1. АНОТАЦІЯ
Мова як одна з форм духовноїкультурипевногонароду, безпосереднійвиразникйогоментальності
та основний засіб спілкування( проте збагатьма іншимифункціями) – продукттривалогоісторичного
розвиткусуспільства. Вона перебуває впостійному русі ,змінюється впросторі й часі , водночас
зберігаючиознакиіманентноїстабільності ,цілісності.Тимсамим забезпечуєтьсявиконанняїї
комунікативноїролі ,реалізаціятаких функцій,як акумулюваннядосвідусуспільства,зв’язку між
різнимипоколіннямитазбереженнякультурноїпам’яті народу.У часи різких соціальних змін
закономірнозмінюєтьсясловниковийскладмови , реагуючинавиникненнянових понять, нових
явищ у матеріальномуйдуховномужитті нації. У такі періодиособливовідчутнимстає співіснування
в мові минулого,сучасного і майбутнього.Зміни в лексиці відбиваютьякочевидні , відкриті ,так і
приховані механізмимовноїеволюції.
