доктор Олександр Литвиненко РБЗП
Національна безпека – стан захищеності інтересів особи, суспільства, держави. Її забезпечення складає ключове завдання держави.  Ефективність політики національної безпеки як і будь-якої іншої політики визначається ефективністю інститутів, що її реалізують. В Стан національної безпеки є інтегральним показником і суттєво залежить від загальної ефективності публічних інститутів. Боротьба між інституціями  - шлях у нікуди  Казармена стабільність, порядок цвинтаря – теж дорога в нікуди. Після морозів завжди наступає відлига, а крижані замки не можуть бути довго дієздатні у сучасному світі.
Доволі системне створення українського сектору безпеки у 1991-1993 рр. За ½ року прийняті закони і вжиті заходи, які забезпечили трансформацію угруповання РА та структур поліційних і безпекових органів СРСР у сектор безпеки незалежної держави.  Ключова вимога - лояльність органів сектору безпеки новій державі і неперервність їх діяльності.  Плавна трансформація сектору безпеки.  Збереження загалом радянського характеру цих інститутів без механізмів контролю, тобто без КПРС і КДБ. Вирішити цю проблему мусив РНБОУ, як механізм ручного управління безпековою сферою. Дж. Шерр
Перша серйозна дискусія після 2001 року, після «касетного скандалу» . У 2002 році - перша державна комісія, пізніше - Оборонний огляд.  Травневе 2002 року рішенням РНБО про вступ до НАТО як стратегічну мету української зовнішньої політики. «Європейський вибір». Водночас,поглиблення політичної кризи.  Успішність локальних трансформацій – ДПСУ. Створення у жовтні 2004 року Служби зовнішньої розвідки.  Початок воєнної реформи. Оборонний огляд, Стратегічний бюлетень. Закон «Про оборонне планування».
Бурхлива дискусія щодо реформування органів сектору безпеки 2006-2006 років. Протягом 2005-2007 років проведено комплексний огляд сектору безпеки з дещо обмеженими результатам . Перша Стратегія національної безпеки України (2007).  Низка Білих книг, які мали у багатьом не проблемний, а скоріше презентаційний характер.  Кілька Концепцій реформування – кримінальної юстиції, СБУ, ДПСУ. Відомо про намагання підготувати такі документи для МВС, УДО, ДССЗЗІ тощо.  Ці документи мали у багатьом декларативний характер, суперечили один одному, не були підкріплені фінансово, не мали ефективних механізмів реалізації.
Практичні перетворення - структурні трансформації, без зміни сутності. СБУ Нині український сектор безпеки – розгалужений. Слабкість міжвідомчої координації і взаємодії. Координаційні структури створені, апарат швидко зростає у кількості, але не якості. Не змінилась внутрішня якість безпекових структур, не подолані загрози політизації, використання потенціалу цих органів у партикулярних інтересах.
Практичні перетворення - структурні трансформації, без зміни сутності. СБУ Нині український сектор безпеки – розгалужений. Слабкість міжвідомчої координації і взаємодії. Координаційні структури створені, апарат швидко зростає у кількості, але не якості. Не змінилась внутрішня якість безпекових структур, не подолані загрози політизації, використання потенціалу цих органів у партикулярних інтересах. Застарілість правової бази. Кримінально-процесуальний кодекс діє у редакції 1960 року із численними змінами останніх десятиріч. Непоодинокі випадки, коли підготовка нових нормативних актів зводилася до перекладу українською мовою старих радянських і косметичних змін.
Лідери у інституційних перетвореннях у секторі безпеки - Міністерство оборони і Збройні Сили загалом, а також ДПСУ і ВВ. Нині проводиться вже другий Оборонний огляд, сформована доволі струнка система стратегічних документів тощо. Інституційні трансформації не закінчені і проводилися під НАТО. У 2007 році при суттєвому сприянні швейцарського центру DCA F  розпочалася активна робота із поліпшення процедур ресурсного забезпечення органів сектору безпеки.  Нині чинна система фінансування від чисельності - українські правоохоронні органи і спецслужби зберігають дуже високу чисельність. Проте фінансування на одного співробітника від 2-3 до 15 разів нижче ніж у відповідних структурах країн НАТО і Росії.
Процес реформування сектору безпеки не набув системного і незворотного характеру.  Вимоги НАТО.  У загальних рисах сформована система сектору безпеки.  Базові документи – оновлена Стратегія національної безпеки, воєнна доктрина та інші. Нині основний акцент - перетворення структур, створення регламентів, механізмів контролю, міжвідомчих координаційних структур, які б забезпечували не стільки «ручне», скільки штатне управління.
Дякую за увагу!

section2_lytvynenko_ukr

  • 1.
