Посібник для вчителя

Відділ освіти , молоді та спорту
Чемеровецької районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
( Посібник для вчителя )
1

Автори : Антоняк Раїса Павлівна , Козак
Тетяна Анатоліївна , Король Євгена Василівна ,
Мельничук Наталія Миколаївна , Харкавий
Тимофій Васильович , Юрчук Оксана Павлівна
Консультант : Дудко Леся Олександрівна –
методист райметодкабінету
Шановні колеги !
2

У 2014 -2015 навчальному році педагоги та учні України
працюватимуть за новою програмою , затвердженою
Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 06.06 2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних
програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
Творча група вчителів біології Чемеровецького району
Хмельницької області при відділі освіти Чемеровецької РДА
пропонує орієнтовне календарно-тематичне та поурочне
планування навчального матеріалу з додатками , що
вивчаються з курсу « Біологія» 6 клас згідно з державною
програмою за новим Державним стандартом .
Добираючи методи навчання, які забезпечували б
реалізацію цілей біологічної освіти, вчителі творчої групи
надали перевагу методам самостійного здобуття знань, що
спрямовані на реалізацію принципу самонавчання і
саморозвитку особистості. Для ефективного засвоєння знань
пропонуються опорні схеми, таблиці, кросворди, вправи з
елементами інтерактивних технологій, уроки міні-проекти .
Даний комплект рекомендується для
використання вчителями біології. Використання посібника
можливе вчителями природознавства, географії, екології та
керівниками гуртків природничого циклу.
Календарно-тематичне планування
(70 годин – 2 години на тиждень)
3

№
з/п
Дата Зміст навчального матеріалу Кількість
годин
Вступ 4
1. Біологія – наука про живу природу. Науки,
що вивчають життя.
1
2. Основні властивості живого. 1
3. Різноманітність життя (на прикладах тварин,
рослин, грибів, бактерій). Поняття про
Віруси.
1
4. Методи вивчення організмів 1
Тема 1. Клітина 10
5. Клітина - одиниця живого 1
6. Історія вивчення клітини 1
7. Лупа. Мікроскоп.
Практична робота № 1. Будова світлового
мікроскопа та робота з
ним.
1
8. Практична робота №2.Виготовлення
мікропрепаратів шкірки луски цибулі та
розгляд її за допомогою оптичного
мікроскопа
1
9. Будова клітини на світлооптичному та
електронно-мікроскопічному рівнях
1
10. Будова рослинної і тваринної клітини 1
11. Надходження речовин у клітину 1
12. Розмноження та ріст клітин. 1
13. Основні положення клітинної теорії 1
14. Підсумковий урок з теми: "Клітина. " 1
Тема 2 . Одноклітинні організми 8+1
15 Евглена зелена, амеба, інфузорія –
одноклітинні тварини ( середовища
існування, процеси життєдіяльності, будова)
1
16 Роль у природі одноклітинних організмів 1
17 Хвороби людини, що викликаються
одноклітинними тваринами ( на прикладі
малярійного плазмодія і дизентерійної амеби)
1
18 Хламідомонада, хлорела- одноклітинні
рослини ( середовища існування, процеси
життєдіяльності, будова, роль у природі)
1
19 Дріжджі – одноклітинні гриби 1
20 Бактерії – найменші одноклітинні організми. 1
4

Будова, поширення, розмноження бактерій.
Роль бактерій у природі та значення в житті
людини
21 Роль бактерій в житті людини. Захист міні –
проекту.
1
22 Вольвокс – колоніальний організм. Губка та
ульва
( зелений морський салат) – багатоклітинні
організми
1
23 Урок узагальнення 1
Тема 3 . Рослини 20+1
24 Рослина – живий організм. 1
25 Фотосинтез. Дихання рослин. 1
26 Живлення (мінеральне, повітряне) рослин 1
27 Будова рослини. Клітини рослин 1
28 Тканини рослинного організму . Органи
рослин
1
29 Будова і функції кореня . Типи кореневих
систем . Лабораторна робота № 2 . Корінь і
кореневі системи .
1
30 Пагін . Різноманітність пагонів . Лабораторна
робота № Будова пагона. Будова бруньки
1
31 Стебло – вісь пагона 1
32 Листок. Зовнішня і внутрішня будова листка. 1
33 Міні-проект «Листопад» 1
34 Різноманітність та в видозміни вегетативних
органів Лабораторна робота Будова
цибулини, бульби картоплі, кореневища,
коренеплоду.
1
35 Розмноження рослин: статеве та нестатеве
розмноження
1
36 Вегетативне розмноження рослин.
Дослідницький практикум.
1
37 Узагальнюючий урок. Вегетативні органи
рослин та основні функції рослинного
організму
1
38 Квітка – орган статевого розмноження.
Лабораторна робота Будова квітки.
1
39 Суцвіття. 1
40 Запилення 1
41 Запліднення 1
42 Насінина. Лабораторна робота. Будова 1
5

насінини.
43 Плід. Поширення плодів. Лабораторна
робота, будова плода
1
44 Підсумковий урок з теми. 1
Тема 4. Різноманітність рослин 12+1
45 Нижчі спорові рослини.Відділ Водорості.
Загальна характеристика водоростей:
зелених,бурих, червоних,діатомових
1
46 Вищі спорові рослини. Відділ мохоподібні.
Середовище існування. Пристосувальні риси
будови і процесів життєдіяльності.
Різноманітність мохоподібних. Значення
мохоподібних в природі та житті людини.
1
47 Відділи плауноподібні, хвощеподібні,
папоротеподібні. Загальна характеристика,
особливості будови, різноманітність.
Значення в природі
1
48 Відділ Голонасінні. Загальна характеристика
голонасінних
1
49 Відділ Покритонасінні (Квіткові). Загальна
характеристика покритонасінних, їх
класифікація. «Порівняння будови моху,
папоротей та квіткових рослин».
( практична робота №3)
1
50 Сільськогосподарські рослини 1
51 Екологічні групи рослин. 1
52 Життєві форми рослин. 1
53 Розселення рослин у природі. Рослинні
угруповання.
1
54 Значення рослин у природі та житті людини 1
55 Розпізнавання видів кімнатних рослин.
(практична робота №4)
1
56 Як утворився торф і кам’яне вугілля?
(міні – проект)
1
57 Підсумковий урок з теми «Різноманітність
рослин.»
1
Тема 5. Гриби 9
58 Особливості будови грибів: грибна клітина,
грибниця, плодове тіло.
1
59 Особливості живлення грибів 1
60 Розмноження та поширення грибів. 1
6

61 Групи грибів: симбіотичні, мікоризо
утворюючі шапинкові гриби. Лабораторна
робота. Будова шапинкових грибів.
1
62 Лишайники 1
63 Сапротрофні – цвілеві гриби. Лабораторна
робота. Будова цвілевих грибів.
1
64 Паразитичні гриби. 1
65 Практична робота. Розпізнавання їстівних
та отруйних грибів.
1
66 Міні-проект «Значення грибів в природі
та житті людини».
1
67 Підсумковий урок 1
Узагальнення 2
68-
69
Узагальнення.
Будова та життєдіяльність організмів
Урок 1
7

Тема Біологія – наука про живу природу. Науки, що вивчають життя.
Мета: розглянути загальну характеристику науки біології, ознайомити
учнів з основними науками, які вивчають природу ; розвивати вміння
порівнювати, узагальнювати та робити висновки; виховувати бережливе
ставлення до природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, практично – пошукова
діяльність
Терміни та поняття:
 Жива природа
 Біологія
 Зоологія
 Анатомія та фізіологія людини
 Систематика
Обладнання картки для вправи „ Біологічна мозаїка ” , „ Творча
лабораторія ” , набір карток зеленого та червоного кольору.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Гра „ Давайте познайомимось ”
Вчитель наводить приклад, як у вигляді гри познайомитися з учнями .
наприклад „ Мене звати Тетяна – я талановита” . Кожний учень говорить
своє ім’я і відповідно свою характеристику, тобто яким себе бачить
учень.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Питання для бесіди
1. Що ми відносимо до неживої природи?
2. Що ми відносимо до живої природи?
3. Які природні об’єкти вивчає біологія?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гра „Мікрофон”
Учні за допомогою „мікрофона” самостійно формують позитивну
мотивацію для вивчення. Наприклад „ Дайте відповідь на запитання : „ Що
я буду знати, після цього уроку?”
ІV. Повідомлення теми уроку
План
 Біологія – наука про живу природу.
 Науки, що вивчають життя.
 Зв'язок біології з іншими науками.
 Вчені – біологи.
 Значення біології в житті людини.
І V. Надання необхідної інформації
8

Біологія – наука про живу природу, життя у всіх його проявах.
“біос” – життя, “логос” – учення
Термін “ біологія” запропонували 1802 року
Ж.Б. Ламарк та Г.Т. Тревіранус
Розділи біологічної науки
Назва галузі Що вивчає Коли виникла
Ботаніка Рослини У давні часи
Зоологія Тварин У давні часи
Мікологія Гриби У давні часи
Морфологія Особливості зовнішньої будови живих
організмів
У давні часи
Анатомія Особливості внутрішньої будови живих
У давні часи
Систематика Класифікацію й номенклатуру живих
XVIII ст.
Цитологія Клітини живих організмів XVII–XIX ст.
Гістологія Тканини живих організмів XVII–XIX ст.
Фізіологія Життєдіяльність живих організмів XVII–XIX ст.
Ембріологія Розвиток живих організмів XVII–XIX ст.
Мікробіологія Мікроорганізми XVII–XIX ст.
Вірусологія Віруси XIX–ХХ ст
Генетика Спадковість і мінливість живих
XIX–ХХ ст.
Еволюційна
біологія
Еволюцію живих організмів XIX ст.
Біохімія Хімічні процеси в живих організмах XIX ст.
Біофізика Фізичні процеси в живих організмах ХХ ст.
Радіобіологія Вплив радіації на живі організми ХХ ст.
Космічна
біологія
Життєдіяльність організмів в умовах
космічного простору
ХХ ст.
9

Назва галузі Що вивчає Коли виникла
Науки, з якими тісно пов’язана біологія: хімія, медицина, сільське
господарство, лісове господарство, географія, геологія, фізика, математика,
кібернетика, космонавтика, техніка.
Учені, які зробили великий внесок у розвиток біології, - Аристотель,
Теофраст, Гален, К. Лінней, Ж. Кюв’є, Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін, Е. Геккель,
Г. Мендель, Л. Пастер, Д. Й. Івановський, Р. Кох, Т. Морган, І. П. Павлов,
І. М. Сєченов, К. А. Тимірязєв, М. І. Вавилов, Ф. Добжанський, Я.
Флемінг, Дж. Вотсон, Ф. Крік.
Видатні українські вчені-біологи: І. І. Мечников, С. Г. Навашин, В. І.
Вернадський, І. І. Шмальгаузен, О. В. Палладін, М. Ф. Гамалія, Д. К.
Заболотний, О. В. Фомін, М. Г. Холодний.
Фізкультхвилинка
Гра «Комарики»
Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання
комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його
оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні
над головою. «Комарик біля вуха» тощо.
Інтерактивна вправа
Вправа „ Творча лабораторія”
Клас ділиться на групи. Кожна група шукає відповіді на проблемні
завдання ( Додаток 1 А )
Заповніть схему
Виконайте завдання. Дай відповідь на запитання: ( Додаток 1Б)
1. Що вивчають різні біологічні науки
Наука Предмет вивчення
2. Які біологічні науки виникли одні з перших?
3. Яку роль відіграє біологія у житті людини?
Виконайте завдання
10
Біологія як наука
Предмет вивчення Галузі використання

За допомогою підручника дайте визначення біологічним наукам.
VІІ. Рефлексія.
Вправа „Світлофор”
Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають картки.
Зелену – знають відповідь, червону - якщо утруднюються з відповіддю.
( Додаток 1В )
1. Ботаніка – наука про тварин.
2. Біологія – наука про живі організми.
3. Анатомія – наука про особливості будови організму.
4. Мікробіологія вивчає гриби.
5. Біос з латинської мови означає ботаніку.
6. Термін « Біологія» в науку ввів Ламарк.
7. Зоологія – наука про тварин.
8. Різноманітність організмів вивчає систематика.
9. Вернацький є українським вченим
10.Біологія тісно пов’язана з хімією.
11.Знання з біології потрібні людині.
12.Мікологія – наука про гриби.
VІІІ. Підсумки уроку.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по темі.
Підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми.
Урок 2
Тема Основні властивості живого.
Мета: сформувати знання про основні властивості живих організмів,
показати відмінність живого від неживого; розвивати навички
самоаналізу та оцінювання запропонованої інформації, розвивати творчі
здібності, уміння використовувати комп’ютерні технології , виховувати
бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
діяльність
 Живлення
 Дихання
 Ріст, розвиток
 Розмноження
 Обмін речовин
Обладнання:
11

 Аркуш ватману на якому намальоване дерево
 Підручник
 Робочий зошит
 Маркер
 Комп’ютер
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Створення позитивної аури на уроці. Наприклад „ Які ви сьогодні красиві.
Будете ще кращими коли всі разом посміхнетесь мені ”
1. Що вивчає біологія?
2. Які галузі біології ви знаєте?
3. З якими науками біологія має тісний зв’язок?
4. Які українські вчені зробили суттєвий внесок у розвиток сучасної
біології?
5. Яка галузь біології вивчає класифікацію і номенклатуру живих
організмів?
Гра „Мікрофон”
Учні за допомогою „мікрофона” самостійно формують позитивну
мотивацію для вивчення. Наприклад „ Дайте відповідь на запитання : „ Що
я буду знати, після цього уроку?”
План
 Відмінність живого від неживого
 Основні ознаки живого
V. Надання необхідної інформації
Робота з комп”ютером згідно плану
Умови необхідні для життя рослин
Організми володіють рядом ознак і властивостей, які
відрізняють їх від тіл неживої природи: наявність у їх складі
органічних речовин, живлення, дихання, ріст, розвиток,
12

розмноження, подразливість, здатність до саморегуляції. При
характеристиці організму не можна брати за основу якусь одну ознаку, а
потрібно враховувати весь їх комплекс. Якщо описувати лише за однією
ознакою, то деякі тіла неживої природи можна віднести до живих
організмів. Наприклад, ростуть кристали, при горінні, як і при диханні
використовується кисень, а виділяється вуглекислий газ.
V І. Фізкультхвилинка
Гра «Зайчик»
Учні присідають біля своїх парт. На слова вчителя: «Сірий зайчик сів і
жде, спритно вушками пряде», вихованці приклавши кисті до вух, то
розгинають, то згинають їх. Потім класовод пропонує «зайчикам» ніжки
погріти:
Зимно зайчику стояти,
Треба трошки пострибать:
Скік-скік,скік-скік, скік-скік.
Треба трошки пострибать,
Пострибавши відпочить.
«Зайчики» займають місце за партою.
VІІ.Інтерактивна вправа
Розв’язування проблемних запитань.
1. Які ознаки властиві живим організмам?
2. Якщо проростаюче насіння перевернути коренем вверх, а
стеблом вниз, то через деякий час стебло вигнеться вверх, а
корінь - вниз, тобто вони займуть нормальне для себе
положення. Поясніть це явище.
3. Доведіть, що рослини і тварини - живі організми.
4. Проведіть спостереження за рухом рослин. Для цього поставте
кімнатну рослину на яскраве світло і спостерігайте, як зміняться
стебла і листки через кілька днів.
Вправа „ Дерево рішень”
На базі вивченого матеріалу колективно учні пропонують варіанти
розв”язання проблеми та будують „дерево рішень”.
VІІІ. Підсумки уроку . Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Підготувати повідомлення про Карла Ліннея.
13

Урок 3
Тема Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів,
бактерій). Поняття про Віруси.
Мета: ознайомити учнів із поняттям різноманітність живих організмів та
дати уявлення про віруси , розвивати спостережливість , науковий
інтерес; виховувати почуття відповідальності за оточуючий світ.
Обладнання:
 Підручник
 Робочий зошит
 Маркер
 Комп’ютер
Тип уроку : комбінований
Методи і форми проведення : вправа “Ковпак”, словесні , інтерактивні .
Терміни та поняття: Рослини, тварини, гриби, мікроорганізми, віруси,
систематика, таксон
Хід уроку
І. Організація класу.
Вправа “ Ковпак”.
Вчитель вимовляє такий текст : “Ковпак мій трикутний . Трикутний
мій ковпак . А якщо не трикутний то це не мій ковпак.” Потім пропонує
замість слова “ковпак”всім двічі , відповідно до кількості складів у
слові , ледве поплескавши себе по голові . А саме слово не вимовляти .
Всі за вчителем слідом проробляють це . Потім вчитель пропонує
замінити наступне слово “мій” і т. д.
Результат : загальний піднесений настрій.
ІІ. Актуалізація опорних знань :
ІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Життя й наукові досягнення Карла Ліннея.
( Додаток 3А )
ІY. Повідомлення теми і мети уроку .
План
14

 Систематика як наука
 Царства живої природи
Y. Надання необхідної інформації :
На нашій планеті існує більше мільйона видів живих організмів. Для
того щоб орієнтуватися в цьому розмаїтті, учені розподіляють живі
організми по групах, які називаються таксонами.
Таксон — це група об’єктів органічного світу, пов’язана спільністю ознак
і властивостей, що дають підставу для об’єднання цих об’єктів у певну
систематичну категорію.
Існує кілька систем поділу живих організмів на окремі таксони. Системи
організмів, які ґрунтуються на спільності походження груп, що входять
до них, називаються природними. А системи, які ґрунтуються на деяких
загальних рисах і не враховують спільності походження,— штучними.
Основні принципи систематики рослин
Основні систематичні категорії ввів у науку шведський учений Карл
Лінней. Найдрібнішою основною систематичною категорією живих
організмів є вид (видова назва складається з двох латинських слів, перше
з яких є назвою роду, а друге — видовим епітетом). Близькі види
об’єднуються в роди, а роди — у родини. Близькі родини рослин
об’єднуються в порядки (у тварин — у ряди), а порядки складають клас.
Класи рослин об’єднуються у відділ (у тварин — у тип). Сукупність усіх
відділів і складає царство Рослини. Сукупність усіх типів складає царство
Тварини. Усього в межах шкільної програми вивчаються п’ять царств
живої природи.
Порівняльна характеристика царств живих організмів,
які розглядаються в межах шкільної програми
Царство Які
організми
включає
Особливості будови й життєдіяльності
Віруси Віруси Неклітинна форма життя. Можуть розмножуватися
тільки в клітинах інших організмів
Дроб’янки Бактерії,
ціанобактерії
У клітинах немає ядра. Відрізняються значним
різноманіттям біохімічних процесів у клітинах
Гриби Гриби У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини поглинають з навколишнього
середовища через поверхню тіла. Потрібні для
організму сполуки синтезують за рахунок готових
органічних речовин
15

організми
включає
Особливості будови й життєдіяльності
Рослини Водорості,
вищі спорові
рослини,
насінні
рослини
У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини споживають із навколишнього
середовища з допомогою травної системи. Потрібні
для організму сполуки синтезують з неорганічних
речовин, використовуючи енергію світла
Тварини Найпростіші,
безхребетні
тварини,
хребетні
тварини
У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини поглинають з навколишнього
середовища через поверхню тіла. Потрібні для
організму сполуки синтезують за рахунок готових
YІ. Фізкультхвилинка
Гра «Косар»
Встати з-за парт, випростатися, ноги нарізно, руки перед собою.
Повертаючись ліворуч і праворуч, робити широкі рухи руками («раз» і
«два»), ніби косячи траву. Дихання вільне. (Виконувати у середньому
темпі 5-6 разів)
VII. Інтерактивна вправа
Робота в групах. ( Додаток 3Б)
Дайте характеристику одному з царств живої природи.
16

Описати до якого царства належить даний організм.
YІІI. Рефлексія :
Дати відповіді на питання
Який учений заклав основи сучасної систематики?
Що таке таксон?
Яка систематична категорія є найдрібнішою?
Які царства живих організмів ви знаєте?
IX. Підсумок уроку.
Вправа “Плутанина “
( Записати одне слово-асоціацію з сьогоднішнім уроком . )
Х. Оцінювання навчальних досягнень . Домашнє завдання
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів .
2. Д.з. : Опрацювати відповідний матеріал підручника .
3. Складіть тестові завдання до теми.
Урок 4
Тема Методи вивчення організмів
Мета : ознайомити учнів із методами біологічних досліджень; розвивати
логічне мислення , вміння робити висновки ; виховувати почуття
господаря , дбайливість .
Методи і форми проведення: словесні , інтерактивні , проблемно –
пошукові .
Терміни та поняття : спостереження, порівняння, експеримент.
Хід уроку
І. Організація класу .
( Вправа – розвантаження : Учні заплющують очі . Звучить мелодія.
Вчитель говорить слова : “ Я прийшов до школи вчитись . Треба бути
17

уважним . Треба бути спокійним . Навколо мене друзі . Всі вони мене
люблять . Сонячний промінчик торкається моїх очей і я прокидаюся .”)
Виконати тест ( Додаток 4А )
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте компоненти середовища життя (існування) живих організмів,
А Чинники неживої природи;
Б інші живі організми;
В чинники неживої природи та інші живі організми.
2. Рослина має назву Люпин повзучий. Перше з цих двох слів - де назва:
А виду;
Б роду;
В відділу;
Г царства
3. Позначте одиницю, яка є основною у систематиці.
А Рід;
Б вид;
В клас;
Г відділ;
Д царство.
4. Позначте науку, яка досліджує різноманітність живих організмів нашої
планети.
А Ботаніка;
Б мікробіологія;
В систематика
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
5. Позначте науки, що вивчають життя.
А Ботаніка;
Б зоологія;
В математика;
Г мікологія;
Д фізика.
6. Більшість лікарських речовин отримують з:
А рослин, грибів, тварин;
Б продуктів життєдіяльності
бактерій;
В нафти і газу.
7. Позначте середовища існування живих організмів.
А Наземно-повітряне;
Б країна;
В водне;
Г ґрунт;
Д область;
Е самі живі організми.
8. Позначте правильні твердження.
18

Наукові назви видів складаються з двох слів.
Класифікувати організм - це визначити його місце в системі органічного
світу.
Біологія вивчає неживу природу.
На Землі є чотири основні середовища життя.
Процеси життєдіяльності організмів вивчає анатомія.
Тип - це найвищий таксон у царстві Рослини.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.
1 Група організмів, подібних за будовою, які можуть схрещуватися і
давати плідне потомство.
2 Частина природи, де мешкають організми і звідки вони отримують
поживні речовини.
3 Групи організмів, об'єднані за особливостями будови.
4 Вивчає належність організмів до тієї чи іншої систематичної одиниці.
А Систематичні одиниці
Б Систематика
В Вид
Г Середовище існування
Завдання на встановлення логічної послідовності
10. Установіть логічну послідовність розміщення систематичних одиниць
у системі живої природи.
А Відділ;
Б порядок;
В вид;
Г рід;
Д царство;
Е родина;
Ж клас.
1 2 3 4 5 6 7
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності :
1. Навіщо потрібно досліджувати біологічні об’єкти?
2. Які інструменти використовують учені для дослідження біологічних
об’єктів?
3. Якими методами можна вивчати живі організми?
А
Б
В
Г
19

ІV. Повідомлення теми і мети уроку :
План
 Практичні методи досліджень
 Теоретичні методи досліджень
Різноманіття методів наукового дослідження біологічних об’єктів
У разі застосування практичних методів дослідження науковці
безпосередньо працюють з об’єктами дослідження, визначаючи їхні
властивості. У ході спостереження дослідники лише реєструють об’єкти,
події і процеси, які відбуваються. Якщо має місце реєстрація окремих
об’єктів, подій або процесів, то використані методи є описовими. Якщо
описується кілька об’єктів, подій або процесів з наступним порівнянням
результатів, то використані методи є порівняльними. Особливим варіантом
порівняльних досліджень можна вважати моніторинг, що проводиться як
серія ідентичних досліджень певних об’єктів через визначені часові
інтервали. У наш час подібні форми досліджень є дуже актуальними.
Сучасні моніторингові дослідження дозволили, наприклад, визначити
темпи зміни навколишнього середовища під впливом людської діяльності.
Якщо дослідники не лише фіксують зміни стану об’єктів дослідження,
але й активно втручаються в події, то використані методи дослідження є
експериментальними. Наприклад, для визначення стійкості нових
хімічних засобів захисту рослин ними обробляють експериментальні
рослини, а потім визначають час, потрібний на видалення з поверхні або
тканин рослини діючої речовини.
20

Теоретичні методи дослідження не передбачають безпосередньої роботи
з об’єктами вивчення. У сучасній науці велике значення має математична
обробка результатів, отриманих у ході практичних досліджень. Вона
дозволяє виявити закономірні зміни об’єктів під впливом певних факторів
і відокремити їх від випадкових відхилень, які виникають у ході
дослідження. Моделювання біологічних об’єктів зазвичай здійснюється з
допомогою комп’ютерних технологій і широко використовується для
прогнозування напрямків майбутніх змін біологічних систем під впливом
тих або інших факторів.
Для проведення біологічних досліджень широко використовують
різноманітні прилади й реактиви.
VI. Фізкультхвилинка
Я намалюю зайчика для вас – раз. Роблять колові рухи руками над
головою.
Це у нього, бачите, голова – два. Руки кладуть на голову.
Це у нього вуха догори – три. Піднімають руки вгору до вух.
Це стирчить у нього хвостик сірий – чотири. Повертають тулуб
праворуч, ліворуч.
Це очиці весело говорять – п’ять. Прикладають руки до очей.
Ротик, зубки – хай моркву їсть –шість. Імітують жування моркви зайцем.
Шубка тепла хутряна на нім – сім. Плещуть в долоні.
Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім. Підскакують на
місці.
Ще навколо посаджу дерев я – дев’ять. Садять дерева,
притоптують ямки.
І хай сонце сяє з піднебесся – десять. Піднімаються на
носках, руки вгору
VІІ. Інтерактивна вправа ( Робота в групах ):
( Додаток 4Б)
1 група
З’єднайте стрілками методи досліджень у біології та предмети її
вивчення:
21

2 група
Які методи наукового дослідження використовують для вивчення
біологічних об’єктів?
3 група
Чим відрізняються описові та експериментальні методи дослідження?
4 група
Навіщо потрібні теоретичні методи дослідження?
VІІІ. Рефлексія .
Вправа “ Мої враження від уроку “
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень. Домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д.з. – Опрацювати відповідний матеріал підручника .
Урок 5
Тема Клітина - одиниця живого.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів,
ознайомити учнів із загальним планом будови клітин; розвивати
практичні вміння працювати з підручником ; виховувати
акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини»
Тип уроку: засвоєння нових знань
мікроскопія
спостереження
вимірювання
зважування
збір гербарію
електронна
мікроскопія
склад рослинного покриву
зовнішня будова листка
урожайність пшениці
початок цвітіння конвалії
внутрішня будова листка
будова вірусу
22

Методи і прийоми: тестова перевірка, вправа “Карусель”, графічний
диктант.
Терміни та поняття: оболонка, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро,
органели, вакуоля, пластиди.
Хід уроку
Шановні учні! Придивіться один до одного. Які ви всі різні! Кожен із вас
відрізняється зростом, рисами обличчя, кольором шкіри, очей. Та є між
вами ще одна відмінність – це настрій.
Перш ніж розпочати урок, з”ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на
сьогоднішнє заняття.
У кожного з вас на робочому столі знаходяться картки , на яких
зображено контури людського обличчя. Домалюйте, будь-ласка, контур
рота, який відповідає теперішньому вашому настрою:
Хороший настрій
Нормальний настрій
Поганий настрій
А тепер покажіть ці обличчя мені . Як бачимо, хоча ви і знаходитеся в
однакових умовах, але кожен з вас має різний настрій. Тож давайте
посміхнемось один одному, змінимо свій настрій на хороший.
ІІ. Актуалізація опорних знань:
Розгадайте ребус
( Ключова фраза : Цитологія – наука про клітину )
ІV . Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Клітина – основна одиниця живого.
- Різноманітність клітин
- Загальний план будови клітини.
V. Надання необхідної інформації: ( Пояснення вчителя з
використанням комп”ютера)
Основні частини клітини Будова і функції
1. Оболонка Обмежує її вміст , захищає її від
несприятливих впливів довкілля
2. Цитоплазма Містяться органели
5. Ядро Носій спадкової інформації
VІ. Інтерактивна вправа “ Карусель”:
( Клас об’єднується в 2 ланки , у кожній з яких утворюються пари ( 2ряди
парт та пари учнів , що сидять за однією партою.) Склад ланок є постійним
, пари змінні , з одного боку ряду діти сидять на своїх місцях , а з іншого
23

пересідають , рухаючись уздовж ряду. Ланки отримують однаковий пакет
завдань , а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах
разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У
новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони
оволоділи під час роботи у першій парі . Вправа продовжується до тих пір ,
доки не утворяться початкові пари.)
Завдання для ланок: “Будова і функції основних частин рослинної
клітини”:
1 пара - будова і функції оболонки
2 пара - будова і функції цитоплазми
3 пара - будова і функції ядра
VІІ. Рефлексія ( Додаток 5А)
1. Графічний диктант.
(Поставити знак + , якщо твердження правильне, знак - , якщо “ ні”).
1) Цитологія – наука про будову і функції клітини.
2) Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.
3) Усі організми мають клітинну будову.
4) Ззовні клітина оточена мембраною.
5) Всередині клітина заповнена цитоплазмою.
6) У всіх рослинних організмів клітини мають ядро .
7) Цитоплазма складається з води ( близько 80 ), органічних та
неорганічних сполук.
8) У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь
організм в цілому.
VІІІ. Підсумок уроку.
Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”
ІХ. Оцінювання і домашнє завдання.
2. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
3. Підготувати повідомлення про вчених, які внесли
вагомий слід в розвиток вчення про клітину.
Урок 6
Тема Історія вивчення клітини.
Мета : ознайомити учнів із загальними етапами історії
вивчення клітини, познайомити з вченими, які внесли вагомий внесок в
розвиток вчення про клітину; розвивати вміння аналізувати, порівнювати,
робити висновки;
виховувати товариськість, вміння працювати в парі.
Обладнання портрети вчених
Тип уроку: комбінований
24

Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: клітина
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань: ( Додаток 6А)
Підпишіть малюнок.
ІV. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Історія вивчення клітини
- Електронна мікроскопія
V. Надання необхідної інформації:
Історія вивчення мікроскопічних організмів з допомогою мікроскопу
починається з 1590 року, коли в Голландії брати Янсени
сконструювали прилад зі збільшувальних скелець, а в 1665 р.
англійський фізик Р. Гук сконструював перший мікроскоп і
побачив клітини корку. У 1680 році голландський учений
Антоні ван Левенгук уперше побачив одноклітинні істоти в
краплині води. Виготовлені Левенгуком мікроскопи були
найдосконалішими на той час, вони збільшували об’єкт у 160–
300 разів.
Однак на початку XX ст. можливості світлового мікроскопа були вичерпані.
Його перевершив електронний мікроскоп, який був винайдений у 1931 році.
25

В електронних мікроскопах світлові промені замінює струмінь електронів.
Існують трансмісійні та скануючі електронні мікроскопи, які здатні
збільшувати об’єкт у 2–3 тис. разів.
Історія вивчення клітини.
Рік Учений Внесок у вивчення клітини
1665 Р.Гук Розглядаючи зріз корка, виявив комірки,
які назвав "клітинами"
1674 А.Левенгук Відкрив бактерії та найпростіші
1676 А.Левенгук Описав пластиди та хроматофори
1677 А.Левенгук Уперше побачив сперматозоїд людини
1831 Р.Броун Відкрив клітинне ядро. Описав ядро
рослинної клітини
1839 Т.Шванн,
М.Шлейден
Сформулювали основні положення
клітинної теорії
1858 Р.Вірхов Доповнив клітинну теорію положенням
"кожна клітина з клітини"
VI . Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки – раз!
На носках стоїть весь клас,
Два присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
26

Може вже відпочивати.
VІІ. Інтерактивна вправа
"Пошук інформації". (Учні працюють в малих творчих групах. Кожна
група отримує завдання, відповідь на яке можна знайти в довідковій
літературі, підручнику.
Завдання для груп.
І група – світлова мікроскопія;
ІІ група – електронна мікроскопія;
ІІІ група – метод мічених атомів;
ІV група – метод мікрохірургії.
( Додаток 6 Б)
Заповнення таблиці.
Методи цитологічних досліджень.
Методи цитологічних досліджень Сутність методу
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень
учнів.
Скласти казку “Подорож рослинною клітиною”
Урок 7
Тема Лупа. Мікроскоп. Практична робота № 1. Будова
світлового мікроскопа та робота з ним.
Мета : познайомити учнів із призначенням і будовою
збільшувальних приладів, з будовою рослинної клітини; розглянути
основні її частини у світловий мікроскоп; розвивати вміння працювати з
27

збільшуваними приладами, виховувати почуття бережливого ставлення
до шкільного майна.
Обладнання й матеріали: мікроскоп біологічний, збільшувальні
скельця, лупа, предметні й покривні скельця.
Терміни та поняття: лупа,збільшення, окуляр, тубус, предметний столик,
мікропрепарат, об’єктив.
Хід уроку
Вправа "Оригінальне вітання".
1. Метод "Інтелектуальна розминка".
1. Назвіть науку, що вивчає клітини.
2. Чи можна клітину побачити неозброєним оком?
3. У якому столітті вперше побачили клітини під мікроскопом?
4. Для чого використовують світлові мікроскопи?
5. Які ще використовують методи дослідження під час вивчення
клітин?
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Лупа. Правила роботи.
- Мікроскоп. Правила роботи.
ІY. Надання необхідної інформації:
Y. Інтерактивна вправа
Практична робота № 1. Будова світлового мікроскопа та
робота з
ним.
Мета: познайомитися з будовою збільшувальних приладів;
відпрацювати послідовність дій у процесі роботи з мікроскопом,
вивчення постійних та тимчасових мікропрепаратів; з'ясувати функції
кожної частини мікроскопа. Обладнання та матеріали: лупа, світловий
шкільний мікроскоп, інструкція щодо роботи з мікроскопом, підручник.
Хід роботи: 1. Розгляньте ручну лупу. Ознайомтесь з правилами
користування нею.
2. Вивчіть мікроскоп. Знайдіть тубус, окуляр та об'єктив, штатив із пред-
метним столиком та дзеркалом, гвинти, діафрагму. З'ясуйте значення
кожної частини.
28

3. Підпишіть зображені на малюнку частини мікроскопа.
( Додаток 7А )
4. Визначте, у скільки разів збільшує мікроскоп за формулою:
X мікроскопа = X окуляра х X об'єктива.
5. Прочитавши інструкцію, відпрацюйте послідовність дій під час робот з
мікроскопом та постійним мікропрепаратом.
6. У висновку замість крапок проставте назви частин мікроскопа, функц!
яких
вказано.
ВИСНОВОК: Головними частинами збільшувальних приладів є
........................................................................................................................................................
Мікроскоп — більш ефективний прилад. На штативі кріпиться ..
що з'єднує дві групи лінз - об'єктив та ..........................
Розглядуваний об'єкт (мікропрепарат) розміщується на ...
Уловлює та спрямовує світло в отвір предметного столика
Щоб знайти об'єкт у полі зору та зробити зображення чітким, положення
тубуса регулюють............................................................................. Під
предметним столиком міститься......................................................................., що
регулює потік світла, яке надходить. Мій мікроскоп збільшує у .................. разів.
VI.
Фізкультхвилинка
29

«Вправні пальці». Школяр пересуває пальці по ручці зверху вниз чи знизу
вгору шляхом хапання пальцями, що беруть участь під час письма. Дитина
намагається втримати ручку від падіння
YІІ. Рефлексія ( Додаток 7 А)
КРОСВОРД "МІКРОСКОП ( Додаток 7 Б )
По горизонталі:
1— трубка, в яку вставлено головні частини
мікроскопа;
2— частина мікроскопа, до якої, серед іншого,
кріпиться предметний столик;
3 — один із типів сучасних мікроскопів.
По вертикалі:
4 — одна з головних частин мікроскопа;
5 — один із типів сучасних мікроскопів.
YІІІ. Оцінювання і домашнє завдання.
Урок 8
Тема Практична робота №2.Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски
цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.
Мета: сформувати практичні уміння використовувати набуті знання на
практиці , виробити вміння виготовляти тимчасові мікропрепарати;
закріпити вміння користуватися мікроскопом ; виховувати почуття
бережливості до шкільного майна.
Тип уроку: формування вмінь і навичок
Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних
технологій.
Терміни та поняття: предметне та накривне скельце, препарувальна
голка, клатина.
Обладнання інструкція з ТБ при роботі з мікроскопом, при виготовленні
тимчасових мікропрепаратів.
Хід уроку.
І. Організаційних момент.
Психологічний тренінг.
Очікування від уроку.
30

Цифровий диктант на тему "Збільшувальні прилади".
( Додаток 8А)
Запитання:
І Як називаються дрібні пухирці м'якоті перестиглого кавуна, видимі за
допомогою лупи?
2. У скільки разів збільшує ручна лупа?
3. Яка частина лупи є головною?
4. На чому закріплений тубус мікроскопа?
5. Як називається частина мікроскопа, на якій закріплюють об'єкт для
дослідження?
6. Чим вловлюють світло, щоб просвітити об'єкт?
7. Який прилад ви використовували для розгляду клітин шкірочки
цибулі?
8. Що є головною частиною мікроскопа?
9. У яку частину мікроскопа вставлені збільшувальні лінзи?
10. Як називається система лінз, яка розміщена на верхівці тубуса? П.
Як називається система лінз, які направлені на предмет, що
розглядається?
11Як називається деталь мікроскопа, за допомогою якої піднімають і опускають тубус?
12. Як називається тонкий зріз об'єкта, який розглядають під мікроскопом?
14. Як правильно встановити мікроскоп на робочому столі?
15. Чим закріплюють предметне скельце на предметному столику?
16. Куди потрібно прибрати мікроскоп після роботи?
Код
1. Клітини.
2.Від 2 до 20 разів.
3.Збільшувальне скло
4.Мікроскоп.
5.Штатив.
6.Предметний столик.
7.Збільшувальні лінзи.
8.Дзеркало.
9.Гвинт.
10. Окуляр.
11. Тубус.
12. Мікропрепарат.
13. Штативом до себе.
14. Об'єктив.
15. Футляр.
16. Затискачі.
31

