1
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905
Володимир Рутківський (1937)
Зміст
Біографія ....................................................................................................................................................1
Творчість....................................................................................................................................................2
Нагороди і премії.......................................................................................................................................2
Екранізації творів В.Рутківського ........................................................................................................2
Володимир Рутківський — український поет, прозаїк, дитячий
письменник, новинар.
Біографія
Народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве
Чорнобаївського району Черкаської області. Батько був
директором школи, а мати – вчителька. У характері письменника
переплелися польський гонор батька та козацька міць матері.
Мати, Ганна Кирилівна Заболотна, походила з давньокозацької
родини і була такою сильною, що коли треба було перенести
колоду, вона бралася за товщий кінець, а випускник школи
Володимир із братом Вітьком удвох — за тонший.
Дитинство. Від перших років життя Володимира Григоровича
цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє
минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших
місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців.
І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився
Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза
історією я просто не міг».
Ще змалку, як згадує В.Рутківський, відкрився у нього хист до поезії: «До віршування я був прилучений
років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на
Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі,
назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора
школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як
сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли
писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене
вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він
знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-
ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте
добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».
Освіта. Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом - Великобурімській середній школі
Чорнобаївського району. Вже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, що й досі
спонукає його не просто писати захопливі історичні твори для дітей, а й відкривати ще не описані,
інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії. Зацікавленню українськими старожитностями
сприяло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого був Володимир, знайшли в рідному селі
первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким
вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей
випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. Захоплення історією
Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті.
Володя вирішив стати археологом. Вступав до Київського університету, поклавшись, попри великий
конкурс, на власні знання, а не на знайомство із відомим столичним істориком, який обіцяв підтримку. І
доля вперше його провчила: не пройшов за конкурсом. Хлопець махнув рукою на всі дотеперішні мрії, і
подався… до Одеси. Як тепер пояснює, «бо ніколи не бачив моря». І вступив… до Одеського інституту
2
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905
харчової та холодильної промисловості, потім навчався в Одеському політехнічному інституті. Згодом
навчався на Вищих літературних курсах у Москві (1973–1975 рр)
У 1960-х роках працював на Одеському суперфосфатному заводі.
Рутківський-журналіст. 1968–1973 рр. Рутківський працював редактором Одеського
облтелерадіокомітету Це вже була робота зі словом, щоденне знайомство з різними людьми, творчість.
А ліричні вірші вже просилися до душі.
Початок творчості. 1966 року в Одесі виходить його перша збірка поезій «Краплини сонця». Дебют
помітили. 1968 року на 5-й Всесоюзній нараді молодих літераторів у Москві він представляв молоду
українську поезію разом із Борисом Олійником, Петром Осадчуком, Романом Лубківським і Віталієм
Коротичем. У 1969 р. прийнятий до Спілки письменників України.
Але далі доля знову відвернулася. На Рутківського написали анонімку в обком партії: мовляв, він
очолює на обласному радіо «українських буржуазних націоналістів». Рутківський потрапив до «чорного
списку». Другу збірку, «Плоти», вилучили з бібліотек, а третю, «Експромт»,— із видавничого плану на
1970 рік. Допоміг Борис Олійник, який із симпатією ставився до одесита, порадивши вступити на
дворічні Вищі літературні курси в Москві.
За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори
відмовлялися друкувати у єдиному на той час дитячому видавництві України «Веселка», проте в
перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви.
В. Рутківський береться за прозу, але видавництва одне за одним відхиляють рукописи. І тільки після
1985 року стає вільніше. Дитячий письменник нарешті прийшов до українського читача.
Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі.
Творчість
Літературну діяльність Володимир Руткiвський розпочинав як поет.
У його доробку поетичні збірки: «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть
Богданкове вікно», «Рівновага», «Знак глибини», «День живої води».
Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті «Аннушка», «Гості
на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»;
повість-легенда «Сторожова застава»; книга нарисів «Земля майстрів»; п'єса-казка «Прибульці»;
історичний роман «Сині Води»; пригодницька тетралогія: «Джури козака Швайки», «Джури-
характерники», «Джури і підводний човен» та «Джури і Кудлатик»; книга про німецьку окупацію під
час Другої світової війни «Потерчата».
Нагороди і премії
Премія імені Лесі Українки, Літературна премія імені Миколи Трублаїні, Премія імені Віктора
Близнеця, Книга року Бі-Бі-Сі за двотомний історичний роман «Сині Води» (2011), Національна премія
України імені Тараса Шевченка (2012) за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака
Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007–2010 рр.).
