1111

1. Виконав учень 10 класу Торговицької школи Нікітенко Сергій
НАУКОВА ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: ШТУЧНІ
СУПУТНИКИ ЗЕМЛІ

2. ВИДИ СУПУТНИКІВ
Природні Штучні

3. РАНІЇ КОНЦЕПЦІЇ
• Першим описом штучного супутника Землі в художній літературі вважають
оповідання Едварда Еверетта Гейла «Цегельний місяць»
• Першою науковою працею з використання ракетної техніки для запуску космічних
апаратів стала книга Костянтина Ціолковського (1857–1935) «Дослідження світових
просторів реактивними приладами»
• У 1928 році Герман Поточник (1892–1929) опублікував свою єдину книгу «Проблема
космічної подорожі — ракетний двигун» , що являла собою схему виходу в космос та
постійного перебування людини у ньому.
• У своїй статті 1945 року письменник-фантаст Артур Чарльз Кларк(1917–2008)
запропонував детальну схему можливого використання супутників для супутникового
зв'язку. Вказуючи на переваги високошвидкісного глобального зв'язку, Кларк
розглянув питання техніки запуску супутників, можливі орбіти та інші аспекти
створення супутникової мережі. Він також припустив, що для покриття усієї планети
було б достатньо трьох геостаціонарних супутників.

4. Супутником називають невелике тіло, яке здійснює обертальні рухи навколо планети під
впливом сили тяжіння.
Що таке супутник?
Штучні - створені людьми небесні тіла, які відкривають можливість спостерігати і
досліджувати планету, а також інші астрономічні об`єкти. Вони необхідні для складання
карт, прогнозу погоди, радіотрансляції сигналів. Найбільший рукотворний "попутник"
землі - Міжнародна космічна станція(МКС). Штучні супутники бувають не тільки у нашої
планети. Понад 10 таких небесних тіл обертається навколо Венери і Марса. о

5. Що таке супутник природний? Вони створюються самою природою. Походження їх
завжди викликало непідробний інтерес вчених. Існує кілька теорій, але зупинимося на
офіційних версіях.
Біля кожної планети є скупчення космічного пилу і газів. Планета притягує небесні тіла,
які пролітають близько до неї. В результаті такої взаємодії і утворюються супутники.
Також існує теорія, по якій від космічних тіл, стикаються з планетою, відокремлюються
осколки, які згодом набувають кулясту форму. Згідно з цим припущенням природний
супутник Землі і є осколок нашої планети. Це підтверджується і подібністю земної і
місячної хімічних складів.

6. ПРИРОДНІ СУПУТНИКИ ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ
СИСТЕМИ: ЦІКАВІ ФАКТИ
 Супутник Сатурна Титан має власну щільну атмосферу. На його поверхні є озера,
до складу яких входять рідкі вуглеводневі сполуки.
 Європа (Супутник Юпітера) покрита льодом, під яким імовірно знаходиться океан.
Також вчені висунули гіпотезу про те, що всередині цього океану є діючі
геотермальні джерела.
 Ще один супутник Юпітера - Іо - викликав особливий інтерес астрофізиків. На
ньому виявлені діючі вулкани.

7. ШТУЧНІ СУПУТНИКИ ЗЕМЛІ (ШСЗ)
Згідно загальноприйнятим визначенням, ШСЗ називається літальний апарат, який
хоча б один раз зробив виток навколо Землі. Перші штучні супутники були виведені
на навколоземну орбіту Радянським Союзом (1957) і США (1958). Завдяки цьому
була виміряна щільність верхніх шарів атмосфери, досліджені особливості
поширення радіосигналів. Це стало по-справжньому проривом в дослідженні
космосу і початком Космічної Ери.
Слідом за СРСР і Сполученими Штатами супутники були запущені Францією
(1965), Австралією (1967), Японією (1970), КНР (1970) і Великобританією (1971).
Проведення космічних досліджень спирається на міжнародне науково-технічне
співробітництво. Так, наприклад, дружні СРСР країни здійснювали запуски
ШСЗ з радянських космодромів. Деякі ШСЗ, виготовлені в Канаді, Франції,
Італії, з 1962 запускалися з використанням ракетоносіїв розробки США.

8. ДЕЯКІ ВИДИ СУПУТНИКІВ

9. Що таке супутник? Це обертається по орбіті навколо тієї чи іншої планети космічне тіло. За
походженням вони бувають природними і штучними. Особливий інтерес світової спільноти
викликається природними супутниками планет, адже вони таять ще безліч загадок в собі, а
велика частина з них і донині чекає відкриття. Існують проекти по їх вивченню приватного,
державного і світового значення. Штучні супутники дозволяють вирішувати прикладні та наукові
завдання як в масштабі окремої планети, так і всього космічного простору.
ВИСНОВОК