Розповідь про інструментальний ансамбль «Гармонія» (м. Київ"). Послухати твори у виконанні цього колективу можна тут - http://www.youtube.com/user/harmonyua
Ще за життя його називали «корифеєм українського музичного мистецтва, який виріс із глибинних і чистих джерел народнопісенної культури».
Музично-організаторська, концертно-виконавська, композиторська, педагогічно-громадська діяльність Григорія Гурійовича Верьовки становить цілу епоху в українській музичній культурі.
Ім’я Григорія Верьовки прославило Україну у світі як пісенну країну. Митець присвятив своє життя та талант народній і сучасній пісні. Як композитор і диригент він постійно шукав нові форми виконання композицій, створив оригінальний жанр і свою оригінальну музичну мову.
Верьовка зробив значний внесок у розвиток жанру обробки народної пісні, значно поповнивши скарбницю української музичної фольклористики. «Твори музичного діяча, позначені барвистістю мелодій, яскравістю колориту і неповторною оригінальністю, й досі не втратили своєї свіжості», – зазначають музикознавці.
Але насамперед митець прославився як художній керівник і головний диригент організованого ним у 1943 р. Українського народного хору (з 1965-го хор носить ім’я Григорія Верьовки). Цей талановитий колектив, нині знаний не лише в нашій країні, а й на різних континентах, активно популяризує українське музично-хорове та хореографічне мистецтво.
Віртуальна виставка «Чародій української пісні», підготовлена відділом мистецтв ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва присвячена 125-річчю видатного маестро – Григорія Гурійовича Верьовки.
Душа і серце покликані трудитися : до 65-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Деркача : з серії «Відомі люди нашого міста» /Сумська міська централізована бібліотечна система; укл. Л. Д. Клімачова. - Суми, 2017. - 32 с.
У плеяді сучасних талановитих представників мистецтв і культури сумського краю помітне місце займає Василь Миколайович Деркач.
Краєзнавчий дайджест знайомить з матеріалами, які розповідають про життєвий і творчий шлях Василя Миколайовича.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
Ще за життя його називали «корифеєм українського музичного мистецтва, який виріс із глибинних і чистих джерел народнопісенної культури».
Музично-організаторська, концертно-виконавська, композиторська, педагогічно-громадська діяльність Григорія Гурійовича Верьовки становить цілу епоху в українській музичній культурі.
Ім’я Григорія Верьовки прославило Україну у світі як пісенну країну. Митець присвятив своє життя та талант народній і сучасній пісні. Як композитор і диригент він постійно шукав нові форми виконання композицій, створив оригінальний жанр і свою оригінальну музичну мову.
Верьовка зробив значний внесок у розвиток жанру обробки народної пісні, значно поповнивши скарбницю української музичної фольклористики. «Твори музичного діяча, позначені барвистістю мелодій, яскравістю колориту і неповторною оригінальністю, й досі не втратили своєї свіжості», – зазначають музикознавці.
Але насамперед митець прославився як художній керівник і головний диригент організованого ним у 1943 р. Українського народного хору (з 1965-го хор носить ім’я Григорія Верьовки). Цей талановитий колектив, нині знаний не лише в нашій країні, а й на різних континентах, активно популяризує українське музично-хорове та хореографічне мистецтво.
Віртуальна виставка «Чародій української пісні», підготовлена відділом мистецтв ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва присвячена 125-річчю видатного маестро – Григорія Гурійовича Верьовки.
Душа і серце покликані трудитися : до 65-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України Василя Деркача : з серії «Відомі люди нашого міста» /Сумська міська централізована бібліотечна система; укл. Л. Д. Клімачова. - Суми, 2017. - 32 с.
У плеяді сучасних талановитих представників мистецтв і культури сумського краю помітне місце займає Василь Миколайович Деркач.
Краєзнавчий дайджест знайомить з матеріалами, які розповідають про життєвий і творчий шлях Василя Миколайовича.
До 143-ї річниці від дня народження видатного українського композитора, хорового диригента, громадського діяча, педагога М. Д. Леонтовича відділ краєзнавства презентує віртуальну книжкову виставку «Великий подолянин».
Творчість Миколи Дмитровича Леонтовича є неоціненним скарбом української національної музики. Майже все своє життя митець працював у жанрі обробки української народної пісні, був великим творцем хорової мініатюри. Він зумів проникнути в пісенну душу рідного народу, налаштуватися на високі людські почуття, вивести українську пісню на широкі простори світового музичного мистецтва.
Микола Дмитрович – творець класичних зразків української хорової музики, автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: «Праля», «Козака несуть», «Щедрик», «Дударик», «Піють півні», хори «Льодолом», «Літні тони», «Моя пісня» тощо. Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).
