Наводиться характеристика стилю модерн в архітектурі, особливостей стилю та шедеврів світової архітектури в стилі модерн.

1. Характеристика стилю
модерн в архітектурі
Виконала: студентка НУХТ
Групи ТУ 3-10
Кутенкова Наталія

2. Зміст
1. Стиль модерн в архітектурі;
2. Особливості модерну в архітектурі;
3. Індивідуалізованість стилю модерн;
4. Шедеври світової архітектури в стилі модерн.

3. 1. Стиль модерн в архітектурі
Модерн в архітектурі - новий стиль, що
зародився в Європі в кінці 19-го століття (1890-ті
рр.) І продовжував свій розвиток до Першої
світової війни. Особливо яскраво він проявився при
будівництві особняків і індустріальних будівель. У
Франції його називали ар-нуво, у Німеччині –
югендстиль, в Австрії – сецессіон, в Італії – ліберті.
Але незважаючи на це, відгалуження модерну в
різних країнах зберігали певні загальні риси.
Архітектори, які дотримувалися цього стилю,
відмовилися від класичних традицій і прямих кутів
на користь криволінійних поверхонь і несподіваних
архітектурних рішень. Вони цікавилися новими
технологіями, дуже любили величезні вікна і
кольорові вітражі, активно працювали з металом,
надаючи йому вигадливі рослинні форми. Крім
того, вони вважали, що екстер'єр будівлі повинен
повністю відповідати його інтер'єру і перебувати з
ним у повній гармонії і єдності.

4. 2 .Особливості модерну в архітектурі
Основні риси модерну в архітектурі - це декоративність і раціональні конструкції. Зодчі стали
використовувати безліч нових матеріалів - скло, залізобетон, кераміку для облицювання будівель.
Практичне призначення будівель на око визначити було практично неможливо, тому що на чільне місце
ставилися естетичні принципи, краса і декор. Основним завданням архітекторів було створити єднання
зовнішнього і внутрішнього оздоблення будівлі. Тому все продумувалося до дрібниць. Сходи, тераси,
карнизи прикрашалися химерними квітами, листям і представляли собою лінії хвилеподібних форм.
Основні особливості стилю модерн в архітектурі - це:
• Відмова від прямих і незграбних ліній на користь більш природних, які відсилають до природи.
• Використання нових технологій.
• Збільшення ролі декоративно-прикладного мистецтва.
• Поєднання художніх і утилітарних функцій.
• Використання східних мотивів.

5. 3. Індивідуалізованість стилю модерн
Архітектура епохи модерну стрімко переосмислювала старі і відкривала нові художні форми і прийоми. Її
представники ламали існуючі рамки і виходили за межі розумного, створюючи свої творіння. Епоха тривала
кілька десятиліть, але за цей час було створено дуже багато по-справжньому великих споруд. У кожного з них
були свої риси та особливості. Багато в чому це пояснюється тим, що стиль модерн мав кілька напрямків:
• неоромантизм;
• неокласицизм;
• раціоналізм;
• ірраціоналізм;
• цегляний стиль.

6. 4. Шедеври світової архітектури в стилі модерн
Будинок Тасселя
Цей будинок в Брюсселі вважається першою будівлею,
побудованою в стилі модерн. Спроектований він був
основоположником модерну, бельгійським архітектором Віктором
Орта в 1893-1894 роках для вченого і професора Еміля Тасселя.
Віктор Орта справді зробив революцію, коли переніс естетику
модерну як течії в образотворчому мистецтві в архітектуру. Він
створив наповнений світлом будинок з досить вільним і
незвичайним на ті часи плануванням поверхів, де конструктивні
елементи будівлі, такі як балки і колони, стали виконувати ще і
декоративну функцію. Створюючи будинок Тасселя, Віктор Орта
виступив не тільки як архітектор, але і як дизайнер інтер'єру. Він
самостійно спроектував у будинку все, починаючи з вікон і меблів і
закінчуючи ручками дверей і мозаїкою на підлозі. Завдяки цьому
унікальному будинку Орта придбав популярність і масу
послідовників. В 2000 році будинок Тасселя був включений в
список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Будинок Орта
Своїми очима побачити інтер'єри, створені Віктором Орта,
можна в його власному будинку-музеї. У 1898-1901 роках
Орта побудував для себе в Брюсселі два будинки, в одному з
яких він жив, а в іншому працював до 1919 року. Зараз його
будинок-ательє відкритий для відвідувачів.
В музеї Віктора Орта весь декор був створений ним самим і
його сучасниками, а інтер'єр був продуманий знаменитим
архітектором до дрібниць. Завдяки цьому всі архітектурні і
декоративні елементи цього будинку – перила сходів,
металеві колони, вітражі і навіть люстри – знаходяться в
стильовій єдності.

