При досліджені функціїекстрапірамідної системи звертають увагу на: - вигляд та позу хворого; - м'язовий тонус; - міміку; - виразність мови; - якість виконання довільних рухів, - ходу хворого.
3.
Виділяють два основнихсиндроми пошкодження екстрапірамідної системи: - гіпертонічно-гіпокінетичний синдром ; - гіпотонічно-гіперкінетичний синдром.
2. Підвищенням'язевого тонусу(м’язова ригідність). Ця м’язова ригідність має свої особливості: - вона не виснажується при перевірці м’язевого тонусу, а навпаки підвищується. Тому її ще називають пластичною, або восковою гнучкістю. Пластичність м’язового тонусу проявляється у вигляді різноманітних симптомів, таких як симптом повітряної подушки, симптом гомілки та інші.
При дослідженні м’язовоготонусу шляхом проведення пасивних рухів в суглобах виявляється характерний феномен "зубчатого колеса", коли відчувається немовби ступінчастість опору м'язів пасивним розтягуванням. Для виявлення прихованих порушень м’язового тонусу за екстрапірамідним типом застосовують пробу Ганева-Нойка- при визначенні тонусу м’язів руки шляхом пасивних рухів в ліктьовому або променево-зап'ястковому суглобах обстежуваного просять підняти ногу. У хворих з непомітною пластичною гіпертонією м’язів руки піднімання ноги виявляє її.
11.
М’язова гіпертонія виникаєу всіх м'язах тіла, але переважає в м'язах згиначах, що створює своєрідну позу хворого коли тулуб дещо нахилений вперед (поза прохача), верхні кінцівки зігнуті в ліктьових суглобах, притиснуті до тулуба. Це положення ще називається емпростотонусом.
треморХарактерний специфічний тремор,який нагадує "рахування монет" або “скатування пілюль". Локалізується він як правило в кисті, рідше в нижніх кінцівках та в ділянці підборіддя. Це ритмічний тремор. Він виражений в спокої і зменшується або зовсім зникає під час активних рухів. Наявність такого тремору відображається на почерку хворого – виникає так звана мікрографія – мілкий хвилястий почерк.
14.
Вегетативні порушенняВідмічається сальністьобличчя, гіперсалівація. Нерідко порушується сечовиділення.Психічні порушенняСпостерігається брадипсихія, тобто всі психічні процеси у таких хворих уповільнюються так само як і їхня рухова активність. Досить часто спостерігається так звана акайрія (прилипкість).
15.
гіпотонічно-гіперкінетичний синдромОсновним проявомцього синдрому є виникнення насильницьких мимовільних рухів - так званих гіперкінезів на фоні, як правило, зниженого м’язового тонусу. Гіперкінези - це автоматичні насильницькі надмірні рухи, що заважають виконанню довільних рухових актів.
16.
Різні гіперкінези можутьвиникати на різних рівнях:- на кірковому рівні (гіперкінез-епілепсія, яка може проявлятися кожевніковською і міоклонус-епілепсією, хореїчною падучою Бехтерева);- на підкірковому рівні (хорея, атетоз, гемібалізм, торзійна дистонія та ін.);- на стовбуровому рівні (тремтіння, лицевий геміспазм або параспазм, міоклонії, тики та ін.);
17.
- на мозочковомурівні (складні гіперкінези у поєднанні з атаксією і інтенційним тремором);- на спинальному рівні (тремтіння, фасцикулярні та фібрилярні посмикування).
19.
ТремтінняЦе найпоширеніший видгіперкінезу, різноманітний за амплітудою, темпом і локалізацією. Тремор при паркінсонізмі відрізняється ритмічністю (4-6 за 1 с), проявляється в пальцях кисті, може розповсюджуватися на голову, підборіддя. Тремтіння більше проявляється у спокої, воно зменшується або навіть зникає при активних рухах і під час сну. Крупнорозмашистий тремор виникає при ураженні червоного ядра («рубральний тремор»).
20.
МіоклоніїШвидкі, зазвичай безладніскорочення окремих м'язів або їхніх груп, що не призводить до вираженого локомоторного ефекту. Вони зберігаються в спокої і при русі, посилюються при хвилюванні. Зустрічаються при ураженні червоних ядер, чорної речовини, смугастого тіла. Такі ж скорочення частини м'язу (а не всього) називаються міокімії.
21.
Хореїчний гіперкінезХарактеризується безладнимимимовільними рухами з вираженим локомоторним ефектом, виникає в різноманітних частинах тіла як в спокої, так і під час довільних рухових актів. Їх порівнюють з пляскою (грец. choreia - пляска). Хорея виникає при ураженні неостріатума.
Атетоз(грец. athetos -нестійкий) - вид гіперкінезу, для якого характерні повільні тонічні скорочення м'язів в дистальних ділянках верхніх кінцівок, що зовні схоже на повільного ритму вигадливі «черв’якоподібні» рухи. Вони виникають в спокої і під час довільних рухів, посилюються під впливом емоцій. Атетоз розвивається при ураженні шкаралупи з дискоординацією функції блідої кулі, субталамічного і червоного ядер.
торсійна дистоніяУ циххворих, особливо при активних рухах, відбувається невірний розподіл тонусу мускулатури тулуба і кінцівок. Це призводить до утворення патологічних поз тіла у вигляді штопороподібних насильницьких рухів навколо довгої осі тіла. Торсійно-дистонічні явища можуть обмежуватися будь-якою частиною м’язової системи, наприклад м'язами шиї (спастична кривошия). Вони виникають також при ураженні шкаралупи і блідого шару.
гемібалізм(від грец. ballismos- підскакування). Цей рідкісний варіант гіперкінезу виникає на одній стороні тіла, більше страждає верхня кінцівка. Проявляється гіперкінез швидкими, розмашистими рухами у великому обсязі, що нагадують кидання або штовхання м’яча. Така клінічна картина проявляється при вогнищевому ураженні субталамічного тіла Л’юіса).
31.
Швидкі мимовільні скороченням'язів (звичайно колового м'язу ока або м'язу, що викликає посмикування кутів роту) називають тіком.Судомне скорочення в пальцях кисті під час письма позначається як спазм під час письма (графоспазм). Схожі професійні спазми бувають у музикантів (скрипалі, піаністи, гітаристи), друкарок і ін.
При ураженні екстрапірамідноїсистеми можуть виникати локальні гіперкінези і спазми м'язів очних яблук і мімічних м'язів. До них відноситься тонічна судома погляду з мимовільним відведенням очних яблук наверх (окулогірні кризи). Інколи може спостерігатися мимовільне тонічне скорочення колових м'язів обох очей (блефароспазм). В інших випадках спазм охоплює мімічні м'язи (лицевий гемі - або параспазм).
