Що за страшний звір - наукова стаття, і як перестати його боятися

Безкоштовні сховища фотографій в мережі інтернет

Наукове дослідження – це пізнання,
результати якого подані у вигляді системи
понять, знань, теорій.
Якщо ви отримали нові знання – ви вирішили
проблему свого наукового дослідження.

Наукова стаття – вид наукової публікації, який
описує дослідження, висвітлює окремі питання за
темою дослідження, фіксує науковий пріоритет
автора.
Оптимальний обсяг – 6-12 друк. аркушів
• Стаття у збірник наукових праць (V=13-40 тис. знаків з
пробілами)
• Стаття для матеріалів конференцій (V=13-20 тис. знаків)
• Журнальна стаття
• Тези (V=3-6 тис. знаків, зноски не подаються)

• дослідницька стаття
• коротке повідомлення
• відгук або відповідь на статтю
• огляд.

• дослідницьку — подають наукові результати, є джерелом
нового наукового знання
• презентаційну — представляють дослідника в науковому
товаристві, показують його внесок у створення наукового
знання
• оцінкову — оцінюють стан наукових досліджень з певної
проблеми
• комунікативну — слугують засобом спілкування дослідників.

Підготовчий етап. Спочатку вивчаємо літературу з
обраної тематики, щоб визначити, що в даний час є
актуальним та паралельно з читанням складаємо
науковців, які працюють над питанням, що нас
Переглядати літературу потрібно в
ретроспективі – від останніх за часом джерел до більш
ранніх.
Читати праці потрібно різних авторів, у
тому числі зарубіжних.
Обов’язково виписуємо ПІП науковця та
його посаду для правильного оформлення цитат.

Тема статті має бути актуальною, містити
елемент новизни і бути перспективною.
Актуальність теми полягає у її важливості,
значущості.
Новизна – коли тема спрямована вирішення
нового завдання, коли в такій постановці ніколи не
розроблялася.
Якщо це ваші перші публікації, тема має бути
якомога вужчою. Так її легше опрацювати.

• Проведення дослідження, тобто збір матеріалів для
статті.
• Обробка інформації, тобто написання плану, аргументів.
• Впровадження результатів у практику, виступ на семінарі
і т. п.

• Відомості про автора (ПІП, посада, вчене звання і т.п.)
• Назва
• Анотація, ключові слова
• Основний текст
• Вступ
• Основна частина
• Висновки
• Список використаних джерел

Повинна бути цікавою, зрозумілою, інформативною,
мати закінчену думку, бажано вміщуватися в одну строчку.
Назва повинна відповідати змісту статті.
У назві не повинно бути абревіатур.
Не бійтеся конкретних і простих назв. Із вдалої
назви відразу зрозуміло, про що піде мова.

Анотація відображає зміст статті. В ній дуже
коротко зазначаються цілі дослідження, його основні
аспекти, результати. Анотація повинна бути
інформативною. Зазвичай пишеться після написання
статті.
Ключові слова – це перелік основних термінів,
розглянутих у статті.

Вступ – це постановка проблеми,
актуальність – 1 абзац, 5-10 рядків.
Необхідно розкрити сутність і стан наукової
проблеми у загальному вигляді, її теоретичну
або практичну значущість, зв’язок із
науковими чи практичними завданнями;
обґрунтувати актуальність дослідження та його
важливість для подальшого розвитку
відповідної галузі.

• Джерельна база дослідження. Містить аналіз
останніх досліджень і публікацій, у яких
розв’язання порушеної проблеми та на які
автор. У цій частині стисло та у певній логічній
послідовності необхідно проаналізувати основні
положення останніх досліджень і публікацій, що
безпосередньо стосуються порушеної проблеми,
виокремити невирішені раніше частини загальної
проблеми, яким присвячено статтю.

• Необхідно висловити основну ідею публікації, яка має
суттєво відрізнятися від сучасних уявлень про проблему,
доповнювати чи поглиблювати уже відомі підходи;
• При формулюванні мети потрібно звернути увагу на
введення до наукового обігу нових наукових фактів, або
уточнення вже відомих раніше, проте недостатньо
вивчених;
• Мета дослідження має випливати з постановки
проблеми й аналізу останніх досліджень і публікацій.

Зазвичай на початку робиться каркас майбутньої статті, складається план
викладу матеріалів.
План – це ваші ідеї по темі статті. Ідеї часто називають тезами.
Продумайте, про що піде мова в кожному пункті плану.
Кожну ідею опишіть кількома реченнями.
Якщо у Вас з’явилося декілька ідей, значить, цей розділ складатиметься з
декількох абзаців.
Далі навколо пунктів плану дописуємо аргументи.
Тези, доповнені аргументами, складають основний зміст наукової статті.
Необхідно висвітлити: основні положення і результати наукового
дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені
тенденції, аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора.

