Презентація діяльності відділення комп'ютерних наук завідуючої кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем Національного гірничого університету, кандидата технічних наук, доцента
Презентація діяльності відділення історії кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Дніпровського національного універсиетта імені Олеся Гончара
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровське відділення Малої академії наук України
Державний ВНЗ «Національний гірничий університет»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО СКЛАДАННЯ
ВСТУПУ ДО НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
Є.М. Головня
Л.М. Коротенко
І.М. Удовик
2. 1. Актуальність теми
2. Мета досліджень
3. Об’єкт та предмет досліджень
4. Методи досліджень
5. Наукова новизна
6. Практичне значення
ОСНОВНІ ПУНКТИ ПРИ СКЛАДАННІ
ВСТУПУ ДО НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ
3. При обґрунтуванні актуальності дослідження необхідно вирішити, чому саме
цю проблему потрібно в даний час вивчати.
Актуальність дослідження – це ступінь його важливості на даний момент і
в даній ситуації для вирішення певної проблеми, завдання чи питання.
Актуальність проблеми дослідження - це затребуваність вивчення і
вирішення даної проблеми в суспільстві.
Актуальність теми дослідження зумовлена наступними чинниками:
- заповнення будь-яких прогалин у науці;
- подальший розвиток проблеми в сучасних умовах;
- своя точка зору в питанні, щодо якого немає єдиного думки;
- узагальнення накопиченого досвіду;
- підсумовування і просування знань з основного питання;
- постановка нових проблем з метою залучення уваги громадськості.
Актуальність дослідницької роботи також може полягати в необхідності
отримання нових даних, перевірки зовсім нових методів і т. п.
Актуальність теми
4. Обґрунтування актуальності обраної теми — початковий етап будь-якого
дослідження. Наукова робота є працею, яка розкриває, як її автор уміє обрати
тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору
своєчасності та соціальної значущості, що характеризує його наукову зрілість і
професійну підготовленість.
Що ж таке актуальність, або "кому це потрібно?". Чи інакше — "Якій галузі
виробництва або знань і для чого необхідні запропоновані наукові результати?".
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома
реченнями висловити головне - сутність проблеми (задачі), з чого й випливе
актуальність теми.
Проблема (наукова задача) завжди виникає тоді, коли старе знання вже
виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Таким
чином, проблема в науці - це суперечлива ситуація, котра вимагає свого
вирішення. Така ситуація найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів,
які явно не вкладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто коли
жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти.
Обґрунтування актуальності
дослідження
5. Правильна постановка та ясне формулювання нових
проблем (наукових задач) часом має не менше
значення, ніж їх вирішення. По суті, саме вибір проблеми
(наукової задачі), якщо не цілком, то дуже великою мірою
визначає як стратегію до слідження взагалі, так і
напрямок наукового пошуку зокрема. Не випадково
вважається, що сформулювати наукову проблему
(задачу) - означає показати вміння відокремити головне
від другорядного, виявити те, що вже відомо і що досі
невідомо науці з предмета дослідження.
Постановка задачі
6. Від доведення актуальності обраної теми логічно перейти до
формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні
завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Це
звичайно робиться у формі перерахування (проаналізувати...,
розробити..., встановити..., з'ясувати..., обґрунтувати вибір.. і т. ін.).
Наприклад:
1. Проаналізувати стан щодо розв'язання ……. задач, а також
ефективності використання …… технологій для їх вирішення.
2. Обґрунтувати вибір (математичних методів), що
використовувались для вирішення наукової задачі.
3. З'ясувати математичні залежності, які встановлено на основі
отриманих результатів наукових досліджень.
4. Розробити програмне забезпечення на базі запропонованих
методів та моделей для вирішення наукової задачі.
Мета досліджень
7. Об’єкт та предмет досліджень
Об’єкт це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані
для вивчення. Предмет це те, що міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет
дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як
загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом
дослідження.
Наприклад :
• Об’єкт дослідження – інформаційні процеси, які виникають у системах
тестування, навчання, діагностики якості освіти під час перевірки і
аналізу результатів навчальної діяльності об’єктів навчання у вищих
закладах освіти.
• Предмет дослідження – моделі і методи як складові інформаційної
технології підтримки прийняття рішень у системах тестування,
навчання, діагностики результатів навчальної діяльності студентів у
вищих закладах освіти.
