Кажуть, що вік художника вимірюється роками його творчості. Феномен української художниці Тетяни Яблонської в тому, що вона за життя стала живописцем на всі часи, оскільки виразила ідеали сорокових, п’ятдесятих, шістдесятих... по суті, усього ХХ століття. Ще за життя художниця вражала своїх сучасників не тільки яскравим талантом, а й стійкістю та мужністю. Наперекір численним випробуванням та негараздам вона зуміла підкорити мистецький Олімп, отримавши в нагороду цілком заслужене визнання та славу. В її творчому активі – понад тридцять персональних виставок, участь у численних всеукраїнських та міжнародних вернісажах. До 105-річчя від дня народження художниці фахівці відділу художньої культури та мистецтв Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготували віртуальну виставку «Таємнича сила картин Тетяни Яблонської». Книги, представлені на експозиції, свідчать про великий талант художниці, який вона реалізувала сповна. Її картини випромінюють позитивну енергію, і глядач, навіть не усвідомлюючи, наповнюється оптимізмом. Життєствердну основу її творчості не потрібно доводити – дивись її картини й переконуйся! Запрошуємо до перегляду!

1. Таємнича сила картин Тетяни
Яблонської
(до 105-річчя від дня народження української художниці)

2. Життя таке складне, що витримати його без
краси неможливо.
Тетяна Яблонська

3. Тетяна Нилівна Яблонська (11 (24) лютого 1917, Смоленськ, Російська імперія —
17 червня 2005, Київ, Україна)

4. Біографічна довідка
•1917, 24 лютого — народилася в російському місті Смоленську в родині вчителів та земських діячів.
•1929 — родина втікає від репресій до Одеси.
•1935 — Тетяна Яблонська вступає до Київського художнього інституту (майстерня видатного
художника Федора Кричевського).
•1941 — народилася донька Олена (Отрощенко).
•1943 — пропав безвісти батько.
•1947 — народилася донька Ольга (Отрощенко).
•1949 — за картину «Хліб» художниця отримує Державну премію СРСР.
•1951 — отримує другу Державну премію.
•1959 — народилася донька Гаяне (Атаян).
•1965–1966 — з’являється відомий у світі «Закарпатський цикл».
•1970 — початок великої хвилі репресій проти української інтелігенції. Знищено тираж альбому
робіт Т. Яблонської 1965–1968 рр. (видавництво «Мистецтво») з віршами-підписами Івана Драча.
•1975 — Яблонська стає дійсним членом Академії мистецтв УРСР.
•1979 — за картину «Льон» художниця отримала третю Державну премію СРСР .
•1992–1998 — цикл пастелей «Вікна».
•1998 — отримує Шевченківську премію України.
•1999 — інсульт, паралізовано праву частину тіла, після часткового одужання продовжує працювати
лівою рукою.
•2005, 16 червня — написала останню живописну роботу (пастель).
•17 червня — померла в Києві. Похована на Байковому цвинтарі.

5. Відомі твори:
«Перед стартом» (1944)
«Автопортрет» (1944)
«Хліб» (1949)
«Весна» (1950)
«У парку» (1950)
«Ранок» (1954)
«Над Дніпром» (1954)
«На будові» (1957)
«Наречена» (1966)
«Колиска» (1968)
«Життя йде» (1971)
«Вечір. Стара Флоренція» (1973)
«Італійський краєвид» (1977)
«Венеція. Гранд Канал» (1977)
«Стара яблуня» (1986)
«Липовий мед» (1993)

6. 85.143(2УК) Я 14 Яблонська Т. Живопис. Графіка : альбом /
упоряд. І. М. Бугаєнко. – Київ : Мистецтво, 1991. – 176 с.
Альбом присвячено творчості
видатної української художниці Т. Н.
Яблонської. Її творчість визначає найвищі
досягнення українського живопису. В
альбомі репродуковані кращі роботи
Яблонської: «Хліб», «Заручені», «Літо»,
«Безіменні висоти», «Вечір. Стара
Флоренція», «Льон» та багато інших живо-
писних та графічних творів. Вступна стаття
знайомить з життєвим і творчим шляхом
мисткині. Розрахований на широке коло
шанувальників образотворчого мистецтва.