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
(Монітор комп’ютера)..
ІV. Фізкультхвилинка
«Знайома Лисичка». Вчитель промовляє текст віршика, діти виконують
рухи, що зазначені в дужках.
У знайомої Лисички чудернацька, друзі, звичка: (кисті рук рухаються
зліва направо, справа наліво)
хоче їсти (виконують дії вправи «Пташеня відкриває ротика»).
хоче спати (кисті рук з'єднуються),
хоче вранці танцювати (пальці рук імітують швидкі кроки
V. Інтерактивна вправа.
Виконання практичної роботи
ТЕМА: ВИГОТОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВОГО МІКРОПРЕПАРАТУ
Мета: навчитися самостійно виготовляти мікропрепарат та ознайомитися з будовою
клітини за допомогою світлового мікроскопа.
Обладнання та матеріали: мікроскоп, препарувальний набір, предметне та покривне
стекла, розчин йоду, піпетка, фільтрувальний папір, вода, луска цибулини цибулі (со-
ковита), підручник.
Хід роботи: 1. Розгляньте на малюнку в підручнику послідовність
приготування тимчасового мікропрепарату.
2.Піпеткою нанесіть 1—2 краплі води на предметне скло.
3. З допомогою препарувальної голки обережно зніміть
шматочок прозорої епідерми з внутрішньої поверхні луски цибулі.
Покладіть його у краплю води й розправте кінчиком голки.
4. Зафарбуйте мікропрепарат розчином йоду. Для цього
нанесіть на предметне скло поруч з об'єктом краплю розчину йоду.
Фільтрувальним папером з іншого боку відтягніть зайвий розчин.
5. Накрийте епідерму покривним склом.
6. Розгляньте підготований препарат за допомогою мікроскопа,
визначивши ступінь збільшення аналізованого об'єкта.
7.Замалюйте 7 — 8 клітин епідерми луски цибулі.
Користуючись підручником, позначте оболонку,
цитоплазму, ядро, вакуолю з клітинним соком.
8. У висновку замість крапок впишіть назви органел та структур,
функції яких зазначено.
9.Ще раз уважно розгляньте мікропрепарат. У висновку дайте
відповіді на запитання: "Чи займає ядро якесь певне місце у клітині
(наприклад, по відношенню до оболонки)?, "Якщо так, то яке; якщо ні, то
яке його положення у різних клітинах і чому?"
ВИСНОВОК: Під мікроскопом добре видно......................................................................................................
що захищає вміст клітини від дії несприятливих умов існування і
зв'язує клітину із зовнішнім середовищем.
У разі забарвлення найбільш темним кольором вирізняється
32

....................................................................................................................................
,
яке є носієм спадкової інформації.
Весь об'єм клітини заповнений напіврідким вмістом —
....................................................................................................................................
,
де розміщується решта органел.
Клітинний сік знаходиться у
....................................................................................................................................
Збільшення мого мікроскопа дорівнює
....................................................................................................................................
Ядро займає
VІ. Рефлексія.
Психорегулюча вправа
- « Заплющіть очі й подумки проглянь весь урок від початку до
кінця. Якщо тобі вдалося все – посміхнись.
VІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.
VIII. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Урок 9
Тема Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному
рівнях.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів, ознайомити
учнів із органелами, які входять до складу клітини та їх функціями;
розвивати практичні вміння працювати з підручником, мікроскопом;
виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини», інструкція при роботі з
мікроскопом.
Хід уроку
Психологічний тренінг. "Працюємо разом – досягнемо спільної
мети, тому, що …"
ІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Закінчити речення (біологічний диктант).
33

1.Клітина - це ... .
2.Розрізняють два основних типи клітин:... .
1.Вперше мертві клітини побачив у... році вчений... за допомогою
сконструйованого ним приладу... .
3.Живі клітини вперше побачив ... у... році.
План уроку
- Оболонка
- Цитоплазма
- Ядро
- Органели
3. Пластиди Накопичуються запасні поживні
речовини
4. Вакуолі Підтримують тиск всередині
клітини, сприяють збереженню її
сталої форми
6. Клітинні включення Тимчасові утвори
7. Хлоропласти Відбувається фотосинтез
V . Фізкультхвилинка
«Місимо тісто». Дитина по черзі стискає пальці рук у кулаки. Після
цього качає ручку між долонями.
YІ . Інтерактивна вправа “ Карусель”:
Лабораторні дослідження: Будова клітини листка елодеї.
YІІ. Рефлексія
Цифровий диктант на тему "Будова рослинної клітини".
( Додаток 9Б)
Як називається:
1. Група клітин, які мають однакову будову і виконують
однакові функції.
1.Збільшувальний прилад для розгляду будови клітин.
2.Ниткоподібні структури, видимі в ядрі при поділі клітини.
34

3.Безбарвна в'язка жива речовина клітини.
4.Порожнина клітини, заповнена клітинним соком.
5.Щільне тільце, яке знаходиться у цитоплазмі.
6.Назва лабораторного обладнання, на який кладуть об'єкт для
дослідження.
8. Дуже тонка прозора пластинка, якою накривають
YІ. Підсумок уроку.
YІІ. Оцінювання і домашнє завдання.
Урок 10
Тема Будова рослинної і тваринної клітини.
Мета : формувати знання про подібність та відмінність рослинних та
тваринних клітин;
розвивати вміння порівнювати, аналізувати ;
виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова рослинної клітини», таблиця «Будова
тваринної клітини»
Терміни та поняття: рослинна клітина, тваринна клітина.
Хід уроку
«Допоможе дієслово» (Учитель пропонує учням за
допомогою дієслів визначити свій емоційний стан; хвилююся,
сподіваюся, радію, очікую…)
35

Розглянути малюнок. Записати назви органоїдів.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності : Тема «Клітина» є дуже важливою
в біології, адже саме з клітини розпочинається життя! Тому потрібно бути
максимально уважними під час вивчення цієї теми. Але можу вас втішити
тим, що сьогоднішній урок буде дуже цікавим і дещо незвичним - на
ньому ми відвідаємо столиці двох біологічних царств — Тварини і
Рослини.
ІY. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Рослинна клітина
- Тваринна клітина.
Y. Надання необхідної інформації: ( Пояснення вчителя з використанням
комп”ютера)
Уявімо собі, що клітина — це великий мегаполіс зі своїми вулицями,
будинками, дорогами, і розпочнемо екскурсію по тваринній і рослинній
клітинах, які дуже схожі за своєю «архітектурою»та «визначними
місцями». Отже, вивчаємо клітину еукаріотів.
(Пояснює й паралельно показує об’єкти, про які розповідає, на таблицях.
Він також може одна за одною приклеювати на дошку з допомогою
скотчу намальовані органели й до кінця уроку сформувати окремо
рослинну та тваринну клітини.)
Накресліть у зошитах таблицю, яку слід заповнити до кінця уроку:
Основні функції
Мабуть, кожен з вас знає, де знаходиться Велика Китайська
Стіна і з якою метою вона була побудована! Китайці звели її в
IV ст. до н. е. для захисту своєї батьківщини від нападів кочових
народів. Подібну роль у рослинній клітині виконує клітинна
стінка, яка захищає клітину від механічних пошкоджень, а
36

також від її надмірного розтягування в разі накопичення води. Вона
побудована, в основному, з целюлози — міцного й водночас еластичного
вуглеводу. Ось чому клітинну стінку також називають целюлозною.
Зверніть увагу, у тваринній клітині вона відсутня! Тут її місце займає
глікокалікс — система вуглеводневих «антен» і «датчиків», які
сприймають подразнення зовнішнього середовища.
Наступний компонент — цитоплазматична мембрана (плазмалема). Вона
утворена подвійним ліпідним шаром, в якому де-не-де трапляються білки.
Плазмалема — це своєрідний кордон із прикордонними пунктами
пропуску, тому її основні функції — бар’єрна та транспортна: потрібні
речовини вона пропускає всередину клітини, непотрібні — ні. Така
властивість називається вибіркова проникність до різних речовин. Як ви
гадаєте, чи може існувати місто без населення? Звичайно ж, ні! Так і
клітина не може жити без цитоплазми. Цитоплазма — це весь живий уміст
клітини окрім органел і ядра. Вона являє собою колоїдний розчин
органічних і мінеральних сполук. Ядро — це Будинок Верховної Ради,
воно видає «закони», за якими живее вся клітина. Отже, ядро керує всіма
процесами обміну речовин. У ньому зберігається і копіюється
найважливіший «документ» — ДНК — генетична інформація клітини.
Ядро оточене ядерною оболонкою, містить ядерний сік (каріоплазму),
ядерця (саме вони керують метаболізмом) і хроматин (з нього
утворюються хромосоми — носії генетичної інформації). Зверніть увагу:
ядро наявне лише в клітинах еукаріотів!
Двомембранні органели
А тепер на хвилинку уявімо собі таку неприємну ситуацію: наше місто
раптово позбавили будь-яких джерел енергії, вимкнули світло,
відключили опалення, усі підприємства й установи не
працюють, навколо панують холод і голод. Чи довго ми
протягнемо? Ні! Нехай краще все залишається так, як є
сьогодні. А сьогодні роль енергетичних станцій у клітині
37

виконують мітохондрії — двомембранні органели, в яких окиснюються
поживні речовині. Під час руйнування їх хімічних зв’язків виділяється
енергія, яка одразу використовується на утворення нових фосфатних
зв’язків у молекулі АТФ. Отже, енергія «запаковується» (акумулюється) у
вигляді АТФ, яка може вільно виходити з мітохондрії в цитоплазму й
транспортуватися в місця енергетичних потреб клітини. Також
двомембранними органелами є пластиди, які характерні лише для
рослинних клітин. Вони бувають трьох типів, і тому в нашому «місті»
виконують три ролі:
1) Хромопласти — лако-фарбові комбінати, що дозволяють розмалювати
клітини пелюсток чи інших частин рослини яскравими барвами.
Хромопласти бувають жовті й червоні.
2) Лейкопласти — місцеві гастрономи, в яких запасаються поживні
речовини (крохмаль, олія чи білки), що за потреби використовуються
клітиною. Лейкопласти є безбарвними.
3) Хлоропласти — сонячні батареї, котрі вловлюють енергію Сонця й
використовують її для синтезу клітинного «пального» — глюкози.
Одномембранні органели
Кожен великий мегаполіс повинен поділятися на райони, квартали та
вулиці. У клітині цьому сприяє така одномембранна органела, як
ендоплазматична сітка (ЕПС). Вона, подібно до автомобільних доріг,
забезпечує транспорт речовин, а також ділить цитоплазму на ділянки
(компартменти), в яких відбуваються різноспрямовані обмінні процеси: в
одних — певні речовини синтезуються, в інших — руйнуються. І все це
одночасно.
Наша клітина, як і будь-яке місто на карті світу, на початку свого
існування є маленькою, проте поступово росте й розвивається.
Будівельною компанією в ній є Комплекс Гольджи — одномембранна
органела. Є в клітині й інші одномембранні міхурці — лізосоми з різними
ферментами розпаду всередині. Ніби заводи з переробки відходів, вони
38

розщеплюють клітинне «сміття» — непотрібні (а то й шкідливі) речовини
й відпрацьовані органели.
Останніми одномембранними органелами, які ми розглянемо, є вакуолі.
Вони бувають трьох видів:
1) Велика центральна — наявна тільки у рослин і може займати до 90 %
об’єму всієї клітини. Уміст цієї вакуолі називають клітинним соком. У
ньому, як на ярмарку, чого тільки немає: моно- і дисахариди, крохмаль,
амінокислоти й білки, органічні кислоти, неорганічні солі, алкалоїди,
глікозиди, пігменти. Усі ці речовини можуть бути як відкладеними про
запас, так і непотрібними продуктами обміну. Також центральна вакуоля
регулює внутрішньоклітинний тиск, сприяючи тому, щоби клітина не
втрачала воду й не зморщувалася, а рослина не в’яла.
2) Скоротливі вакуолі — трапляються в одноклітинних тваринних
організмах, котрі живуть у водному середовищі. Ці вакуолі виконують
роль водонапірних башт, які викачують зайву воду з клітини назовні. Якби
їх не було, то наші «маленькі звірятка» просто б лопалися, як повітряні
кульки, від високого тиску всередині клітини. Нам відомо, що вода завжди
рухається з місця її високої концентрації в місце низької; а в клітині
завдяки наявності різних
речовин концентрація води менша, ніж у водоймі. Ось чому вода постійно
надходить у клітину й виникає потреба її виводити. Цю функцію
виконують скоротливі вакуолі.
3) Травні вакуолі — клітинні їдальні, характерні для одноклітинних
організмів та для фагоцитів вищих тварин. Містять травні ферменти, які
розщеплюють поживні речовини. Цим вони дещо схожі на лізосоми.
Немембранні органели
Законодавчу гілку в нашому місті представляє ядро, його накази
виконують усі інші компоненти клітини. А яка ж органела повинна взяти
на себе функції
39

будинку правосуддя? Це клітинний центр, який забезпечує справедливий і
рівномірний розподіл генетичного «майна» під час поділу клітини. На
жаль, а може, на щастя, у сучасному світі міст на колесах не існує, хіба що
цирк або кочівний циганський табір можна порівняти з невеличким
пересувним селищем. А от мікробіологи знають масу таких «містечок»,
наприклад: сперматозоїд — рухлива клітина, органелою руху в якій є
джгутик; інфузорія-туфелька для пересування в просторі використовує
невеличкі війки, які вкривають її поверхню; амеба звичайна перетікає з
місця на місце з допомогою виростів своєї клітини, що називаються
псевдоподіями, або «несправжніми ніжками». Ми розглянули всі постійні
компоненти клітини. Залишилися лише ті, які час від часу то утворюються,
то зникають,— це включення — склади продовольчих та конфіскованих
товарів у клітині. Це запасні сполуки (краплини жиру, зернятка крохмалю
— у рослин, глікогену — у тварин) чи кінцеві продукти метаболізму
(кришталики солей).
«Восьминіг». Учень ставить кисть на парті зап'ястям догори. Виконує рух
кожним пальцем окремо. Вправу виконують протягом 15—20 секунд
кожною рукою окремо, потім — одночасно двома руками (бімануальні
рухи).
YІІ. Інтерактивна вправа ( Додаток 10Б)
Розглянути проблемні запитання.
1. Чим схожі мітохондрії і хлоропласти? Як ви думаєте, чому деякі вчені
вважають, що колись ці органели були бактеріями, які вселилися в
еукаріотичну клітину?
2. Назвіть подібні й відмітні ознаки рослинної і тваринної клітин.
3. Чи можуть фотосинтезувати червоні пелюстки троянди? Чому?
4. Чому одноклітинні тварини мають скоротливі вакуолі, а клітини рослин
— ні? Який компонент рослинної клітини дозволяє їй обходитися без
скоротливих вакуолей?
5. Червоний пігмент коренеплоду буряка міститься у вакуолях клітин, а
оранжевий пігмент моркви — у хромопластах. Поясніть, чому під час
варіння буряка його пігмент яскраво забарвлює воду, а моркви — колір
води практично не змінюється і лише трохи стає жовтуватим?
YІІІ. Підсумок уроку.
40

Урок 11
Тема Надходження речовин у клітину.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів, ознайомити
учнів із загальним планом будови клітин; розвивати практичні вміння
працювати з підручником ; виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини»
Хід уроку
Вправа "Я зичу тобі …" (Учні стають в пари і в голос бажають одне
одному успіху, гарного настрою).
Інтелектуальна гра "Ти – мені, я – тобі". Робота в парах.
Взаємоопитування. Взаємооцінка. Корекція.
Відповідь на проблемні питання:
— Чи в усіх клітинах рослини пластиди безбарвні?
— Чи багато пластид у клітині?
— Де вони розташовуються в клітині?
План уроку
- Рух речовин в клітині
- Зв'язок між клітинами.
Y. Надання необхідної інформації:
Рух цитоплазми - найбільш доступне для спостереження
життєве явище клітини. На нього вчителеві й потрібно
насамперед звернути увагу учнів. При цьому слід пояснити
значення руху цитоплазми в переміщенні речовин усередині
41

клітини та сусідніх клітин. Учням необхідно дати завдання: простежити
у фільмі, в якому напрямку рухається цитоплазма в клітинах, які частини
клітин вона захоплює під час свого руху, розглянути нитки цитоплазми,
що проходять крізь пори оболонки клітини, через які відбувається
взаємозв’язок клітин одна з одною.
«Рибка». Дитина ставить долоню ребром на парту і робить хвилеподібні
рухи долонею, яку переміщує у всіх напрямках (праворуч — ліворуч,
вперед — назад, вгору — вниз) на довжину витягнутої руки. Вправу
виконують протягом 15—20 секунд.
YІІ. Інтерактивна вправа
Лабораторні дослідження: Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї.
Хід роботи
Нанести на покривне скельце дві краплі води й покласти у воду
невеликий листок елодеї. Закрити листок покривним скельцем так, щоб
не було пухирців повітря. Розглянути препарат у мікроскоп. Що видно
всередині клітини? Розглянути всередині клітин хлоропласти, звернути
увагу на їх розташування уздовж стінок клітини. Освітити яскравою
лампою препарат і через певний час простежити рух хлоропластів
усередині клітини по колу. Зробити припущення, що може їх рухати?
YІІІ. Рефлексія ( Додаток 1А)
Розглянути клітини м'якоті плода кавуна, листка валіснерії, шкірочки
цибулі, листка бегонії. Порівняти їх будову, вказати, у чому їхня
подібність і відмінність.
ІХ. Підсумок уроку.
42
5
З
4
Клітин
а листка
валіснерії
Клітина листка
бегонії
5
З
2
4
Клітина
м'якоті
плода
кавуна
Клітина шкірочки
цибулі

Х. Оцінювання і домашнє завдання.
Урок 12
Тема Розмноження та ріст клітин.
Мета : формувати знання про поділ і ріст клітин, розвивати практичні
вміння працювати з підручником ; виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Поділ клітини»
Терміни та поняття: поділ клітини, ядро, хромосоми.
Хід уроку
Психологічна розминка. Вправа "Кольоровий настрій". (Вчитель пропонує
учням виразити свій емоційний стан за допомогою кольорових картинок.
Переписати текст, вставляючи пропущені слова. (Можна використовувати
як біологічний диктант).
Клітина зовні має міцну.... Під... розміщена жива безбарвна напіврідка
речовина —..., в якій знаходиться округле або овальне тільце — .... У цитоплазмі
розміщені порожнини — ..., заповнені..., і багаточисельні дрібні тільця - ... .
Зелені пластиди називаються... .
План уроку
- Поділ клітини
- Ріст клітин.
Кожна рослинна клітина здатна до поділу, адже цей процес лежить в
основі росту й розмноження рослинного організму. Деякі одноклітинні
організми не втрачають здатності до поділу протягом усього життя, у
вищих рослин здатність до безперервного поділу притаманна клітинам
43

твірної тканини. В інших клітин вона втрачається після стадії
диференціації.
Існують два типи поділу клітин: мітоз, характерний для всіх соматичних
клітин, і мейоз - для статевих.
Суть мітозу полягає в тому, що в результаті поділу утворюються дві
дочірні клітини з набором хромосом, ідентичним материнській клітині.
Під час поділу клітин спостерігається відповідна послідовність процесів,
які поділяються на такі стадії: профазу, метафазу, анафазу, телофазу.
Проміжок між поділами називають інтерфазою: в цей час у клітині
відбуваються всі процеси життєдіяльності та ріст клітини.
Поділ ядра та клітини - загально біологічне явище. Таким чином клітина
як біологічна система підтримує безперервність свого існування.
V. Фізкультхвилинка
«Ніс Буратіно». На дошці прикріплений малюнок Буратіно. Учень
дивиться спочатку на ніс Буратіно, потім на свій ніс. Вправу повторюють
9-10 разів
YІ. Інтерактивна вправа
Робота в групах
( Додаток 12 Б )
1 група На малюнку зображені різні стадії поділу клітини. Записати назви стадій поділу
клітини відповідно до цифр 1-8.
2 група Які зміни перетерплює клітина в процесі своєї життєдіяльності?
а)___________________________________________
б)___________________________________________
в)_______________________________________________________
Чим відрізняється молода клітина від старої?
44
5 6 7
8
2..

Клітина шкірочки цибулі та її зміна
( Додаток 12 В )
Нижче перераховані різні терміни і поняття:
а)цитоплазма; ж ) хромосоми;
б) дезоксирибонуклеїнова кислота; з ) генетика;
в)електронний мікроскоп; і) соматичні клітини;
г) органоїд, або органела; к ) диплоїдний набір;
д)гаплоїдний набір; л ) гамети.
е)цитологія;
Вказати, які з записаних нижче означень відповідають кожному з цих
термінів.
1. Наука про клітину.
2.Прилад, який дозволяє детально вивчати внутрішню будову органоїдів клітини.
3.Структури ядра, що несуть спадкову інформацію і виявляються під час поділу
ядра.
4.Оформлений структурний елемент клітини.
5.Структура, яка здатна рухатись.
6.Наука, що досліджує закономірності передачі спадкових ознак.
7. Спеціальна речовина, в якій закодовані всі ознаки даного організму.
8. Набір хромосом статевої клітини.
9. Клітини тіла організму.
10. Набір хромосом соматичної клітини.
11. Спеціальні клітини, які беруть участь у заплідненні.
YІІІ. Підсумок уроку.
1.Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2,Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
3,Підготувати повідомлення про вчених, які внесли вагомий
слід в розвиток вчення про клітину.
Урок 13
Тема Основні положення клітинної теорії.
Мета: розширити уявлення учнів про вивчення клітини;
розкрити основні положення клітинної теорії
Тип уроку: комбінований урок
Методи та форми роботи: словесні, наочні, елементи
інтерактивних технологій.
Терміни та поняття: цитологія, клітинна теорія
45

Обладнання підручник, додаткова література, комп’ютер, портрети
вчених - біологів, таблиці.
.
Хід уроку.
Психологічна розминка. Вправа "Кольоровий настрій". (Вчитель
пропонує учням виразити свій емоційний стан за допомогою кольорових
картинок.
Метод "Мікрофон".
1. Що вивчає наука цитологія?
2. Розгадування цитологічного кросворду.
Ц
1 И
2 Т
3 О
4 Л
5 О
6 Г
7 І
8 Я
1. Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів.
2. Учення про будь-яку галузь знань чи явищ життя, створене на основі
узагальнення.
3. Оптичний прилад, за допомогою якого вивчають клітини.
4. Головні частини світлових мікроскопів.
5. Об’єкт, розглядаючи який, англійський фізик Роберт Гук відкрив
клітинну будову рослинних тварин.
6. Оформлений структурний елемент клітини.
7. Організми, клітини яких утворюють тканини, органи та їх системи.
8. Органоїд клітини, що контролює всі процеси в ній і забезпечує
передачу спадкових ознак.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Л.М.Толстой після відвідування з’їзду російських
дослідників природи у своєму щоденнику записав: "Ботаніки
знайшли клітинку, і в клітинці протоплазму, і в протоплазмі ще
щось, і в тій штучці ще щось. Заняття ці, мабуть, ще довго не
закінчаться тому, що кінця їм немає".
46

Це висловлювання є актуальним і сьогодні, бо епоха проникнення в
біологічний мікросвіт ще тільки почалася.
Пропоную поринути у минуле і з’ясувати, як відбувалося відкриття
та дослідження мікросвіту, назва якого – клітина.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
План уроку
- Передумови виникнення клітинної теорії.
- Клітинна теорія.
V. Надання необхідної інформації.
Основні положення клітинної теорії. Робота з підручником.
Встаньте діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться,
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
VІІ. Інтерактивна вправа.
Вправа « Ти - мені, я тобі»
Учні попарно вибирають і задають один одному запитання.
VІІІ. Рефлексія.
Це цікаво
Клітини відрізняються за розміром, формою, походженням, особливостями
будови і функціями. За формою у рослин розрізняють паренхімні і
розенхімні клітини.
Найчастіше зустрічаються клітини розміром 10 - 100 мкм, рідше 1 - 1 0 мкм
(клітини м'якоті кавуна, цитрусових та ін.).
Середня маса клітини складає 10-8
- 10~9
г.
На 1 мм2
листкової поверхні приходиться близько 400 000 зелених пластид.
У молодих листках хлоропласти утворюються з недиференційованих пластид, а пізніше розмножуються
поділом.
Встановлено, що хлоропласти можуть змінювати свою форму, розміри і розташування в клітині, тобто здатні
самостійно рухатися.
Хромопласти (каротиноїдопласти) у більшості випадків є похідними хлоропластів, зрідка -
лейкопластів. Дозрівання плодів шипшини, перцю, помідорів супроводжується перетворенням
хлоро- або лейкопластів у хромопласти.
Оцінювання і мотивація.
Х. Домашнє завдання.
47

Опрацювати матеріал в підручнику.
Творче завдання. Доведіть, що клітинна – основна структурна і
функціональна одиниця живих організмів.
Урок 14
Тема Підсумковий урок з теми "Клітина. "
Мета: здійснити контроль та корекцію знань учнів з теми „ Клітина”,
перевірити систему засвоєних понять та вміння використовувати
набуті знання на практиці ; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати
та робити висновки; виховувати почуття відповідальності перед
поставленим завданням, почуття колективізму та товариськості.
Тип уроку : перевірка та корекція знань
Форми і методи: письмова робота
Обладнання картки для проведення різнорівневого тематичного
оцінювання
Хід уроку
І .Організаційний момент .
ІІ . Різнорівнева робота
І рівень.
1. Усі організми складаються з клітин: а) так; б) усі, крім вірусів; в) ні.
2. Виберіть пластиди, що надають клітині зеленого кольору:
А) лейкопласти;
Б) хромопласти;
В) хлоропласти;
Г) правильна відповідь відсутня.
3.Вкажіть науку, яка вивчає будову клітини:
А) біологія; Б) ботаніка;
В) анатомія;
Г) цитологія
4.Вкажіть прилади, які використовують при вивченні клітини:
А)телескоп; Б) лупа;
В)терези; Г) мікроскоп.
5. Напіврідкий внутрішній уміст клітини називається:
А цитоплазма;
Б ядро;
В хромосома;
Г органела.
6. Наука, що вивчає клітини, називається:
А цитологія;
Б біохімія;
48

В анатомія;
Г морфологія.
ІІ рівень
1.Допишіть речення:
Клітина - це_____________________________
2.Підпишіть будову рослинної клітини:
3. На якому малюнку зображено представника царства Рослини?
1
2 3
ІІІ рівень
1. Встановіть відповідність
Ядро а) внутрішнє середовище клітини,
Цитоплазма б) носій спадкової інформації;
Хлоропласти в) захисна, бар'єрна функції, обмін
речовин;
Вакуоля Г) визначає фізичні властивості клітини;
2. Укажіть відповідність між цифрами на малюнку і частинами клітини
(один варіант зайвий).
А ядро;
Б вакуоля;
В хлоропласт;
Г цитоплазма.
ІУ рівень
1. Чому клітина гине, коли з неї видалити ядро?
49
Б

2. Поясніть, чому клітину вважають одиницею життєдіяльності рослинного
організму.
Урок 15
Тема Евглена зелена, амеба, інфузорія –
одноклітинні тварини
( середовища існування, процеси
життєдіяльності, будова)
Мета: ознайомити учнів з цікавим і захоплюючим світом
найпростіших, середовищем їх існування, будовою та проявами
життєдіяльності. Розвивати вміння порівнювати, співставляти та
узагальнювати. Виховувати культуру інтелектуальної праці.
Методи та форми роботи: дослідження, дискусія, шкільна
лекція, інтелектуальна гра.
Терміни і поняття: Подразнення, інцистування, статевий
процес, псевдоніжки, скоротлива вакуоля, травна вакуоля,
органели, таксиси.
50

Обладнання акваріум, або вода з водойми, мікроспопи, постійні
мікропрепарати ( евглена – зелена, амеба протей, інфузорія – туфелька )
,піпетки, предметні скельця, сіль.
Хід уроку
І Організаційний момент.
Вправа «Мій тотем»
Пропонується учням кожному назвати своє ім’я і повідомити з якою
твариною він асоціює себе, і чому саме з цією твариною? Всі ви
назвали тварини, які бачите кожен день, зустрічали в літературі, а сьогодні
ми зустрінемось із тваринами, які ви не бачили і , напевно, і не чули.
Отже, мова у нас сьогодні піде про одноклітинні тварини тварини, але
спочатку згадаємо будову клітини.
ІІ Актуалізація опорних знань.
Біологічний диктант .( Додаток 15 А)
Рослинний організм має ------------ будову . Ззовні клітини є щільна
------------. Крізь --------------- відбувається обмін речовин між ------------
і ------------ , що її оточує. Під ------------- розташовані ----------- та
--------------- . Цитоплазма – це … . В цитоплазмі розміщуються
--------------: ----------, ---------- . Основними особливостями будови
рослинної клітини є наявність --------- .
Взаємоперевірка. Взаємооцінка. Корекція відповідей учнів.
В 1675 році голандський натураліст Антоні Ван Левенгук вирішив
подивитись через мікроскоп, який він сам і винайшов, на краплю води.
Воду він взяв із посудини в яку вона була налита кілька днів тому.
Подивився і вразився: під об’єктивом мікроскопа метушилось туди-сюди
безліч рухливих «тваринок», простим оком невидимих. Левенгук описав
своє відкриття у працях, і з тих пір різні дослідники і просто допитливі
люди стали вивчати «дрібних тваринок»(анімалькулів), і незабаром
зібралась багата література. Потім, коли довідались ,що вони швидко
розмножуються в настоях трави, або землі, їх стали називати інфузоріями,
тобто «настійними».
Тож я пропоную вам повторити дії Левенгука і відчути почуття
першовідкривача. Тим більш, що мікроскоп вже винайдений.
Лабораторні дослідження ( Додаток 15 Б)
Спостереження інфузорій.
Мета :ознайомитися з будовою інфузорії у природному середовищі, а
також на постійних мікропрепаратах. Повторити прийоми роботи з
Хід роботи
1.Підготуйте мікроскоп до роботи.
2. Розмістіть краплю води, взятої з акваріума на предметному склі.
51

3.Не накриваючи покривним скельцем помістіть скло під об’єктив.
4.Спочатку знайдіть об’єкт вивчення при малому збільшенні ,а потім при
великому.
5.Визначте форму тіла найпростіших ,їх спосіб пересування.
6.Капніть ще одну краплю води і сполучіть дві краплі між собою. В одну з
них киньте кристалик солі. Що ви спостерігаєте ?Де зібрались всі
найпростіші ?Як ви можете пояснити це явище?
7.Розгляньте будову різних найпростіших на постійних мікропрепаратах
Знайдіть ядро, скоротливу вакуоль, травні вакуолі.
Обговорення побаченого в мікроскоп.
IV Повідомлення теми і мети уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1.Шкільна лекція з елементами фронтальної бесіди
25 тис. видів
Гідробіонти,
грунт,
паразити.
волога
інцистування
амеба протей малярійний плазмодій інфузорія
туфелька
евглена зелена грегаріни трубач
кокциді сувійка
сонцевики
форамініфери
2. Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки вгору, руки в боки,
Всі зробіть чотири кроки.
Тип
саркоджуготикові
Тип
споровики
Тип
інфузорії
Підцарство одноклітинні
52

Руки вгору підніміть, а тепер їх опустіть.
Так повторим кілька раз.
За роботу – все гаразд.
3. Самостійна робота. Читання тексту з використанням позначок
( методична система « Поміч»)( Додаток 15 В)
Учні читають текст і роблять позначки:
У – я це знаю;
+ - нова інформація для мене
- - суперечить тому, що я знаю
? – дивує мене.
3. Аналіз опрацьованого тексту. Учні складають загальну характеристику
найпростіших.( Бажано по групах – Амеби, евглени зеленої, інфузорії
туфельки) ( Додаток 15 Г)
Наприклад
Підцарство Найпростіші.
Відомо – 70 тис.
Одноклітинні.
Розміри – 2 – 150 мкм.
Поширені у водоймах, грунтах, є паразитичні види.
Здатні до руху, дихання, живлення, виділення , розмноження.
VІ.Інтерактивна вправа.
Робота з німими малюнками. Впізнай організм, назви його та дай йому
характеристику ( Додаток 15 Д )
VІ.Рефлексія. Вправа « Знайди аргумент» ( може проводитись як
диспут). Діти висловлюють аргументи « за» і «проти» твердження,
запропонованого вчителем.
Твердження. Назва підцарства Найпростіші не відображає складнощів
будови і процесів життєдіяльності одноклітинних тварин.
VІІ. Підсумки. Домашнє завдання.
Заповнити таблицю:
Середовище
існування
Амеба Евглена
зелена
інфузорія
53

Органели руху
Спосіб живлення
форма тіла(стала,
нестала)
Виділення,
органели.
Кількість ядер
Розміри тварин
За бажанням учнів - творча робота:*
- замалювати представників найпростіших,
- скласти казку або притчу про одноклітинних істот та їхні
пригоди,
Урок 16
Тема Роль у природі одноклітинних організмів
Мета: узагальнити вивчений матеріал , ознайомитись з особливою
роллю найпростіших у природі і в житті людини ; розвивати
спостережливість та увагу школярів, розширити їх кругозір ; виховувати
любов до природи.
Терміни і поняття: псевдоподії, пелікула, джгутики, світлочутливе
вічко.
Обладнання таблиці одноклітинні організми, презентація на ПК
«Значення найпростіших», малюнок « Квітка»
Методи і форми проведення: урок-конференція, біологічний диктант,
створення сенканів.
.
Хід уроку
І.Організаційний момент:
Поки наша конференція ще не розпочалась я хочу взяти на себе роль
космонавта, якому поталанило з космосу глянути на нашу Землю. Ось
його слова: «Мені здається ,що навіть наймудріші філософи
Відродження, найзухваліші інтелектуали минулого не могли реально
оцінити масштаби нашої планети. Раніше вона здавалася величезною
майже безкінечною. Тіль-ки в шістдесяті роки нашого століття людина,
піднявшись над Землею в Космос, з подивом і деяким розчаруванням
виявила, наскільки дійсності Земля мала. Деяким вона здалася островом у
безмежному океані світобудови. Інші порівнювали її з космічним
кораблем, екіпаж якого перевищує п’ять мільярдів» Павло Попович.
54

1. Зачитування сенканів ( Додаток 16 А )
Наприклад
Амеба
Маленька, непостійна
Плаває, пожирає, інцистується
Здатна до фагоцитозу – захоплює тверді частинки.
Клякса.
Інфузорія
Одноклітинна, туфлеподібна
Рухається, дихає, розмножується
Має два ядра –велике і мале
Підошва.
Евглена
Видовжена, зелена
Плаває, фотосинтезує, поглинає
Має яскраво чутливе вічко
Джгутиконосець
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:
Всі організми у Природі взаємопов’язані, схожі у своїй будові, мають
спільного предка. Доведіть це!
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Сьогодні у нас наукова конференція з питань вивчення значення
найпростіших у природі і для людини,.
Привітаємо присутніх.
Звичайно думки присутніх можуть розділитись, але давайте будемо шукати в
проблемі як позитивні так і негативні сторони. Послухаємо думки різних
спеціалістів.
Лікар:
Як не прикро, але серед різних найпростіших є багато форм, які
викликають різні захворювання і навіть епідемії. У часи середньовіччя
вимирали цілі міста і провінції від епідемій. Лікувати такі хвороби не вмів, і
найкращим захистом від їх поширення було спалювання хворих і їхніх
речей. Довгий час людство не знало причин виникнення такої хвороби як «
малярія», з латинської – погане повітря. Вважали, що смердючі
випаровування на болотах викликають цю страшну лихоманку. Лише в кінці
IX ст. англійські лікарі Мансон і Росс встановили ,що не погане повітря, а
комарі, яких на болоті безліч переносять цю хворобу від людини до людини.
Але комарі лише розносять хворобу, а самі винуватці, істоти схожі на амебу,
живуть у еритроцитах крові. Вони періодично, через 48 або 72 години
розмножуються безстатевим шляхом ,і в кров людини виходять все нові і
нові полчища паразитів, викликаючи приступи лихоманки.
55

Подібним способом людина може заразитись через укус мухи цеце на
сонну хворобу. На початку XXст. ця хвороба знищила більше половини
населення Бельгійського Конго. Викликає цю хворобу представник
найпростіших трипаносома.
Навіть банальне нехтування правилами гігієни може призвести до
дизентерії , що викликається дизентерійною амебою.
Але я хочу закінчити свій виступ з оптимізмом. Серед найпростіших є
багато таких що приносять користь людині. Вони живуть у кишечнику і.
разом з бактеріями сприяють травленню і виведенню фекалій з організму.
Інженер-будівельник:
Здавалось би, що може бути спільного між такими дрібними істотами і
будівництвом, а виявляється ми повинні бути вдячні найпростішим за
створення деяких природних будматеріалів. Форамініфери-найпростіші, що
мають раковину у якій і живуть. Вони вільно плавають у товщі води, але
коли помирають то їх раковини вкривають дно морів і океанів утворюючи
такі корисні копалини як вапняк, піскових, ракушняк, крейда.
До речі, сьогодні вимерлі нуммуліти-великі(до шести см. в діаметрі)-
утворили пласти вапняка, які лежать тепер під пісками Сахари(раніше тут
було море).Єгипетські піраміди побудовані саме із цього вапняка-
спресованих раковинок нуммулітів. Інші найпростіші-радіолярії, мають
кремнієвий скелет у вигляді тонких голочок. Відмерлі радіолярії створили
пласти покладів «гірського борошна», або трепелу. Трепел використовують
для поліровки різних виробів, для виготовлення тонкого наждачного паперу,
динаміту.
Геолог:
Я хочу сказати ,що саме форамініфери та радіолярії є породоутворюючими
організмами. Скелети радіолярій опускаються на морський грунт і
утворюють «радіолярієвий мул»,який утворив гігантський пояс, що
тягнеться зі сходу на захід на чверть мільйона км ² .Морські відклади
третинного періоду складені переважно із скелетів радіолярій. Тому в
геології широко користуються для визначення віку гірських пластів
вивченням наявності скелетів тих чи інших найпростіших.
На закінчення скажу ,що форамініфери-найкращі індикатори при пошуках
корисних копалин, особливо нафти. Кожна така порода має свій набір видів
найпростіших. Де є в породах типові для нафтових районів види
форамініфер можна сміливо проводити буріння, нафта буде.
Еколог:
Деякі види морських і прісноводних найпростіших ,під час масового
розмноження у поверхневих шарах води спричиняють «цвітіння водойм» У
морях спостерігали випадки, коли вода ставала червоною. У середні віки
церковники поширювали забобонні погляди, що це природне явище є
ознакою «кари божої».Прісноводні Найпростіші також відіграють важливу
роль у процесах біологічного самоочищення води, розкладу і змін
органічних речовин, що потрапляють у воду. Планктонні найпростіші мають
важливе значення в санітарній гідробіології. Вони служать для біологічної
56

оцінки ступеня чистоти води у водоймах. Одні з них(евглена)- трапляються
лише у дуже забруднених водоймах.Інші-поширені переважно в чистій воді.
Найпростіші, що живуть у грунті, сприяють мінералізації органічних
решток, їх поширенню, поліпшенню водного й повітряного балансів
грунту.Їх діяльність, як і ряду інших тварин, перешкоджає вимиванню
важливих для рослинах речовин у нижній горизонти грунту.
V .Інтерактивна вправа: «Створи свою квітку.» ( Додаток 16 Б)
На пелюстках написати значення і прикмети найпростіших.
?
?
?
Значення
? найпростіших
?
?
?
Руки в сторони та вгору –
На носочки піднялись.
Підніміть голівку вверх
Й на долоньки подивіться.
Руки в сторони розводимо,
Опускаємо плавно вниз.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз присіли - руки прямо.
Встали. Знову все так само.
Вправу дружно почали,
Нахил вліво - раз, два, три!
Повертаємося вправо,
Все виконуємо гарно.
Вліво, вправо повернулись
Ось розминці вже й кінець.
57

