2. Дослідження довільних рухів Для виявлення та оцінки розладів довільних рухів вивчають: - об'єм активних та пасивних рухів в кінцівках; - м'язову силу; - м'язовий тонус; - досліджують фізіологічні рефлекси; - виявляють наявність патологічних рефлексів, патологічних синкінезій та захисних рефлексів.
3. визначення обсягу рухів Хворому пропонуютьпочергововиконуватирухи у різнихсуглобах рук і ніг. Разом зобсягом рухів перевіряють силу м'язів. Для порівняння рухів правих і лівих кінцівок використовують верхню та нижню проби Барре.
4. Верхня проба барре При верхній пробі хворому пропонують витягнути вперед обидві руки, при цьому на боці ураження рука швидше втомлюється і опускається.
5. Нижня проба барре При нижній пробі Барре хворий, який лежить на животі, згинає ноги в колінних суглобах під прямим кутом. На боці ураження нога опускається швидше, ніж на здоровому.
6.
7. Для виявлення прихованої пірамідної недостатності використовують: - поза Будди (при піднятих над головою руках долонями вверх швидше опускається паретична верхня кінцівка); - руховий ульнарний дефект (за Вендеровичем) – відвести при активно приведених пальцях V палець від ІV, впливаючи на основні фаланги.
8. руховий ульнарний дефект (за Вендеровичем) Відвести при активно приведених пальцях V палець від ІV, впливаючи на основні фаланги.
9. Дослідження сили м'язів Силу м'язів визначають за допомогою динамометра або створюючи опір виконуваному хворим рухові. Визначення м'язової сили необхідне для встановлення ступеня порушення рухових функцій. М'язову силу вимірюють в балах по 5-ти бальній системі – від 0 (повна відсутність м'язової сили) до 5 балів – повністю збережена м'язова сила.
13. Результати дослідження сили скорочення різних м’язових груп оцінюються за шестибальною системою. 5 балів - відсутність порушень, 4 - поступливість м’язів, 3 - обмежені рухи, що переважають силу тяжіння, 2 - незначні рухи, що не переважають силу тяжіння, 1 - ледве помітні рухи кінцівок, 0 - параліч. При м’язовій силі в 4 бали говорять про легкий парез, в 3 бали - про помірний, в 2-1 бал - про глибокий.
14. Дослідження м'язевого тонуса М'язовий тонус визначають шляхом проведення пасивних рухів в суглобах та шляхом пальпації м'язів. У нормі при цьому спостерігається невеликий опір розслаблених м'язів. При центральних паралічах і парезах — спастичне напруження м'язів, а при периферичних — гіпотонія м'язів.
16. Обов'язковим при перевірці стану нервово-м'язової системи людини є огляд м'язів. Наявність атрофії (схуднення) м'язів свідчить про ураження периферичного рухового нейрона. Виявляють її шляхом огляду і виміру величини м'язів.
21. Надбрівний рефлекс При ударі неврологічним молоточком по краю надбрівної дуги відбувається змикання повік внаслідок скорочення кругового м'яза ока. Дуга рефлексу утворюється очноямковим і лицевим нервами, замикається у мозковому стовбурі.
23. Кон'юнктивальний рефлекс При подразненні кон'юнктиви ока (ваткою, кінчиком паперу) відбувається скорочення кругового м'яза ока і внаслідок цього змикаються повіки. Дуга рефлексу: аферентна ланка – трійчастий нерв, еферентна ланка – лицьовий нерв Замикається рефлекс на рівні варолієвого моста.
25. Рогівковий (корнеальний) рефлекс При подразненні рогівки ока (ваткою, кінчиком паперу) відбувається скорочення кругового м'яза ока і внаслідок цього змикаються повіки. Дуга рефлексу: аферентна ланка – трійчастий нерв, еферентна ланки – лицьовий нерв Замикається рефлекс на рівні вароліевого моста.
26. Нижньощелепний (мандибулярний) рефлекс При ударі неврологічним молоточком по підборіддю при напіввідкритому роті – рот закривається внаслідок скорочення жувальних м'язів. Дуга рефлексу: аферентні та еферентні волокон проходять в складі нижньощелепного нерву (гілка трійчастого нерву). Замикається рефлекс в варолієвому мості.
