Гуртківці «Юні друзі природи», Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (Закарпатська обл., м. Ужгород). Акція для залучення уваги громадськості до проблеми вторинної переробки відходів, сортування побутових відходів та засміченості міста побутовими відходами.
2-а клас (34 учні), Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 ( Дніпропетровська область, м. Синельникове). Проект спрямовано на формування в учнів екологічно активної позиції, прагнення діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства, позитивного сприйняття майбутнього.
Члени гуртка «Еколярик» та екоагітбригади Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 (м. Охтирка, Сумська область). Екологічно-просвітницька та проектна діяльність з метою формування екологічної культури учнів, батьків та жителів мікрорайону школи.
Гурток “Флористика та фітодизайн інтер’єру”, Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (м. Полтава). Проект спрямований на попередження незаконної рубки зелених насаджень, а також на формування громадської думки про "ялинкову" проблему шляхом пропаганди заміни живих дерев на композиції з гілочок та штучного чи вторинного матеріалу.
Гурток «Екологічне око», Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Активісти оздоблюють газони ТСШ№3 пластиковими корками, розумно використовують побутові відходи, висаджують дерева та ін.
Учні 2-Б класу. Миколаївська ЗОШ № 64, (м. Миколаїв). Сортування сміття, передача відходів у спеціальні пункти прийому, пропагування ідей вторинного використання деяких видів відходів.
Тячівський районний еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді (смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області). На захист ялинки стали члени гуртка « Юні друзі природи» - проект надає можливість долучитися до конкретних дій по збереженню вічнозелених насаджень.
Гуртківці «Юні друзі природи», Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (Закарпатська обл., м. Ужгород). Акція для залучення уваги громадськості до проблеми вторинної переробки відходів, сортування побутових відходів та засміченості міста побутовими відходами.
2-а клас (34 учні), Синельниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 ( Дніпропетровська область, м. Синельникове). Проект спрямовано на формування в учнів екологічно активної позиції, прагнення діяти для збереження довкілля і досягнення стабільного розвитку суспільства, позитивного сприйняття майбутнього.
Члени гуртка «Еколярик» та екоагітбригади Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 (м. Охтирка, Сумська область). Екологічно-просвітницька та проектна діяльність з метою формування екологічної культури учнів, батьків та жителів мікрорайону школи.
Гурток “Флористика та фітодизайн інтер’єру”, Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (м. Полтава). Проект спрямований на попередження незаконної рубки зелених насаджень, а також на формування громадської думки про "ялинкову" проблему шляхом пропаганди заміни живих дерев на композиції з гілочок та штучного чи вторинного матеріалу.
Гурток «Екологічне око», Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов. Активісти оздоблюють газони ТСШ№3 пластиковими корками, розумно використовують побутові відходи, висаджують дерева та ін.
Учні 2-Б класу. Миколаївська ЗОШ № 64, (м. Миколаїв). Сортування сміття, передача відходів у спеціальні пункти прийому, пропагування ідей вторинного використання деяких видів відходів.
Тячівський районний еколого-натуралістичний Центр учнівської молоді (смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області). На захист ялинки стали члени гуртка « Юні друзі природи» - проект надає можливість долучитися до конкретних дій по збереженню вічнозелених насаджень.
Вороблячинська ЗОШ Ι-ΙΙ ступенів імені Героя України Віталія Коцюби (Львівська область, Яворівський район , село Вороблячин). Юні екологи вирішували екологічні проблеми свого села:
стихійні сміттєзвалища; знищення первоцвітів; вирубування хвойних; занепад екологічного духу учнів і мешканців села.
Члени клубу «Дивоцвіт», Маркушівська ЗОШ І-ІІІ ступенів (с. Маркуші Бердичівської районної ради Житомирської області).
Завданнями проекту стало формування у дітей такого способу життя, який веде до збалансованого розвитку людства, почуття відповідальності за майбутнє. Учні використовували різноманітні матеріали, які відслужили, для виготовлення нових речей.
Учні 2-Г класу, КЗО ССЗШ еколого-економічного профілю №142, м. Дніпропетровськ.