Хто старався - молодець!
VI.Рефлексія.
Біологічний диктант ( Додаток 16 В)
Знаком «+» учні позначають правильні твердження , « -»- неправильні
1. Органелою руху інфузорії є джгутик.
2. Найпростіші належать до еукаріотів.
3. У багатьох найпростіших травлення відбувається у травних вакуолях.
4. Найпростіші живуть тільки у водному середовищі.
5. Статевий процес кон’югація властивий інфузорії – туфельці.
6. Завдяки пелікулі амеба протей має сталу форму тіла.
7. За несприятливих умов найпростіші вкриваються спорою.
8. Неперетравлені рештки в інфузорії виводяться через рот.
9. На світлі в евглени зеленої відбувається фотосинтез.
10.Інфузорія - туфелька – це хижак.
11.Амеба звичайна захоплює їжу шляхом фагоцитозу.
12.Носієм спадкової інформації у найпростіших є ядро.
( Діти обмінюються зошитами і здійснюють взаємоперевірку за ключем.)
( Додаток 16 Г)
Ключ:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
- + + - + - - - + + + +
VІІ. Підсумки домашнє завдання:
1. Вивчити відповідний параграф підручника
2.* Написати міні- твір на тему: «Якби не було найпростіших ,
то ,що би змінилось на Землі?»
Урок 17
Тема Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами
( на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби)
Мета: подовжувати знайомство учнів з різноманітністю найпростіших,
розвивати вміння порівнювати їх і робити висновки ; виховувати високе
почуття дослідника природи.
Методи та форми проведення: дослідження, самостійна робота,
створення проблемних ситуацій, створення міні – проектів, змагання між
групами.
Терміни і поняття: паразити, радіолярії, променевими, форамініфери.
Обладнання мікроскоп, чиста вода, грунт, лупа, крейда,вапняк,
зображення облич для визначення настрою учнів.
Хід уроку.
58

І Організаційний момент.
Вправа: «Мій настрій перед уроками»
на парті , три зображення обличчя людини:
сумне; байдуже; веселе.
Кожен учень підносить відповідне зображення. Глянувши на настрій учнів
вчитель може скоригувати свій урок.
ІІ Актуалізація опорних знань:
Розв’язування проблемного завдання про переваги одних найпростіших
над іншими. ( Додаток 17 А )
Амеба протей найкраще пристосована тому що…
Інфузорія туфелька- найбільш організована серед усіх найпростіших…
Евглена зелена найкраще пристосована тому що…
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
Учням пропонується дослідити під мікроскопом розчин грунту.
Розглянути через лупу кусочки крейди, вапняку. Після чого відповісти на
проблемні запитання:
1.Звідки у грунті найпростіші?
2.Своєю присутністю у грунті найпростіші покращують його, чи шкодять?
3.Чому така будова крейди і вапняку?
IV Повідомлення теми і мети уроку.
V. Вивчення нового матеріалу
Створення міні – проекту по проблемі: (робота в групах)( Додаток 17 Б)
1. Хвороби, викликані дизентерійною амебою.
2. Хвороби, викликані малярійним плазмодієм.
Проект готується за планом: середовище існування
одноклітинного організму; ознаки хвороби, викликані
найпростішим; заходи профілактики .
Презентація роботи над міні – проектом з використанням схем,
малюнків.
Цикл розвитку
малярійного
плазмодія
Дизентерійна
амеба
59

VI. Інтерактивна вправа
Загальна релаксація
Подивіться , будь ласка, у вікно. Бачите там вдалині лінію
горизонту.? Вона здається опуклою. А тепер подивіться на свою долоню.
Бачите на ній лінії? Порівняйте з якою лінією на долоні схожа лінія
горизонту? Подивіться ще раз.
(Ця вправа допоможе зняти втому очей.)
VІІ. Рефлексія. Крім дизентерійної амеби та малярійного плазмодія
хвороби можуть викликані і інші одноклітинні організми. Виконаємо
вправу *
Вправа « Логікон» ( змагання між групами за бажанням учнів)
1 - ? 3 - ? 5 - ? Лямблії 7 - ? 8 - ?
2 -? Укус
малярійного
комара
У разі
контакту зі
свинями
6 - ? Через
статеві
контакти
Укус
мухи це
– це
Дизентерія 4 - ? Балантидіо
з
Лямбліоз Трихомоніаз 9 - ?
Ключ( Додаток 17 Г)
1 – дизентерійна амеба; 2 – через рот з брудом, де є цисти амеби; 3 –
малярійний плазмодій; 4 – малярія; 5 – інфузорія балантидій; 6 – через рот
з брудною водою і продуктами; 7 – трихомонада; 8 – трипаносома; 9 –
сонна хвороба ( ттрипанасомоз).
Інші можуть створювати термінологічний словник по темі.
VІІІ.Підсумки . Домашнє завдання.
Намалювати одноклітинний організм, допустивши помилку.
* Підготувати розповідь з наведенням прикладів про
найпростіших , які є корисні, шкідливі, і байдужі для людини.
60

Урок 18
Тема Хламідомонада, хлорела - одноклітинні рослини ( середовища
існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі)
Мета:ознайомити учнів з особливостями будови та процесів
життєдіяльності водоростей; вчити учнів характеризувати пристосування
одноклітинних водоростей до середовищ ; продовжити формувати вміння
роботи з мікрооб’єктами та мікроскопом ; виховувати культуру
інтелектуальної праці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форми і методи: розв’язування проблемних завдань, «Навчаючись учусь»,
експрес – тести, «Розгадай процес».
Терміни і поняття: альгологія, нижчі рослини, хламідомонада, хлорела,
зооспори.
Обладнання Живі і гербарні екземпляри водоростей, таблиці, презентація
на ПК
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
(Вітання вчителя та учнів, побажання успіхів, співпраці).
II. Актуалізація опорних знань.
Прийом « Відстрочена відгадка». Проблемні запитання: ( Додаток 18 А)
1. Які основні процеси життєдіяльності рослин?
2. Що є елементарною структурною одиницею рослин?
3. Що таке клітина?
4. Що утворюють групи однакових за будовою і функцією клітини?
5. Які тканини рослинних організмів вам відомі?
6. Назвіть органи рослин, які є на гербарних зразках.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель пропонує здійснити заочну подорож у світ Первинного
океану. Ознайомлення із першими рослинними організмами , їх будовою,
особливістю життєдіяльності – мета сьогоднішнього уроку.
Відгадайте загадку, відгадку якої можна дізнатися лише працюючи над новим
матеріалом.
Зайшли ми в річку босими
Та раптом стали взутими.
Русалчиними косами
Ноги нам обплутано.
IV. Повідомлення.
Тема і мета уроку (Висвітлено на моніторі комп‘ютера)
V.Вивчення нового матеріалу
Шкільна лекція з елементами фронтальної бесіди: Хламідомонада,
хлорела - одноклітинні рослини (середовища існування, процеси
життєдіяльності, будова, роль у природі) та паралельною роботою в зошиті
з друкованою основою.
VI. Центральна частина уроку – інтерактивна вправа. Метод
«Навчаючись учись».Самостійна робота учнів ( за вибором)
61

Кожен учень вибирає завдання висвітлені на моніторі.
1.Середовище життя водоростей.
2.Будова тіла.
3.Тип живлення.
4.Різноманітність.
Обговорення результатів роботи.
VII . Фізкультхвилинка
Хлопчики й дівчатка!
Колони підрівняйте.
Й розминку-веселинку
Зі мною починайте.
Раз - підняти руки вгору,
Два - нагнутися додолу,
Три, чотири - прямо стати.
Будем знову починати.
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть,
Голівками потрясіть.
Нахил вліво -раз, два, три,
Нахил вправо - раз, два, три.
Нахилились, розігнулись,
Кругом себе повернулись.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте!
VIІI. Рефлексія, підбиття підсумків роботи.
А. Експрес –тести.( Додаток 18 Б)
1.Як називається наука, що вивчає водорості?
а) ботаніка
б) цитологія
в) альгологія
г) мікробіологія
2. Водорості живуть у середовищі
а) водному
б) на сухих ділянках суші
в) на вологих ділянках суші
г) на суходолі.
3. За будовою водорості бувають:
а) тільки одноклітинні
б) тільки багатоклітинні
в) одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні
4. За типом живлення водорості є:
а) сапротрофи
б) автотрофи
в) гетеротрофи
62

Взаємооцінка. Взаємоперевірка.Корекція відповідей учнів.
Б.* «Розгадай процес» Який процес ви бачите на малюнку? Поясніть його.(
Додаток 18 В)
ІХ. Домашнє завдання.
Вивчити матеріал параграфа: « Одноклітинні водорості».
Творче завдання:* скласти завдання – відповідності або
намалювати одноклітинну водорість « Помилку допустив
художник»
Урок 19
Тема Дріжджі – одноклітинні гриби
Мета: охарактеризувати особливості одноклітинних грибів та їх
представників; вміти знаходити серед інших одноклітинних саме
дріжджі; порівнювати їх будову, наводити приклади їх значення;
виховувати впевненість у власних інтелектуальних здібностях.
Форми і методи: метод "Навчаючись – вчуся", гра « Політ фантазіЇ»,
творча робота, «Цікаво знати».
Терміни і поняття: дріжджі, грибниця, брунькування.
Обладнання таблиця "Різноманітність грибів",
Хід уроку.
Добрий день, учні! Сьогодні вранці, по дорозі на роботу, на
вулиці мені зустрілася дитина, що всміхалася! Яка це добра прикмета!
Тож цілий день буде щасливим. Я раджу кожному з вас придумати гарні
прикмети і примічати тільки їх. Добрий настрій притягує вдачу: не бійтеся
називати себе щасливими – маленькі дрібниці, радощі невеликих розмірів,
саме з них складається щастя. Навчіться дякувати долю і за них. Може,
ваші добрі прикмети збудуться саме на цьому уроці. Тож будьте
щасливими, це допоможе в вивченні біології.
63

ІІ. Актуалізація знань учнів.
Гра « Політ фантазії».( Додаток 19 А)
Учні читають проблемні завдання . Кожен учень може висловити
свою думку. Відповіді повинні починатися:
- Я думаю, що …
- На мою думку…
- Тому що …
1. Які зелені водорості зустрічаються у прісних водоймах України?
2. Чому хламідомонада відноситься до нижчих рослин.
3. Встановіть співвідношення:
А. Одноклітинні зелені водорості а) улотрикс
Б. Багатоклітинні зелені водорості б) хлорела
в) спірогира
г) ламінарія
д) хламідомонада
Які одноклітинні організми ми вже з вами вивчили? Так, вірно.
Одноклітинні тварини, одноклітинні рослини, а сьогодні познайомимось із
представником царства Гриби, який також є одноклітинним.
Царство Грибів надзвичайно різноманітне. Воно включає представників
яких можна побачити на продуктах харчування, ґрунті. Окремі з них є
грибами – паразитами, які живляться за рахунок живих організмів. Багато з
них спричиняють тяжкі захворювання людини, тварин, рослин. Тому нам
необхідно познайомитися з організмами які відносяться до царства Гриби.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Монітор комп’ютера.
У. Вивчення нового матеріалу.
1. Самостійна опрацювання матеріалу учнями.
Метод "Навчаючись – вчуся".
Клас ділиться на три групи, які отримують завдання, вивчають
питання користуючись літературою, наочністю. Після вивчення групи
обмінюються інформацією. Роблять єдиний висновок про особливість
дріжджів.
Назвіть представників групи Дріжджі, з’ясуйте їх будову.
Заповніть схему.
Дріжджеві гриби
64

Станьмо, діти, чітко в ряд.
Вирушаємо у сад.
Руки вгору піднімаєм,
Назбираєм ягід багато,
Щоб узимку ласувати.
Ширше, діти, треба стати,
Будем дрова ми рубати.
Раз - підняли руки вгору,
Два - змахнули всі додолу,
І рубаємо завзято,
Хай тепло приходить в хату.
3. Творча робота ( конкурс). Складіть ОС з використанням малюнків або
розповідь про значення дріжджів в практичній діяльності людини.
Презентація виконання завдання. Визначення кращої роботи.
«Цікаво знати». Розпізнай дріжджі. За якими ознаками ви їх впізнали.
( Додаток 19 В)
VII. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
1. Опрацювати у підручнику матеріал: Дріжджі –
одноклітинні організми.
2.*Скласти сенкан до вивченої теми.
Урок 20
Тема Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення,
розмноження бактерій. Роль бактерій у природі та значення в житті
людини
Мета: ознайомити учнів з будовою і формами бактеріальних клітин;
особливостями будови і процесів життєдіяльності ; вчити учнів
65

вмінню самостійно здобувати знання та презентувати їх. ;
виховувати повагу до власного здоровя
Форми і методи роботи: словесні, наочні, елементи інтерактивних
технологій.
Терміни і поняття: бактерія, циста, анаероби, нуклеоїд, спірили, коки,
диплококи, стрептококи, бацили, вібріони, сапротрофи, капсула.
Обладнання мікропрепарати з колоніями бактерій, мікроскопи, предметні
і накривні скельця, таблиця "Бактерії".
Хід уроку
Народна мудрість стверджує, що не талановитих людей немає, а є
… Як ви гадаєте, що ж заважає розкриттю наших талантів? Запропонуйте
своє закінчення афоризму.
Отже, не талановитих людей немає, а є зайняті не своєю справою.
Звичайно ж, талановитий і кожен учень класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Скласти схему «Значення дріжджів в практичній діяльності
людини»
2. Зачитати сенкани, які були домашнім завданням.
Ще давні філософи і натуралісти намагалися знайти якісь загальні
елементи, які б повторювались і у рослин, і у тварин. Однак до XVII ст.
людина взагалі нічого не знала про мікроструктуру навколишнього світу.
Вона жила, так би мовити, на поверхні фізичного світу, сприймаючи його
таким, яким бачила неозброєним оком. Навіть філософи ледве
відважувались торкатися того, що не було доступним зору.
Але після 1600 р. винайдення оптичного мікроскопа і тонке
мистецтво шліфування лінз відкрили перед людством абсолютно новий
світ - світ мікроскопічних істот.
ІУ. Повідомлення теми і мети уроку.
Завдання: ознайомити учнів з будовою і формами
бактеріальних клітин; особливостями будови і процесів
життєдіяльності.
У. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах. Гра « Напиши книгу» ( Додаток 20А )
Учитель. Великий німецький поет – природолюб Й.Гете назвав
природу книгою, всі сторінки якої сповнені глибоким змістом.
Ми теж читаємо цю книгу. Але погляньте – на деяких немає
записів, та й сторінки різного кольору
Завдання
66

Підготуйте для відповідних сторінок інформацію про:
1. Будова бактеріальної клітини.
2. Поширення бактерій в природі, їх середовища існування.
3. Розмноження бактерій.
4. Роль бактерій у природі та значення в житті людини
Презентація сторінок «книги» та їх забарвлення.
Інформація для роботи груп
Особливості процесів життєдіяльності бактерій. ( Додаток 20Б)
Тип
живлення
Автотрофи Гетеротрофи
Фототрофи Хемотрофи Сапротрофи Паразити Симбіонти
67

Посміхнусь до сонечка –
Здрастуй, дороге!
Нахилюсь до равлика –
Хай собі повзе.
Погукаю пташечку –
- Де ти? Де?
Пострибаю з дощиком
І гукну: „Ура!"
Посміхнуся друзям –
Вчитись вже пора
УІІ. Інтерактивна вправа.
Метод Акваріум.
Запитання: Чому бактерії відносять до ядерних організмів? (Учні
обговорюють завдання в малій групі і дають відповідь.
У "Акваріум запрошується друга група".
Завдання: У чому проявляється пристосованість бактерій до
існування в природі поруч з високоорганізованими організмами?
УІІІ. Рефлексія.
Заповнити таблицю "Характеристик морфологічних груп
бактерій" ( Додаток 20 В) .
Морфологічні групи бактерій
1. Кулькоподібні коки
2. Циліндричні бацили
3. Спіральні:
Тип диханняТип дихання
АеробиАероби АнаеробиАнаероби
68

а) вібріони
б) спірили
в) спірохети
Гра "Біологічна мозаїка". Групі учнів надаються картки, на яких
потрібно скласти задані поняття. Наприклад: мікробіологія, бактерії, циста.
УІІІ.Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Вивчити в підручнику матеріал: Загальна
характеристика бактерій. Підготувати інформацію для
презентації під час захисту міні проекту
« Корисний йогурт»
Урок № 21
Тема Роль бактерій в житті людини
Мета: систематизивувати знання учнів про значення бактерій в житті
людини ; вчити учнів одержувати додаткову інформацію (про
йогурт) ; виховувати впевненість у власних ораторських
здібностях.
Форми і методи: захист міні – проекту, метод «Мікрофон», тестування
Терміни і поняття: мікрофлора, кисломолочні продукти, закваска.
Обладнання: таблиця "Різноманітність бактерій", виставка йогуртів,
Хід уроку.
Які таланти ви цінуєте в собі більше всього? Напишіть коротке "Мої
таланти". Розкажіть (а якщо можете продемонструйте) про свої таланти.
Сподіваюся, що сьогоднішній урок допоможе вам розкрити всі
ваші таланти.
Експрес-тести.
1. Бактерія має будову:
а) одноклітинну; б) багатоклітинну.
2. До складу бактеріальної клітини входять:
а) оболонка; б) ядро; в) пластиди; г) цитоплазма; д) джгутики; ж) слизова
оболонка.
3. Для бактерій характерний спосіб живлення:
а) фотосинтез; б) сапротрофний; в) гетеротрофний; г) паразитичний; д)
автотрофний.
4. Бактерії розмножуються:
а) спорами; б) поділом клітин; в) вегетативно.
5. За несприятливих умов бактерії перетворюються:
а) бактеріальні спори; б) цисти; в) пилкові зерна; г) насінини.
69

6. Кулясту форму мають клітини бактерій, які належать до групи:
а) бацил: б) вібріонів; в) стафілококів; г) коків.
Гра "Мікрофон".
Учні за допомогою "мікрофона" самостійно формують позитивну
мотивацію для вивчення. Наприклад: Дайте відповідь на запитання: "Що я
буду знати після цього уроку?".
А тепер я хочу , щоб ви поділились свою інформацією про те, чи
любити ви вживати молочнокислі продукти, а які саме?
Як часто ви вживаєте йогурт і чому?
IV. Вивчення нового матеріалу.
Ви на сьогодні мали попрацювати над завданнями міні – проекту
« Корисний йогурт»( Додаток 21Б)
- Отже, зараз ви представите свої творчі доробки по проблемах:
І група « Історики»- досліджують історичні відомості про
вживання кисломолочних продуктів.
ІІ група «Дієтологи» - досліджують значення кисломолочних
продуктів, а саме йогурту для організму людини.
ІІІ група «Географи» - встановлюють поширеність вживання
йогуртів в різних країнах.
ІУ група «Технологи» - досліджують способи приготування
йогуртів.
Чух-чух! Чух-чух!
А надворі дощик вщух.
До веселочки ручки здіймемо,
Танцювати хутчіш почнемо.
Чок-чок! Чок-чок!
То носок, то каблучок.
У долоньки плескать будемо,
Зразу втому ми забудемо.
Танцювали - відпочили,
Працювати захотіли.
V I .Рефлексія.
1. Вправа "Світлофор". Учитель ставить запитання з
вивченої теми. Учні піднімають картку. Зелену – знають відповідь,
червону, якщо утруднюються з відповіддю.
2. Метод "Мікрофон". ( Додаток 21 В)
• Сапротрофні бактерії спричиняють …
• Бактерії-паразити є збудниками …
• Бактерії, що живуть у ґрунті забезпечують …
• Паразитичні види бактерій спричиняють …
70

• Хвороботворні бактерії можуть переносити …
• Бульбочкові бактерії оселяються на …
VII . Підсумки уроку. Домашнє завдання.
1.Обгрунтуйте способи зберігання продуктів харчування від
псування бактеріями.
2* Обгрунтуйте правила особистої гігієни і гігієни в колективі.
Урок 22
Тема Вольвокс – колоніальний організм. Губка та ульва
( зелений морський салат) – багатоклітинні організми
Мета: дати учням загальне уявлення про багатоклітинні організми, їх
основні типи ; формувати в учнів вміння пояснювати різницю між
колоніальними та багатоклітинними організмами ; розвивати
навики вміння роботи з мікроскопом ; виховувати повагу до всіх
жителів природи.
Обладнання мікроскоп, мікропрепарат вольвоксу, губки.
Тип уроку : засвоєння нових знань.
Форми проведення: самостійна робота, шкільна лекція,
парадоксальна розповідь, робота в групах, вправа – розминка, гра
«Впізнай організм»
Терміни і поняття: багатоклітинний організм, двошаровість,
регенерація, ектодерма, ентодерма, мезоглея.
Хід уроку:
І.Організаційний момент: Демонстрація на екран фрагмента з фільму, або
демонстрація слайдів з виглядом морських пейзажів ,морського дна.
1.Визнач місце одноклітинних в системі живої природи.
Імперія __________________________
Надцарство ______________________
Царство __________________________
Підцарство ____Одноклітинні
2. Які одноклітинні організми ми з вами вивчили? Чому їх називають
одноклітинними? А чи знаєте ви багатоклітинні організми? Чому ви
думаєте, що вони є багатоклітинними?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:
71

Вправа-розминка «Крапки».Учитель малює крапками контури тварини,
рослини, а учні відгадують. Висновок: всі ці організми є багатоклітинними.
ІV.Вивчення нового матеріалу
1. Парадоксальна розповідь. ( Додаток 22А )
Найбільш суттєва різниця між одноклітинними і багатоклітинними
організмами полягає в характері харчування. Одноклітинні засвоюють
потрібні їм речовини прямо з навколишнього середовища використовуючи
енергію сонця . Важливу роль при цьому відіграють вакуолі в яких
міститься хлорофіл. Цей процес називається хемосинтез. Багатоклітинні
тварини являються сукупністю мільйонів однакових клітин , що живуть
разом . Кожна така клітина може існувати самостійно. За характером
живлення вони є автотрофи – тобто живляться готовими органічними
речовинами, поїдаючи рослини або інших тварин.
1. Дослідницька робота. З допомогою мікроскопа учні
досліджують будову вольвокса, губки . Нагадують будову та
правила роботи з мікроскопом, техніку безпеки при роботі з
ним
Замальовують побачене в зошит
2. Робота в групах. Скласти порівняльну характеристику
колоніального організму, багатоклітинної тварини,
багатоклітинної рослини. Презентація виконання завдань.
3. «Розпізнай організм». Поясни, за якими ознаками
ви їх розпізнали ( Додаток 22Б)
1 2
3
Сонечко прокинулось.
В різні боки повернулось.
Потім весело всміхнулось.
Кругом себе повернулось.
Стали квіти оживати,
Пташки пісеньку співати.
Діти стали танцювати,
Миле сонечко вітати.
Метод «Продовж думку,» ( Додаток 22 В)
1. У багатоклітинних організмів кожна окрема клітина …
72

2. Переважна більшість губок живуть у ….водоймах.
3. Губки можуть розмножуватись….
4. Вольвокс – це ….організм
5. Ульва відноситься до царства ….
VІІ. Підсумки уроку .
1. Домашнє завдання.
Вивчити матеріал підручника про вольвокс, губку та ульву.
2.*
Заповніть таблицю.
організми ознаки
одноклітинні
багатоклітинні
Урок 23
Тема Підсумковий уроку по темі « Одноклітинні організми».
Мета: здійснити контроль знань учнів з теми « Одноклітинні організми»;
перевірити систему засвоєних понять та вміння використовувати набуті
знання на практиці ; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та
робити висновки ; виховувати впевненість у власних силах
Тип уроку Урок контролю знань.
Форми та методи роботи: письмова робота.
Обладнання картки для проведення різнорівневого контролю знань.
Хід уроку
ІІ. Проведення письмової роботи ( Додаток 23 А)
І рівень
1.Тіло одноклітинних організмів виконує:
а) одну функцію б) декілька функцій в) усі функції
2.Для евглени зеленої характерні типи живлення:
а) мікотрофне б) автотрофне в) гетеротрофне
3 .Гриби – організми:
а) тільки одноклітинні; б) тільки багатоклітинні; в) як одноклітинні
так і багатоклітинні.
Вкажіть правильну відповідь («так» чи «ні»):
4. Водорості живуть тільки у воді.
5.Водорості живуть тільки в солоній воді.
6.Серед водоростей є одноклітинні й багатоклітинні
ІІ рівень
1. Під час сходження тіста дріжджі масово розмножуються:
а) брунькуванням; б) спороутворенням; в) статевим способом; г)
різними способами.
2.Основними відділами водоростей є:…
73

3.Хлоропласт у хламідомонади має форму…
4. Завдяки діяльності молочнокислих бактерій виробляють:
а) вершкове масло; б) вершки; г) йогурт.
5. Терміном "міцелій" у грибів називають:
а) грибницю; б) шапку на ніжці; в) спосіб розмноження.
6. Гриби можуть зростати:
а) тільки у воді; б) тільки всередині іншого організму; в) тільки у
ґрунті; г) у всіх перелічених вище умовах
III рівень.
1. Хламідомонада за несприятливих умов життя:
а) розмножується простим поділом;
б) відкидає джгутики;
в) розмножується статевим способом;
г)припиняє фотосинтез.
2. Водорості живляться:
а)синтезуючи необхідні речовини під час фотосинтезу;
б)вбираючи поживні речовини з води;
в) вбираючи поживні речовини з дна водойм.
3.Встановіть співвідношення:
1. Циста а) захист клітин;
2. Капсула б) збереження спадкової
інформації;
3. Ядерна речовина в) перенесення несприятливих
умов.
IV рівень.
(На вибір)
1.Доведіть, що одноклітинна водорість є окремим організмом.
2. Як слід поводити себе, щоб запобігти бактеріальним захворюванням?
74

Урок 24
Тема Рослина – живий організм.
Мета : ввести поняття систематики; розглянути основні
одиниці класифікації; дати стислу порівняльну характеристику
царств живої природи. , розвивати пам’ять мислення ,
виховувати любов до природи
Обладнання : таблиці із зображенням об’єктів вивчення
біології.
Методи і форми проведення : метод “Мікрофон” , самостійна
робота учнів , міні-проект
Терміни і поняття : систематика, таксон, вид, рід, родина,
ряд, клас, відділ, царство, рослини, віруси, гриби, тварини.
Хід уроку
75

І. Організація класу
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
учнів
Питання для бесіди ( Додаток 24 А )
1. Що вивчає біологія?
2. Які галузі біології ви знаєте?
3. З якими науками біологія має тісний зв’язок?
4. Які українські вчені зробили суттєвий внесок у розвиток сучасної
біології?
5. Яка галузь біології вивчає класифікацію і номенклатуру живих
III. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення учнів
Життя й наукові досягнення Карла Ліннея.
Розповідь учителя з елементами бесіди
На нашій планеті існує більше мільйона видів живих організмів. Для того
щоб орієнтуватися в цьому розмаїтті, учені розподіляють живі організми
по групах, які називаються таксонами.
Таксон — це група об’єктів органічного світу, пов’язана спільністю ознак
і властивостей, що дають підставу для об’єднання цих об’єктів
у певну систематичну категорію.
Існує кілька систем поділу живих організмів на окремі
таксони. Системи організмів, які ґрунтуються на спільності
походження груп, що входять до них, називаються
природними. А системи, які ґрунтуються на деяких загальних
рисах і не враховують спільності походження,— штучними.
Основні принципи систематики рослин
Основні систематичні категорії ввів у науку шведський учений Карл
Лінней. Найдрібнішою основною систематичною категорією живих
організмів є вид (видова назва складається з двох латинських слів, перше
з яких є назвою роду, а друге — видовим епітетом). Близькі види
об’єднуються в роди, а роди — у родини. Близькі родини рослин
об’єднуються в порядки (у тварин — у ряди), а порядки складають клас.
Класи рослин об’єднуються у відділ (у тварин — у тип). Сукупність усіх
відділів і складає царство Рослини. Сукупність усіх типів складає царство
Тварини. Усього в межах шкільної програми вивчаються п’ять царств
живої природи.
76

Порівняльна характеристика царств живих організмів,
які розглядаються в межах шкільної програми
(Додаток 24 Б )
організми
включає
Особливості будови й
життєдіяльності
Віруси Віруси Неклітинна форма життя.
Можуть розмножуватися тільки
в клітинах інших організмів
Дроб’янки Бактерії,
ціанобактерії
У клітинах немає ядра.
Відрізняються значним
різноманіттям біохімічних
процесів у клітинах
Гриби Гриби У клітинах є ядра. Необхідні для
життя
речовини поглинають з
навколишнього
середовища через поверхню тіла.
Потрібні для організму сполуки
синтезують за рахунок готових
Рослини Водорості,
вищі спорові
рослини,
насінні
рослини
У клітинах є ядра. Необхідні для
життя
речовини споживають із
навколишнього середовища з
допомогою травної системи.
синтезують з неорганічних
речовин, використовуючи
енергію світла
77

організми
включає
Особливості будови й
життєдіяльності
Тварини Найпростіші,
безхребетні
тварини,
хребетні
тварини
У клітинах є ядра. Необхідні для
життя
речовини поглинають з
навколишнього
середовища через поверхню тіла.
синтезують за рахунок готових
IV . Фізкультхвилинка
Кличе сонечко малят:
- На зарядку станьте в ряд.
Крок на місці - зупинись.
Нахиляйся, присідай
І сусіда не штовхай.
Руки в боки, нахились,
Вправо-вліво подивись,
Біг на місці починай,
Ну, а зараз пострибай,
Не лінуйся, добре вчись!
V. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання ( Додаток 24 В )
Який учений заклав основи сучасної систематики?
Що таке таксон?
Яка систематична категорія є найдрібнішою?
Які царства живих організмів ви знаєте?
78

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
підручника відповідно до теми.
Урок 25
Тема Фотосинтез . Дихання рослин .
Мета : ознайомити учнів із процесом фотосинтезу як обміном речовин
у рослині , значенням фотосинтезу для живих організмів та шляхами
підвищення інтенсивності фотосинтезу ; порівняти процеси фотосинтезу і
дихання ; удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою ,
добирати запитання до теми , робити висновки ; виховувати взаємоповагу ,
дисциплінованість ;
Обладнання схема фотосинтезу , дихання
Методи і форми проведення : метод “Мікрофон” , самостійна робота
учнів , міні-проєкт , вправа “ Я радий(а) , що знаходжуся тут , тому що …”
Терміни і поняття : фотосинтез , дихання
Хід уроку .
Вправа “ Я радий(а) , що знаходжуся тут , тому що…”
79

( Кожен учень починає урок запропонованою фразою , і закінчує вказуючи
причину.)
Метод “Мікрофон “:
( Наприклад: Рослина живий організм, тому, що….)
“ Дайте найкращому кухареві скільки завгодно свіжого повітря , скільки
завгодно сонячного світла й цілу річку чистої води і попросіть його , аби з
усього цього він приготував вам цукор , крохмаль , жири й зерно ,- він
вирішить , що ви з нього глузуєте.
Але те , що здається неймовірно фантастичним людині , без перешкод
відбувається в зелених листках рослин .” К. А. Тімірязєв .
Y. Надання необхідної інформації : ( Пояснення вчителя з
1. Фотосинтез – це процес утворення органічних речовин із води та
вуглекислого газу в хлоропластах при світлі з виділенням кисню .
2. Дихання – це процеси окиснення органічних сполук з вивільненням
зв”язаної в них енергії .
VI . Фізкльтхвилинка
Раз! Два! Час вставати!
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П'ять! Шість! Засміялись,
Трішечки понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у вільний час.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.
YІ . Інтерактивна вправа ( робота в групах ):
( Створення міні-проектів )
І група – Історія відкриття фотосинтезу
ІІ група – Фотосинтез
ІІІ група – Дихання рослин
YІІ. Рефлексія :
Заповнити таблицю ( Додаток 25А )
Питання для
порівняння
Фотосинтез Дихання
1.Вихідні речовини
80

2. У яких клітинах
відбувається
3. Енергія витрачається
чи вивільняється
4. Кінцеві речовини
5.У який час доби
відбувається
YІІІ. Підсумок уроку:
Вправа “ Я радий(а) , що була на уроці , тому що …”
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень . Домашнє завдання .
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень.
2. Д. з. : - Вивчити відповідний матеріал підручника .
- Підготувати кросворд, запитання до даної
теми.
Урок 26
Тема Живлення (мінеральне, повітряне) рослин
Мета : ознайомити учнів із поняттям мінеральне живлення , способами
живлення рослин , висхідний, низхідний рух речовин; розвивати логічне
мислення , вміння робити висновки ; виховувати почуття господаря ,
дбайливість ;
Методи і форми проведення: словесні , інтерактивні , проблемно –
пошукові .
Терміни та поняття : мінеральне живлення , органічні добрива ,
мінеральні добрива , бактеріальні добрива ;
Обладнання : таблиця “Транспорт речовин по рослині “
Хід уроку
( Вправа – розвантаження : Учні заплющують очі . Звучить мелодія.
Вчитель говорить слова : “ Я прийшов до школи вчитись . Треба бути
уважним . Треба бути спокійним . Навколо мене друзі . Всі вони мене
люблять . Сонячний промінчик торкається моїх очей і я прокидаюся .”)
( Додаток 26 А)
Тестова перевірка навчальних досягнень:
81

1. Фотосинтез у клітинах рослин відбувається в :
А) ядрі, б) хлоропластах, в) вакуолях.
2. Під час фотосинтезу рослини поглинають:
а) кисень, б) вуглекислий газ, в) органічну речовину.
3. Під час фотосинтезу рослини виділяють:
а) кисень, б) вуглекислий газ.
4. Процес фотосинтезу відбувається тільки при сонячному світлі, а при
штучному – ні :
а) так, б) ні, в) власний варіант відповіді.
5. Під час дихання рослини поглинають :
6. Під час дихання рослини виділяють :
Вправа “Відстрочена відгадка “:
Проблемне питання : За допомогою яких сил здійснюється транспорт
речовин по рослині ?
Які речовини впливають на формування рослинного організму ?
ІY. Повідомлення теми і мети уроку :
Завдання уроку :
1. Мінеральне живлення .
2. Повітряне живлення.
3. Транспорт речовин по рослині.
Y. Надання необхідної інформації :( Пояснення вчителя з
1. Живлення рослин з грунту .
2. Добрива :
- органічні;
- мінеральні ;
- бактеріальні.
3. Вплив нестачі добрив на рослини .
YІ. Інтерактивна вправа ( Робота в групах ):
І група – мінеральне живлення
ІІ група – види добрив
ІІІ група – вплив нестачі добрив на рослинний організм .
VII. Фізкультхвилинка
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли,
82

Бачте, як розвеселили!
Вправа “Лови помилку “
( Учитель пропонує твердження , діти реагують оплеском , якщо
твердження неправильне .
Наприклад : Мінеральне живлення – це надходження та засвоєння з
грунту розчинених у воді неорганічних та деяких органічних речовин.
Органічні добрива – це азотні , фосфорні, калійні.
Добрива можна вносити в грунт в необмеженій кількості
YІІІ. Підсумок уроку .
Вправа “ Мої враження від уроку “
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень. Домашнє завдання.
1.Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д .з. – Опрацювати відповідний матеріал підручника .
- Дати відповідь на запитання “ Чому , крім мінеральних , у
грунт необхідно вносити також і органічні добрива ?”
Урок 27
Тема Будова рослини. Клітини рослин.
Мета : формувати знання про будову рослинного організму, його
клітинну будову, ознайомити учнів із загальним планом будови клітин,
особливостями будови рослинної клітини , розвивати вміння аналізувати ,
робити висновки , виховувати дбайливість , охайність
Обладнання таблиці «Будова рослини», “Будова рослинної клітини “.
Методи і прийоми: тестова перевірка, вправа “Карусель”, графічний
диктант.
Хід уроку
Шановні учні! Придивіться один до одного. Які ви всі різні! Кожен із вас
відрізняється зростом, рисами обличчя, кольором шкіри, очей. Та є між
вами ще одна відмінність – це настрій.
Перш ніж розпочати урок, з”ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на
сьогоднішнє заняття.
83

У кожного з вас на робочому столі знаходяться картки , на яких
зображено контури людського обличчя. Домалюйте, будь-ласка, контур
рота, який відповідає теперішньому вашому настрою:
Хороший настрій
Нормальний настрій
Поганий настрій
А тепер покажіть ці обличчя мені . Як бачимо, хоча ви і знаходитеся в
однакових умовах, але кожен з вас має різний настрій. Тож давайте
посміхнемось один одному, змінимо свій настрій на хороший.
( Наприклад, Вчитель починає фразу : “ Мінеральне живлення – це …” , той хто
отримає мікрофон її продовжує .
Висхідний рух – це …
Нисхідний рух – це … і т. д. )
Y. Надання необхідної інформації: ( Пояснення вчителя з використанням
комп”ютера) (Додаток 27 А)
Заповнити таблицю
3. Пластиди Накопичуються запасні поживні
речовини
4. Вакуолі Підтримують тиск всередині
клітини, сприяють збереженню її
сталої форми
6. Клітинні включення Тимчасові утвори
7. Хлоропласти Відбувається фотосинтез
YІ. Інтерактивна вправа «Карусель». (Додаток 27 Б)
“ Карусель”:
( Клас об’єднується в 2 ланки , у кожній з яких утворюються пари ( 2ряди
парт та пари учнів , що сидять за однією партою.) Склад ланок є постійним
, пари змінні , з одного боку ряду діти сидять на своїх місцях , а з іншого
пересідають , рухаючись уздовж ряду. Ланки отримують однаковий пакет
завдань , а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах
разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У
новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони
84

оволоділи під час роботи у першій парі . Вправа продовжується до тих пір ,
доки не утворяться початкові пари.)
Завдання для ланок: “Будова і функції основних частин рослинної
клітини”:
1 пара - будова і функції оболонки
2 пара - будова і функції цитоплазми
3 пара - будова і функції ядра
4 пара - основні органели клітини , їх функції.
Ми - берізки і кленці, ;
В нас тоненькі стовбурці.
Ми в стрункі стаєм рядки,
Розправляєм гілочки.
Ледь зіп'явшись з корінців,
Дістаємо промінців.
Хилять свіжі вітерці
Вправо, вліво стовбурці,
Ще й верхівки кожен ряд
Нахиля вперед, назад.
Гілочки розкішні
Тягнуться до сонця.
Вітер їх колише,
Листя зеленіша.
YІІІ. Рефлексія. Графічний диктант ( Додаток 27 В )
Графічний диктант.
(Поставити знак + , якщо твердження правильне, знак - , якщо “ ні”).
1.Цитологія – наука про будову і функції клітини.
2.Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.
3.Усі організми мають клітинну будову.
4.Ззовні клітина оточена мембраною.
5.Всередині клітина заповнена цитоплазмою.
6.У цитоплазмі містяться лише пластиди і вакуолі.
7.У всіх рослинних організмів клітини мають ядро .
8.Цитоплазма складається з води ( близько 80 ), органічних та
неорганічних сполук.
9.У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь
організм в цілому.
10.Клітинні включення є постійними утворами в цитоплазмі.
Х. Оцінювання і домашнє завдання.
Скласти казку “Подорож рослинною клітиною”
85

