До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин». Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва. Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»). М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді. Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.

1. {
Великий подолянин
До 143-ї річниці від
дня народження
видатного
українського
композитора,
хорового диригента,
громадського діяча,
педагога
М. Д. Леонтовича

2. Дитинство композитора
Народився 1 (13) грудня 1877 року в селі Монастирок
Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї
сільського священника. Раннє дитинство минуло в селі
Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.
Початкову музичну освіту
Леонтович здобув у батька,
який грав на віолончелі,
скрипці, гітарі та деякий
час керував хором
семінаристів. Мати навчила
Миколу народних пісень.

3. У 1887 році М. Леонтович вступив
до Немирівської гімназії. У 1888
році через брак коштів батько
переводить його до
Шаргородського початкового
духовного училища, де вихованці
утримувалися на повному
пансіоні. В училищі він опанував
спів по нотах і міг вільно читати
складні партії в церковних хорових
творах.
1892 року Леонтович вступив до
Подільської духовної семінарії
в Кам'янці-Подільському, де вивчав
теорію музики та хоровий спів,
опанував скрипку, фортепіано,
деякі духові інструменти, почав
обробляти народні мелодії,
беручи за взірець обробки
М. Лисенка.

4. Перші творчі кроки
У червні 1899 року М. Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив
працювати вчителем і водночас удосконалювати свою музичну освіту. У
селі Чукові Брацлавського повіту Подільської губернії він організував
самодіяльний симфонічний оркестр. 1901 року уклав збірку обробок
народних пісень «Перша збірка пісень з Поділля», 1903 року видав
«Другу збірку пісень з Поділля».
Восени 1904 року переїхав на Донбас, де влаштувався викладачем музики
в місцевій залізничній школі. Під час літніх канікул 1905 року він склав
при Придворній капелі в Петербурзі іспит на звання регента. Під час
революції 1905 року М. Леонтович організував хор, який виступав на
мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він
змушений був повернутися до Тульчина,
де викладав музику та спів у Тульчинському
єпархіальному жіночому училищі.
У Тульчині створив багато хорових
обробок, зокрема славнозвісний
«Щедрик», а також «Піють півні»,
«Мала мати одну дочку», «Дударик»,
«Ой зійшла зоря» та ін.

5. Композитор
Основу музичної спадщини
Леонтовича становлять хорові
мініатюри — обробки
українських народних пісень, які
й донині є неперевершеними і їх
виконують всі українські хори в
Україні й діаспорі. Це –
«Щедрик», «Козака несуть»,
«Дударик», «Із-за гори сніжок
летить», «Женчичок-бренчичок»,
«Гаю, гаю, зелен розмаю» та
багато інших. На основі
українських народних мелодій
М. Леонтович створив
оригінальні самобутні хорові
композиції. Особливо
популярним був і залишається
«Щедрик».

6. Повернення на Вінниччину
1919 року М. Леонтович
переїжджає із Києва до Тульчина.
Засновує першу в Тульчині
музичну школу. У 1919—1920 роках
працює над першим великим
симфонічним твором —
народно-фантастичною оперою
«На русалчин Великдень»
за однойменною казкою
Б. Грінченка.
Восени 1920 р. в Тульчині
відбулися гастролі хорової
капели під керівництвом
К. Стеценка та Павла Тичини
як другого диригента. Під
час концертів капела
виконувала твори Леонтовича.
Перша сторінка рукопису
спогадів Павла Тичини про
мандрівку із капелою
Стеценка

7. Цю пісню називають «маленьким музичним
дивом». В основу «Щедрика» покладено текст
народної української щедрівки. Уперше цей
музичний твір виконав хор Київського
університету в 1916 році, а за кордоном він
пролунав 11 травня 1919 року в Національному
театрі Праги.
5 жовтня 1921 року «Щедрик» звучав у Нью-Йорку
на концерті в Карнегі Холі
у виконанні хору Олександра Кошиця.
.
«Щедрик»

8. У 1936 році американець українського походження
Петро Вільховський (Петро Вільговський, англ. Peter Wilhousky)
створив англійську версію слів до цієї пісні. І відтоді її можна
почути в усіх куточках світу.
«Щедрик» прикрасив низку серіалів та фільмів. Серед них —
«Південний парк», «Сімпсони», «Гріфіни», «Сам удома» та
«Міцний горішок 2». Пісню також широко використовують і в
рекламі.

