https://svitliteraturu.com/load/zarubizhna_literatura/8_klas/korotki_vidomosti_z_istoriji_rimu_dopomoga_uchnju/17-1-0-296

1. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
https://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/8_klas/korotki_vidomosti_z_istoriji_rimu_dopomoga_uchnju/17-1-0-296
ДАВНІЙ РИМ
Зміст
Короткі відомості з історії Риму ...................................................................................................................... 1
Латинські афоризми .......................................................................................................................................... 1
Римські боги ........................................................................................................................................................ 2
Давньоримська література (III ст. до Р. Х. - II ст. після Р.Х.) ................................................................... 2
Доба Октавіана Августа – «золота доба» римської літератури................................................................. 3
Короткі відомості з історії Риму
1. Еней – син Венери -- міфічний засновник Римської імперії. (Після падіння Трої Еней врятувався і на
плечах виніс свого батька Анхіза та сина Асканія-Юла з палаючого міста. Боги спрямували його шлях
до Італії. Прибувши в область Лаціум до царя Латина, Еней переміг у двобої з Турном, женихом
доньки Латина – Лавінії та одружився з нею.)
2. Ромул і Рем – засновники Риму у 753 р. до Р.Х. (посварилися за першість і Ромул вбив Рема)
3. Римська республіка: патриції – члени старовинних родин; сенат --- 100 авторитетних старійшин;
плебеї – простий народ Риму, який не могли продати в рабство, вони мали посаду – народний трибун,
який не підкорявся сенату і мав право вето.
4. Юлій Цезар – диктатор, який завоював Рим (перейшовши річку Рубікон, сказав: «Жереб кинуто» -
що означає зробити рішучий безповоротний крок. Його зрадив і вбив соратник Брут).
5. Доба Октавіана Августа – «золота доба» римської літератури. Октавіан – племінник Цезаря,
його спадкоємець:
- припинив громадянські війни.
- проголосив себе Августом -- «божественним»
- розпочав мирне будівництво – «Я здобув Рим цегляним, а зробив його мармуровим»
- звернув увагу на духовне і моральне вдосконалення людей
- розвивав сг
- підтримував мистецтво, літературу
6. Риму належали Галлія, Іберія (Іспанія), Греція, Британія, Германія, Єгипет, частина Азії
7. Розвиток країни: Дороги, терми, акведуки, каналізація
8. Архітектура: храм у Німі, Форум Траяна, Тріумфальна арка Тіта, Колізей, храм Пантеон
9. Література: Вергілій, Горацій, Овідій
10. Цицерон – давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один із
зачинателів римської розповідної прози.
11. Меценат- давньоримський державний діяч і покровитель мистецтв.
12. Зміна імператорів – Калігула (хотів зробити сенатором власного коня); Нерон – один з
найжорстокіших імператорів («Поки я живу, нехай земля горить піді мною», «Який актор помирає»);
Константин – офіційно дозволив християнство.
13. Падіння Римської імперії. 5 ст. – напад готів, гунів, кельтів; 455 р. – напад вандалів; 476 р. –
Римська імперія припинила своє існування
Латинські афоризми
Post scriptum – після написаного
Post factum – заднім числом
Nota bene – зазнач добре
Alter ego – друге я
Persona (non) grata – бажана (не) особа
Scientia potentia est – знання – це сила
Contra spem spero – без надії сподіваюсь
Alea jacta est – жереб кинуто
Errare humanum est – людині властиво
помилятися
Tertium non datur – третього не дано
Per aspera ad astra – через терни до зірок
Verda voland, scripta manent – слова відлітають,
написане залишається
Art longa, vita brevis est – життя коротке,
мистецтво – вічне

2. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
https://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/8_klas/korotki_vidomosti_z_istoriji_rimu_dopomoga_uchnju/17-1-0-296
Римські боги
Сатурн – час
Юпітер – грім
Плутон – підземне царство
Нептун – море
Марс – війна
Меркурій – торгівля
Венера – кохання
Бахус – виноградарство Мінерва
– мудрість
Юнона – шлюб
Вулкан – ковальство
Церера – родючість
Ювентас – юність
Веста – домашнє вогнище
Фавн – природа
Діана – мисливство
Янус – бог початку і кінця
Флора – весна, квіти
Лари, пенати – духи, які
оберігали дім, сімейне щастя
Давньоримська література (III ст. до Р. Х. - II ст. після Р.Х.)
Естафету давньогрецької літератури прийняла література Давнього Риму. Заснована в III ст. до Р. Х.
римська література пройшла такі самі етапи розвитку, як і грецька, але значно інтенсивніше.
Найбільшого розвитку римська література досягла за часів правління імператора Августа, який
підтримував могутність своєї держави не лише силою, а й пропагандою власних ідей. Визначну роль у
цьому зіграла література. Даний період увійшов в історію під назвою «золота доба» римської поезії.
