1. Мова є своєріднимсинтезом,носіємусього національного,фіксаторомментальності народу.Щоб
мова булаживою та стійкою,неюмає говоритиякнайбільше людей,це найголовніший
соціолінгвістичнийкритерійїї живучості.Державнийстатусукраїнськоїмови – ще не розв’язання
проблемиїї функціонування,атількипередумова.Адже повсюдноспостерігаємоздеформовану
мовнуситуацію,томуі проблемаповнокровногоіснуванняукраїнськоїмови – це і проблема
існуваннянаціональної,демократичноїсоборноїУкраїнськоїдержави.
Мова стає культуротворчоюреальністю,виконуючисуспільно-креативнуфункцію,тількипри
активномуставленні дослова, колиіснує потребаїї шліфувати,вчитисяволодітисловом,як засобом
взаємовпливуі взаєморозуміння.«Межі мови – це межі моєї країни», - казав Богдан Хмельницький.
Але покищо існує проблемареципієнтаукраїнськогослова,і тількитоді,коливідбудетьсяукраїнське
мовленнєво-культурнекомунікативне середовище,українськамовастане культуротворчою
реальністю.Отожфункціонуваннямови невидимо,але міцнопереплітаєтьсязнаціональною
специфікоюмовноїповедінки.Ісаме культурамовипов’язаназ соціологієюі психологієюне тількив
плані виробленнязразківмовноїповедінки,ай щодо формуваннямовної та національноїсвідомості,
гідності.
Авториметодичних вказівоквважають,що інтегративнийпідхіддовивченняукраїнської мови
(етносоціологія,етнопсихологія,культурологія,етно-соціолінгвістика,теоріякомунікації) –нагальна
потребачасу.Відновитиі продовжуватитрадиції,включаючидосвіді зарубіжних учених –
першочерговасправасучасноїосвіти.Потребує глибокоговивченнятакожпроцесвзаємодії
індивідуальногойсоціальногов утвердженні літературногомовленнямайбутніх фахівцівзшироким
функціональнимстатусом.
Отже,головною метоюпобудовикурсу«Українськамова (за професійнимспрямуванням)» для
технічних ВНЗє вихованняреципієнтаукраїнськогослова,розбудоваорганічногоукраїномовного
культурногокомунікативногопростору.