Девіз колективу: «Земля не належить людині, людина належить Землі». В учнях виховували дбайливе гуманне і духовне ставлення до природи, яке викликає яскраві і позитивні емоції, щоб кожний учень спроможний був бачити і усвідомлювати себе частиною світу природи. Так, діти виготовляли книжки з екологічними казками й оповіданнями, створювали місцеву Червону книгу (книги тривоги), виготовляли іграшки та аплікацій з природного матеріалу, випускали стіннівку «Природа рідного краю» та багато іншого.
Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (с. Целіїв, Гусятинського району, Тернопільської області). Метою проекту є усвідомлення учнівською молоддю екологічної проблеми рідного села, розвиток вмінь і навичок громадської активності, здійснення природоохоронних заходів, проведення просвітницької роботи серед свого оточення.
Учні 2-Б класу Мостиської ЗОШ № 2 І-ІІІ ст. (Львівська обл., м. Мостиська). Мета роботи - розширити знання дітей про те, що обов’язком кожної людини є охорона рідної природи. Закріплювати знання про екологію як науку, про взаємозв’язок живої та неживої природи. Розвивати естетичне сприйняття навколишнього. Викликати у дітей бажання берегти все живее.
Родина Дотіашвілі, Донецька область, м. Димитров. Одна із гострих екологічних проблем їхнього міста – велика кількість сміття. Саме пластикові пляшки засмічують вулиці. Цей факт не давав спокою родині конкурсантів, тому вони придумали оригінальний спосіб використання пластику поряд зі звичайними заходами, як прибирання подвір’я, - благоустрій дитячого майданчику. Тепер замість колишніх брудних майданчиків облаштовуються місця відпочинку для дітей, впроваджують екологічні дні із залучанням друзів, сусідів та знайомих, прикрашають дитячі майданчики виробами з поліетиленових пляшок, встановлюють шпаківні та годівнички для птахів.
Колектив екогуртка «Юних рослинників» Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Масове збирання первоцвітів дуже шкодить флорі рідного краю, з кожним роком, перших весняних квітів стає все менше і менше! Саме тому, педагоги і юннати Хмельницького обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді щороку активно долучаються до проведення заходів Всеукраїнської акції «Первоцвіт», проводячи природоохоронні пропагандистсько-агітаційні акції, захищаючи та закликаючи усіх свідомих громадян не зривати та не купувати первоцвіти!
2 – А клас, КЗО ССЗШ еколого-економічного профілю №142, м. Дніпропетровськ. Реалізація теми самоосвіти «Екологічне виховання в початкових класах». Формування екологічної культури, екологічної свідомості школярів – це життєва потреба сьогодення.
Учні 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Боровичі, члени гуртка “Юний еколог” (село Боровичі, Маневицький район, Волинська область). Скляні пляшки забруднюють воду річки Стир, яка протікає через с. Боровичі Маневицького району Волинської обл., та становлять складову частину сміття, яке забруднює територію населеного пункту. Наша мета - очистити територію села та води річки від скляних пляшок і показати можливості їх використання в нашому житті.
Родина Лисечко, Луганська область, м. Старобільськ. Батьки привчають донечку із самого малку турбуватися про рослини та допомагати вирощувати їх. Таке екологічне виховання дозволить у майбутньому дітям дбати про навколишнє середовище та привчати до цього своє найближче оточення.
Родина Браун. Запорізька область, місто Мелітополь. Допомога довкіллю, або “ Зелене “ життя, зовсім не обов'язково має бути складним. Та й думка про те, що одна людина нічого не змінить, далеко від правди. Ця сім'я долучилася до основних правил збереження навколишнього середовища. А що з цього вийшло, дивіться у проекті….
Родина Павлюк, Донецька область, м. Димитров. Члени родини здали близько 200 кг макулатури, а значить зберегли 3 дерева, 5 000 л води, 200 квт електроенергії та запобігли викиду 400 кг вуглекислого газу; раніше купували близько 300 пакетів за рік в супермаркетах, зараз ходять зі своїми торбинками (як відомо, пакети починають розкладатися через 400-600 років); завдяки лічильникам майже вдвічі заощадили газ та світло; встановили 4 годівнички та 2 шпаківні і багато ін.