Для підтвердження власного аргументу
використовується посилання на авторитетного науковця та
наводяться цитати.
При цитуванні потрібно точно відтворювати текст, без
скорочень. Цитати беруться в лапки. Пропуск слів, абзаців
при цитуванні дозволяється без перекручення авторського
тексту і позначається 3 крапками. Кожна цитата
супроводжується посиланням на джерело.

Після основної частини статті
формулюється висновок автора, де вказуються суспільна
значущість та перспективи дослідження.
Висновок повинен мати форму синтезу інформації,
накопиченої в основній частині статті. Тобто це
послідовний, чіткий, логічний виклад отриманих
автором особисто найбільш важливих результатів
дослідження, що містять наукову новизну і мають
теоретичне або практичне значення.
У висновку не повинно бути нових положень або
прикладів: він має узагальнити сказане або відповісти на
запитання «Чому це все важливо?».
Наукова новизна результатів дослідження має
характеризуватися такими ознаками: раціональність,
обґрунтованість, достовірність, логічна несуперечливість,
відповідність основоположним принципам науки.

Назва статті
Анотація,
ключові слова
Відомості про автора
(ПІП, посада, вчене
звання і т.п.)
Основний текст:
• Вступ (постановка
проблеми, стан
розробки проблеми,
джерельна база,
постановка завдання,
мета, об’єкт…)
• Основна частина
УДК

Висновки
Список використаних
джерел

АМПЕРСАНД
АМПЕРСАНД?
АМПЕРСАНД!!!
Детально вивчайте термінологію!

ДСТУ 8302:2015 «БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ»
СТИЛЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ (APA STYLE)
ГАРВАРДСЬКИЙ СТИЛЬ (HARVARD REFERENCING STYLE)

Список бібліогафічних посилань формується з джерел,
які цитувалися, розглядалися або згадувалися у тексті
статті. Оформлюється згідно з вимогами ДСТУ 8302:2015
«Бібліографічне посилання. Загальні положення та
правила складання».
Джерела наводяться мовою оригіналу в алфавітному
порядку.
В списку має бути не більше 10 посилань на джерела.
Рекомендовано посилання на іноземні джерела з
високим індексом цитованості або базову монографію в
даній галузі.

Для міжнародних наукометричних баз даних після списку
посилань окремим списком надається References –
транслітерований латиницею список посилань
References повинен повторювати список посилань українською
чи російською мовами, незалежно від того, чи є в ньому іноземні
джерела
До рекомендованого переліку стилів оформлення References
включено 9 міжнародних стилів, які відображають всі галузі
наукових досліджень: MLA (Modern Language Association) style,
APA (American Psychological Association) style,
Chicago/Turabianstyle, Harvard style, ACS (American Chemical
Society) style, AIP (American Institute of Physics) style, IEEE (Institute
of Electrical and Electronics Engineers) style, Vancouver style,
OSCOLA.

Стиль оформлення наукових робіт, розроблений
Американською психологічною асоціацією (American
Psychological Association), сферою застосування якого є
суспільні науки (соціологія, право, психологія, історія
тощо).

• Сфера застосування – гуманітарні та суспільні науки.
• Визначеної форми Гарвардського стилю цитування та
опису посилань не існує, бо немає організації, яка б його
розробляла.
• Оскільки стандартної форми немає, існує більше 60
варіантів Гарвардського стилю. Вони різняться не тільки
в залежності від країни, а й на рівні окремих
університетів.

Приклад оформлення
списку
бібліографічних
посилань

• Прізвище автора, ініціали наводять відповідно до
правил транслітерації.
• Назву книги наводять відповідно до правил
транслітерації і в квадратних дужках перекладають
англійською мовою (для перекладних видань в
дужках наводять оригінальну англійську назву).
• Назви книг, збірників, газет і журналів виділяють
курсивом.
• Назву періодичного видання (газети, журналу)
наводять відповідно до правил транслітерації.

• Назву статті наводять відповідно до правил транслітерації і в
квадратних дужках перекладають англійською мовою.
• Для міжнародних конференцій, які мають другу англомовну назву,
наводять цю назву.
• Назви видавництв і організацій наводять відповідно до правил
транслітерації.
• Якщо видавництво (підприємство, установа, організація тощо) має
офіційну англомовну назву, то можна наводити цю назву.
• Назви міст, пояснювальні слова, словосполучення перекладають
англійською мовою.
• Посилання на електронні ресурси описуються за тими ж
правилами, додатково вказують URL-адресу.

ДСТУ 8302:2015
Тимошик М. С. Українська книга і преса в Італії. Київ :
культура і наука, 2015. 352 с.
APA стиль
Tymoshyk, M. (2015). Ukrainska knyha i presa v Italii
book and press in Italy]. Kyiv: Nasha kultura i nauka [in
Ukrainian].
Гарвардський стиль
Tymoshyk, M., 2015. Ukrainska knyha i presa v Italii
book and press in Italy]. Kyiv: Nasha kultura i nauka.