9. Вшанування
Сьогодні ім'ям Миколи Леонтовича названо вітчизняні музичні колективи
(зокрема Подільський камерний хор «Леонтович-капела» ), навчальні заклади
(зокрема Вінницький фаховий коледж мистецтв); вулиці в Києві та інших
українських містах; Центральний міський парк Вінниці, Вінницьку обласну
філармонію. Створено Меморіальний музей Леонтовича в місті Тульчині,
Музей Леонтовича в с. Марківка Вінницької області. Є музей композитора і в
приміщенні школи м. Покровськ. Встановлено меморіальні дошки та
пам'ятники композиторові. Відбуваються фестивалі, концерти, флешмоби,
присвячені М. Леонтовичу (зокрема обласний мистецький фестиваль «Співає
Поділля Леонтовича», флешмоб «щедрик100challenge»).

11. Щедрик – культурний бренд регіону
Логотип «Щедрика» поєднує символи,
які асоціюються з цією мелодією як в
Україні, так і за кордоном – це ластівка і
сонце, дзвоники і нотний стан, і,
звичайно ж, – перші чотири ноти твору,
за якими «Щедрик» впізнають в усьому
світі.

12. Твори М. Леонтовича
Хорові твори / упоряд. М. Вериківський. – Київ : Держ. вид-во образотв.
мистец. і муз. літ, 1961. – 234 с.: портр.
Хорові твори / ред. М. Гордійчук – Київ : Муз. Україна, 1970. – 243 с.
Вибрані хорові твори / спецред. І. Мартон. – Київ : Муз. Україна, 1977. –
72 с.
На русалчин Великдень : опера на 1 дію : клавір / лібрето М.
Леонтовича за казкою Б. Грінченка ; муз. ред. М. Скорик – Київ : Муз.
Україна, 1980. – 117 с.
Женчичок-бренчичок : оброб. укр. нар. пісень для дітей серед. та ст. шк.
віку / упоряд. С. Крижанівський – Київ : Муз. Україна, 1983. – 38 с.
Моя пісня / слова К. Білиловського. – Київ : Муз. Україна, 1986. – 7 с.
Хорові твори на народнопісенні теми : з неопубл. – Київ : Муз. Україна,
1987. – 22 с.
Щедрик. – Київ : Муз. Україна, 1987. – 3 с.
Духовні хорові твори. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 125 с.
Хорові твори / ред.-упоряд. В. Кузик. – Київ : Муз. Україна, 2005. – 375 с.

13. Література про життєвий і творчий шлях
композитора
Гордійчук, М. Микола Леонтович / М. Гордійчук. – Київ : Муз. Україна,
1972. – 55 с.
Дяченко, В. П. М. Д. Леонтович / В. П. Дяченко. – 4-те вид. – Київ :
Муз. Україна, 1985. – 134 с.
Завальнюк, А. Микола Леонтович : дослідж., док., листи : до 125-ї
річниці від дня народж. / А. Завальнюк. – Вінниця: Поділля-2000, 2002.
– 256 с.
Завальнюк, А. Ф. Микола Леонтович : листи, док., духов. Музика : до
130-ї річниці від дня народж. / А. Завальнюк. – Вид. 2-ге, доопрац. і
допов. – Вінниця : Нова кн., 2007. – 272 с. : ноти, іл.
Завальнюк, А. Ф. Микола Леонтович. Повне зібрання хорової та
педагогічної спадщини : до 140-ї річниці від дня народж. / А. Ф.
Завальнюк. – Вінниця : Твори, 2019. – 700 с. : іл., фот., ноти.

14. Микола Леонтович – славетний український композитор : біобібліогр.
покажчик / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц.
ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. О. І. Кізян ; ред. С. В. Лавренюк ; комп.
верстка Н. В. Спиця ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця : Балюк І. Б.,
2017. – 412 с. : іл. – (Наші видатні земляки).
Микола Леонтович. Спогади. Листи. Матеріали / упоряд., прим. та
комент. В. Ф. Іванова. – Київ : Муз. Україна, 1982. – 238 с.
Семенко, Л. І. Їх поєднала пісня Леонтовича... : нариси з історії муз.
життя в Україні 1910–1930-х рр. / Л. І. Семенко. – Вінниця : Едельвейс і
К, 2007. – 252 с.
Янчук ,Б. Незакінчена опера : роман / Б. Янчук. – Київ : Рад. письм.,
1986. – 236 с.

15. За більш детальною інформацією з цієї
теми звертайтеся на сайт Вінницької
обласної універсальної наукової бібліотеки
ім. К. А. Тімірязєва
https://library.vn.ua/
Віртуальну книжкову
виставку підготувала
провідний бібліотекар
відділу краєзнавства
С. Ф. Коваль