Родина Маковських, м. Житомир. Електромагнітні хвилі - супутники побутового комфорту. Вони пронизують і простір навколо нас, і наші тіла: зігрівають й освітлюють будинок, допомагають у приготуванні їжі, забезпечують зв'язок, проте існують певні ризики, спосіб захисту від яких і знайшла родина Маковських.
Родина: Бєльський – Чечотка, с.Башлики, Волинськa область, Ківерцівський район. У зв'язку з постійним зростанням тарифів на електроенергію і посиленням вимог екології щодо викидів в атмосферу шкідливих газів в світі широкого розгорнена пропаганда енергозбереження! Ця родина практичними заходами енергозбереження та ефективного використання енергії допомагає зберегти природне паливо, що сприятливо позначається на стані екології рідного краю.
Родина Юриків, Черкаська область, м. Кам'янка. На відміну від пластмасових Барбі, які народжуються на конвеєрі, традиційні іграшки - індивідуальні. Створюючи таку ляльку власноруч, в неї вкладаєш свою живу енергію. Народна лялька проста, однак дуже образна й символічна. Саме тому родина Юриків прагне поширити досвід створення еко ляльки.
Робота сім’ї Блоха, село Хороше (Дніпропетровська область, Петропавлівський район). Кожна сім’я може зробити внесок у вирішення проблеми енергозбереження, знизивши споживання електроенергії, не знижуючи рівня комфорту, що і довела ця родина учасників конкурсу «ЕКОклас».
Родина Марченко, Сумська область, м. Охтирка. Родина заявляє, що зима – найважчий час для пташок, тому донечка разом із мамою і татом виготовили 8 годівничок, підгодовують пташок, намалювали 3 плакати, подарували бабусям плакати та малюнки пташок, розвісили годівнички біля свого будинку та біля бабусиних, вивчили вірш про годівничку.
Родина Гашинських, м. Київ. В спільному дворі вже років з 10 стояв завалений залізний гараж, який з часом перетворився на сміттєзвалище… Завдяки родинній праці гараж був демонтований, металобрухт вивезений, а сміття, поліетилен, пластик та скло утилізовано.
Лисогірська загальноосвітня школа I-III ступенів №1 (Миколаївська обл., Первомайський район, с. Лиса Гора).
Учні показують приклад покращення власного побуту за допомогою енергозберігаючих ламп; досліджують перехід на більш сучасні, енергозберігаючі джерела енергії.
Вихованці гуртка «Юні рослинники», Перечинський будинок дитячої та юнацької творчості (м.Перечин, Перечинський р-н Закарпатської обл..). Щороку кількість викинутих пластикових пляшок збільшується, що призводить до забруднення навколишнього середовища та втрати естетичного виду вулиць села. Саме тому актуальним стало питання організованого збору пластмасових пляшок на території села та їх вторинного використання.
1-А клас Вознесенської ЗОШ І – ІІІст. №5 Миколаївської області. Проведення науково-просвітницької роботи з жителями міста Вознесенська щодо загрозливої екологічної ситуації, яка виникла на нашій планеті в результаті недбалого ставлення людей до утилізації відходів.
Учні 2-А класу Буштинської гімназії-інтернату (Закарпатська обл., Тячівський район, смт.Буштино). Мета проекту: викликати зацікавлення молоді до проблем збереження первоцвітів.
Учні Херсонської гімназії №1. Мета: формування екологічної культури особистості, набуття навичок і досвіду розв’язання екологічної проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи гімназистів.
Колектив екогуртка, учні 7 –Б класу Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Новокаховської міської ради Херсонської області. Поширення інформації про шкоду, якої завдають відпрацьовані батарейки природі, та організація їх збору та утилізації. Школярі організували інформаційну кампанію: конкурс малюнків, випуск листівок, розповсюдження їх серед учнів, батьків та жителів мікрорайону, проведення інформаційних хвилинок в усіх класах, створення відеоролика.
