ІІІ Українська конференція з когнітивно-поведінкової терапії “Робота з ресурсами у КПТ” (17-19 липня 2015)
Виступ Яни Кремінської
http://www.ipz.ucu.edu.ua/
http://i-cbt.org.ua/
http://www.abctu.org/
4. Біографія
• Еric was born and raised in Missouri. A Navy SEAL,
Rhodes Scholar, boxing champion, and humanitarian
leader, Eric earned his Ph.D. from Oxford University. He
did research and documentary photography work with
children and families in Rwanda, Albania, Mexico,
India, Croatia, Bolivia, and Cambodia.
• The founder of The Mission Continues and the author
of the New York Times bestseller The Heart and The
Fist, Eric was named by Time as one of the 100 most
influential people. Fortune magazine also named him
one of the 50 greatest leaders in the world. Eric lives in
Missouri with his wife, Sheena, and their son, Joshua.
12. Однак поняття стресостійкості стосується і
цікавить не лише науковців.
Стресостійкість – це чеснота, яка дозволяє
людям витривати у труднощах і стати
кращими.
13. Лінія фронту
• Лінія фронту – це не лише військовий термін. Ми
всі маємо «лінію фронту» у житті.
• Страждання є не лише на полі бою, але всюди
(сусіди, друзі, знайомі..)
14. • Стресостійкість стара як світ
• Люди народжені зі здатністю до
стресостійкості, але ми повинні зробити
вибір на користь стресостійкості.
• Сучасне життя, оповите комфортом (взуття,
тепло і т.д.) майже не дає нам можливості
долати труднощі і біль.
15. Стресостійкість – це чеснота
Чеснота = досконалість/перевага (з грецької).
Стресостійкість – це риса, яку ми можемо
розвивати як і інші риси. Арістотель: «Ми не
народилися з чеснотами, ми народилися зі
здатністю вправлятися/розвивати чесноти».
Ми стаємо тим, що ми робимо, якщо ми
робимо це достатньо часто.
16.
17. «Є кілька речей, які людина повинна
робити, щоб жити добре: дихати,
спати, пити, їсти і любити. Я б також
додав боротися. Нам потрібно
зустрічати виклики і долати труднощі.
Ми можемо вижити без цілі, але не
можемо цвісти. Безцільність болить».
18. Але…
• Ніхто не може розвинути твою
стресостійкість за тебе!
19. Що робити, щоб розвинути
стресостійкість?
• Перший крок – взяти відповідальність за те,
ким ти є, і за своє життя.
• Ти не відповідальний за усе, що стається у
твоєму житті, але за те, як ти з цим
справляєшся. Чи ти хочеш взяти на себе
відповідальність за своє життя словом і
ділом?
21. Щастя
• Стресостійкість потрібна не лише для важких
часів. Стресостійкість необхідна для щастя.
• Існує 3 види щастя: щастя задоволення, щастя
благодаті/вдячності і щастя досконалості.
24. Ідентичність
• Якщо ти хочеш почуватись інакше, дій
інакше.
• Прийми рішення якою людиною ти хочеш
бути. Поводься відповідно. З часом ти
станеш цією людиною.
25. Звички
• Наше життя має «природню точку
прицілювання» (метафора зі зброєю і
вистрілом). Воно летить у напрямку наших
звичок
26. Відповідальність
• Чим більше відповідальності люди беруть
за своє життя, тим більш стресостійкими
вони стають.
• Ти не відповідальний за все, що з тобою
відбувається. Ти відповідальний за те, як ти
реагуєш на все, що з тобою відбувається.
(приклад біженців)
27. Покликання
• Ми всі потребуємо мети.
• Франкл: «Той, хто знає, для чого жити, той
може витримати майже будь-яке як».
28. Практика
• Ми тренуємося для того, щоб коли прийде
момент, бути готовими. Корисно знати про
стеростійкість, але для того, щоб бути
стресостійким, необхідно практикуватися.
29. Біль
• Існує багато видів болю. Будда вчив, що
першим кроком до мудрості є усвідомлення
того, що жити означає страждати. Для того,
щоб біль став цінним, він повинен вести до
правильного усвідомлення.
30. Рефлексія
• Думати і рефлексувати – це не одне і те ж.
Рефлексуючи, ми опрацьовуємо значення
чогось, чого ми навчилися або досвідчили.
31. Шабат
• Не все життя є боротьбою, роботою, доланням
чогось. Деколи нам не треба нічого, лиш просто
бути і практикувати чесноту радості у світі, який не
знає спочинку. Шабат робить наше життя
цілісним.
32. Історія
• Без знань про минуле, ми губимося в
теперішньому і боїмося майбутнього.
Знання нашої історії робить нас більш
стресостйкими.
34. Що ти зробиш для того, щоб розвивати
власну стресостійкість, а також плекати
цю чесноту у суспільстві?
Editor's Notes
Чому я вибрала таку тему?
Книга куплена в аеропорту в Нью Йорку. Її написав не психолог, а людина, яка знає, що таке стресостійкість.
Чому ця тема мена близька? Молоток.
Ніхто не може уникнути болю, страху і страждання. Однак через біль може прийти мудрість, завдяки страху – відвага, у страждання можемо здобути силу, якщо матимемо чесноту життєстійкості. Але мужність (і т.д.) не приходять автоматично. Біль може нас зруйнувати або зробити нас мудрішими. Страждання можуть нас знищити або зробити сильнішими. Страх може нас покалічити, або зробити більш відважними. Життєстійкість може змінити ситуацію.