М. Д. Леонтович був не тільки видатним майстром у жанрі хорової музики, диригентом, музично-громадським діячем, а й талановитим педагогом, який усе своє свідоме життя віддав дітям, важливій справі естетичного виховання молоді.
Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.
А пісня — це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
(І.Драч)
Старовинні пісні Чернігівщини – мудрі і красиві, журливі та веселі, повчальні… Вони є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. Передаючи їх із покоління до покоління, чернігівці внесли вагомий внесок у збагачення фольклорної скарбниці співучої України.
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобз...estet13
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобзаря «Гомер наш польовий, славетний Вересай"
Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом.
Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід.
Чернігівщина належала до важливих регіонів поширення кобзарства та лірництва в Україні. На цих землях існувала «чернігівська школа» кобзарства та лірництва. На цих землях жили Андрій Шут, Андрій Бешко, Андрій Гайденко, Іван Романенко, Павло Братиця, Савка Панченко, Терентій Пархоменко, Оврам Гребінь та інші.
Серед історичних постатей та яскравих особистостей України ХІХ століття чільне місце займає Остап Вересай - кобзар, чиї думи про свободу та справедливість і сьогодні не втрачають своєї актуальності; людина, яка попри сліпоту з дитинства, сімдесят років поневірянь та переслідувань з боку жандармів, досягла значних результатів в народній епиці. Його постать, по праву, посіла гідне місце в історії України і заслуговує на увагу.
У відділі мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей експонується книжково-інформаційна виставка «І ПРАДІДИ В СТРУНАХ БАНДУРИ ЖИВУТЬ…», яка надасть відповіді на питання «Що таке кобзарство? Хто такі кобзарі?», познайомить відвідувачів із прізвищами найбільш відомих кобзарів Чернігівської землі, біографією та творчістю Остапа Вересая.
Запрошуємо всіх зацікавлених та поціновувачів кобзарського мистецтва завітати до відділу мистецтв!
А пісня — це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
(І.Драч)
Старовинні пісні Чернігівщини – мудрі і красиві, журливі та веселі, повчальні… Вони є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. Передаючи їх із покоління до покоління, чернігівці внесли вагомий внесок у збагачення фольклорної скарбниці співучої України.
Квітка Суми Канів єднання українців.
Внесемо частинку своєї душі до створення КВІТКИ М. СУМИ! Квітки, що символізує шану людині, яка словом та ділом єднала українців.
Прийміть ОСОБИСТУ участь у краєзнавчо-культурологічній програмі "Алея міст України - Шевченківському Каневу" у рамках проекту "РАЗОМ відкриваємо перлини рідного краю!".
ВКЛАД КОЖНОГО допоможе "Квітці Суми" розквітнути!
Ваші благодійні внески, які підуть на виготовлення кам'яного пам'ятного знака «Квітка міста Суми» на Алеї міст України у Каневі, просимо перераховувати на розрахунковий рахунок СОГО ЦСГР "Рідний край" 26006000447347 у АТ ФІДОКОМБАНК («Ерсте Банк»). МФО №380009, Код № 26377802.
Чи подобається тобі жити у своєму місті на Сумщині?
Успішність кожної людини залежить від середовища де вона знаходиться. У рідному краї ми плекаємо надії, вчимося, розвиваємося, досягаємо успіху, АБО ЗАЛИШАЄМО ЙОГО У ПОШУКАХ КРАЩОГО ЖИТТЯ ?!?
Хочемо ми того чи ні, але мала Батьківщина завжди існує і продовжує існувати. І від кожного з нас залежить чи квітуча вона, чи занепадає!
Своїми вчинками ми творимо майбутнє наших дітей, їх успішність та самореалізацію.
Разом ми вміємо ТВОРИТИ, разом ми вміємо ДОСЯГАТИ, разом ми СИЛА, що РУШИТЬ каміння байдужості та занепаду.
Патриотизм, єднання та наші вчинки разом відкривають перлини нашого краю!
Нехай приклад успішних українців буде містком до розвитку території, де ми живемо!
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобз...estet13
Віртуальна виставка-портрет до 220-річчя від дня народження українського кобзаря «Гомер наш польовий, славетний Вересай"
Кобзарство – унікальне явище не лише української, а і світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом.
Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід.
Чернігівщина належала до важливих регіонів поширення кобзарства та лірництва в Україні. На цих землях існувала «чернігівська школа» кобзарства та лірництва. На цих землях жили Андрій Шут, Андрій Бешко, Андрій Гайденко, Іван Романенко, Павло Братиця, Савка Панченко, Терентій Пархоменко, Оврам Гребінь та інші.
