Небезпечні речовини побутової хімії

1. Проект з хімії.
Автор проекту – учениця 11-Б класу
Бродівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3
Громяк Олеся
Керівник проекту –Жолнович І.Й.

2. Мета проекту
 З'ясувати, чим небезпечні побутові хімічні
речовини в нашому домі.
 Яку шкоду завдають речовини побутової
хімії навколишньому середовищу?

3. Вона може бути і доброю помічницею, і підступною
лиходійкою, завдавати шкоду людині. Нам важко
сьогодні уявити своє життя без:
 фарб,
 клеїв,
 мила та пральних порошків,
 засобів для миття посуду,
 виведення плям,
 чищення ванн тощо.
Побутова хімія значно полегшує працю
домогосподарки, допомагає чоловікам швидко і якісно
провести ремонт у помешканні.

4. Вивчаємо
Небезпечні
речовини на кухні
(оцет, спирт, засіб
для миття посуду)
Небезпечні
речовини ванної
кімнати
(пральний порошок,
засоби для миття
ванн, відбілювачі,
освіжувачі повітря)
Небезпечні
речовини
у спальній кімнаті
(косметичні засоби
та нові меблі)
Небезпечні
речовини у гаражі
(бензин, лаки,
фарби, кислоти,
мастика для
підлоги, добрива,
засоби боротьби
з гризунами
тощо)

5. Наші дослідження
 Кожен засіб побутової хімії має свою
особливість. Засоби для миття ванн,
виведення плям від іржі містять
кислоти та луги.
 Дослідимо засоби, які найчастіше
використовують у побуті за допомогою
індикаторного паперу. (У розчинах
кислот індикаторний папір стає
червоним, у розчинах лугів – синім.)

6. Результати дослідження
Засіб побутової хімії Кислота Луг
Пральний порошок +
Засіб для чищення труб +
Гель для чищення
+
туалетів
Рідина для миття кухні +
Рідина для миття ванн,
+
раковин

7.  Для миття кухонь використовують засоби,
що містять луги, бо вони добре відмивають
жироподібний бруд.
 Для видалення вапнякових нальотів ,
мильних розводів, що утворюються
переважно у ванних кімнатах,
використовують засоби, що містять
кислоти.

8. Речовина Де міститься Можливий вплив на організм
Аміак нашатирний спирт. Подразнення дихальних шляхів і слизових оболонок очей.
Потрапляння на шкіру - подразнення, або хімічний опік, при
систематичному контакті – дерматити, екземи
Аніонні ПАР
(SLSабо SDS)
Миючі, пральні, гігієнічні
засоби.
Знижують імунітет, викликають алергію, вражають мозок,
печінку, нирки, легені. Здатні накопичуватись у організмі.
Порушують структуру нуклеопротеїдів.
Ацетон Різноманітні розчинники,
змивки для нітрофарб,
авто-косметика.
Пригнічує ферментативну функцію організму,змінює формулу
крові (зниження рівня альбумінів та підвищення глобулінів).
Здатен накопичуватись в організмі і викликати хронічне
отруєння.
Гліколь(етиленг
ліколь)
Засоби для чистки скла,
миючи засоби, антифризи.
Головним чином на центральну нервову систему та нирки
(судинна та протоплазматична отрута, викликає ацидоз).
Гіпохлорит
кальцію
Дезинфікуюча і дегазуюча
речовина.
Дивись хлор.
Гіпохлорит
натрію
Відбілювачі, рідкі гігієнічні
засоби для туалетів,
миючи засоби для ванн.
Дивись хлор.
Нашатирний
спирт
Засоби для чищення скла,
емалевих поверхонь і
металів
Подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок очей,
головний біль, нудота.

9. Нітробензол Духмяна речовина у парфумерній
і миловарній промисловостях,
входить до складу поліролів для
меблів і підлоги.
Втома, головний біль, роздратованість, відсутність
апетиту, нудота, висипання на шкірі, зниження функцій
печінки, ЦНС, дефекти у новонароджених немовлят,
ракові захворювання. Близько 20% накопичується у
тканинах.
Перекис
бензоїла
Засоби догляду за проблемною
шкірою (ОХУ-10). Харчова
промисловість (Луцидол)
Подразнення шкіри.
Перекис водню Відбілювачі, засоби для миття,
прання та видалення плям.
Подразнення, опік, запалення шкіри.
Синтетичні
мускуси(МХ, МК,
ННСВ, AHTN)
Косметичні засоби, мило,
освіжувачі повітря, пральні
порошки.
Накопичуються у тканинах. Порушують роботу імунної
системи та гормональну функцію організму, здатні
підсилювати дію інших хімічних речовин.
Соляна
(хлоридна)
кислота
Засоби для видалення іржі та
вапна.
Першіння у горлі, сльози, кашель, головний біль. При
тривалому контакті – катар верхніх дихальних шляхів,
руйнація зубів, язви або пробадіння носової перегородки.
Триклозан Пральний порошок, мило, зубна
паста, креми, лосьйони.
Здатний перетворюватись на диоксин, який
накопичується в організмі
Фенол і крезоли Засоби догляду за меблями та
підлогою.
Подразнення і припікання слизових оболонок і шкіри,
загальна слабкість, у більш важких випадках -
головокружіння, діарея, порушення дихання, втрата
свідомості. Фенол здатний проходити через шкіру,
швидко потрапляючи у кров і вражати нирки і печінку