ДСТУ 8302:2015
Денисенко М. П., Догмачов В. М., Кабанов В. Г. Кредитування та
навч. посіб. 2-ге вид. Київ : Основа, 2008. 213 с.
APA стиль
Denysenko, M.P., Dohmachov, V.M., & Kabanov, V.H. (2008).
ryzyky [Lending and risks] (2nd ed.). Kyiv: Osnova [in Ukrainian].
Denysenko, M.P., Dohmachov, V.M., . and Kabanov,
V.H., 2008. Kredytuvannia ta ryzyky [Lending and risks].
2nd ed. Kyiv: Osnova.

ДСТУ 8302:2015
Право інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект : навч. посіб.
навч. закл. / Т. І. Биркович та ін. Київ : Вид. центр КНУКіМ, 2015. 280 с.
APA стиль
Byrkovych, T.I., Bondar, I.S., Shyshka, R.B., Filyk, N.V., Hrabovska, H.M.,
Mushii, A.B. (2015). Pravo intelektualnoi vlasnosti: avtorsko-pravovyi aspect
property right: copyright and legal aspect]. Kyiv: Publishing Center of KNUCA [in
Ukrainian].
Byrkovych, T.I., Bondar, I.S., Shyshka, R.B., Filyk, N.V. and
Hrabovska, H.M., 2015. Pravo intelektualnoi vlasnosti:
avtorsko-pravovyi aspect [Intellectual property right:
copyright and legal aspect]. Kyiv: Publishing Center of
KNUCA.

APA стиль
Fedulova, L.I. (Ed.). (2007). Korporatyvni struktury v natsionalnii innovatsiinii
systemi Ukrainy [Corporate structures in the national innovation system of
Ukraine]. Kyiv: UkrISTEI [in Ukrainian].
Fedulova, L.I. ed., 2007. Korporatyvni struktury v natsionalnii innovatsiinii
Ukrainy [Corporate structures in the national innovation system of Ukraine].
UkrISTEI.
ДСТУ 8302:2015
Корпоративні структури в національній інноваційній системі
України / за ред. Л. І. Федулової. Київ : УкрІНТЕІ, 2007. 812 с.

ДСТУ 8302:2015
Чужиков А. В. Дуалістична природа сучасного медіа-ринку. Стратегічні
орієнтири розвитку економіки України : матеріали Міжнар. наук.-практ.
м. Одеса, 6–7 жовт. 2017 р. / Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечников. Одеса,
188–190.
APA стиль
Chuzhykov, A.V. (2017). Dualistychna pryroda suchasnoho mediarynku [The
nature of the modern media market] In Strategic benchmarks for the
development of the Ukrainian economy, Proceedings of the International
Conference. Odesa [in Ukrainian].
Chuzhykov, A.V., 2017. Dualistychna pryroda suchasnoho mediarynku [The
nature of the modern media market]. In: Odessa I.I. Mechnikov National
University, Strategic benchmarks for the development of the Ukrainian
Proceedings of the International Conference, Odesa, October 6–7 2017.
188–190.

ДСТУ 8302:2015
Чужинова І. Два кроки в напрямку до узбіччя (до творчого портрету
Дм. Богомазова). Просценіум. 2008. № 3. С. 58–71.
APA стиль
Chuzhynova, I. (2008). Dva kroky v napriamku do uzbichchia (do tvorchoho
portretu rezhysera Dm. Bohomazova) [Two steps towards the road (to the
portrait of director Dm. Bogomazov)]. Prostsenium, 3, 58–71 [in Ukrainian].
Chuzhynova, I., 2008. Dva kroky v napriamku do
uzbichchia (do tvorchoho portretu rezhysera Dm.
Bohomazova) [Two steps towards the road (to the creative
portrait of director Dm. Bogomazov)]. Prostsenium, 3, pp.
58–71.

ДСТУ 8302:2015
Кремень В. Як нам реорганізувати освіту. Дзеркало тижня. 2011. 9–15
С. 10.
APA стиль
Kremen, V. (2011, April 9–15). Yak nam reorhanizuvaty osvitu [How do we
reorganize education]. Dzerkalo tyzhnia, p. 10 [in Ukrainian].
Kremen, V., 2011. Yak nam reorhanizuvaty osvitu
[How do we reorganize education]. Dzerkalo tyzhnia,
9–15 Apr. p. 10.