28. Піднебінний рефлекс При подразненні м'якого піднебіння (шпателем, кінчиком папірця) відбувається скорочення м'язів глотки і підняття м'якого піднебіння. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі язикоглоткового і блукаючого нервів. Замикається рефлекс на рівні довгастого мозку.
29. Глотковий рефлекс При подразненні задньої стінки глотки (шпателем, кінчиком паперу) відбувається скорочення м'язів глотки з виникненням кашльових та блювотних рухів. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі язикоглоткового і блукаючого нервів. Замикається рефлекс на рівні довгастого мозку.
31. Згинально-ліктьовий рефлекс (біцепс-рефлекс) При ударі молоточком по сухожилку двоголового м'язу в ліктьовому згині – рука згинається в ліктьовому суглобі. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки цього рефлексу проходять в складі м'язово-шкірного нерву. Замикається рефлекс на рівні шийного потовщення (СV-СVІ).
33. Розгинально-ліктьовий рефлекс (тріцепс-рефлекс) При ударі молоточком по сухожилку триголового м'язу вище ліктьового відростку променевої кістки – рука розгинається в ліктьовому суглобі. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки цього рефлексу проходять в складі променевого нерву. Замикається рефлекс на рівні шийного потовщення (СVІІ-СVІІІ).
35. П'ястково-променевий рефлекс При ударі молоточком по шиловидному відростку променевої кістки – рука згинається в ліктьовому суглобі. Дуга рефлексу: рухові та чутливі волокна для цього рефлексу проходять в складі серединного, променевого і м'язово-шкірного нервів. Замикається рефлекс на рівні шийного потовщення (СV-СVІІІ).
37. Колінний рефлекс При ударі молоточком по сухожилку чотириголового м'язу стегна нижче надколінника – нога розгинається в колінному суглобі. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки цього рефлексу проходять в складі стегнового нерву. Замикається рефлекс на рівні поперекового потовщення (LІІ-LІV).
39. ахіловий рефлекс При ударі молоточком по ахіловому сухожилку відбувається підошвове згинання стопи. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки цього рефлексу проходять в складі сідничного нерву. Замикається рефлекс на рівні крижових сегментів спинного мозку (SІ-SІІ).
41. Верхній черевний рефлекс При подразненні шкіри живота ззовні досередини паралельно реберній дузі, відбувається скорочення м'язів передньої черевної стінки на стороні подразнення. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі міжреберних нервів. Замикається рефлекс на рівні грудних сегментів спинного мозку (TVІІ — ТVІІІ).
42. Середній черевний рефлекс При подразненні шкіри живота ззовні досередини на рівні пупка, відбувається скорочення м'язів передньої черевної стінки на стороні подразнення. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі міжреберних нервів. Замикається рефлекс на рівні грудних сегментів спинного мозку (ThІХ — ТhХ).
43. Нижнійчеревний рефлекс При подразненні шкіри живота ззовні досередини паралельно пахвовій складці, відбувається скорочення м'язів передньої черевної стінки на стороні подразнення. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі міжреберних нервів. Замикається рефлекс на рівні грудних сегментів спинного мозку (ThXI — ТhXII).
45. Кремастерний рефлекс При подразненні шкіри внутрішньої поверхні верхньої третини стегна, у чоловіків відбувається скорочення м'язів яєчка (m. cremaster), внаслідок чого яєчко піднімається догори. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі статево-стегнового нерву. Замикається рефлекс на рівні поперекових сегментів спинного мозку (LI-LII).
46. Підошвовий рефлекс При подразненнішкірипідошви (гостримкраємневрологічного молоточка) відбуваєтьсязгинанняпальців та ступні. Дуга рефлексу: аферентнаіеферентна ланки проходять в складісідничного нерву. Замикається рефлекс на рівніпоперековихікрижовихсегментів спинного мозку (Lv—SI).
48. Анальний рефлекс При подразненні шкіри (голкою, гострим краєм неврологічного молоточка) навколо заднього проходу, відбувається скорочення зовнішнього анального сфінктера. Дуга рефлексу: аферентна і еферентна ланки проходять в складі анально-куприкових нервів. Замикається рефлекс на рівні крижових сегментів спинного мозку (SIV-SV).
