Стежками долі Великого Кобзаря, українського поета, прозаїка, живописця Тараса Григоровича Шевченка.

1. ТАРАС ШЕВЧЕНКО
СТЕЖКАМИ ДОЛІ
Мультимедійна презентація

2. СКИНЬТЕ З ШЕВЧЕНКА ШАПКУ. ТА ОТОГО
ДУРНОГО КОЖУХА.
ВІДКРИЙТЕ В НІМ АКАДЕМІКА. ЩЕ ОДЧАЙДУХА-ЗУХА.
ЩЕ КАТОРЖНИКА РОБОТИ. ЩЕ НАГАДАЙТЕ УСІМ:
ЙОМУ БУЛО ПЕРЕД СМЕРТЮ ВСЬОГО ЛИШЕ СОРОК СІМ.
А ТО ПІДРОБИЛИ ДІДА І ШКУТИЛЬГАЄТЕ З ДІДОМ.
ЛІНИВУ СВОЮ НЕДОЛУГІСТЬ ЗА НИМ ПУСКАЄТЕ СЛІДОМ.
А ВІН ВИБУХАЄ І ШПЕТИТЬ ВСЮ ВАШУ ДУРНУ МАКІТРУ
І МОЛОДО КРУГОВЕРТИТЬ. МОЛОДО! ПРОТИ ВІТРУ!
ІВАН ДРАЧ

3. • Художник,
• Поет,
• Етнограф,
• Академік,
А "одягав кожуха, бо розумів, що це його
імідж". - Григорій Грабович
Тарас Шевченко - це не лише вроджений талант, а й
наполеглива праця, навчання та постійна робота над
собою.

4. Моринці, Кирилівка Звенигородського повіту на Київщині
1814-1828 рр.
Народився майбутній митець у кріпацькій родині
Катерини Якимівни, у дівоцтві Бойко, та Григорія Івановича Шевченка-
Грушівського.
Навчався у сільського дяка Павла Рубана (Совгиря). Після смерті батьків юнакове
непереборне бажання навчатися спонукає його до пошуку вчителя малярства, на
жаль, цей задум не був успішним.

5. З 1829 р. по 1831 р. разом з паном Енгельгардтом, ад’ютантом віленського
військового губернатора, Шевченко як “комнатный живописец", переїздить до
Литви. Ймовірно, що у цей період юнак вчиться у живописця Яна Рустема та
портретиста Лампі. У вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки

6. З 1831 р. Шевченко як кріпак Енгельгардта переїжджає до Петербурга.
• Упродовж чотирьох років поет "законтрактований" до майстра
петербурзького малярства В. Ширяєва. У цей період разом з іншими учнями
бере участь у розписі Великого театру.
• Очевидно у 1835 р. Шевченко знайомиться з учнем Академії мистецтв
Іваном Сошенком, який у свою чергу відрекомендовує юнака Є.Гребінці та
конференц-секретареві Академії мистецтв В. Григоровичу, що дозволяє
Шевченкові відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування
художників.
Євген Гребінка Іван Сошенко Василь Григорович

7. Карл Брюлов
Василь Жуковський
1837 р. став знаковим для Шевченка, адже саме у
цей період митець знайомиться з
К. Брюловим, який, вражений неабияким хистом
юнака та його важкою долею, вирішує допомогти з
визволенням Тараса з кріпацтва, намалювавши
портрет
В. Жуковського.
1838 р. Шевченка викуплено за
2500 крб. З квітня цього року художник
відвідує класи Академії мистецтв як вільний
слухач

8. 1840 р. - за сприяння Є.Гребінки світ побачило перше видання
"Кобзаря", до якого увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина»,
«Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка»,
«Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».
Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері
тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за
малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це
пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не
цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар»
своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш
жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з
купюрами.

9. Під час навчання в академії з 1839 по 1841
рр. Шевченко тричі нагороджений срібними
медалями за такі роботи:
• малюнок з натури;
• "Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці";
• "Циганка-ворожка"
Циганка-ворожка,
1841р.
В альманасі "Ластівка" у листопаді 1841 р.
виходить перша частина поеми
"Гайдамаки". Основним джерелом твору
була усна народна творчість (пісні,
перекази і легенди). Про це говорив сам
поет.

10. З 1843 по 1847 рр. Тарас Григорович мандрує Україною.
У цей час веде активне світське життя, зокрема живе в Яготині, у
маєтку князя Рєпніна, відвідує Якова де Бальмена у Линовиці,
знайомиться з М. Максимовичем,
В. Білозерським, П. Кулішем, М. Костомаровим тощо. У художній
творчості - це період, коли Шевченко формує ескізи до альбому
офортів "Живописна Україна", а у літературній - це новий етап
формування художньої системи зрілого письменника під назвою
"Три літа".
У 1842 р. Шевченко подорожує по Балтійському морю та створює поему "Гамалія", а також
ілюстрацію до повісті М. Гоголя "Тарас Бульба"
Варвара Рєпніна

11. Перебуваючи в Києві Шевченко час від часу відвідує
засідання Кирило-Мефодіївського товариства, на
програмні документи якого неабияк вплинула
поезія періоду "трьох літ". У 1847 р. товариство
розгромили, а Шевченка ув'язнили та присудили
відбувати солдатчину без права писати та
малювати.
Костел Олександра у
Києві, 1846
У 1845 р. рада Академії мистецтв надає
Шевченкові звання некласного художника, а з
кінця грудня його зараховують до Київської
археологічної комісії. Така ситуація дозволяє
митцю брати участь у розкопках могили
Переп'ятихи поблизу Фастова, а також
подорожувати з дорученнями комісії Поділлям та
Волинню.

12. В Орській фортеці у 1847 р. Шевченко все ж порушує
заборону. Свої нові твори він потай записує до саморобних
"захалявних" зошитів. У наступному році, за клопотання
друзів, художника включили до складу Аральської описової
експедиції.
У 1850 р. через порушення указу про заборону писати та
малювати Шевченка вдруге заарештовують і відправляють
у Новопетровське укріплення. Тут його зараховують до
експедиції з пошуку вугілля в горах Каратау

13. У 1857 р. Шевченко отримує омріяне
звільнення, проте впродовж року поету
заборонено в'їжджати до Москви та
Петербурга. Відновлюється світське життя
письменника, а разом з тим непереборне
бажання створити сім'ю. Після бенефісу в
театрі К. Піунової, мав намір з нею
одружитися - актриса йому відмовила.
У листі до М. Максимович просить його одружити: "а то як
ви не ожените, то й сам Бог не оженить"
Марія Максимович
Катерина Піунова

14. Упродовж 1859 р. Шевченко знайомиться з Марко Вовчок, дарує їй
рукопис поеми "Неофіти". У цей період поета не друкують. З
червня по серпень митець їздить Україною, згодом повертається
до Петербурга, звідкіля у листі до Варфоломія Шевченка просить
закупити матеріали і знайти ділянку для будівництва хати, адже
все ж має намір створити сім'ю.
У липні-серпні 1860 р. Тарас Шевченко знайомиться з кріпачкою
Ликерою Полусмаковою, пропонує їй пошлюбитися, але сватання
так і не відбулося.
У вересні того ж року рада Академії мистецтв надала Шевченкові
звання академіка.

15. У січні-лютому 1861 р. хворий
Шевченко продовжує
малювати, писати вірші та
листи до друзів.
25 лютого (9 березня) отримує
вітальні телеграми, а вже 26
лютого
(10 березня) серце поета
перестає битися.