ДСТУ 8302:2015
Константинов М. В. Ю. Лотман та візуальна семіотика другої половини
(історико-філософський аналіз) : дис. ... канд. філософ. наук / Дніпр.
ім. Олеся Гончара. Дніпро, 2017. 266 арк.
APA стиль
Konstantynov, M.V. (2017). Y. Lotman ta vizualna semiotyka druhoi
(istoryko-filosofskyi analiz) [Y. Lotman and the visual semiotics of the
of the twentieth century (historical and philosophical analysis)]. (Candidate’s
thesis). Dniprovsky National Oles Gonchar University, Dnipro [in Ukrainian].
Konstantynov, M.V., 2017. Y. Lotman ta vizualna semiotyka druhoi polovyny
(istoryko-filosofskyi analiz) [Y. Lotman and the visual semiotics of the
of the twentieth century (historical and philosophical analysis)]. Ph.D.
Dniprovsky National Oles Gonchar University.

ДСТУ 8302:2015
Дениско П. В. Непрозорість знаків як проблема семіотичної естетики :
автореф. дис. ... канд. філос. наук / Полтав. нац. техніч. ун-т ім. Юрія
Кондратюка. Київ, 2011. 15 с.
APA стиль
Denysko, P.V. (2011). Neprozorist znakiv yak problema semiotychnoi
[Opacity of signs as a problem of semiotic aesthetics] (Extended abstract of
candidate’s thesis). Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University,
[in Ukrainian].
Denysko, P.V., 2011. Neprozorist znakiv yak problema
semiotychnoi estetyky [Opacity of signs as a problem of
semiotic aesthetics]. Abstract of Ph.D. dissertation. Poltava
National Technical Yuri Kondratyuk University.

ДСТУ 8302:2015
Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана
URL: http://www.ukrbook.net (дата звернення: 07.06.2018).
APА стиль
Book Chamber of Ukraine. (2018). Ivan Fedorov Book Chamber of Ukraine,
Research Institution. Retrieved from http://www.ukrbook.net [in Ukrainian].
Book Chamber of Ukraine, 2018. Ivan Fedorov Book
Chamber of Ukraine, State Research Institution.
Available at: <http://www.ukrbook.net/> [Accessed 7
June 2018].

«Академічна доброчесність — це сукупність
етичних принципів та визначених законом
правил, якими мають керуватися учасники
освітнього процесу під час навчання,
викладання та провадження наукової
(творчої) діяльності з метою забезпечення
довіри до результатів навчання та/або
наукових (творчих) досягнень.
ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)

ХТО Є УЧАСНИКАМИ
ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ?

ПЕДАГОГІЧНІ, НАУКОВО-
ПЕДАГОГІЧНІ ТА
НАУКОВІ ПРАЦІВНИКИ
ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ

ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
ПЕДАГОГІЧНИМИ, НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ТА
НАУКОВИМИ ПРАЦІВНИКАМИ ПЕРЕДБАЧАЄ:
• посилання на джерела інформації у разі використання
ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право
і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і
результати досліджень, джерела використаної
інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну,
творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності
здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Безкоштовні сховища фотографій в мережі інтернет ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)

ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ ПЕРЕДБАЧАЄ:
• самостійне виконання навчальних завдань, завдань
поточного та підсумкового контролю результатів
навчання (для осіб з особливими освітніми потребами
ця вимога застосовується з урахуванням їхніх
індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання
ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і
суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної
навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані
методики досліджень і джерела інформації».
ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)Безкоштовні сховища фотографій в мережі інтернет

ПОРУШЕННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ВВАЖАЄТЬСЯ:
• академічний плагіат;
• самоплагіат;
• фабрикація;
• фальсифікація;
• списування;
• обман;
• хабарництво;
• необ’єктивне
оцінювання.

АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ
1 ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)
2 What Is Plagiarism? URL: https://communitystandards.stanford.edu/student-conduct-process/honor-code-and-fundamental-standard/additional-resources/what-plagiarism
3 What Is Plagiarism? URL: https://ctl.yale.edu/writing/using-sources/understanding-and-avoiding-plagiarism/what-plagiarism
4 University-wide Statement on Plagiarism. URL: https://www.plagiarism.admin.cam.ac.uk/what-plagiarism/universitys-definition-plagiarism
• «оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів,
отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості)
та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених торів мистецтва)
інших авторів без зазначення авторства» 1;
• «використання без надання обґрунтованого та належного цитування або
визнання автором чи джерелом оригінальної роботи іншої людини незалежно
від того, чи є ця робота кодом, формулою, ідеєю, мовою, дослідженням,
стратегією, текстом тощо»2;
• «використання чужої роботи, слів або ідей без посилань»3;
• «подання як власної праці незалежно від наявності наміру обманювати,
роботи, яка частково чи цілком запозичена з чужої праці без належного
посилання»4.