• Об`єкт дослідження – процеси перетворення і візуалізації
слабоконтрастних зображень у інформаційних системах.
• Предметом дослідження є методи, моделі та інформаційні технології в
задачах обробки слабоконтрастних зображень.
8. Методи досліджень
Методи дослідження - це способи досягнення мети дослідницької
роботи.
Зазвичай, у науковій роботі наводиться перелік математичних методів,
які було застосовано.
Наприклад:
1. Для вирішення поставлених задач було застосовано наступні методи
дослідження: теорія масового обслуговування та теорія випадкових
процесів для побудови математичної моделі управління навчальним
процесом, методи аналізу марківських систем для дослідження моделі,
методи теорії статистичних рішень для організації процесу підтримки
прийняття рішень під час контролю знань; методи об’єктно-орієнтованого
підходу для проектування та розробки програмних засобів.
2. Для рішення поставлених задач з метою синтезу нових методів,
моделей та інформаційних технологій обробки слабоконтрастних
зображень, використовувався математичний апарат теорії функцій
комплексної змінної і векторних полів, оптичної інтерферометрії і
еліпсометрії, математичного моделювання, теорії інформації, прикладного
програмування та комп’ютерної графіки.
9. Джерела наукової новизни
Елементи новизни, які можуть бути представлені в науковій роботі можна
сформулювати таким чином:
• новий об'єкт дослідження, тобто можливо відома задача, поставлена в
роботі, розглядається вперше відносно нового об'єкту;
• нова постановка відомих проблем або завдань (наприклад, зняті
допущення, прийняті нові умови);
• новий метод і технології рішення;
• нове вживання відомого рішення або методу;
• нові слідства з відомої теорії в нових умовах;
• нові результати експерименту, у тому числі – обчислювального;
• нові або вдосконалені критерії і показники оцінки досліджуваних процесів і
їх обґрунтування;
• розробка оригінальних моделей процесів і явищ, отримані з їх
використанням дані;
• нові або вдосконалені методики аналізу, синтезу або розрахунку основних
характеристик об'єкту.
10. Формулювання наукової
новизни
При формулюванні наукової новизни рекомендується
використовувати такі терміни:
• ввідні слова: доведено, отримано, встановлено, визначено,
виявлено, розроблено, запропоновано і ін.;
• об'єкти наукової новизни: методика, модель, спосіб,
положення, концепція, технологія, механізм, процес,
система, елемент і так далі;
• сполучні слова: що полягає, полягає у тому, що..., що
дозволяє...;
• істотні відмітні ознаки: показуються ознаки з такою
повнотою, щоб фахівець, що читає висновок, міг зрозуміти
суть об'єкту наукової новизни без яких-небудь додаткових
коментарів автора.
11. Наукова новизна
Тобто, загальний вигляд формулювань наукової новизни
може виглядати наступним чином:
• Вперше запропоновано (метод, підхід, модель…..) для
вирішення (наукової задачі)……, що забезпечує ……
• Удосконалено (метод, підхід, модель…..) для
вирішення (наукової задачі)……, що на відміну від
існуючих підходів дозволяє (забезпечити, підвищити,
покращити, встановити залежності….).
• Отримав подальший розвиток (підхід до вирішення
наукової задачі, математичний метод для вирішення
прикладної наукової задачі….), який за рахунок ……..,
дозволяє (забезпечити, підвищити, покращити,
встановити залежності….).
12. Практична значимість роботи
Опис практичної значущості (цінності) результатів дослідження
повинен бути присутнім у введенні науково-дослідної роботи у
випадку, якщо результати Вашого дослідження можуть мати корисне
практичне застосування.
Практична значимість роботи – розкриття практичного значення
(застосування) дослідницької роботи, опис того, як можуть
застосовуватися отримані результати.
Практична значущість дослідницької роботи означає її потрібність,
і зазвичай відповідає на питання, заради чого ця робота робилася?
Зазвичай опис практичної значущості дослідницької роботи можна
почати так: "Практична значимість моєї дослідницької роботи полягає
в тому, що результати дослідження можуть бути використані в ... для
...".
Бажано насамперед, зробити акцент на тій користі, яка принесе
ваша робота школі. Можливо отримані результати принесуть
економічну вигоду, сприяють поліпшенню екологічної ситуації,
поліпшенню ставлення до тварин і природи, допоможуть у вивченні
теми в школі і т. д.