1. Індивідуальне науково-дослідне завдання
1. Основні варіанти філософського розуміння взаємодії філософії та науки. Історичний розвиток
поняття "філософія науки".
2. Сучасний зміст поняття "філософія науки". Структура і функції філософії науки.
3. Головні функції науки. Взаємодія науки з іншими типами й рівнями світогляду.
4. Місце та роль філософії науки в загальній системі філософських знань.
5. Філософія як найперша історична форма існування науки. Формування уявлень про єдність
світу, закономірний та причинно детермінований характер його розвитку у філософії
Стародавнього Світу.
6. Виникнення та розвиток світоглядних і методологічних засад класичної науки у філософії
Нового часу.
7. Ф.Бекон як засновник емпіричного природознавства, його вчення про причини помилок у
пізнанні. Індуктивний метод.
8. Вчення Дж. Локка про відсутність “вроджених ідей” та вирішальну роль індивідуального
досвіду і його сучасне осмислення
9. Уявлення представників доби Просвітництва про самодостатність, самоцінність,
необмеженість розвитку розуму й науки та його сучасне осмислення.
10. Вчення представників німецької класичної філософії про категорії й закони діалектики як
інструменти наукового пізнання.
11. Марксистська концепція ролі науки в суспільстві, рушійних сил та законів її розвитку.
12. Діалектичний матеріалізм як один із найпоширеніших варіантів наукового світогляду.
Неомарксизм
13. Вчення представників позитивізму та прагматизму про критерії наукової істини та шляхи
розвитку науки.
14. Неопозитивізм (Б.Рассел, Л.Вітгенштейн, “Віденський гурток” та ін.)та аналітична філософія
(М.Шлік, Р.Карнап та ін.).
15. Критичний раціоналізм та фальсифікаціонізм К.Поппера.
16. Людина як чинник розвитку біосфери. Ідея ноосфери (В. Вернадський, Є. Ле-Руа, Т.-де
Шарден).
17. Прагматизм як філософська течія (Ч.Пірс, У.Джемс, Дж.Дьюі).
18. Спостереження та експеримент: їх сутність та різновиди.
19. Основні принципи, закони та категорії діалектики та їх сучасне розуміння.
20. Сучасний стан української науки: досягнення та проблеми.
21. Загальні закономірності розвитку науки в ХХ ст.: основні філософські концепції.
22. Динаміка наукового знання: класична наука — некласична — постнекласична наука.
23. Сучасне розуміння світоглядно-ціннісних ідеалів науки та етики вченого. Антропний
принцип у науці.
24. Типологія філософських і методологічних проблем сучасної науки.
25. Форми наукового пізнання: факт, гіпотеза, теорія, закон, концепція.
26. Взаємозв’язок та взаємобумовленість головних проблем сучасної науки та культури.
27. Свідомість як основа пізнання, її структура і функції. Взаємодія свідомості і практики в
процесі наукового пізнання.
28. Предмет та основні категорії теорії пізнання (гносеології). Основні принципи сучасної
наукової гносеології (об’єктивність, пізнаваність, активне творче відображення, єдність теорії і
практики, історизм тощо).
29. Класичні методи пізнання. Аналіз і синтез. Аналогія й абстрагування.
30. Класичні методи пізнання. Індукція і дедукція. Ідеалізація та формалізація..
32. Класичні методи наукового пізнання: індукція, дедукція, аналіз, синтез.

2. 34. Теоретичні методи наукового пізнання: аналогія, абстрагування, аксіоматизація,
моделювання.
35. Емпіричні методи наукового пізнання: спостереження і експеримент.
36. Екологічний вимір сучасного наукового світогляду
37. Форми наукового пізнання: факт, закон, гіпотеза, теорія.
38. Технократичні й антитехнократичні стратегії підтримання сталості біосферних умов та
розширення меж існування людства.
40. Загальне уявлення про роль науки в суспільстві. Наука як соціальний інститут, як академічна
система та як система діяльності.
41. Чуттєвий рівень пізнання, його форми та особливості. Відчуття, сприйняття, уявлення.
42. “Екологічно чисті” технології, зменшення ресурсо- та енерговитрат у виробництві як
показник культури суспільства.
43. Раціональний рівень пізнання та його форми. Поняття, судження та умовивід. Розсудок і
розум.
44. Єдність чуттєвого і раціонального рівнів пізнання. Опосередковане (раціональне) та
безпосереднє (ірраціональне) пізнання. Інтуїція.
45. Проблема істини в філософії та науці (істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна,
монологічна (наукова) і поліфонічна (філософська).
46. Еволюція взаємовідносин між наукою, технікою, суспільством та природою. Наука і техніка
як фактор розвитку сучасної цивілізації
47. Глобальні проблеми людства та роль філософії науки у їх подоланні.
48. Пізнання і практика. Основні теорії їх взаємодії..
49. Екологічні й антропологічні виміри та межі науково-технічного прогресу.
50. Основні різновиди світогляду: повсякденно-побутовий, міфологічний, релігійний,
філософський, науковий. Проблема взаємодії знання і віри.
51. Варіанти філософського осмислення світу: об’єктивний ідеалізм, суб’єктивний ідеалізм,
метафізичний матеріалізм, діалектичний матеріалізм. Відносність протиставлення
матеріального та ідеального та їх взаємоперехід.
52. Матерія та рівні її організації. Простір і час в окремих науках та у загальнонауковій картині
світу. Специфіка біологічного та соціального простору і часу.
53. Основні принципи сучасної гносеології (об’єктивність, пізнаваність, активне творче
відображення, єдність теорії і практики, історизм тощо).
54. Рух як загальний спосіб існування світу. Універсальність руху та його інтерпретації у
науково-філософській традиції. Класифікація форм руху.
55. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм в історії філософії.
56. Закони розвитку світу: загальне поняття закону, діалектичні та синергетичні уявлення,
об’єктивний та суб’єктивний вимір. Причинність, необхідність, випадковість, можливість.
57. Класична, некласична, постнекласична наукові картини світу: єдність та специфіка.
58. Синергетика як нова основа некласичного світогляду
59. Критерії істини у науковому пізнанні.
60. Комп’ютерне моделювання, його можливості, межі та проблеми.