АКАДЕМІЧНИЙ ПЛАГІАТ НЕ ВАРТО ОТОТОЖНЮВАТИ
З ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
Закон України «Про авторське право і суміжні права». Стаття 50 «Порушення авторського права і суміжних прав». URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-
12/page3
• Захист права інтелектуальної власності спрямований на захист майнових
прав авторів чи їх правонаступників.
• Норми щодо академічного плагіату спрямовані не на авторів, а на осіб,
які порушують академічну доброчесність через ненадання достовірної
інформації про авторів певних ідей, текстів, наукових результатів.
Академічний плагіат може стосуватися всіх типів джерел, зокрема: текстів, рисунків, фрагментів
музичних творів, математичних виразів та перетворень, програмних кодів тощо. Джерелами
академічного плагіату можуть бути опубліковані і неопубліковані книжки, статті, брошури, патенти,
тези, рукописи, веб-сайти та інші Інтернет-ресурси, роздаткові матеріали для студентів, роботи
інших студентів і т. д.

ВИКЛЮЧЕННЯ, ЯКІ НЕ Є ПЛАГІАТОМ
1. ст. 10 Закону України «Про авторське право та суміжні права»
• загально відомі знання;
• загально відомі факти;
• ідіоми;
• ідеї або визначення, що широко розповсюдженні та відомі;
• перефразування своїми словами фрази при перекладі з діалекту чи іншої мови, якщо не існує широко
відомої фрази чи прийнятого офіційного перекладу;
• повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
• твори народної творчості (фольклору);
• видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного,
законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні
стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
• державні символи України, державні нагороди, символи та знаки органів державної влади, Збройних
Сил України та інших військових формувань, символіка територіальних громад, символи та знаки
підприємств, установ та організацій (після їх офіційного затвердження);
• грошові знаки;
• розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонних довідників та інших
аналогічних баз даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-
generis (своєрідне право, право особливого роду);
• також не є плагіатом опублікування анонімного твору під власним іменем, так як у цьому випадку на
анонімний твір авторське право не поширюється.

САМОПЛАГІАТ
1 ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)
«оприлюднення (частково або повністю) власних раніше
опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів»1;
Типовими прикладами самоплагіату є:
• - дуплікація публікацій — публікація однієї і тієї самої наукової роботи (цілком або з
несуттєвими змінами) в декількох виданнях, а також повторна публікація (цілком або з
несуттєвими змінами) раніше оприлюднених статей, монографій, інших наукових робіт, як
нових наукових робіт;
• - дублювання наукових результатів — публікація одних і тих самих наукових результатів, в
різних статтях, монографіях, інших наукових працях, як нових результатів, які публікуються
вперше;
• - агрегування чи доповнення даних — суміщення старих і нових даних без їх чіткої ідентифікації
з відповідними посиланнями на попередні публікації;
• - дезагрегування даних — публікація частини раніше опублікованих даних без посилання на
попередню публікацію;

ДО САМОПЛАГІАТУ НЕ НАЛЕЖАТЬ ПЕРЕВИДАННЯ:
в яких наведено інформацію про перевидання та/або посилання на перше видання
Монографій
Навчальних
посібників
Підручників
Інших творів, що
містять результати
наукової, освітньої
або творчої
діяльності
Самоплагіатом не є обмежене використання в нових монографіях, підручниках, навчальних
посібниках фрагментів раніше опублікованих робіт автора, якщо у новій роботі наведено
відповідну інформацію, а обсяг дублювання узгоджений з видавцем та замовниками
видання.
НЕ ВАРТО ЗАСТОСОВУВАТИ ДО:
• випадків відтворення наукових результатів автора у публікаціях, які не є науковими
(публікацій у соціальних мережах, ЗМІ, навчальних та науково-популярних виданнях);
• випадків відсутності посилань на інформацію з наукових результатів автора в ненаукових
джерелах, зокрема, в соціальних мережах, ЗМІ, навчальних та науково-популярних
виданнях.

ФАБРИКАЦІЯ
«вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому
процесі чи наукових дослідженнях»;
1. ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту» (від 5 вересня 2017 р.)
ФАЛЬСИФІКАЦІЯ
«свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються
освітнього процесу чи наукових досліджень»
СПИСУВАННЯ
«виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел
інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час
оцінювання результатів навчання»

ОБМАН
«надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої
(наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу;
формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат,
фабрикація, фальсифікація та списування»
ХАБАРНИЦТВО
«надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція
щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких
інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою
отримання неправомірної переваги в освітньому процесі»
НЕОБ`ЄКТИВНЕ ОЦІНЮВАННЯ
«свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання
здобувачів освіти»

