1

1. Мета і завдання навчальної дисципліни
1. Загальні відомості
Предметом вивчення нормативної навчальної дисципліни є історично змінні форми
співвідношення буття і духовності, закони і форми мислення. Опанування філософією
означає актуалізацію особистості, здатної до прийняття самостійних рішень і успішного
самовиявлення у майбутній професійній сфері. Актуалізація особистості, здійснювана в
процесі опанування засадами аналітичного й синтетичного мислення під час вивчення
дисципліни «Філософія», забезпечує ефективну професійну діяльність в сучасних умовах,
зокрема у такій сфері, як видавничо-поліграфічна справа, інженерна механіка і
машинобудування.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Філософія» тісно пов’язана із багатьма
природничо-гуманітарними науками, зокрема з «Історією», «Культурологією»,
«Психологією», «Соціологією», «Політологією» та багатьма іншими.
1.1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є, за мінімального обсягу
загально-філософських знань, що потребують запам’ятовування, надати студентові
можливість опанувати логіку розвитку методологічної та світоглядної культури
людства і тим самим сприяти розвиткові гнучкості мислення, здатності
застосовувати все багатство інтелектуальних форм, засвоєних з дисципліни. Все
зазначене зумовлює недогматичну структуру дисципліни, а головний наголос
робиться на висвітленні різноманітності підходів до наскрізних методологічних та
світоглядних філософських питань, що виявилися важливими в історико-
філософському процесі.
1.1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія» є формування
аналітичних здібностей, знання базових принципів, теорій, понять, співвіднесення
останніх не тільки із вирішенням нагальних проблем сучасної цивілізації, а й із
формуванням свідомості майбутніх спеціалістів, фахівців у галузі технічних наук,
громадян й відданих патріотів української держави. Адже на прикладах зі світової
історико-філософської спадщини, знання вітчизняної інтелектуальної традиції,
уможливлюється висвітлення поліфонічності методологічного змісту, плюралізм думок,
відмова від моністичних поглядів та оцінок. В першу чергу філософські знання
розглядаються на світовому рівні, проголошуються можливості створення неординарних
підходів до розв’язання питань суспільного розвитку. Пропонований курс філософії для
студентів технічних напрямів зорієнтований передусім на зосередження уваги щодо
проблемних моментів філософського процесу, потребує розуміння специфіки основних
етапів розвитку філософської думки, та ролі філософії щодо конкретного наукового
знання, взаємозв’язку найновітніших технологій і технічних новацій.
1.1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: понятійний апарат дисципліни, принципи, теорії, основні підходи щодо
розв’язання наскрізних світоглядно-методологічних проблем філософії у тому чи іншому
історико-культурному середовищі.

2. вміти: орієнтуватись у загальній логіці й закономірностях розвитку філософії у всіх її
вимірах та взаємозв’язках, а також сформувати для себе загальне бачення філософського
процесу з погляду його цілісності, наявності в ньому провідних методологічно-
світоглядних питань та їх історичних трансформацій, особливостей їх постановки і
вирішення у сучасному інформаційному, постіндустріальному світі.
мати навички: системного аналізу об’єктів, феноменів, соціальної і культурної
реальності, змістовного діалогу у ситуації зіткнення носіїв різних культурних,
інтелектуальних, релігійних, естетичних, моральних, політичних цінностей; володіти
набутими знаннями з врахуванням творчого, нестандартного вирішення життєвих
проблем.
2. Програма навчальної дисципліни
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості та етапи її
історичного розвитку.
Тема 1. Філософія як специфічна форма буття людини у світі (Виникнення і основні етапи
розвитку філософії. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Типи філософування.
Поняття світогляду. Теоретична і практична філософія).
Тема 2. Філософська думки доби Античності і Середньовіччя (Мілетська школа філософії
і проблема первоначал світу. Наївна діалектика Геракліта Єфеського. Поняття «буття» та
Елейська школа. Проблема самоусвідомлення у філософії Сократа і Платона. Арістотель
та його місце в історії філософії. Провіденціалізм, теоцентризм, креаціонізм. Апологетика
та її характеристика. Патристика і вчення Августина. Схоластика.).
Тема 3. Європейська і світова філософія на рубежі ХV–ХХ століть (Антропоцентричний
характер філософії доби Відродження. М. Кузанський і пантеїстична діалектика.
Раціоналізм Рене Декарта. Cogito ergo sum est. Емпіризм та його характеристика. Етапи та
історичні передумови розвитку НКФ. «Коперніканський» переворот І. Канта у теорії
пізнання. Дуалізм філософії Канта Г. Ф. Гегель і система наук. Антропоцентричний
поворот у філософії Л. Фейєрбаха і К. Маркса. Абсолютний волюнтаризм філософії А.
Шопенгауера. Життя як онтологічний принцип. Ірраціональні компоненти духовного
світу людини у філософії життя. Неокантіанство: Баденська та Марбурзська школи.
Позитивізм та його історичні форми. Гуманістичний екзистенціалізм Жана–Поля Сартра і
Альбера Камю. Структуралізм і постструктуралізм)
Тема 4. Специфіка та розвиток української національної філософії (Українська думка
часів древньої Русі. «Слово про закон і благодать» Іларіона Київського. «Повчання
Володимира Мономаха». Філософія Києво-Могилянської академії (П. Могила, Ф.
Прокопович). Філософія серця, ідея спорідненої праці у Г. С. Сковороди. Українська
академічна філософія XVIII–ХІХ стт. Національно-філософські джерела думки (Д.
Донцов, В. Липинський, В. Виниченнко). Українська філософія другої половини ХХ ст. та
сьогодення (60–90-ті рр.).
Змістовий модуль 2. Основні проблеми розвитку філософії.

3. Тема 5. Етика і проблема відповідальності в контексті філософської рефлексії
(Визначення етики, її основні функції, категорії, історичні форми. Мораль і
моральнісність. Моральнісність і доброчинність. Принцип благоговіння перед життям та
питання екоетики (А. Швейцер, Ю. Габермас, Г. Йонас, М. Реріх). Проблема
відповідальності і система цінностей в структурі сучасної етики).
Тема 6. Філософське розуміння естетичної теорії (Основні поняття та проблеми естетики.
Історичні етапи розвитку естетики. Уявлення про прекрасне, піднесене, трагічне, комічне,
потворне. Видова специфіка мистецтва).
Тема 7. Філософія науки (Основні поняття і проблеми філософії науки. Логіка наукового
дослідження. Методологія науки, проблеми наукової раціональності, мови науки,
наукового знання та самосвідомості науки).
Тема 8. Філософська антропологія (Поняття, структура і різновиди філософської
антропології. Рух від пізнання природи до філософії людини. «Homo sapiens» – «faber» –
«viator» – «demens». Образ людини в епоху модерну і постмодерну. Екзистенційний та
есенційний підходи до розуміння людини. Особисті виміри людського: «духовність»,
«свобода», «творчість»).