Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977), українського композитора, педагога і музично-громадського діяча.
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
Пропонуємо вашій увазі інформаційну пам’ятку, присвячену Л. М. Ревуцькому, відомому українському композитору, який завдяки своєму таланту та любові до музики увіковічнив своє ім′я. З іменем Л. М. Ревуцького пов’язана ціла епоха розвитку української музики, створення ним власної композиторської школи, формування національно-стильового напряму в загальноєвропейській культурі, відповідного категоріям високої духовності й професіоналізму.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Біобібліографічний список містить біографічні відомості про Михайла Михайловича Вербицького, а також бібліографічну інформацію щодо його творів та літературу про нього.
У відділі рідкісних і цінних видань організовано книжкову виставку «Заарештована книга». Експонована література у свій час була вилучена із загальнодоступних фондів бібліотеки до закритого відділу спецфонду, який був породженням радянської цензури і функціонував у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва з 1928 до 1990 рр.
Представлені книги та журнали розповідають читачам про страшні сторінки нашої історії минулого століття: «червоний» терор перших років Радянської влади, розкуркулення і колективізацію, життя політичних і культурних діячів сталінської епохи, а також твори у галузі літератури, науки та мистецтва.
Музичний календар підготовлений вчителями музики на курса підвищення кваліфікації у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
Леонід Воронін : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчикUnbib Mk
Леонід Воронін : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / уклад. Н. М. Майборода. — Миколаїв : ОБЮ, 2017. — Вип. 2. — 19 c. — (Літератори-краяни — ювіляри).
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
«Як не горю – я не живу» (до 125- річчя від дня народження П.Г.Тичини). Savua
Із циклу інформаційних віртуальних виставок «Я українець. Оце і вся моя біографія…» (до ювілейних дат укр-х письменників, поетів, журналістів, громад.діячів)
Біобібліографічний список містить біографічні відомості про Михайла Михайловича Вербицького, а також бібліографічну інформацію щодо його творів та літературу про нього.
У відділі рідкісних і цінних видань організовано книжкову виставку «Заарештована книга». Експонована література у свій час була вилучена із загальнодоступних фондів бібліотеки до закритого відділу спецфонду, який був породженням радянської цензури і функціонував у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва з 1928 до 1990 рр.
Представлені книги та журнали розповідають читачам про страшні сторінки нашої історії минулого століття: «червоний» терор перших років Радянської влади, розкуркулення і колективізацію, життя політичних і культурних діячів сталінської епохи, а також твори у галузі літератури, науки та мистецтва.
Музичний календар підготовлений вчителями музики на курса підвищення кваліфікації у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
Леонід Воронін : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчикUnbib Mk
Леонід Воронін : до 100-річчя від дня народження : біобібліографічний покажчик / уклад. Н. М. Майборода. — Миколаїв : ОБЮ, 2017. — Вип. 2. — 19 c. — (Літератори-краяни — ювіляри).
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Любові висока струна : бібліографічна пам’ятка до 140 річчя від дня народженн...Дарницька Книгиня
Яків Степанович Степовий — представник української музичної інтелігенції першої чверті XX століття, один із фундаторів національної композиторської школи і продовжувач традицій Миколи Лисенка. Майстер солоспівів, хорових і фортепіанних творів, автор музичних збірок для дітей, музично-просвітній діяч, пропагандист світової класики в Україні.
До 144-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Микола Леонтович – видатний український композитор».
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики.
Музичний бібліо-календар на 4 квартал 2023 року (жовтень-грудень)estet13
1 жовтня відзначається Міжнародний день музики. Його заснували у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО. Ініціатором свята виступила Міжнародна музична рада (IMC) при ЮНЕСКО. Метою цього свята є поширення музичного мистецтва у всіх прошарках суспільства і реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей.
До вашої уваги черговий випуск "Музичного бібліо-календаря на 4 квартал 2023 року"
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Славетна постать музичної України (до 200-річчя від дня народження українсько...НБУ для дітей
До 200-річчя від дня народження українського композитора, автора національного гімну М. М. Вербицького. Музично-пізнавальний екскурс для дітей старшого шкільного віку.
Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу.
Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів.
До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».
Серце, віддане музиці: Платон Майборода : (до 95-річчя від дня народження українського композитора) : музично-бібліографічне ревю для дітей середнього та старшого шкільного віку (слайд-шоу ресурсу на блозі «НБУшка»; повна версія доступна локально у НБУ для дітей).