ЯК НЕ ДОПУСТИТИ ПЛАГІАТУ?
Коли викладач каже про плагіат, він зазвичай використовує такі
терміни:
• перефразування - дозволяє записати своїми словами думку автора,
не спотворюючи її сенсу. Зазвичай перефразовують не найважливішу
частину оригінального тексту, дещо скорочуючи його довжину.
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що для перефразування недостатньо простої заміни
слів. Тут знадобиться знання синонімів й вміння перебудовувати речення.
• цитування - має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі
використовуються дані, що взято зі сторонніх джерел, а не отримано
чи створено безпосередньо автором.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
У цілому за використання плагіату передбачено (в
залежності від кожного конкретного правопорушення)
цивільна, адміністративна та карна відповідальність.
фото http://provce.ck.ua

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- штраф від десяти до двохсот неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (тобто від 170 до 2400 грн.)
стаття 51-2 кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне використання об’єкту права
інтелектуальної власності.
КАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- штраф от двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів прибутків громадян (від 2400 до 17000 грн.) чи
виправні роботи на термін до двох років, с конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв
комп’ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, устаткування й матеріалів, що
призначено для їх виготовлення й відтворення (стаття 176 Карного кодексу України).
ЦИВІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
В цивільному процесі у випадку доведення факту використання плагіату суд може винести рішення про
притягнення винної особи до таких мір відповідальності як: відшкодування збитків та (або) моральної
шкоди, що спричинено порушенням авторського права; стягнення прибутку, що отримано в результаті
відповідного порушення; виплату компенсації, що визначено судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних
заробітних плат, замість відшкодування збитків й стягнення прибутку; конфіскації примірників творів, що
видано з порушенням авторського права.

ВІДНОШЕННЯ ДО ПЛАГІАТУ В ІНОЗЕМНИХ ВНЗ
• В Центрально-Європейському університеті (м. Будапешт) студентів, котрі одного разу помічені в
плагіаті, обов’язково перевіряють після кожного курсу, ті яких спіймали на плагіаті в підсумковій
дипломній роботі залишаються без диплому.
• У навчальних закладах Голландії та Швеції курсову роботу можуть забракувати, якщо плагіатом виявиться
хоча б пів сторінки тексту.
• У Польщі місцева система перевірки «plagiat.pl» перестає перевіряти роботу, якщо виявиться, що
неоригінальний текст складає 50%.
• У Великій Британії проблема студентського плагіату вважається настільки серйозною, що для вирішення
проблеми боротьби з ним створено Стратегічний об’єднаний інформаційний комітет (JiSC), який також
працює і в системі вищої обсвіти Шотландії, Уельсу й Північної Ірландії.
• У Канадському університеті Bishop’s University попереджують студентів про те, що плагіат не
дозволяється не тільки в готовій роботі, але й в чорновому її варіанті, що здають викладачеві на
попередню перевірку. А сам плагіат в університеті вважається серйозним проступком, оскільки він
«ображає викладача, є нечесним по відношенню до однокурсників й до самого себе й руйнує процес
університетської освіти».
• В університеті Торонто підкреслюють, що плагіатом виступає, в тому числі, й переписування у товариша
домашнього завдання або списування на іспиті. Що цікаво, самі студенти вважають використання
шпаргалок на іспиті більш серйозним проступком, ніж здавання протягом семестру роботи, що виконано
іншими особами.
http://ru.tti.wikia.com/wiki

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЦИТУВАННЯ
Якщо думка автора наводиться дослівно, то її треба взяти в лапки
«цитата»
Лапки свідчять про те, що цитата наводиться без жодних змін, зі
збереженням особливостей авторського написання, зокрема
орфографії, пунктуації і шрифтових виділень.
1

Якщо цитують великий уривок тексту, то його можна не
брати в лапки, зате виділяється чи відрізняється від
решти тексту певним чином.
Набирається іншим шрифтом, відділяється від основного
тексту більшими абзацними відступами тощо.
2
ЦИТУВАННЯ ВЕЛИКОГО УРИВКУ

Допускається скорочення цитати, яке не призводить до
спотворення думки автора. Місце скорочення має бути
відмічено в цитаті квадратними дужками з крапками
всередині.
«цитата […] цитата […] цитата»
3
СКОРОЧЕННЯ ЦИТАТИ

Допускається перефразування цитати, зміна словоформ
або відмінників певних слів. В цьому випадку, цитата в
лапки не береться, але в квадратних дужках, обов’язково
ставиться посилання на джерело (його порядковий
номер зі списку посилань, який додається до роботи).
Перефразування цитати [10, с. 135].
4
ПЕРЕФПАЗУВАННЯ ЦИТАТИ

ЦИТУВАННЯ НЕ ЗА ПЕРШОДЖЕРЕЛОМ
Якщо текст цитовано не за першоджерелом, то на початку
підрядкового бібліографічного посилання наводять пояснювальні
слова: «Наведено за:», «Цит. за:» («Цитовано за») і зазначають
джерело, з якого запозичено текст.
Приклад
Підрядкове посилання
*Цит. за: Грушевський М. С. Історія України — Руси. Київ, 1995. Т 2. С.
72.
5