Урок 28
Тема Тканини рослинного організму . Органи рослин .
Мета : ознайомити учнів із поняттям тканина, основними типами
рослинних тканин, особливостями їх будови і виконуваними
функціями; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові
зв”язки; виховувати бережливе ставлення до природи ;
Обладнання: мікроскоп, готові препарати рослинних тканин, кімнатні
рослини .
Методи і форми проведення : робота в групах , “Продовж думку “,
“На уроці я дізналася(вся) про …”
Терміни та поняття : тканина , орган , типи тканин.
Хід уроку
Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книжці “Як
завоювати друзів і впливати на людей “так описує цю емоцію : “Вона
нічого не коштує , та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не
робить біднішими тих, хто її дарує .
Вона триває мить, а в пам”яті часом залишається назавжди . Ніхто
не багатий настільки , щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка , що
став би від неї багатшим … Її неможливо купити , випросити,
позичити чи вкрасти , бо сама по собі вона нічого не варта , поки її не
віддали ! “
Ви здогадалися , про що йдеться? Тоді подаруйте її мені . Так, це
посмішка . Саме вона може залагодити конфлікт чи непорозуміння ;
саме вона допомагає під час знайомства чи ділової зустрічі і просто
підіймає настрій тим , хто її отримав , і тим , хто її подарував .
Біологічний диктант . ( Додаток 28 А)
Рослинний організм має ------------ будову . Ззовні клітини є щільна
------------. Крізь --------------- відбувається обмін речовин між ------------
і ------------ , що її оточує. Під ------------- розташовані ----------- та
--------------- . Цитоплазма – це … . В цитоплазмі розміщуються
--------------: ----------, ---------- . Основними особливостями будови
рослинної клітини є наявність --------- .
( Розгадайте ребуси . Ключові слова : тканина , орган. )
- Як ви гадаєте , що означають ці слова , які ви розгадали ?
86

Y. Надання необхідної інформації :
Тканина - це сукупність клітин і міжклітинної речовини , що мають
подібну будову і виконують спільні функції.
ТКАНИНИ
твірна покривні основна механічні провідні
2. Органи рослинного організму :
- Які ви знаєте основні органи рослинного організму ?
Органи
вегетативні генеративні
-корінь - квітка
-стебло
-листок
YІ. Інтерактивна вправа ( Робота в групах )
( Клас ділиться на 5 груп , кожна з яких отримує своє завдання . Після
опрацювання знайомить весь клас з отриманою інформацією . )
І група - ознайомитись із будовою і функціями твірної тканини
ІІ група - ознайомитись із будовою і функціями покривної тканини
ІІІ група - ознайомитись із будовою і функціями механічної тканини
YІ група - ознайомитись із будовою і функціями основної тканини
Y група - ознайомитись із будовою і функціями провідної тканини
( Під час ознайомлення з отриманою інформацією учні розглядають готові
мікропрепарати різних типів тканин під мікроскоп .)
VII. Фізкульхвилинка
Білі лебеді летіли.
На галявину присіли,
Потім дружно танцювали,
Веселилися стрибали,
Походили по траві...
Потім крилами махнули,
В білій хмарці потонули.
YІІІ. Рефлексія : ( Додаток 28 Б) .
а) Завдання : Використовуючи нижче названі особливості будови і функцій
різних типів тканин заповніть таблицю
Використовуючи нижче названі особливості будови і функцій різних
типів тканин заповніть таблицю .
ТИПИ ТКАНИН Особливості будови Значення
Твірна
Покривна
Основна
Провідна
Механічна
87

Особливості будови :
1) складаються з живих або мертвих клітин з міцною клітинною
оболонкою;
2) складаються з живих дрібних клітин , які мають тоненькі стінки та
великі ядра ;
3) утворені зімкнутими живими або мертвими клітинами , які вкриті
захисними речовинами;
4) утворені живими або мертвими видовженими клітинами , стінки
яких мають дрібні отвори ;
5) складаються з живих клітин і добре розвинених міжклітинників.
Значення :
1) забезпечують висхідний та низхідний плин речовин ;
2) надають рослинні пружності та підтримують її органи в певному
положенні ;
3) дають початок іншим типам тканин;
4) відмежовують органи рослин від зовнішнього середовища;
5) забезпечують фотосинтез, запасання поживних речовин та води
газообмін тощо.
б) Метод “Продовж думку “ (Додаток 28 В)
Основними органами рослин є …
- Органи поділяються на ….
- До вегетативних органів відносяться …
- До генеративних органів відносяться …
- Вегетативні органи забезпечують … розмноження .
- Генеративні органи забезпечують …
ІХ. Підсумок уроку :
Вправа “На сьогоднішньому уроці я дізнався(лася) про …”
Х. Оцінювання навчальних досягнень . Домашнє завдання .
1. Коментоване оцінювання навчальних
досягнень учнів .
2. Д. з. : Скласти кросворд, чайнворд, тести до
теми по вивченій темі .
Дати відповіді на запитання : Які тканини рослини
забезпечують взаємозв”язок між різними її органами.
Урок 29
Тема Будова і функції кореня . Типи кореневих систем . Лабораторна
робота . Корінь і кореневі системи .
Мета : ознайомити учнів із зовнішньою та внутрішньою будовою кореня ,
їх видами та типами кореневих систем ; розвивати уміння працювати з
88

живим роздатковим матеріалом і визначати типи кореневих систем за їх
зовнішнім виглядом ; виховувати дбайливе ставлення до рослин;
Обладнання : гербарії рослин з різними типами кореневих систем та
видозмінами коренів , препарувальні голки , таблиці , м”яч .
Методи і форми проведення : “Побажання на урок “, “Ти – мені , я – тобі
“, “Парадоксальна розповідь “ , самостійна робота
Терміни та поняття : головний корінь, бічний , додатковий корінь,
стрижнева і мичкувата кореневі системи , зони кореня.
Хід уроку
Вправа “ Побажання на урок “:
( Почнемо нашу роботу з висловлювання один одному побажання на
сьогоднішній урок . Воно повинне бути коротким в один-два слова . Ви
кидаєте м”яч , тому кому хочете побажати і водночас висловлюєте це
побажання . Той , кому кинули м”яч , у свою чергу кидає його
наступному , висловлюючи побажання на сьогоднішній урок . Будемо
уважно стежити за тим , щоб м”яч побував у всіх , і постараємось нікого не
пропустити .)
Вправа “Ти – мені , я – тобі “ .( Учитель ставить запитання по
попередній темі , називаючи учня , що відповідатиме. Учень , який
відповів має право поставити запитання і назвати того , хто відповідатиме
на нього . Вправа триває до тих пір , поки не будуть повторені основні
ключові питання попередньої теми .)
- Які ви знаєте органи рослинного організму ?
- Відгадайте загадку :
Товстий , чорний
Під землею ховаюсь .
Поганих людей встидаюсь
Бруньок й листочків не маю я –
Орган вегетативного розмноження
( Корінь ).
Y. Надання необхідної інформації :( Пояснення вчителя з
1. Зовнішня будова кореня . Види коренів . (малюнок)
2. Типи кореневих систем ( малюнок )
3. Зони молодого кореня ( малюнок)
89

4. Виконання лабораторної роботи № 2 ( згідно інструкції ).
YІ. Інтерактивна вправа “Парадоксальна розповідь “ (Додаток 29 А)
“Парадоксальна розповідь “
( Учні поділяються на 2 групи . Кожна з яких отримує конверт із текстом ,
де необхідно знайти свідомо допущені вчителем помилки , і виправити їх.)
Корінь – це осьовий підземний орган рослини . Корінь слугує тільки
для забезпечення рослини розчинами мінеральних речовин . У кожної
рослини є головні та бічні корені . Додаткові корені виникають будь-де ,
чи то на стеблах , листках але тільки не на коренях . Коренева система – це
сукупність додаткових та головних коренів .
Кореневі системи бувають стрижневі , мичкуваті та змішані . У
стрижневій кореневій системі немає головного кореня або він слабо
розвинений . У мичкуватій кореневій системі виділяється головний
корінь . Людина не може впливати на формування кореневої системи у
культурних рослин .
Пальці пом'яли, руки в кулак.
А далі в боки взялися ось так.
Нахилилися вперед,
Нахилилися назад.
І направо, і наліво,
Щоб нічого не боліло,
Раз, два. три. чотири –
Набираємося сили,
Нахились, повернись,
До товариша всміхнись,
А тепер за парти знову
Посідаємо усі!
YІІ. Рефлексія :
1. Заповніть таблицю ( Додаток 29 Б )
Заповніть таблицю :
Зона кореня Особливості будови Функції
YІІІ. Підсумок уроку :
Метод “ПРЕСС” :
- Чи змістовним і корисним був для вас урок ?
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень . Домашнє завдання .
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів .
2. Д. з. : “Поміркуйте “:
Водяна квіткова рослина – ряска – має своєрідну будову .
Її сплющена зелена стеблина лежить на поверхні води . Листків
немає , а корінь , що відходить донизу від центра стебла , має на кінці
потовщення . Спробуйте з”ясувати функції кореня в ряски .
90

Урок 30
Тема Пагін . Різноманітність пагонів . Лабораторні роботи : Будова
пагона. Будова бруньки.
Мета :ознайомити учнів із будовою та функціями пагона , різноманітністю
пагонів , формувати практичні вміння і навички; виховувати
спостережливість, охайність;
Обладнання таблиці, гербарні зразки пагонів фрагмент гілки з бруньками
, лупа , препарувальний набір .
Методи і форми проведення : “Підніміть свій настрій за одну хвилину “,
робота з таблицями , схемами, вправа “4, 3, 1 “, “На уроці я дізналася
про…”
Терміни та поняття : пагін, стебло, брунька.
Хід уроку
Вправа “Підніміть свій настрій за одну хвилину “:
( Оцініть свій настрій чи самопочуття за десятибальною шкалою .
Найвища оцінка означає , що вам ніколи ще не було так добре , а найнижча
– навпаки .
Відновіть у пам”яті який-небудь із найприємніших моментів у своєму
житті , наприклад, коли вам вдалося зробити щось дійсно цінне чи коли ви
одержали особливе визнання своїх заслуг . Постарайтеся відновити свої
переживання якомога повніше . Обережно перенесіться в цей час і знову
оцініть свій стан .)
1) Корінь – це …
2) Види коренів :…
3) Бічні корені – це корені , які ..
4) Коренева система – це сукупність …
5) Є два типи кореневих систем …
6) У мичкуватій кореневій системі ..
7) Стрижнева коренева система характеризується…
8) Мичкувату кореневу систему мають ..
9) У кореня виділяють такі зони …
10) Корінь виконує функції …
11) Пікірування кореня проводять , щоб …
91

12)Корінь у довжину росте за рахунок …
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку .
ІY. Надання необхідної інформації:( Пояснення вчителя з використанням
комп”ютера)
1. Будова пагона .
2. Виконання лабораторної роботи: Будова пагона.
3. Бруньки ,їх будова , різноманітність та значення .
4. Виконання лабораторної роботи: Будова бруньки.
Y. Інтерактивна вправа “ 4, 3, 1”
( Клас ділиться на дві групи . Кожна група отримує пакет інформації ,
яку необхідно за 3хвилини опрацювати і 1 учень від групи представляє її у
вигляді опорної схеми )
І група – Особливості будови та розвитку вегетативної бруньки.
ІІ група – Особливості будови та розвитку генеративної бруньки.
VI .Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить!
Добре те, віє вітер!
Добре те, що цей ось ліс,
Разом з нами ріс і ріс!
Добре те, що в нашій річці
Синя, не брудна вода!
І мене матуся рідна
Після школи зустріча.
Добре гратися надворі!
Добре вчитися у школі!
Добре плавати в ставу!
Добре те, що я живу!
YІI. Рефлексія :
Заповніть схему :
ПАГІН
Частини _____________________________________
Функції ______________________________________
YІIІ. Підсумок уроку :
Вправа “ На уроці я дізналася(вся) про…”
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень учнів . Домашнє завдання .
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень
учнів .
2. Д. з. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок 31
Тема Стебло – вісь пагона .
92

Мета: створити учням умови для вивчення будови і функцій стебла,
як складової частини погона; ознайомити учнів з різноманітністю
стебел; вивчити внутрішню будову стебла у зв'язку з його функціями;
поглибити знання про тканини рослин; розвивати навики вивчення
навколишньої природи; виховувати любов до природи та рідного краю.
Терміни і поняття: деревина, кора, ксилема, ситовидні трубки,
флоема.
Обладнання поперечні зрізи стебел різних видів дерев'янистих
рослин, гербарні зразки, лупи, таблиці, схеми.
Форми і методи: Наочні та словесні, елементи інтерактивних
технологій, науково - дослідницькі.
Хід уроку.
І.Організаційний момент. Психологічний тренінг „ Побажання
творчих успіхів.”
ІІ. Актуалізація опорних знань ( Додаток 31А )
Вправа „Доповни речення.”
1. Пагін – це комплексний орган, який
має................................................................
2. Пагін, на відміну від кореня,
має...........................................................................
3. Пагін розвивається
з...................................................................................................
Індивідуальні картки. ( Додаток 31 Б)
Заповни таблицю „ Значення складових частин пагона.”
№ Назва частини Функції частини пагона
1 Стебло
2 Листки
3 Бруньки
ІІІ. Мотивація вивчення нового матеріалу.
„ Відстрочена відгадка”.
1. Стебло утримує всі органи пагона та забезпечує рух поживних
речовин.
Чи достатньо цього для характеристики стебла?
IV.Представлення теми і мети уроку. (Монітор комп'ютера)
V. Надання необхідної інформації. Зовнішня будова стебла.
( Повідомлення вчителя)
« Будь уважним» ( для відпочинку м‘язів шиї та очей)
93

Школярів заспокоїти, посадити рівно, запропонувати руки покласти на
парту, заплющити очі і під повільний рахунок зробити кілька обертів
головою : на « раз» - підборіддя торкається грудей; на « два» - голова
нахиляється праворуч; на « три» - потилиця повисла над спиною; на «
чотири» - голова нахиляється ліворуч. ( Вправу виконуємо 3 – 4 рази).
Розплющити очі, подивитися на парту і сусіда.. За командою вчителя
погляд перевести на стіну, потім у вікно, знайти за вікном предмет,
розташований якомога далі. Учні дають відповідь на запитання: «Який
предмет ви побачили?»
VІ. Інтерактивна вправа. Різноманітність стебел. ( Опорна схема)
(Додаток 31 В)
Мозковий штурм. Галуження - це утворення на основному стеблі
вегетативних бічних пагонів. Яке це має значення в господарській
діяльності людини?
2.Внутрішня будова стебла.( Теоретичний блок.)
* Надання інформації про внутрішню будову стебла.(Повідомлення
вчителя)
* Вивчення схеми внутрішньої будови стебла.
3. Лабораторна робота ( Додаток 31 Г ) .
VII. Рефлексія.
Вправа „ТАК” „НІ”
1.Пагін складається з стебла, листків і бруньок.
2. Стебла вищих рослин завжди мають зелений колір.
3. Стебла вищих рослин ростуть тільки вертикально.
VIII. Підсумок уроку. Оцінювання і мотивація.
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал в підручнику.
Підготувати повідомлення про особливості розвитку стебла у
вищих рослин в різних кліматичних зонах .
Урок 32
Тема Листок. Зовнішня та внутрішня будова листка.
Мета: Вивчити значення листків, як основної складової частини
пагона; засвоїти особливості зовнішньої та внутрішньої будови листків,
їх види та різноманітність; розвивати навики спостереження у
навколишньому середовищі; виховувати почуття господаря на Землі
Терміни і поняття: Листкорозташування, жилкування, листок.
Обладнання: Мікроскоп, предметні та накривні скельця,
препарувальні голки, вода, фільтрувальний папір, мікропрепарати
внутрішньої будови
листка, гербарні зразки різних листків, кімнатні рослини, таблиці,
комп'ютер, слайди.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.
94

Форми і методи: Наочні і словесні, елементи інтерактивних
технологій, науково-дослідницькі.
Хід уроку.
І. Організаційний момент. Психологічний тренінг „ Від уроку я
очікую....”
ІІ. Актуалізація опорних знань. „ Відстрочена відгадка”.
1. Пагін складається з таких основних частин,
як........................................
Зелені рослини називають „ легенями планети”. Ця назва доречна
тому, що зелені рослини фотосинтезують, і в результаті цього
процесу , не тільки
утворюються поживні речовини, а й атмосфера збагачується киснем
та очищається від вуглекислого газу. Які частини рослини
відіграють у цьому
процесі найбільшу роль? Звичайно листки.
IV. Представлення теми і мети уроку. ( Монітор комп'ютера.)
V. Надання необхідної інформації. Будова та різноманітність
листків.
( Повідомлення вчителя.)
Кіт Васько
Учитель: Сплять маленькі кошенята,
Всі заплющіть оченята!
(Діти заплющили очі)
Діти: А Васько не хоче,
Він розплющив очі!
(Очі розплющені)
Вчитель: Подивився вгору, вниз,
Поводив очима скрізь.
(Очі вгору, вниз, по колу, головою не рухаючи)
І праворуч, і ліворуч,
Перевірив: вуха поруч!
Знову — вгору, знову — вниз,
Лапою помацав ніс
(Діти, дивлячись на свій вказівний палець, наближають його до носа)
Ось і вправа закінчилася.
Очі ваші не втомилися?
VI. Інтерактивна вправа „ КУТИ” ( Додаток 32 А )
Вправа „ КУТИ”.
(За кількістю кутів у класній кімнаті учні формують чотири
групи і обирають
поставлені завдання, які виконують і представляють.)
І. Зовнішня будова листка.
95

1 група.
Будова листка: 1.
2.
3.
4.
Функції листка:
- Фотосинтез – це.......................................................................
- Транспірація –це....................................................................
- Газообмін - це.......................................................................
2 група. Типи листкорозміщення:
1.......................................................................................
Наприклад:
2.......................................................................................
Наприклад:
3......................................................................................
Наприклад:
3 група. Різноманітність листків:
- за формою листкової
пластинки:................................................................................
- за формою країв листкової
пластинки......................................................................
за структурою:
прості:
черешкові - .........................................................................................................
сидячі - ...............................................................................................................
складні:
трійчасті - ...........................................................................................................
пальчасті - ...........................................................................................................
перисті - ..............................................................................................................
4 група. Жилкування листків:
96

- Сітчасте
- ..............................................................................................................
Наприклад:........................................................................................................
-
Дугове- .................................................................................................................
Наприклад:........................................................................................................
- Паралельне
- ........................................................................................................
Наприклад:........................................................................................................
Додаток 2
VIІ. Внутрішня будова листка.
1. Учні працюють у групах за матеріалом підручника. Гра
„ЧОМУЧКА”
2. Розгляд схеми внутрішньої будови листка.
(Додаток 32 Б )
Демонстрування.
1.Розгляньте тимчасовий мікропрепарат шкірки листка традесканції
чи пеларгонії
у мікроскоп.
2. Знайдіть верхню та нижню шкірки, клітини фото синтезуючої
тканини, судинно-волокнистий пучок, міжклітинники.
3. Зробіть висновок.
Висновок: Листки зверху і знизу
вкриті.....................................................
В шкірці розташовані ............................. , які
забезпечують........................
Основу листка складають клітини.................................. , які
містять............
......................... .Транспортну функцію в листку
виконує............................
тканина, яка розташована у .......................................... пучках.
1.Розгляньте тимчасовий мікропрепарат шкірки листка традесканції
чи пеларгонії у мікроскоп.
2. Знайдіть верхню та нижню шкірки, клітини фотосинтезуючої
тканини, судинно-волокнистий пучок, міжклітинники.
3. Зробіть висновок.
97

Висновок: Листки зверху і знизу
вкриті.....................................................
В шкірці розташовані ............................. , які
забезпечують........................
Основу листка складають клітини.................................. , які
містять............
......................... .Транспортну функцію в листку
виконує............................
тканина, яка розташована у .......................................... пучках.
VII. Рефлексія. (Додаток 32 В) .
Експрес-тести.
1.У більшості рослин продихи розташовані: а) у верхній шкірці; б) у
нижній шкірці;
в) у верхній і нижній шкірці.
2. Функцію фотосинтезу виконують: а) епідерма; б) судини; в)
стовпчаста паренхіма.
3. Сидячими називають листки6 а) в яких не відбувається фотосинтез;
б) які не мають черешка; в) які повільно ростуть.
4. Складний листок відрізняється від простого тим, що: а)його
листкова пластинка розділена на лопаті; б) має кілька листкових
пластинок на одному черешку.
5. Жилки забезпечують у листках: а) механічний захист; б) запас
поживних речовин; в) транспорт води і поживних речовин; г)
фотосинтез.
6. Через продихи в листках відбувається: а) фотосинтез; б) газообмін;
в) дихання;
г) транспірація.
VIII. Підсумок уроку. Оцінювання і мотивація.
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал в підручнику.
Урок 33
Міні-проект «Листопад»
Мета: навчити учнів створювати короткочасні проекти,
розвивати вміння висловлювати свою думку, робити
висновки; виховувати взаємоповагу, дисциплінованість.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, вмінь.
Обладнання: комп’ютер, електронні посібники.
Хід уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
98

Проблемне питання:
Життя дерев в помірних широтах строго підпорядковане річному циклу. І
щоосені по цьому вічному природному "розкладу" у лісах, парках і садах
починається листопад. Явище для нас настільки звичне, що багато хто
навіть не замислюються, наскільки складний цей процес, і яке мудре
рішення обрала природа для захисту рослин від холодів.
ІІІ. Повідомлення завдань уроку.
Учитель формулює з учнями завдання уроку.
ІV. Робота над проектом
(Додаток 33 А )
Попередня підготовка
Робота проводиться в кілька етапів:
- розподіл обов’язків ;
- добір матеріалу з певної теми та його усвідомлення;
- підготовка виступу, складання стислого повідомлення з теми;
- підготовка комп’ютерної презентації;
- систематизація висновків.
Урок 34
Тема Різноманітність та в видозміни вегетативних органів Лабораторна
робота Будова цибулини, бульби картоплі, кореневища, коренеплоду.
Мета: ознайомити учнів з різними видозмінами вегетативних органів ;
розглянути функції видозмінених частин; на конкретних прикладах
виявити загальні ознаки в будові (наявність бруньок, укорочені міжвузля,
відсутність хлорофілу, вміст запасу органічних речовин) надземних
пагонів і видозмінених підземних пагонів, їх біологічне значення ,
розвивати практичні вміння користуватися лабораторним обладнанням ;
виховувати акуратність , впевненість в собі
Обладнання й матеріали бульби картоплі (пророслі та
непророслі), цибулини цибулі, кореневища рослин (живі, фік-
совані або гербарій), видозміни листків та кореня.
Базові поняття й терміни уроку: кореневище, бульба, цибулина, вуса,
колючки, бруньки, вічка, листкові луски, денце, вегетативне
розмноження.
Хід уроку
99

І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
учнів
1. Які шари можна виділити у стеблі?
2. Які функції виконує деревина?
3. Які функції виконує камбій?
III. Вивчення нового матеріалу
Учитель у стислій вступній розповіді повідомляє про біологічне
значення запасних речовин, про те, що їх утворення в листках за
сприятливих умов приблизно у 20 разів перевищує потреби рослини в цей
момент. Але так буває не завжди. У житті рослини настають такі періоди,
коли утворення органічних речовин припиняється, наприклад, з
настанням похолодання, через недостатнє освітлення і надходження води,
а також за інших несприятливих умов. Тому в кожній рослині
накопичуються запасні поживні речовини, які дозволяють рослинам
пережити несприятливі періоди. Де ж відкладаються запасні речовини, в
яких органах рослини?
Вислухавши думку учнів, учитель демонструє пророслі бульби
картоплі й цибулини, а потім продовжує бесіду за запитаннями:
— Що ви бачите на пророслих бульбах і цибулинах?
— Із чого розвинулися зелені пагони?
— За рахунок яких поживних речовин вони розвинулися?
— Чим живляться молоді пагони?
— Звідки в бульбу й цибулину потрапили органічні речовини?
— Де вони спочатку утворилися?
— Чи можна віднести бульби й цибулини до пагонів?
— Чому?
Вислухавши відповіді учнів, учитель уточнює й доповнює їх,
одночасно показуючи натуральні об’єкти та їх зображення на таблицях.
Також слід звернути увагу учнів на те, що видозмінені пагони можуть
виконувати не тільки запасаючі функції.
Різноманіття видозмін наземних вегетативних органів (Додаток 34
А)
100

Різноманіття видозмін підземних вегетативних органів ( Додаток 34
Б)
IV . Фізкультхвилинка
Очей своїх з мишки
Кіт Вася не зводить.
Направо, наліво
Очицями водить (рухи очима,голова нерухома)
А мишка кружляє,
А мишка гуляє, (колові рухи очима)
Про хитрого Васю
Нічого не знає
IV. Виконання лабораторної роботи. (Додаток 34 В) .
Лабораторна робота № 6. Видозміни вегетативних органів.
Мета: ознайомитися з різноманітністю пагонів і особливостями будови їх
видозмін.
Обладнання й матеріали: живі або гербарні зразки видозмінених
пагонів картоплі, цибулі, пирію, капусти, зошит, підручник.
Хід роботи
1. Розгляньте наявні у вас пагони рослин, знайдіть на них вузли й
міжвузля.
2. Розгляньте видозмінений пагін картоплі. Відмітьте особливості
його будови й занесіть їх у таблицю.
3. Розгляньте видозмінений пагін цибулі. Відмітьте особливості його
будови й занесіть їх у таблицю.
4. Розгляньте видозмінений пагін пирію. Відмітьте особливості його
будови й занесіть їх у таблицю.
5. Розгляньте видозмінений пагін капусти. Відмітьте особливості його
будови
й занесіть їх у таблицю.
6. Розгляньте видозміни коренів у моркви, буряка і жоржини.
6. Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, яке значення
для рослин мають видозмінені пагони.
Рослина
Видозміна пагона Особливості будови
видозміненого пагона
Картопля
101

Цибуля
Пирій
Капуста
Буряк
Морква
Жоржина
V. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника
відповідно до теми уроку.
Урок 35
Тема: Розмноження рослин: статеве та нестатеве розмноження
Мета: Розширити знання учнів про розмноження рослин, ознайомити з
видами нестатевого та статевого розмноження; розглянути способи
розмноження рослин та з’ясувати їх значення у природі і господарській
діяльності людини; дати поняття явища регенерації; розвивати навички
кооперативних форм навчання та роботи з додатковою літературою ,
виховувати загальнокультурнв компетенції .
Тип уроку: Засвоєння нових знань.
Форми та методи: інтерактивні вправи, словесні, практичні, кооперативні.
Основні поняття і терміни: статеве, нестатеве розмноження, регенерація,
кореневі і листкові живці, щеплення, прищепа, підщепа, окулірування,
копулювання.
Обладнання таблиця «Способи розмноження рослин», кімнатні рослини,
гербарії.
Хід уроку
«Кольоровий настрій» (Учитель пропонує учням виразити свій
емоційний стан за допомогою кольорів. Наприкінці уроку учні
повертаються до цієї вправи).
Вправа «Пригадай» (Додаток 35 А) .
1. Пригадайте , що забезпечує безперервність та наступність життя
організмів?
2. Які способи розмноження вам відомі?
102

3. Чому розмноження є важливою ознакою живих організмів?
Хіба може не дивувати те величезне розмаїття рослин, що нас оточує!
Тільки прийде весна, як все навкруги зацвітає, пізніше з’являється насіння
і плоди. А тепер уявіть, що раптом усе живе втратить здатність до
розмноження. На що перетвориться наша Планета? (учні висловлюють свої
міркування) . Отже, розмноження є однією з важливих ознак живого. Воно
полягає у здатності організмів відтворювати собі подібних шляхом
передачі генетичної інформації, що забезпечує неперервність і наступність
життя, збереження видової різноманітності
ІV. Представлення теми та очікуваних результатів.
(Учитель оголошує тему уроку та разом з учнями визначає його
завдання)
Завдання уроку.
• Ознайомити учнів з видами нестатевого розмноження –
вегетативним та спорами;
• розглянути способи вегетативного розмноження рослин та
з’ясувати їх значення у природі і господарській діяльності людини;
• дати поняття явища регенерації;
• ознайомити учнів з статевим розмноженням;
• розвивати навички кооперативних форм навчання та роботи з
додатковою літературою.
(Коротке пояснення вчителя з використанням схем та таблиць,
формування висновків) ( Додаток 35 Б)
Типи розмноження
Нестатеве Статеве
здійснюється спорами , здійснюється спеціалізованими
зооспорами, частинами тіла клітинами – гаметами)
Висновок.
• Нестатеве розмноження обмежує спадкову інформацію
новоутворених організмів, але виникають необмежені можливості
кількісного збільшення особин.
• Нестатеве розмноження притаманне всім рослинам.
Переваги статевого розмноження над нестатевим.
• За усіх випадків статевого розмноження внаслідок злиття гамет
утворюється зигота.
103

• Із зиготи розвивається зародок;
• Із зародка розвивається проросток, а потім доросла рослина.
• Відбувається успадкування ознак обох батьківських особин;
• В організмі відбуваються нові комбінації ознак.
« Напишіть» очима число, місяць і рік свого народження
Метод «Дискусії» . ( Додаток 35 В) .
• Яке біологічне значення має вегетативне розмноження?
• Які способи вегетативного розмноження ви застосовували на
присадибній ділянці чи з кімнатними рослинами?
1. Що таке розмноження?
3. Яке розмноження називають вегетативним?
4. Що лежить в основі вегетативного розмноження?
5. Робота з таблицями , схемами, кросвордами.
VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал у підручнику
відповідно до теми.
Урок 36
.
Тема Вегетативне розмноження рослин. Дослідницький практикум
Мета навчитись живцювати кімнатні рослини; провести спостереження за
розвитком рослин ,розвивати практичні вміння роботи з садовим та
городнім інвентарем , виховувати дбайливе ставлення до рослин
Обладнання: кімнатні рослини (пеларгонія, традесканція),склянка з
водою, склянна банка,горщики з грунтом,препарувальний набір,підручник.
Примітка. Дослідницький практикум довготривалий, підсумки
проводяться через деякий час.
Хід роботи
1.Зріжте стебловий живець з 3-4 листками з запропонованої рослини.
2. Відокремте від нього два нижні листки, помістіть в склянку з водою так,
щоб нижній вузол був у воді. Для прискорення росту поставте живці в
тепле, гарно освітлене місце.
3.Через кожні 3-4 дні змінюйте воду на відстояну.
4. Після того , як додаткові корені досягнуть довжини 2см, висадіть живці
у горщик з ґрунтом.
5.Накрийте живці склянною банкою і витримайте на розсіяному світлі
доти, поки у них повністю не утвориться коренева система і вони не підуть
у ріст.
6. За розвитком живців рослини ведіть спостереження. Результати занесіть
до таблиці.
104

Назва рослини Дата
Початку
утворення
додаткових
коренів
Висадки в
квіткові горщики
Початку росту
пагонів
Метод «Дискусії» .
• Яке біологічне значення має вегетативне розмноження?
• Які способи вегетативного розмноження ви застосовували на
присадибній ділянці чи з кімнатними рослинами?
« Намалюйте» очима геометричні фігури ( коло, квадрат,
трикутник) спочатку за годинниковою стрілкою, а потім – проти.
1. Що таке розмноження?
3. Яке розмноження називають вегетативним?
4. Що лежить в основі вегетативного розмноження?
5. Робота з таблицями , схемами, кросвордами.
• Як вам працювалося на уроці?
• Чи задоволені результатами спільної діяльності?
• «Кольоровий настрій»
VІІІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника з даної теми.
Виконати творчі завдання.
Урок 37
Узагальнюючий урок.
Вегетативні органи рослин та основні функції рослинного
організму.
І рівень.
1.Кореневі системи бувають: а) мичкуваті; б) змішані; в) стрижневі.
2.У малини листок: а) пірчастий; б) простий.
3. У сидячих листків немає: а) листкової пластинки; б) черешка.
4. Корінь росте за допомогою: а) кореневого чохлика; б) провідної зони;
105

в) всисної зони; г) зони кореневих волосків.
5. Продихи містяться на боці листкової пластинки: а) верхньому;
б) нижньому,
6. Коренеплоди – це потовщення: а) головного кореня; б) додаткових
коренів; в) бічних коренів.
ІІ рівень.
1. Галуження стебла забезпечується: а) діяльністю камбію; б) розвитком
листків; в) бічними бруньками; г) додатковими бруньками.
2. Зона кореневих волосків розташована над зоною: а) розтягування;
б) кореневого чохлика.
3. Листок з'єднується з стеблом в місці, яке називають: а) пазухою;
б) камбієм; в) вузлом; г) міжвузлям.
4. Бруньки, всередині яких на зачатковому стеблі містяться зачатки
листків, називаються: а) вегетативними; б) генеративними.
5. Сидячими називають листки: а) в яких не відбувається фотосинтез;
б) які повільно ростуть; в) не мають черешка; г) в яких є додаткові
бруньки.
6. Кореневу систему рослини утворюють: а) усі корені, які вона має;
б) усі корені, які перебувають в грунті; в) головний і бічні корені;
в) головний і додаткові корені.
ІІІ рівень.
1. Які бувають стебла за напрямком росту та розміщенням у просторі?
2. Поясніть суть та значення процесу фотосинтезу.
3. Які бувають кореневі системи? Як формується стрижнева коренева
система?
IV. рівень.
1. Як можна відрізнити пагони дуба (або бузку) від пагонів ясена (або
волоського горіха) за способом розташування листків на стеблах?
2. Розкрийте зміст поняття „вегетативний орган рослини”.
Урок 39
Тема Суцвіття
Мета: дати поняття суцвіття, ознайомити учнів з основними типами
суцвіть, розкрити їх біологічну роль ; формувати уміння і навички
розпізнавати різні суцвіття , виховувати почуття відповідальності
Форми та методи: інформаційно-рецептивні, проблемно-пошукові,
інтерактивні вправи, індивідуальні і кооперативні форми роботи.
Основні поняття і терміни: прості суцвіття, складні суцвіття, назви
суцвіть
Обладнання гербарні зразки рослин з різними типами
суцвіть, таблиця “Типи суцвіть”.
106

Хід уроку.
Давайте візьмемося з вами за руки, відчуємо тепло і підтримку свого
товариша, посміхнемося один одному .Сьогодні я хочу дізнатися , чи
любите ви квіти. Для цього скористаємось методом “Прес”.
Я люблю квіти тому , що… .
Наприклад:
Отже,… .
Гра “Далі, далі” ( Додаток 39 А )
Гра “Далі, далі”.
Умови гри. Вчитель дає запитання і кидає м’яч одному із учнів Учень
ловить м’яч і дає відповідь. Якшо відповідь правильна ,то вчитель
говорить “Молодець” і м’яч повертається до нього. Якщо відповідь не
правильна то , вчитель говорить «Далі» і учень кидає м’яч іншому учневі.
 Квітка-це…. .
 Вісь квітки називається… .
 Верхня розширена частина квітки називається… .
 Оцвітина- це… .
 Оцвітина буває… .
 Віночок може бути… .
 Головними частинами квітки є… .
 Маточка складається з… .
 Тичинка складається з… .
ІІІ. Мотивація.
Ми з вами сьогодні здійснимо подорож по країні “Квітляндії”. Це
казкова і прекрасна країна, бо кожна квітка в ній неповторна і особлива.
Уявіть, що ми з вами в Південній Америці і стоїмо біля 107алі пової
пальми, яка зацвітає на 40-70 році життя. У неї найбільше суцвіття, яке має
14 метрів завдовжки і 12 метрів завширшки. Загальна кількість квіток у
цьому великому “букеті”- 100000. Отже, мова сьогодні піде про суцвіття та
їх біологічне значення.
(вчитель оголошує тему уроку і ставить запитання)
 Чи спостерігали ви за тим , як квіти розміщуються на стеблі;
Чи помічали ви, що вони можуть бути поодинокі, як наприклад, тюльпан, і
можуть розміщуватись на стеблі цілими “букетами”, як, наприклад, у
яблуні, бузку, черемхи.
Отже, наше завдання дізнатися сьогодні:
 Що ж таке суцвіття;
 Які є типи суцвіть;
 Навчитися визначати типи суцвіть у різних рослин.
107

V.Надання необхідної інформації.
(розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням
наочності).
Суцвіття – це сукупність квіток розташованих на одній осі.
Типи суцвіть
Прості Складні
китиця волоть
колос складний колос
щиток складний щиток
зонтик складний зонтик
початок
головка
кошик
Гра «Комарики»
Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання
комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять
його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в
долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо.
VІ.Центральна частина уроку-інтерактивні вправи.
Інтерактивна частина заняття проходить із застосуванням технології”
Броунівський рух”.
На кожного учня заготовлена картка з матеріалом, який необхідно
засвоїти.
Наприклад. Китиця- суцвіття в якому квітки кріпляться до головної осі
почергово за допомогою квітконіжок приблизно однакової довжини
( смородина, черемха, конвалія ). Відшукайте схему цього суцвіття на
таблиці.
Такі картки заготовленні для кожного учня, з визначеннями різних
типів суцвіть. Учні отримують по одній такій картці і протягом 5хвилин
читають інформацію. Після цього вчитель пропонує поділитися своєю
інформацією з іншим учнем і отримати від нього певну інформацію. Таким
чином всі учні отримають знання про всі типи суцвіть. На виконання
вправи відводиться 10 хвилин. Після закінчення вправи вчитель пропонує
відтворити інформацію .
Завдання1 . Розглянути схеми суцвіть на малюнку у підручнику.
Записати їхні назви
108

Завдання 2.Розгляньте запропоновані вам рослини і визначте типи
суцвіть. Заповніть таблицю.
Назва рослини Назва суцвіття Тип суцвіття
Метод»Мозкова атака»
Проблемне завдання. У чому полягає біологічна роль суцвіть?
“ Мікрофон» (Додаток 39 Б)
 Суцвіття- це... .
 Суцвіття бувають... .
 Прості суцвіття від складних відрізняються тим , що... .
 Я знаю такі прості суцвіття... .
 Я знаю такі складні суцвіття... .
VIII. Підбиття підсумків, оцінювання результатів.
Пропонує відповісти на такі питання:
 Що ви робили на сьогоднішньому уроці?
 Для чого ми це робили?
 Що ви відчували протягом уроку?
 Чи досягли очікуваних результатів?
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника .
Виконати творчі завдання. Взаємооцінювання учнів з подальшою
корекцією оцінок вчителем.
Урок 40
Тема Запилення .
Мета: визначити, що таке запилення та його основні типи;
розглянути переваги перехресного запилення над самозапиленням;
розвивати вміння кооперативних форм роботи та роботи з додатковою
літературою , виховувати шанобливе ставлення до квітів
Форми та методи: словесні, фронтальні, пошукові, інтерактивні вправи,
групові, індивідуальні форми роботи.
109

