комісований і повернувся до родини у Рівне. Моя родинна династія
  • 6.
    З того часувідчуття творити красу та затишок, поєднувати неповторність природи з нашим життям, попередні знання про садівництво дали поштовх до вибору нової професії у повоєнні роки. Мій прадід став завідувачем Треста зеленого господарства. Створення парків, скверів, зелених зон, газонів та квітників, утримання зелених насаджень міста у здоровому стані, благоустрій Рівного – все це його робота. Трояндова алея перед Рівненським музично-драматичним театром, кінопалацем «Україна», срібні ялинки в центрі міста, приміщенням міськвиконкому- це лише мала частка в озелененні міста. Дідусь особисто виїжджав у відрядження та вибирав садженці, які й досі прикрашають наше маленьке містечко. Я пишаюся своїм прадідом!