Якщо автор наукового дослідження робить у чужій цитаті певні
виділення (курсив, розрядка, жирний шрифт тощо), аби
акцентувати увагу на певному понятті чи фразі, то слід в дужках
зробити відповідне застереження, вказуючи власні ініціали.
Наприклад, (виділено мною. – Н. С.), (курсив наш. – Н. С.),
(підкреслено мною. – Н. С.) і т.д.
6
ПЕВНІ ВИДІЛЕННЯ У ЦИТАТІ

Якщо в цитаті є слова (словосполучення, фрази), що у свою чергу
беруться в лапки, то останні мають бути іншого малюнка, ніж
лапки, що відкривають і закривають цитату (зовнішні лапки, як
правило, мають такий малюнок: «», а внутрішні – “”).
7
ЛАПКИ В ЛАПКАХ))

Коли текст дослідження перевантажений
цитатами і суцільними посиланнями на
авторитетів, то виникає підозра у
відсутності авторських міркувань і знань
самого дослідника; робота набуває
характеру компіляції, перетворюється на
хрестоматію «розумних ідей»
попередників.

Автор писав /пише: ...;
Як твердив / твердить...;
Згідно з уявленням...;
За словами...;
На думку...;
Як справедливо зазначив / зазначає...;
Учений так характеризує (описує, подає)...;
Можна навести такі слова видатного вченого...;
Автор наголошує на...;
З точки зору автора...;
Автор виділяє (пропонує, рекомендує, вважає, стверджує, підкреслює)... і
т.д.
ПРИ ЦИТУВАННІ ТА ПЕРЕКАЗІ ДЖЕРЕЛ НАЙЧАСТІШЕ
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ТАКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ:

1. Слова автора перед цитатою: А. П. Єршова стверджує: «Розвиток прикладної інформатики
знаходить своє вираження в забезпеченні суспільству НІТ – стійких і загальнодоступних
процедур систематичного або автоматизованого опрацювання інформаційних ресурсів».
2. Слова автора після цитати: «Інформаційна компетентність майбутнього економіста
незалежно від змісту виконуваної ним професійної діяльності повинна визначати здатності
та знання фахівця стосовно роботи з інформацією та комп’ютерними технологіями», – такої
точки зору дотримується А. П. Борисов.
3. Слова автора розміщено всередині цитати: «Інформатика, – на думку К. К. Коліна, – це наука
про закономірності і форми перебігу інформаційних процесів в природі й суспільстві;
комплексний науковий напрям, що має міждисциплінарний характер».
4. Якщо цитата вводиться в середину авторського тексту не повністю, тоді вона подається в
лапках, але з маленької літери. Те саме стосується випадку, коли цитата органічно входить до
складу речення (включена до складу речення за допомогою підрядних сполучників типу що, бо,
якщо, тому що та ін.), незалежно від того, як вона починалася в джерелі. Наприклад: Н.Вірт
наголошував, що «в Паскалі зведені до мінімуму можливі синтаксичні неоднозначності, а сам
синтаксис інтуїтивно зрозумілий навіть під час першого знайомства з мовою».
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМИХ ЦИТАТАХ СТАВЛЯТЬСЯ
ТАК, ЯК ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ:

1). Позатекстове посилання
Текст текст текст [2, с. 12-13].
2). Підрядкове посилання
Текст текст текст ³
________________________________
3. Грушевський М. С. Історія України — Руси. Київ, 1995. Т 2. С. 72.
3). Внутрішньотекстове посилання
Текст текст текст (Вступ до медичної геології. Київ, 2011. Т 2. С. 422)
текст: «…………..».
ЯК МОЖНА ОФОРМИТИ ПОСИЛАННЯ?

ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ В НАУКОВИХ РОБОТАХ
СТИЛЬ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АСОЦІАЦІЇ
(APA style)
Сфера застосування – суспільні науки (соціологія, право, психологія, історія тощо)
APA стиль передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу, коли ви
цитуєте джерело, будь то парафраз, цитата всередині рядка чи блокова цитата.
Внутрішньотекстове посилання містить інформацію про: автора праці (редактора/
укладача/назву цитованого джерела, якщо автор відсутній), що цитується, рік
видання та сторінковий інтервал (номери сторінок з яких наводиться цитата).
Сторінковий інтервал дозволяється не вказувати, якщо ви не наводите цитату, а
висловлюєте якусь ідею чи посилаєтесь на роботу в цілому.

ПАРАФРАЗ
Не береться в лапки.
Прізвище(а) автора(ів) може з'явитися:
1) в самому реченні, тоді після нього у круглих дужках зазначається рік
видання.
2) в дужках після парафрази разом із роком видання (через кому).