51. Патологічні рефлекси досліджують як правило на стопах, рідше – на кистях. На стопах виділяють дві групи патологічних рефлексів: патологічні рефлекси розгинальної групи патологічні рефлекси згинальної групи
52. Патологічні рефлекси розгинальної групи Патологічні рефлекси розгинальної групи характеризуються розгинанням великого пальця ступні у відповідь на подразнення. Розрізняють наступні патологічні рефлекси: Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Чаддока, Пуссепа.
53. Рефлекс Бабінського Виникає при подразненні шкіри підошви, замість нормального згинання пальців та ступні (підошвовий рефлекс), відбувається розгинання великого пальця ступні.
54. Рефлекс Оппенгейма При проведенні пальцями лікаря з натисканням вздовж гребеня великогомілкової кістки виникає розгинання великого пальця.
55. Рефлекс Гордона При стисканні литкового м'яза виникає розгинання великого пальця.
59. Патологічні рефлекси згинальної групи Патологічні рефлекси згинальної групи характеризуються швидким тонічним згинанням пальців ступні у відповідь на різноманітні подразнення. Розрізняють наступні патологічні рефлекси: Россолімо, Бехтерева-Менделя, Жуковського-Корнілова
60. РефлексРоссолімо Викликається припостукуванні по підошвовійповерхні II —V пальців стопи. У випадкуураженняпірамідного шляху спостерігається швидке підошвове згинання пальців стопи.
68. Захисні рефлекси Захисні рефлекси(рефлексиспинального автоматизму) є характерними також для центральних паралічей. До них відносяться: Рефлекс Бехтерева-Марі-Фуа Рефлекс Ремака
69. Рефлекс Бехтерева-Марі-Фуа В лежачому положенні хворого з спинальною параплегією ніг у відповідь на штрихове подразнення підошви виникає мимовільне (рефлекторне) згинання ноги у всіх крупних суглобах (укорочувальний рефлекс), протилежна нога розгинається в цих же суглобах (подовжувальний рефлекс), що нагадує автоматизм ходи. У відповідь на штрихове подразнення у верхній частині тіла рука приводиться до тулуба, згинається в ліктьовому та променево-зап'ястковому суглобі, протилежна – розгинається в цих суглобах.
70. Стегновий рефлекс Ремака Штрихове подразнення шкіри передньої поверхні стегна викликає підошвове згинання стопи та пальців.
73. Глобальна синкінезія У відповідь на рухи в здоровій кінцівці (стискання в кулак) на протилежній стороні спостерігається ряд мимовільних рухів в паралізованій кінцівці – рука згинається в лікті, приводиться до тулуба, виникає пронація передпліччя, згинання кисті, приведення ноги.
74. Координаційні синкінезії Синкінезія Сука: при витягнутих вперед руках на паретичній руці пальці розгинаються та розходяться; Великостегновасинкінезіяабо тібіальний феномен Штрюмпеля: при спробі хворого зігнути ногу в колінному суглобі (лікар протидіє цьому) спостерігається мимовільне розгинання стопи та великого пальця на цій же стороні.
75. Імітаційні синкінезії Синкінезії при пронації, супінації: хворий декілька разів пронує та супінує витягнуту вперед здорову руку – виникають аналогічні рухи в паретичній руці; СинкінезіяРайміста: хворий приводить та відводить здорову ногу (лікар протидіє цьому) – спостерігаються аналогічні мимовільні рухи приведення та відведення в паралізованій нозі; Аддукторні рефлекси: виникнення рухів в нижній кінцівці на стороні пірамідного пошкодження у відповідь на перкусію(удар молоточком) по гребінцю клубової кістки (рефлекс Раздольського), по великостегновій кістці (рефлекс Марі) та по підошві (рефлекс Бальдуччі).
77. Ознаки периферичного паралічу (виникає при пошкодженні периферичного мотонейрону) 1. Пониження м’язової сили. 2. Пониження м’язового тонусу. 3. Пониження або повне зникнення глибоких рефлексів. 4. Поява атрофії м'язів.
78. Ознаки центрального паралічу (виникає при пошкодженні центрального мотонейрону) 1. Зниження м’язової сили у поєднанні із втратою можливості до тонких рухів. 2. Спастичне підвищення м’язового тонусу. 3. Підвищення сухожилкових рефлексів і зниження або випадіння поверхневих рефлексів. 4. Поява патологічних та захисних рефлексів, синкінезій. 5. Відсутність дегенеративної м’язової атрофії.