Близький до імператора Гай Цільній Меценат згуртував навколо себе талановитих поетів, підтримував
їх матеріально, але за це вони мали уславлювати імператора Августа. До цього гуртка належали такі
видатні римські поети, як Верґілій, Горацій, Тібулл.
Найвідоміші представники давньоримської літератури: Вергілій, Горацій, Овідій, Катулл, Плавт, Ювенал,
Федр, Тіт Лукрецій Кар, Тібулл, Проперцій, Теренцій та інш.
Розмаїття римської літератури
- філософська (поема Тіта Лукреція Кара «Про природу речей») та елегійна (твори Альбія Тібулла, Секста
Проперція) лірики
- жанр байки (Федр),
- поеми, сатири, оди, послання,
- історіографічні твори (Юлій Цезарь «Записки про Галльську війну», «Записки про громадянську війну»,
Тіт Лівій «Римська історія»).
- ораторське мистецтво (промови Цицерона про державу, про межі добра і зла, про дружбу).
Ставлення до театру
- Театр – місце розваг.
- Провідна роль комедії
- Головне гасло глядачів: «Хліба й видовищ!».
- Римські комедіографи відверто зізнавалися, що після греків у драмі нічого нового не скажеш, і їм тільки
й залишалося, що брати початок комедії в грека Арістофана, а кінець — у грека Менандра. Юлій Цезар,
порівнюючи видатного римського драматурга Теренція з еллінським комедіографом Менандром, назвав
свого земляка «напів-Менандром».
- Було зовсім не дивним те, коли глядачі могли серед комедії піти геть навіть при драматургові, якщо
поряд розгорталися «цікавіші» для них кулачні чи ведмежі бої... Тому римські драматурги, чудово знаючи
«рівень» своєї публіки, у відповідних місцях своїх творів писали: «А зараз можете поаплодувати».
Подібні написи збереглися до наших днів.
Запозичення від греків
Багато запозичив у Гомера Вергілій, чию «Енеїду» образно можна назвати «одіссеєю» мандрів Енея та
«іліадою» його битв.

3. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
https://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/8_klas/korotki_vidomosti_z_istoriji_rimu_dopomoga_uchnju/17-1-0-296
А видатний римський поет Горацій у своїй оді «До Мельпомени», яку іноді умовно називають
«Пам'ятником», найвидатнішим своїм досягненням назвав те, що «вперше скласти зумів по-італійському
еолійські пісні». «Еолійські пісні» — це поезія давньогрецької поетеси Сапфо, створена на еолійському
діалекті. Отже, найбільшою заслугою Горація, за його зізнанням, є те, що він, римлянин, зумів досягти
висоти її поетичної майстерності. Як казали римляни: «Розумному досить».
Сам римський імператор Марк Аврелій писав вірші... грецькою мовою!
Навіть жахливий Нерон, ім'я якого стало символом свавілля та жорстокості, прихильно ставився до
грецької культури.
Римляни підкорили греків силою зброї, а греки римлян — силою мистецтва.
Горацій: «Греція, скорена воїном диким, його ж підкорила, / Лацій суворий зріднила з мистецтвом...»
Найголовніша заслуга літератури й культури як греків, так і римлян - увага до людини, її
внутрішнього світу й місця у світі, що її оточує.
У зв’язку з ослабленням Римської імперії з II ст. після Р.Х. починається занепад римської літератури. На
зміну їй прийшла епоха Середньовіччя.
Доба Октавіана Августа – «золота доба» римської літератури
Октавіан – племінник Цезаря, його спадкоємець:
припинив громадянські війни і розпочав мирне будівництво;
розвивав сг;
проголосив себе Августом - «божественним»;
звернув увагу на духовне і моральне вдосконалення людей;
підтримував мистецтво, літературу, сприяв елінізації римської культури
Гай Октавій народився 23 вересня 63 року до н. є. в Римі. Він рано
втратив батька, і вирішальну роль у його житті відіграли родинні зв'язки
з Юлієм Цезарем (Октавіан був онуком сестри Цезаря). Після вбивства
Цезаря Октавіан успадкував три чверті його багатства і владу. До речі,
одну чверть спадку Юлій Цезар заповів римському народові, й
Октавіанові довелося виконати останню волю великого імператора. Усі
гроші Цезаря після його вбивства були перенесені у будинок Марка
Антонія, консула і найближчого соратника Цезаря. Таким чином,
Октавій змушений був неминуче зіткнутися з Марком Антонієм, котрий
теж претендував на престол. Октавій звернувся до Марка Антонія, щоб
той віддав гроші Цезаря, але останній оголосив, що справи загиблого
імператора були надто заплутаними, і не віддав багатства. Тоді Октавіан
продав частину власності Цезаря, що була в нього, а також частину своєї власності і таки роздав гроші
народу, чим одразу привернув римський люд на свій бік.
