1. ШКОЛА РАДОСТІ,
ТВОРЧОСТІ, СПОКОЮ
І ДОБРОТИ
Вчитель повинен знати, що відбувається в
душі кожної дитини, з чим вона прийшла до
школи, щоб не допустити жодного болючого
дотику до вразливого дитячого серця.
В. Сухомлинський

2. «ШКОЛА РАДОСТІ»
В.О. Сухомлинський - видатний
український Просвітитель,
Добротворець
Гуманіст, публіцист, дитячий
письменник, а перш за все - Учитель.
Він створив модель школи з
гуманними гармонійними
стосунками, що відома у сучасній
педагогіці як «школа радості».

3. «ШКОЛА РАДОСТІ»
Виношуючи цю ідею з кінця 50-х років, В. О. Сухомлинський створив у
Павлиші «ШКОЛУ РАДОСТІ», у якій одним із перших у країні почав
готувати шестирічних дітей. При школі була оранжерея, кролеферма,
пасіка, метеостанція, чотири майстерні, фруктовий сад, виноградник і
голуб’ятня. З останнім дзвінком коридори завмирали: жоден учитель,
жоден учень не мали права навіть на 5 хвилин затримуватися в школі.
Додому! Відпочивати! Читати книги! Працювати в саду, готуватися до
гуртків, факультативів. Додаткових занять не було, вони були зведені до
необов’язкових консультацій до уроків. Наради вчителів проводилися не
частіше одного разу на тиждень. Школа живе вільним часом учителів і
учнів – одна з думок В. О. Сухомлинського. Щоб учителі добре вчили, а
учні добре вчилися в них, повинно бути багато вільного часу; о 5-ій
годині вечора починали працювати всі гуртки. В. Сухомлинський
настирливо вмовляв своїх учнів не робити уроків після занять у школі.

4. «ШКОЛА РАДОСТІ»
Весь день вільні! Він рекомендував вставати о 6 -ій годині ранку і за дві години
зробити уроки краще, ніж за чотири вечірніх. Біля входу в школу встановлено
стенд, звернений до матерів: «Мати, пам’ятай, що ти головний педагог, головний
вихователь. Від тебе залежить майбутнє суспільство». У школі намагалися оцінити
не знання, а успіх, перемогу, подолання труднощів у навчанні. Учителів у своїй
школі він виростив сам, жив у кожному з них, кожного робив однодумцем – це були
справжні педагоги. Бути вчителем у школі Сухомлинського було нелегко хоча він
ніколи не ходив на жодин урок до вчителя, а лише хвалив, підбадьорював.
Сухомлинський говорив: «Учні – збільшуване скло незнання вчителя». Тому
відбувався природний відбір і педагоги в «Школі радості » або йшли з неї, або
залишались назавжди працювати. Методика виховання колективу ґрунтувалася не
на «організаційній залежності», а на розвитку духовних багатств особи, потреби в
людині, готовності привносити в колектив плоди своєї «індивідуальної духовної
діяльності» і збагатити в духовному спілкуванні. Школа в Павлиші завжди була
попереду інтересів дітей, бо вони вчилися водити мотоцикл, трактор не в старших
класах, а в 3-му, коли дітям усе нове, усе викликає захоплення. Для малечі було
спеціально сконструйовано мотоцикл. Усі діти вирощували хліб своїми руками. А
ще цікавим було те, що Сухомлинський заперечував виховну роль колективу
вважаючи, що в атмосфері щирості, доброзичливості в дітей росте прагнення стати
краще не на показ, не для того, щоб тебе похвалили, а з внутрішньої потреби
відчувати пошану оточуючих, не упустити в їх очах своєї чесноти.

5. ШКОЛА СЬОГОДНІ
Повертаючись в сьогодення, ми усвідомлюємо
і погоджуємося з тим, що кожна школа
має творчо працювати під девізом: «Школа повинна стати для дітей школою радості, для вчителів - школою творчості, для батьків школою спокою». Кожен учитель
закладу повинен прагнути до
того, щоб зерна
доброти, посіяні в душах
вихованців, проросли так, як
проросли вони в серцях тих,
кого навчав
Великий Педагог.

6. Гуманізації навчально-виховного процесу
за В.О.Сухомлинським
1. Знати дитину:
«Щоб бути гуманним, потрібно знати душу дитини».
«Знати здоров'я дитини, знати індивідуальні риси, її мислення, знати сильні і слабі сторони її
розумового розвитку».
«Вихователеві треба бути знавцем душі людини, яка формується».
«Якомога глибше знати духовний світ дитини».
2. Любити дитину:
«Мудра любов до дітей - вершина нашої педагогічної культури, думки й почуття».
3. Поважати дитину:
«Справжня гуманність означає передусім справедливість як поєднання поваги з вимогливістю».
«Поважати в кожному учневі людину, виявляти до нього гуманне ставлення».

7. Гуманізації навчально-виховного процесу за
В.О.Сухомлинським
4.Розуміти дитину:
«Вчителеві треба розуміти світ Дитинства».
«... розуміти її (дитини) думки, переживання», «джерела дитячих страждань, дитячого
збентеження, озлоблення, байдужості».
5. Вірити в дитину:
«Головне - віра в людину, вміння бачити хороше в ній».
«Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина - неповторна».
6.Забезпечити розвиток дитини
«В основу системи навчання треба покласти яскраву думку, живе слово і творчість дитини».
«Справжня школа - це царство діяльної думки».
«Ми не лише бачимо учня таким, яким він є, але й проектуємо розвиток його інтелекту,
моральності, естетичної й емоційної культури».

8. Гуманізації навчально-виховного процесу за
В.О.Сухомлинським
7. Розвивати почуття власної гідності:
«У школі має панувати дух поваги до людської гідності».
«Треба збудити людську гідність».
«Я не вірю в успіх покарання, в якому є хоч крапля приниження людської гідності».
8. Зберегти здоров'я дитини:
«Зміцнити здоров'я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і
млявою - це означає дати їй «всю повноту життєвих радощів».
«... вся навчально-виховна робота пройнята турботою про здоров'я».
9. Стати другом дитини:
«Учитель повинен стати другом дитини, пройнятися її інтересами , переживати її радощі і
тривоги».

9. Гуманізації навчально-виховного процесу за
В.О.Сухомлинським
10. Захистити дитину:
«Школа - святе місце гуманності, добро і правди».
«Захистити дитину від духовної самотності».
«Щоб захистити дитину від зла, подолати його і утвердити
добро, треба бачити й розуміти минуле і уявляти майбутнє
дитини».
Великий педагог В.О. Сухомлинський бачив далеко вперед.
Усе те, що він говорив, писав і застосовував на практиці,
відповідає сьогоденню, воно навколо нас у повсякденній
роботі. Тож постійно звертаймося до золотих розсипів
В.О.Сухомлинського, його мудрих уроків, читаємо, думаємо, зростаємо. Напуваємо цією чистою
джерельною водою наших діток. Нехай виростають вони здорові, радісні, міцні духом, красиві
душею.