Окрім того, що В.Рутківський отримував нагороди за свої твори, він вирішив створити власну премію
«Джури». Фінансова частина відзнаки – відсотки з банківського вкладення Шевченківської премії, яку
отримав письменник, – складає 20 000 грн.
Премію «Джури» присуджують за нові твори для дітей та юнацтва історично-краєзнавчої тематики, а
також за ілюстрації до книжок та літературно-критичні праці, спрямовані на виховання в дітей
духовних цінностей та національної лояльності.
Першим переможцем премії «Джура» 2013 року став художник-ілюстратор Максим Паленко, 2014 року
- письменник Анатолій Качан
Екранізації творів В.Рутківського
У 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му
конкурсі Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. Режисер фільму Юрій
Ковальов, сценарій - відомий український дитячий письменник Сашко Дерманський. Прем'єра стрічки в
Україні - 22 грудня 2016 р
(Сюжет. Звичайний хлопець Вітько потрапляє з 21 століття на тисячу років назад. Так починається його
небезпечна, сповнена пригод подорож. Попереду смертельні небезпеки, чорна магія, зустріч з новими
друзями і справжніми героями билин - богатирями: юним Олешком, могутнім Іллею та суворим
3
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905
Добринею - все це у супроводі вражаючих візуальних ефектів. Вітько опиняється в самому епіцентрі
неймовірних подій, вступає в битву з міфічними істотами і дізнається, що таке справжня хоробрість).
У 2016 році українсько-російська група компаній «Star Media» розпочала роботу над новим
повнометражним історично-пригодницьким фільмом «Джури козака Швайки» в жанрі історичний екшн
із елементами містики й детективу за мотивами однойменного роману Володимира Рутківського.
Сценарій разом із Рутківським написала відома авторка детективів і сценарист Ірен Роздобудько.
Режисер-постановник стрічки — Анатолій Григор'єв, продюсери Галина Храпко та Влад Ряшин,
оператор-постановник Олександр Кришталович. Зйомки плануються у багатьох живописних куточках
України – Витачів (Обухівський район Київської області), гранітно-степове Побужжя (унікальні
козацькі землі), національний природний парк «Бузький Гард», Миколаївський природний парк,
Карпатський національний природний парк. Основною локацією стане Нижньосульський національний
природний парк. Фільм взяв участь у дев’ятому конкурсному відборі кінопроектів Держкіно (21 червня
2016 р).

Володимир Рутківський, Біографія. Творчий шлях

  • 1.
    1 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905 Володимир Рутківський (1937) Зміст Біографія....................................................................................................................................................1 Творчість....................................................................................................................................................2 Нагороди і премії.......................................................................................................................................2 Екранізації творів В.Рутківського ........................................................................................................2 Володимир Рутківський — український поет, прозаїк, дитячий письменник, новинар. Біографія Народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області. Батько був директором школи, а мати – вчителька. У характері письменника переплелися польський гонор батька та козацька міць матері. Мати, Ганна Кирилівна Заболотна, походила з давньокозацької родини і була такою сильною, що коли треба було перенести колоду, вона бралася за товщий кінець, а випускник школи Володимир із братом Вітьком удвох — за тонший. Дитинство. Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Ще змалку, як згадує В.Рутківський, відкрився у нього хист до поезії: «До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось- ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів». Освіта. Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом - Великобурімській середній школі Чорнобаївського району. Вже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, що й досі спонукає його не просто писати захопливі історичні твори для дітей, а й відкривати ще не описані, інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії. Зацікавленню українськими старожитностями сприяло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого був Володимир, знайшли в рідному селі первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. Захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті. Володя вирішив стати археологом. Вступав до Київського університету, поклавшись, попри великий конкурс, на власні знання, а не на знайомство із відомим столичним істориком, який обіцяв підтримку. І доля вперше його провчила: не пройшов за конкурсом. Хлопець махнув рукою на всі дотеперішні мрії, і подався… до Одеси. Як тепер пояснює, «бо ніколи не бачив моря». І вступив… до Одеського інституту
  • 2.