Слава Юлія Цезаря, навіть померлого, підтримувала Октавіана, а той, хто успадкував ім'я Цезаря, миттєво
перетворився із хлопчиська на першого серед римлян. Ім'я Цезаря стало талісманом, який захищав
Октавіана від могутності й ворожнечі Антонія. Молодий Октавіан мав худорляву статуру, приємну
зовнішність, слабке здоров'я і жорстоке властолюбство, зміїну хитрість і безсердечність. Зовні він умів
бути скромним і люб'язним, але при цьому ніколи не забував, чого він прагне.
Флор. Врешті-решт Октавіан здобув владу, пройшовши через роки інтриг і переслідувань. Він
протиставив Марку Антонію Цицерона, котрий вислав його з Риму і умовив сенат прийняти Октавіана як
правителя. Шлях Октавіана до трону був густо политий кров'ю його ворогів. Війни, голод, міжусобиці
знесилили Римську державу, тому мир, який запропонував Октавіан, був довгоочікуваним і бажаним.
Уже давно не було Марка Антонія, що добровільно прийняв смерть після поразки у битві біля берегів
Північної Африки, не було й Цицерона, котрому перерізали горло в одній із сутичок, і Октавіан міг
насолоджуватися владою одноосібно, додавши до свого імені ім'я Цезаря. Так склалася традиція називати
всіх римських правителів цезарями.

4. Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
https://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/8_klas/korotki_vidomosti_z_istoriji_rimu_dopomoga_uchnju/17-1-0-296
Октавіан Август дуже пишався тим, що встановив мир у Римі й зробив його сильною державою. У Римі
Август започаткував культ особливого божества мирного часу —Августів мир — і звелів побудувати на
Марсовому полі розкішний мармуровий Вівтар Миру.
Август прикрасив Рим величними будівлями. Він говорив,
що здобув Рим цегляним, а зробив його мармуровим.
Август намагався привернути до себе увагу громадськості.
Він допомагав поетам, які прославляли його. Хоча він не
дозволив побудувати в Римі храм на свою честь, йому дуже
сподобалося, що Вергілій у поемі «Енеїда» прирівняв його
до богів. Вергілій, не задоволений твором, заповів знищити
текст після його смерті, однак імператор не виконав його
останню волю, а навпаки, наказав друзям поета доробити і
якнайшвидше опублікувати «Енеїду».
Август удавав скромну і високоморальну людину. Він
навіть видав кілька законів, щоб зміцнити шлюб і сім'ю,
боровся із розбещеністю римлян. Утім, сам імператор не був ідеалом. Він двічі одружувався із політичних
міркувань, а третю дружину Лівію фактично відібрав у її чоловіка, хоча вона мала сина і чекала на другу
дитину. Він мав багато коханок. За часів Августа в Римі з'явилися професійні донощики.
Один із Августових прибічників доніс на поета Овідія. Що стало приводом для доносу — і досі невідомо.
Можливо, твір Овідія «Наука кохання», де звучала іронія з приводу лицемірства Августа, а може, Овідій,
наближений до двору, почув чи побачив щось заборонене... Хто знає... Втім, відомого поета невдовзі не
стало в Римі, а серед його друзів поширилися «Сумні елегії» — скарги на долю й молитви про повернення
до Рима, які він писав на березі Чорного моря у місті Томи.
Державний порядок, встановлений Августом, виявився напрочуд стійким. Сам Август благополучно
царював до самої смерті. Хоча від природи у нього було слабке здоров'я, однак він дожив до 76 років і
помер 19 серпня 14 р. н. є. Смерть його була легкою і швидкою. Перед смертю він запитав своїх друзів,
чи гарно він зіграв комедію життя? І сказав останні слова:
Як добре ми зіграли, аплодуйте І проведіть належно в іншу путь...
Август похований у Римі, у мавзолеї, руїни якого збереглися до нашого часу. Після смерті він був
офіційно визнаний одним із богів. За античною традицією, Август вважається найщасливішим з усіх
римських імператорів. Зараз тільки історичні джерела можуть розповісти про всі перипетії періоду
правління Августа. Сучасне покоління мало хвилюють всі криваві чвари, війни за владу, інтриги й
доноси, що супроводжували правління Августа. Проте вічним пам'ятником тій добі стали витвори
культури, які дозволяють назвати Августів час «золотим».
Література
Богосвятська A.-M.I., Ковальова Л.Л. Зарубіжна літ-ра для загальноосвітніх навч.закл. з поглибленим
вивченням філології: підр. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. - Львів: Світ, 2016.
Гузь О. О. Зарубіжна літ-ра. Конспекти уроків. 8 клас. Частина І. – Тернопіль: Мандрівець, 2008.
Кадоб’янська Н. М., Удовиченко Л.М. Зарубіжна літ-ра: підр. для загальноосвіт. навч. закл. 8 кл. -
Харків: СИЦИЯ, 2016.
Ковбасенко Ю. І. Зарубіжна літ-ра: підр. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — Київ : Літера ЛТД,
2016.
Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. Зарубіжна літ-ра: Підр. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.:
Грамота, 2008.
Паращич В. В. Усі уроки зарубіжної літ-ри. 8 клас. I семестр: — Х. : Вид. група «Основа», 2016.