Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І ця коротка оповідь лише про малу частину з їх числа. Ми намагалися представити в цьому матеріалі найбільш видатні постаті митців-ювілярів 2022 року - тих, хто своїм талантом та творами мистецтва прославив рідну країну, вплинув на розвиток самобутньої української культури.
2. Українське мистецтво наповнене
іменами неперевершених
особистостей, які створювали
художні шедеври, підкорювали світ
музики і театру.
Книжково-ілюстративна виставка
відділу мистецтв знайомить читачів
із митцями-ювілярами 2022 року, які
прославили Україну - художниками,
співаками, композиторами,
режисерами. До вашої уваги книги,
які містять цікаві факти з їх
біографії та творчого доробку.
3. 24 лютого 2022 року виповнилося 105 років
від дня народження української художниці з
феноменальним талантом
Тетяни Нилівни Яблонської (1917-
2005)
- авторки сотні робіт різних жанрів та стилів: від
імпресіоністичних пейзажів до психологічних
портретів.
Її називали обличчям України.
Відомі багатьом її роботи «Хліб",
«Ранок", "Над Дніпром",
"Юність", "У парку", "Весілля",
італійські краєвиди, пейзажі
Києва. Автопортрет фахівці
визнали справжнім шедевром
портретного мистецтва.
Твори Тетяни Яблонської
зберігаються у музеях Києва,
Харкова, інших міст України. Її
ім’ям названа одна з київських
вулиць.
4. В цих книжках можна прочитати про мисткиню Тетяну Яблонську
5. Високоосвічений та різноплановий діяч
справив неперевершений вплив на Павла
Тичину, Миколу Хвильового, Олександра
Довженка. Окрім того, заклав основи
вітчизняної акторської і режисерської школи,
сказав вагоме слово в кінематографі, відкрив
світові видатного драматурга Миколу Куліша,
великих акторів – Амвросія Бучму, Мар'яна
Крушельницького, Валентину Чистякову,
Дмитра Мілютенка, Йосипа Гірняка, Наталію
Ужвій.
25 лютого в місті Самборі на Львівщині
в родині галицьких акторів народився
Олександр-Зенон Степанович Курбас (1887-1937),
якого вважають фундатором нового українського театру. Його вклад у розвиток
модерного театру прирівнюють до вкладу видатних європейських режисерІв.
Однак, на відміну від них, через сталінський режим йому не вдалось повністю
реалізувати свій потенціал.
Курбас став одним із найяскравіших представників Розстріляного відродження і
загинув далеко за межами України.
7. 21 березня 2022 року - 160-річчя від дня народження
великого митця, що прославив красу української землі на весь світ,
Миколи Корниловича Пимоненка (1862-1912),
відомого українського майстра побутового живопису, який у своїх картинах увічнив
живу, соковиту, яскраву і ніжну Україну. Народився і прожив все життя в Києві, був
шанованим і неймовірно обдарованим художником.
Микола Пимоненко
брав активну участь
у міжнародних
виставках. Його
картини
експонувалися у
Парижі, Берліні,
Мюнхені та Лондоні і
мали неабиякий
попит - колекціонери
охоче скуповували до
своїх зібрань твори
українського
художника.
9. 22 березня музикознавці та всі закохані у царину
музики святкували 180-річчя від дня народження
Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912) –
найвидатнішого українського композитора другої
половини XIX-початку XX ст. Він став основоположником
української класичної музики, увійшов в історію
національного мистецтва як талановитий диригент,
вдумливий педагог, вчений-фольклорист і визначний
музично-громадський діяч.
Творча спадщина Миколи Лисенка вражає. Він є автором:
10 опер на українські теми (найвідоміші – «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка
Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда»),
120 камерно-вокальних творів (більшість на тексти Тараса Шевченка – 88),
40 хорових творів, серед них чотири кантати для солістів, хору та симфонічного
оркестру,
симфонічні твори (симфонія, фантазія, увертюра),
камерно-інструментальні, з них – 60 фортепіанних,
три дитячі опери – «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна, або Снігова Краля»,
записав понад 1500 українських народних пісень та виконав понад 500 опрацювань
пісень – або для голосу з фортепіано, або для хору.
11. 29 квітня виповнилося 100 років по смерті
знаного українського композитора-класика
Кирила Григоровича Стеценка (1882-1922),
а 24 травня - 140 років від дня його народження.
Кирило Стеценко був людиною надзвичайно
обдарованою: художник, композитор, співак,
громадський діяч, викладач, організатор, священик.
Батько видатного композитора був сільським
маляром-самоуком, розписував храми, писав ікони.
Саме від нього син успадкував хист до пензля, а від
матері – любов до музики.
Митець був великим майстром хорового співу – наймасовішого, найдемократичнішого
жанру, що посідає в українській класичній музиці провідне місце. З того, що створив
Кирило Стеценко, духовна музика становить мало не половину. Надзвичайною цінністю у
творчості Кирила Стеценка була поява дитячої опери «Лисичка, Котик і Півник».
Композитор разом із родиною багато зазнав і голоду, і холоду, і трусу жандармського, і
виселення у найвіддаленіші від центру України місцевості… Проте він не опускав рук, а
створював нові хорові колективи, писав твори, весь час хотів учитися, прагнув якомога
більше знати. Життя Кирила Стеценка – промовистий приклад того, що може зробити
людина в найтяжчих умовах, коли вона любить мистецтво і віддана своєму народові…
13. 23 вересня - 150 років від народження
Соломії Амвросіївни Крушельницької
(1872-1952), видатної оперної співачки
Соломії Крушельницькій присвоєно звання "вагнерівської
примадонни ХХ століття". Співати на одній сцені з
уродженкою невеликого українського села вважали за велику
честь найіменитіші виконавці ХХ століття. У 1904 році саме
Крушельницька врятувала знамениту оперу «Мадам
Баттерфляй» Джакомо Пуччіні – виконала головну партію. З
того часу твір не сходить зі світових сцен.
Неперевершене сопрано у три октави Соломії
Крушельницької не залишало байдужими нікого. Вона легко
співала твори вісьмома мовами. Аби слухачі знали, звідки
вона родом, після концертів співачка часто знайомила публіку
з українськими піснями.
Соломія Крушельницька була першою і найактивнішою
пропагандисткою в Європі, Африці й Америці українських
народних пісень, творів вітчизняних композиторів. На честь
співачки був названий оперний театр у Львові.
15. 90 років тому, 25 вересня, в Донецьку народився видатний тенор світу
Анатолій Борисович Солов'яненко (1932-1999)
Життя Анатолія Солов'яненка, справді народного, улюбленого
народом співака, було сповнене безперервної й напруженої
праці над вдосконаленням голосу. Щоб досягти успіху, він
зрікався простих радостей життя задля того, щоб у хвилини
найвищого злету свого таланту досягати вершин виконавської
майстерності. Український співак досконало оволодів так званим
італійським стилем та французькою манерою співу й блискуче
співав у багатьох операх французьких та італійських
композиторів. Солов'яненко співав у найкращих театрах світу:
підкорив сцени Ла Скала, Метрополітен-опери...
30 років зачаровував він своїм співом слухачів у Національному
театрі опери і балету. З великим успіхом Солов'яненко виступав
у партіях класичних російських та українських опер, але
особливо до душі артисту була партія Андрія з опери
"Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського. Важливе
місце в репертуарі Солов'яненка посідали пісні та романси на
тексти Т.Г.Шевченка.
Анатолій Солов'яненко був одним з небагатьох українських
співаків, завдяки яким світ дізнавався про українську культуру,
про незрівнянну красу пісенної творчості українського народу.