Автореферат Косцовой М.В. на тему: "Формирование профессиональной рефлексии у...СНУЯЭиП
Міністерство освіти і науки України
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
КОСЦОВА МАРІЯ ВІКТОРІВНА
УДК: 159.955.4:159.99
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ
У СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ - 2013
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професор
Долинська Любов Василівна,
Національній педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
Інститут філософської освіти і науки, завідувач кафедри психології
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор
Шевченко Наталія Федорівна,
Запорізький Національний університет,
завідувач кафедри педагогіки та психології освітньої діяльності;
кандидат психологічних наук, доцент
Туриніна Олена Леонтіївна,
Міжрегіональна академія управління персоналом, завідувач кафедри загальної психології.
Захист відбудеться «25» листопада 2013 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, Київ, вул. Пирогова,9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, Київ, вул. Пирогова, 9.
Автореферат розісланий « » жовтня 2013 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л. І. Фомічова
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
зміст виховання майбутніх робітників великоиваненко
1.
2. 1.Зміст виховання: загальні положення.
2. Склад і структура змісту виховання.
3. Характеристика основних напрямків
виховання майбутніх робітників.
4. Формування змісту виховання
майбутніх робітників.
3. Основна функція змісту — бути
предметом пізнання й передачі.
Предметпізнанняй
передачі
а) відповідає потребам суспільства в
цілому, конкретних людей зокрема, і може бути
використана як засіб їх задоволення;
б) носить інформаційний характер, тобто може
бути сприйнята, перероблена й далі
використана;
в) здатна бути формованою певними людьми.
4. Інша функція змісту виховання — бути засобом
практичної діяльності.
Нарешті, зміст виховання виконує функції керування
розвитком особистості. З його допомогою формуються
свідомість, спрямованість особистості, її інтереси і т.д.
5. Процес формування змісту виховання здійснюється, як
мінімум, на чотирьох рівнях:
Рівні формування
змісту виховання
другий —
моделювання, коли
створюються навчальні
плани, програми
виховання;
четвертий —
прикладний, коли
розробляється
тематика, проблематика і
їх склад стосовно до
конкретних форм
діяльності
(уроку, зборам, екскурсії
...).
третій — програмний, коли
створюються програми
навчальних дисциплін, плани
позакласної виховної
роботи, різних видів
практичної діяльності й
окремих напрямків
діяльності;
перший — цільовий, коли
створюються
концепції, статути, положе
ння;
6. Зміст — це сукупність елементів, що входять у
процес, явище, систему.
Тоді в змісті виховання можна виділити напрямки
формування досвіду виховання:
Напрямки
1)фізичного
2)естетичного
3)трудового
5)морально-
політичного
4)розумового
7. Далі зміст виховання класифікується по об'єктах як
ведучим його компонентам:
1)предметне наукове знання про
природу, суспільство, мислення, техніку і
т.д.;
2)способи діяльності як система загальних
інтелектуальних і практичних навичок і
вмінь;
3)досвід творчої діяльності й способи
її здійснення, система норм відносин
до миру, один одному і т.д.
8. Предметне наукове знання — це продукт пізнання людьми
предметів і явищ дійсності, законів природи й суспільства.
Навички — сформовані в результаті повторення способи
діяльності, дії, спрямовані на дозвіл якого-небудь практичного
завдання.
Уміння — це сплав знань і навичок і їх використання для вибору й
здійснення приймань дій відповідно до поставленої мети.
9. Фізичне виховання є вихідним напрямком усього змісту, його центральною
частиною.
Фізичний розвиток — це послідовна, поступальна зміна
найважливіших внутрішніх органів зростаючого людину, насамперед його
легенів і серця, а також нервової й рухової систем,
Створення умов для фізичного розвитку учнів і педагогічне керування
цим процесом є основне завдання фізичного виховання.
10. У зміст фізичного виховання учнів входить: морфологічне (структурне)
і функціональне вдосконалювання його організму:
- забезпечення умов для розвитку статевовікових особливостей
учнів;
- всебічний розвиток спортивної майстерності учнів;
формування професійне значимих фізичних і фізіологічних
якостей майбутнього робітника, що забезпечують підвищення
його працездатності;
- внутрішніх органів, нервової й рухової, кістково-м'язової
систем, пропорцій тіла, а також прищеплювання навичок
фізичної культури; зміцнення здоров'я учнів; прищеплювання
гігієнічних навичок;
- виховання
волі, витривалості, наполегливості, дисциплінованості, почуття
дружби й товариства, прагнення до постійного
самовдосконалення;
- розвиток індивідуальних фізичних здатностей учнів.