7. Каса Міла
До стилю модерн тяжів легендарний іспанський архітектор Антоніо Гауді. Більшість будівель, побудованих за його
проектами, знаходяться в Барселоні, і одним з найбільш відомих із них є будинок Міла. При будівництві цього
будинку для сім'ї іспанських буржуа архітектор дав волю своїй фантазії, створивши справжній шедевр.
Каса Міла насправді складається з двох будівель, які з'єднані один з одним і мають круглі внутрішні дворики.
Будинок має залізобетонний каркас, завдяки чому його стіни не є несучими. Ці новаторські рішення Антоніо Гауді
дозволили впустити всередину будинку більше світла і створити такі квартири, де можна рухати перегородки між
кімнатами. Незвичайний і хвилястий дах будинку Міла, прикрашений кам'яними скульптурами, які насправді є
димоходом.
Хоча спочатку жителі Барселони іронічно прозвали
будинок Міла «La Pedrera» (каменоломня), сьогодні він є
однією з найпопулярніших визначних пам'яток міста і
своїм незвичайним виглядом привертає величезну
кількість туристів. Він став першим будинком,
побудованим в ХХ столітті, який було включено в список
Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

8. Будинок Бальо
Будинок Бальо в Барселоні – ще одне геніальне творіння
Антоніо Гауді. За кілька років до того, як був
побудований будинок Міла, знаменитий архітектор
отримав замовлення перебудувати будинок одного з
іспанських промисловців. Стару будівлю він змінився до
невпізнання, надавши їй химерної криволінійної форми.
Протягом майже 100 років будинок Бальо дивує жителів
міста і мандрівників своєю незвичайною архітектурою.
Особливо примітний дах будинку, який нагадує хребет
фантастичного дракона.

9. Проте до того моменту, як Ектору Гимару
довірили створення павільйонів метро, він
спроектував замок Беранже, який і приніс йому
популярність. Це будівля тільки називається
замком, насправді вона є житловим будинком. У
ній 36 квартир, жодна з яких не схожа на іншу.
Незважаючи на те, що Гимар відмовився від
принципів класичної архітектури і від симетрії
при будівництві замку Беранже, газета «Фігаро» в
1898 році визнала фасад цього будинку
найкрасивішим в Парижі.
Кастель Беранже
У Франції стилю ар-нуво дотримувався архітектор
Ектор Гимар. За його проектами було споруджено
ряд будівель в Парижі, і саме він займався
оформленням павільйонів на входах в паризьке
метро, без яких сьогодні вже неможливо уявити
французьку столицю.

10. Будинок «Зінгер»
Стиль модерн активно розвивався і в Росії. Прекрасним його
прикладом є будинок компанії з виробництва швейних
машинок «Зінгер» на Невському проспекті в Санкт-
Петербурзі, який також відомий як Будинок книги. Він був
побудований за проектом видатного російського архітектора
Павла Сюзора. При будівництві цієї будівлі
використовувалися передові технології початку ХХ століття.
Так, вперше в Росії був застосований металевий каркас, який
дозволив полегшити навантаження на стіни і зробити вікна
дуже великими. Скляний дах у внутрішніх двориках
(атріумах) також був для того часу нововведенням. Велику
увагу було приділено системі вентиляції. А багатий декор,
скульптури і, звичайно ж, скляний купол, на якому сидить
розправивший крила орел, зробили цю будівля одним із
символів Санкт-Петербурга.
Будинок сецесіона
Ще однією з найважливіших пам'яток архітектури в стилі
модерн є будівля Віденського сецесіону в столиці Австрії.
На рубежі XIX і XX століть частина австрійських
художників на чолі зі знаменитим живописцем Густавом
Климтом вирішили порвати з традиціями класичного
живопису. Вони створили творче об'єднання, відоме як
сецесіон. Саме для цих художників за проектом
архітектора Йозефа Марія Ольбриха був побудований
виставковий зал, також відомий як Будинок сецесіона.
Будинок сецесіона – це невисока біла будівля, яка
спирається на масивні колони, що підтримують кулястий
купол із золотого листя і гілок. Над входом до павільйону
можна прочитати девіз художників Віденського
сецесіону: «Кожному часу – своє мистецтво, всякому
мистецтву – його свободу».