  • 2.
    Національна безпека –стан захищеності інтересів особи, суспільства, держави. Її забезпечення складає ключове завдання держави. Ефективність політики національної безпеки як і будь-якої іншої політики визначається ефективністю інститутів, що її реалізують. В Стан національної безпеки є інтегральним показником і суттєво залежить від загальної ефективності публічних інститутів. Боротьба між інституціями - шлях у нікуди Казармена стабільність, порядок цвинтаря – теж дорога в нікуди. Після морозів завжди наступає відлига, а крижані замки не можуть бути довго дієздатні у сучасному світі.
  • 3.
    Доволі системне створенняукраїнського сектору безпеки у 1991-1993 рр. За ½ року прийняті закони і вжиті заходи, які забезпечили трансформацію угруповання РА та структур поліційних і безпекових органів СРСР у сектор безпеки незалежної держави. Ключова вимога - лояльність органів сектору безпеки новій державі і неперервність їх діяльності. Плавна трансформація сектору безпеки. Збереження загалом радянського характеру цих інститутів без механізмів контролю, тобто без КПРС і КДБ. Вирішити цю проблему мусив РНБОУ, як механізм ручного управління безпековою сферою. Дж. Шерр
  • 4.
    Перша серйозна дискусіяпісля 2001 року, після «касетного скандалу» . У 2002 році - перша державна комісія, пізніше - Оборонний огляд. Травневе 2002 року рішенням РНБО про вступ до НАТО як стратегічну мету української зовнішньої політики. «Європейський вибір». Водночас,поглиблення політичної кризи. Успішність локальних трансформацій – ДПСУ. Створення у жовтні 2004 року Служби зовнішньої розвідки. Початок воєнної реформи. Оборонний огляд, Стратегічний бюлетень. Закон «Про оборонне планування».
  • 5.
    Бурхлива дискусія щодореформування органів сектору безпеки 2006-2006 років. Протягом 2005-2007 років проведено комплексний огляд сектору безпеки з дещо обмеженими результатам . Перша Стратегія національної безпеки України (2007). Низка Білих книг, які мали у багатьом не проблемний, а скоріше презентаційний характер. Кілька Концепцій реформування – кримінальної юстиції, СБУ, ДПСУ. Відомо про намагання підготувати такі документи для МВС, УДО, ДССЗЗІ тощо. Ці документи мали у багатьом декларативний характер, суперечили один одному, не були підкріплені фінансово, не мали ефективних механізмів реалізації.
  • 6.
    Практичні перетворення -структурні трансформації, без зміни сутності. СБУ Нині український сектор безпеки – розгалужений. Слабкість міжвідомчої координації і взаємодії. Координаційні структури створені, апарат швидко зростає у кількості, але не якості. Не змінилась внутрішня якість безпекових структур, не подолані загрози політизації, використання потенціалу цих органів у партикулярних інтересах.
  • 7.
    Практичні перетворення -структурні трансформації, без зміни сутності. СБУ Нині український сектор безпеки – розгалужений. Слабкість міжвідомчої координації і взаємодії. Координаційні структури створені, апарат швидко зростає у кількості, але не якості. Не змінилась внутрішня якість безпекових структур, не подолані загрози політизації, використання потенціалу цих органів у партикулярних інтересах. Застарілість правової бази. Кримінально-процесуальний кодекс діє у редакції 1960 року із численними змінами останніх десятиріч. Непоодинокі випадки, коли підготовка нових нормативних актів зводилася до перекладу українською мовою старих радянських і косметичних змін.
  • 8.
    Лідери у інституційнихперетвореннях у секторі безпеки - Міністерство оборони і Збройні Сили загалом, а також ДПСУ і ВВ. Нині проводиться вже другий Оборонний огляд, сформована доволі струнка система стратегічних документів тощо. Інституційні трансформації не закінчені і проводилися під НАТО. У 2007 році при суттєвому сприянні швейцарського центру DCA F розпочалася активна робота із поліпшення процедур ресурсного забезпечення органів сектору безпеки. Нині чинна система фінансування від чисельності - українські правоохоронні органи і спецслужби зберігають дуже високу чисельність. Проте фінансування на одного співробітника від 2-3 до 15 разів нижче ніж у відповідних структурах країн НАТО і Росії.
  • 9.
    Процес реформування секторубезпеки не набув системного і незворотного характеру. Вимоги НАТО. У загальних рисах сформована система сектору безпеки. Базові документи – оновлена Стратегія національної безпеки, воєнна доктрина та інші. Нині основний акцент - перетворення структур, створення регламентів, механізмів контролю, міжвідомчих координаційних структур, які б забезпечували не стільки «ручне», скільки штатне управління.
  • 10.