11. Необхідними умовами результативності системи
фізичного виховання учнів ПТНЗ є:
- комбінація загальнолюдських завдань фізичного виховання з його
професійною спрямованістю й доцільністю;
- зв'язок фізичного виховання з розумовим і моральним, з духовним
життям учнів;
- організація педагогічного процесу по фізичному вихованню
відповідно до принципів
природовідповідності, культуровідповідності й гуманізації;
- спрямованість виховання на постійний фізичний розвиток, на
впровадження фізичної культури в спосіб життя вихованців;
- розвинене матеріально-технічне, кадрове й методичне
забезпечення.
12. Естетичне виховання — одне з напрямків змісту виховання
підростаючих поколінь, що полягає в розвитку естетичного сприйняття й
здатностей до створення прекрасного.
Основні
поняття
естетичног
о
виховання
Естетичне
сприйняття
естетичні
відносини
естетика
Художнє
виховання
Виховання
емоцій
Естетичні
почуття
13. Склад естетичного виховання учнів, тобто його зміст. У нього входять:
Склад
естетичного
виховання
формування
естетичного
сприйняття
учнів;
естетична
освіта учнів виховання
діяльного
естетичного
відношення
до дійсності;
розвиток
естетичних
почуттів, емо
цій, уяви;
індивідуальне
естетичне
виховання, спр
ямоване на
розвиток
задатків, здатн
остей і
схильностей
учнів.
14. Трудове виховання є ще однією обов'язковою складовою системи виховання
людини.
Праця — доцільна діяльність людину, спрямована на видозміну й
пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб.
Суспільно корисна праця — це різноманітна трудова й
суспільна діяльність учнів, спрямована безпосередньо на задоволення
суспільних потреб і потреб.
15. Зміст трудового виховання учнів ПТНЗ. До його складу входять:
- виховання розуміння зв'язки між трудовою діяльністю й духовною
діяльністю людину.
- формування творчого відношення до праці;
- організація професійної продуктивної праці учнів;
- здійснення правового виховання;
- здійснення економічного виховання;
- здійснення професійного виховання;
- здійснення професійної підготовки майбутніх робітників;
- проведення професійної орієнтації;
- здійснення загального трудового навчання як політехнічної основи
професійно - технічного утвору;
- виховання потреби в праці, розуміння його життєвої необхідності;
- формування свідомого відношення до вибору й засвоєння змісту
суспільно корисної праці з обліком його економічних і правових сторін;
16. Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелекту учнів.
Зміст розумового виховання будується на розумінні таких категорій, як:
Розумове
виховання
Інтелект
уальні
здатнос
ті
розумова
діяльність
інтелект
пізнання
розумовий
розвиток
знання
Інтелект
уальні
вміння
17. Інтелект — це сукупність пізнавальних функцій індивіда: від відчуття й
сприйняття до мислення й уяви
Інтелектуальні вміння — це розумові дії, за допомогою яких
здійснюється пізнання як одержання й застосування знань.
До них ставляться:
розумові
операції
(аналіз, синтез,порів
няння і т.д.);
розумові дії
(дедукція й
індукція); методи
пізнання;
приймання
запам'ятовування;
застосування
знань.
18. Морально-політичне виховання — це узагальнена назва декількох
напрямків змісту виховання учнів.
Зміст морально-політичного виховання:
інтернаціональ
не виховання
моральне
виховання
політичне
виховання
патріотичне
виховання
етичне
виховання
19. Новий зміст перевіряється відповідно загальним педагогічним
принципам, а також спеціальним принципам відбору. До них
ставляться принципи:
- відповідності змісту суспільному досвіду;
- комплексності відбору змісту, або, як прийнято
визначати їх у науці, принципи функціональної
повноти всіх напрямків змісту;
- обліку рівня педагогічної підготовки майстри
(викладача), його ініціативи й особистого
досвіду;
- обліку дидактичних і матеріально-технічних
можливостей і перспектив.
20. Знайомлячись із досвідом роботи педагогів училищ
по виділенню змісту, зокрема позакласної виховної
роботи, ми виявили найбільш часті помилки. До них
можна віднести:
1.Недогляд окремих сторін виховання
2.Випадковість відбору
3.Невипадковість змісту мети й рівню
розвитку учнів
4.Стандартний, трафаретний набір тих або
інших компонентів змісту.
21. Висновок
Отже, ми розглянули один з найскладніших компонентів
педагогічного процесу, слабко вивчений у педагогічній науці.
Відпрацьовуючи зміст, його напрямку, постійно модернізуючи їх і додаючи
нові, учені до тепер не розглянули зміст як категорію, якою необхідно
користуватися в практичній діяльності кожному педагогові. Лише
з'єднуючи ці два напрямки дослідження змісту виховання, можна додати
йому прикладний і технологічний характер. Без цього сьогодні практично
неможливо підійти до інформаційної технології навчання й виховання.