ЦИТАТА ВСЕРЕДИНІ РЯДКА
Береться в лапки.
Прізвище(а) автора(ів) може з'явитися:
1) в самому реченні, тоді після нього у круглих дужках зазначається рік
видання, а після цитати у круглих дужках зазначається сторінковий інтервал.
2) в дужках після цитати разом із роком видання та сторінковим інтервалом
(через кому).

БЛОКОВА ЦИТАТА
(складається з більше, ніж трьох рядків тексту).
Подається в тексті з нового рядка з абзацним відступом для всієї цитати, не
береться в лапки. Міжрядковий інтервал – подвійний. Після тексту цитати
ставиться крапка і вказується вихідне джерело в дужках.

Якщо у внутрішньотекстовому посиланні ви зазначаєте назву
джерела, тоді всі слова назви мають починатися з великої літери.
Курсивом необхідно виділяти назви довгих творів (книги),
наприклад: (Українська Мова, 2009, с. 6). Назви невеликих робіт
(частини книги, статті) беруться в лапки, наприклад: ("Правопис
слів іншомовного походження", 2009, с. 103).

ПОСИЛАННЯ НА РОБОТУ КІЛЬКОХ АВТОРІВ
(РЕДАКТОРІВ/УКЛАДАЧІВ)
2-5 авторів

6 авторів і більше

ПОСИЛАННЯ НА РОБОТУ ПІД НАЗВОЮ
Якщо автора (редактора/укладача) праці великого розміру
(наприклад, книги) встановити неможливо, тоді у
внутрішньотекстовому посиланні після парафрази або цитати на місці
автора необхідно вказати курсивом два слова назви праці.

ПОСИЛАННЯ НА РОБОТУ ПІД НАЗВОЮ
Якщо автора (редактора/укладача) праці невеликого розміру
(наприклад, статті, частини книги, веб-сторінки) встановити
неможливо, тоді у внутрішньотекстовому посиланні після парафрази
або цитати на місці автора необхідно вказати у лапках два слова назви
праці.

(ОДНОЧАСНО)
ПОСИЛАННЯ НА КІЛЬКА РОБІТ РІЗНИХ АВТОРІВ З
ОДНАКОВИМИ ПРІЗВИЩАМИ

ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ В НАУКОВИХ РОБОТАХ:
ГАРВАРДСЬКИЙ СТИЛЬ (Harvard Referencing Style)
Сфера застосування – гуманітарні науки та суспільні науки
Гарвардський стиль передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу,
коли ви цитуєте джерело, будь то парафраз, цитата в середині рядка чи блокова
цитата.
Внутрішньотекстове посилання містить інформацію про: автора праці, що
цитується, дату публікації, сторінковий інтервал (якщо наводиться пряма цитата
або перефразована конкретна інформація з джерела).

ОФОРМЛЕННЯ ЦИТАТ У ТЕКСТІ
ПАРАФРАЗ
Не береться в лапки
AU GB

ЦИТАТА ВСЕРЕДИНІ РЕЧЕННЯ
AU GB

БЛОКОВА ЦИТАТА
AU GB

ПОЗНАЧЕННЯ ЦИТУВАНЬ В ТЕКСТІ
1) якщо прізвище автора цитованої праці відсутнє у тексті, воно
зазначається у дужках в кінці речення перед крапкою, або за логікою
речення.

2) якщо автор цитованої праці згадується в тексті, рік публікації
ставиться у дужках після прізвища автора, або після цитованого
уривка, якщо це пряма цитата.

ОКРЕМІ ВИПАДКИ ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВИХ ПОСИЛАНЬ

СИСТЕМА ПОШУКУ ЗБІГІВ
Приклади антиплагіатних систем:
• Turnitin (США)
• Unicheck (Україна)
• Urkund (Швеція)
• PlagScan (Німеччина)
• Vericite (США)
• Strikeplagiarism (Польща)
• Anti-Plagiarism(Україна)
• та інші (Plagium, Copyscape, Grammarly…)

СИСТЕМА ПОШУКУ ЗБІГІВ UNICHECK
Безкоштовнісховищафотографійвмережіінтернет

СИСТЕМА ПОШУКУ ЗБІГІВ UNICHECK

ЩО МОЖНА ВИЛУЧИТИ ЗІ ЗВІТУ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ
РОБОТИ НА НАЯВНІСТЬ ЗБІГІВ У СИСТЕМІ UNIHECK?
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ
ЦИТАТИ

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ
ЦИТАТИ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

Що за страшний звір - наукова стаття, і як перестати його боятися

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Що за страшний звір - наукова стаття, і як перестати його боятися

Similar to Що за страшний звір - наукова стаття, і як перестати його боятися (20)

More from Наукова бібліотека КНУКіМ

More from Наукова бібліотека КНУКіМ (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (13)

Що за страшний звір - наукова стаття, і як перестати його боятися