Основні терміни і поняття: запилення, перехресне запилення і
самозапилення, нектарники, анемогамія, ентомогамія, орнітогамія,
гідрогамія.
Обладнання таблиця “Типи запилення”, гербарні зразки рослин,
дидактичний матеріал.
Хід уроку
«Обміняймось компліментами» (Учитель пропонує учням
записати у зошит сусіда по парті комплімент, за бажанням учні можуть
їх озвучувати)
І. Актуалізація опорних знань.
1. Гра ”Біологічна естафета”. ( Додаток 40 А)
(На парті у кожного учня гербарний зразок рослини і перфокартка.
Завдання: назвати рослину та визначити тип суцвіття. Учні по черзі
передають естафетну паличку і виконують завдання).
Китиця Груша
Зонтик Черемха
Складний зонтик Примула
Кошик Подорожник
Колос Кульбаба
Складний колос Береза
Щиток Пшениця
Волоть Овес
Сережка Морква
Квіти-прикраса нашої землі. Вони такі різні і такі чарівно-
приваблюючі. Одні мають яскраво забарвлені віночки і приємний запах,
інші не мають ні запаху, ні яскравого забарвлення.
Англійський вчений Чарльз Дарвін 27 років свого життя присв’тив
вивченню способів запилення покритонасінних рослин.
Можливо ви чули і про те, що квіти баобаба- рослини, яку називають
восьмим дивом світу,- розпускаються і цвітуть тільки одну ніч. Вони
запилюються лемурами та кажанами , які ласують їхнім нектаром. Пилок
берези переноситься на відстань до 400 км., а дуба-700км. Чому ж рослини
запилюються різними способами? Можливо у них виникли певні
пристосування до запилення? Про це ми спробуємо дізнатися на нашому
уроці.
ІІІ.Представлення теми та очікуваних результатів.
(вчитель оголошує тему уроку і пропонує учням визначити очікувані
результати)
 Що таке запилення;
 Які існують способи запилення;
110

 Які ознаки характерні рослинам , що запилюються вітром, комахами,
самозапилюються.
ІV.Надання необхідної інформації.
Розповідь вчителя з використанням наочності та складання структурно-
логічної схеми ( Додаток 40 Б)
Структурно-логічна схема
Типи запилення
САМОЗАПИЛЕННЯ ПЕРЕХРЕСНЕ
ШТУЧНЕ ПРИРОДНЕ
(здійснюється людиною) Вітром (анемогамія)
Комахами (ентомогамія)
Водою (гідрогамія)
Птахами (орнітогамія)
V. Центральна частина заняття-інтерактивні вправи.
Метод «Підвішування проблеми»
Чому різні рослини запилюються різними
Способами?
Вчитель запрошує всіх учнів взяти участь в обговоренні даної проблеми.
Всі учасники штурму, думаючи над проблемою, висувають свої ідеї. Після
того , як всі ідеї зібрані, вчитель аналізує їх і запрошує до обговорення всіх
учнів. Усі разом приходять до висновку.
Різні рослини запилюються різними способами тому, що їх квіти
мають певні пристосування до запилення.
Друга частина інтеракції проходить із застосуванням технології
”Акваріум”. Учні об’єднуються у дві групи. Перша група займає місце в
“Акваріумі”.
Завдання. Які ознаки характерні для вітрозапильних рослин.
Протягом 5 хвилин група обговорює своє питання, інші учні слухають,
аналізують. По закінченню відведеного для дискусії часу вчитель ставить
запитання до класу:
 Чи погоджуєтесь з думкою групи?
 Чи була їх думка аргументована?
Після цього місце в “Акваріумі” займає друга група.
Завдання. Які ознаки характерні для рослин, що запилюються
комахами?
Технологія повторюється.
VI .Фізкультхвилинка
111

Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися
вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.
Для закріплення вивченого на уроці учні виконують цифровий диктант.
Цифровий диктант
Кодові питання
1. Які частини квітки є головними?
2. Квітки яких рослин запилюються комахами?
3. Квітки яких рослин запилюються вітром?
4. У яких рослин відбувається самозапилення?
5. Які пристосування у рослин до запилення вітром?
6. Які пристосування у рослин до запилення комахами?
7. Для чого проводять штучне запилення?
8. Що приваблює комах у квітках?
Код
1. Пилок, нектар.
2. Льон, картопля, пшениця.
3. Великі яскраві квіти, запах.
4. Маточка і тичинки.
5. Одержання високих врожаїв, виведення нових сортів.
6. Мак, вишня , соняшник.
7. Маленькі квіти, дрібний, легкий, сухий пилок.
8. Вільха, береза, ліщина, жито.
VІІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів
уроку.
 Чи досягли ми очікуваних результатів?
 Що на сьогоднішньому уроці вам найбільше сподобалось?
 Як хотіли б працювати на наступному уроці?
(учні висловлюють думки використовуючи метод ”Прес”).
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника .
Виконати творчі завдання. Оцінювання учнів з аргументацією.
Урок 41
Тема Запліднення
Мета: ознайомити учнів із процесом запліднення у покритонасінних
рослин ; розкрити його біологічне значення; розвивати вміння
самонавчання і самореалізації учня на уроці; виховувати повагу та любов
до рідної природи.
Тип уроку: Комбінований.
112

Форми та методи: Інформаційно-рецептивні, проблемно-пошукові,
інтерактивні вправи, індивідуальні, та кооперативні форми роботи.
Основні терміни і поняття: Запліднення , насінний зачаток, зигота,
пилкова труба, пилковхід, зародок, ендосперм.
Обладнання таблиця “Подвійне запліднення у покритонасінних
рослин, мікроскопи, мікропрепарати проростаючого пилку.
Хід уроку.
Я попрошу вас взяти аркуш паперу і намалювати вираз свого обличчя,
де показати свій настрій на початок уроку.
Учитель пропонує учням виконати різнорівневі завдання.
1. Експрес-тести.
2. Закінчити схему «Природне запилення»
3. Заповнити таблицю «Порівняння вітрозапильних та
комахозапильних рослин».
4. Завдання «Закінчити речення»
Вчитель підводить учнів до вивчення теми, ставлячи такі запитання:
 Які способи розмноження ви знаєте?
 Що таке статеве розмноження?
 Де утворюються статеві клітини у покритонасінних?
 За яких умов пилок може потрапити на приймочку маточки?
 Що ж відбувається далі?
ІV. Представлення теми і очікуваних результатів.
Вчитель оголошує тему уроку і запрошує учнів визначити очікувані
результати.
Отже, на уроці ми маємо дізнатися:
 Що таке запліднення?
 Як воно відбувається?
 Яке його біологічне значення?
Як відбувається запліднення у покритонасінних рослин?
Розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням наочності,
складання структурно-логічної схеми. ( Додаток 41 А )
Структурно-логічна схема
Пилкове зерно пилкова труба пилковхід
зародковий мішок злиття гамет запліднення.
VI. Центральна частина заняття- інтерактивна вправа.
Використання технології «Мозковий штурм».
113

Проблема. Чому запліднення у покритонасінних рослин є
подвійним. Який результат подвійного запліднення.
Вчитель запрошує всіх учнів взяти участь в обговоренні даної проблеми.
Всі учасники «Штурму» , думаючи над проблемою, висловлюють свої
думки висувають ідеї. Після того , як всі ідеї зібрані
Вчитель аналізує їх і запрошує до обговорення всіх учнів. Як результат
учні складають схему «Результат подвійного запліднення».
Сірий котик міцно спав,
(імітація дії)
Навіть пісню не співав.
Та, нарешті, пробудився
(вправи для шиї)
І довкола обдивився.
Став смачненько потягатись
(потягування)
І чистенько умиватись
(масаж дрібних м'язів обличчя)
Порозчісував він вуса
Довгі-довгі, русі-русі.
Зуби й кігті нагострив
(вправи для кистей рук)
Й до комірчини побрів
(ходьба на місці)
Буде мишку полювати
І добро оберігати.
Ми, як котик, відпочили,
Щоб зміцніли наші сили.
VІІІ. Рефлексія .
Складання схеми «Результат подвійного запліднення ( Додаток 41 Б )
Схема «Результат подвійного запліднення.»
З зав’язі з зиготи
Плід зародок
насінини
Результат
подвійного запліднення
з насінного з покриву з триплоїдної
зачатку насінного зачатку клітини
насінина шкірочка насінини ендосперм насінини
114

Метод «Велике коло» . Учитель пропонує обговорити разом слідуючі
запитання:
• Яке біологічне значення запліднення?
• Чи є переваги статевого розмноження над вегетативним?
VII. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Вчитель ставить запитання:
 Чи досягли ми очікуваних результатів;
 Що вам найбільше сподобалось на уроці;
 Що б хотіли виконати на наступному уроці;
 Намалюйте свій вираз обличчя на кінець уроку
Оцінювання вчителя з аргументацією.
VІІІ. Домашнє завдання. Опрацювати текст
підручника.
Урок 42
Тема Насінина. Лабораторна робота Будова насінини.
Мета: ознайомити учнів з будовою та складом насіння однодольних та
дводольних рослин на прикладі насіння пшениці та квасолі;
з’ясувати умови проростання та способи поширення насіння ,
розвивати практичні вміння , виховувати шанобливе ставлення до хліба
Форми та методи: словесні, графічні, практичні, проблемно-пошукові,
інтерактивні вправи.
Основні поняття і терміни: Насінина, зародок, зародковий корінець,
стебельце і брунечка, ендосперм, сім’ядолі.
Обладнання сухе і набубнявіле насіння квасолі, сухі і замочені на добу
зернівки пшениці, препарувальні голки, лупи, таблиці «Будова насіння
однодольних та дводольних рослин, колекція «Насіння».
Хід уроку
«Допоможе дієслово» (Учитель пропонує учням за допомогою дієслів
визначити свій емоційний стан; хвилююся, сподіваюся, радію, очікую…)
(Робота з дидактичним матеріалом. Учитель пропонує учням
диференційовані дидактичні матеріали для перевірки їх знань. Учні
обирають форму роботи самостійно).
115

• Виконати біологічний диктант;
• Виконати тестові завдання;
• Розв’язати кросворд.
Мабуть не один раз декому із нас доводилось очищати свій одяг від
чіпких колючок різних рослин, наприклад, череди, лопуха. Ми були
свідками коли пух тополі кружляв наче білий сніг. А ще споживали дуже
поживні, чудові на смак ядра горіха грецького. А чи задумувались ви що
це за створіння природи? Так, мова на нашому уроці піде про насінину.
(Тема та завдання уроку висвітлюється на моніторі комп’ютера)
Завдання уроку:
• Вивчити будову насіння однодольних і дводольних рослин;
• З’ясувати хімічний склад насіння;
• Визначити умови проростання насіння;
• Довести біологічне значення насінини;
• Ознайомитись із способами поширення насіння та значенням
пристосувань до поширення насіння.
Бесіда . - Давайте пригадаємо з чого розвивається насінина?
Насінина формується з ……. …….. .
( Додаток 42 А )
Покриви насінного Зигота Центральна клітина
зачатка
насінна шкірка зародок запасні речовини
Залежно від того де знаходяться поживні речовини розрізняють
Білкове насіння Безбілкове насіння
(поживні речовини містяться (поживні речовини містяться
в ендоспермі ) в сім’ядолях
VІ. Центральна частина уроку
Вивчення будови насіння однодольних і дводольних рослин проводиться
з використанням дослідження сухого і набухлого насіння квасолі і пшениці.
Учні працюють парами заповнюючи схеми та виконуючи Лабораторну
роботу Будова насінини.
(Додаток 42 Б)
Лабораторна робота
Тема: Будова насінини.
116

Мета: ознайомитися з будовою насінини квасолі та пшениці,
сформувати уявлення про насінину, як зародок, що містить зародкові
органи квіткової рослини і запас поживних речовин.
Обладнання: сухе та набубнявіле насіння квасолі та пшениці,
ванночки, препарувальні голки, лупи.
Хід роботи.
1. Розгляньте сухе та набубнявіле насіння квасолі. Порівняйте їх.
2.За допомогою препарувальної голки та пінцета відокремте насінну
шкірку квасолі та знайдіть зародок.
3. Використовуючи лупу розгляньте зародок насінини. Знайдіть
сім’ядолі, зародковий корінець, зародкове стебельце і брунечку з
листочками .
4. Замалюйте будову насінини квасолі.
5. За поданою схемою розгляньте насінину пшениці.
6. Виконайте завдання та зробіть висновки.
Порівняння будови насіння квасолі та пшениці.
Назва
рослини
Дводольна
чи
однодольна
рослина
Чим
вкрита
насінина
З чого
складається
зародок насінини
Де знаходяться
поживні речовини
Квасоля
Пшениця
Йшов по лісу їжачок, (ходьба на місці)
В нього шубка з голочок.
Ніс багато грушечок,
(нахиляння тулуба в сторони)
Аж болів йому бочок.
Раз, два, три, чотири, п'ять! (стрибки)
Зупинився спочивать.
Піклувався їжачок (вправи для кистей рук)
Про маленьких діточок,
Чарівних, непосидючих,
Дуже милих і колючих.
Десять, дев'ять, вісім, сім! (стрибки)
117

Грушечки ці ніс він їм.
Метод «Мікрофон».
• Які способи поширення насіння та пристосування до поширення вам
відомі? Наведіть приклади.
• Які умови необхідні для проростання насіння?
Проблемне запитання.
• Яке біологічне значення насінини?
VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
підручника. Виконати творчі завдання, тести.
Урок 43
Тема Плід. Поширення плодів. Лабораторна робота Будова і
різноманітність плодів.
Мета: поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, розкрити
процес утворення плодів; розглянути різноманітність плодів та з’ясувати їх
значення у природі та житті людини;
Форми та методи: словесні, практичні, пошукові, інтерактивні вправи,
індивідуальні і кооперативні форми роботи.
Основні терміни і поняття: плід, оплодень, супліддя, назви плодів.
Обладнання таблиця “Плоди і насіння”, колекція сухих і соковитих
плодів;
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань.
1. Біологічний диктант (Додаток 43 А)
Потрапивши на приймочку маточки пилкове зерно..., утворюється...,
яка росте в бік зав’язі.В пилковій трубці знаходяться… .Пилкова труба
доростає до… . Один із сперміїв зливається з…, відбувається запліднення і
утворюється… . Другий спермій зливається з…. Від першого злиття
розвивається…, а від другого… . Насінний зачаток після запліднення
перетворується на…, з його покривів утворюється…
ІІ. Мотивація.
 Як ви думаєте, чи усі рослини утворюють плоди?
 Які ж рослини утворюють плоди?
118

 Які заходи сприяють отриманню високих врожаїв?
ІІІ. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Вчитель проголошує тему уроку і ставить запитання
 Що саме про плоди ви хотіли б дізнатися?
Побажання учнів прикріплюються на дошці біля напису:»Хочу дізнатися».
Отже, наші очікувані результати такі:
 Дізнатися, як утворюються плоди;
 Яку будову має плід?
 Різноманітність плодів та їх значення.
ІV. Надання необхідної інформації.
Розповідь вчителя з е лементами бесіди та використанням наочності,
складання опорної схеми.
(Додаток 43 Б)
Плід- це утворення , яке складається з однієї чи кількох насінин та
оплодня.
Плоди
Сухі Соковиті
Розкривні Нерозкривні прості складні
Коробочка горіх кістянка супліддя
листянка сім’янка ягода багатокістянка
Біб горішок
Стручок крилатка
Стручечок зернівка
Скік, скік! Всі на гілки,
Розімнемо трішки спинки.
А тепер іще крилята,
Щоб могли швидко літати.
Прошу я усіх сідати,
Будем далі працювати
V.Центральна частина заняття- інтерактивна вправа.
Типи плодів. Використання технології «Навчаючи учись».
119

На кожного учня підготовлені картки з матеріалом, який необхідно
засвоїти.
Наприклад. Сім’янка- це плід у якого шкірястий оплодень лише
прилягає до насінини проте, не зростається з нею ( соняшник, нагідки).
Такі картки заготовлені на всі типи плодів. Учні отримують по одній
картці і протягом 5 хвилин вивчають інформацію. Після вивчення кожен
Учень спілкуєтьсяч з іншим і обмінюються інформацією.
По закінченню вправи вчитель пропонує відтворити інформацію.
Лабораторна робота №10
Будова та різноманітність плодів
Мета: ознайомитись з будовою плоду на прикладі кістянки або ягоди;
навчитись визначати типии плодів залежно від будови оплодня, кількості
насінин.
Обладнання: сухі і соковиті плоди в гербарії, натуральні, муляжі.
Хід роботи
1. Розгляньте запропонований соковитий плід. Зверніть увагу на
шкірястий зовнішній шар оплодня.
2. Розріжте плід на дві половини.
3. Розгляньте середній (мезокарп) та внутрішній (ендокарп) шари.
Зясуйте, мясисті чи деревянисті вони. Полічіть кількість насінин.
4. Визначте за вивченими особливостями тип плода.
5. Намалюйте в розрізі соковитий плід, з яким ознайомилмся. Підпишіть
шари цифрами, під якими їх перелічено.
6. Розгляньте плоди. Знайдіть соковиті й сухі.
7. соковиті плоди поділіть на однонасінні та багатонасінні. Визначте їхні
типии.
8. Поділіть сухі плоди на однонасінні та багатонасінні. Визначте їхні
типии.
9. Результати досліджень занесіть до таблиці.
Назва рослини Соковитий чи
сухий
Однонасінний чи
багатонасінний
Тип плода
Висновок.
Друга частина інтеракції проводиться із застосуванням технології
«Акваріум».
Проблемне завдання для І групи:
 Яке значення мають плоди і насіння в природі і житті людини.
Проблемне завдання для ІІ групи:
Як розповсюджуються плоди і насіння
120

1.Метод “ Мікрофон”(учні по черзі висловлюють свої
думки).
 Плід- це... .
 Плоди бувають ... .
 Я знаю такі типи сухих плодів... .
 Сухі розкриваючі плоди- це… .
 Сухі нерозкриваючі плоди – це… .
 Соковиті прості плоди – це… .
 Соковиті складні плоди – це… .
2. Заповнити схему «Способи поширення плодів»
3. Закінчити речення, вказавши назви рослин. «Способи поширення
плодів»
4. Розв’язати кросворд «Сухі нерозкривні плоди»
VІІ.Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Чи досягли ми очікуваних результатів?
Над якими навичками , уміннями ще треба працювати?
ІХ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника.
Самооцінювання учнів, корекція вчителем з аргументацією.
Урок 44
Підсумковий урок.
І рівень
1.Оцвітину квітки у якої є віночок і чашолистки називають :
а) простою; б) подвійною.
2. У суцвіття зібрані здебільшого квітки:
а) білого кольору; б) дрібні; в) великі: г) запашні.
3. Перехресне запилення відбувається якщо, пилок з однієї квітки
потрапляє : а) на приймочку маточки цієї самої квітки; б) на приймочку
маточки будь-якої квітки; в) на приймочку маточки квітки іншої рослини
того самого виду.
4 В утворенні плодів можуть брати участь: а)тільки маточки квіток; б)
маточки і тичинки квіток; в) будь-які частини квітки.
5. За допомогою вітру поширює свої плоди: а)кульбаба; б)огірок; в) лопух.
6. За допомогою комах запилюється: а) кукурудза; б) яблуня; в) латаття
біле.
ІІ рівень
1. Якщо рослина однодомна то в неї:
121

А) всі квітки тичинкові або маточкові; б) всі квітки лише двостатеві; в) всі
квітки двостатеві, або є і маточкові і тичинкові квітки.
2. Квітка – це орган: а) спороношення; б) статевого розмноження; в)
насінного розмноження; г) вегетативного розмноження.
3.Квітку називають голою, якщо в неї немає: а) віночка і квітконіжки; б)
чашечки і тичинок; в) маточки і тичинок; г) віночка і чашечки.
4. Насінний зачаток міститься: а) в середині квітколожа; б) у стовпчику; в)
у завязі; г) упилковому зерні.
5. пристосуванням до перехресного запилення у деяких рослин є: а)
утворення суцвіть; б) утворення яскравих пелюсток; в) різні терміни
дозрівання пилку; г) розташування квіток на верхівках пагонів.
6. Поширенню плодів насінням сприяють: а) крилоподібні придатки; б)
соковиті смачні оплодні; в) здатність плодів розкриватися; г) наявність
гачків.
ІІІ рівень
1.Перелічіть головні частини квітки та перелічіть їх складові частини.
2.Яку будову має плід? Назвіть типи плодів.
3. Що таке запилення? Які способи запилення вам відомі?
ІV рівень
1. Які переваги статевого розмноження над нестатевим?
2. Зазначте особливості будови квіток, які запилюються
вітром.
Урок 45
122

Тема Нижчі спорові рослини.Відділ Водорості. Загальна характеристика
водоростей: зелених,бурих, червоних,діатомових.
Мета: сформувати знання про групу нижчих, найдавніших просто
організованих рослин - водоростей, їх характерні ознаки, особливості
життєдіяльності і розмноження, про місце та роль водоростей в природі,
про значення в господарській діяльності людини, негативний вплив
забруднених водойм на життя водоростей, про заходи з їх охорони.
Продовжити формувати вміння роботи з мікрооб’єктами та
Форми і методи: Інформаційно–рецептивні з елементами інтерактивних
вправ.
Терміни і поняття: альгологія, нижчі рослини, слань, талом, зооспори.
Обладнання живі і гербарні екземпляри водоростей, мікроскопи, предметні і
накривні скла, піпетка, таблиці, піреноїд, пігменти, джгутик, світлочутливе
вічко, ризоїди, саргасум.
Хід уроку.
(Вітання вчителя та учнів, побажання успіхів, співпраці).
II. Актуалізація опорних знань.
«Експрес-опитування» ( Додаток 45 А )
1. Які основні процеси життєдіяльності рослин?
2.Що є елементарною структурною одиницею рослин?
3.Що таке клітина?
4.Що утворюють групи однакових за будовою і функцією клітини?
5.Які тканини рослинних організмів вам відомі?
6.Назвіть органи рослин, які є на гербарних зразках.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель пропонує здійснити заочну подорож у світ Первинного океану.
Ознайомлення із першими рослинними організмами – мета сьогоднішнього
уроку. Учитель цитує загадку, відгадку якої можна дізнатися лише
працюючи над новим матеріалом.
Зайшли ми в річку босими
Та раптом стали взутими.
Русалчиними косами
Ноги нам обплутано.
Ключове слово нашого уроку «Водорості». Яким би ви хотіли бачити наш
урок? Вчитель запрошує учнів до співпраці.
IV. Повідомлення теми, мети і плану уроку.
Тема і мета уроку (Висвітлено на моніторі комп‘ютера)
План уроку.
1.Загальна характеристика водоростей.
123

2.Різноманітність зелених водоростей. Одноклітинні та багатоклітинні зелені
водорості.
3. Загальна характеристика бурих водоростей.
4. Загальна характеристика червоних водоростей.
5. Загальна характеристика діатомових водоростей.
6.Значення водоростей у природі та в житті людини.
(розповідь вчителя з використанням електронного посібника).
Водорості – велика група найдавніших простоорганізованих рослин. На
моніторі показано фото водоростей.
Метод «Навчаючись учись».
Кожен учень отримує завдання висвітлені на моніторі.
1.Середовище життя водоростей.
2.Будова тіла.
3.Тип живлення.
4.Різноманітність.
5.Значення водоростей.
Обговорення результатів роботи.
VI. Виконання лабораторної роботи ( Додаток 45 Б)
Лабораторна робота виконується згідно інструктивних карток.
Завдання 1.
Робота з натуральними об’єктами
одноклітинних водоростей.
Завдання 2.
Робота з постійними мікропрепаратами спірогіри.
Після виконання лабораторної роботи учні роблять відповідні висновки.
ТРУДІВНИКИ
Бджоли зранку вилітають
І над квітами кружляють.
Як зачують десь нектар,
То присядуть зразу там
VIІI. Рефлексія, підбиття підсумків роботи ( Додаток 45 В )
Вибрати правильні відповіді.
1.Як називається наука, що вивчає водорості?
а) ботаніка
б) цитологія
в) альгологія
г) мікробіологія
2. Водорості живуть у середовищі
124

а) водному
б) на сухих ділянках суші
в) на вологих ділянках суші
г) на суходолі
3. За будовою водорості бувають:
а) тільки одноклітинні
б) тільки багатоклітинні
в) одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні
4. За типом живлення водорості є:
а) сапротрофи
б) автотрофи
в) гетеротрофи
Метод «Мікрофон» ( Додаток 45 Г)
Передаючи «мікрофон» по ланцюжку, учні відповідають на запитання з
вивченої теми, доповнюючи один одного.
Заповнити таблицю на підставі виконаної роботи.
Об’єкти
Ознаки
Одноклітинні
водорості
Багатоклітинні водорості
Середовище існування
Одно чи багатоклітинна
водорість
Форма тіла
Наявність органел
Кількість і форма
хлоропластів
Наявність органів руху
Розміщення піреноїдів
IХ. Домашнє завдання. Загальна характеристика водоростей.
Творчі завдання: «Які пристосування мають водорості до водного
способу життя?». Чому водорості забарвлені в різний колір?
125

Урок 46
Тема Вищі спорові рослини. Відділ мохоподібні. Середовище
існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності.
Різноманітність мохоподібних. Значення мохоподібних в природі та житті
людини.
Мета: ознайомити учнів з передумовами виникнення життя на суші,
виявити характерні особливості перших наземних рослин і сучасних
вищих спорових рослин, дати поняття про ритмічне чергування поколінь:
гаметофіту і спорофіту, розкрити особливості процесу переходу від
водного способу життя до життя на суходолі. Ознайомити учнів з
характерними особливостями відділу Мохоподібні та їх життєвими
циклами, вивчити ускладнення їх організації і риси пристосованості до
умов життя, вивчити різноманітність мохоподібних, місце та роль в
природі, значення в житті людини. Розвивати вміння аналізувати,
порівнювати, робити логічні висновки, виховувати бережливе ставлення до
природи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь і
навичок.
Форми і методи: словесно-інформаційні; елементи інтерактивних
технологій (мозкова атака, робота в парах, конкурс запитань)
Основні терміни і поняття: життєвий цикл, вищі спорові рослини,
спорофіт, гаметофіт, спорангії, риніофіти, антеридії, архегонії, сфагнум,
талом, слань, маршанція.
Обладнання слайди, таблиці, живі рослини, гербарні зразки.
Хід уроку.
I. Організація класу.
Наш урок починається з посмішки. Усмішка чарівна річ, вона має бути
єдиною розрадою і втіхою, рятувальним колом у важку хвилину.
Усміхнись над своїми бідами – гіркота від них зникне, усміхнись своєму
супротивнику, зникне його озлобленість. Усміхнись і над своїм
озлобленням – зникне й воно.
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
Експрес-опитування. ( Додаток 46 А)
Учневі дається запитання, якщо він не відповідає, питання переходить
до другого учня.
- чим Рослини відрізняються від інших царств?
- якими формами живих організмів представлено царство Рослини?
- коли і де з’явилися перші рослини?
- на які дві групи умовно поділяють царство Рослини?
- чому водорості відносять до нижчих спорових рослин?
126

Інтерактивний метод “Біологічна мозаїка”
Групи учнів отримують картки, на яких запропоновано набір слів, з яких
потрібно скласти задані поняття. Наприклад: водоростей, називається, тіло,
слань.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
«Підвішування проблеми»
Чи завжди рослини були такими як тепер?
Чому на відміну від водоростей їх відносять до вищих рослин?
Учитель (постановка проблеми):
Ось дивіться разом, діти,
Хто мені назвати може
І знайти між ними спільне,
Хоч ці назви і не схожі?
Метод «Дивуй».
Ці рослини здатні дуже висихати залишаючись при цьому живими.
Фотосинтез у них може відбуватися навіть під снігом і в дуже темних
печерах. Надарма А. Бардуков назвав їх рослинами, у яких все навпаки.
Що це за рослини?
IV. Повідомлення теми, мети уроку. Основні питання уроку.
- Вихід рослин на сушу.
- Загальна характеристика вищих спорових рослин.
- Середовище існування мохоподібних.
- Загальна характеристика мохів, риси будови і життєдіяльності.
- Розмноження мохів.
- Характеристика мохів, що розповсюджені на Україні.
а) маршанція;
б) політрих звичайний;
в) сфагнум;
- Значення мохів.
1. Інформаційне повідомлення вчителя «Передумови виходу рослин на
сушу».
2. Інтерактивна вправа «Коло знань». Учні об’єднуються в динамічні групи
за вибором (пори року: літо, осінь, зима, весна). Ведучий пускає аркуш із
127
корінь
вощ
стебло
охи
листочки
лауни
квітка
апннноро
т

запитаннями по колу. Збирає максимум інформації спочатку у своїй групі,
а якщо не отримав відповіді звертається до інших груп. Ведучі
розраховуються на два кола : внутрішнє і зовнішнє. Вони в парах
обмінюються думками. Потім зовнішнє коло пересувається за
годинниковою стрілкою на одного учня. Динамічні групи слухають
обговорення і роблять висновки.
Запитання для ведучих на слайдах. Наприклад:
а) порівняти умови життя у воді і на суші.
б) що дозволило рослинам пристосуватися до життя на суходолі?
в) які особливості розмноження вищих спорових рослин?
г) що таке життєвий цикл вищих спорових рослин?
3. Інтерактивна вправа «Учитель - учень». Учні працюють в парах,
вивчаючи новий навчальний матеріал, потім один стає «вчителем» та
пояснює іншому прочитане, після цього вони міняються ролями.
Завдання для пар на моніторі комп’ютера.
1) Середовище існування мохів.
2) Риси пристосованості до умов існування.
3) Як пояснити залежність мохів від наявності води?
4) Як пояснити вираз «чому мохи вважають сліпою гілкою еволюції»?
4. Після роботи в парах колективне обговорення питання «життєвий цикл
мохів».
5. Вивчення будови мохоподібних. Інтерактивна вправа «Пошук
інформації».
Учні працюють в МТГ. Для груп розробляються питання відповіді на які
можна знайти в підручнику, в довідковій літературі, на слайдах
комп’ютера, в домашніх заготовках.
1гр. Таломні мохи.
2гр. Зелені мохи.
3гр. Сфагнові мохи.
(малюнки на слайдах)
4гр. Значення мохів в природі і в житті людини.
Опрацювавши даний матеріал, учні разом із вчителем роблять висновок,
складаючи схему.
Цвіт із липи ми зривали,
У торбиночку складали,
А зимою чай варили
І ніколи не хворіли.
Раз здорові всі малята,
То почнемо танцювати.
(Декілька танцювальних вправ на місці)
VI. Виконання лабораторної роботи. ( Додаток 46 Б)
Тема. Будова мохоподібних.
Мета: Ознайомитися з будовою листостеблових мохів, вияснити ознаки
пристосовуваності до умов існування.
128

Обладнання і матеріали: гербарні зразки різних мохів.
Хід роботи:
1. Розгляньте зелений мох зозулин льон. Знайдіть ограни і вкажіть
особливості:
 Стебло (розгалужене чи не розгалужене);
 Листки (мають жилку чи ні; зелений чи білуватий колір);
Чим зумовлений колір листків?
 Ризоїди (є чи немає);
 Антеридії та архегонії (на одній рослині чи на різних; на
верхівкових чи бічних гілочках);
 Спорофіт (один чи багато на верхівках; куляста чи видовжена
коробочка).
2. Розгляньте торфовий мох сфагнум. Знайдіть ограни і вкажіть
особливості:
 Стебло (розгалужене чи не розгалужене);
 Листки (мають жилку чи ні; зелений чи білуватий колір);
Чим зумовлений колір листків?
 Ризоїди (є чи немає);
 Антеридії та архегонії (на одній рослині чи на різних; на
верхівкових чи бічних гілочках);
 Спорофіт (один чи багато на верхівках; куляста чи видовжена
коробочка).
3. Висновки. Чим відрізняється зозулин льон від сфагнуму? Які ознаки
пристосування забезпечують їхнє існування в певних умовах
середовища?
VIІ. Рефлексія.
Відділ Мохоподібні.
Середовище існування………………………. . Кількість видів……..
……… .
Наука , що вивчає відділ Мохоподібні, - ……. Термін життя виду..
……….. .
Будова мохів
Тіло
129

Живлення- ………………., у зелених клітинах постійно
відбувається…………………………………………….. .
Розмножуються мохи ……………., для процесу запліднення
необхідна…………………… .
Характерні ознаки мохів
Життєвий цикл мохів – це чергування ………….. та ………………. з
переважанням .
Спорофіт мохів називається…………………, формується на …………,
термін життя спорогона - …………… .
Коробочка
Будова споргона Ніжка
Стопа(гаусторія)
Порівняльна характеристика зозулиного льону і сфагнуму.
VIII. Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника.
Творче завдання. Що спільного між водоростями і вищими
споровими рослинами?
Мохи
Ознаки
Зозулин льон Сфагнум
Листки
Стебло
Ризоїди
Архегонії та
антеридії
Однодомні
чи дводомні
Наявність
коробочки
130

Урок 47
Тема Відділи плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні.
Загальна характеристика, особливості будови, різноманітність. Значення в
природі.
Мета: Ознайомити учнів з представниками плауноподібних,
хвощеподібних,папоротеподібних, їх циклами розвитку, поширенням,
з’ясувати їх роль в природі і в житті людини; розвивати вміння
аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; удосконалювати
навички самостійної роботи з підручником з комп’ютером, виховувати
бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: Урок засвоєння нових знань, формування умінь і
навичок.
Форми і методи: інформаційно-рецептивні, практичні, елементи
інтерактивних технологій: «Метод мікрофон», «Шпаргалка» «Експрес-
тести», «Все навпаки», «Фантастична добавка».
Основні терміни і поняття: хвощі, плауни, спороносний колосок,
кореневище, папороть, щитник чоловічий, соруси, вайї.
Обладнання слайди, живі рослини, гербарні зразки, таблиці,
препарувальні голки, пінцети, лупи, мікроскоп.
Хід уроку.
Наш урок розпочинається з посмішки. Тож посміхнімось один одному
і налаштовуємось на біологію.
Психологічна розминка: часто бажання людини не співпадають з
можливостями. Щоб навчитися корегувати їх, використайте Т-схему і
перелічіть асоціації, що спадають на думку.
Я не хочу і не можу Я хочу і я можу
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
Гра «Не спи» ( Додаток 47 А)
Поставте плюс якщо твердження правильне і мінус- якщо не вірне.
1. Мох зозулин льон має корінь, стебло, листя.
2. Сфагнум викликає заболочення місцевості.
131

3. Сфагнум належить до зелених мохів.
4. Зелений мох зозулин льон рослина дводомна, спори утворюються
в коробочці.
5. В зозулиного льону процес фотосинтезу відбувається під снігом, в
глибоких печерах.
6. У сфагнуму роль коренів виконують ризоїди.
7. У зеленого моху в листках є мертві клітини заповнені водою, або
повітрям.
8. У життєвому циклі мохоподібних переважає гаметофіт.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Вправа «Фантастична добавка».
Існує в народі повір’я, що в ніч на Івана Купала розцвітає ця рослина.
Квітка її охороняється нечистими силами. І тому знайти її в глухому лісі і
здобути надто важко. Легенда стверджує, що були в народі сміливці, які
вирушали шукати таємничу квітку. Чи могли вони її знайти? Чому? Що ж
являє собою ця таємнича рослина, про яку складають легенди?
IV. Повідомлення теми, мети уроку. Основні питання уроку.
- Загальна характеристика Хвощеподібних.
- Загальна характеристика Плауноподібних.
- Будова папоротеподібних.
- Значення хвощів, плаунів і папоротей в природі і вжитті людини.
1. Інформаційне повідомлення вчителя.
2. Інтерактивна вправа «Шпаргалка». Клас об‘єднується на групи за
кольором. Групи виконуючи навчальне завдання створюють шпаргалку, за
якою будують свою відповідь. Будують свою розповідь самостійно,
працюючи з підручником.
 Загальні ознаки хвощів.
 Життєвий цикл хвоща польового.
 Загальні ознаки плаунів.
 Життєвий цикл плаунів.
 Значення хвощів і плаунів в природі, в житті людини.
4. Інтерактивна вправа «Все навпаки»( Додаток 47 Б)
На моніторі комп’ютера висвітлюються не зовсім вірні матеріали. Учні
шукають в підручнику потрібний матеріал, виправляють написане.
Наприклад:
 Папороті поширені лише у водоймах.
 Папороті представлені лише мікроскопічними формами.
 У життєвому циклі переважає гаметофіт.
132

 Листки папороті прості, овальної форми.
 У молодому віці листки розправлені і ростуть стрілеподібно.
 На верхній частині листка знаходяться соруси.
4 . Значення папоротеподібних в природі і в житті людини.
Гра «Чорний ящик» ( Додаток 47 В)
На слайді характеристика предмета, а учні за підручником знаходять назву
предмета. Наприклад:
1. Корисні копалини, що
утворилися з давніх папоротеподібних… .
2. Як використовують в
харчовій і хімічній промисловості кореневище орляка,
яке багате на крохмаль?
3. Які ліки виробляють з
кореневища щитника чоловічого?
4. Як використовують папороті
в побуті?
5.Листки орляка використовують як зелену тару. Чому?
5. Фізкудьтхвилинка
ЗІРВИ ЯБЛУЧКО
Щоб нам яблучко зірвати,
То потрібно пострибати.
А вони на землю впали,
В руки щось нам не попали.
Тепер треба присідати
І ті яблучка збирати
6.Практична частина уроку. Лабораторна робота ( Додаток 47 Г)
Тема: «Будова щитника чоловічого»
Мета: Зясувати особливості зовнішньої будови щитника чоловічого.
Обладнання та матеріали: гербарні зразки, препарувальні голки, пінцети,
лупи, мікроскоп.
Хід роботи:
1. Розглянь спороносну рослину папороті. Знайди листки, стебло,
кореневище з коренями.
2. Розглянь нижню частину листкової пластинки. Зверни увагу на
розміщення сорусів, які вкриті покривальцями серцевидної форми.
3. Препарувальною голкою зніми покривальце одного-двох сорусів
папороті.
4. Розглянь у лупу спорангії.
5. Намалюй загальний вигляд рослини, листок з сорусами.Підпиши органи
папороті.
6. Зроби висновок (які органи має папороть? Які особливості будови
папоротеподібних забезпечили їм існування на суші?)
133

VI. Рефлексія.
Метод «Уявний мікрофон» ( Додаток 47 Д)
1. Де хвощі ростуть і як люди їх зовуть?
2. На яких пагонах спори достигнути зуміють, і пагони які все літо
зеленіють?
3. Де в медицині хвощ застосування має?
Які хвороби людям вилікувати допомагає?
4. Де переважно плауни ростуть? І середовище життя яке займають?
5. Розмноження як у них проходить,
Спори де зростають?
Гаметофіт чи спорофіт у них переважають?
6. Де в лікарні чи в аптеці ви препарати з плаунів знайдете?
Заповніть таблицю.
Висновки. Чим відрізняється будова плауна булавовидного від хвоща
польового?
VII. Домашнє завдання. Опрацювати текст підручника. Підготовити
повідомлення «В яких регіонах України є поклади кам’яного вугілля»?
«Чому папороті, хвощі, плауни об’єднують в один відділ
Папоротеподібні? Які підстави для такого об’єднання?»
Урок 48
Тема Відділ Голонасінні. Загальна характеристика голонасінних.
Мета: узагальнити і поглибити знання учнів про розмноження
рослин, ознайомити з насінним розмноженням, показати переваги
насінного розмноження над споровим; сформувати в учнів уявлення про
особливості будови голонасінних рослин, середовище їх існування;
Ознаки Плаун булавовидний Хвощ польовий
Стебло
Пагони
Листки
Корені
Спорангії
134