Агітбригада “Екопатруль”, Рокитнівський НВК “Школа І-ІІІ ст.-ліцей”. (Рівненська область, Рокитнівський район, с. Рокитне). Проблема якості води річки Бунів є надзвичайно важливою і потребує якнайшвидшого вирішення. Одним із основних джерел забруднення води є нагромадження великої кількості твердих побутових відходів на берегах річки, які з часом перетворюються на справжні звалища сміття. На території с. Рокитне організовано систематичний збір сміття та вивіз його в окреме місце.
Гуртківці “Комп'ютер - вікно в природу”, Міська станція юних натуралістів м. Миколаєва. Активісти досліджували видовий склад рослин і тварин; вивчали стан популяцій червонокнижних видів рослин; вивчали екологічні проблеми території; подавали клопотання про надання об'єкту природно-заповідного фонду “Кам'яно-Кустуватська балка” як відокремленої ділянки природного заповідника “Єланецький степ”.
Учні Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24 (м.Мелітополь, Запорізька область). У роботі розглядаються питання енергозбереження у Мелітопольській загальносвітній школі №24.
Учні 6-Г классу Запорізької обл., м. Мелітополь.
«Про екологію напишемо ми гасла,
Щоб іскра доброти в душі не згасла.
І щоб людина з самих юних літ
Добро несла в казковий білий світ.».
Учні 9-А класу Глухівської загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступенів ім.М.І.Жужоми (м. Глухів, Сумська обл.). Проект направлений на вивчення стану дерев, що виростають у місті під різною дією антропогенних факторів на прикладі липи серцелистої (Tilia cordata) для усвідомлення ситуації, що зараз склалася.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів село Михайлівка, Нововоронцовський район, Херсонська область
1. Анкета-заявка
1. Проект «Не пали опале листя!» як спосіб формування
екологічної свідомості громади села Михайлівка
2. «ЕКОкреатив».
3. Довга Ганна, Гож Вікторія, Витичак Віктор, Витичак Микола,
Маменчук Богдан - учні 10 класу.
4. Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів село
Михайлівка, Нововоронцовський район, Херсонська область,
74230
5. Шутофедова Валентина Миколаївна вчитель географії, біології,
екології Михайлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
2. опис екологічної проблеми
• Проблема утилізації листового опаду актуальна для
України та нашої місцевості зокрема.
• Хоча промислових об'єктів у нас не має, повітря
забруднюється транспортом, використанням
пічного опалювання та спалюванням сміття (в
основному листя).
• Донести населенню, що спалювання листя шкідливо
як для людини так і для навколишнього
середовища, навчити шукати альтернативу наша
мета в рамках проекту «Екоклас»
3. опис реалізованого колективом практичного (реального)
екопроекту
• Проект довгостроковий із звітом роботи у листопаді.
• Початок проекту – березень 2014.
• План реалізації проекту:
• 1. березень-травень – проведення анкетування учнів школи щодо проблем
утилізації опалого листя, розроблення еколистівок, заняття для вихованців
дитячого садка, створення екопрезентацій для учнів школи, огляд Інтернет
ресурсів з даного питання, підбір матеріалів правового врегулювання
проблеми.
• 2. вересень-листопад – проведення у дитячому садку конкурсу малюнків
«Моя родина не палить листя!», заняття у старшій групі «Не пали опале
листя!», проведення толоки з вивезенням опалого листя біля школи на
утилізацію, створення ековелодесанту з виявлення порушників, допомога
людям похилого віку у винесенні листя на город, роздавання агітаційних
листівок та розвішування інформацій з даної теми.
• 3. 16 листопада в холі будинку культури, до дня сільськогосподарського
працівника, була представлена екологічна інсталяція та екопрезентація
«Новини Михайлівки 2020», на вході галерея малюнків дітей, законодавчий
вісник, розповсюдження еколистівок.
5. результати проекту
• У 1,5 рази знизилося кількість підпалів на
вулицях села.
• Роздано 250 екологічних листівок та вивішено
10 плакатів
• Відвідало 160 мешканців села екологічні
інсталяції та «Новини Михайлівки 2020»
• Задіяні 88 учнів школи та 16 вихованців
дитячого садка, педагогічний та батьківський
колектив, мешканці та гості села.
