Врахування темпераменту учнів у навчально виховній діяльності

1. Підготувала
практичний психолог
Литвинець М.В,

2. Темпера́мент (лат. temperamentum — «належне
співвідношення частин») — вроджена (біологічно зумовлена)
і незмінна властивість людської психіки, що визначає
реакцію людини на інших людей та на обставини.
Темпера́мент (лат. temperamentum — «належне
співвідношення частин») — вроджена (біологічно зумовлена)
і незмінна властивість людської психіки, що визначає
реакцію людини на інших людей та на обставини.
Знати темперамент учня – мати
індивідуальний підхід,
“інструкцію” для взаємодії з ним.
Темперамент - індивідуальна особливість людини, що виявляється в її
збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості
перебігу психічної діяльності.
Темперамент - індивідуальна особливість людини, що виявляється в її
збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості
перебігу психічної діяльності.

3. Екстраверти — це тип особистості (або поведінки), що
орієнтований у своїх проявах на зовнішній світ, на оточуючих.
Для екстравертів характерна поведінка, при якій людина прагне до:
•Спілкування з людьми,
•Уваги з боку оточуючих,
•Участі у публічних виступах,
•Участі в багатолюдних заходах і вечірках.
Інтроверти — тип особистості, орієнтований
«всередину» або «на» себе.
інтроверти черпають енергію зі свого
внутрішнього світу ідей, емоцій і вражень.
Для інтровертів характерна поведінка, більш
пов'язана з комфортною самітністю, внутрішніми
роздумами і переживаннями, творчістю або
спостереженням за процесом. Інтроверти стримані,
педантичні, пунктуальні, небагатослівні.

4. Нейротизм – це характерологічна особливість людини, що
виражається у підвищеній схильності до невротичних
поведінкових реакцій (“нервових зривів”), стану тривожності, в
емоційній неврівноваженості.

5. Екстраверсія
Інтроверсія
Емоційно
неврівноважений
Емоційно
врівноважений

6. Діяльність:
•швидкий темп діяльності, легко пристосовується до
змінних умов;
•легко засвоює учбовий матеріал, коли він є для нього
цікавим;
•продуктивний у динамічній та різноманітній роботі,
такій яка вимагає швидкої реакції та урівноваженості.
Спілкування:
•швидко встановлює контакт, комунікабельний, широке коло знайомих;
•не почувається скуто у новій обстановці;
•ставлення до людей може бути непостійним.
Емоції:
•емоції переважно позитивні, веселий та життєрадісний;
•настрій може швидко змінюватись;
•захоплюється всім тим, що йому приємно;
•порівняно швидко й легко переживає труднощі та неприємності;
• швидко пристосовується до нових умов.

7. Діяльність:
•енергійний, здатний віддаватися справі з особливою
пристрастю, але не розраховує свої сили, швидко
втомлюється, падає настрій;
•роздумує мало і діє швидко;
•важко дається діяльність, яка потребує плавності рухів,
спокійного темпу;
•він буде проявляти нетерплячість, різкі рухи.
Спілкування:
•проявляє роздратування, емоційну нестриманість;
•нерідко може провокувати конфліктні ситуації у колективі;
• не сприймає критики та зауважень.
Емоції:
•схильний до бурхливих емоційних спалахів;
•часто гнівається;
• не вистачає самоконтролю;
• часта зміна настрою.

8. Діяльність:
•проявляє продуманість, наполегливість, частіше за все
доводить справу до кінця, не любить змін;
•має високу працездатність, але не здатний швидко
реагувати у несподіваних, нових ситуаціях;
•може виконувати монотонну роботу;
•потрібен час для концентрації уваги, для переключення
її на новий об’єкт.
Спілкування:
•повільно звикає до нових людей;
•уповільненість реакцій у спілкуванні;
•коло спілкування нешироке;
•постійність спілкування з одними і тими ж;
•нелегко вивести із себе, він відхиляється від сварок.
Емоції:
•стійкий настрій;
•проявляє терплячість, витримку, самоконтроль;
•емоції проявляються уповільнено (важко розсердити,
розвеселити).