Часто люди думають про стресостійкість як про спосіб «оговтатися». Життєстійкі люди не оговтуються від важкого досвіду, вони знаходять здоровий спосіб інтегрувати цей досвід. Ж – це часто витривалість, скерована у певному напрямку. Вам необхідно відповісти на питання «Чому?» Куди я рухаюсь? Чому я туди йди?
Ми всі зустрічаємось зі страхом, боремося, страждаємо і зустрічаємося з труднощами. У нас усіх є битви. Але часто саме у цих битвах ми є найбільше живими: на цих лініях фронту ми здобуваємо мудрість, творимо радість, будуємо стосунки, відкриваємо щастя, знаходимо любов і виконуємо роботу, яка має сенс.
Ми всі потребуємо С., щоб прожити повноцінне життя. Завдяки С. ми можемо бути більш готовими до труднощів і викликів, до розвитку наших талантів, вмінь та здібностей, щоб прожити життя з ціллю і більшою радістю.
Нігерійський письменник
. Починати з покори означає побачити в кожній людині свого вчителя. Сприймай кожен день як день, коли ти можеш навчитися чогось нового. Прийняти рішення не означає зробити, а хотіти – це не рішення. Перетворення стається не завдяки тому, що ти чогось хочеш, а завдяки діям.
Метафора про дерева і цвітіння. Ми цвітемо, якщо розвиваємося і стаємо тими, ким покликані стати. Метафора про щастя і кольори (червоний, жовтий, синій).
Існує 3 види щастя: щастя задоволення, щастя благодаті/вдячності і щастя досконалості (штовхати себе рости, розвиватися, ставати кращими; комбінація внутрішнього росту і служіння іншим). Ми всі потребуємо відчуття, що наше життя має сенс, що ми потрібні світу. Задоволення ніколи не може замінити відсутність роботи, яка має сенс, і значимих стосунків. Ветерани і ціль
(діти потребують моделей для наслідування, але часто, коли ми стаємо дорослими, то забуваємо про цю потребу). Історія про вчителя боксу. Метафора пазлів і зразка, з якого ми будуємо пазли. Життя дає нам лише шматочки, а ми повинні знайти спосіб, як їх скласти у картинку. Ямам ото: «Почни копіювати те, що любиш. Копіюй, копіюй, копіюй, копіюй. Вкінці копії ти знайдеш себе. Сальвадор Далі. Модель, яку ти обираєш, повинна відповідати труднощам, з якими ти зустрічаєшся.
Почуття, дії, ідентичність. Платон: ти не є твоїми емоціями (відчувати заздрість і бути заздрісним – контроль чи пасивна жертва). Що ти в силах змінити?
посієш думку — пожнеш вчинок, посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш долю
. Щоб змінити напрямок життя, треба «перезарядити» звички. Ми маємо неймовірний потенціал до «творення» себе. Ми можемо зробити інший вибір. Ми можемо у будь-якому віці обирати пригоди, ріст, щастя. Ми можемо знову починати. Ми можемо мати усе це, якщо будемо готові помилятися.
Чим менше відповідальності вони беруть за свої дії, своє життя, своє щастя, тим більше ймовірно, що життя розчавить їх. Корінь стресостійкості у бажанні брати відповідальність за результати. Дуже легко знайти виправдання і сказати «але ви не розумієте. Мій більш унікальний». Ми знаходимо свободу і силу, коли беремо на себе відповідальність.
Руанда, Боснія. Втрата місії болить більше, ніж втрата кінцівки, зору, слуху, статків. Так почалася організація Mission Continues. Мету не знаходять (бо ви її не губили), її кують. Це те місце, де твоя радість зустрічається з потребою світу. Майже кожна діяльність, яка виконується з відчуттям цілі, може стати покликанням.
Ми повинні вправлятися у практикуванні. Чим більше ми усвідомлюємо, що життя можна практикувати, тим більш стресостійкими ми стаємо. Можна практикувати будь-що: вдячність, молитву і т.д. П’ять змінних необхідні для практики: частота, інтенсивність, тривалість, відновлення і рефлексія. Нам частіше потрібно нагадувати речі, які ми вже знаємо, аніж вчити нові.
Ми не можемо опанувати болю поки не зустрінемось з ними обличчя в обличчя. Ми обираємо наше ставлення до болю. Не весь біль значимий. Нема сенсу звертати увагу на кожен біль. Деякий біль треба ігнорувати (ігнорувати означає усвідомлювати, але не звертати увагу). Так, як спортсмени терплять м’язевий біль, щоб ставати сильнішими, так ми можемо проходити через емоційний і психологічний біль, щоб ставати сильнішими і мудрішим. Але ми не ростемо завдяки болю. Ми ростемо, якщо проходимо відповідний біль відповідним чином. Не кожен, кого б’ють, зламається.
Часто пізніше наші рефлексії керують нашими майбутніми діями. Рефлексія вимагає покори (я міг помилитись). Рефлексія – це дивитися на себе збоку. Добра рефлексія веде до практичної мудрості.
оскільки ми розуміємо наш зв’язок з людьми, які долали труднощі перед нами. Дослідження про дітей. Те саме стосується команд, спільнот, країн. Оскільки, якщо ми є частиною історії, то ми не самі. Розповідаючи історії, ми розуміємо, що сталося.