Розкриття сутності основних функцій науки

1. Розкриття сутності основних
функцій науки
Виконав студент
групи ІСТ 2101 СТ
Басанець Данило Віталійович

2. План доповіді
1. Наука
2. Об’єкт науки
3. Класифікація Наук
4. Функції науки
5. Проблематика вибору функцій науки

3. НАУКА
• Термін «наука» має досить широке трактування. Вона починається
із сукупності тих або інших явищ, між якими установлюється певна
узгодженість і певні закономірності, із засвоєння цих
закономірностей та вироблення понять, які дають змогу природно
виразити їх.

4. ОБ’ЄКТ НАУКИ
• Об’єкт науки– певна область реальності, на яку спрямований
процес наукового пізнання. Її предмет – найбільш значущі
характеристики, явища, властивості, сторони, особливості
об’єкта, що підлягають безпосередньому вивченню або
пізнання яких необхідно для вирішення будь-якої теоретичної
чи практичної проблеми

5. КЛАСИФІКАЦІЯ НАУК
• Уперше спробу класифікації наук зробив Арістотель. Усе знання, а в античності
воно співпадало з філософією, він поділив на теоретичне, практичне і творче.
Теоретичне – на метафізику (філософію) як знання про причини і начала всього
сущого, математику і фізику, яка вивчає стан тіл в природі. Створену ним
формальну логіку Аристотель не ототожнював з філософією, а вважав
знаряддям пізнання.
• Подібні спроби належать Бекону, Гегелю. Основоположник позитивізму О. Конт
запропонував свою класифікацію, застосувавши критерій складності:
математика (у тому числі й механіка), астрономія, фізика, хімія, фізіологія (у
тому числі й психологія), соціологія. Ф. Енгельс, ґрунтуючись на нових
відкриттях у природознавстві, за критерій узяв форми руху матерії та поділив
науки так: механіка, фізика, хімія, біологія, наука про суспільство. У сучасній
методології у зв’язку з новими відкриттями у природознавстві розрізняють шість
основних форм матерії: субатомно-фізичну, хімічну, молекулярно-фізичну,
геологічну, біологічну і соціальну. Класифікація форм руху є основою для
класифікації наук.

6. ФУНКЦІЇ НАУКИ
• 1) пізнавально-теоретична (пізнання основних закономірностей,
законів природи і суспільства, розробка наукових теорій, концепцій,
проведення фундаментальних досліджень);
• 2) прикладна або конструктивна (розвиток підсистеми «наука –
практика»);
• 3) безпосередня продуктивна сила (втілення нових знань в
технології, виробничі процеси). Наука стала основою науково-
технічного прогресу;
• 4) культурно-світоглядна і культурно-просвітницька (пов’язана з
пізнанням навколишнього світу, освітою, популяризацією наукових
знань);
• 5) соціальна сила (безпосереднє включення науки в процеси
соціального розвитку, реальна допомога людині в її практичній
діяльності, допомога суспільству і виробництву).

7. ПРОБЛЕМАТИКА ВИБОРУ ФУНКЦІЙ НАУКИ
• Проблема класифікації наук має тривалу історію тому будь-
який науковий аналіз, що претендує на цілісність, не може
уникнути розгляду історії питання, оскільки у кожну історичну
епоху наукові знання виконували своєрідні функції. Це було
зумовлене рівнем розвитку науки, можливостями суспільства
використовувати наявні знання. Вже в добу античності не лише
продукувалися нові знання, а й були здійснені спроби
класифікації існуючих.

8. Дякую за увагу