Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
2. Мета:
навчальна: узагальнити та
систематизувати знання про основні
ознаки живих організмів, їхні відмінності
від неживих тіл природи; ознайомити
учнів з основними властивостями живих
організмів; дати уявлення про ріст та
розвиток живих організмів;
розвивальна: розвивати вміння та
навички спостерігати за об’єктами
природи, порівнювати їх, узагальнювати
матеріал, вибирати головне, робити
висновки, складати опорні схеми та
працювати з ними, розвивати прагнення
досліджувати навколишній
світ, формувати науковий
світогляд, творче мислення, продовжити
формувати вміння працювати
з різноманітними джерелами знань;
виховна: виховувати естетичне
сприйняття природи, відповідальність за
збереження життя на Землі.
Очікувані результати: учні
дізнаються про властивості живих
організмів, зможуть пояснювати
відмінності між організмами
і тілами неживої природи;
Тип уроку: вивчення
й первинного закріплення нових
знань.
Форми роботи: розповідь
вчителя, складання схеми, усні
відповіді.
Обладнання: підручник,
таблиці, фото організмів, зошити,
відеоматеріали з інтернет-ресурсів.
3.
4. «Інтелектуальна розминка»
Завдання. За зразком наведіть
приклади подій, які стосуються
живої та неживої природи.
Нежива природа:сонце
підіймається вище над Землею;...
Жива природа:на проталинах
з’являються перші квіти;...
«Проблемне питання»
Як би ви пояснили
відмінності між живою та
неживою
природою, наприклад
прибульцям з інших планет?
5. До якої природи належить
ґрунт?
Як треба охороняти ґрунт?
Чи можуть живі організми
жити без води?
Чому всім необхідне
повітря?
Яке значення має ґрунт на
Землі для
тварин, рослин, людей.
Назвіть імена учених
натуралістів.
З чого складається
повітря?
Чому вода в природному
середовищі може міняти
агрегатний стан?
Які ґрунти більш родючі —
пухкі чи щільні?
З чого складається ґрунт?
Чим підземна вода
відрізняється від
поверхневої?
Чому в більшості річок вода
ніколи не зникає?
6. Живі організми виникли на Землі близько 4 млрд.
років тому. З того часу вони постійно
розвиваються, удосконалюються,пристосовуються до
різних умов життя.
Увесь сучасний світ
живого на нашій планеті
налічує понад 2 млн.
видів: рослин – 500 тис.
видів, тварин – понад 1
млн. видів.
7. Живлення – це процес поглинання і
засвоєння організмом поживних
речовин.
Ріст і розвиток – це процеси,
внаслідок яких живі організми
збільшують свої розміри й масу тіла.
Дихання – це процес розщеплення органічних речовин під дією кисню,
внаслідок якого живі організми отримують енергію
Розмноження – здатність організму відтворювати подібних до себе.
Обмін речовин і енергії – процес неповного надходження до організму
речовин і енергії із зовнішнього середовища й виведення з організму речовин
і енергії, які утворились наслідок його життєдіяльності.
Ріст і
розвиток
Живлення
Обмін
речовин і
енергії
Дихання Розмноження
8. Організми, що складаються
з однієї або багатьох клітин,
які мають ядро.
Містять хлорофіл і здатні
утворювати органічні
речовини, виділяючи кисень
11. Організми мають різні розміри, форму, забарвлення, мешкають у різних
середовищах. Проте всі організми об’єднує ще одна спільна риса - вони мають
клітинну будову. За цією ознакою організми відрізняються від тіл неживої
природи.
Та зазвичай клітини мають маленькі розміри, тож роздивитися їх можна
лише за допомогою збільшувального приладу мікроскопа
12. Клітини рослин, тварин і грибів вирізняються
багатоманітними формами і розмірами, проте кожна з
них має подібну будову. Основними частинами клітини є
оболонка, цитоплазмаі ядро
13. Існують організми, які складаються лише з однієї клітини, наприклад
мешканці прісних водойм хламідомонада і амеба (мал. 124). Їх так і
називають - одноклітинні.Єдина клітина тіла цих представників живої
природи виявляє всі властивості організмів (пригадай, які саме) і здатна до
самостійного існування.
Тіло більшості живих організмів нашої планети складається з
величезної кількості клітин. Це багатоклітинні організми. Загалом
кількість клітин у багатоклітинному організмі може сягати кількох
мільярдів.
15. 1. Тіло одноклітинного
організму утворення
2. Існують організми, тіло
яких утворене лише з
однієї клітини, тому їх
ще називають
3. З тканин формуються
4. Живі істоти складаються
зі значної кількості
5. Пізнання клітинної
будови організмів
відбулося завдяки
створенню
1. (однією клітиною).
2. (мікроорганізмами).
3. (органи).
4. (клітин).
5 . (мікроскопа).
16. Організм
Жива істота
Обмін речовин, ріст
Розвиток, розмноження, спадкування
Організми — життя на Землі
1. Яка наука вивчає будову та процеси життєдіяльності
клітин?
2. Хто і коли вперше запропонував поняття «клітина»?
3. Чому клітину вважають елементарною структурно-
функціональною одиницею всіх організмів?
4. Який внесок у вивчення клітини зробив А. ван
Левенгук?
5. За допомогою яких методів вивчають клітини?
6. Як називається наука, що вивчає клітину?
17. 1. Живлення — це забезпечення організмів поживними
речовинами.
2. Унаслідок живлення і дихання відбувається обмін речовинами.
3. Рослини живляться органічними речовинами, які самі
створюють під час фотосинтезу.
4. Тварини живляться готовими органічними
речовинами, споживаючи рослинну або тваринну їжу.
5. Організми ростуть, розвиваються, розмножуються. Ми
дізналися, що існує декілька рівнів організації живої матерії і
основою основ їх усіх (за винятком вірусів) є клітина — як одиниця
живого, найменша структура, що виконує функції, котрі й
визначають стан, який має назву — життя.
6. Усі організми складаються з клітин; клітини утворюються і
ростуть за однаковими законами.