7. «Хліб», 1949 р.
«Я писала «Хліб» з цілковитою віддачею, із серцем, повним любові до цих жінок, до
зерна, до сонця. Я найбільше намагалася передати захоплення від самого життя,
передати правду життя».
Тетяна Яблонська

8. 75 Б 82 Борисова, Г. Тетяна Яблонська в колекції Запорізького
художнього музею / Г. Борисова, І. Ласка. – Київ : Родовід, 2017. – 84 с.
Книга малої серії, присвячена
Тетяні Яблонській, представляє
зібрання творів художниці в колекції
Запорізького художнього музею,
доповнене вступом Галини Борисової
та текстами самої мисткині.

9. «Життя триває», 1971 р.
«Задумала я цю річ у Шевченківських місцях, у селі Вільшана. Побачила у житті. Дід -
у спогадах, молодиця - у мріях.
Складна її доля - спочатку з виставки знімали, потім на Державну премію висували.
Я люблю цю картину, може й тому, що вже й сама стала старою, і часто поринаю
думками у минуле…»
Тетяна Яблонська

10. Яблонська, Т. Про себе / Тетяна Яблонська // Київ. – 2017. – № 5/6. – С. 186–
192.
З нагоди 100-річчя від дня
народження уславленої художниці
Тетяни Яблонської в найбільших
експозиційних залах столиці відбулися
виставки живопису та готуються до
друку її спогади, окремі фрагменти
яких передала для журналу її дочка –
Гаяне Атаян.

11. «Вечір. Стара Флоренція», 1973 р.

12. 75 Я 14 Тетяна Яблонська / вступ. ст. та вірші Івана Драча. – Київ :
Мистецтво, 2017. – 56 с.
Пропоноване видання – художня
реконструкція альбому «Тетяна Яблонська» з
віршами Івана Драча, написаними до кожної
конкретної картини, який був надрукований у 1969
році. З ідеологічних міркувань весь його наклад у
4000 примірників було знищено. Радянська влада не
допускала відходу художниці від соціалістичного
реалізму та заборонила пропагувати нові тенденції
у творчості Тетяни Яблонської, відомої насамперед
знаменитою картиною «Хліб» (1949).
Новий живописно-поетичний стиль майстрині,
як і балади Івана Драча, просякнутий теплотою та
лірикою у відображенні щастя й скорботи простої
людини, що йшли наперекір ідеологічно-партійним
засадам того часу. «Відлига» закінчилася.
Видання розраховане на всіх, хто цікавиться
розвитком образотворчого мистецтва, поезії та
книговидання України.

13. БАЛАДА РОДУ
В мого роду – сто доріг.
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Тай сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче.
Сто стежин у світ летить,
Він – сто першеньку протопче.
Роде рідний! Не стилушить
Нашу жилаву породу –
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу…
Іван Драч
«Родоначальниця. Життя», 1966 р.

14. «Льон», 1977 р.

15. «На вікні весна», 1954 р.

16. Нагороди та відзнаки
1949 р. — Державна премія СРСР (за картину «Хліб»).
1951 р. — Державна премія СРСР (за картину «Весна»).
1951 р. — орден Трудового Червоного Прапора.
1958 р. — бронзова медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі (за картину «Хліб»).
1960 р. — народний художник УРСР.
1974 р. — медаль Академії мистецтв СРСР (за картину «Вечір. Стара Флоренція»).
1975 р. — дійсний член Академії мистецтв СРСР.
1977 р. — орден Дружби народів.
1979 р. — Державна премія СРСР (за картину «Льон»).
1982 р. — народний художник СРСР.
1987 р. — медаль Академії мистецтв СРСР (за серію портретів).
1994 р. — орден «За заслуги» ІІІ ступеня (за визначні творчі здобутки в образотворчому мистецтві,
багаторічну педагогічну і громадську діяльність).
1997 р. — академік Академії мистецтв України.
1997 р. — «Художник року» (ЮНЕСКО).
1997 р. — орден «За заслуги» II ступеня (за вагомий особистий внесок в економічний, науково-технічний і
соціально-культурний розвиток України та з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня).
1998 р. — Державна премія України імені Т. Г. Шевченка (за роботи останніх років).
2000 р. — «Жінка року» (Міжнародний біографічний центр, Кембридж).
2001 р. — звання Герой України з врученням ордена Держави.
2001 р. — почесний громадянин Києва.
2004 р. — Золота медаль Академії мистецтв України (за значні творчі досягнення).

17. Дякую за увагу!
Для більш детального ознайомлення з книгами цієї тематики запрошуємо
відвідати відділ художньої культури та мистецтв за адресою:
м. Вінниця, 21100, вул. Соборна, 73, (IV поверх)
тел. 0(432) 67-03-23
web: www.librari.vn.ua
Віртуальну виставку підготувала головний бібліотекар Наталія Мамчур