Ознайомитися івивчити властивості деяких
шкідливих газів, які ми назвали
рудниковим повітрям.
Провести аналіз шахтних газів в
лабораторних умовах.
Навести приклади визначення чадного газу,
метану і вуглекислого газу в побутових
умовах найбільш доступними методами.
Актуальність теми:
Попередження нещасних випадків ,які
трапляються в шахтах навіть з летальними
наслідками ,а також в побутових умовах.
2.
- літературногоогляду;
- методик і результатів аналізів шахтного
повітря;
- методів визначення чадного і
вуглекислого газу і побутових умовах
доступними методами;
- висновків.
При концентраційметану в повітрі від 2,5
до 30% суміш стає вибухонебезпечною.
Метан, необхідно не просто збирати і
спалювати, але і використовувати для
отримання теплової і електричної
енергії.
5.
Безбарвний, безсмаку, без запаху, дуже
отруйний.
Малорозчинний у воді, краще розчиняється
у спирті, горить синім полум'ям.
Допустима концентрація СО в повітрі
робочих приміщень становить 20 мг/м3.
СО утворює високотоксичні з'єднання –
карбоніди.
6.
Утворення
чадного газу
При роботі
двигунів
внутрішнього
згоряння
При пожежах у
шахтах, гаражах При погано
працюючих
димарях і
закритті пічних
заслінок
При повільному
окисненні масел
що містяться в
малярійних
фарбах
Входить до складу
доменного,
коксового газу,
вихлопних газів
7.
Концентроція СО
вповітрі
Вміст Hb * CO в
крові
Клінічні симптоми
0,006% 10% Послаблення зору,легкий головний
біль.
0,013% 20% Болі в голові і
тілі,стомлюваність,втрата свідомості.
0,02% 30% Втрата
свідомості,параліч,порушення
дихання.
0,066% 50% Втрата свідомості,параліч,зупинка
дихання.
0,075% 60% До години настає летальний
результат.
8.
СО2, О2,СОвизначається газооб'ємним методом,
метан і водень – оптичним.
Суть газооб'ємного методу полягає в тому,що
точно виміряний об'єм досліджуваної газової
суміші, приводиться в контакт з реактивом,який
взаємодіє тільки з однією складовою частиною
цієї суміші, але не реагує з іншими.
Метан і водень визначається оптичним методом
за допомогою інтерферометра.
9.
Дія інтерферометрабазується на вимірі
зміщення інтерференційної картини, яка
відбувається внаслідок зміни складу
досліджуваної проби рудникового повітря,
яка знаходиться на шляху до одного з двох
інтерферуючих променів.
Зміщення інтерференційної картини відносно
її нульового положення пропорційне різниці
між показниками заломлення світла
досліджуваної газової суміші і атмосферного
тиску, яка пропорційна % вмісту метану (або
водню) в цій суміші.
Прилад складається з вимірювальної
бюретки місткістю 40 мл.
10.
Бюретка з'єднаназа допомогою гумових трубок з
поглинальними посудинами,наповненими
поглинальними розчинами:
1 посудина – наповнена 25% КОН для
поглинання СО2.
2 посудина – лужним розчином пірогалолу для
поглинання О2;
3 посудина – заповнена мідними
паличками,розчином хлористого амонію і
аміаком (мідно-аміачний розчин) для поглинання
СО з пожежних проб,де СО – відсутній;
4 посудина – розчином сульфатної кислоти для
поглинання пари аміаку,що утворився при
поглинанні СО або О2 мідно-аміачним розчином.
11.
G- наважкаХПВ,г;
G1- вага бюкса з ХПВ до сушки, г;
G2 – вага бюкса з ХПВ після сушки, г.
Результати аналізованого вмісту вологи
Зважуємо бюкси. Проводимо дві паралельні проби.
Маса бюкса №1 – 22,8262 г
Маса ХПВ – 5,0000 г
Маса бюкса з ХПВ – 27,8262 г
12.
Маса бюкса№2 – 21,0028 г
Маса ХПВ – 5,0000 г
Маса бюкса з ХПВ – 26,0028 г
26,0028 г – 25,1195 г = 0,8833 г (маса бюкса х ХПВ після
висушування)
Різниця між двома паралельними пробами не повинна
перевищувати 0,5%
17,67 – 17,39 = 0,28%
Середній вміст вологи :
W=(17.67+17.39)/2=17.53%
13.
V –об’єм закритого приладу,см3
P – тиск = Р+ ΔР,мм.рт.ст.
Δ P – атмосферний тиск повітря за барометром, мм.
рт. ст.
W1 - тиск парів води при t ,мм.рт.ст.
T1 - температура газу в реакційній посудині до
розчинення наважки, K
W - тиск парів води при тем.,мм.рт.ст.
T – температура газу в реакційній посудині в кінці
визначеня, K
14.
Записується кінцеватемперат ура і тиск за манометром. Об’єм виділеного
СО2 дорівнює різниці об’ємів газу до і після реакції, приведено до н.у.
(t=ºC, P=760 мм.рт.ст.
V=230 (K2-K1)
V – об’єм виділеного СО2
230 – об’єм посудини
К2 – коефіцієнт , приведений до н.у.
К1 – коефіцієнт, приведений до н.у.
Проводиться дві паралельні проби. Різниця між паралельними пробами не
більша 0,2%
1. t поч. = 30ºС Р бар. = 748 мм.рт.ст.
t кін. = 31ºС Р бар. + Р ан = 782 мм.рт.ст.
К1 = 0,911 К2 = 0,949
V = 230 * (0.949 – 0.911)=8.74
CO2 = 1,6% (за табл.)
2. t поч. = 29ºС P бар. = 748 мм.рт.ст.
t кін. = 31ºС P бар. + Р ман. = 745 мм.рт.ст.
К1 = 0,916 К2 = 0,953
V = 230 * (0.953 – 0.915) = 8.51
CO2 = 1.56%
15.
Щоб визначитичадний газ на рівні ГДК (4 мг/м3), треба
пропустити через нагрітий до 70ºС патрон з п’ятиоксидом
йоду (1-2г) повітря, яке аналізується. Для цього
достатньо всього лише повітря, що поміщається в камері
від волейбольного м’яча, а це приблизно 10-15літрів.
J2O5 + 5CO = J2 + 5CO2
Йод сублімується при підвищеній температурі кількісно і
так же кількісно поглинається 0,1 н розчином
тіосульфату. На виході стоїть поглинальна склянка,
наприклад, з розчином тіосульфату натрію. Надлишок
поглинача визначається титруванням.
16.
Проведення аналізурудникового повітря в
лабораторних умовах,а також проведенення аналізів
на визначення чадного газу і метану в побутових
умовах має велике значення оскільки,попереджує
нещасні випадки,а також випадки з летальними
закінченнями, що є актуально в наш час.
В роботі також наведено визначення чадного газу в
побутових умовах без газових аналізаторів,що є
відносно дешево.
Зараз актуальною є відповідь на питання, яким
чином організувати повну газовіддачу, ефективну
дегазацію і вентиляцію, а також як забезпечити
підготовку і дальше використання отриманого газу.