Презентація з історії міста Бара Вінницької області

1. ІСТОРІЯ МІСТА БАР

2. ДАВНЯ ІСТОРІЯ
• На сході - трипільське поселення (3100—2500 рр. до н. е.);
• На заході - скіфське (з 7 ст. до н. е.) і черняхівське (бл. 4 ст.
н. е.) та комарівське (15 ст. до н.е.);
• З 9 ст. до н.е. край населяли носії чорноліської культури, потім
скіфи-орачі;
• З 4 ст. землі вже входили до держави Антів - Антський союз;
• 6-10 ст. – уличі;
• З 12 ст. край фігурує під назвою Болохівщина, яка в 1241 р.
потрапила в залежність від Золотої Орди.

3. ПЕРШІ ЗГАДКИ
• Перша документальна згадка про місто (під
назвою "Ров") відноситься до 1401 р;
• Відомий український історик Михайло
Сергійович Грушевський в праці «Барське
староство» пише:
«… вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що
заселення його слід віднести до попереднього часу…»
• Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло
в середині XIV ст.. Воно було розташоване на
правому березі річки Рів, там, де тепер
знаходиться село Чемериси-Барські.

4. ЗГАДКИ МІСТА РІВ
• 1435 – згадка про Рів як про село;
• 1443 – відомості про перехід Рову та Ялтушкова до
Стогнева Рея з Шумська;
• 1452 – татари спалили Рів та забрали родину Реїв в полон;
• 1456 – місцевість викуплена Андрієм Ондровонджем, проте
вона залишилась спустошеною

5. ПРАВЛІННЯ БОНИ СФОРЦИ
• 1537 – Бона Сфорца, дружина польського короля
Сигізмунда І Августа викупила Рів з прилеглими
землями;
• Вона вирішила укріпити місто, доручивши
керівництво Альберту Старжеховському;
• Новий староста побудував нову фортецю на
лівому березі, тобто на місці Бару;
• Будівництво почалось літом 1538 року,
закінчилось – 1540 року

6. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ
• Названий на честь італійського міста Барі – батьківщини
Бони Сфорци, про що свідчить табличка на фортеці «…а
ім’я цьому місту присвоїла з назви свого рідного міста
«Барі»;
• Від румунського та угорського «Бара» – болото, оскільки
місцевість була заболочена;

7. БАР ЗА ЧАСІВ БОНИ СФОРЦИ
Поділений на три частини та фортецю:
• Польський Бар: примикав до фортеці, лише третина
населення поляки, більшість українці;
• Руський Бар: переселенці з Рову;
• Гірський Бар: поселення на місці колишнього Рову
чемерисів з Волині для охорони міста.
• В 1540 році всі три громади отримали Магдебурзьке право.

8. ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ
• 1552 році новим старостою став М. Герборт, який в 1565
році перебудував фортецю у камені;
• У 1558, 1562, 1564, 1567, 1569 зазнавав набігів татар,
проте край багатішав, а населення збільшувався;
• В 1577 році в Барське староство Іван Підкова, захопив Бар,
а після цього попрямував у Молдавію, де згодом став
правителем;
• Був захоплений козацьким військом під проводом
Северина Наливайка та Григорія Лободи у 1594, була
зруйнована фортеця;

9. ВІДНОВЛЕННЯ ФОРТЕЦІ
Фортеця була відбудована 1647 році французьким інженером
Гійомом де Бопланом, який проживав у Бару З 1630 по 1647
рік. Він прославився будівництвом фортеці Кодак та
географічним дослідженням України;

10. ХМЕЛЬНИЧЧИНА
• Після перемоги під Жовтими Водами війська Богдана
Хмельницького захопили значну частину Поділля. Одним з
не багатьох укріплень поляків залишався Бар;
• На захоплення Бара був відправлений Максим Кривоніс;
• Ще до підходу військ в місті сталось селянське повстання.
Командир гарнізону Броневський утік з міста, замість нього
гетьман Потоцький відправив сина Андрія з німецькими
найманцями;
• При підході до Бару козацькі війська були поповненні
селянами з навколишніх сіл;