Серед історичних постатей та яскравих особистостей України ХІХ століття чільне місце займає Остап Вересай - кобзар, чиї думи про свободу та справедливість і сьогодні не втрачають своєї актуальності; людина, яка попри сліпоту з дитинства, сімдесят років поневірянь та переслідувань з боку жандармів, досягла значних результатів в народній епиці. Його постать, по праву, посіла гідне місце в історії України і заслуговує на увагу.
У відділі мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей експонується книжково-інформаційна виставка «І ПРАДІДИ В СТРУНАХ БАНДУРИ ЖИВУТЬ…», яка надасть відповіді на питання «Що таке кобзарство? Хто такі кобзарі?», познайомить відвідувачів із прізвищами найбільш відомих кобзарів Чернігівської землі, біографією та творчістю Остапа Вересая.
Запрошуємо всіх зацікавлених та поціновувачів кобзарського мистецтва завітати до відділу мистецтв!
Музичний бібліо-календар на 4 квартал 2023 року (жовтень-грудень)estet13
1 жовтня відзначається Міжнародний день музики. Його заснували у 1975 році за рішенням ЮНЕСКО. Ініціатором свята виступила Міжнародна музична рада (IMC) при ЮНЕСКО. Метою цього свята є поширення музичного мистецтва у всіх прошарках суспільства і реалізації ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та шанобливого ставлення до естетичних цінностей.
До вашої уваги черговий випуск "Музичного бібліо-календаря на 4 квартал 2023 року"
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Paris chocolate.pps
Musica: Charles Aznavour
La bohème
Pps realizzata da Elia
borelli.elia@gmail.com
Per i gruppi
http://it.groups.yahoo.com/group/ingiroperilmondo
http://it.groups.yahoo.com/group/ppsegrafica
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. Інструментальний ансамбль «Гармонія» та міський фестиваль музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь» Цей арт-проект присвячений інструментальному ансамблю «Гармонія». Піде також мова й про такий чудовий і важливий захід для підростаючого покоління, як фестиваль музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь». Г А Р М О Н І Я
3. Міський фестиваль музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь» Фестиваль музичних колективів закладів освіти мІста Києва «Золота осінь», засновниками якого є Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київміськради та Київський Палац дітей та юнацтва, за час свого існування став відомим і знаним у культурному житті Києва. Г А Р М О Н І Я
4. Міський фестиваль музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь» роботи з дитячо-юнацькими музичними колективами, поширення досвіду роботи найкращих педагогів-диригентів, створення умов для спілкування та співробітництва музичних колективів міста, області, виявлення і підтримка талановитих музичних колективів та їх керівників. Г А Р М О Н І Я Фестиваль «Золота осінь» було засновано 1991 року. Спочатку він проходив кожного року, а згодом став проводитись у жовтні-листопаді один раз на два роки. За час свого існування фестиваль багато зробив для досягнення своєї мети - залучення дітей та молоді до музичної творчості засобами музичного виконавства, популяризації та пропагування інструментальних жанрів, розвитку та вдосконалення методів і форм
5.
6. Міський фестиваль музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь» У фестивалі беруть участь музичні колективи наступних категорій: духові оркестри, естрадно-духові оркестри, біг-бенди, джаз-бенди, диксиленди, інструментальні ансамблі (духові, камерні, народної музики тощо), солісти-виконавці. Кожного разу у фестивалі «Золота осінь» приймають участь нові колективи, відкриваються нові імена, талановиті виконавці. Г А Р М О Н І Я
7. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» на фестивалі “Золота осінь” У міському фестивалі музичних колективів закладів освіти м. Києва «Золота осінь» неодноразово брав участь також ансамбль «Гармонія» Г А Р М О Н І Я
8. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Інструментальний ансамбль «Гармонія» був створений 1995 року на базі гуртків баяністів та акордеоністів. Творчий склад ансамблю - 27 чоловік віком від 14 до 20 років. Це школярі та студентська молодь. Оволодіваючи баяном, акордеоном, фортепіано та флейтою, вони паралельно мають можливість навчатися грі на ксилофоні, металофоні, ударно-шумових та електромузичних інструментах. Г А Р М О Н І Я
9. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Репертуар інструментального ансамблю «Гармонія» досить різноманітний: класика, естрадні твори та кращі зразки народної музики, обробки народних пісень, фольклорна тематика. Г А Р М О Н І Я Крім основного складу ансамблів є діючі малі форми виконавців: це дует та тріо баяністів, оригінальний ансамбль флейти, баяна, домри, ксилофону та ударних інструментів, а також солісти.
10. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Колектив неодноразово виступав на концертних майданчиках міста. Київському Палаці дітей та юнацтва, в театрі на Подолі, Міського будинку вчителя, Великому залі Національної музичної академії України та Палаці культури «Україна». Г А Р М О Н І Я
11. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Він є також лауреатом фестивалів «Таланти твої, Україно!», «Православна Україна», «Золота осінь», «Дніпро - ріка дружби», «Арт-весна-2009», ставав дипломантом огляду-конкурсу за програмою фонду культури України «Нові імена». Г А Р М О Н І Я У 2000 році інструментальному ансамблю «Гармонія» було присвоєно почесне звання «Зразковий художній колектив».
12. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Музика проникає в найсокровенніші й найглибші куточки людської душі, в які не в змозі добратися словесні побудови. Тому, слухаючи музику, людина отримує ні з чим не порівнянні переживання. Вона веде слухача до вершин реальності, незбагненною свідомістю, недоступним словам. Г А Р М О Н І Я
13. Російська музика бере свої витоки у культурі племен, що населяли Давню Русь, так само як і українська музика. Головними носіями фольклорної традиції й професійними музикантами на Русі довгий час були скоморохи. Їх музичний інструментарій включав гуслі, труби, сопелі, бубни, гудки. Інший тип співака - Боян, що прославляв князя і його дружину. Із прийняттям християнства розвивається церковна музика, що на Русі прийняла традицію знаменного співу. Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» У 2-й половині 17 століття формуються нові музичні традиції, викликані зміною умов суспільного життя, а також релігійного світогляду. Одноголосний знаменний спів витісняється поширюваним з України багатоголосним партесним співом. Розповсюджується багатоголосна побутова пісня - псальма, кант.
14. Віктор Федорович Грідін (28 лютого 1943, с. Пристінні, Курська область - 4 квітня 1997, Москва) - російський баяніст-віртуоз, композитор, диригент. Вніс великий внесок у розвиток баянного виконавства в Росії, художній керівник Державного ансамблю «Росія». Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія»
15. А зараз до вашо ї уваги пропону є ться твір Миколи Дремлюги - українськ ого композитор а , педагог а , музично-громадськ ого діяч а XX ст. «Лірична пісня». Обробку для трьох баянів написав художній керівник Віктор Вітрук. Г А Р М О Н І Я Відштовхуючись від невеличкого твору М.Дремлюги, В.Вітрук підкреслив тендітною гармонією створену в творі цілу картину, наповнену різноманіттям емоцій, найменших порухів душі. В цій на перший погляд простенькій мелодії є ледь помітний смуток за роками, які вже відлетіли наче білі птахи і більше не повернуться ніколи, і в той же час впевнений погляд у майбутнє… Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія»
16. Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Українська народна пісня - це бездонна душа українського народу, як зазначав Олександр Довженко, адже українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом Опанування української народної пісні у професійній музичній культурі почалось у XIX столітті, коли видатні музиканти, вчені-фольклористи, виконавці беруть активну участь у збиранні народної пісні, її художній обробці, виявленні її специфічних особливостей. Г А Р М О Н І Я
17. Основноположною для розвитку національної професійної музики стала різнобічна діяльність М. В. Лисенка, який створив класичні зразки творів у різних жанрах (це й оперний жанр, фортепіанна й інструментальна музика, хорова і вокальна музика). Працювали у цьому напрямку й М. М. Аркас, Б. В. Подгорецький,М. М. Колачевський, В. І. Сокальський, П. І. Сениця, І. І. Рачинський, К. Г. Стеценко, Я. С. Степовий,М. Д. Леонтович, Д. В. Сичинський, Я. О. Лопатинський, С. Ф. Людкевич, О. І. Нижанківський та інші композитори. Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія»
18. Особливим жанром є інструментальне втілення пісні – обробка народних пісень. Цим займалися багато хто з композиторів. Зокрема, тенденція до різноманітної обробки кількох куплетів однієї пісні, тобто до індивідуалізації окремих її образів, помітна у М. В. Лисенко, який протягом усього свого свідомого життя займався збиранням народних пісень. Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія» Згадаємо, наприклад, пісню «Верховино, світку ти наш», що є саме таким зразком опрацювання фольклорної мелодії. Завдяки різній обробці кожного з куплетів пісні характер, лад і фактура її просвітлюються. До того ж тут поєднано два жанри — ліричну пісню й коломийку.
19. Обробки українських народних пісень були для М. Лисенка, творчою лабораторією. Він не тільки вивчав фольклор, пропагував його, науково досліджував, а й опрацьовував і формував національно-народну основу музичної мови своєї творчості народної пісні. Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія»
20. Все, що нам здається прекрасним, ми називаємо гармонічним. Гармонія - це краса і досконалість. Гармонія - це мир і спокій, впевненість і досконалість. Гармонія – це об ’ єднання і злагодженість. Гармонійний світ музичних звуків несе відчуття радості і повноти щастя. Життя просто неможливе без гармонії! Г А Р М О Н І Я Зразковий інструментальний ансамбль «Гармонія»