22 березня 2022 року виповнилося 180 років від дня народження найвидатнішого українського композитора другої половини XIX-початку XX ст., талановитого диригента, педагога, вченого-фольклориста і визначного громадського діяча – Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912).
Безцінною спадщиною великого композитора стали обробки фольклорно-пісенних зразків усної народної творчості.
Микола Віталійович Лисенко був одним з найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів різних жанрів.
Серед творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: «Різдвяна ніч» (1873 р.), «Утоплена» (1883 р.), «Тарас Буль-ба» (1890 р.), «Наталка Полтавка» (1889 р.), «Енеїда» (1910 р.),«Ноктюрн» (1912 р.), дитячі опери «Коза- Дереза» (1888 р.), «Пан Коцький» (1891 р.), «Зима й Весна» (1892 р.).
Цей видатний український композитор став творцем дитячої опери – першої не лише в українській музиці, а й загалом у світі.
Будівничий культури на тлі своєї доби : бібліографічний нарис до 155-річчя в...Дарницька Книгиня
Пристрасне художнє слово письменника, його сатира, його дотепний, добродушний сміх, сповнені любові до трудової людини. Письменник поступово займає належне йому місце в літературному процесі своєї доби, збагачує наш духовний світ у теперішній час знаменних перетворень, коли прагнемо глибше пізнати витоки своєї культури, все краще з минувшини поставити на службу сучасності.
Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
До 130-річчя від дня народження М. Г. Хвильового (1893–1933).
Культовий український письменник за своє недовге життя став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників "Розстріляного відродження". Бувши прогресивним та високоінтелігентним митцем, він всіляко підтримував та впроваджував політику "українізації", творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру.
Віртуальна виставка з нагоди 130-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967), українського поета, публіциста, перекладача, державного та громадського діяча.
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці, День козацтва та День захисника України.
Це день, коли ми згадуємо козаків, їхні подвиги, а також усіх захисників і захисниць Української Держави. Діва Марія оберігає кожного воїна, додає сил і наснаги боротися за вільне життя в демократичному світі.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
«З МУЗИКОЮ В СЕРЦІ»
1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
« З МУЗИКОЮ В СЕРЦІ»
присвячена 130-річчю від дня народження
Лева Миколайовича Ревуцького (1889 —1977),
українського композитора, педагога і музично-громадського діяча
2. Лев Ревуцький народився 8 (20) лютого 1889 року в селі
Іржавець (нині – Ічнянський район, Чернігівської області) в
сім’ї попечителя сільської школи. Батьки майбутнього
композитора, окрім того, що були освіченими,
інтелігентними людьми, дуже любили музику.
За спогадами самого композитора, в 4 роки він вивчив
ноти, а в 5 років навчився грати на фортепіано. Навчався в
Прилуцькій гімназії, а у 1903 р. батьки вирішили перевести
Левка до Київської приватної гімназії Г. Валькера.
Незабаром він вступає до музичної школи Н. Тумановського,
у фортепіанний клас М. Лисенка.
З 1907 студіював право в Київському університеті. З того
часу походять його перші твори для фортепіано: соната,
прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.
3. У 1913–1916 роках вчився композиції у Київській консерваторії в класі композиції Р. Ґліера та
класі фортепіано у С. Короткевича і Григорія Ходоровського. 1916 року Ревуцький паралельно
закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).
Лев Миколайович, хоч здобув освіту в духовній семінарії, священиком не працював: був
сільським учителем. За дорученням земства проводив постійні спостереження на
метеорологічному пункті, систематично готував різні діаграми й статистичні дані.
У 1916–18 роках перебував в армії. Перша світова війна внесла свої корективи у плавний і
розмірений перебіг подій. Л. Ревуцький прискорено закінчує і університет, і консерваторію у 1916
р., а згодом - вирушає на фронт. Демобілізувавшись на початку 1918 р., композитор оселяється в
Прилуках. 1924 р. Л. Ревуцького запрошують у Київ на посаду викладача Музично-драматичного
інституту ім. М. Лисенка. З цього часу він сповна віддається педагогічній справі, спочатку як
викладач, а потім як професор музично-теоретичних дисциплін і вихователь виконавських та
композиторських кадрів.
4. У 30-х роках Л. Ревуцький мав значні досягнення на композиторській
ниві. За значні заслуги у сфері культури композитору в 1942 р.
присвоюється звання народного артиста УРСР, а в 1944 р. - народного
артиста СРСР. У повоєнний період композитор з молодечою енергією
береться до відновлення мистецько-культурного життя республіки.