9. Діяльність:
•рухи в’ялі, говорить повільно;
•тривала і сильна напруга викликає уповільнення
діяльності, швидко втомлюється;
•сильний подразник може викликати «зрив»;
•у стресових ситуаціях можуть погіршитися
результати діяльності;
•іноді не доводить роботу до кінця.
Спілкування:
•вузьке коло спілкування;
•перебірливий у виборі партнерів по спілкуванню;
•схильний до замкнутості, уникає спілкування з малознайомими людьми;
•незручно почувається у нових умовах;
•не виявляє наполегливості та ініціативи.
Емоції:
•Висока емоційна чутливість, вразливий;
•переважають негативні емоції, емоційні стани характеризуються
глибиною і тривалістю;
• часто невпевнений у собі, тривожний.

10. Чи можна стверджувати про тип темпераменту, побачивши лише
якусь дію? Звичайно що ні. Чи може сангвінік заплакати?
Звичайно. Чи може флегматик проявляти комунікабельність?
Звичайно. Чи можемо ми говорити про «чистий темперамент»
(100% меланхолік чи холерик)? Дуже часто «ні».
У кожній людині є щось від холерика, флегматика, сангвініка,
меланхоліка. У цій ситуації правильніше буде сказати «найбільш
вираженим є ….. тип темпераменту».

11. Кожен темперамент характеризується комплексом
позитивних і негативних рис. Тільки позитивних або тільки
негативних темпераментів не існує. Інтереси, поведінка
людини є не тільки проявом темпераменту, а й результатом
виховання. Питання «ким краще бути» не має сенсу, як і те,
яка пора року найкраща, у кожній є свої плюси та мінуси.

12. Як же треба враховувати особливості того чи іншого типу темпераменту
в навчальній та трудовій діяльності?
Оскільки в дітей сангвінічного темпераменту легко утворюються та
залишаються стійкими тимчасові зв'язки, вони легко засвоюють новий
матеріал, майже "хапають на льоту". Але оскільки вони дуже рухливі і
їхня увага відволікається від основної справи, до них слід застосовувати
заходи, які б виховували посидючість та зосередженість. Потрібно
постійно підтримувати інтерес сангвініків до розпочатої справи, інакше
вони почнуть нудьгувати, стануть млявими або, навпаки, шукатимуть
сторонні збудники та розважатимуться.

13. Працюючи з холериками, слід ураховувати, що вони легко
концентрують свою увагу на тому чи іншому об'єкті, але не можуть її
швидко переключати, так як процеси гальмування в них уповільнені.
Вчителям слід так організовувати діяльність учнів, щоб полегшити
успішне переключення уваги та виховувати уміння її переключати.
Холерики також схильні до порушення дисципліни на уроках, тому
що частіше бувають підвищено збудливими, схильними до
афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати
доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але
змінити їх буває дуже і дуже важко. Тому перехід від звичних дій до
інших, нових, має здійснюватися поступово. Неврівноважені діти
(якими є холерики) потребують більше часу для утворення нового
динамічного стереотипу - тому до них не можна використовувати
грубих, категоричних заборон, а спрямовувати на іншу діяльність
поступово.

14. У дітей флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові
зв'язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості
кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння
та опанування навчального матеріалу.
Інертність нервових процесів, недостатня рухливість флегматиків
призводить до того, що вони повільно переключають увагу.
Працюючи з ними, слід добирати завдання, які сприяють виробленню
більшої швидкості реагування та моторної рухливості. Динамічні
стереотипи у флегматиків утворюються повільніше, ніж у сангвініків,
а тому їх треба поступово переключати з однієї звичної дії на іншу.

15. Діти меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги
внаслідок своєї вразливості, швидкої втомлюваності організму, їм
необхідні спокійне, сприятливе оточення та продуманий режим
впливу, який передбачає поступовий перехід від звичних умов
життя до іншої діяльності та обставин. Слабкість нервових процесів
цих учнів вимагає чутливого та обережного ставлення, продуманих
методів педагогічного впливу.