    2 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905 харчової та холодильноїпромисловості, потім навчався в Одеському політехнічному інституті. Згодом навчався на Вищих літературних курсах у Москві (1973–1975 рр) У 1960-х роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. Рутківський-журналіст. 1968–1973 рр. Рутківський працював редактором Одеського облтелерадіокомітету Це вже була робота зі словом, щоденне знайомство з різними людьми, творчість. А ліричні вірші вже просилися до душі. Початок творчості. 1966 року в Одесі виходить його перша збірка поезій «Краплини сонця». Дебют помітили. 1968 року на 5-й Всесоюзній нараді молодих літераторів у Москві він представляв молоду українську поезію разом із Борисом Олійником, Петром Осадчуком, Романом Лубківським і Віталієм Коротичем. У 1969 р. прийнятий до Спілки письменників України. Але далі доля знову відвернулася. На Рутківського написали анонімку в обком партії: мовляв, він очолює на обласному радіо «українських буржуазних націоналістів». Рутківський потрапив до «чорного списку». Другу збірку, «Плоти», вилучили з бібліотек, а третю, «Експромт»,— із видавничого плану на 1970 рік. Допоміг Борис Олійник, який із симпатією ставився до одесита, порадивши вступити на дворічні Вищі літературні курси в Москві. За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у єдиному на той час дитячому видавництві України «Веселка», проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви. В. Рутківський береться за прозу, але видавництва одне за одним відхиляють рукописи. І тільки після 1985 року стає вільніше. Дитячий письменник нарешті прийшов до українського читача. Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі. Творчість Літературну діяльність Володимир Руткiвський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки: «Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на двох», «Відчиніть Богданкове вікно», «Рівновага», «Знак глибини», «День живої води». Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті «Аннушка», «Гості на мітлі», «Бухтик з тихого затону», «Канікули у Воронівці», «Намети над річкою», «Слуга баби-Яги»; повість-легенда «Сторожова застава»; книга нарисів «Земля майстрів»; п'єса-казка «Прибульці»; історичний роман «Сині Води»; пригодницька тетралогія: «Джури козака Швайки», «Джури- характерники», «Джури і підводний човен» та «Джури і Кудлатик»; книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни «Потерчата». Нагороди і премії Премія імені Лесі Українки, Літературна премія імені Миколи Трублаїні, Премія імені Віктора Близнеця, Книга року Бі-Бі-Сі за двотомний історичний роман «Сині Води» (2011), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2012) за історичну трилогію для дітей «Джури» («Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», 2007–2010 рр.). Окрім того, що В.Рутківський отримував нагороди за свої твори, він вирішив створити власну премію «Джури». Фінансова частина відзнаки – відсотки з банківського вкладення Шевченківської премії, яку отримав письменник, – складає 20 000 грн. Премію «Джури» присуджують за нові твори для дітей та юнацтва історично-краєзнавчої тематики, а також за ілюстрації до книжок та літературно-критичні праці, спрямовані на виховання в дітей духовних цінностей та національної лояльності. Першим переможцем премії «Джура» 2013 року став художник-ілюстратор Максим Паленко, 2014 року - письменник Анатолій Качан Екранізації творів В.Рутківського У 2013 році кінопроект за романом Володимира Рутківського «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. Режисер фільму Юрій Ковальов, сценарій - відомий український дитячий письменник Сашко Дерманський. Прем'єра стрічки в Україні - 22 грудня 2016 р (Сюжет. Звичайний хлопець Вітько потрапляє з 21 століття на тисячу років назад. Так починається його небезпечна, сповнена пригод подорож. Попереду смертельні небезпеки, чорна магія, зустріч з новими друзями і справжніми героями билин - богатирями: юним Олешком, могутнім Іллею та суворим
  • 3.
    3 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/6_klas/v_rutkivskij_biografija/59-1-0-905 Добринею - всеце у супроводі вражаючих візуальних ефектів. Вітько опиняється в самому епіцентрі неймовірних подій, вступає в битву з міфічними істотами і дізнається, що таке справжня хоробрість). У 2016 році українсько-російська група компаній «Star Media» розпочала роботу над новим повнометражним історично-пригодницьким фільмом «Джури козака Швайки» в жанрі історичний екшн із елементами містики й детективу за мотивами однойменного роману Володимира Рутківського. Сценарій разом із Рутківським написала відома авторка детективів і сценарист Ірен Роздобудько. Режисер-постановник стрічки — Анатолій Григор'єв, продюсери Галина Храпко та Влад Ряшин, оператор-постановник Олександр Кришталович. Зйомки плануються у багатьох живописних куточках України – Витачів (Обухівський район Київської області), гранітно-степове Побужжя (унікальні козацькі землі), національний природний парк «Бузький Гард», Миколаївський природний парк, Карпатський національний природний парк. Основною локацією стане Нижньосульський національний природний парк. Фільм взяв участь у дев’ятому конкурсному відборі кінопроектів Держкіно (21 червня 2016 р).