2. План доповіді
1. Наука
2. Об’єкт науки
3. Класифікація Наук
4. Функції науки
5. Проблематика вибору функцій науки
3. НАУКА
• Термін «наука» має досить широке трактування. Вона починається
із сукупності тих або інших явищ, між якими установлюється певна
узгодженість і певні закономірності, із засвоєння цих
закономірностей та вироблення понять, які дають змогу природно
виразити їх.
4. ОБ’ЄКТ НАУКИ
• Об’єкт науки– певна область реальності, на яку спрямований
процес наукового пізнання. Її предмет – найбільш значущі
характеристики, явища, властивості, сторони, особливості
об’єкта, що підлягають безпосередньому вивченню або
пізнання яких необхідно для вирішення будь-якої теоретичної
чи практичної проблеми
5. КЛАСИФІКАЦІЯ НАУК
• Уперше спробу класифікації наук зробив Арістотель. Усе знання, а в античності
воно співпадало з філософією, він поділив на теоретичне, практичне і творче.
Теоретичне – на метафізику (філософію) як знання про причини і начала всього
сущого, математику і фізику, яка вивчає стан тіл в природі. Створену ним
формальну логіку Аристотель не ототожнював з філософією, а вважав
знаряддям пізнання.
• Подібні спроби належать Бекону, Гегелю. Основоположник позитивізму О. Конт
запропонував свою класифікацію, застосувавши критерій складності:
математика (у тому числі й механіка), астрономія, фізика, хімія, фізіологія (у
тому числі й психологія), соціологія. Ф. Енгельс, ґрунтуючись на нових
відкриттях у природознавстві, за критерій узяв форми руху матерії та поділив
науки так: механіка, фізика, хімія, біологія, наука про суспільство. У сучасній
методології у зв’язку з новими відкриттями у природознавстві розрізняють шість
основних форм матерії: субатомно-фізичну, хімічну, молекулярно-фізичну,
геологічну, біологічну і соціальну. Класифікація форм руху є основою для
класифікації наук.
6. ФУНКЦІЇ НАУКИ
• 1) пізнавально-теоретична (пізнання основних закономірностей,
законів природи і суспільства, розробка наукових теорій, концепцій,
проведення фундаментальних досліджень);
• 2) прикладна або конструктивна (розвиток підсистеми «наука –
практика»);
• 3) безпосередня продуктивна сила (втілення нових знань в
технології, виробничі процеси). Наука стала основою науково-
технічного прогресу;
• 4) культурно-світоглядна і культурно-просвітницька (пов’язана з
пізнанням навколишнього світу, освітою, популяризацією наукових
знань);
• 5) соціальна сила (безпосереднє включення науки в процеси
соціального розвитку, реальна допомога людині в її практичній
діяльності, допомога суспільству і виробництву).
7. ПРОБЛЕМАТИКА ВИБОРУ ФУНКЦІЙ НАУКИ
• Проблема класифікації наук має тривалу історію тому будь-
який науковий аналіз, що претендує на цілісність, не може
уникнути розгляду історії питання, оскільки у кожну історичну
епоху наукові знання виконували своєрідні функції. Це було
зумовлене рівнем розвитку науки, можливостями суспільства
використовувати наявні знання. Вже в добу античності не лише
продукувалися нові знання, а й були здійснені спроби
класифікації існуючих.