і. франко

1. ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО
(1856-1916)

2. ІВАН ФРАНКО

3. ДИТЯЧІ РОКИ
25 серпня 1856 р. у селі Нагуєвичах
Дрогобицького повіту в Галичині, в
родині заможного селянина-коваля
Якова Франка (1802-1865) та Марії з
роду збіднілих шляхтичів
Кульчицьких (1832-1872) народився
син Іван.

4. Згадуючи дитинство, Франко
говорив, що кузня його батька була
місцем збору, нарад та приязної
балаканини сусідів. Місцева легенда
твердить, що в батьковій кузні малий
Івась побачив мандрівного старця,
який напророчив йому
письменницьке майбутнє. „Твій
батько кує залізо, а ти – куватимеш
слова”, – сказав тоді старий
ДИТЯЧІ РОКИ

5. Яків Франко віддав свого первістка
до сільської школи. А потім хлопчик,
який дивував усіх неймовірною
пам’яттю та кмітливістю, вчився в
міській школі та гімназії міста
Дрогобич, протягом 1867-1875. Тут
Франко-гімназист вивчає класичні та
слов’янські мови, захоплюється
творами багатьох письменників
світу, започатковує власну бібліотеку
(від 6 класу), збирає фольклор,
багато перекладає.
ДИТЯЧІ РОКИ
І. Франко серед учнів Дрогобицького ліцею

6. 1871 написаний перший Франків вірш –
“Великдень”. Присвячений він був батькові,
який помер у Великодню ніч 1865 року (не
зберігся). 1872 померла мати. У 16 років Франко
залишився сиротою. Влітку 1875 І.Франко
успішно склав іспити за курс гімназії і
одержав похвальне свідоцтво зрілості. Відразу
вступає до Львівського університету на
філософський факультет.
ДИТЯЧІ РОКИ

7. В університеті письменник вивчає
класичні та українську мови та
літератури, античну філософію,
психологію. Завдяки науковим
успіхам І.Франка звільнили від плати
за навчання і присудили йому
стипендію – 210 золотих. Разом з
товаришами він почав видавати
журнал „Друг”, в якому друкував
свої перші твори. Там же з’явилась і
низка його оповідань про життя
робітничого Борислава. Цензура
побачила в них соціалістичні
настрої, і автор потрапив під
пильний нагляд поліції.
ІВАН ФРАНКО – СТУДЕНТ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

8. 1876-го року вийшла перша
збірка поезій Івана Франка
“Баляди і роскази”. До збірки
увійшло 9 оригінальних поезій та
5 перекладів творів російських і
німецьких поетів
ІВАН ФРАНКО – СТУДЕНТ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

9. На другому курсі, влітку 1876 року, в
Лолині, Іван заручився з Ольгою Рошкевич.

10. Окрилений і безтямно закоханий, Франко повернувся додому. Але в хаті на нього
чекали поліціянти. Франка та його товаришів з редакції журналу “Друг”
заарештовують за підозрою в організації таємного соціалістичного гуртка.
Видати свою красуню-доньку за соціаліста, який щойно вийшов з тюрми, – про це
навіть не може бути мови! Батько вимагає від Ольги розірвати заручини з
Франком.
ІВАН ФРАНКО – СТУДЕНТ
ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

11. Навесні 1885 року Франко вперше приїхав до Києва –
побачити столицю Великої України та відвідати могилу
Шевченка в Каневі. Тут познайомився з М.Лисенком,
М.Старицьким, Т.Рильським, В.Самійленком, І.Нечуєм-
Левицьким та іншими українськими культурними діячами.
ВПЕРШЕ У КИЄВІ

12. У Києві він часто бував у домі Єлисея
Трегубова – викладача колегії
Галагана. Там Франка познайомили з
двадцятирічною Ольгою
Хоружинською, яка походила з
київського дворянського роду.
Весілля Ольги Хоружинської та Івана
Франка відбулося 1 травня 1886
року.
ОДРУЖЕННЯ

13. Власного дому Іван не мав і тому
привіз молоду дружину до маленької
сирої квартири на околиці Львова.
Тендітна і ніжна Ольга, яка в Києві
звикла до зручного життя, з
прислугою та виїздами у світ,
взялася облаштовувати родинне
гніздо для поета. Ольга народила
Франкові трьох синів – Андрія,
Тараса та Петра – і доньку Анну.
РОДИНА МИТЦЯ
Діти Івана Франка
(Тарас, Андрій, Петро, Анна)

14. Його дружина, Ольга встигала не тільки дбати про
дітей і чоловіка, а й допомагати Іванові в його
письменницькому труді: редагувала статті, розсилала
літературу замовникам. Частина Ольжиного посагу
пішла на видання першої поетичної збірки Франка „З
вершин і низин”, яка вийшла 1887 року. Поезія „Лиш
боротись – значить жить!”, наповнена духом боротьби,
благородним поривом служіння народу, зробила
Франка кумиром молоді. Цю книжку назвали
найбільшим літературним явищем з часів виходу
шевченкового „Кобзаря”. Того ж року Іван Франко
написав повний вдячності і ніжності вірш „Моїй
дружині”
РОДИНА МИТЦЯ