Протягом 1944 - 1948 рр. Лев Миколайович очолював Спілку
композиторів України. Його було обрано депутатом Верховної Ради
України ряду скликань.
На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та
підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано.
У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та
за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний
звання Героя Соціалістичної Праці.
Помер композитор 30 березня 1977 р., похований на Байковому
кладовищі в Києві.
5. Творчість Лева Миколайовича Ревуцького увійшла до золотого фонду української класики
(Друга симфонія і фортепіанний концерт — перші значні твори цих жанрів в українській музиці).
Значний внесок Л.Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його
творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.
Разом з Б. Лятошинським Ревуцький вважається найвпливовішим діячем української
музичної культури своєї епохи.
Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали
у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX
століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками.
Композиторський стиль Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання
національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики.
Ревуцький багато зробив для популяризації творчості Миколи Лисенка. Був редактором
20-томного зібрання творів М. Лисенка, здійснив фундаментальну редакцію опери «Тарас
Бульба». Також Ревуцьким здійснена редакція Фортепіанного концерту Віктора Косенка.
6. Лев Николаевич Ревуцкий : статьи. Воспоминания. – Киев : Музична
Україна, 1989. – 267 с. : ил.
Шеффер Т. В. Лев Ревуцький / Тамара Василівна Шеффер. – Київ :
Музична Україна, 1973. – 42 с. : іл. – (Творчі портр. укр. композиторів).
7. Бялик М. Г. Л. Н. Ревуцкий : монография / Михаил Григорьевич Бялик.
– Ленинград : Советский композитор. Ленингр. отд-ние, 1979. – 164 с. : ил.
Бялик М. Г. Л. Ревуцький : риси творчості / Михаил Григорьевич Бялик. –
Київ : Музична Україна, 1973. – 198 с.
8. Поставна А. Становлення творчого методу Л. Ревуцького / А. Поставна.
– Київ : Музична Україна, 1978. – 100 с. – (Соціалістичний реалізм у музиці).
Герасимова-Персидська Н. О. Друга симфонія Л. Ревуцького : путівник /
Н. О. Герасимова-Персидська. – Київ : Мистецтво, 1963. – 26 с. – (Любителям
музики).
9. Лісецький С. Й. Лев Миколайович Ревуцький / С. Й. Лісецький. – Київ :
Наукова думка, 1989. – 181 с. : іл.
Кузик В. Борис Лятошинський та Левко Ревуцький : історія взаємин /
В. Кузик // Студії мистецтвознавчі. – 2017. – Число 3. – С. 47-55.
10. Ревуцький Л. М. Симфонія № 2 / Л. М. Ревуцький. – Партитура. – Київ :
Музична Україна, 1977. – 215 с.
Ревуцький Л. М. Симфонія № 2 / Л. М. Ревуцький. – Київ : Музична
Україна, 1970. – 223 с. – (Українська симфонічна музика).
11. Ревуцький Л. М. Повне зібрання творів : у 11 т. Т. 1 : симфонічні твори /
Л. М. Ревуцький ; ред. Г. Майбороди. – Партитура. – Київ : Музична Україна,
1981. – 164 с.
Ревуцький Л.М. Три прелюдії. Тв. 4 / Л. М. Ревуцький. – Київ : Музична
Україна, 1995. – 8 с.
12. Ревуцький Л. М. Народні пісні : для голосу в супроводі фп. : пісні для
серед. голосу / Л. М. Ревуцький. – Київ : Музична Україна, 1975. – 40 с. –
(Український солоспів).
Ревуцький Л.М. Народні пісні : для низького голосу в супроводі фп. /
Л. М. Ревуцький. – Київ : Музична Україна, 1972. – 19 с. – (Український
солоспів).
13. Ревуцький Л. М. Вибрані фортепіанні твори : для фп. / Л. М.
Ревуцький. – Київ : Музична Україна, 1988. – 64 с. – (Бібліотека).
Ревуцький Л .М. Твори для фортепіано / Л. М. Ревуцький. – Київ :
Музична Україна, 1970. – 96 с.
14. Ревуцький Л. М. Вибрані твори : для фп. / Л. М. Ревуцький. – Київ :
Музизна Україна, 1993. – 27 с.
Ревуцький Л. М. Концерт : для фп. з оркестром / Л. М. Ревуцький. –
Партитура. – Київ : Музична Україна, 1971. – 231 с. – (Українська симфонічна
музика).