продовжувати розвивати мислення, формувати екологічний світогляд ,
вміння знаходити самостійно інформацію в підручнику, робити логічні
висновки, формувати пізнавальні інтереси; виховувати дбайливе ставлення
до природи.
Форми і методи: проблемно-пошукові, словесні, елементи
інтерактивних технологій «Уявний мікрофон», «Дерево рішень», «Конкурс
запитань», «Експрес-тести».
Основні терміни і поняття: голонасінні, мікроспора, мегаспора,
пилкове зерно, спермії.
Обладнання слайди, фрагменти живих рослин, гербарій, таблиці,
колекція насіння.
Хід уроку.
Психологічна розминка. Посміхнімося один одному. Нехай від
посмішки вам стане світліше на серці.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
«Експрес-тести» ( Додаток 48 А)
1.До вищих спорових рослин належать:
a. бурі водорості;
b. папороті ;
c. ціанобактерії.
2.Спори у наземних рослин можуть бути за розмірами однаковими. Такі
рослини називають:
d. рівноспоровими;
e. різноспоровими.
3.Із мегаспори розвивається гаметофіт:
f. чоловічий;
g. жіночий.
4.Якщо статеві органи розміщені на одній рослині, гаметофіт
називають:
h. одностатевими;
i. двостатевими.
Інтелектуальна розминка за запитаннями.
1. Вищі спорові рослини розмножуються … .
2. Насінні рослини розмножуються ….
3. В насінині є … .
4. Для розмноження насінних рослин не потрібно … .
5. Мікроспори дають початок … .
6. Мегаспори дають початок … .
7. Сучасні насінні рослини поділяються на … .
Проблемна ситуація.
135

Чому в природі, в садку, в лісі більше зустрічаються рослини, які
утворюють насіння? Чим це пояснити?
«Відстрочена відгадка».
Санаторій для людей з хворобами легень будують в соснових лісах.
Які причини це зумовлюють.
Інтерактивна вправа «Мої очікування».
Учні на аркушах записують свої очікування від уроку і чіпляють на
«Дерево знань».
IV. Повідомлення теми, мети уроку.
Основні завдання уроку:
1. Що таке насінні рослини?
2. Переваги насінного розмноження над споровим.
3. Поділ насінних рослин на відділи.
4. Загальна характеристика голонасінних, середовище існування, цикл
розвитку голонасінних.
5. Значення голонасінних в природі.
6. Голонасінні як будівельний матеріал.
7. Використання голонасінних в медицині.
8. Голонасінні і хімічна технологія
1. Інформаційне повідомлення вчителя.
Сьогодні ми здійснимо уявну екскурсію до ботанічного саду, де
зростають різноманітні голонасінні рослини. В проведенні екскурсії нам
допоможуть екскурсоводи і асистенти.
Екскурсовод 1. Наша екскурсія буде проходити з швидкістю польоту
думки, а допомагатимуть нам кольорові слайди на моніторі комп’ютера.
Сосна звичайна : Зустрічається і на болотах, і в пісках, і на скелях. Не
потребує багато води і вміє її зберігати. Хвоя її вкрита смолянистою і
восковою оболонкою, глибоко розгалужені корені роблять її
посухостійкою. Дуже морозостійка. Не переносить затінку, стовбур
тягнеться до світла і досягає 30 – 40 метрів. Насіння з’являється лише у
віці 60 -70 років. Шишки не великі 4 -5 сантиметрів. В сприятливих умовах
живе 400 років.
Рубрика: «Це цікаво».
Асистент : А ось ще деякі представники роду Сосна.
Сосна гірська – росте на високогір’ї Карпат. Висота 3-4 метри.
Сосна кримська – має довгу хвою і шишки до 12 сантиметрів.
Е в нашому ботанічному саду сосна веймутова, сосна смоляниста, сосна
жовта – завезені з Америки, сосна сибірська і сосна кедрова - з Сибіру,
сосна гімалайська – з Китаю.
Екскурсовод 2. Рухаємося далі.
Ялина європейська.
Дуже тіньовитривала рослина. Хвоїнки обпадають раз в 5 -7 років. Шишки
завдовжки 10 -15 сантиметрів. Живе до 250 років. Росте на добре
136

зволожених, багатих на поживні речовини ґрунтах. Крона має
пірамідальну форму, у висоту може досягати 40 метрів.
Екскурсовод 3. А це модрина. Вона занесена в Червону Книгу
України. Тривалість життя від 4 до 5 тисяч років. Хвоїнки її восени
жовтіють і обпадають наче листочки. Але коли вона ще сіяниць – вічно
зелені. Модрина дуже морозостійка і світлолюбна. У висоту сягає 40 - 45
метрів, в ширину – 1,5 метрів.
Асистент: Є такі види модрин: модрина польська, модрина
європейська, модрина сибірська, модрина японська.
Екскурсовод 4. А зараз ми перенесемося в мезозойську еру. Цей
період називають «Часами динозаврів». Це було 200 мільйонів років тому.
Важко повірити, але ця рослина залишилася без змін до сучасності. ЇЇ ще
називають «Живим викопним». Мова йде про гінкго. У дикорослому стані
збереглося в Японії і Південному Китаї. У висоту досягає 30 метрів, але на
відміну від сучасних голонасінних має м’які дволопатеві листочки та
плоди, а не шишки. Плоди мають сріблястий відтінок.
Інтерактивна вправа «Творча лабораторія».
2. Робота з підручником і довідковою літературою, згідно основних
завдань уроку.
Вітер дме усе сильніше,
Бідну вишеньку колише
(змахи руками до себе)
Вишня нахиляється,
Вітерцю скоряється
(нахили, руками дістати підлоги )
Вітер тихший
Тихший, тихший — (присідання)
Розпрямила віти вишня
(встати, руки вгору)
4.Лабораторна робота ( Додаток 48 Б)
Тема: Будова голонасінних рослин.
Мета: Ознайомитися з будовою голонасінних рослин на прикладі сосни та
ялини.
Обладнання та матеріали:гербарні екземпляри голонасінних рослин
(ялини,сосни),лупа,мікроскоп,пінцет,готовий мікропрепарат « Чоловіча
шишка сосни»,шишки голонасінних.
Хід роботи
1. Встанови відмінність у зовнішній будові ялини та сосни.
2. Розглянь малюнок будови спорофіта та підпиши його,згрупувавши в
одну колонку вегетативні органи,а в іншу-генеративні.
3. На спорофіті голонасінних розміщені жіночі та чоловічі шишки. Як
такі рослини називаються?
4. Розглянь гербарні екземпляри або малюнки сосни та ялини.Встанови
відміність урозташуванні голок на пагоні.
137

5. Відносні розміри хвої-
6. Розглянь мікропрепарат «Чоловіча шишка сосни» під
мікроскопом.Знайди пилок.Порівняй побачене із зображенням у
підручнику і замалюй зовнішній вигляд.
7. Порівняй шишки ялини та сосни. В чому їх подібність,а в чому-
відмінність?
8. Обережно відігни пінцетом одну лусочку шишки і вийми
насінину.Розглянь насінину сосни за допомогою лупи.Замалюй
насінину і підпиши.
9. Зроби висновок,давши відповіді на запитання.За якою ознакою
будови спорофіиі сосну та ялину відносять до голонасінних рослин?
Які пристосування до поширення мають пилок та насіння?
Творче завдання:
Ти архітектор-еколог. Тобі потрібно засадити схил яру сосною або
ялиною для закріплення грунту.Яку рослину ти використаєш з цією
метою,щоб досягти максимальних результатів? Відповідь обґрунтуй.
VI. Рефлексія.
Вправа «Лови помилку». Учитель зачитує речення, учні знаходять
помилку.
Наприклад:
1. Серед голонасінних є дерева, кущі, трави.
2. Запилюються голонасінні комахами.
3. Комах приваблюють яскраві великі квіти.
Гра «Вірно – невірно», або графічний біологічний диктант ( Додаток 48 В)
1. Насінні рослини відрізняються від вищих спорових наявністю
насінини.
2. Хвоя - це видозміна пагона.
3. Шишка - це вкорочена видозміна пагона.
4. Запилення у сосни відбувається за допомогою комах.
5. Насінні зачатки у ялини розміщенні на лусках шишки.
6. «Кедрові» горіхи - це насінина кедра.
7. Тайга - це великі темнохвойні ліси Півночі.
8. У повітрі хвойних лісів багато бактерій.
9. До листопадних рослин належить модрина.
10.Гінкго називають «Драконовим деревом»
VII. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника.
Клас ділиться на чотири групи за частинами доби: день, ніч, вечір, ранок.
Кожна група досліджує певну проблему, створює міні-проект і
складає план захисту міні-проекту.
I група - екологи: досліджує значення голонасінних в природі.
II група - фітотерапевти: досліджує використання голонасінних в
медицині.
138

III група - технологи: досліджує використання голонасінних в
промисловості.
IV група - будівельники: досліджує використання голонасінних в
будівництві.
Урок 49
Тема Відділ Покритонасінні (Квіткові). Загальна характеристика
покритонасінних, їх класифікація.
Мета уроку : сформувати поняття про різноманітність квіткових рослин і
накреслити перспективу подальшого вивчення їх , так, щоб створити
емоційний настрій , викликати цікавість до теми; з’ясувати поняття
однодольні, дводольні, покритонасінні; навчити порівнювати будову
рослин різних класів; розвивати спостережливість за розвитком
покритонасінних рослин ; виховувати любов до природи.
Форми та методи: урок – подорож; розповідь, бесіда, пояснення, робота
зі схемами і таблицями, робота з підручником.
Основні терміни та поняття: покритонасінні, квіткові, клас Дводольні,
клас Однодольні, родина, класифікація, таксон.
Обладнання малюнки, схеми, підручник, комп’ютер.
Хід уроку
І.Оганізаційний момент.
Друзі! Подивіться у вікно. На дворі весна, найулюбленіша пора року
більшості людей, рослин, тварин. Ми чекали на весну всю довгу зиму,
чекали і думали: «Чи не принесе нам щастя нова весна?» Я бажаю, щоб з
весною у ваші домівки прийшов вогник порозуміння і засяяв у кожному
віконці, а в наших серцях оселився ще один вогник – вогник надії і сяяв на
протязі життя, а ще – під час проведення уроку біології.
Ось уже багато годин ми подорожуємо по країнах Ботаніки. Ми
побували у країні Водоростей, Вищих спорових рослин, Голонасінних. А
сьогодні завітаємо у ще одну країну, познайомимось із її мешканцями,
дізнаємось про особливості їхньої будови. Але для того щоб потрапити
туди, ми маємо знати «пароль». Всім відомо значення цього слова. За «
паролем» визначають «своїх» і «чужих». На нашому уроці «свої» повинні
дати відповіді на слідуючі запитання:
1.Які принципи класифікації рослин?
2. Що таке запліднення та як відбувається запліднення у насінних рослин?
( використовуючи мал.1)
Мал.1
139

3.Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?
4. Назвіть основні органи квіткових рослин(використовуючи малюнок 2).
Мал.2
Усім вам відомо, що рослини відіграють у житті людини не аби - яку
роль. Пшениця дуб, береза, сосна, кожна з цих рослин є обов’язковою для
нас. Які несхожі між собою темний липовий ліс і веселий березовий гай!
Як відрізняються рослини квітучих зелених лук від рослин палючих
піщаних пустинь, болотистих тундр і вологих субтропіків. Але які б не
були різні квіткові рослини, усі вони мають величезне значення в природі і
житті людини. Тому тема нашої подорожі
« Загальна характеристика покритонасінних їх класифікація».
ІV. Наші завдання:
1.Розкрити місце покритонасінних у системі живої природи.
2.Відновити в пам’яті знання про основні таксони, що лежать в основі
класифікацій покритонасінних.
3. Сформулювати ознаки характерні покритонасінним рослинам.
4.Поділ покритонасінних на класи.
5.Порівняти ознаки , притаманні представникам класів Дводольні та
Однодольні. Заповнити таблицю.
1.Вступне слово вчителя.
Ви знаєте, що рослини дають продукти потрібні людині для
харчування. Рослинами годують сільськогосподарських тварин. З рослин
виготовляють ліки. Рослинну сировину використовують в різні галузі
промисловості.
З розвитком сільського господарства, промисловості та інших галузей
народного господарства попит на рослинні продукти збільшується рік у
рік.
Це змушує людину активно вивчати природні багатства, виводити нові
культурні рослини, цінніші за ті, що були досі.
140

Вивчення природних рослинних багатств пов'язане з проведенням різних
експедицій і наступних польових та лабораторних досліджень.
Експедиції Всесоюзного інституту рослинництва зібрали величезну
колекцію зразків дикорослих, цінних з господарського погляду, рослин і
сортів сільськогосподарських культур. Особливо багато для створення цієї
колекції зробив академік М. І. Вавилов, під керівництвом якого було
проведено експедиції майже в усі частини світу.
Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб розібратися в цій
різноманітності, ботаніки об’єднують усі види рослин у групи, які в свою
чергу об’єднують у більші групи. Для встановлення таких груп рослин
використовують ознаки їх схожості і відмінності, за якими можна судити
про ступінь спорідненості рослин між собою. Близькі роди входять до
однієї родини. Кожну родину можна віднести до якогось класу рослин.
З допомогою вчителя, учні згадують, що таке класифікація і таксон.
Класифікація - це галузь систематики, яка вивчає процес встановлення і
характеристики систематичних груп рослин (таксонів), служить засобом
зв’язку між ними.
Таксон- це одиниця класифікації.
2. З метою формування інтелектуальних здібностей, уміння порівнювати,
встановлювати причинно – наслідкові зв’язки вчитель пропонує
розглянути основні питання теми, виконавши такі завдання:
1.Розкрийте місце покритонасінних у системі живої природи
(використання схеми 1).
2.Пригадайте основні таксони, що лежать в основі класифікації
покритонасінних (використання схеми 2)( Додаток 49 А)
141

3. Розповідь з елементами бесіди.
Сформулювати ознаки характерні покритонасінним рослинам.
• Наявність квітки.
• Наявність зав’язі й плода, які захищають насіннєві зачатки й
насіння.
• Запилення вітром, комахами, водою, птахами.
• Жіночий заросток – пилкове зерно (пилок), утворене двома
клітинами: вегетативною і генеративною.
• Подвійне запліднення: один спермій запліднює яйцеклітину,
другий – центральну клітину зародкового мішка.
• У результаті подвійного запліднення із зав’язі утворюється плід,
з насіннєвого зачатка – насінина, із зиготи - зародок, із заплідненої
вторинної клітини – вторинний ендосперм .
• Ендосперм – тканина з триплоїдним набором хромосом.
Формується одночасно з зародком і являє собою запас поживних речовин
(білки, жири, вуглеводи) .
• Із зародка насінини виростає спорофіт (нестатеве диплоїдне
покоління), який може бути представлений різними життєвими формами –
травою(одно – або багаторічною),кущем або деревом. Будь – яка життєва
форма рослини має основні органи – корінь, стебло, листки і їх видозміни,
а також квітки, насіння, плоди.
Місце покритонасінних у
системі живої природи.
Жива природа
↑
Імперія
Клітинні форми життя
↑
Надцарство
Еукаріоти
↑
Царство
Рослини
↑
Підцарство
Вищі рослини
↑
Відділ
↑
Покритонасінні
(квіткові) Схема 1
Основні таксони в класифікації
покритонасінних
Відділ
↑
Клас
↑
Ряд
↑
Родина
↑
Рід
↑
Вид
Схема 2
142

Триплоїдність ядер клітин ендосперму, які несуть інформацію
материнського й батьківського організмів, підвищує пристосованість
молодої рослини до різноманітних умов середовища.
4. Інтерактивна вправа.
Для з'ясування відповіді на запитання 4 «Поділ покритонасінних на
класи» учні виконують самостійну роботу з підручником, записують схему
у зошит. Вчитель під час бесіди перевіряє рівень засвоєння знань з даного
питання, доповнює і корегує відповідь.
Класифікація покритонасінних
Злакові
Лілійні
Цибулеві
↑
Однодольні
↑
Покритонасінні, або Квіткові
↓
Дводольні
↓
Капустяні
Розові
Бобові
Пасльонові. Айстрові
5. Самостійна робота: «Ознаки притаманні представникам класів
Дводольні та Однодольні»
Для розкриття 5 запитання учитель пропонує на основі малюнка 3,
виконати самостійну роботу, заповнивши таблицю 1. Учнів поділяють на 2
групи: перша описує ознаки дводольних, друга – однодольних.
Мал.3
143

6.Фізкультхвилинка
ГУСИ - ЛЕБЕДІ
Гуси-лебеді летіли, (змахи руками)
На лужку спочити сіли, (присідання)
Потім встали, крильця склали, (руки до плечей)
Розминати спинки стали (колові рухи плечима)
Ніжки обмивали, (нахил, руки вниз)
Вгору підлітали, (стрибок, руки вгору)
Хвостик піднімали, (нахил, руки зчеплені за спиною)
Шийки повертали (повороти голови)
Потім гуси потягнулись (глибокий вдих , руки вгору)
Діти до занять вернулись (сісти за парти)
Табл.1. Порівняльна характеристика дводольних і однодольних рослин
Ознаки Клас Дводольні Клас Однодольні
• Кількість
сім’ядолей у зародку
насінини
• Дві • Одна
• Коренева система
а) походження;
б) форма.
• Система головного
кореня
• Стрижнева,
мичкувата (рідко)
• Система
додаткових коренів
• мичкувата
• Камбій • Є • Відсутній
• Листки • Прості, складні;
пластинки суцільні, з
виїмками
• Прості, пластинки
суцільні
• Жилкування • Сітчасте (перисте,
пальчасте)
• Паралельне,
дугове
• Кількість
частин квітки
• Кратна чотирьом,
п’яти
• Кратна трьом
• Найважливіші
родини
• Хрестоцвіті,
Розові, Бобові,
Пасльонові, Айстрові
тощо.
• Злакові, Лілійні
тощо
На основі складеної таблиці учні роблять відповідні висновки, тобто
дають порівняльну характеристику дводольних і однодольних рослин.
6. Повідомлення учнів:
- Чи відомо вам, що…( Додаток 49 В)
144

1) Багато дерев живуть значно довше , ніж найбільш довговічні тварини.
Так , груша і вишня живуть до 300 років, ялівець - до 500, ялинка і сосна –
до1000, липа – до 1200, дуб – до 2000 років. Вік мамонтового дерева з
Каліфорнії (висота 112 м, в поперечнику 9 м) визначається в 3500 років.
Мексиканські кипариси живуть до 10 000 років. Але макрозамія із
саговникових досягає рекордного віку - 12 000 – 15 000 років.
2) Є тюльпанне дерево . Квітки його дуже схожі на квітки тюльпана , за що
це дерево і дістало таку назву . Батьківщина його – Китай і Північна
Америка. Але воно добре росте і в Україні , зокрема в ботанічному саду
міста Кам’янця-Подільського.
3) Є листяні буряки. Це овочеві і декоративні рослини .Називають її
мангольд. Для їжі споживають листя і черешки. Декоративні орти
мангольда мають красиве велике листя.
4) Молоду кропиву використовують для приготування смачних супів,
багатих на вітаміни . мінеральні солі, білки. Листя кропиви є також
надзвичайно цінним полівітаміном і білковим кормом для свійських
тварин – корів, коней і птахів. Після відгодівлі тварин таким кормом було
помічено, що молоко , масло, яйця збагачуються вітамінами .Вчені
встановили , що поживна цінність кропиви не поступається навіть перед
бобовими культурами.
5) Усі відомі золотисті квіти декоративної рослини настурції можна
вживати в їжу . Пелюстками квіток заправляють супи, що надає страві
аромату і смаку.
6)Найбільша в світі квітка у рослини рафлезії Арнольді. Вона має до 3 м. в
окружності і до1 м. в поперечнику. Ця рослина не має ні стебел , ні
листя ,ні коріння. Вона паратизує на коренях винограду, що росте в
тропічних лісах на острові Суматра.
7) Суцвіття - гігант утворює зонтична пальма. Вона росте в тропіках (Індія)
і цвіте один раз на все життя. Суцвіття досягає великих розмірів – 12-15м
довжини. Це найбільше суцвіття в рослин.
8 )У лісах далекого Сходу росте «залізна береза». Міцність цієї берези в 2-
3 рази більша, ніж дуба. Таке дерево може знайти широке застосування не
тільки в деревообробній, а й машинобудівній промисловості.
7. Розвяжіть задачу.
Задача. Скласти список мішаного лісу за ярусами. Учні виконали його
так:
І ярус – ялина, береза, сосна;
ІІ ярус – липа, бук ,граб;
ІІІ ярус – черемха, калина, брусниця;
ІV ярус – трав’янисті рослини.
Знайдіть і виправте помилки які допустили школярі .
Відповідь: І ярус – ялина, береза, сосна, липа, бук ,граб;
ІІ ярус - черемха, калина;
ІІІ ярус –брусниця;
145

ІV ярус – трав’янисті рослини.
VІI. Рефлексія ( Додаток 49 Г)
- Дати відповідь на такі запитання :
1.Чому покритонасінні отримали таку назву?
2.Встановити ознаки , відмінності покритонасінні рослин?
3.Чому покритонасінні займають панівне місце на землі серед рослин?
4.Які ароморфози характеризують покритонасінні рослини?
5.У чому відмінність рослин класів Одно – та Дводольні.
- Якщо ви погоджуєтесь з наведеною інформацією, то поставте у
спеціальній таблиці "+" або "-" .
1. Суниця лісова – деревна рослина.
2. Родина Лілійні належить до класу Дводольні.
3. Усі дводольні рослини мають стрижневу кореневу систему.
4. Зародок однодольних має одну сім’ядолю.
5. Рослини із класу Дводольні мають сітчасте жилкування.
6. В однодольних рослин листки мають лінійне та дугове жилкування.
7. Рід – найменша таксономічна одиниця.
8. Інша назва покритонасінних – «Квіткові».
1 2 3 4 5 6 7 8
Оцінювання. Мотивація оцінювання.
ІХ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника по темі.
2. Дайте відповіді на запитання вікторини.
• Яка група рослин має сітчасте жилкування
листків і стрижневу кореневу систему?
• Для якої групи рослин характерне дугове і паралельне
жилкування листків?
• Як називається частина клітини, заповнена клітинним соком?
• В якій частині зародка насіння огірків, капусти та інших
дводольних рослин містяться поживні речовини?
• Квітки більшості рослин мають і тичинки, і маточки. Як
називаються такі квітки?
• Як називається процес злиття клітин пилку і яйцеклітини ,
насінного зачатка?
• В якій групі рослин є тільки дерева і кущі?
Урок 50
Тема Сільськогосподарські рослини.
146

Мета: сформувати уявлення про основні сільськогосподарські групи
рослин як результат діяльності людини, поглибити знання про їх ознаки ;
розвивати вміння і навички учнів порівнювати, узагальнювати та робити
висновки, розвивати біологічну мову, мислення, вміння працювати з
підручником, додатковою літературою; виховувати розуміння необхідності
дбайливого ставлення до природи.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, самостійна робота учнів.
Обладнання Таблиці з різними групами рослин,
комп”ютер.
Хід уроку
«Якщо хочеш бути щасливим – будь ним» - стверджував Кузьма
Прудков. Наш оптимізм допомагає подолати труднощі і перешкоди.
Оптимісти досягають успіхів у житті. То ж давайте поставимося з
оптимізмом до теми уроку.
Формування робочого настрою: „ Налаштовуємося на біологію”
1. Відновити в пам’яті знання про основні таксони, що лежать в основі
класифікацій покритонасінних.
2. Сформулювати ознаки характерні покритонасінним рослинам.
3.Поділ покритонасінних на класи.
4.Порівняти ознаки , притаманні представникам класів Дводольні та
Однодольні.
5. Які умови необхідні для розселення рослин на Землі?
Вправа « Дивуй»
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії
про рослин. Учні мають протягом уроку підтвердити правильність чи
неправильність даних фактів.
План
1. Поняття «сільськогосподарські рослини».
2. Поділ сільськогосподарських рослин за призначенням.
3. Сільськогосподарські рослини класу Однодольні .
4. Сільськогосподарські рослини класу Дводольні
Сільськогосподарські культури — культурні рослини, що
вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування,
147

виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для
сільськогосподарських тварин.
За призначенням умовно поділяються на:
продовольчі (в основному зернові культури) — група рослин,
оброблюваних для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини
та використовується для виробництва корму для тварин.
технічні культури — рослини, що їх використовують в основному як
сировину для різних галузей промисловості (харчової, текстильної,
миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та ін.).
кормові культури— рослини (одно і багаторічні), що вирощуються на
корм сільськогосподарським тваринам.
Волокнисті культури.
Лікарські рослини - одне із джерел одержання лікувальних і
профілактичних засобів сучасної медицини. Зокрема, при лікуванні
захворювань серцево-судинної системи, печінки, шлунково-кишкового
тракту і системи кровообігу без них не обійтися.
. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ.
Важлива технічна, кормова та овочева культура картопля. Набула
великого поширення в Україні на присадибних та дачних ділянках. Її ще
називають другим хлібом.
Картопля - цінна культура, вміст крохмалю в деяких її сортах сягає
ЗО %. Розмножують картоплю, здебільшого, вегетативно - бульбами. Для
виведення нових сортів її вирощують із насіння.
Найбільше господарське значення має соняшник, сорти якого
виводили з метою підвищення вмісту олії. Є і декоративні види
соняшника. Взагалі, на початку ця заокеанська культура поширювалася як
декоративна. І тільки майже через 200 років після появи соняшника у
Європі з нього почали отримувати олію.
Капуста - дворічна трав'яниста рослина, вологолюбна та
холодостійка. Вирощувати її стали більш ніж 4 тисячі років тому в країнах
Середземномор'я. Головні різновиди капусти: білоголовкова, цвітна,
брюссельська, кольрабі - мають безліч сортів. У дикорослому вигляді
капуста й зараз зустрічається на берегах Середземномор'я.
Цукровий буряк належить до роду Буряк родини Лободові.
Трав'яниста холодостійка рослина з прикореневою розеткою м'ясистих
листків. У перший рік утворюється коренеплід, а на другий - висаджений
коренеплід дає квітконосні пагони. Запилення перехресне за допомогою
вітру.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ КЛАСУ ОДНОДОЛЬНІ
148

Пшениця - дуже давня культурна рослина, яку людина почала
вирощувати більш ніж 10 тисяч років тому. Її зернівки завжди знаходять на
місцях перших поселень людини. Пшеницю вирощують заради цінного
зерна, з борошна якого випікають хліб, виготовляють крупи та макаронні
вироби. Крім того, пшениця використовується і як цінна кормова та
технічна культура. Спирт, який із неї отримують, застосовують для
виготовлення гуми для автомобільних шин, а також у медицині.
Кукурудза - рід родини Злакові. Батьківщина цієї рослини - Південна
та Центральна Америка. Кукурудза - однорічна трав'яниста однодомна
теплолюбна посухостійка рослина.
Зерно містить не тільки білки та вуглеводи, але й жири. Особливо
збільшується вміст жирів під час проростання зерна. Кукурудзяне борошно
має недостатню кількість білків і тому непридатне для випікання хліба.
Кукурудза - дуже важлива культура в народному господарстві. З її зеленої
маси для худоби виготовляють дуже цінний і поживний силос, із
проростків отримують багату на вітаміни олію, що має лікарські
властивості. Кукурудза використовується людиною у їжу (молоді зернівки,
борошно, крупи).
Інші сільськогосподарські однодольні рослини. Крім зернових, до
сільськогосподарських культур відносять і такі рослини класу Однодольні,
як цибуля, часник, спаржа. Вони є не тільки цінними овочевими
культурами, але й широко застосовуються в народній медицині.
До однодольних належить і цукрова тростина, з якої одержують
майже половину світового виробництва цукру.
Раз-два! Дружно встали,
Всі ми велетнями стали (руки вгору)
Руки в сторони, як крила, (змахи руками)
І на пояс — три-чотири.
Вправо-вліво повернулись,
Нахилились і прогнулись.
Раз — присіли, два — присіли.
І за парти дружно сіли.
VІ. Рефлексія ( Додаток 50 А)
Заповніть таблицю
Назви культур представники
Зернові
технічні
кормові
149

Оцінювання. Мотивація оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника по темі.
Творче завдання: підготувати повідомлення про використання
однієї з сільськогосподарських рослин.
Урок 51
Тема Екологічні групи рослин.
Мета: сформувати уявлення про екологічні групи рослин як результат
впливу екологічних факторів неживої природи на організм рослин,
поглибити знання про їх ознаки; розвивати вміння і навички учнів
порівнювати, узагальнювати та робити висновки, розвивати біологічну
мову, мислення, вміння працювати з підручником, додатковою
літературою; виховувати розуміння необхідності дбайливого ставлення до
природи.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, практична діяльність
Терміни та поняття: екологічні групи рослин, світлолюбні рослини,
тіньолюбні, тіньовитривалі, вологолюбні, посухостійкі, холодостійкі,
теплолюбиві.
Обладнання таблиці з різними екологічними групами рослин,
Хід уроку
Щоб урок наш був гарним , цікавим ,змістовним ми повинні повернутися
один до одного і щиро посміхнутися.
Вправа” Інтелектуальна розминка”
Вчитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть
ставити заздалегідь підготовлені учні. Наприклад « Які умови необхідні
для існування живих організмів?» ; « Які умови необхідні для розселення
рослин на Землі?»
Вправа « Дивуй»
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібні історії
про рослин. Учні мають протягом уроку підтвердити правильність чи
неправильність даних фактів.
150

План
1. Екологічні групи рослин по відношенню до світла
2. Екологічні групи рослин по відношенню до вологи
3. Екологічні групи рослин по відношенню до температури.
1. Екологічні групи рослин по відношенню до світла
Для чого рослинам потрібне світло? Рослинам потрібне світло як
умова для живлення, бо вони можуть живитися вуглекислим газом повітря
тільки на світлі.
Порівняйте вигляд сосен, що виросли в глибині лісу та на відкритому
просторі (демонстрування малюнків сосен). В чому між ними різниця?
За недостатньої освітленості рослини мають потоншені стебла,
дрібні блідо-зелені листки тощо. Наводяться приклади кімнатних рослин,
які мають такі ознаки.
За допомогою яких органів рослини вбирають сонячне світло? Вони
вловлюють його в основному листками. Чи помічали ви коли-небудь, щоб
листочки рухалися за Сонцем? Листки багатьох рослин можуть
повертатися до світла (демонстрування: малюнка соняшника, бавовнику;
представників кімнатних рослин (строманту, маранту, диффенбахію,
хлорофітума тощо). Що дає така здатність рослинам? Це дає змогу краще
вбирати сонячне проміння. Наприклад, у плюща листки завжди повернуті
до світла, і, якщо горщик з рослиною повернути, через якийсь час вони
знову повернуться до світла й розмістяться у вигляді мозаїки з листків,
майже не затінюючи один одного (демонстрування листкової мозаїки
плюща).
Подивіться на клен, липу та інші дерева й кущі (демонстрування
зображень клена, липи, глоду, бузку, жасмину). На їхніх гілках просвіти
між великими листками зайняті меншими. У клена лопаті одних листків
заходять у вирізи інших. Листкова мозаїка — приклад пристосування
рослин до кращого використання світла. Однак у рослин потреби до світла
різні: одним рослинам потрібно більше світла — це світлолюбні рослини
(демонстрування малюнків сосни, мати-й-мачухи, пшениці, жита,
кукурудзи). Інші добре ростуть у тіні — це тіньовитривалі рослини
(демонстрування малюнків ялини, деяких мохів, квасениці). Наприклад,
ялина, більшість мохів, грушанка, квасениця добре почуваються під
кронами дерев. А от сосна, мати-й-мачуха, тюльпани полюбляють зростати
на добре освітлених місцях, це світлолюбні рослини. Як правило, в
тінистому лісі не буває рослин, які ростуть на відкритих сонячних
ділянках.
151

Світлолюбні рослини ( ковила, пирій, тюльпан, сосна) оселяються на
відкритих , добре освітлених місцях.
Тіньолюбні ( ялина, квасениця звичайна, копитняк, плаун булавовидний)
зростають на затінених ділянках.
Тіньовитривалі ( граб, липа, бузок) зростаючи в лісах, можуть переносити
певне затінення.
2. Екологічні групи рослин по відношенню до вологи.
Яке значення має вода для рослин? Що відбувається з кімнатною
рослиною, якщо її довго не підливати? Чому це відбувається? Без води
не може жити жодна рослина, бо вода входить до складу живих
організмів.. У плодах таких рослин, як огірки, помідори, кавуни, вода сягає
80% їхньої маси. Чи всі рослини мають однакову потребу в воді? Капуста,
огірки та інші овочеві рослини в період свого росту потребують великої
кількості води, і, щоб виростити добрий урожай, їх треба часто поливати.
Різні рослини мають різну потребу в воді: одні рослини потребують
більшої кількості води й ростуть на берегах водойм, у болотах, на
вологому лісовому ґрунті та вологих ділянках лук, інші добре
розвиваються на схилах гір, у степах, на сухих луках і у спекотній пустелі.
{Розгляд малюнків й натуральні екземпляри різних рослин, пристосованих
до життя в неоднакових умовах вологості: підбілу (мати-й-мачухи),
калюжниці, білого латаття, рису, проса, ковили, сосни, верблюжої колючки
та ін.).
За потребою у воді розрізняють такі групи рослин, як:
 водяні рослини (наприклад, елодея, ряска, латаття);
 вологолюбні рослини (наприклад, очерет) ростуть уздовж узбережжя
водойм (можуть бути частково занурені у воду), у вологих лісах, на
болотах. Вони зростають лише за умов високої зволоженості ґрунту,
навіть за нетривалої нестачі води ці рослини в'януть і можуть
загинути;
152

 посухостійкі (кактуси, верблюжа колючка, молодило)поширені у
посушливих місцях.
3. Екологічні групи рослин по відношенню до температури.
Як рослини пристосовані до зимових холодів і великих морозів?
Різні рослини пристосовані до життя в різних кліматичних умовах: одні
живуть у теплих краях, де сухий і спекотний клімат, інші пристосовані до
життя в умовах холодного клімату. Таким рослинам, як сосна, ялина,
береза й осика, допомагає переносити зимові холоди товста її пориста
кора. Рослини теплих країв пристосовані до спекотного клімату. Більшість
рослин не пристосована до перенесення великих холодів і зимових
морозів. Однак є види, здатні витримувати тривалі морози понад -50 °С
(наприклад, модрина даурська), тоді як більшість тропічних рослин не
витримує навіть короткочасного зниження температури до +4 °С.
Як реагують на зміну температури рослини нашого регіону?
(Відбувається явище листопаду, рослини переходять у стан спокою). Вони
скидають листки, зменшуючи випаровування води, щоб не допустити
переохолодження, або ж узагалі їхня надземна частина відмирає і
залишаються лише видозмінені підземні пагони (наприклад, кореневища,
цибулини). Такі пристосування притаманні багатьом трав'янистим
рослинам. Рослини, здатні витримувати тривалі періоди низьких
позитивних температур, називають холодостійкими (ячмінь, овес, льон), а
ті, що потребують порівняно високих температур, — теплолюбними
(кукурудза, огірок, диня, кавун, персик).
Холодостійкі (ячмінь, овес, льон) витримують тривалі періоди низьких
позитивних температур.
Теплолюбиві ( кукурудза, огірок, диня, кавун, персик) потребують
порівняно високих температур.
153

Повіяв теплий вітерець, (руки в сторони, змахи до грудей)
Прийшла весна, зимі кінець (сплеск руками)
До сонця руки підійму (руки вгору, змахи)
І помашу отак йому.
Весні вклонюсь, весні вклонюсь (нахили тулуба)
І до травички доторкнусь (присідання)
А потім встану, посміхнусь
І до роботи повернусь.
5. Інтерактивна вправа
Вправа „ Прес – конференція”
Обговорення того, наскільки повно було використано навчальну
інформацію.
Запитання для обговорення:
1. Які фактори неживої природи мають першорядне значення для
рослин?
2. Яку роль відіграє світло у життєдіяльності рослин?
3. Яку роль відіграє вода у житті рослин?
4. Які пристосування до існування в різних умовах зволоження мають
рослини?
5. Чому під соснами у лісі інколи трапляються молоді ялинки, а під
ялинками ніколи не буває молодих сосен?
VІ. Рефлексія
„Міні – практикум”
Чим відрізняються листки рослин, що ростуть у тіні, від рослин, що
вимагають яскравого освітлення?
Наведіть приклади теплолюбних і холодостійких рослин. Чому теплолюбні
рослини не витримують заморозків?
VІІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по темі: ”Екологічні групи
рослин”
ПOMIPКУЙTE
Як рослини різних місць мешкання пристосовані до нестачі або надлишку
вологи
ксерофіти гігрофіти мезофіти
Урок 52
154

Тема Життєві форми рослин.
Мета: забезпечити засвоєння учнями понять життєві форми рослин, вплив
факторів середовища па формування життєвих форм рослин, взаємозв”язку
рослин між собою ; розвивати вміння і навички учнів порівнювати,
узагальнювати та робити висновки, розвивати біологічну мову, мислення,
вміння працювати з підручником, додатковою літературою; виховувати
любов та бережливе ставлення до природи.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, проблемно – пошукова
діяльність.
 Життєві форми рослин
 Чагарники
 Сукуленти
 Дерева
 Кущі
 Трави
 Однорічні рослини
 Багаторічні рослини
 Дворічні рослини
Обладнання таблиці з різними життєвими формами рослин,
Хід уроку
Щоб урок наш був гарним , цікавим ,змістовним ми повинні повернутися
один до одного і щиро посміхнутися.
Криголам „ Усе про тебе” ( Додаток 52 А)
1. якщо ви вважаєте, що потрібно оберігати природу, плесніть в долоні.
2. якщо ви не смітите на вулицях – встаньте
3. якщо ви вимикаєте світло – підстрибніть
4. якщо ви допомагаєте батькам – тупніть
5. якщо вам не подобається запах бруду – махніть рукою перед своїм
обличчям.
Бачите, які ми єдині, як у нас багато спільного. Тож давайте ми будемо
працювати дружно, активно, взявшись за руки.
155

Вправа” Опитування - естафета”
Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт картки
із запитаннями, вони відповідають і передають далі. ( Додаток 52 Б)
Картка для опитування.
1. Екологічні групи рослин по відношенню до вологи :
-...
-...
-...
2. Екологічні групи рослин по відношенню до світла :
-...
-...
-...
3. Екологічні групи рослин по відношенню до температури:
-...
-...
Наведіть приклади теплолюбних і холодостійких рослин.
Із запропонованих гербарних листків виберіть окремо світлолюбні,
тіньовитривалі, тіньолюбні рослини.
Легенда про волошки і маки.
Це було в тi далекi часи, коли на нашi землi нападали татари i турки.
На oкpaїнi села жила сiм'я, яка складалась iз батькiв, хлопця i дiвчинки. Як
тiльки почулися сигнали про те, що на село суне навала татар, батько
сказав до сина: "Я йду назустрiч вороговi, а тебе залишаю, щоб ти захищав
маму i сестру, Хлопчику було лише 12 pоків, але він вже добре володiв
шаблею. Схопивши шаблю,хлопець вибiг з хати, мамі i сестрі порадив
заховатись в схованку. Татари вже наближались до воріт. Хлопець став у
воротях шаблею затримував вopoгiв, щоб його родичі змогли за цей час,
заховатись. Сили були нepiвнi, хлопчика вбили i порубали, а куски тiла
розкидали по пшеничному полю. Татари прийшли в дім, але там вже
нікоro не було. Мама з дочкою були у схованцi, яку важко було знайти.
Забравши полонених, татари вiдiйшли.
Мама з дочкою вийшли зi схованки i побачили, що серед поля ле-
жить голова брата. Вони ходили по полю, збирали куски тiла хлопчика i
плакали
Там, де падали сльози, виростали волошки, де капнула кров, виросли
червонi маки.
Ось i досi проростають у пшеницi синi волошки i червонi маки.
156