15. 1890 року Іван Франко створив і
очолив першу в Галичині політичну
партію, яка обстоювала інтереси
українців. Вона називалась
„Радикальна”, мала за мету
утворення соборної незалежної
України, яка об’єднала б усіх
українців.
ФРАНКО І ПОЛІТИКА

16. 1893 року у Відні захистив
докторську дисертацію. На
початку 1895 року у Львівському
університеті оголосили конкурс на
замІщення посади завідувача
кафедри української мови. Серед
претендентів був і вчений-славіст,
який недавно захистив докторську
дисертацію у Відні…
ПИСЬМЕННИК В НАУЦІ

17. Кандидат повинен був прочитати перед Ученою радою свою пробну лекцію.
Згідно з протоколом, лектор мав бути обов’язково одягнений у фрак.
Власного фрака в нього не було – довелося позичати в найкращого друга.
Але правила мовчали про те, яка сорочка має бути під фраком. Тому, за
звичкою, науковець одягнув свою улюблену вишиванку. Після блискучої
лекції захоплені слухачі підхопили його на руки і почали підкидати вгору.
Позичений фрак такого випробування не витримав і тріснув. Лектора-
тріумфатора звали Іван Франко. Проте влада (намісник Галичини граф
Казимир Бадені), з намови Франкових конкурентів, не допускає Франка до
викладання як політично неблагонадійного і не затверджує його
кандидатури на посаді доцента
ПИСЬМЕННИК В НАУЦІ

18. Професорської посади Іван Франко
тоді так і не отримав. Пройшло трохи
більше ніж п’ятдесят років, і
Львівському університету надали
ім’я Івана Франка.
ПИСЬМЕННИК В НАУЦІ

19. За стилем Франко належить до перших реалістів української літератури,
найвизначніший поет пошевченківської доби. Новаторською була друга збірка
«З вершин і низин» (1887, поширена 1893), охоплювала головні твори його
суспільної лірики («Товаришам з тюрми», «Вічний Революціонер», «Каменярі»,
«Земле моя», «Тюремні сонети» та інші); революціонізувала молоде покоління,
через що в Російській імперії була заборонена.
ТВОРЧА СПАДЩИНА. ПОЕЗІЯ

20. Вершина інтимної лірики Франка збірка «Зів'яле листя» (1896). У збірці «Мій
Ізмарагд» (1897) переважають філософські мотиви: рефлексії поета про добро й
зло, красу і вірність, обов'язок і зміст людського життя. Але й у ній знаходимо
зразок суспільної лірики, в якій Франко увіковічив страждання рідного народу («По
селах», «До Бразілії» та інші). Драму власного життя Франко зобразив у збірці «Із
днів журби» (1900). Програмова збірка Semper tiro (1906) є містичним кредо поета-
борця. Велику майстерність виявив Франко і в широких епічних поемах «Панські
жарти» (1887), «Сурка» (1890), «Смерть Каїна» (1889), «Іван Вишенський» (1900) й
інших.
ТВОРЧА СПАДЩИНА. ПОЕЗІЯ

21. Проза Франка охоплює понад 100 оповідань, новел, 10 повістей, романів. Починається з так
званого «бориславського циклу» (від 1877 року), в якому Франко подав жахливий образ і
глибокий аналіз соціального зла в тогочасній Галичині. Зубожіння, пролетаризація галицького
села лягли в основу збірок «В поті чола» (1890), «Галицькі образки» (1897), до яких належать
автобіографічні оповідання «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Олівець»,
«Schönschreiben», інші. Вершини прози Франка: повість Boa constrictor (1878), соціальний
роман «Борислав сміється» (1882, уперше зображені початкові форми революційної боротьби
робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості). На основі старих українських
літописів Франко написав історичну повість «Захар Беркут» (1882, зображено героїчну
боротьбу українських верховинців проти монголів 1241 року). До історичних творів належать
«Герой поневолі» (1904, про революцію 1848 року у Львові), «Великий шум» (1907, про
скасування панщини).
ТВОРЧА СПАДЩИНА. ПРОЗА

22. Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні
стежки» (1899—1900). Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів, серед
них — представники різних статей, соціальних верств, професій, національностей. У цьому
творі Франко порушує проблеми взаємостосунків українського селянства та інтелігенції, різних
суспільних груп, влади і підлеглих, проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму
знедоленому народові, проблеми судочинства, подружніх стосунків, безправ'я жінки в
суспільстві. Прототипом головного героя, Євгена Рафаловича, послужив Євген Олесницький —
адвокат і громадський діяч. Моральному розкладові «верхів» тогочасного суспільства в
Галичині Франко присвятив романи «Для домашнього вогнища» (1892), «Основи суспільності»
(1895). Повість «Лель і Полель» (1887) має дидактичний характер. Проза Франка відзначається
жанровим багатством, реалістичним зображенням життя всіх прошарків суспільства.
ТВОРЧА СПАДЩИНА. ПРОЗА

23. З 1901. Франко систематично виїздить із родиною у с.
Криворівню на Гуцульщину, де працює і відпочиває.
Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. 31 травня
відбулось кількатисячне урочисте прощання на
Личаківському цвинтарі.