10. Формальдегід
(мурашиний
альдегід,
метаналь)
Консервант у освіжувачах
повітря, політурах для
меблів.
Діє на центральну нервову систему, центри зору, та
сітківку очей, дезактивує ферменти в органах і
тканинах, пригнічує синтез нуклеїнових кислот,
порушує обмін вітаміну С. Мутаген. Канцероген.
Фосфати Пральні порошки. Первинний вплив: взаємодіючи з А-ПАР, утворюють
токсичні і канцерогенні речовини. „Речовини-
провідники” А-ПАР. Вторинний вплив: погіршуючи
екологічну ситуацію, спричиняють зниження імунітету,
порушення нормального ходу вагітності у жінок і
різноманітних відхилень у новонароджених,
утворення пухлин (в тому числі ракових) у шлунково-
кишечному тракті.
Фталати
(DBP, DEP, DMP)
Пластмаси, косметичні
засоби.
Негативний вплив на дихальну, периферичну та
центральну нервові системи, нирки, печінку,
репродуктивну функцію. Можуть виступати у якості
„речовини-провідника”.
Хлор Гіпохлорит натрію та
гіпохлорит кальцію.
Запаморочення, перепади кров’яного тиску, біль у
грудях, важкий кашель, запалення слизистої носу,
гортані, очей, бронхіт (на зразок астматичного), зміна у
кісному мозку, формулі крові та ін. Загострення
захворювання серцево-судинної системи,
атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергії, негативно
впливає на стан шкіри, волосся, нігтів, зубів.

11.  Синтетичні пральні порошки стали постійними
супутниками в побуті домогосподарок у всьому світі.
Але як би красномовно не запевняла нас реклама,
що під дією порошків наш одяг стає «не просто
чистим, а бездоганно чистим», ми знаємо, що
дерматити, алергії, астматичні та бронхіальні астми,
інші захворювання шкіри та внутрішніх органів –
постійні супутники тих, хто знаходиться у постійному
контакті з агресивними хімікатами, якими є пральні
порошки. Так що ж насправді являють собою сучасні
синтетичні пральні порошки, які пральні порошки
продаються в Україні і чи безпечно їх
використовувати? Спробуємо розібратися.

12. Висновки, що можна зробити з аналізу
складу пральних порошків наступні:
 1. Пральні порошки, що представлені на українському ринку містять
цілі «букети» хімікатів, що завдають шкоди безпосередньо людині та
оточуючому середовищу.
 2. Пральні порошки не відповідають європейським та
північноамериканським стандартам щодо вмісту найбільше
небезпечних хімічних сполук.
 3. На жодному з порошків не вказаний точний склад компонентів,
вміст найбільш агресивних сполук може змінюватися у дуже великому
діапазоні (5-15%, 15-30% і т.п.).
 4. На упаковці дешевих порошків взагалі не вказується вміст
компонентів, а лише їх перелік.
 5. Деякі дитячі пральні порошки за вмістом небезпечних компонентів
нічим не відрізняються від «дорослих», а своїй «дитячості»
завдячують лише маркетинговій стратегії виробника.
 Підсумок аналізу напрошується наступний: усвідомлення значної
шкоди здоров’ю людини та оточуючому середовищу від використання
сучасних синтетичних пральних порошків, яке вже стало масштабним
у розвинених країнах, повинно дати потужний поштовх для пошуку та
впровадження альтернативних екологічних миючих засобів.

13.  Засоби побутової хімії будуть безпечними, якщо їх
застосовувати за прямим призначенням та згідно з
інструкціями й рекомендаціями щодо їх використання.
 Засоби побутової хімії слід зберігати у недоступних
для дітей місцях.
 Упаковки, в яких зберігаються хімічні речовини, мають
бути цілими та мати етикетку з назвою речовини.
 Засоби побутової хімії потрібно зберігати окремо від
харчових продуктів.
 При роботі з кислотами та лугами потрібно надівати
гумові рукавички та окуляри. Після закінчення роботи
вимити руки.
 Вогненебезпечні речовини (бензин, ацетон тощо)
повинні стояти в закритих пляшках, далеко від джерел
тепла та вогню.

14.  При розпилюванні аерозолів не можна палити,
запалювати газ.
 Хімікати, що випаровуються, потрібно зберігати там,
де вони не забруднювали б повітря у помешканні,
тобто у спеціально відведеному для цього місці у
закритих шафах. Це стосується фарб, розчинників,
клеїв, лаків, пестицидів, мийних розчинів.
 При роботі з отрутохімікатами потрібно одягати халат,
фартух і гумові рукавички. Рекомендується також
користуватися захисними окулярами, Після роботи
вимити руки милом, одяг випрати.
 Вирощуйте кімнатні рослини. Вони здатні протягом 24
годин поглинути до 87% небезпечних речовин з
повітря.

15.  Неволин Ф.В. Химия и технология синтетических моющих
средств. М., 1971.
 Бухштаб З.И. Технология синтетических моющих средств.
М., 1988.
 Environmental News Network (ENN) http://www.enn.com/
 NASA Earth Observatory http://www.earthobservatory.
nasa.gov/
 Social Science Information Gateway http://sosig. ac. uk/
 Biotech http://biotech. icmb. utexas.edu/
 Chem Center http://www.chemcenter.org/
 The Chemistry Societies' Network http://www.chemsoc.org/
 Электронная библиотека по химии http://www.chemnet.ru/
rus/elb-ibch.html