План
 Поняття „Життєва форма”
 Життєві форми рослин
У природi в результатi тривалої (протягом багатьох мiльйонiв рокiв)
взаємодії рослин i зовнiшнього середовища виникли рiзнi життєвi форми
рослин. Життєва форма це зовнiшнiй загальний вигляд (габiтус)
рослинного органiзму, що склався протягом багатьох pоків при певних
зовнiшнiх умовах. Кожна життєва форма пристосувалася до тих
несприятливих умов зовнiшнього середовища, у яких вона виростає.
Життєвi форми мають кiлька класифiкацiй, в основу яких покладенi рiзнi
ознаки. Широко використовується класифiкацiя, в основі якої лежить
зовнiшнiй вигляд рослин. За цiєю класифiкацiєю життєвi форми бувають
такі:
дерева (кожне дерево має: стовбур, гiлки дерев утворюють їх крони) - дуб,
бе-
реза, сосна та ін;
чагарники (мають не один стовбур, а декiлька стовбурiв, що вiдходять від
спільної основи) - шипшина, бузок, лiщина;
чагарнички - брусниця, верес та iн;
напiвчагарники - шавлiя, лаванда та iн.;
рослини-«подушки» (виростають унагорних напiвпустелях i альпiйських
зонах);
сукуленти (запасаючi вологу) - кактуси, алое та iн.;
лiани (кучерявi i лазячi рослини) - плющ, горох, виноград та ін.;
трав'янистi рослини (мають соковите трав'янисте стебло) - ромашка,
кропива,
кульбаба та iн.;
мохи i нижчi рослини.
Дерева i чагарники – багаторiчні рослини. Деякi з них живуть бiльше
тисячi pоків(дуб). Серед трав зустрiчаються багато -, дво - i однорiчнi.
Надземнi частини бiльшостi багаторiчних трав'янистих рослин восени
вiдмирають, а нaвecнi розвиваються заново, тому що в грунті пiд снігом
зберiгаються кopeнi та iншi пiдземнi органи з бруньками.
Однорiчнi рослини нaвecвi розвиваються з насіння, зацвітають, утворюють
плоди з насінням і після цьоrо вiдмирають.
Дворiчнi рослини живуть майже два роки. Уперший piк цi рослини
утворюють звичайно тiльки кopeнi, стебла i листки. На другий piк
розвиваються новi пагони, цвiтуть i дають плоди з насiнням, а до oceнi
вiдмирають.
Раз-два —
Піднімається гора,
Три, чотири —
157

Це круті гірські схили,
П'ять, шість —
Це орли дивний танець завели,
Сім, вісім —
Це смерічки похилилися до річки,
Дев'ять, десять —
Це вода з водоспаду витікає.
VІІ. Інтерактивна вправа
Робота з підручником
Вправа „Міні – практикум” ( Додаток 52 В)
Виконання невеликого практичного завдання за допомогою підручника
Життєва форма рослин Особливості зовнішньої
будови
приклади
1.
2.
3.
VІІІ.Рефлексія
Вправа „ Встав пропущені слова” ( додаток 52 Г)
Однорiчнi рослини нaвecнi розвиваються з насіння, ........, утворюють ..... з
насінням і після цьоrо вiдмирають.
Дворiчнi ....... живуть майже ... роки. У перший piк цi рослини утворюють
звичайно тiльки ......., стебла i ....... На другий ... розвиваються новi ......,
цвiтуть i дають плоди з ........, а до oceнi вiдмирають.
Багаторiчнi рослини живуть бiльше ...... років.
Надземнi ....... бiльшостi багаторiчних ............ рослин восени .........., а
нaвecнi ............ заново, тому що в грунті пiд ...... зберiгаються кopeнi та
iншi ........ органи з ..........
Слова для довідки
Плоди,два, корені, цвітуть, рослини, листки, рік, насінням, частини,
пагони, тисячі, трав”янистих, розвиваються, снігом, відмирають, підземні,
бруньками..
ІХ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по темі: „Життєві форми
рослин”
ПOMIPКУЙTE
Проаналізуйте
158

малюнок.
Опишіть цикл
розвитку одно - ,
дворічних рослин
Урок 53
Тема Розселення рослин у природі. Рослинні угруповання.
Мета: забезпечити засвоєння учнями понять про основні способи
розселення рослин в природі та чинники, які впливають на розселення.
Дати загальні уявлення про рослинні угруповання ; розвивати вміння і
навички учнів порівнювати, узагальнювати та робити висновки ;
розвивати біологічну мову, мислення, вміння працювати з підручником,
додатковою літературою; виховувати любов та бережливе ставлення до
природи.
Терміни та поняття: розселення рослин, рослинні угруповання,
рослинність, флора, ліс, лука, степ, болото, водойма.
Обладнання таблиці з різними середовищами існування, комп”ютер,
картки зеленого та червоного кольору.
159

Хід уроку
Гра „ Мікрофон” ( Додаток 53 А)
Вчитель ставить запитання з базових понять.
Наприклад:
1. Що вивчає екологія
2. Яке значення екології як науки.
3. На які групи розподіляють чинники середовища.
4. lз наведених чинникiв довкiлля виберiтьтiльки абiотичнi фактори:
земне тяжiння,
опади,
солонiсть океану,
сонячне свiтло,
веснянi повенi,
температура,
вирубка лicу,
осушення болiт,
запилення квітів комахами.
Розгляньте виданні вам картинки. Поясніть, як утворилось дане
співжиття рослин.
План
1. Розселення рослин у природі.
2. Поняття про біоценоз, біогеоценоз, екосистеми.
3. Пристосованість рослин до життя в угрупованнях
Роcлинні угруповання - це групи взаємопов' язанuх мiж собою
рослuн рiзнuх видів, які трuвалий час зростають на пeвнiй дiлянцi
місцевостi з oднopiднми умовамu життя.
Флора – сукупність видів рослин на певній території.
Кожне рослинне угруповання характеризується також певним
просторовим розташуванням рослин, яке називають ярусністю .
Розрізняють ярусність надземну і підземну. Виділяють до п’яти надземних
160

ярусів і відповідну кількість підземних. Ярусне розташування рослин
знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси, як правило, займають
світлолюбні рослини, а нижні – ті невитривалі та тінелюбні. У рослинних
угрупованнях постійно відбуваються різні зміни. (Додаток 53 Б)
Інтерактивна вправа
Робота в групах
Кожна група одержує певний тип рослинного угруповання і з допомогою
підручника характеризує їх.
161
Фітоценоз
( рослинне
угрупован
ня)
біоценоз
біогеоценоз

Рослинність Землі характеризується горизонтальною зональністю,тобто
у тих чи інших грунтових та кліматичних умовах (зонах) існують певні
типи рослинності.
Зміна рослинності одного типу на інший спостерігається і в гірських
умовах зі збільшенням висоти над рівнем моря. Це явище отримало назву
вертикальної поясності.
Буратіно потягнувся,
Раз — нагнувся, два — нагнувся,
Руки в сторону розвів —
Мабуть, ключик загубив.
А щоб ключик відшукати,
Треба нам навшпиньки встати
VІ. Рефлексія
Вправа „Світлофор” ( Додаток 53 Г)
Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають картки.
Зелену – знають відповідь, червону - якщо утруднюються з відповіддю.
Експрес-опитування журнaлiстiв
. Що вивчає екологiя?
. Що таке середовище iснування, або довкiлля?
. Що таке екологiчна свідомість?
. Якi екологiчнi чинники вам вiдомi?
. Про що йдеться?
Живе i ллється,
Часом i на кaмiнь пнеться,
Як нeмає - все всихає,
звiр i птиця помирає?
Який це фактор?
Хто за piк чотири рази перевдягається?
VІІ. Підсумки уроку.
Домашнє завдання
Прочитати матеріал підручника по темі : „Розселення
рослин у природі, рослинні угруповання.”
Скласти казковий опис рослинного угруповання (на вибір)
Урок 54
Тема Значення рослин у природі та житті людини .
Мета: забезпечити засвоєння учнями понять про вплив рослин на
162

фактори середовища та формування знань про планетарне значення
рослин,використання рослин людиною ; розвивати вміння і навички учнів
порівнювати, узагальнювати та робити висновки, розвивати біологічну
мову, мислення, вміння працювати з підручником, додатковою
літературою ; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, проблемно – пошукова
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Без них ми не уявляємо своє життя. Вони вражають незвичайною
формою, красою. Милують наше око в любу пору року. Їх стан цілком
залежить від нас, і якщо ви хочете, щоб їм було зручно, потрібно
навчитися правильно за ними доглядати.
Про кого йдеться?
ІІ.Актуалізація опорних знань.
Бесіда за такими запитаннями.
1.Наведіть приклади рослин.
2. Як з допомогою рослин прикрасити свій будинок?
3. Які рослини є у вас дома?
4. Що потрібно знати про рослину любителям квітів?
5. Перерахуйте правила успішного вирощування рослин.
10 золотих правил. ( Додаток 54 А)
Не заливайте їх.
Надайте їм спокій.
Змиріться з неминучою втратою деяких рослин.
Створіть їм вологе середовище.
Вчасно приймайте необхідні міри.
Групуйте рослини.
Навчіться пересаджувати.
Робіть правильний вибір.
Придбайте необхідний інвентар.
Правильно доглядайте за кожною рослиною.
6. А чи вмієте ви розпізнавати види рослин за зовнішнім виглядом?
План
1. Рослини - джерело кисню.
2. Рослини – виробники органічної речовини.
3. Використання рослин людиною.
ІV. Надання необхідної інформації
163

Як нам відомо, всі люди і тварини дихають киснем і виділяють
вуглекислий газ. Кількість вуглекислого газу в повітрі також збільшується
від спалювання палива. А рослини у свою чергу поглинають вуглекислий
газ з повітря на світлі і виділяють кисень.
Крім цього рослини збагачують повітря киснем, зменшуючи
кількість вуглекислого газу. З огляду на те, що кисень є необхідним
компонентом для життя людей і тварин, життя на Землі без зелених рослин
була б неможлива.
Велике значення мають зелені рослини і в житті людини. Рослини
збагачують атмосферу киснем, є джерелом палива, будівельних матеріалів
і сировини для промисловості. Вони є їжею для людини, а також для
тварин.
Як сировину і паливо людина використовує не тільки рослини, які
оточують її тепер, а й залишки рослин, що існували тисячі, сотні тисяч і
мільйонів років тому. Кам’яне вугілля і торф можуть бути прикладом
цього.
Рослини озеленюють наші міста і селища, захищають повітря від
забруднення. Сади, парки, сквери, ліси, які оточують зеленим поясом
великі міста, необхідні людині.
Значення рослин при утворенні в них органічних речовин відіграє
також важливу роль. Зелені рослини створюють органічні речовини, а
люди та тварини для свого харчування отримують їх готовими від зелених
рослин. Люди вирощують культурні рослини, щоб надалі збирати врожаї
плодів фруктів, овочів, зерен і т.п. і вживати їх в їжу, заготовляти на зиму.
А для сільськогосподарських тварин збирають зерна, силос, які також
необхідні для життя тварин, тому що містять поживні органічні речовини.
Тварини не могли б існувати без зелених рослин, так як харчуються
готовими органічними речовинами, які в них утворюються.
У підсумку можна сказати, що значення рослин у природі та житті
людини відіграє дуже велику роль. Тому що зелені рослини дають людям
їжу, сировину для промисловості, а також корма для
сільськогосподарських тварин.
Навколо дерев весело підемо.
Різні листочки дружно підберемо.
Відразу вгору піднімемо,
А потім їх підкинемо,
Нехай собі летять!
Руки в сторону, в кулачок.
Розгинай – і на бочок
По колінах вдарим нижче, нижче, нижче.
Руки вгору піднімемо вище, вище, вище
V. Рефлексія ( Додаток 54 Б)
Заповніть раблицю:
164

Використання рослин людиною у:
Сільському господарстві
промисловості
побуті
Лікувальній справі
VІ. Підсумки уроку
Домашнє завдання
Розглянути відповідний матеріал підручника
Опрацювати тестові завдання.
Урок 55
Тема Розпізнавання видів кімнатних рослин ( практична робота № 4 )
Мета: розширити знання учнів про різноманітність кімнатних рослин
,навчити розпізнавати запропоновані види рослин, застосовувати набуті
знання для озеленення місцевості, житлових та службових приміщень ;
розвивати навички самостійного пошуку нових знань та їх самоаналізу,
здатність порівнювати, розкрити значення кімнатних рослин для людини ;
виховувати любов до природи, спостережливість, естетичний смак.
Тип уроку: урок практичного засвоєння знань.
Форми та методи: пояснення, бесіда, індивідуальна робота, робота зі
схемами.
Обладнання та об’єкти дослідження живі або гербарні зразки різних
видів кімнатних рослин, лупа, препарувальний набір, ПК, енциклопедія
кімнатних рослин.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Без них ми не уявляємо своє життя. Вони вражають незвичайною
формою, красою. Милують наше око в любу пору року. Їх стан цілком
165

залежить від нас, і якщо ви хочете, щоб їм було зручно, потрібно
навчитися правильно за ними доглядати.
Про кого йдеться?
Вправа “Перетворення”.
Учитель пропонує учасникам завершити речення: “Якби я був
рослиною, то був би …”.Усі відповідають по черзі.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
Бесіда за такими запитаннями.
1.Наведіть приклад кімнатних рослин.
2. Як з допомогою кімнатних рослин прикрасити свій будинок?
3. Які рослини є у вас дома?
4. Що потрібно знати про рослину любителям квітів?
5. Перерахуйте правила успішного вирощування рослин.
10 золотих правил.
Не заливайте їх.
Надайте їм спокій.
Змиріться з неминучою втратою деяких рослин.
Створіть їм вологе середовище.
Вчасно приймайте необхідні міри.
Групуйте рослини.
Навчіться пересаджувати.
Робіть правильний вибір.
Придбайте необхідний інвентар.
Правильно доглядайте за кожною рослиною.
6. А чи вмієте ви розпізнавати види рослин за зовнішнім виглядом?
Розпізнавання видів кімнатних рослин є темою сьогоднішнього
уроку, практичної роботи №4 ( Додаток 55 А)
Мета практичної роботи: навчитись розпізнавати види кімнатних рослин.
ІV. Виконання практичної роботи.
Практична робота виконується за етапами.
І етап. Вступне слово вчителя.
У короткому вступі вчитель знайомить учнів із найбільш
поширеними видами кімнатних рослин, дає коротку характеристику їм та
спрямовує увагу учнів на рослини, що є об’єктами дослідження(живі
рослини, гербарні зразки) на цьому уроці.
2 етап. Знайомство із енциклопедією кімнатних рослин – повідомлення
учня.
3 етап. Робота в парах.
166

Завдання для учнів, які працюють в парах. (Кожній парі
пропонується 2-3 види рослин).
1)Розгляньте зразки рослин, запропоновані вчителем. Зверніть увагу на:
форму квітки;
форму листкової пластинки;
колір листка;
розміщення стебла у просторі;
довжину стебла.
( Для деяких видів рослин потрібна лупа та препарувальний набір).
2) З допомогою схем визначте вид рослини(робота з комп’ютером).
Приклад схем.
Традесканція (Tradescantia)
1.Т. прирічна
2. Т. білоквіткова
3. Т. Блоссфельда
1. 60 см.. Загострені темно-зелені зверху і пурпурові знизу листки
довжиною 5-10 см.. Сік рожево-фіолетовий.
2. 40см. Блискучі загострені листки довжиною 5см. Нижня сторона зелена,
сік безбарвний.
3. 60 см. Опущені, темно-зелені зверху і пурпурові знизу листки довжиною
8 см. Квіти довжиною 1см.
Бегонія (Begonia)
1. Б. королівська
2. Б. завждиквітуча
3. Б. бульбочкова
4. Б. Мейсона
1. Переважають серед декоративних бегоній. Листки асиметричні, 15-30
см. у довжину.
2. Прості або махрові білі, рожеві, оранжеві або червоні квіти. Листки
діаметром 5 см. різних відтінків: від жовто-зеленого до темно-червоного.
Кущова рослина.
3. 30 см. Має м’ясисте стебло, на якому формуються великі чоловічі квіти
червоного, блідо-рожевого кольору.
4. Зморшкуваті листки довжиною 15 см. з темним хрестоподібним
малюнком в центрі.
Агава (Agave)
1. А. американська
167

2. А. королеви Вікторії
1. Сукулент. Найпоширеніший вид, утворює розетку із великих м’ясистих
листків з гострою колючкою на кінці. Діаметр розетки 2 м., листки сіро-
зелені. В кімнатних умовах цвітуть рідко.
2. Сукулент. Трикутні листки довжиною 15 см. з білою смугою і чорною
колючкою на кінцях.
Алоє (Aloe)
1. А. перисте
2. А. приземисте
3. А. приємне
4. А. залякуюче
1. Сукулент. Зелені з пурпуровим блиском і білими краями смугасті листки
довжиною 15 см.
2. Сукулент. Синьо-зелені листки довжиною 10 см. із зубчастим краєм.
3. Сукулент. Утворює розетку діаметром 10 см. із колючих листків з
кремовими плямами.
4. Сукулент. Покриті колючками листки довжиною 45 см. сидять на
товстому стеблі.
Аспарагус (Asparagus)
1. А. перистий
2. А. густоквітковий
3. А.Мейєра
4. А.серповидний
1. 1 м. Тонкі пагони розміщені горизонтально у вигляді пера. Іноді
з’являються червоні плоди ягоди.
2. Дугоподібні тонкі стебла з шилоподібними яскраво-зеленими листками
довжиною 2 см.
3. 40 см. Прямі стебла з шилоподібними листками довжиною 2 см.
4. 1 м. Серповидні листки, колючі стебла.
Колеус (Coleus)
1. К. Блюме
2. К. карликовий
1. 30-60 см. Пилчасті або зубчасті листки різноманітного забарвлення.
Рослини можна залишати на наступний рік, але за звичай з ним поводяться
як з однорічним.
168

2. До 30 см. Однорічне, пильчасті або зубчасті листки.
Гібриди
Червоний. Жовтий. Жовто-червоний. Зелений. Кремовий.
Дурман (Datura)
1. Д. білосніжний
2. Д. пахучий
1. 2 м. Духмяні трубчасті квіти довжиною 20 см., як правило, білі,
зустрічаються також рожеві або кремові. Овальні листки довжиною 20 см.
Єдиний вид в продажі. Всі частини рослини отруйні.
2. Квіти більш крупніші, ніж у Д. білосніжного. Велике красиве дерево,
дорослі представники розкидають своє гілля на 2 м. в сторону. Всі частини
рослини отруйні.
Диффенбахія (Dieffenbachia)
1. Д. розфарбована, або плямиста
2. Д. прекрасна
3. Д. Баузе
4. Д. Бауманна
1. Яскраво забарвлені листки. Найбільш поширений вид. 50 см. – 1м.
Овальні листки довжиною до 30 см. З білими або кремовими плямами.
2.Найпоширеніший вид висотою 1,5м. і більше. Зелені з поперечними
білими смугами овальні листки довжиною 45см. сидять на товстих
черешках.
3. Довжиною 1м. Листя зелені в білу крапочку. Потребують постійної
температури, не виносять протягів.
4. Листя довжиною до 70 см. Потребує постійної температури. З часом
нижні листки відпадають.
3) Зробіть висновки на основі результатів.
4 етап. З метою розкриття значення кімнатних рослин для людини.
Вчитель пропонує дати відповідь на екологічне завдання.
- Виявляється, звичайні кімнатні рослини: герань, бегонія, знижує вміст
мікроорганізмів у повітрі на 43%, циперус – на 59%, дрібноквіткові
хризантеми – на 66%.Який висновок можна зробити на підставі наведених
фактів?
169

Відповідь: Рослини не лише прикрашають приміщення, але й позитивно
впливають на здоров’я людини, згубно діючи на мікроорганізми( в тому
числі хвороботворні), знижують ймовірність захворювань.
V. Підсумок уроку.
Оцінювання.
VІ. Домашнє завдання.
Підготуватись до підсумкового уроку Опрацювати
тестові завдання.
Урок 56
Тема Як утворився торф і камяне вугілля?
Мета: перевірити систему засвоєних понять та вміння
використовувати набуті знання на практиці, розвивати
вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки,
виховувати почуття відповідальності перед поставленим завданням,
почуття колективізму та товариськості.
Тип уроку: узагальнення здобутих знань
Методи та форми роботи: Міні - проект
Обладнання комп’ютер,мультимедійний пректор, екран.
Хід уроку
Розподіл виступів учнів по заздалегідь підготовлених питаннях.
ІІ. Захист міні-проектів
Учні презентують свої міні-проекти,обмінюються інформацією
Матеріал для створення міні-проектів.
Походження твердих горючих копалин
Вугільні пласти, вугілля взагалі, утворилося зі скупчень рослинного
матеріалу, який зберігся завдяки поєднанню необхідних первинних умов і
змін в процесі біохімічних і хімічних перетворень до стану органічної
породи (власне вугілля).
У геологічній історії землі утворення вугільних пластів пов'язане з
виникненням і розвитком світу рослин. Найдревніші з твердих горючих
копалин -- сапропелітове вугілля і горючі сланці, утворилися зі скупчень
ще примітивних підводних рослин (водорості) і планктону на дні водойм.
Родовища такого вугілля відомі з початку палеозою, тобто, вони
утворилися близько 500 млн. років тому.
Серед більш пізніх родовищ сапропелітового вугілля відомі перехідні
відміни, які містять матеріал вищих наземних рослин.
Дрібні родовища гумусового вугілля, утвореного з матеріалу вищих
наземних рослин, відомі у відкладах девону. Серед рослин цього періоду
описані порівняно високоорганізовані види вищих рослин, розквіт яких
відбувся у наступні кам'яновугільний і пермський періоди. До відкладів
170

кам'яновугільного і пермського періодів відносять багато великих родовищ
найбільш цінного кам'яного вугілля.
Нагромадження сапропелітів починається з кембрійського періоду, який є
першим, найбільш раннім періодом, з якого можна простежити поступову
еволюцію фауни і флори.
Загальновизнано, що вугільні пласти утворюються з торфу. При
утворенні торф'яних боліт істотну роль відіграють наступні основні
фактори:
а) еволюція розвитку флори;
б) клімат;
в) палеогеологічні і тектонічні умови.
У ранньому девоні у затоплених водою мілководних лагунах
виростали рослини псилофіти, з яких утворилися малопотужні вугільні
пласти у вигляді тонких прошарків вітриніту. При подальшому розвитку
земних рослин у середньому і пізньому девоні, коли рослинність дуже
швидко поширилася по всіх континентах, почали формуватися власне
вугільні пласти. Піздньодевонське вугілля утворилося з рослин, подібних
до тих, з яких виникло вугілля в карбоні, однак воно ще не має
промислового значення. Тільки в ранньому карбоні сформувалися
найважливіші родовища вугілля (Карагандинський, Підмосковний
басейни, Західний Донбас). Найважливіші пермські вугільні басейни в
СНД (Кузбас і Тунгуський басейн) виникли головним чином за рахунок
голонасінних, які відігравали істотну роль у торфоутворенні й у верхніх
частинах пізнього карбону. У мезозої, особливо в юрський і ранній
крейдовий періоди, голонасінні є основною вуглеутворюючою
рослинністю.
Для утворення торфу необхідно, щоб рівень ґрунтової води протягом
року стояв над земною поверхнею чи близько до неї, і рослинний матеріал,
що відмирає, не міг розкладатися. Подібні умови найбільш часто
зустрічаються на рівних прибережних ділянках, де морська вода підпирає
прісну воду, що притікає із суші, у зв'язку з чим більшість боліт зв'язана з
морськими узбережжями чи з берегами великих озер.
Протягом усіх геологічних періодів відбувалося постійне підняття й
опускання земної кори з різною інтенсивністю. Усі вугленосні формації в
цьому відношенні поділяють на дві групи: крайові (геосинкліналі) і
платформні. Платформні басейни мають малу потужність вугленосної
товщі, 2-3 пласта вугілля низького ступеня вуглефікації і горизонтальне
залягання.
Відклади торфу зберігаються тільки в районах занурення, багаті
родовища вугілля приурочені до областей крайових прогинів, причому
утворення торфу зв'язане із часом існування континентальних умов. Для
171

вугільних родовищ, які утворилися в крайових прогинах, характерні
потужні осадові товщі, що включають пласти вугілля, потужністю до 2 м,
розповсюджені на величезних площах і перешаровані численними
прошарками морських осадів (Донбас, Рур). У районах великих
складчастих гірських поясів, у тилових ділянках моря, де занурення йде
звичайно повільніше, кількість вугільних пдастів невелика.
У помірному кліматі середньорічна швидкість росту торфу на
болотах 0,55-1,0 мм, а на верхових болотах 1-2 мм. У тропічному кліматі
вона значно вище. При переході від стадії утворення торфу через стадію
бурого вугілля до кам'яного спостерігається значне ущільнення торфу,
ступінь якого залежить від фації. Лісовий торф ущільнюється менше, ніж
очеретяний, у якому міститься велика кількість води. Вважають, що
ущільнення вихідної рослинної речовини до торфу, а потім до бурого і
кам'яного вугілля виражається співвідношенням 6:3:1, тобто 1м торфу дає
20 см кам'яного вугілля.
Умови утворення торфу обумовлюють генетичний тип вугілля чи вугільну
фацію, яка визначається вмістом мацералів і мінералів у вугіллі, хімічними
властивостями, які в основному не залежать від ступеня метаморфізму
(вміст сірки й азоту, відношення водню до вуглецю у вітриніті та ін.), а
також рядом текстурних особливостей.
Основні властивості вугілля у пластах визначаються способом
нагромадження, рослинним матеріалом, який утворює торф, умовами
середовища відкладення (надходженням вихідних речовин, рН
середовища, життєдіяльністю бактерій, надходженням сірки,
температурою торфу й окиснювально-відновним потенціалом).
Торф, що сформувався з різного рослинного матеріалу, є причиною
утворення різних літотипів і мікролітотипів вугілля, що мають різні
фізичні, хімічні і технологічні властивості.
Утворення (діагенез) торфу відбувається під впливом мікробів і
хімічних реакцій. Найбільш істотні зміни відбуваються при обмеженому
доступі кисню на поверхні матеріалу, який розкладається, і в
безпосередній близькості від неї в так званому торфогенному шарі,
приблизно до глибини 0,5 м. У цій області активно діють аеробні бактерії,
актиноміцени і нижчі гриби. Зі збільшенням глибини їх заміняють
анаеробні бактерії, діяльність яких згасає на глибині до 10 м. Нижче
відбуваються тільки хімічні зміни -- головним чином реакції відновлення,
полімеризації і поліконденсації.
У верхньому шарі розрізу торфу вміст вуглецю зростає з 45-50 до 55-
60 % і потім зі збільшенням глибини майже не змінюється. Вміст вологи з
глибиною різко падає, характеризуючи ступінь діагенезу торфу. Кількість
вільної (не змішаної з лігнітом) целюлози також є показником ступеня
діагенезу торфу.
172

Оскільки перехід торфу в буре вугілля відбувається поступово,
важко встановити чітку границю між ними, хоча рекомендуються
показники, що дозволяють відрізняти торф від землистого бурого вугілля .
Розходження між торфом і бурим вугіллям
Торф: Вміст вологи, % в основному <60, Вміст вуглецю (Сdaf), % >75,
Здатність розрізатися: розрізається, Наявність вільної целюлози: є,
Буре вугілля: Вміст вологи, % основному <60, Вміст вуглецю (Сdaf), %
>75, Здатність розрізатися: не розрізається, Наявність вільної целюлози:
відсутня,
Наявність різного вихідного матеріалу в минулі геологічні періоди,
варіації умов його розкладання і перетворення в торф є однією з причин
утворення вугілля з неоднаковими хімічними, фізичними і технологічними
властивостями при однаковому ступені вуглефікації.
Наступною стадією перетворення торфу у вугілля є геохімічна
вуглефікація, чи просто вуглефікація. Вона протікає в анаеробних умовах і
в ній не беруть участь мікроорганізми.Маса органічної речовини (ОР) за
період геохімічної історії від торфоутворення до графітизації постійно
зменьшується, що супроводжується виділенням леткчих речовин. Зміни
молекулярної структури, які відбуваються при цьому, уявляються лише
загалом, а сутність і кількісна сторона відповідних процесів залишаються
поки недостатньо конкретизованими. Зі зростанням ступеня вуглефікації
внаслідок втрати води, кисню у формі СО2 і водню у формі метану в
вугіллі збільшується вміст вуглецю і співвідношення його з воднем і
киснем.
Урок 57
Тема: Підсумковий урок з теми «Різноманітність рослин» .
Мета: здійснити контроль та корекцію знань учнів з теми
« Різноманітність рослин» ,перевірити систему засвоєних понять та
вміння використовувати набуті знання на практиці , розвивати вміння
порівнювати, узагальнювати та робити висновки , виховувати почуття
відповідальності перед поставленим завданням,
почуття колективізму та товариськості.
Тип уроку: контроль та корекція знань
Методи та форми роботи: письмова робота
Обладнання картки для проведення різнорівневого тематичного
оцінювання
Хід уроку
173

ІІ. Проведення підсумкової роботи
Різнорівнева тестова письмова робота на 40 хв ( Додаток 57 А)
1 варіант
І рівень
Вкажіть правильну відповідь («так» чи «ні»):
1. Гаметофіт і спорофіт – це два покоління однієї спорової рослини.
2. На гаметофіті ніколи не утворюються статеві клітини.
3. Життева форма рослини - це гербарний зразок.
4. У посушливих мiсцях ростуть невеликi рослини.
5. Бурі водорості живуть лише в морській воді.
6. З червоних водоростей добувають агар і йод.
ІІ рівень
1. У яких рослин бiльше розгалужена коренева система: в тих, що ростуть
на глинистому чи пiщаному rpунтi?
2. Чи можливе.iснування рослин у повнiй темрявi?
4.Визначте, що таке талом (слань).
5. У папоротеподібних листки:
а) справжні;
б) не справжні;
в) видозмінені;
6. Серед вищих спорових рослин лікарською рослиною є:
а) хвощ польовий;
б) мох зозулин льон;
в) щитник чоловічий;
ІІІ рівень
1. До трав'янистих рослин належать: а) верба; б) клен; в) осика; г)
кукурудза.
2.Баговиння, яке часто з’являється влітку у сонячних водоймах, утворюють
переважно:
а)нитчасті водорості;
б)одноклітинні водорості;
в)червоні водорості;
г)колоніальні водорості.
3. Вищими називають рослини, тіло яких:
а) складається з багатьох клітин;
б) здатне утворювати захисну оболонку;
в) складаються з органів;
г) здатне перебувати як у воді, так і на суходолі;
4. Червона книга - це: а) збiрник правил поведiнки в природi; б) список
рослин i тварин, якi пiдлягають oxopонi;
в) збiрник правил збирання
174

грибiв; г) список рослин i тварин, яких заборонено
вивозити за кордон.
5.Водорості живляться:
6. Фотосинтез у хвоща польового відбувається у:
а) листках;
б) стеблах;
в) спороносних колосках;
г) весняних пагонах;
ІV рівень
Одне завдання на вибір
1.Поясніть, чому степові рослини не можуть зростати на болотах?
2. Чому зі збільшенням глибини кількість і різноманітність водоростей
поступово зменшується?
3. Які відмінності мають спори у рівноспорових і різноспорових
папоротеподібних?
2 варіант
І рівень
Вкажіть правильну відповідь („так” чu „ні”) .
1. Дерева i кущi - це одна життєва форма рослин.
2.Водорості живуть тільки в солоній воді.
3. Заростки папоротей – це спорофіти.
4. Латаття бiле - типовий представник водного рослинного угруповання.
5.Гаметофіт і спорофіт – це два покоління однієї спорової рослини.
6.Серед водоростей є одноклітинні й багатоклітинні.
ІІ рівень
1. У яких рослин бiльше розгалужена коренева система: в тих, що ростуть
на глинистому чи пiщаному rpунтi?
2.Основними відділами водоростей є:…
3. У вищих спорових рослин є:
а) є органи;
б) немає органів;
4. Чи можливе iснування на планетi iнших живих органiзмiв, якщо
175

знищити yci рослини?
5.Назвіть водорості, тіло яких має форму тонких нерозгалужених ниток.
6. Серед вищих спорових рослин лікарською рослиною є:
а) хвощ польовий;
б) мох зозулин льон;
в) щитник чоловічий;
ІІІ рівень
1.Водорості живляться:
2. Тепло, свiтло, волога разом становлять: а) середовище життя рослин;
б) джерела живлення рослин; в) абiотичнi чинники
навколишнього середовища; г) сприятливi умови
життя рослин.
3. Рослини, що накопичують у своїх вегетативних органах воду, скла-
дають:
а) окрему життєву форму; б) окреме рослинне
угруповання; в) окремий клас дводольних;
г) окремий вiддiл
4. Запліднення у мохоподібних відбувається тільки:
а) у суху сонячну погоду;
б) у воді;
в) під час проростання спори;
г) у коробочці спорофіта;
5. Органами в яких утворюються спори називають:
а) спорофіти;
б) гаметофіти;
в) колоски;
г) спорангії;
ІV рівень
Одне завдання на вибір .
1. На які групи поділяють рослини за їхньою потребою у світлі?
2. 2. Чому зі збільшенням глибини кількість і різноманітність водоростей
поступово зменшується?
3. Порівняйте відділи спорових рослин, у циклі розвитку яких переважає
гаметофіт (рослина статевого покоління), або спорофіт (рослина не
статевого покоління).
ІІІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
176

Повторити матеріал підручника по даній темі.
Урок 58
Тема Особливості будови грибів: грибна клітина,
грибниця, плодове тіло.
Мета: ознайомити учнів з характерними особливостями
царства та окремих відділів; дати сучасну класифікацію грибів;
вказати на подібності грибів з тваринами і рослинами;
розвивати поняття про різноманітність живих організмів;
вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки.
Форми і методи: бесіда, методи "Два – чотири – всі разом,
"Експрес - опитування", письмова перевірка знань.
Терміни і поняття: Мікологія, міцелій (грибниця), гіфи,
ризоїди, мікориза, гетеротрофне живлення,
сапротрофи, паразити, спорангії, спори, гаусторії.
Обладнання саморобна таблиця "Сучасна класифікація
царства Гриби", плодові тіла шапкових грибів (муляжі,
фіксовані препарати).
Хід уроку.
Друзі! Подивіться у вікно. На дворі весна, найулюбленіша пора
року більшості людей. Ми чекали на весну всю довгу зиму, чекали і
думали: "Чи принесе нам щастя нова весна?". Я бажаю щоб з весною у
ваші домівки прийшов вогник порозуміння і засяяв у кожному віконці, а в
наших серцях оселився ще один вогник – вогник надії і сяяв на протязі
життя, а ще під час проведення уроку біології.
Кожен із вас напевне, побував у лісі. Спостерігав за красою
квіткових рослин, мелодійним співом птахів, шурхотінням комах. Тобто,
зустрічали представників царства Рослини, Тварини.
- А представників якого царства можна ще зустріти у лісі?
Отже, мова сьогодні піде про царство Гриби.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Завдання:
177

 Ознайомити з характерними особливостями царства та окремих
відділів.
 Вказати на подібності грибів з тваринами і рослинами.
 Розвивати поняття про різноманітність живих організмів.
ІV. Надання необхідної інформації.
1. Мікологія – наука, що вивчає гриби.
(Додаток 58 А )
2. Самостійна робота учнів з текстом підручника та колективне
обговорення питань:
- ознаки грибної клітини;
- спільні риси в будові клітин грибів і рослин;
- спільні риси в будові клітин грибів і тварин;
- грибниця, плодове тіло;
V. Інтерактивна вправа.
"Два, чотири, всі разом" ( Додаток 58 Б)
Царство Гриби
Відділ Слизовики Відділ Гриби Відділ Лишайники
Нижчі гриби
Класи:
1. Хитридіоміцети
2. Ооміцети
3. Зигоміцети
Вищі гриби
Класи:
1. Аскоміцети
2. Базидіоміцети
3. Дейтероміцети
Будова
одноклітинні багатоклітинні
178

Учні для роботи об’єднуються в пари. Кожна пара отримує
завдання і працюють з додатковою літературою, на опрацювання якого
відводиться 10 хв. Після чого пари об’єднуються і обмінюються
інформацією.
Завдання для роботи в групах:
І група. Які спільні риси грибів і тварин?
ІІ група. Які спільні риси грибів і рослин?
В процесі опрацювання матеріалів учні заповнюють таблицю
Спільні риси грибів і тварин Спільні риси грибів і рослин
Сильний вітер до землі
Гне дерева молоді.
А вони ростуть, міцніють,
Вгору тягнуться, радіють.
Вітер віє нам в лице;
Захиталось деревце.
Вітерець все тихше, тихше,
Деревце все вище, вище!
VII .Рефлексія.
(Додаток 58 В)
Розв’яжіть кросворд.
Завдання. Заповніть клітини, давши правильні відповіді.
 Царство органічного світу.
Г
(Відповідь: гриби)
 Наука про гриби.
 Симбіоз грибів і вищих рослин.
 Вегетативне тіло гриба.
М
(Відповіді: мікологія, мікориза, міцелій.)
 Який буває міцелій?
179

Міцелій
(Відповіді: неклітинний, клітинний.)
Експрес-опитування. ( Додаток 58 Г)
Запитання:
• Чому гриби виділять в окреме царство?
• На які відділи поділяють царства Гриби?
• Як називається вегетативне тіло грибів?
• Що означає поняття "міцелій"?
• Що таке "гіфи"?
• Як живляться гриби?
• На які групи поділяють гриби за типом живлення?
Як розмножуються гриби
VIII. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника "Загальна
характеристика грибів".
Підготувати повідомлення про різноманітність грибів.
Урок 59-60
Тема Особливості живлення грибів. Розмноження та поширення
грибів.
Мета: вивчити особливості живлення та способи розмноження грибів,
розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення; виховувати
любов до природи та рідного краю.
Форми і методи: словесні та наочні.
Обладнання таблиці, фіксовані препарати.
Хід уроку
Привітання, організація класу до роботи.
Експрес-тести
- Гриби – це: а) самостійне царство організмів; б) представники
царства Рослини; в) представники царства Тварини.
- У клітинах грибів немає: а) ядра; б) клітинної оболонки; в)
хлоропластів.
180