11. ШТУРМ МІСТА
• Кривоніс захопив Барські Чемериси та дочекався там
підходу підкріплення;
• Козаки зробили вигляд що будуть штурмувати через став:
на світанку почали стріляти гармати та спускати на воду
плоти;
• Польське командування перекинуло основні сили на
сторону від Барських Чемерис;
• Козаки запалили мокру солому, викликавши цим паніку в
захисників фортеці;
• В цей час жителі міста відкрили міські ворота;

12. ШТУРМ ФОРТЕЦІ
• В руках польської армії залишалась фортеця;
• Кривоносу вдалось установити контакт з міщанами, які
були у фортеці;
• При штурмі були застосовані «Московські гуля-городи» –
осадні башти на колесах;
• Уночі зробили підкіп під муром та заклали вибухівку;
• Від вибуху утворився прохід, водночас міщани відкрили
ворота – фортецю було взято.
• Це сталося 25 липня 1648 році.

13. ПОДАЛЬША ДОЛЯ
МІСТА
• Під час визвольної війни місто декілька разів переходило з
рук в руки;
• Після смерті Хмельницького Іван Виговський підписує
Гадяцький договір з Польщею, за яким отримує грамоту на
володіння землями, у тому числі і на Барське староство;
• Саме в Бару була резиденція Івана Виговського;
• Новий гетьман Павло Тетеря був супротивником
Виговського;
• У 1664 Виговського за наклепом розстріляли поляки;

14. ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКІ НАБІГИ
• У 1670-х роках місто було відпито армією Петра
Дорошенка, проте розпочались турецько-татарські набіги,
які продовжились до XVII століття;
• Руський Бар був повністю зруйнований оскільки не був
захищений стіною;
• Фортеця закинута, а внутрішні будівлі спаленні;
• З 137 будинків Польського Бару заселено лише 25;

15. БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
• Частина польської шляхти та магнатів об'єдналась проти
короля Станіслава Августа та його рішення зрівняти
іновірців з католиками у правах;
• У 1688 році конфедерати спробували атакувати Кам'янець-
Подільський, але були вимушені відступити до Бару;
• В місті та околицях були вчинені погроми православного
населення;
• Лише в 1771 російські війська розгромили конфедератів;
• У цей час місто було охоплено «коліївщиною»;

16. ЗМІНИ СТАТУСУ МІСТА
• За договором 1771 року між Росією і Польщею, був
повернутий Польщі у складі Подільського воєводства;
• У 1793, під час другого поділу Польщі відійшов Росії, як
повітове місто;
• 1797 році втратив адміністративне значення і став
заштатним містом Могилівського повіту в складі
Подільського намісництва;

17. МІСТО У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ
ХІХ СТОЛІТТЯ
• На 1829 рік лише 100 дворів;
• Незважаючи на складну демографічну ситуацію, населення
зростало ( за 15 років 1,5 разів);
• У місті було 14 підприємств, 463 ремісники;
• Щорічно відбувалося 22 ярмарки;
• У лютому 1831 року Південне товариство провело з'їзд, де
обрали керівні органи;
• На околицях Бара діяли загони Устима Кармалюка;

18. МІСТО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
ХІХ СТОЛІТТЯ
• Населення Бару склало 14097 жителів;
• В місті було дві православні церкви, Свято-Покровський
монастир, костьол, часовня старообрядців, декілька
синагог.
• До 1831 року були лише католицькі монастирі:
базиліанський, францисканський і кармелітський. Після
1831 року році кармелітський і францисканський монастирі
зруйнували, а базиліанський у 1837 році повернули
православним. В церкві монастиря знаходилася
стародавня чудотворна ікона Барської Божої матері.
Монастир називався Барським Свято-Покровським.

19. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА
• Розпочалось будівництво вузькоколійки з Ялтушкова на
Верхівку-Мар’янівку-Барок;
• В Барі мобілізували на війну більше тисячі чоловік:
робітників, наймитів, дрібних орендарів та інших;

20. ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ
• На підприємствах міста відбулись вибори до ради
робітничих і селянських депутатів;
• учасники більшовицької групи Рад створюють у Барі
військревком на чолі з М.Є. Врублевським;
• У селах відбулися масові селянські виступи, які підтримали
революційно налаштовані солдати VІІ царської армії;
• У лютому 1918 року після підписання в Барі
представниками Центральної ради договору в місто та його
околиці увійшли війська кайзерівської Німеччини й Австро-
Угорщини;

21. ВСТАНОВЛЕННЯ
РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
• У період з 1917 по 1920 рр. у часи відкритої боротьби влада в
місті та навколишніх селах змінювалася 14 разів;
• Радянську владу в Барському районі остаточно було
встановлено 24 червня 1920 року;
• За постановою від 07.03.1923, із 7 березня 1923 року в
Подільській губернії утворюються Копайгородський та
Ялтушківський райони (з 3 лютого 1931 року станній буде
ліквідований, Копайгородський район скасують 10 вересня 1959 року).
• Барський район увійшов до Могилів-Подільського округу
(пізніше, з 1932 року, Барський район опиниться в складі Вінницької
області).
• На середину 20-х років ХХ ст. в Барському районі
нараховувалося вже 25 сільських рад, проживало 45817 осіб.

22. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
ТА ГОЛОДОМОР
• За радянської влади ціни збільшились на 50-100%;
• Під час голодомору у Копайгороді померло 273 особи, у
селі Польовому – 200 чол., Каришкові – 125;
• Населення в Барському районі зменшилось на 10962 осіб,
в Копайгородському – 15280;

23. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА
• До війни було споруджені доти, які входили до
Летичівського укріпрайону;
• Але вони виявились малоефективними: 15-16 липня
Барський район був повністю захоплений;
• 7,5 тисяч населення було розстріляно;
• Територія району була поділена на дві частини:
правобережжя увійшло до Трансністрії, лівобережжя –
рейхскомісаріату «Україна»;
• Єврейське населення переселяли до гетто, які були
розстрілянні, 18-19 серпня та 14-15 жовтня 1942 року.;

24. ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ
• 14 тис. жителів району були мобілізовано до Червоної
Армії;
• Організув партизанський загон перший секретар райкому
партії А.Ф. Моняк, однак його загін з 15-ти чоловік було
знищено;
• У січні 1944 року у Вовковинецькому лісі висадився десант
М.Р. Соболєва. Цей загін виріс у партизанське з’єднання ім.
Щорса;
• 20 лютого партизани зайняли села Барського району –
Матейків, Трудолюбівку, Павлівку;
• 8 березня поблизу Бара відбувся бій партизанського
з’єднання з німецько-румунськими військами. У цьому бою
їм вдалося знищити понад 500 гітлерівців, 37 фашистів
було захоплено в полон.
• Вінницьке партизанське з’єднання, яке очолював Яків
Іванович Мельник, двічі з боями пройшло селами

25. ВИЗВОЛЕННЯ
• 19 березня 1944 року війська 18-ї та 38-ї армії 1-го
Українського фронту розпочали бої за визволення району;
• 25 березня частини 305-ї Стрілецької 74-го Стрілецького
корпусу 38-ї армії оволоділи Баром;
• Званням Героя Радянського Союзу відзначено 4-х жителів
району: П.У. Богатиря, М.В. Медвецького, О.І. Якимчука,
О.М. Щербакова, повними кавалерами ордена Слави стали
Ф.А. Вітомський, М.А. Бринько, Г.П. Грабовляк, П.С.
Ляховський, М.В. Савчук.