- Гриби – організми: а) тільки одноклітинні; б) тільки багатоклітинні; в)
як одноклітинні так і багатоклітинні.
- наука, яка вивчає гриби: а) зоологія; б) мікологія; в) ботаніка; г)
гістологія.
Гриби посідають особливе місце серед рослин. Це не тільки
найбільша група серед нижчих рослин, що об’єднує понад 70000
видів, але й своєрідний тип безхлорофільних організмів.
Часто не тільки школярі, але й дорослі люди розуміють під грибами
лише їхні плодові тіла, не підозрюючи, що тіло гриба приховано в
грунті або іншому субстраті. Зазвичай до грибів діти відносять лише
відомі їм їстівні й деякі отруйні гриби. Однак гриби досить
різноманітні. Їхня будова й процеси життєдіяльності цікаві у
пізнавальному відношенні.
1. Вступне слово вчителя з використанням наочності (таблиці,
муляжі, електронні презентації)
2. Особливості живлення грибів - самостійна робота учнів із
науковими джерелами.
На зеленій галявині,
(діти ходять по колу)
Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька,
Чиста, лісова.
До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині
(нахили тулуба вперед,
руки витягнуті вперед,
слідкують поглядом за
витягнутими пальцями
4. Типи розмноження грибів - предметна служба розвідки ( робота в
парах:
- статеве розмноження;
181

- нестатеве розмноження;
- вегетативне розмноження.
V. Рефлексія.
Заповніть таблицю. ( Додаток 59 А)
Характеристика Опис
ЖИВЛЕННЯ
БУДОВА
РОЗМНОЖЕННЯ
VІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
підручника відповідно до теми уроку.
Урок 61
Тема Групи грибів : симбіотичні , мікоризо утворюючі , шапинкові
гриби . Лабораторна робота Будова вищих грибів.
Мета: вивчити будову, живлення, розмноження шапинкових грибів;
розвивати вміння порівнювати будову грибів, розпізнавати
трубчасті і пластинчасті гриба; дати кілька порад грибнику-
початківцю, з’ясувати ознаки отруєння грибами і навчитися
надавати першу допомогу.
Форми і методи: словесні, наочні, елементи інтерактивних технологій,
навчально-дослідна робота.
Терміни і поняття: симбіоз, мікориза, міцелій, плодове тіло, трубчасті і
пластинчасті гриби.
Обладнання: таблиця "Шапинкові гриби", живі гриби, малюнки, муляжі
плодових тіл шапкових грибів, підручник.
Хід уроку
Тепло, сонце, посмішка, краще всього пасують людям і природі.
Бажаю вам частіше всміхатися, радіти життю, і тоді все у нас буде добре.
Сподіваюся, що ви всміхалися, коли готувалися до уроку, тож отримаєте
добрий бал навчальних досягнень.
Гра "Далі, далі" ( Додаток 61 А)
182

Умови гри. Вчитель дає запитання і кидає м’яч одному із учнів.
Учень ловить м’яч і дає відповідь. Якщо відповідь не правильна, то
вчитель говорить "Далі" і учень кидає м’яч іншому учневі.
1. За будовою гриби поділяються …
2. Розмножуються гриби …
3. Вегетативне розмноження здійснюється …
4. За способом живлення гриби поділяються на …
5. Грибниця складається з …
Гра "Мікрофон"
Учні за допомогою мікрофона самостійно формують мотивацію
відгадуючи загадки.
Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком. (Опеньок).
Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку
знайшов (Підосичник).
(На моніторі висвітлено тему, мету і основні завдання уроку).
Завдання.
 Вивчити будову, живлення, розмноження шапкових грибів.
 Розвивати вміння порівнювати будову грибів.
 Розпізнавати трубчасті і пластинчасті гриби.
 Дати кілька порад грибнику-початківцю.
 З’ясувати ознаки отруєння грибами, навчитися надавати
першу допомогу.
V. Надання необхідної операції.
Будова шапкового гриба. Пояснення вчителя з використанням
наочності. (Висвітлюється на моніторі комп’ютера).
На кожну парту роздається лист-порадник грибнику початківцю.
Поради грибнику-початківцю. (Розповідь вчителя). (Додаток 61
Б)
Поради грибнику-початківцю.
o Збирайте тільки ті гриби, про які вам точно відомо, що вони їстівні.
o Найкраще збирати гриби рано-вранці. Гриби, зібрані в цей час, свіжі,
міцні і стійкі при зберіганні.
Гриби
Трубчасті Пластинчасті
183

o Не виривайте грибів, а зрізуйте їх ножем, щоб не пошкодити
грибницю.
o Збирайте гриби тільки в екологічно чистій місцевості.
o Ніколи не куштуйте сирих грибів.
o Не збирайте старих грибів.
Лабораторна робота. ( Додаток 61 В)
Тема Будова і різноманітність шапинкових грибів.
Мета: ознайомитись з будовою вищих шапкових грибів; з'ясувати
особливості будови плодового тіла; навчитись розрізняти
трубчасті та пластинчасті гриби.
Хід роботи: 1. Розгляньте будову плодового тіла шапкового гриба.
Знайдіть його основні частини і підпишіть. Підпишіть міцелій.
1. - ______________________
2. - ______________________
3. - ______________________
2. Розгляньте будову нижньої частини шапки. Поділіть
гриби на пластинчасті та трубчасті з урахуванням будови їхніх
шапок і заповніть таблицю:
Група Особливість будови Приклали грибів
Пластинчасті
Трубчасті
3. У висновку дайте відповідь на запитання:
а) що формується на міцелії шапкового гриба?
б) чим утворене плодове тіло?
в) за якою ознакою розрізняють пластинчасті і трубчасті плодові
тіла?
Висновок:
________________________________________________________
184
1
2
3

(Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок)
Раз-два-три, виросли квіточки! (Діти повільно підносять руки
вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями, імітуючи
квіти)
До сонця потягнулися високо, (тягнуться на пальчиках,
дивляться вгору)
Стало їм приємно й тепло!
Вітерець пролітав, гілочками похитав (дитина - « вітерець»
пролітає серед дітей)
Вліво похитнулись — низько пригнулись.
Нахилили тулуб вліво, вправо,
Похитнулись — вперед.
Низько пригнулись ( нахили тулуба вліво, вправо, вперед,
пригинання)
Вітерець, тікай! (вітерець тікає)
Квіточки не ламай! ( сваряться пальчиком)
Нехай вони цвітуть, ростуть,
Дітям радість несуть!
VII. Рефлексія.
1. Сигнальна гра "Який це гриб?"
а) червоний сигнал – трубчастий гриб, зелений – пластинчастий.
б) червоний сигнал – отруйний гриб, зелений – їстівний.
Вчитель зачитує назви грибів, а учні підіймають сигнали.
2. Впишіть у клітинка назви грибів, що закінчуються буквою "К".
Р И Ж И
К
М А С Л Ю
О П Е Н Ь О
Т Р У Т О В И
П І Д О С И Ч Н И
П І Д Б Е Р Е З Н И
VIII. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати в підручнику матеріал: Шапкові гриби.
Підготувати повідомлення про неїстівні шапкові
гриби.
185

Урок 62
Тема Лишайники
Мета: вивчити особливості будови лишайників; розглянути
різноманітність лишайників; визначити практичне значення
лишайників та їх роль у природі; виховувати в учнів екологічну
культуру.
Форми і методи роботи: бесіда, метод "Мікрофон", письмова перевірка
знань.
Терміни і поняття: ліхенологія, талом, симбіоз.
Обладнання таблиця "Лишайники", картки для вправи "Творча
лабораторія".
Хід уроку
Подаруй комплемент товаришеві. "Посміхніться будь-ласка один
одному»
Учитель пропонує розглянути колекцію лишайників і дати
відповіді на запитання:
 Що це за організми?
 Що вам про них відомо?
 Де вони вам траплялися?
Ліхенологія – наука про лишайники.
(Вчитель оголошує тему уроку і ставить запитання).
Про що ви б хотіли дізнатися на уроці?
Отже завдання нашого уроку:
♦ Вивчити особливості будови лишайників.
♦ Розглянути різноманітність лишайників.
♦ Визначити практичне значення лишайників та їх роль у природі.
V. Надання необхідної інформацій.
Відділ Лишайники (25 тисяч видів). ( Додаток 62 А)
Лишайники – дуже своєрідні організми, які утворилися внаслідок
співжиття грибів із ціанобактеріями та зеленими водоростями. Тобто це
організми, які утворені симбіозом гриба і водорості.
Симбіоз – взаємокорисне для різних форм організмів співжиття.
Особливості будови. (Пояснення вчителя з використанням
наочності. Висвітлюється на моніторі комп'ютера.)
186

VI. Інтерактивна вправа.
Творча лабораторія.
Учні для роботи об’єднуються в групи за знаками зодіаку. Кожна
група отримує завдання на опрацювання якого відводиться 10 хв. Після
чого групи об’єднуються і обмінюються інформацією.
Кожна група працює з роздатковим гербарієм та літературою за
завданнями ( Додаток 62 Б)
Завдання для роботи в групах.
Розгляньте гербарій лишайників.
І група. Виберіть кущисті лишайники; поясніть чому вони так
називаються.
ІІ група. Розгляньте накипні лишайники і встановіть, чим вони
відрізняються від листуватих.
ІІІ група. Розгляньте листуваті лишайники, поясніть, чому вони
мають таку назву.
VII. Фізкультхвилинка
Діти лісом гуляли,
За природою спостерігали (учні ходять по кімнаті)
Вгору — на сонце подивились — (дивляться на сонце, рух
«ліхтарики»)
Промінчиками зігрілись.
Метелики літали,
Крильцями махали (імітують метелика)
Дружно плеснімо: раз, два, три, чотири, п'ять (плещуть в долоні)
Треба нам букет зібрать(присідають, імітують букет в руках)
Раз присіли, два присіли,
В руках дзвоники задзвонили.
Вправо дзвін: — Дінь-дінь!
Вліво дзвін: Дінь-дінь! (нахили вправо, вліво з « букетом»)
На ніс сіла бджола (показують пальцями і слідкують поглядом, як
бджола летить і сідає на ніс)
VIII. Рефлексія.
1. Проблемне запитання.
Лишайники завжди можна зустріти в лісі, на стовбурах дерев, а в
парках та скверах великих міст вони практично відсутні. Чому?
2. Робота з термінами "Розв’яжи кросворд".
∼ Наука про лишайники. (Ліхенологія.)
∼ Відділ царства Гриби. (Лишайники.)
Розмноження
Вегетативне – частинами
слані
Нестатеве - спорами
187

∼ Їстівний лишайник. (Леканора.)
1. Спеціальна клітина для нестатевого розмноження. (Спора.)
2. Їстівний лишайник. (Леканора.)
3. Група лишайників. (Накипні.)
4. Симбіотичний лишайник. (Лишайники.)
5. Накипний лишайник (Пельтігера.)
IX. Метод "Мікрофон"( Додаток 62 В )
Закінчіть речення:
1. Лишайники поділяються на такі групи: … . (Кущисті,
листуваті, накипні.)
2. На каменях оселяються лишайники, сході на брунатно-сірий
накип, це … . (Накипні лишайники.)
3. Ксенторія належить до … . (Листуватих лишайників.)
4. Ягіль належить до … . (Кущистих лишайників.)
5. Тіло лишайників – слань складається з двох організмів: … .
(Грибів і водоростей.)
6. Лишайники вбирають воду … . (Усією поверхнею тіла.)
X. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати в підручнику матеріал: Загальна
характеристика лишайників як симбіотичних організмів.
Значення лишайників у природі й у життя людини.
Скласти ребуси.
Л
С
Л
А
Н
Ь
188

Урок 63
Тема Сапротрофні - цвілеві гриби. Лабораторна робота.
Будова цвілевих грибів
Мета: охарактеризувати загальні риси нижчих і вищих грибів та їх
представників, познайомити з різноманітністю грибів, з’ясувати
місця поширення і середовище існування грибів , розвивати
критичне мислення , вміння аналізувати ; виховувати бережливе
ставлення до власного здоров’я
Форми і методи: бесіда, графічна і письмова перевірка знань, метод
"Навчаючись – вчуся".
Терміни і поняття: ооміцети, зигоміцети, хитридіміоцети, аскоміцети,
базидіоміцети, дейтероміцети; сапротрофи, пеніцил, плазмодій,
мукор, антибіотики, сапротрофи, паразити, ольпідіум, трутовики,
ріжки, сажка, дріжджі.
Обладнання: таблиця "Різноманітність грибів", роздатковий матеріал,
мікроскоп, мікропрепарат мукора, шматочок хліба з цвіллю,
підручник.
Хід уроку.
( Додаток 63 А )
Графічний біологічний диктант.
1. Мікологія - наука про гриби.
2. Міцелій - сукупність гіфів, що утворюють тіло гриба.
3. Мікориза-спеціалізовані клітини, які відокремлюються від
материнського організму і служать для нестатевого розмноження
грибів і рослин.
4. Симбіоз - співжиття двох організмів різних видів.
5. Гриби - евкаріотичні безхлорофільні організми.
6. Сапротрофи - організми, які використовують для свого живлення
рештки речовин мертвого тіла.
7. Спорангій - одноклітинний або багатоклітинний орган нестатевого
розмноження, в якому утворюються спори.
8. Паразити - організми, які живуть на поверхні або всередині іншого
організму і живляться за рахунок його поживних речовин.
9. Гіфи - коренеподібні вирости грибів та водоростей, що служать для
закріплення та поглинання води.
10. Спори - нитчасті утворення, сплетіння яких утворюють міцелій.
+ + - + + + + + - -
189

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Царство Грибів надзвичайно різноманітне. Воно включає представників
яких можна побачити на продуктах харчування, ґрунті. Окремі з них є
грибами – паразитами, які живляться за рахунок живих організмів. Багато з
них спричиняють тяжкі захворювання людини, тварин, рослин. Тому нам
необхідно познайомитися з організмами які відносяться до царства Гриби.
Завдання:
 Охарактеризувати загальні риси нижчих і вищих грибів та їх
представників.
 Познайомити з різноманітністю грибів.
 З’ясувати місця поширення і середовище існування грибів.
Різноманітність грибів ( Додаток 63 Б)
Різноманітність грибів.
 Будова: міцелій без перегородок (одноклітинний), простий або
розгалужений.
 Живлення: сапротрофи і паразити.
 Представники: синхітрум, ольпідіум капустяний, фітофтора, мукор.
 Будова: вегетативне тіло здебільшого ниткоподібне, багатоклітинне.
 Живлення: сапротрофи і паразити.
Нижчі гриби
Клас Ооміцети Клас Зигоміцети
Клас
Хитридіоміцети
Вищі гриби
Клас Аскоміцети
Клас
Бозидіоміцети
Клас
Дейтероміцети
190

 Розмноження: вегетативне, нестатеве, статеве.
 Представники: пеніцил, аспергил, дріжджі, трутовики, сажкові,
іржасті гриби.
Станьмо діти рівненько
Отак! Отак! (вийти з-за парт)
Вклонімося низенько
Отак! Отак! (нахиляння тулуба вперед)
Далі руки отак в боки,
Веселенько підем в скоки! (стрибки)
Отак усі стриб! стриб!
А ніжками диб! диб!
Вгору ручки піднімай
(вправа для нормалізації дихання)
І всі разом присідай!
Станьмо знов рівненько!
VІІ . Інтерактивна вправа.
Метод "Навчаючись – вчуся".
Клас ділиться на групи, які отримують завдання, вивчають своє
питання користуючись літературою, наочністю. Після вивчення групи
обмінюються інформацією.
Лабораторна робота
Тема: Особливості будови нижчих грибів.
Мета: ознайомитися з будовою нижчих грибів на прикладі мукора;
визначити особливості будови нижчих грибів.
Хід роботи: 1. Розгляньте неозброєним оком цвіль на продуктах.
2. Розгляньте мікропрепарат білої цвілі мукора за
допомогою мікроскопа за збільшення у 56 разів.
3. Розгляньте мікропрепарат мукора за допомогою
мікроскопа за збільшення у 300 разів. Знайдіть на
кінцях міцелію цвілі чорні головки зі спорами, а
також головки мукора, які луснули і з яких
висипалися спори. Розгляньте спори.
4. Запишіть у зошиті, якими цифрами позначено на
малюнку міцелій, головки зі спорами, спори.
1. — _____________________
2. — _____________________
3. — _____________________
191

5. У висновку дайте відповідь на запитання:
а) мукор є одноклітинним чи багатоклітинним
організмом?
б) що являє собою міцелій мукора?
в) де утворюються спори?
Висновок: _____________________________________________________
VІІІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання.
Опрацювати у підручнику матеріал: Різноманітність
грибів.
Скласти сенкан до вивченої теми.
Урок 64
Тема Паразитичні гриби
Мета: ознайомити учнів з мікроскопічно малими видами нижчих
грибів і трутовиків, які селяться на культурних рослинах і лісових
породах, а також заходами боротьби з ними ; розвивати
Форми і методи: Бесіда, графічна і письмова перевірка знань.
Обладнання : таблиця "Різноманітність паразитичних грибів",
роздатковий матеріал, мікроскоп.
Хід уроку
Вправа « Продовж речення» ( Додаток 64 А)
Цвілеві гриби живляться …..
На пластинках і у трубочках шапки грибів утворюються …..
До їстівних грибів належать …..
Плодові тіла шапкових грибів слугують для…..
На стовбурах дерев чи колодах можна помітити спочатку
м’ясисті, згодом здерев’янілі опуклі нарости опуклі зверху та плоскі
знизу нарости. Що це таке?
1. Вступне слово вчителя.
192

2. Самостійна робота учнів з матеріалом підручника та
колективне обговорення питань:
- Сажкові гриби
- Іржасті гриби
- Борошнисторосянні гриби
- Гриби-трутовики
- Гриби збудники мікозів людини.
Щось не хочеться сидіти,
(встати і вийти з-за парти)
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз, (потягування)
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки
(ходьба на місці)
Вище руки підніміть
(підняти руки, прогнути спи ну назад)
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз
(поплескати у долоні)
За роботу - все гаразд.
VІ . Рефлексія.
Прочитайте текст та напишіть, про який гриб йдеться. (Додаток 64
Б)
Бульби ураженої картоплі спочатку темніють, а згодом загнивають;
плоди помідорів вкриваються темними плямочками та стають
непридатними до вжитку
VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал
підручника відповідно до теми уроку.
Урок 65
193

Тема Практична робота . Розпізнавання їстівних та отруйних грибів
Мета : за допомогою малюнків та схем навчити дітей розпізнавати отруйні
та їстівні гриби , характеризувати їх відмінні ознаки ; розвивати практичні
вміння працювати з роздатковим матеріалом ( муляжами та таблицями ) ,
робити висновки аналізуючи характерні ознаки представників царства
гриби ; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я .
Тип уроку : практична робота
Форми та методи : індивідуальна робота , словесні та практичні
Обладнання : таблиці « Різноманітність грибів» , муляжі отруйних та
їстівних грибів
Хід уроку
Психологічна вправа « Комплімент»
ІІ . Актуалізація опорних знань :
- Розгадайте кросворд ( Додаток 65 А)
Кросворд «Що ви знаєте про гриби?»
1 2
3
4 5
6 7
8
9
194

По горизонталі:
1. Нитки грибниці. (Гіфи)
4. Гриб, плодове тіло якого перебуває під землею. (Трюфель)
5. Гриб, який завдає шкоди деревним рослинам. (Трутовик)
6. Отруйний гриб із червоною шапкою. (Мухомор)
8. Речовини, які вбивають або гальмують ріст і розмноження хворо-
ботворних мікроорганізмів. (Антибіотики)
9. Симбіоз міцелію гриба й коріння рослини. (Мікориза)
По вертикалі:
2. Гриб, який викликає захворювання картоплі й томатів. (Фітофтора)
3. Гриб, який не утворює грибницю. (Дріжджі)
7. Сукупність гіфів. (Грибниця)
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності :
Цікаво знати , що …( Додаток 65 Б)
Отруєння грибами і отруйними рослинами займають важливе місце серед
немікробних харчових отруєнь.
З всіх отрутних грибів найбільш небезпечним, безсумнівно, є бліда
поганка, до складу якої входять сильнодіючі токсичні речовини –
аманітогемолізин і аманітотоксин. Про грізні наслідки, зв'язаних з
випадковим її вживанням у їжу, свідчить хоча б той факт, що смертність
при даних отруєннях досягає 50% і більш.
Найбільше часто отруєння блідою поганкою спостерігаються серед
дітей, чому сприяє та обставина, що вона є смертельно небезпечним
двійником таких їстівних грибів, як печериці і сироїжки.
На другому місці по токсичності – найбільш ранні весняні гриби,
отрутним початком яких служить гельвелова кислота, що володіє
гемолітичним і гепатотропним ефектом. Через 8-10 год посля вживання в
потерпілих з'являються тривала блювота, сильні болі в животі, адінамія,
судороги і надалі розвивається жовтяниця, причому летальність може
досягати 30%.
Варто підкреслити, що гельвеловая кислота легко розчинна у воді.
195

Якщо проварити гриби протягом 15 хв і потім злити відвар, то вони стають
придатними в їжу. Для безпеки необхідно піддавати такій же обробці і
дуже схожі на них неотруйні гриби – зморшки.
На третьому місці по отруйності стоять мухомори, у яких містяться
мускарин, мікоатропин і інші токсини, що викликають отруєння з
перевагою нервових симптомів (слинотеча, блювота, понос, звуження
зіниць, галюцинації, марення, судороги і коматозний стан). Смертність при
цих отруєннях звичайно не перевищує 2 – 3%.
Про отруйні властивості деяких грибів людство знає вже багато століть
.такі гриби ще в Стародавньому Римі , а потім у середньовіччі ставали
грізною зброєю в боротьбі за владу. Діяла ця зброя безвідмовно – отруєння
було раптовим , а тогочасні медики не мали змоги допомогти потерпілим .
Так загинув римський імператор Клавдій- любитель грибних страв ,
римський папа Климент VII , французький король Карл VI .
Римський імператор Нерон, який зайняв престол після вбивства
імператора Клавдія , отруєний стравою з білих грибів , називав ці гриби
їжею богів .
- Як ви думаєте чому ми сьогодні заговорили про отруєння грибами ?
ІV . Повідомлення теми і мети уроку .
Колективне визначення завдань уроку .
V . Практична робота ( виконується за інструкцією )
Приклади отруйних , їстівних , умовно-їстівних грибів
Отруйні гриби Умовно-їстівні гриби Їстівнв гриби
В Україні близько 80
видів , 20 видів –
небезпечні
Спричиняють отруєння Потребують додаткової
обробки
( вимочування ,
повторного кип’ятіння)
Не потребують
додаткової обробки
Мухомори , несправжні
опеньки ,несправжні
лисички , бліда поганка
Сироїжки , строчки ,
зморшки
Підберезники ,
підосичники ,
опеньки ,білі
Як відрізнити їстівні гриби від отруйних ( Додаток 65 Г)
Гриби-двійники
Назва їстівного гриба Назва отруйного гриба Ознаки отруйного
гриба
Білий Жовчний Верхня частина ніжки
має візерунок у вигляді
чорної сіточки , м’якоть
на зламі червоніє
196

Лисички Несправжні лисички Шапки червонуваті , з
надломленої шапки
виділяється біла
речовина
Опеньки Несправжні опеньки Немає плівчастого
кільця під шапкою ,
пластинки під шапкою
зеленуваті
Сироїжки Бліда поганка Наявні вольва ,
плівчасте кільце під
шапкою , неламкі
Диб-диб-диб,
(постукати кулачками по столу)
Диб-диб-диб,
(постукати пальчиками по столу)
Біля пенька гриб —
(малювати одночасно пальчиками обох рук контур гриба)
Отакий товстезний,
(великими і вказівними пальцями обох рук утворити кільце)
Отакий грубезний, (стиснути кулачки)
Бриль на голові.
(Одночасно пальчиками обох рук малювати шапочку гриба.)
V ІI . Рефлексія .
Вправа « Ти - мені , я –тобі»
Учні , об’єднавшись у пари , ставлять один одному запитання з вивченої
теми
VII . Підсумок уроку .
Вправа « Знання , що я отримав на сьогоднішньому уроці , для мене ( не)
корисні , тому що …»
VIII . Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника
2. Скласти « Пам’ятку грибнику- початківцю»
Урок 66
Тема Міні-проект «Значення грибів в природі і житті
людини »
Мета : розвивати вміння працювати з інформаційними
джерелами, Інтернет-ресурсами; вміння планувати свої дії,
працювати в колективі; сприяти вихованню комунікаційних,
полікультурних компетенцій
197

Тип уроку : засвоєння практичних знань і вмінь
Обладнання : підручники , довідники , енциклопедії , інтернет-ресурс
Форми та методи :
Хід уроку
І . І. Організаційний момент.
Вправа "Графічне зображення".
Вчитель пропонує учням графічно зобразити свій настрій.
Експрес – тести.( Додаток 66 А )
1. Як живляться шапкові гриби?
а) сапротрофно; б) фотосинтез;
в) паразитичний спосіб живлення; г) хемосинтез.
2. Шапкові гриби розмножуються:
а) вегетативно; б) спорами; в) статево.
3. Спори шапкових грибів утворюються:
а) у грибниці; б) у ніжці; в) на нижній частині шапки.
4. Гриб з коренів поглинає речовини:
а) мінеральні; б) органічні; в) воду.
5. Корені дерев одержують від гриба речовини:
а) мінеральні; б) органічні; в) воду.
6. Плодові тіла грибів складаються з:
а) гіфів; б) спор; в) крохмалю; г) білків.
Земля – колиска людини. Людство дивується мудрості природи,
досконалості. На планеті є безліч живих організмів, серед них і гриби, які в
природі і житті людини відіграють важливе значення.
ІV. Робота над проектом.
Попередня підготовка:
Робота проводилася в групах і складалася з кількох етапів.
Перший етап — розподіл завдань по групах, визначення обов'язків членів
групи.
Другий етап — добір матеріалу з певної теми, його усвідомлення.
Третій етап — написання доповіді, складання стислого повідомлення з
теми.
Четвертий етап — розробка сценарію слайд-фільму або комп'ютерної
презентації.
Слайд-фільм є засобом ілюстрації розповіді доповідача. На цьому етапі не
обійтися без допомоги вчителя інформатики, який допомагає створити
комп'ютерні презентації, консультує з технічних питань, щодо роботи
198

комп'ютерної програми Power Point. Ключовим учнем стає той, хто
відвідує гурток інформатики.
1. Визначити колективні роботи та індивідуальні.
2. Ознайомити з планом роботи над проектом.
3. Організовувати кожен етап роботи.(додаток 34Б)
№п/п Етап роботи Результат
1 Ключове питання - Пояснити відносність понять
«отруйний» -« неотруйний» гриб
2 Допоміжні
питання(тематичні)
Що вам відомо про значення грибів в
природі і житті людини ?
Чи завжди воно є позитивним ?
3 Існуючі джерела:
Літературні
Інтернет
Інтерв’ю
Відеоматеріали
Фотоматерфали
Я знайшов інформацію у …..
4 Ключові слова до
відповіді на
Перше питання…..
Друге питання…..
5 Фотокоментарі,
малюнки
6 Висновки
7 Я обов’язково усіх
здивую:
- Естетичним
оформленням…
199

- Цікавими
малюнками…
- Коротким і цікавим
текстом …
V. Підсумок уроку.
Упорядкуйте інформацію, яку отримали на уроці.
VI. Домашнє завдання.
- Завершіть роботу над оформленням проекту
Урок 67
Тема Підсумковий урок з теми « Гриби»
Мета : превірити рівень навчальних досягнень учнів з теми « Гриби» ;
розвивати практичні вміння працювати з тестовими завданнями ;
виховувати самостійність , уважність .
Тип уроку : контроль і корекція навчальних досягнень
Форми та методи : письмова різнорівнева робота
Хід уроку
І . Організаційний момент
Психологічний тренінг « Налаштовуємося на успіх»
ІІ . Виконання письмової роботи :
І варіант.
І рівень.
1. Гриби – організми:
а) тільки одноклітинні; б) тільки багатоклітинні; в) як одноклітинні
так і багатоклітинні.
2. Причинною почорніння плодів помідорів є паразитичний:
а) гриб; б) лишайник.
3. На деревах паразитують:
а) фітофтора, б) ріжки, в) трутовики.
Вкажіть правильну відповідь "так" чи "ні".
4. Гриби можуть стати причиною хвороби людини.
5. До сапротрофних організмів відноситься мухомор .
6. Сажкові гриби вражають зернівки кукурудзи.
200

ІІ рівень.
1. Гриби можуть зростати:
а) тільки у воді; б) тільки всередині іншого організму; в) тільки у
ґрунті; г) у всіх перелічених вище умовах.
2. Терміном "міцелій" у грибів називають:
а) грибницю; б) шапку на ніжці; в) спосіб розмноження.
3. Урожай кукурудзи іноді пошкоджується через зараження:
а) шапковими грибами; б) дріжджами; в) пліснявими (цвілевими)
грибами; г) сажковими грибами.
4. Лишайники людина використовує:
а) оленярстві та парфумерному виробництві; б) в їжу та будівельній
справі; в) у хімічній і металообробній промисловості.
5. Мікоризу здатні утворювати :
а ) всі гриби , б) мукор , в) підберезник , г) опеньки
6. До одноклітинних грибів належить :
А) мукор , б) пеніцил , в) аспергил г) мухомор
1. З чого складається плодове тіло шапкових грибів?
2. Які форми слані лишайників вам відомі?
ІV рівень. (Одне завдання на вибір).
1. Висловте власну думку щодо того, чому на окремих територіях
звичайні їстівні гриби стають небезпечними для здоров’я людини.
2. Чому лишайники називають індикаторами (показниками
незадовільного повітря).
ІІ варіант.
І рівень.
1. Для живлення дріжджі використовують:
а) клітковину; б) цукор.
2. Плодові тіла шапкових грибів – це органи в яких:
а) утворюються спори; б) дозріває насіння.
3. Лишайники ростуть:
а) швидше ніж ростини; б) повільніше ніж рослини.
Вкажіть правильну відповідь "так" чи "ні".
4. Мукор можна побачити невидимим оком.
5. З пеніцилу виготовляють антибіотик
6. Шкідливий гриб фітофтора призводить до загибелі проростків
капусти.
ІІ рівень.
1. Під час сходження тіста дріжджі масово розмножуються:
а) брунькуванням; б) спороутворенням; в) статевим способом; г)
різними способами.
2. Завдяки життєдіяльності грибів:
201

а) утворюється гумус у ґрунті; б) стаються масові отруєння людей; в)
формується мікориза.
3. За будовою гіфів гриби поділяються на:
а) вищі та нижчі; б) їстівні та отруйні; г) шапкові та плісняві.
4. За своєю внутрішньою будовою гриби бувають
А) одноклітинні , б) багатоклітинні , в )колоніальні .
5. Масове розмноження грибів на харчових продуктах:
а) спричинює їхнє життя; б) викликає отруєння організму в) полегшує
людині засвоєння такої їжі; г) спричинює їхнє висихання.
6. Людина добре засвоює рослинну їжу завдяки тому, що:
а) випиває багато води; б) додає в їжу сіль; в) у її кишечнику
мешкають бактерії, що цьому сприяють; г) вживає її у вареному
вигляді.
1. Які ви знаєте способи розмноження грибів?
2. В чому полягає роль лишайників у природі?
ІV рівень. (Одне завдання на вибір).
1. Запропонуйте дослід, який доводить гетеротрофний спосіб живлення
грибів.
2. Порівняти різні групи грибів
Урок 68
Тема Будова та життєдіяльність організмів.
Мета: узагальнити знання учнів про будову та життєдіяльність
живих організмів, зокрема рослин, тварин, грибів та бактерій;
формувати навики логічного мислення; виховувати почуття
співпереживання, підтримки один одного та впевненості у
власних силах.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації
Форми і методи: розв’язування проблемних завдань, ігри «Гра
« Напиши книгу» , « Підказка вчителю», « Політ фантазії», «
Живе й неживе».
Терміни і поняття: нижчі рослин, вищі рослини, одноклітинні
організми, клітина, науки про природу.
Обладнання живі і гербарні екземпляри рослин, таблиці, презентація на
ПК
Хід уроку
202

Вправа. Підніміть свій настрій за 1 хвилини.
Відновіть у пам'яті який-небудь із найприємніших моментів у своєму
житті .
Оцініть свій настрій за 10 –бальною шкалою . Збережіть свій настрій на
весь
урок.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Прийом « Дерево мрій»
- Що вам би хотілося почути, дізнатися, в яких видах
діяльності хотілося б взяти участь? ( Учні пишуть на
листочках свої побажання і прикріплюють їх на магнітній
дошці на гілки намальованого дерева).
ІІІ. Робота в групах
1. Гра «Напиши книгу» ( Додаток 68 А)
Учитель. Великий німецький поет – природолюб Й.Гете назвав природу
книгою, всі сторінки якої сповнені глибоким змістом. Ми теж читаємо цю
книгу. Але погляньте – на деяких немає записів, та й сторінки різного
кольору
Завдання
Підготуйте для відповідних сторінок книги назви живих організмів, що
мешкають:
Група 1 – у воді ( блакитного кольору);
Група 2 – на суходолі ( зеленого кольору);
Група 3 – у повітрі ( жовтого кольору);
Група 4 - у грунті ( рожевого кольору).
( Представники груп презентують свої записи)
1. Гра « Підказка вчителю»
Учитель розпочинає речення, а учні продовжують його .
Усі об’єкти, що нас оточують, називають …( фізичними тілами). Їх можна
поділити на дві великі групи …( живі й неживі). Прикладом живих тіл
можуть бути …( рослини, тварини, люди), а неживих – ( будівлі,
підручники, каміння…).Наука, що вивчає будову та значення рослин - ..
( ботаніка). Наука, що вивчає тварин -…( зоологія).Світ рослин ще
називають - ..( флорою), а світ тварин -.. ( фауною).
Визначення переможця.
2. Гра « Політ фантазії» (Додаток 68 Б)
Учні готують і зачитують проблемні завдання, як готують самі. Кожен
може висловити свою думку. Відповіді повинні починатися :
• Я думаю, що…
• На мою думку …
• Тому що…
Наприкінці роботи звітують по одному представнику від кожної групи
( це може бути автор ідеї чи учень, якого обрала група).
203

Рибки весело пірнали
В чистій, свіженькій воді,
(руки над столом, долоні вниз,
торкнутися кожним пальчиком столу)
То зіжмуться, розіжмуться,
(руки стиснути в кулачки)
То зариються на дні.
(Струснути кистями рук.)
4. Гра « Живе й неживе».
З’єднайте прямою лінією три клітинки по діагоналі в горизонтальному
чи вертикальному напрямі за ознакою:
1) жива природа, 2) нежива природа.
дерево пісок вода
квіти кіт грунт
людина каміння дуб
2.
повітря квіти грунт
кінь вода каміння
людина тигр пісок
5. Інтерактивна вправа «Круглий стіл» ( Додаток 68 В)
Тема «Круглого столу» - значення живих організмів у житті людини.
Учні коротко висловлюють свої думки щодо теми, записують їх на листок
і чіпляють на дерево, намальоване на дошці.
ІV. Підсумок уроку. Визначення групи – переможця. Оцінка вкладу
кожного учня у роботі в групі спікером ( самооцінка).
Рефлексія.
V. Домашнє завдання. Підготувати інформацію для роботи на
наступному уроці: захисту проекту «Різноманітність живих
організмів. Їх значення»
Урок 69
Тема Різноманітність живих організмів. Їх значення
Мета: узагальнити знання учнів про різноманітність живих організмів, їх
значення для людини; надати учням можливість проявляти ініціативу,
самостійність; розвивати творчі здібності, здібності в пошуку додаткової
інформації; вчити висловлювати власну думку.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації
Форми і методи: захист міні - проекту
204

Терміни і поняття: систематика, цитологія, екологія, Червона книга.
Обладнання живі і гербарні екземпляри рослин, колекція
Хід уроку
І. Розминка
Вправа « Слова за хвилину»
Учні називають відомі їм терміни і поняття з якими вони познайомились
під час вивчення біології в 6 класі.
Отже, скільки нових понять ви вивчили в цьому навчальному році,
наскільки більше інформації ви зможете використати в майбутньому
вивчення біології та інших предметів.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вправа « Патенти природи».
Завдання
Назвіть винаходи, які людині «підказали» тварини, рослини.
( Наприклад: очисні фільтри – від губок, виробництво мочалок,
туалетного паперу - від туалетних губок…)
Отже, як ви переконались, дуже багато ми використовуємо природних
«досягнень» у своїй діяльності.
ІІІ. Презентація роботи над проектом.
На сьогодні, я думаю, ви підготували широку інформацію про
різноманітність живих організмів та їх значення для життя людини
готуючись до захисту проекту.
Завдання груп ( Додаток 69 А)
1.Група «Систематики» - готують опорні схеми щодо місця рослин,
тварин, бактерій, грибів в системі органічного світу.
2.Група « Цитологи» - досліджують подібність та різноманітність клітин
живих організмів.
3. Група « Художники» - малюють представників живих організмів,
допускаючи при цьому помилки, для визначення правильної відповіді.
4. Група «Краєзнавці» - складають вірші, загадки, кросворди про рослин,
тварин своєї місцевості.
5. Група « Співробітники «Подільських товтр»»- досліджують
червонокнижні рослини, тварини своєї місцевості, показують необхідність
охорони природних багатств.
ІУ. Підведення підсумку уроку. Подяка учням за співпрацю. Побажання
спокійного, щасливого відпочинку під час літніх канікул.
205

Література :
1.Грин Н., Стаут У., Тейлор Д Біологія. - М.: Мир, 1996.- Т. 1-3.
2. Биология. Большой энциклопедический словарь.- М.: Большая
Российская
энциклопедия, 1998.
3. Бiологiя: Довiдник За ред. В. Мотузного.- К, 1998.
4. Былова А., Шорина Н. Экология растений.- М., 2000.
5. Армс К, Кемп П. Введение в биологию.- М.: Мир, 1988.
6. Генкель П. А. Физиология растений.- М.: Просвещение, 1975. .
7. Энциклопедический словарь юного биолога.- М.: Просвещение, 1993.
8. Вернадский В. И. Размышления натуралиста.- М.: Наука, 1996.
9. Никитин О. п., Новиков Ю. В. Окружающая среда и человек.- М., 1997
206

10. Одум Ю. Основы экологии.- М.: Мир, 1985
11. Радзевич Н. н., Пашканч К. В. Охрана и преобразование природы.-
М.:Просвещение.
12. Воронов А. И. Охрана природы.- М" 1989.
13. Кудинов В. А. Проблемы экологии и основные пути их решения.- к.,
1993.
14. Воiнственський М. А. Охорона природи.- К, Радянська школа, 1977.
15. Екологiя i закон.- К: Юрiнком IHтер, 1977.
16. Природа - заповiдний фонд Україiни За ред. М. А. Воїнственського.-
К.: Урожай, 1986:
17. Этот прекрасный загадочный мир Сост. Н. В. Якименко.- М.:
Реклама,1979.
18. Редкие и исчезающие растения и живoтныe Украины.- К: Наукова
думка, 1988.
19. Бiологiя i xiмiя у школi.- 1998.- N1.
20. Охрана земельных ресурсов.- М.: Агропромиздат, 1986.
21. Быстраков Ю. И. Экономика и экология.- М.: Агропромиздат, 1986.
22. Новый день.- 2000.- 1 января. 10. Новиков Ю. В. Природа и человек.М.:
Просвещение, 1991.
23. Бiлявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологiчних знань.- К:
Либiдь,1995.
24. Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс
основної
школи.
207

Посібник для вчителя

More Related Content

What's hot

Similar to Посібник для вчителя

More from Nila Luchkova

Recently uploaded

Посібник для вчителя